sofi

прикармливать прихват мастер. Одно карточное обслуживание чего стоит...по поводу ЗУ о потребителях: нет там прямого указания, что должна быть гривна, но путем логических размышлений , тех что на форуме уже сто раз прошли возвращаемся все к той же песне... Відповід до ст.1054 ЦК –Кредит –кошти Відповід до ЗУ про бибд банк.кредит – надати певну суму грошей Кошти у розумінні ЗУ про бибд –нац. і іноз валюта. Кошти у розумінні ЗУ про права споживачів можуть бути лише гривні. Так як 23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; 19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; - ст. 192 ч.1 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня; - ч. 2 ст. 198 ГК України, виконання грошових зобов’язань - грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. ч. 3, ст.533 ЦК України – використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті, при здійсненні розрахунків на території України, за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та умовах встановлених законом. Закон - Декрет. Декрет Стаття 3. Статус валюти України 1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України., А Декретом передбачено розрахунки между резидент–неризед, та на митниці і в посольстві. Отже коштами у розумінні зу про споживачів є гривня.

я им звонила дней десять назад, не понравились, поставили иск по удаваному на поток, говорят, что 40 дел в судах, вступить 100 грн, дело под ключ от трех до восьми тыщ, в общем работают ребята по серьезному, а некоторые тут инфу сливают бесплатно., АНТИРЕЙДУ безмерно благодарна, а их нападки - зависть, злость и жаба, иначе не с чего

Ну, теперь я по поводу 483. Мне кажется не очень вчитывался судья. Ну почему не замечают, Что касается безнала, резид- нерезид, и то что будь банк хоть трижды инициатор или получатель, считается лишь для тех операций которые указаны в дозволе.ст.3 ЦКУ вспомнили, правильно, вот отсюда и плясать, и еще про то кто должен риски нести

из лиги21/04/10 22:12 perevidin Станом на сьогоднішній день жодним законом України у стосунках між резидентами не дозволяється використання іноземної валюти. Це і Конституція України ст.99, це і Цивільний кодекс України ст..192,524,533, Господарський кодекс України ст..189,198, Закон України про платіжні системи та переказ коштів в Україні ст.3, Закон України про Національний банк України ст..32,35, Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ст.3. Як випливає із вищеназваних законів, валюта України гривня є єдиним законним засобом платежу на території України, всі договори між резидентами України повинні укладатись і виконуватись виключно в гривні, і тільки у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Тобто тільки у договорах ,які укладені між резидентом та нерезидентом допускається визначати ціни в іноземній валюті. Є посилання на використання іноземної валюти у ст.192 ч.2, та ст.533 ч.3 Цивільного кодексу, ст. 198 ч.2 Господарського кодексу, але всі вони мають відсилочний характер на інші закони. Використання іноземної валюти допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. А таке право, як зазначалось вище, суб’єкти господарювання матимуть тільки в тому випадку, якщо матимуть зовнішньоекономічні стосунки. До сьогоднішнього дня єдиним нормативно- правовим актом, який має статус закону є Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який установлює режим здійснення валютних операцій і визначає загальні принципи валютного регулювання на території України. І якщо інших законів, які б регулювали валютні взаємовідносини немає, то ,очевидно, треба керуватись даним Декретом. У ст.7 Декрету якраз і говориться, що іноземна валюта може використовуватись тільки у розрахунках між резидентами та нерезидентами. Тобто і тут ми маємо підтвердження, що тільки у стосунках між резидентами та нерезидентами може використовуватись іноземна валюта, а у стосунках між резидентами виключно національна валюта України гривня. Дискутувати на тему, чи потрібно було одержувати індивідуальну ліцензію я вважаю немає сенсу, оскільки потреба і можливість її одержання була б тільки в тому випадку, якщо б у мене з банком були зовнішньоекономічні відносини. Так, згідно постанови правління НБУ N 483 від 14.10.2004 Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу пункт 1.6. Національний банк видає ліцензію виключно за умови достатньої обґрунтованості потреби використання іноземної валюти як засобу платежу. Очевидно, що таке обґрунтування ,як потреба розрахуватись іноземною валютою за цукор, борошно та мінеральну воду з моїми постачальниками( також резидентами )не витримало б ніякої критики. пункт 2.1. цієї ж постанови для отримання ліцензії заявник має подати Національному банку такі документи: оригінали або копії документів, на підставі яких виникли зобов'язання в іноземній валюті (договори, листи, рахунки, клопотання відповідного центрального органу виконавчої влади України або відповідного державного органу іноземної держави тощо). Якщо такі документи відсутні, то резиденти - юридичні особи та фізичні особи-підприємці подають копію бізнес-плану, під час реалізації якого виникнуть зазначені зобов'язання; Такі вимоги прослідковуються і в інших постановах НБУ Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270 Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам. Більше того немає жодної постанови НБУ, яка б регламентувала кредитні відносини в іноземній валюті між резидентами України. Натомість всі постанови НБУ регулюють відносини між резидентами та нерезидентами. Отже, ще раз звертаю увагу шановного суду, що для того,щоб між суб’єктами господарювання могли виникнути взаємовідносини в іноземній валюті потрібно, щоб один з них мав статус резидента, а другий нерезидента. А вже потім встановлювати, які для цього потрібні дозволи, ліцензії і таке інше. Ніяких документів, на підставі яких в мене могли виникнути зобов’язання в іноземній валюті в мене не було і нема по сьогоднішній день. Таким чином ,одержати індивідуальну ліцензію НБУ в мене не було ніякої можливості. За вісім років співпраці з банком зовнішньоекономічної діяльності я не вела зовнішньоекономічних контрактів не мала і не маю по цей день. Банку все це було відомо, оскільки для оформлення кредиту в 2007році серед документів, які подавались в банк було і техніко-економічне обґрунтування надання, використання та повернення кредиту в якому всі розрахунки були проведені в гривнях. Це обґрунтування виконувалось на бланку, який надав банк і, на жаль, копії в мене не має. . Але навіть, якщо б я мала зовнішньоекономічні контракти, в мене виникли зобов’язання в іноземній валюті,і я отримала індивідуальну ліцензію НБУ, то і в такому випадку я не могла б скористатись кредитними коштами в іноземній валюті, а тільки тими коштами які поступають на рахунок від зовнішньоекономічної діяльності, оскільки дві постанови НБУ забороняють це робити. Так , в постанові правління НБУ № 108 від 28.02.2009р.в останньому пункті зазначено:. Купівля іноземної валюти з метою здійснення валютної операції на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку забороняється. Резидент виконує такі зобов'язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту) коштів в іноземній валюті". Таке ж саме , але дещо іншими словами говориться і в постанові правління НБУ № 483 від 14.10.2004р. Пункт 1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України. Таким чином, НБУ забороняє використовувати кредитні кошти в іноземній валюті навіть в тому випадку, коли в резидента є індивідуальна ліцензія ним же видана, а всі розрахунки повинні проводитись за рахунок валюти яка надійшла за продані товари та (або)послуги. Отже, підсумовуючи вище викладене можна зробити єдиний висновок: використати кредит в іноземній валюті не порушуючи чинного законодавства України неможливо. Можна тільки конвертувати іноземну валюту в гривні, що і було зроблено. І оскільки банк запевняв про те, що конвертування і погашення кредиту буде проводитись по курсу НБУ на день надання кредиту (і це прописано в генеральній кредитній угоді №012/16-31/038 від 04.05.2007року п.2.3) я погодилась підписати кредитний договір. Я вважала, що якщо я веду чесну співпрацю з банком, то відповідно можу розраховувати на аналогічне відношення і банку до мене. За вісім років співпраці з банком з моєї сторони не було жодного порушення підписаних договорів ні по оплаті процентів, ні по погашенню тіла кредиту. Я повністю довіряла банку, а банк зловжив моєю довірою і тепер вимагає від мене суму, що майже втричі більша ніж я отримала. На мій поточний рахунок кошти надходили виключно в гривнах , що підтверджується довідкою банку, я розраховувалась з постачальниками також виключно в гривнах, що підтверджується платіжними дорученнями, генеральна кредитна угода не передбачала кредитування в іноземній валюті, а всі кредитні договори повинні укладатись в рамках генеральної кредитної угоди п.1.1. А банк мало того, що всі витрати по оформленню кредиту, а це близько двадцяти тисяч гривень, переклав на мої плечі, так ще й хоче перекласти всі ризики по знеціненню гривні . Статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” встановлено, що банківська діяльність це – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб . Стаття 44 встановлює, що банки самостійно вирішують і створюють органи управління фінансовими ризиками з метою забезпечення сприятливих фінансових умов захисту інтересів вкладників та кредиторів. З огляду на вище вказане можна зробити висновок про те, що відповідальність за валютними ризиками лежить на банку, оскільки суттєва зміна обставин викликана перш за все змінами в банківській сфері, яка не стосується моєї господарської діяльності. Натомість п.1.1. Розділу VI Інструкції про банківську діяльність закріплено, що кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком, або нездатністю контрагента виконувати частково, або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати погані активи (тобто активи, за якими існує ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів. Таким чином можна зробити висновок, що згідно з діючим законодавством, обов"язок нести фінансові ризики лежить на банку, і не може бути перекладений на мене, оскільки не стосується моєї господарської діяльності. В своєму запереченні на мій позов банк ще посилається на те, що по справі №2/147 в задоволенні позовних вимог мені відмовлено. Хочу зазначити, що не все так однозначно, зараз справа знаходиться на розгляді у Вищому Господарському суді і в світлі того, що Вищим Господарським судом по справі № 1/207 02 березня 2010 р. прийнято рішення, що індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу у однієї із сторін спірного кредитного договору була обов'язковою, я маю надію, що і по моїй справі буде прийнято позитивне рішення.

Здорово!!! А в каком городе судья так прониклась?

Таки-так. А как иначе : обязательство - оплатить столько - не знаю сколько? Когда , обязательство выражается в валюте, погашение в валюте, % в валюте, а определить стоимость валюты на 1 месяц вперед невозможно. Дело не в физике, а в справедливости и здравом уме.

"Значит тут применяется Постанова №483.(другой вопрос насколько эта Постанова отвечает Декрету,на фига в Постанове придумали понятия насчёт инициатора и получателя).Дальше-мы забираем наличку со своего текущего счёта.Разве это противозаконно?(Постанова НБУ№492)Когда возвращаем кредит-тоже безнал-мы переводим валюту на кредитный счёт.Внесение налички в кассу банка это не использование валюты в качесве платежа.В общем,если исходить из законности Постановы№483-всё упирается в инициатора и получателя по валютной операции.Хотя большинство форумчан и возмущается -причём тут инициатор и получатель-скажу-никто из нас наличкой с банком не расчитывается.....Это я так ,кратко,как Вы просили..И меня тоже беспокоит,что ни в одном решении суда не разбирается ситуация с инициатором валютной операции" Весна, пожалуйста, потратьте пару часов на это 483, буквально на каждую букву. Вы сами разберетесь. Абстрагируйте, не все Постановы относятся к вашим взаимоотношениям с банком. Первично - сам факт выдачи кредита, если предоставление вам валютного кредита вы считаете незаконным т.к. это привело к существенному дисбалансу договорных прав,то как его передавали - это уже совсем другой вопрос. Или если бы вам деньги выдали наличкой то это не нарушило бы ваших прав, то есть платеж не увеличился бы в зависимости от курса валюты?их не надо было бы возвращать? Это работа банков - осуществлять различные переводы денеж. средств. Она и регламентируется. Без инструкции банк двери даже не откроет. А мы живем, как бог даст Я так думаю. Ну а если в постанове есть прямое указание на порядок выдачи кредитов в валюте, рассчетов по обязательствам, тогда и нам скажете.

может это подойдет:НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ Департамент валютного регулювання Л И С Т N 13-126/1549 від 09.09.98 м.Київ vd980909 vn13-126/1549 Кримському республіканському, обласним, по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України, ОПЕРУ НБУ, Комерційним банкам Щодо Положення про порядок реєстрації одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 07.05.97 N 144 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 38 ( z0097-99 ) від 27.01.99 ) У зв'язку зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 18.08.98 р. N 321 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" до Положення про порядок реєстрації одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 07.05.97 N 144 ( v0442500-97 ), надсилаємо (для зручності використання в роботі) повний текст вищезгаданого Положення. Директор Департаменту валютного регулювання С.О.Яременко Затверджено постановою Правління Національного банку України від 07.05.97 р. N 144 ( v0442500-97 ) Реєстр. N 442 від 14.05.97 р. Зміни внесені постановою НБУ від 18.08.98 р. N 321 Положення про порядок реєстрації одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів Національний банк України встановлює такий порядок надання юридичним особам-резидентам реєстраційних свідоцтв на одержання кредитів в іноземній валюті (включаючи валюту країн колишнього СРСР) від іноземних кредиторів. 1. Кредити в іноземній валюті від іноземних кредиторів можуть одержувати юридичні особи-резиденти України (далі за текстом - резиденти) для проведення діяльності, передбаченої їх статутними документами. Вказані кредити отримуються в безготівковій формі. Одержання резидентами від іноземних кредиторів кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги (далі - кредитів) в іноземній валюті потребує обов'язкової реєстрації Національним банком України шляхом отримання резидентом реєстраційного свідоцтва. Резидент-позичальник зобов'язаний одержати реєстраційне свідоцтво після підписання кредитної угоди з нерезидентом, але до фактичного отримання коштів за кредитом. Відповідно до вимог Указу Президента України від 06.11.98 за N 1222/98 "Про гербовий збір" та актів законодавства України здійснюється маркування усіх оригіналів угод з нерезидентом. ( Пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою Нацбанку N 38 ( z0097-99 ) від 27.01.99 ) 2. Резиденти можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку для направлення її на погашення заборгованості як за основним боргом, так і заборгованості за відсотками, можливими штрафними санкціями та іншими платежами в іноземній валюті в розмірах, передбачених кредитними угодами. 3. Для одержання реєстраційного свідоцтва резиденту-позичальнику необхідно подати до відповідного обласного управління Національного банку України лист-повідомлення за формою додатка N 1. 4. Реєстраційні свідоцтва на одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів (далі за текстом - реєстраційне свідоцтво) надаються обласними управліннями Національного банку України. Зразок реєстраційного свідоцтва додається (додаток N 2). Видача обласними управліннями Національного банку України резидентам-позичальникам реєстраційних свідоцтв за кредитами, відсоткова ставка за якими перевищує показник максимальної доходності в іноземній валюті за облігаціями зовнішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України, не дозволяється. Департаменту валютного регулювання (С.О.Яременко) вищезазначений показник доводити щомісячно до відома обласних управлінь Національного банку України та комерційних банків за станом на перше число кожного місяця у порядку, передбаченому пунктами 2 та 3 "Порядку встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.03.98 N 128 ( v0535500-98 ). 5. Національний банк України не здійснює реєстрацію таких операцій, як одержання резидентом від нерезидента (компанії, фірми) кредиту у формі відстрочки платежу за реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги. Вказані операції регулюються чинним законодавством України, зовнішньоекономічними контрактами та міжнародними угодами. 6. Уповноважений банк у межах отриманої ним ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями може залучати кредитні ресурси від іноземних банків-кореспондентів на строк до 1 року з урахуванням можливої пролонгації кредиту (при цьому загальний строк користування кредитом не може перевищувати 1 рік) без одержання реєстраційного свідоцтва. Для залучення кредитних ресурсів на строк понад 1 рік уповноважений банк має одержати таке свідоцтво. 7. Підставою для відмови у наданні Національним банком України резиденту свідоцтва про реєстрацію може бути неналежним чином оформлений лист-повідомлення. 8. Реєстраційне свідоцтво видається резиденту-позичальнику без права передачі його третім особам для реалізації тільки одного кредитного проекту. Воно не може бути підставою для залучення іншого кредиту чи збільшення суми кредиту та здійснення інших валютних операцій. Обслуговування уповноваженим банком кредиту в іноземній валюті, отриманого резидентом від іноземного кредитора, здійснюється виключно на підставі реєстраційного свідоцтва Національного банку України. 9. У разі необхідності внесення змін та доповнень до кредитної угоди (зміна суми кредиту, строку погашення тощо) позичальник може звернутися до обласного управління Національного банку України з клопотанням щодо внесення відповідних змін або доповнень до тексту реєстраційного свідоцтва. Зміни та доповнення оформлюються у вигляді додатка до реєстраційного свідоцтва, який є невід'ємною частиною раніше наданого реєстраційного свідоцтва. Реєстраційне свідоцтво дійсне за наявності реєстраційного номера, дати та печатки установи Національного банку України. Додаток N 1 (зразок) Лист-повідомлення на одержання реєстраційного свідоцтва 1. Назва позичальника (реквізити, вид підприємства). 2. Юридична адреса. 3. Поштова адреса. 4. Прізвище, ім'я та по батькові, N телефону керівника підприємства (організації) та головного бухгалтера. 5. Дата реєстрації резидента, назва та місцезнаходження органу, який її проводив. Номери телефонів цього органу. 6. Назва та адреса обслуговуючого банку позичальника, де відкриті рахунки: - у грошовій одиниці України; - в іноземній валюті. 7. Назва та адреса уповноваженого банку, що обслуговуватиме кредит. 8. Номер та дата укладеної кредитної угоди. 9. Назва кредитора та його юридична адреса. 10. Сума та валюта кредиту. 11. Строк використання кредиту. 12. Строк погашення кредиту. 13. Напрями (цілі) використання кредиту. 14. Тип відсоткової ставки (безпроцентна, плаваюча, фіксована) та розмір ставки з урахуванням маржі. 15. Графік отримання та погашення кредиту (з урахуванням процентів, комісійних тощо). "___"__________ 199 р. Керівник ____________ __________________ Головний бухгалтер ____________ (прізвище виконавця, телефон) Додаток N 2 (зразок) ______________ (дата) Реєстраційне свідоцтво N ___ на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземного кредитора Видано резиденту ________________________________________________ (назва позичальника, його юридична адреса) За угодою ________________________________________________ (назва кредитора (країна), номер та дата кредитної угоди) В сумі ________________________________________________ (сума цифрами і літерами) На цілі ________________________________________________ Строком погашення ________________________________________________ (вказується строк, передбачений кредитною угодою) Без права передачі третім особам. __________________________________________ (посада та підпис керівника облуправління) ( Текст документа підготовлено у Верховній Раді України ) Сторiнки: [ 1 ]

...продолжение и каким способом -налом, безналом, его выдают

Ну если нет права на выдачу кредита в валюте, то какая разница кто его инициатор.

Вы бы такой договор подписали, если бы в нем внятно такое написано было?

Ну и докажите, что вы являетесь участником валютного рынка, на котором в разрешении дано право размещать валюту, то бишь раздавать кредиты.

то есть, если кто-то чужой залез к вам в карман и вытащил деньги -это незаконно, а если в результате хакерской операции с вашего счета перевели на чужой ваши деньги, то это законно? :angry:

Есть мнения среди юристов,что следует различать операции - 1)кредит и то 2) в чем он выдан. ТОгда: 1)в ст.2 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» дается понятие банковского кредита, : банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; Згідно ст.192 ЦКУ , гроші , які приймаються за номінальною вартістю – це національна валюта України – гривня. Надання кредиту в іноземній валюті Позичальнику, всі доходи який отримує в Україні в гривнях є порушенням самих принципів кредитування, унеможливлює визначення кредито- та платоспроможності позичальника, вартості кредиту та породжує додаткові ризики як для позичальника так і для банку. ч.2ст 192 -Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, тобто, для даного об’єкту цивільного права існують обмеження в обігу, та використання його регулюється законом. 2) П. 1ч.2 ст47 ЗУ обибд дает право банку при наличии у него Дозволу использовать валюту в банковских операциях, в т.ч. и операциях по кредитованию, если это указано в додатке до Дозволу. Но в Дозволе как раз и нету такого разрешения - выдавать валюту резидентам в качестве "размещения указанных средств от своего имени и на собственных условиях и на собственный риск,", а есть только "размещение на валютном рынке", субъектами которого являются Уполномоченные /с генлицензией =Дозволом/ банки. Для получения кредита в валюте физ и юрлицам, не являющимися участниками валютного рынка, следовательно, требуется индивидуальная лицензия, согласно Декрета, тогда и будет законным возврат в валюте. Если законодатель не предусмотрел суммы и сроки кредита в валюте в среде резидентов согласно ст5 п4в) , то значит такой кредит нигде и не предусмотрен.

Вот именно!!!

я заключила договор с ЭРС на замену электропроводки в квартире. Замену сделали летом, но с началом отопительного сезона выяснилось, что батареи отопления бьют на 220 вольт. Кто в данном случае виноват? При этом, я конечно, сама эту фирму ремонтную выбрала, меня никто не заставлял и я не знаю как правильно проводку делать. Чем этот договор по волеизъявлению отличается от договора кредита в валюте?

Не могу войти в реестр, чтобы прочитать дальнейшее обгрунтування. А так, бред какой-то.Банк может действовать исключительно в пределах своих полномочий, т.е, в пределах прав предоставленных ему Законом. ЗУ обибд определяет чем может заниматься банк. и какие разрешительные док-ты ему для этого нужны. Глава 8- ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ ст 47 Банківські операції На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: и т.д. ст.49 определяет что относится к кредитам. В начале зу дано определение банковского кредита. Ну что еще можно и откуда взять? КАкой кредит, кроме споживчого может взять физлицо? Или ОТП банк работает по другим законам, исключительно венгерским?

А к каким операциям юристы банка относят кредит и кредитную линию, они вам сказали? и соответственно какими законами это регулируется? Задайте им вопрос и нам интересно узнать.

не совсем поняла, что имеется ввиду, но , кажется , в КУ записано, что закон имеет обратную силу в случае, если он смягчает ответственность физлица.

А если нету, то что посоветуете? Наперед?

И что дальше так и будем тихо сидеть и смотреть? Я в шоке, что банкиры совсем ничего не бояться, всех купили? так эти перлы можно добавить к нашему Обращению

Можно попросить судью узнать у банка чем он руководствовался принимая решение о выдаче вам кредита.По их правилам кредитн. комитет, рассматривая ваше заявление, должен определить вашу кредито и платежеспособность. У них есть методика. Кредит можно выдавать в случае если ваши доходы позволяют его вернуть обратно, т.е. сумма и переодичность. Месячный платеж должен не превышать определенн процент, кажется 30%, месячного дохода. В банках есть постановы и инструкции. Пусть сами расскажут. Так вот интересно, как же банк рассчитал что вы как раз можете обслуживать в дальнейшем свой кредит в долларах, когда справка о доходах у вас в гривне. Из какого соображения или курса исходил банк? И если банк предполагал, что вы будете платить при курсе в два раза большем изначального, то какие это 30%? На фига тогда их методика, кредитный комитет и справка о доходах? А если не предполагал, то 651- 652 ст ЦКУ налицо. Он вам говорит, что все валютные рызыки на вас, а вы молчите, что риски в бизнесе несет субъект, а вы потребитель и ни какие риски их бизнеса вас не касаються , как и прибыль которую в результате бизнеса и рисков получает банк.

Нет, я с вашей позицией абсолютно согласна. Мне кажется, что как раз мы с вами на форуме абсолютно убеждены в незаконности и аморальности такого кредитования, т.е. без сомнений. А по поводу Инициаторов, то я думаю, что инициатор в данном контексте, не тот кто выдвигает идею, а тот от которого исходит данное конкретное действие. Ну по типу: "А" платежным поручением перевел деньги "Б". "А"- инициатор. То же событие, только платежка потерялась, и "Б" сделал платежное требование и получил деньги от "А". "Б" - инициатор и получатель. От перестановки мест слагаемых сумма не меняется. Остаются лицензированные особи с правами записанными в лицензии, не более. А Весне пудрят мозги, подменой понятий. И он сомневается до сих пор. Какое значение при переходе права собственности на валютные ценности от уполномоченного лица не уполномоченному и наоборот имеет тот закон, никакого. Простой пример, 1)у вас есть баксы в банке на счету, вы пишите платеж.поручение перечислить 1000 баксов в магазин "Фиалка". Не получится. Банку нужны цветы . Перечисляет с валютного счета баксы "Фиалке". Не получится, а ведь банк инициатор. А вот "Весне" можно перечислить?! Можно, как ценный подарок, но налог нужно оплатить Весне, кажись, 15% от суммы.

А я не хочу противопоставлять банковских служащих и заемщиков физлиц. И те и те обычные граждане Украины, большинство люди нормальные с нормальной христианской моралью и с "нормальной " украинской зарплатой. И многие банковские или им близкие люди сидят в тех же кредитах. Зачем же нам воевать меж собой? Мы отстаиваем свое право на жизнь - это не громкая фраза, а реальность, потому что на те +70% которые я сегодня должна банку я как раз и собиралась купить хлеба и оплатить жилье - сплошная физиология, а банк меня этого лишает. Да еще и залог грозится отобрать, за который больше половины уже выплачено, а потом еще удерживать с доходов,/Я уже молчу про кризу, там свои авторы./ А что отстаивает Б. юрист? Прибыль акционеров?, которых и в глаза может никогда не видел, т.к. они из другой жизни и с другой моралью. Так зачем же эта гражданская война? Ведь, если Вы, Андрей, толковый юрист -экономист, то понимаете всю абсурдность кредитования в иностранной валюте физлиц на потребнужды. Для Банка - это бизнес, игра по правилам, они их же и нарушили. Для нас это жизнь, а вы часть нашего общества, вы - такой же как и мы, а не те на кого вы работаете, продавая душу. В данном случае профессиональные амбиции никчему. Потопление в суде очередного неграмотного заемщика профессионализма вам не добавит. Пиррова победа. А более смелым и достойным настоящего юриста поступком было бы отстаивать Закон, мораль и справедливость. И подсказать нам , далеко не юристам и экономистам слабые стороны нашей защиты и уловки - подтасовки в запереченнях и требованиях банков. Денег на этом вы конечно не заработаете, но получите гораздо большее чем деньги, - искреннюю благодарность многих людей, и совесть чиста. Поэтом можешь ты не быть, но Гражданином быть обязан! Извините за морализаторство, ничего лично к вам, Андрей. Вы, мне кажется, сами все это понимаете, раз к нам зашли и намеки делаете.

Дык какая разница вам в белых перчатках или зеленых преступник нанес вам нокаутировавший удар? Важен сам факт нападения.банк считает законной выдачу валюты по безналу, а если налом, то незаконно?, т.е. в белых перчатках бить мона, а в зеленых - преступление? кредит особый вид позыкм, тем что дается в деньгах на оплатной основе. Деньги в США - американские доллары, а в Украине - гривна =100 копеек. КУ99, 192ЦКУ и др важные законы. Деньги - универсальный эквивалент всех матер. и интеллект. ценностей в Украине - гривна., а для сравнения с другими странами используют мировую валюту, доллар. За деньги можно купить все /аксиома/ Попробуйте в супермаркете купить пачку молока, имея пачку долларов в кошельке и не имея рядом обменника? Вот то то же. А в Польше? А в штатах? У каждой страны свои деньги. А все эти постановы для регулиров. операц меж резидентами и не резидентами. И Декрет тоже. Для нас в Декрете там ст.3. Самоучка, купить, как товар, вещь вы валюту можете в банке. Она может у вас храниться, как драгоценность, можно в банк положить на депозит, можно в ячейку, можно подарить?, но в качестве денег, как средства платежа или залога - низзя. На межбанке вы покупать не можете, а продавать тем более. А ,правда, ведь никто не говорит - куплю или продам гривны. Патамушто номинал, деньги!!! Так в суде и докажем, что нам не деньги дали, а кредит - это деньги.