werter
-
Число публикаций
186 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы werter
-
-
О нюансах отключения от сети централизованного отопления и снабжения горячей водой
Отключение от сети централизованного отопления и снабжения горячей водой возможно лишь в том случае, когда такое решение поддерживают все собственники и наниматели квартир многоквартирного дома, а техническая возможность такого отключения предусмотрена утвержденной органом местного самоуправления схемой теплоснабжения
19 мая 2010 года коллегия судей Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины, рассмот¬рев в судебном заседании дело по иску гр-ки М. к областному коммунальному предприятию «Д» (ОКП «Д») — о признании действий неправомерными и обязательстве совершить определенные действия по кассационной жалобе ОКП «Д» на решение Амвросиевского районного суда Донецкой области от 9 сентября 2009 года и определение Апелляционного суда Донецкой области от 3 декабря 2009 года, установила следующее.
это статья с юрпрактики - загуглите кусок - выйдете на неё
-
почему не видит? не хочет или Вы проигнорировали запрос о предоставлении дополнительных материалов? Вы лтд или пат? Попробуйте получить заключение аудитора - и используйте в противовес как заключение специалиста, расхождения в оценках, это, как минимум, - основание для заявления ходатайства о дополнительной или повторной экспертизе, выберете экспертный иснтитут и работайте с ним - дешевле чем с судейскими.
-
Не совсем в тему - мне сегодня сказали, что генеральная лицензия выданная нациком ФинансамиКредиту не содержала пункта о кредитных операциях, т.е. - ФинКред осуществлял нелегальную (нелецензированную) деятельность по выдачи кредитов. Кто может проверить?
-
это не нововведение, а неправильное толкование законов!!!
нужно подавать в суд и отстаивать свои права!
тоесть вы хотите сказать что в случае условий, когда проценты начислялись и на проценты, то банк может именно такие проценты не выплачивать???
Стаття 1061. Проценти на банківський вклад
6. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.
-
Уважаемый werter, а вы выигрывали по таким делам?
откуда Вам столько всего известно?
вы поражаете своей эрудицией и обознанностью!
Перестаньте прикалыватся - мои материалы это уроки горьких поражений, или попытка исправить ранее допущенные ошибки.
-
Заява
клопотання про поновлення пропущеного строку
(Ст.72 ЦПКУ)
*** травня 2010 року мені стало відомо що ******** відділом державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження по примушенню мене до виконання судового рішення, а *** травня 2010 року, після відвідин виконавчої служби, стала відома підстава відкриття виконавчого провадження - судовий наказ - ******/09, який було видано ** червня 200* року суддею ***** районного суду м.Горлівки Донецької області *****, про стягнення з мене заборгованості за кредитним договором.
Ні за порядком винесення, ні за змістом спірних відносин, цей судовий наказ не відповідає вимогам закону.
Згідно з положеннями Ст. 104 ЦПКУ боржник має право в разі заперечення проти вимог стягувача потягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.
Оскільки до мене не було доведено це судове рішення, щодо моїх цивільних прав та обов’язків, я не мала можливості з об’єктивних причин заявити про свою незгоду з цим рішенням та реалізувати своє конституційне право на його оскарження. Як з’ясувалося, на поштовому відділенні №** є інформація про надходження за адресою мого проживання рекомендованого відправлення, але особу яка його отримала вони встановити не можуть – у журналі видачи рекомендованої кореспонденції стоїть підпис невідомої особи, підтвердити цю інформацію письмово вони відмовилися.
Оскільки, я не отримувала рекомендованого поштового відправлення від **** районного суду, вважаю, що – у повідомленні про його отримання стоїть також підпис невідомої особи, без зазначення характеру правового зв’язку з моєю особистістю, що є порушенням правил роботи з рекомендованою поштовою кореспонденцією, та унеможливлює використання цього повідомлення в якості доказу факту отримання мною Судового Наказу № *****/09.
Згідно з положеннями п. 2, Ст. 72 ЦПКУ: «Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку».
Згідно з положеннями п. 1, Ст. 73 ЦПКУ: «Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин».
Зважаючи на те, що - незалежно від моєї волі я не мала можливості реалізувати своє право на оскарження Судового Наказу № *****/09 в межах процесуального строку, у зв’язку з отриманням його та приховуванням від мене невідомою особою, я тільки зараз отримала можливість реалізувати надане мені законодавством право подати заяву на скасування судового наказу з яким я не згодна.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Ст.Ст. 72, 73 ЦПКУ України,
Прошу Суд:
- Поновити мені строк на подання заяви про скасування судового наказу №*****/09/09 від ** червня 200* року про стягнення з мене, **********, заборгованості за кредитним договором.
Додатки:
1. Копія поштового конверту;
2. Копія Постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2010 року.
Заява про скасування судового наказу
(Ст.Ст. 104, 106 ЦПКУ)
** червня 200* року, **** районний суд м. Горлівки Донецької області, за рішенням судді ****, видав судовий наказ - ****/09, про стягнення з мене, ****, заборгованості за кредитним договором № ***** у сумі 3029 (три тисячі двадцять дев’ять) гривень 92 копійки.
Зважаючи на те, що - я до цього часу ще не отримала вищезазначеного рішення, і маю відомості про його існування тільки на підставі інформації наведеної у матеріалах виконавчого провадження, спрямованого на примусове виконання цього судового рішення, а сам цей судовий наказ не відповідає вимогам закону, та є безпідставним, вважаю можливим його оскарження, для забезпечення якого мною подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку (Ст. 73 ЦПКУ).
Вважаю, що судовий наказ - ****/09 підлягає скасуванню, оскільки:
1) його видано всупереч положенням процесуального законодавства, зокрема – ч.1 Ст. 96 Цивільно процесуального Кодексу України (Далі – ЦПК) – заявлена вимога не ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, а у самій вимозі та не наведено зв'язку її з іншими встановленими законом випадками видачи судового наказу;
2) приймаючи рішення про видачу цього наказу, Суд, всупереч вимогам законодавства (зокрема положень ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, якими встановлено перелік вимог до змісту договору споживчого кредиту, як правочину у письмовій формі, відсутність яких робить цей правочин нікчемним, та визначено, що: в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством
наділив фотокопію титульної сторони моєї заяви на отримання споживчого кредиту якостями договору у письмовій формі; 3) до матеріалів заяви про видачу судового наказу долучено копію документа, який за змістом нагадує розпорядчий акт суб’єкта господарювання, спрямований на доведення до осіб, які знаходяться у трудових відносинах з цим суб’єктом, вимог до порядку здійснення окремих господарських операцій, і який за своєю правовою природою не може створювати будь яких цивільно-правових наслідків для третіх, тим більш що на цій копії відсутні будь які дані, які б свідчили що зміст саме цього розпорядчого акту було до мене доведено;
4) заявлена до стягнення сума не має правового статусу безспірного, простроченого грошового зобов'язання, та не має такої підстави виникнення, як - договір у письмовій формі, а з огляду на склад заявленої вимоги, визначений Стягувачем у доданій довідці про заборгованість, до якої включено штрафи та пені, Стягував ввів в оману Суд, та зловживаючи правом стягнув неустойку поза межами позовної давності (пп..1 п.1 Ст. 258 ЦКУ).
На підставі викладеного, у відповідності зі Ст.4, ч. 2 Ст. 104, ч. 1 Ст. 106 ЦПК України
Прошу:
скасувати судовий наказ ****/09/09 від ** червня 200* року про стягнення з мене, ******, заборгованості за кредитним договором № ***** у сумі 3029 (три тисячі двадцять дев’ять) гривень 92 копійки, та судових витрат 69 грн. 25 коп.
Не смотря на некоторое противоречие - ссылки на документы прилогаемые к заявлению на выдачу, при наличии обстоятельства - не получение приказа, судьи хватаются за "злоупотребеление правом" - заявление требования о взыскании пеней штрафов за пределами сроков исковой давности - их бесит, что их руками банковские прячут свои ошибки.
Хотя, конечно в пределах небольших сроков - основной аргумент - наличие спора, что вообще препятствует возникновению процессуального правоотношения в особой форме производства - приказное.
-
тьфу б.. .л. ..я
Стаття 1220. Відкриття спадщини
2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою
Стаття 1218. Склад спадщини
1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 608. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи
1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
У нас шо - прихват наконец то здох?
Стаття 1058. Договір банківського вкладу
1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Стаття 1061. Проценти на банківський вклад
1. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
6. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.
Т.е. - максимум, что банк может (и то при условии определенных закладок при подготовке договора) законно отвергать - наличие у него обязательства по уплате процентов на денежные средства состоящие из процентов на сумму вклада, не полученные вкладчиком и которыми банк пользовался в связи с их невостребованностью.
-
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 6 від 27.08.76 м.Київ
Про судову практику в справах про виключення майна з опису
-
непонятные комиссии - самоуправство банка, направленное на прерывание срока исковой давности по штрафам и пени, очень много случаев, когда прихват со счетов (иных, отличных от карточного счета проблемной карты) владельцев карт, втихую проводил трансакции - неинициированные владельцами переводы мелких сумм на счета проблемной карты, отмазка - наличие условия в договоре (каком??? еще не видел ни одного от прихвата, кроме зарплатных карт или по картам, выданным под текущие счета) о согласии безакцептного списания во исполнение иных просроченных обязательств перед прихватом.
срок исковой давности по пеням и штрафам - 1 год.
-
иск не мой, иск - ко мне
но как я писал выше - это из другой оперы, по этому тут мы его обсуждать пожалуй не станем, вот в понедельник я посмотрю что получится, а потом уже либо открою такую тему, либо поищу подобную, возможно такая уже существует
а ссылаюсь я, в своем отзыве на иск, на :
ч.19(или обзац, не знаю как правильно) ст.1 Закона Украины " О теплоснабжении"
п. 1,2 ст. 19, п.п. 3.1 ст. 20, п.п.2.3 ст.21 Закона Украины " О жилищно-коммунальных услугах"
п. 8, п. 18, п.п. 30.1 Правил предоставления услуг централизованного отопления, холодного горячего водоснабжения и водоотведения(утв. пост. КМУ №630 от 21.07.2005)
п. 3 Правил пользования тепловой энергией(утв. пост. КМУ №1198 от 03.10.2007)
А лейтмотив моего возражения таков - договора нет, а посему - либо меня изнасиловали, предоставив мне услугу не смотря на отсутствие каких-либо просьб с моей стороны, либо позаботились обо мне благотворительно, опять же не смотря на отсутствие моей просьбы.
Вы еще им раскажите про то, что вообще не получали никаких услуг теплоснабжения - Вы являетесь потребителем услуг централизованного отопления, а это не одно и то же.
потренируйте по поводу наличия у поставщика тепловой энергии лицензии на предоставление жилищно-коммунальных услуг, а фуфло - лицензию не теплоснабжение пусть показывают антимонопольному комитету.
спросите - почему тариф расчитывают по порядку определения платы за услуги централизованного отопления, а не за услуги теплоснабжения - разница существенная - инвестиционная составляющая около 30 % от себестоимости, должна оставаться у поставщика коммунальноцй услуги - услуги централизованного отопления.
проведите экспертизу, предметом которой будет исследование Вашего жилого помещения на наличие в нем оборудования, предназначенного для прозиводства из теплоносителя тепловой энергии - потребителем тепловой энергии является (по закону о теплоснабжении) лицо, оборудование которого непосредственно присоединено к системе теплоснабжения.
-
императив - вопросы связанные с исполнением судебного решения подлежат рассмотрению только в суде вынесшем это решение, и выдавшем исполнительный документ.
если исполнительным документом является исполнительная надпись нотариуса - окружной административный суд, суд первой инстанции, в котором вы можете обжаловать действия и бездействия исполнителя.
вопросы связанные с исключением имущества из акта описи - исковое производство, предметная подсудность - районный суд общей юрисдикции, территориальная подсудность - суд по месту расположения имущества. Стороны - истец - истинный владелец имущества, ответчик - взыскатель, исполнитель - третье лицо.
-
Для подачи заявления в Страсбург достаточно пройти апелляцию. Срок подачи - 6 месяцев. Пропуск срока - отказ. Но жаловаться можно только на нарушение пунктов Конвенции. Ответчик - государство Украина.
подача жалобы после апелляционной инстанции - однозначный отказ от принятия в связи с неисчерпанием возможных средств национальной правовой системы. нужна кассация - проблема в праве судьи докладчика единолично разрешать вопрос о приемлимости кассационной жалобы. действенного способа борьбы я покаместь не вижу.
-
Стаття 635. Попередній договір
1. ...Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Стаття 640. Момент укладення договору
3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину
1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору
1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу
1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Стаття 570. Поняття завдатку
1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Стаття 571. Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком
1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Так, что я думаю, что у Вас был не предварительный договор купли-продажи имущества, а договор о намерениях, с обеспечением в виде задатка.
-
Есть очень интересный элемент в регулировании отношений в секторе национальных финансовых рынков стран членов ВТО - осуществление инвестиционных операций, одной из сторон которых является физическое лицо - потребитель (банк - инвестор, физик - потребитель) - позитивные обязательства стран участниц, взятые при ратификации соглашения о регулировании финансовых рынков и о свободном доступе на национальные рынки финансовых услуг.
-
нет не может, а вот дать поручение (через предписание) районной управе минюста проверить действия нотариуса на соответствие их требованиям законодательства (а Вы уж будьте добры - разъясните ему какие требования и какого законодательства) без проблем.
Хотите помочь парню зароботать галочку - подготовьте материалы по судебному процессу о признании нот.надп. не подлежащей исполнению - практика хорошая, дня за 2 его натаскаете - и парень легко заработает показатель по защите прав граждан (субъектов хоз.деятельности), глядишь в будущем отблагодарит.
Терпиле - заяву в ментовку, прокуратуру, обоп, обэп, сбу (есть признаки, позволяющие определить предметную подследственность почти всем - согласованность действий субъектов, множественность составов нарушений порядка реализации управленческой компетенции, сфера денежного обращения, устойчивость группы, и т.д.).
А дальше - гражданское дело, если кредит потребительский, или хозяйственное - если целевое назначение связано с осуществлением предпринимательской деятельности.
-
Да КСУ рассматривает соответствие законов Конституции и принимает решение, которые имеют преюцидальное значение.
А разъяснение пленума ВСУ это бумажка. Некотоые судьи, когда им говоришь про эти Пленумы- отвечают: " Что мне Пленум, я руководствуюся КУ, законами и своим убеждением". Вот и все.
Только они забывают озвучить то, из чего складывается "судейское усмотрение (в редакции Вашего интервьюора - убеждение)". А оно должно быть квинтесенцией - ПРАВОСОЗНАНИЯ! Вот этот институт правовой системы нашего псевдогосударства и должен (а в нормальных правовых системах - и делает) опускать судишку с Олимпа, и нивелировать его статус "Небожителя" до уровня субъекта процессуального правоотношения, со своими правами и обязанностями участника этого общественного отношения с особым статусом и юрисдикционными полномочиями, находящегося под страхом неисполнения закона и под волей объективного права.
-
Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ щодо спорів, які випливають з кредитних відносин
Відповідно до завдання Верховного Суду України та плану роботи апеляційного суду Івано-Франківської області апеляційним судом було проведено узагальнення судової практики розгляду цивільних справ щодо спорів, які випливають з кредитних відносин та судової практики щодо розгляду цивільних справ за позовами фізичних осіб до банків про виконання договорів банківського вкладу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Дане визначення кредитного договору дане у ст. 1054 ЦК України. Поняття комерційного кредиту викладено у ст. 1057 ЦК України і ним є договір, виконання якого пов’язане з передаванням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт, або послуг.
Кредитодавцем за кредитним договором може виступати лише банк або інша фінансова організація. Позичальником за кредитним договором може виступати фізична або юридична особа.
Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Кредити в іноземній валюті надаються резидентам України та юридичним особам-нерезидентам – банківським установам. Іноземна валюта також може бути предметом кредитного договору при дотриманні вимог, встановлених чинним законодавством, насамперед Законом «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (ВВР, 1994 р. №40), та Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року.
З огляду на особливості правового статусу такі кредитодавці, як страхові організації та кредитні спілки, не мають права переводити борг чи відступати право вимоги за кредитним договором.
Для забезпечення виконання сторонами зобов'язань за кредитним договором можуть застосовуватися будь-які види забезпечення, передбачені гл.49 ЦК України. Найбільш ефективним серед них кредитори вважають заставу, зокрема іпотеку. Відносини застави регулюються законами України від 5 червня 2003 р. «Про іпотеку», «Про заставу», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», рядом підзаконних нормативних актів. Крім того, можливим є застосування як виду забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором поруки, гарантії, завдатку, притримання, страхування, неустойки.
За невиконання чи неналежне виконання обов'язків за кредитним договором кожна зі сторін може нести відповідальність, зокрема у формі відшкодування збитків та сплати неустойки.
За умовами кредитного договору банк може нести відповідальність за несвоєчасне перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника чи визначений останнім рахунок третьої особи. Якщо договором не встановлена неустойка за порушення цього обов'язку кредитодавця, то банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що не може перевищувати 10% суми переказу. Крім того, позичальник вправі вимагати відшкодування завданих цим порушенням збитків — як реальних, так і упущеної вигоди.
Кредитодавець також може нести відповідальність і за необгрунтовану відмову від надання кредитної послуги.
Відповідальність позичальника може виражатися у формі відшкодування збитків та сплати неустойки. Вирішення питання про включення до договору умови щодо неустойки має бути віднесено виключно на розсуд сторін. Поряд зі сплатою неустойки кредитодавець має право вимагати від позичальника за прострочення виконання грошового зобов'язання сплати відсотків відповідно до ст.625 ЦК України.
Цивільний кодекс України був доповнений статтею 10561 в грудні 2008 р. в розпал фінансової кризи. Оскільки криза спричинила масове збільшення банками процентних ставок за кредитними договорами в односторонньому порядку, що призвело до погіршення стану багатьох боржників банку, 12 грудня 2008 р. Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким доповнила ЦК коментованою статтею.
Частина 1 даної статті встановлює, що розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами в договорі кредиту. Як правило, банк сам пропонує боржнику проценти по кредиту, що вираховуються спеціалістами банку виходячи із багатьох факторів: строку кредиту, облікової ставки НБУ, ситуації на кредитному ринку, наданого забезпечення тощо. Клієнт може або погодитися із запропонованою процентною ставкою, або шукати кращі умови кредитування.
Розмір процентів, узгоджений сторонами в договорі, може змінюватися, виходячи із різних факторів. Однак в будь-якому випадку така зміна має бути узгоджена банком та боржником та закріплена на рівні додаткової угоди до кредитного договору. Збільшення розміру процентів банком в односторонньому порядку не допускається.
При цьому така заборона діятиме і у випадку, якщо сторони узгодили відповідну можливість банку змінювати проценти в односторонньому порядку в самому договорі. Така умова договору буде нікчемною.
Рішенням Верховинського районного суду задоволено позов БАНКУ і стягнуто з спадкоємців померлої ОСОБИ_1_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 47361 грн. 69 коп. пропорційно до розміру їхньої частки у спадковому майні померлої.
Справа слухалася в апеляційному суді і рішенням апеляційної інстанції апеляційну скаргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБИ_2_1 - ОСОБИ_3_1 на користь банку заборгованість по кредитному договору в сумі 28417 грн., а з ОСОБИ_4_1 та ОСОБИ_5_1, як спадкоємців і батьків померлої по 9472 грн. 38 коп. з кожного.
Постановляючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав, що судом правильно визначено правовідносини, що виникли між сторонами, однак, покладаючи обов’язок по стягненню боргу відповідно до розміру частки у спадщині з неповнолітніх дітей, суд не врахував вимог ст. ст. 31, 32 ЦК України, оскільки вони не можуть бути відповідачами по справі і нести цивільні обов’язки.
За кредитними договорами предметом кредиту є грошові кошти як у національній так і в іноземній валюті. Суди по-різному постановляють рішення по справах, хоча в основному задовольняють позови, вказуючи заборгованість у валюті, передбаченій у кредитному договорі, стягують у гривнях по курсу Національного Банку України.
Це підтверджено роз’ясненнями Верховного Суду України, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами в грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суд повинен у мотивувальній частині рішення привести розрахунки з переведенням іноземної валюти в гривні по курсу, встановленому Національним Банком України, на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року).
Розрахунки в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами здійснюються лише через уповноважені банки.
З матеріалів справ, що поступили на узагальнення вбачається, що при укладенні кредитних договорів між установами банків та фізичними особами укладалися письмові правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання і видами такого забезпечення зобов’язань були неустойка (штраф та пеня), порука, застава і як її вид іпотека. У кредитних договорах, які укладені на великі грошові суми сторони передбачали по два види забезпечення виконання зобов’язання наприклад, поруку та заставу, а інколи і три види: неустойку, поруку та іпотеку. У справах, де предметом спору є споживчий кредит, то вони в основному забезпечувалися неустойкою, оскільки сума таких кредитів не є великою.
Надвірнянським районним судом розглянуто справу за позовом БАНКУ до ОСОБИ_1_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2007 року в розмірі 115992 грн. 99 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру загальною площею 42,8м.кв. шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідачки договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. Також просив виселити ОСОБУ_2_1 із спірної квартири зі зняттям із реєстраційного обліку.
Рішенням Надвірнянського районного суду позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а у решті позову відмовлено з тих підстав, що вимогу про виселення усіх зареєстрованих у квартирі громадян позивач вправі пред’явити у разі набуття права власності на квартиру, тому вона є передчасною, оскільки банк на момент звернення до суду із даним позовом не є власником житла і не може ставити вимогу про виселення.
Дане рішення не зовсім відповідає вимогам ч.2 ст.39 Закону України "Про іпотеку", згідно якої одночасно з рішенням про стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а згідно ч.1 ст.40 ЗУ "Про іпотеку" та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення усіх мешканців.
За аналогічним позовом цього ж банку до ОСОБИ_1_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки слухалася справа у Калуському міськрайонному суді.
У даній справі предметом іпотеки за кредитним договором була двохкімнатна квартира. Кредит у сумі 30810 доларів США.
Рішенням Калуського міськрайонного суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБИ_1_2 на користь позивача 26888,73 доларів США заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
В решті позовних вимог про виселення відповідача із спірної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку відмовлено з тих підстав, що у квартирі відповідача проживає дружина з двома неповнолітніми дітьми і це житло є єдиним їх місцем проживання. Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які дані про реєстрацію у спірній квартирі інших членів сім’ї чи громадян.
Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не просив стягнути на його користь заборгованість за кредитним договором.
Слід відмітити, що рішення у цих справах вступили в законну силу і позивачі їх не оскаржували.
У справі за позовом БАНКУ до ОСОБИ_1_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 9417,82 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 72517,21 грн. шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом застави, а саме транспортного засобу.
Рішенням Калуського міськрайонного суду позов задоволено у частині стягнення заборгованості по кредитному договору. Щодо звернення стягнення на заставлене майно відмовлено з тих підстав, що згідно ст.20 ч.1 ЗУ "Про заставу" звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду , на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Судом правильно зроблено висновок, що згідно укладеного між сторонами договору застави транспортного засобу визначено, що у разі не виконання заставодавцем зобов’язань по кредитному договору, заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно, реалізує його самостійно або через третіх осіб за власним розсудом.
За змістом ст.543 ЦК України у разі, якщо кредитор звернувся із вимогою до одного із солідарних боржників, але не отримав від нього виконання взагалі або у якійсь частині, він вправі звернутися із вимогами до будь-якого з інших солідарних боржників.
Прикладом у судовій практиці нашої області є справа за позовом БАНКУ до ОСОБИ_1_4, третьої особи ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За матеріалами справи вбачається, що між позивачем та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ був укладений кредитний договір на суму 420 000 грн. Забезпечено виконання зобов'язання за даним договором у вигляді договору поруки між банком та ОСОБИ_1_4, згідно п.1.1 даного договору відповідачка зобов’язувалася солідарно відповідати за виконання зобов’язань ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ щодо повернення суми кредиту та інших виплат.
Рішенням Івано-Франківського міського суду, залишеним без зміни апеляційною та касаційною інстанціями у задоволенні позову банку відмовлено. Постановляючи такі рішення суди констатували, що з метою захисту порушеного права банк звернувся попередньо до господарського суду з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА про стягненя коштів за кредитним договором і рішенням цього суду позов задоволено, про що видано наказ. На день вирішення даного спору вимоги банку включені до реєстру вимог кредиторів, оскільки щодо ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА відкрито ліквідаційну процедуру у зв’язку з порушенням справи про банкрутство. Позивач у зв’язку з виконанням рішення господарського суду здійснює заходи по примусовому стягненню кредитної заборгованості, яка забезпечена заставою, а саме автомобілем. Відхиляючи посилання позивача на ту обставину, що вартість заставного майна є нижчою за суму кредиту і не покриває її, суди встановили, що таке посилання є передчасним. Банк вибрав передбачений законом спосіб захисту порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет застави і у випадку недостатності коштів від реалізації предмету застави, він зможе задовольнити вимоги за рахунок інших майнових активів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА.
Банківський вклад
В аспекті даного дослідження варто розкрити тему правового регулювання банківського вкладу, його особливостей та відповідальність банків перед фізичними особами за порушення умов договору банківського вкладу.
Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит) – це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Стаття 1058 Цивільного кодексу України зазначає, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Аналіз справ, направлених місцевими судами для узагальнення свідчить, що фізичні особи (клієнти банку), які не змогли отримати вклади в банку або їм було відмовлено з різних підстав у видачі вкладу, зверталися в суд і такі позови задовольнялися.
При цьому суди правильно виходили з вимог чинного законодавства та договору банківського вкладу, згідно яких банк повинен виплачувати особі депозит в строк, в повному обсязі, з врахуванням відсотків, а також в тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок.
ОСОБА_1_5 звернулася з позовом в суд до БАНКУ про повернення коштів за договором банківського вкладу в розмірі 7000 Євро, % за користування вкладом в розмірі 658 Євро, стягнення завданих збитків в розмірі 3% річних від простроченої суми в розмірі 229 Євро та моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Рішенням Городенківського районного суду позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з БАНКУ на користь ОСОБИ_1_5 7000 Євро за договором банківського вкладу, 658 Євро процентів річних за користування вкладом, 3% річних від простроченої суми за період з 31.01.2009 року по 08.04.2009 року в розмірі 415 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд правильно виходив з вимог статей 1058, 1060 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача у видачі позивачу депозитного вкладу є незаконною.
Відповідно до п.3.4.3 Договору банк зобов’язувався забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами, згідно з п.3.4.4 банк зобов’язаний сплатити проценти і повернути вклад шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку вкладу, а також у випадках дострокового розірвання договору. Взяті зобов’язання банк не виконав. Виходячи із умов укладеного між сторонами Договору, суд приходить до висновку, що банк повинен виплатити позивачці депозит в строк, в повному обсязі, з врахуванням процентів, а також в тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок. В зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки в частині стягнення з відповідача вкладу в сумі 7000 Євро та 9,4% річних, що становить 658 Євро, і вважає, що їх слід задовольнити.
Статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що в силу вимог ст.625 ЦК України таке відшкодування не передбачене.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором банківського вкладу позивачу було завдано моральної шкоди, яка відповідно до ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню.
При цьому суди не взяли до уваги те, що зазначена норма закону регулює позадоговірні відносини, а тому не поширюється на спірні договірні відносини.
Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.
Наслідки порушення договору встановлені ст.625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди. Не передбачає наслідків порушення договору банком і укладений між сторонами договір банківського вкладу від 1 листопада 2004 року
У порушення вищезазначених вимог закону суди безпідставно стягнули з відповідача моральну шкоду.
За таких обставин задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на законі, а тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст.341 ЦПК України, з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Разом з тим, в окремих випадках зазначені норми закону не були враховані і моральна шкода по справі за позовом ОСОБИ_1_6 до БАНКУ в сумі 1500 грн. стягнута.
З аналогічних підстав рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області скасовано рішення Івано-Франківського міського суду про стягнення із БАНКУ на користь ОСОБИ_1_7 1000 грн. моральної шкоди.
Проте, аналіз справ, направлених на узагальнення свідчить, що позивачі, звертаючись до суду з позовами про повернення банківського вкладу, просять відшкодувати їм збитки, при цьому, не визначаючи конкретно їх розмір.
Часто сума збитків, яку просили стягнути позивачі, обґрунтовувалися лише умовними припущеннями, а не договором чи законом про нарахування процентної ставки банку за період з часу закінчення дії договору і до фактичного повернення вкладу.
У зв'язку з цим в суду не було правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині за позовом ОСОБИ_1_8 до БАНКУ про спонукання виконання зобов’язань за договором банківського вкладу.
Постановляючи рішення по справах про стягнення з БАНКУ процентів на користь позивачів за користування коштами до дня фактичного повернення суми, суд не вказав розмір грошових сум, присуджених стороні.
В резолютивній частині рішення не визначив суму процентів, а зобов’язав БАНК нарахувати та сплатити позивачу проценти за користування коштами.
Укладення мирових угод сторонами по даній категорії справ дає можливість стверджувати про намагання банків врегулювати питання повернення вкладів фізичним особам.
Під мировою угодою розуміють досягнуту сторонами в ході судового розгляду і під контролем суду засновану на взаємних поступках угоду, яка по новому визначає їх суб’єктивні права та обов’язки.
Можливість врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди повинна з'ясовуватись судом на всіх стадіях судового процесу: при проведенні попереднього судового засідання (ст.130 ЦПК), після початку розгляду справи по суті (ст. 175 ЦПК) і при переглядах судового рішення в порядку апеляційного та касаційного провадження.
Мирова угода може бути укладена і в процесі виконання рішення суду, визнання якої належить до компетенції суду (а не державного виконавця) в порядку, передбаченому ст.372 ЦПК.
По справі за позовом ОСОБИ_1_9 до БАНКУ заяву про визнання мирової угоди написали обидві сторони і така мирова угода затверджена судом.
Ухвалою Богородчанського районного суду затверджено мирову угоду на стадії виконання рішення, якою буде погашатися 550 доларів США банком ОСОБИ_1_10 на протязі трьох місяців.
Слід звернути увагу на питання видачі грошового вкладу в порядку спадкування.
Ст.1228 Цивільного кодексу (далі - ЦК) передбачено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті: склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція про відкриття рахунків), встановлено, що фізична особа може зробити відповідне розпорядження банку щодо коштів, що їй належать, на випадок своєї смерті (заповідальне розпорядження). Якщо заповідальне розпорядження клієнта складається у формі окремого документа, то на ньому має бути зазначена дата його складання. Цей документ засвідчується підписом уповноваженого працівника банку й зберігається у справі юридичного оформлення рахунку (п.10.15).
Отже, для отримання вкладу, щодо якого вкладником було зроблено розпорядження банку, спадкоємцеві необхідно в порядку спадкування отримати свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, спадкоємцеві вкладника, незалежно від того, чи спадкування здійснюється згідно із законом, заповітом або заповідальним розпорядженням, необхідно звернутися до державної нотаріальної контори (у майбутньому й до приватного нотаріуса) за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня смерті вкладника з відповідною заявою.
Спірні питання застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді справ та пропозиції можливих шляхів їх вирішення
Узагальнюючи судову практику, слід відмітити, що при розгляді справ цієї категорії виникає чимало спірних питань, що приводить до неоднакового застосування судами норм права.
Як видно із матеріалів справ, що поступили на узагальнення, відсутня єдина практика стягнення коштів по депозитних вкладах громадян, внесених ними в банківські установи в іноземній валюті. Частина судів стягують такі банківські вклади у гривневому еквіваленті по курсу на час ухвалення рішення суду, інша частина – у тій валюті, в якій було внесено вклад.
Що стосується розгляду справ про повернення вкладів(депозитів), які були внесені в іноземній валюті, то повернення їх позивачам у національній валюті України – гривні по курсу на день ухвалення рішення, на нашу думку не є правильним.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України, предметом договору вкладу є грошова сума, що надійшла, вони внесені вкладником або для нього, і банк зобов’язаний виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї.
Тому застосування ч.1 ст. 192 ЦК України щодо гривні як законного платіжного засобу і відповідно необхідності стягнення грошового вкладу в іноземній валюті тільки у гривні є сумнівним, тому що грошовий вклад в іноземній валюті в даному випадку не є засобом платежу, в розумінні ч.1 ст. 192 ЦК України.
Крім того, зважаючи на коливання курсу валют, що може призвести до того, що на час виконання рішення суду курс валют може змінитись і в цьому випадку будуть порушені права щодо отримання відповідного розміру вкладу.
На стадії виконання рішення суду про стягнення боргу за вкладами в іноземній валюті виникали проблемні питання щодо відкриття виконавчого провадження. Так, наприклад, по виконавчому листу від 01.06.2009 року, виданому Городенківським районним судом про стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь Петришин Д.В. боргу за вкладом в розмірі 5 520 доларів США, постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Києва відмовлено у відкритті виконавчого провадження, так як згідно ст..ст. 524, 533 ЦК України зобов’язання має бути виражене та виконане у національній валюті – гривні. Оскільки сторона виконавчого провадження цю постанову не оскаржила, а звернулась в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка була задоволена та сума стягнення переведена у гривню.
Стягнення грошових коштів по поверненню кредитів, отриманих в іноземній валюті, суди проводять у національній валюті – гривні, перераховуючи їх по курсу на день ухвалення рішення.
Розглядаючи справи за позовами фізичних осіб про визнання кредитних договорів в іноземній валюті недійсними з підстав відсутності відповідної ліцензії у банків, місцевими судами ухвалювались рішення про відмову в їх задоволенні. При цьому виникали питання процесуального характеру, а саме можливості розгляду таких справ в одному провадженні з позовами банків про стягнення заборгованості по цьому ж кредитному договору.
При розгляді справ про звернення стягнення на заставне майно виникають питання щодо можливості роз’єднання вимог про виселення мешканців з житла, яке перебуває в іпотеці, від основної вимоги. Можливо слід зазначити, що такі вимоги можна розглядати в іншому провадженні, після вирішення справи про звернення стягнення на заставне майно, так як в ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку житловий будинок чи інше житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей.
Наявність заяви іпотекою держателя про виселення мешканців, не зобов’язує суд, а дає право суду відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
При вирішенні вимоги про виселення боржника та неповнолітніх мешканців, потребують роз’яснення питання захисту прав неповнолітніх.
Крім того потребує роз’яснення питання правомірності передачі у володіння кредитора предмета застави при вирішення питання про звернення стягнення на заставне майно.
В практиці місцевих судів виникали труднощі із стягненням в солідарному порядку з поручителів – фізичних осіб, заборгованості по кредитному договору при наявності в провадженні іншого суду справи за позовом до кредитодержувача про стягнення заборгованості чи наявності рішення суду, яке вступило в законну силу, про стягнення цієї ж заборгованості по кредитному договору з особи (фізичної чи юридичної), яка є стороною кредитного договору. В таких випадках, виходячи з положень ст. 543 ЦК України про солідарний обов’язок боржників, місцеві суди виходили з того, що кредитор, пред’явивши позов тільки до одного із солідарних боржників, скористався правом вимагати виконання обов’язку в повному обсязі окремо від будь-кого із солідарних боржників, тому право вимоги до інших солідарних боржників у кредитора виникне тільки після одержання виконання обов’язку не в повному обсязі від решти солідарних боржників.
Щодо сплати судового збору
При подачі фізичними особами позовів про повернення вкладу (депозиту), виходячи із положення ч. 2 ст..1058 ЦК України, де зазначено, що цей договір є публічним, слід застосовувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та не вимагати від позивачів сплати судового збору.
При пред’явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави таким, що не підлягає виконанню, судовий збір та витрати на ІТЗ повинні обчислюватись не як з майнового спору, виходячи з того, що вчинення виконавчого напису є одним із видів досудового врегулювання вирішення справи.
По справах за позовами про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.
Незрозумілим залишається й питання щодо розміру сум на покриття витрат у кожному випадку, на які нотаріус має видати дозвіл, і можливого допустимого розміру таких сум.
Законодавчого роз’яснення потребує також питання, чи може спадкоємець звернутися із заявою до нотаріуса про видачу дозволу на одержання частини вкладу достроково, якщо цей вклад згідно із заповітом або заповідальним розпорядженням заповідано іншій особі.
Також виникає питання, яким чином нотаріусу, який видав дозвіл на одержання частини вкладу достроково, після закінчення строку на прийняття спадщини враховувати видану частину вкладу у свідоцтві про право на спадщину на грошовий вклад.
Неврегульованим законодавчо залишається й питання, чи зобов’язаний нотаріус при видачі дозволу на одержання частини вкладу достроково повідомляти інших спадкоємців та отримувати їхню згоду.
Усі перелічені спірні й недостатньо врегульовані питання спонукають спадкоємців звертатися до суду з метою захисту своїх спадкових справ.
Судами в основному з дотриманням вимог цивільно-процесуального закону розглядаються справи даної категорії, однак при винесенні рішень допускаються помилки при викладенні резолютивної частини рішення, а іноді без посилання на норму права, що підлягає застосуванню.
Підводячи підсумки за результатами узагальнення, слід звернути увагу на необхідність неухильного дотримання судами області вимог матеріального права що регулюють саме кредитні правовідносини та договори банківського вкладу, що виникають між сторонами та строки їх розгляду.
Судова палата у цивільних справах
апеляційного суду Івано-Франківської області
Не нашел соответствующей темы - перенесите куда следует
-
у меня сложилось впечатление, что коллекторы о суде вообще ничего не знают. Добивает другое. Эти смелые парни купили заведомо просроченный долг, законных оснований на взыскание которого нет. Понимая это еще умудряються обещать мне "в скором времени прислать подарок".
Вот читаю разные статьи по этому поводу и комменты людей ставших жертвами таких "тактичных и воспитанных специалистов", сделал вывод, что угрозы семье, вывозы в лес и др. честные способы досудового взыскания набираю силу.
Не забывайте про обратную сторону медали - семьи колекторов, банковских, имущество их личное, офисы - всё это рядом, не на майорке, а здесь - на расстоянии броска бутылки с коктейлем Молотова.
-
меня волнует нормативное обоснование?
это ЗУ "про захист прав споживачів"?
мы изменяем и приводим этот договор в соответствие с принципом справедливости, но это ведь не так(
доллар, то остался(мы убрали незаконность!
но как сделать, что бы суд согласился перейти на гривну?:
Я усебя эту ситуацию попытался разрешить таким способом:
...Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що зміст спірного кредитного договору суперечить переліченим вище приписам законодавства, Кредитний договір №GOH3GK01381025 від 20.05.2008 року є недійсним з моменту його укладання.
Відповідно до Ст. 236 ЦКУ, правочин, визнаний судом не дійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
У відповідності до ч.1 Ст. 216 ЦКУ у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Позичальник отримав від Приватбанку суму у розмірі 11951,00 долар США (Одинадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят один долар США 00 центів), що на момент укладання Договору еквівалента – сумі грошових коштів у розмірі - 60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок (курс НБУ на момент підписання Договору становив – 1 USD = 5,05 грн.).
60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок - саме такий матеріальний зміст, відповідно до ч.2 Ст.533 ЦКУ, мав обов’язок ПриватБанку надати грошові кошти Позичальнику у грошовому зобов’язальному правовідношенні, підставою виникнення якого був Кредитний договір № ************ від 20.05.2008 року, і саме такий матеріальний зміст, з огляду на приписи валютного законодавства та наслідки включення до договору несправедливих умов здійснення правочину з використанням нечесної підприємницької практики (п.2. Ст. 18 та п. 6 Ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»), має обов’язок Позичальника щодо повернення ПриватБанку отриманого за спірним кредитним договором, який є недійсним з моменту його укладання.
За весь час користування кредитними коштами Позичальник сплатив банку платежі на загальну суму 58 000 (п’ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.Враховуючи отриману та сплачену Позичальником суму, визнаю, що Позичальник зобов’язаний повернути ПриватБанку різницю між отриманою та фактично сплаченою сумою, а саме - 2 352 (дві тисячі триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок = 60 352,55 грн. – 58 000,00 грн.
....
В дальнейшем буду развивать
-
...Финансовое учреждение с таким, единственным, видом деятельности имеет ли право выдавать валютные кредиты и требовать исполнение обязательств по ранее выданным кредитам физ лицам? Имеет ли оно право вообще выдавать валютный кредит физ лицу(т.е. не финансовому учреждению)? Имеет ли право НБУ выдать генеральную лицензию на выдачу валютных кредитов при данном виде деятельности?
В этих вопросах что то есть - интересное направление, но пока еще не строил цепочку, сказть не могу ничего.
-
В исполнительном листе написано : Обязать банк выдать остаток по кредитной линии. Кредитная линия у меня в долларах. Позвонил в Исполнительную службу Голосеевского района Киева . Там сказали мы в долларах не взыскиваем по распоряжению Мин. Юста. Идите в суд пусть переделываюют вам решение в гривне. Что теперь делать? Ведь в решении написано не взыскать , а обязать выдать. Никто решение переделывать конечно не будет. Почти год борьбы и приплыли . Вот это страна
Два пути:
1. Вынесение судом "Дополнительного решения" - в части, установления порядка исполнения обязательства из решения суда в виде выплаты гривневого эквивалента по курсу на день выплаты;
2. Разъяснение судом порядка исполнения решения.
-
Стаття 258. Спеціальна позовна давність
4. Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Целевая направленность Вашего иска - восстановление нарушенного Вашего права, путем реализации Вашего права на судебную защиту. Способ защиты используемый Вами - предмет Вашего иска (Ваши исковые требования это - материально-процессуальный предмет иска), основные способы используемые в "кредитных делах" - принуждение к исполнению обязательства в натуре, возмещение ущерба, изменение правоотношения.
По направленности результата большая часть их подлежит квалификации, как - иски о присуждении. Немалая часть может быть отнесена к такому (не всеми признаваемому) виду, как - преобразовательные иски.
По сути, предмет решения суда по нашим искам - материально-правовое отражение содержания (текста) резолютивной части постановления по делу, сводится именно к применению последствий ничтожной сделки (никчемного правочина).
-
В Вашем случае речь идёт об исполнительном документе - "исполнительная надпись нотариуса". Именно решение нотариуса, как лица наделенного юрисдикционными полномочиями, является механизмом принуждения Вас к исполнению того обязательства, которое было Вами просрочено, а материальная форма в которую облачено это решение - документ, и есть исполнительным документом, о содержании которого идёт речь в п.1.4 Инструкции.
-
В Уставе и в положении филиала (отделения), наверняка есть указания на то, что ПАО является правоприемником Вашего кредитора.
Я вижу только возможность возражать, используя факт изменения вида организационной формы этого юридического лица, в части установления незаконности реализации им своего правомочия требования возврата всей суммы кредита в связи с допущенными Вами нарушениями условий кредитного договора, на основании того, что у ОТПетых, как и у любого участника обязательственного правоотношения, есть обязанность доводить до Вас информацию об изменениях его индивидуализирующих признаков, как и у Вас есть право быть уведомленным об условиях надлежащего исполнения обязанностей должника, в части определении лица, уполномоченного принимать исполнение по договору.
Получается, что только после уведомления Вас об изменении данных (индивидуализирующих признаков, в частности - названия), у Вас может возникнуть состояние определнности по вопросу возможности исполнения своих обязанностей надлежащим образом, а так же - характере требований предъявляемых лицом, индивидуализирующие признаки которого, не соответствуют признакам лица с которым у Вас существуют отношения, в частности - кредитора в обязательственном правоотношении, возникшем из кредитного договора.
Приватбанк перестал выплачивать проценты по вкладам наследникам умерших вкладчиков
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
если договором установлено, что - невостребованные вовремя проценты по вкладу переходят в режим хранения а не временного владения и управления, что вытекает из закона, то - проценты на эти денежные средства просто не начисляются, если такой оговорки нет, то - не существует в природе никакой правовой нормы, которая освобождала бы банк от обязанности осуществить оплату за пользование чужими денежными средствами, обязанности - которой корреспондирует право требования лица участника "депозитного" договора, право требования, которое входит в состав комплекса прав и обязанностей этого лица, за счет которых может формироваться наследственая масса.