sofi

А если вам нужна валюта, но вы не субъект валютного рынка, то берете в банке кредит 100 грн, тут же меняете их на валюту, возвращаете банку гривню. И опять все законно и никакого ущемления в правах! и никаких лицензий.

наш мудрый законодатель не знал как выразить статью содержанием: сильно жадным и хитрым кредиты в тугриках под низкие проценты не давать, а беречь и приумножать нац. валюту., и для отчетности проще, пересчитывать не надо и от греха подальше. А то мог бы в ч.1. написать : З-ня должно быть выражено в гривне или в денежных единицах других государств., чернил небось хватило бы. В даном случае законодателю большой респект и уважуха! Из зобовязання вытекают и все последующие действия по кредиту. Нет обязат в валюте - нет и валютного кредита -Не законен. А те кому нужны валютные операции - имеют лицензию.и спокойно платят тугриками по их номиналу. Обязат-во 100грн/ 20$, платеж - 20$ (533 ч.3) Все абсолютно законно. Че вы принимаете сторону этих мироедов? Причем противоправную.

та шо вы так кричите!? Наступила дата платежа, вы заглядываете в договор в там, о чудо, вместо- должен оплатить 100 грн написано может оплатить 13зеленых, а в скобках - может и не платить. Разницу между должен и может улавливаете?

ага к психиатру, а противоположной стороне к прокурору. Заявку подписывал не под дулом , а по настоятельныму убеждению Банка в виде их рекламных призывов, рекламных агентов -сотрудников салона, где машина приобреталась, сотрудников банка -что так будет выгоднее мне, т.к. % меньше, а при почти в 2 раза большей ставке по гривне кредитный ком-т может мне кредит и не разрешить, т.к. моих месячных доходов может быть недостаточно для получения такого кредита. Хотите краткий экскурс о том какие способы и методы влияния на людей существуют!?Откуда мне знать про валютные заморочки, я физ- лицо никакого отношения к валюте не имею, поэтому доверяю профессионалу на рынке финуслуг, уж он- то знает, что положено ему и что можно мне. Вы когда приходите в салон красоты или загоняете машину на сто рассказываете мастеру что и каким образом ему делать, как держать ножницы или гаечный ключ, или доверяете ему стрижку или ремонт. А тут такой большой уповноваженный банк!!! Ему видней насчет законности валюты, он же не может работать не по закону.! Ну а что 17% больше чем 12% это канешно я понимаю.! а оказалось все элементарным обманом /умолчали об отсутсвии у меня законных оснований платить валютой, превысили свои полномочия, т.к. нету у них такого разрешени кредитовать на потреб. нужды физ лица в валюте/ манипуляцией сознанием и перераспределением собственности в будущем. Для того и создан Закон, чтобы такие лохи как я и еще несколько миллионов не попадались на дешеву юшку. А банки на эти законы начхали, а теперь маемо те що маемо. Причем это прописано в той же лицензии, которую банк должен был выполнять и если выдавал валютные кредиты, то на валютном рынке, т.е. тем кому их можно брать и давать, а не всем подряд встречным поперчным, за руку на улицах ловили, возьмите карту универсальную, мультивалютную. Во всех магазинах посадили своих кредитчиков, телефон обрывали , не было недели, что бы с какого небудь банка не звонили и не предлагали у них кредит взять, это при том что мне он абсолютно не нужен был и как только находили. У меня в привате счет, так в 2005 еще приглашали к сотрудничеству по привлечению клиентов, я в начале не поверила, думала какя то сетевая компания звонит. А то что банки платили служащим пенсионного фонда, кадровикам на предприятиях, чотбы имено у них пенсионеры или подчиненые сотрудники карточные счета открывали и ездили на другой конец города чтобы пенсию снять? У меня на улице в спальном районе стоял 1 хлебный киоск и 5 отделений разных банков. Сегодня четыре из них уже закрыто, остался один главный банд - прихват. Рассердили Вы меня однако. Так что руки не выкручивали, пистолет не наставляли , но тот кредитный бум очень сильно повлиял на мое сознание. и очень жаль что у нас нет такого Закона, который бы предупреждал и запрещал манипуляцию сознанием во всех возможных на сегодняшний день способах, а их много и те кто умеют и могут очень успешно ими пользуются. Насчет психиатра идея хорошая, есть такие что уже хотят воспользоваться. ст.225 цку

выдача незаконна по той причине, что вы не относитесь к валютному рынку на котором по их дозволу -лицензии разрешено розмищувати валюту.влютные кредиты на невалютном рынке чреваты тем, что невозможно определить стоимость такого кредита. Т.к. номинальной валютой в стране являеться только нац.валюта страны, а все остальные определяються по непредсказуемому курсу. а платить гражданам как раз по нему. как в таком кредите определить сумму переплаты на 15 лет вперед? как определить реальную процентную ставку? Доходы то в гривне. Вот если есть доходы, обороты в валюте, тогда - другое дело., так ведь это у ВЭДов, и других участников валютного рынка.

Ну правильно , суд исходил из того что у вас есть все законные основания платить, приняв доводы банка по п. 1.5 истинными. А вы опротестовывали их?, показали, что банк вводит суд в заблуждение. так как это положение не имеет отношения к вашему слчаю? Как реагировал суд? Или он принимает во внимание только доводы банка?

я пишу о догов. где все в валюте. А из опред. кредита по ЗУ о банках и вытекает обязат, исполнен. обязат., также из 1046-1054 ЦКУ. из иска antonina 1. Щодо невідповідності валюти зобов’язання: ЦК України, статтею 524 передбачено, що 1. зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. 2.Також сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Це імперативна правова норма з визначеною диспозицією, тобто яка закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники певних відносин можуть діяти тільки так, як вказано у нормі права, і їм не надається можливостей для вибору іншої поведінки. А за повнотою викладення правова норма є прямою, оскільки в одній статті вміщено всі обов'язкові елементи певної норми без відсилки до інших нормативних актів. Тобто ЦК України встановив, що пряме прийняття іноземної валюти за валюту боргу прямо заборонено, а тільки дозволена прив’язка до іноземної валюти. . банк по- своему трактовал 524-ю, типа какая разница, выражено или визначено. объединил 2 части 524 и получилось: обязательство выраженное в валюте. с последствиями. тяжелыми , В нарушение ст.203 ч.1- никчемный. Что не так? У каждого гражданина по КУ и ЦКУ есть данные ему априори права и обязанности. в таком договоре эти права ущемляються, ст27. мало того, такой договор толкает вас на противоправные действия, право людины не робите те що заборонено законом / не знаю статью/ , в том масштабе в каком выдавались вал. кредиты - подрыв нац валюты /спрос на большее кол- во долара чем ввезено ранее. Все это уже случилось, притягивать за уши не надо, явно торчат другие уши. А тут и пленум ВСУ помог: 18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Доказом може бути финансова криза в стране, у заемщиков и банков проблемным валютн. портфелем. или иноземна валюта -не объект гражданского права ограниченный в обороте? ст192ч.2 ,тогда что? Вот и получаеться, если следовали бы закону, то такой ситуации не возникло бы. А теперь, чтобы узаконить такой договор требуеться менять КУ,ЦКУ, Декрет, ЗУ о банках, тощо... ВОТ- так вот , глобальненько.

схема письма банку:1. п1.1 Договора - никчемный, т.к. обязательство выражено в ин. валюте, противоречит ст 524ЦК. п. 3.2 - никчемный, т.к. выполнение в валюте ограничив. правоздатність. ст27 ЦК, - договор никчемный!, ст 228ч.1 цк - Визначення валюти зобов’язання та валюти виконання грошового зобов’язання в іноземній валюті в Договорі кредиту укладеному між сторонами: фізичною особою, громадянкою та юридичною особою – Банком, які являються резидентами України є порушенням правового режиму вилучених з обігу, або обмежених в обігу об’єктів цивільного права, - порушує публічний порядок./ Постанова пленуму ВСУ 2009/-- пункт никчемный! исходя из вышеизложенного на осн ст.203ч.1, ст27ч.1, ст228ч.2 считаю КД никчемным. признания судом никчемности не требуется. во избежание маттрат предлагаю мировую и реституцию. че скажете? Все исключительно на ЦКУ, без лишних заморочек

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про захист прав споживачів м. Київ, 12 травня 1991 року N 1023-XII . Постанова 168 була здiйсненна на виконання ЗУ ПЗПС. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...mp;nreg=1023-12

Где можно взять образец иска по ничтожному договору / ничтожность не требует доказательств/ на реституцию с переводом суммы обязательства в гривню по курсу на момент выдачи кредита? И еще. Получается ДЗалога ничтожный, если по ипотеке - не было согласия опекунского совета при наличии детей, по рухомому майну - включен пункт об отчуждении по исполнит. надписи нотариуса??? В случае ничтожности договоров , мне кажется, в первую очередь нужно вывести имущество. Как это сделать?

а можно подробнее?

Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні. - вимагає вираження в гривні, це суттєво тоже отправлю такое письмо по нікчемним правочинам - рестітуція, якщо я несплачую по зобовязанню, вважаючи правочин нікчемним, по тим критеріям, що визначені в ЦК, а отже саме банк повинен в суді доводити дійсність договору , я можу звернутись до суду за визначенням реституції, а не визнання недійсності. учебник Коли безпосередньо у правовій нормі визначена недійсність певного правочину, то його називають нікчемним. Нікчемні правочини недійсні вже в момент їх вчинення. У цьому разі визнання судом правочину недійсним не потрібне. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, суд може визнати нікчемний правочин дійсним. До нікчемних правочинів належать такі: ..... • правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання; • правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми; • правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки. Наприклад, нікчемним буде правочин, укладений між особами про відмову від складення заповіту. наук-пр коментар цку Стаття 215. Недійсність правочину 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 1. Недійсний правочин — це правочин, що не відповідає вимогам закону. Він породжує не ті права і обов'язки, яких бажали його учасники, а правові наслідки, котрі прямо передбачені у законі. Для того щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати низці вимог, які називають умовами дійсності правочину. Такі вимоги встановлені ст. 203 ЦК, яка передбачає, що: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Порушення будь-якої з перелічених умов (крім умови, передбаченої пунктом 4 — дотримання форми правочину, встановленої законом), тягне за собою недійсність правочину. 2. Ступінь недійсності правочину може бути різним. Зокрема, правочини можуть бути абсолютно недійсними, або нікчемними. Саме про такий вид недійсних правочинів ідеться у ч. 2 цієї статті. Це такі правочини, недійсність яких визначено, передусім, безпосередньо у правовій нормі. Вони є недійсними з моменту їх укладення, незалежно від пред'явлення подання позову та рішення суду (іноді такі правочини називають "мертвонародженими"). Але існують деякі випадки, коли навіть нікчемні правочини за поданням сторін або зацікавлених осіб можуть бути визнані дійсними. Це, наприклад, передбачена ч. 2 ст. 219 ЦК можливість визнання судом дійсним правочину, який укладено з порушенням нотаріальної форми (див. коментар до ст. 219). 3. У ч. З даної статті йдеться про інший вид недійсних правочинів — оспорювані правочини. На відміну від нікчемних, оспорювані правочини є дійсними, породжують права та обов'язки, але їх дійсність може бути оспорена стороною або іншою зацікавленою особою у судовому порядку. Безпосередньо правовою нормою їхня недійсність не передбачається, але, разом з тим, існує норма, яка надає сторонам або зацікавленим особам можливість звернутися до суду для визнання такого правочину недійсним. Недійсними оспорювані правочини можуть вважаться лише за умови доведеності фактів, що свідчать про порочність даного правочину. Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. 3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. 5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. коментар: постанова пленуму ВСУ 09.11.2009 http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...;Count=500&

признаватьдоговор никчемным ваще не обязательно. поищу плдборку, сброшу

есть такие, http://zahyst.org/component/option,com_fir...id,36/id,24473/, в процессе.А что вы скажете по ст 27?

Уважаемый Антирейд, можно ли трактовать пункт кредитного договора с физ лицом, обязывающий исполнять обязательство исключительно в валюте кредита, а именно в долларах США, как ограничивающий законное право заемщика рассчитываться на территории Украины единственной закон. валютой гривной. Применима ли в данном случае ст 27 ЦКУ Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки 1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

вот именно!Під валютними операціями у вказаному ДКМУ розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Ст227 1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. 2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. 1. Певною мірою коментована стаття продовжує традицію обмеження так званих "протистатутних правочинів", недійсність яких передбачалася ст. 50 ЦК 1963р. Ця норма виходила з того, що кожна юридична особа має спеціальну правосуб'єктність, межі якої визначаються її статутом або спеціальним законодавчим актом, а тому правочини, вчинені за цими межами, мають визнаватися недійсними. Проте коментована стаття переносить обмеження в іншу площину. Тепер правочиноздатність юридичної особи обмежується не її статутними цілями, а наявністю у неї відповідного дозволу (ліцензії) на вчинення певного правочину або правочинів певного типу. Правочин, укладений без такого дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. При цьому наявність форми провини учасників правочину значення не має. Суб'єктному складу такого правочину притаманна специфіка, яка полягає в тому, що хоча б одною його стороною має бути юридична особа, яка діє без відповідного дозволу (ліцензії). Другою стороною може бути будь-який суб'єкт цивільного права. 2. Наслідки визнання такого правочину недійсним визначаються загальними правилами ст. 216 (див. коментар до ст. 216 ЦК). Проте, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Як випливає з тексту ч. 2 коментованої статті, у цьому випадку умовою відшкодування моральної шкоди є провина юридичної особи, яка уклала правочин без відповідного дозволу (ліцензії), оскільки введення в оману може бути лише свідомим.

"Отвечали - "А мы ничё, у нас порядок требовать выполнить обязательства, а про законы и валюты мы ничё непонимаем". У меня аналогичная ситуация. Просили гендоверенность к тому же, но не сильно настаивали.

Веселуха, если б не было так печально! Трагикомедия или комитрагедия в театре абсурда.

науково- практичний коментар / в помощь к запереченням./Стаття 192. Гроші (грошові кошти) 1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. 2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. 1. Гроші виступають як особливий об'єкт цивільного права. Вони можуть бути предметом деяких цивільно-правових угод: договорів позики, дарування, кредитних договорів. Найчастіше вони є законним засобом платежу у відплатних договорах. Гроші являють собою особливе рухоме майно і належать до категорії подільних речей. Відповідно до ст. 99 Конституції України офіційною грошовою одиницею (валютою) України визначено гривню. Введення на території держави інших грошових одиниць і випуск грошових сурогатів забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею, золотом і іншими дорогоцінними металами не встановлюється. Визнання гривні законним платіжним засобом означає, що гривні можуть служити засобом погашення грошового зобов'язання незалежно від згоди кредитора прийняти їх у платіж. Відмовлення кредитора від прийняття гривень, належним чином йому запропонованих, спричиняє невигідні для нього наслідки, зазначені в законі. Зокрема, боржник не зобов'язаний платити відсотки за час прострочення по грошовому зобов'язанню, а також здобуває право на відшкодування збитків, заподіяних простроченням кредитора. У вислові "обов'язковий до приймання за номінальною вартістю" закріплено принцип номіналізму. Дія цього принципу полягає в тому, що зміст зобов'язання, номінальна сума якого обчислюється в гривнях, залишається незмінним, незважаючи на будь-які наступні зміни гривні як грошової одиниці, наприклад внаслідок інфляції. Законодавство передбачає два види грошових розрахунків: готівка і безготівкові розрахунки. При розрахунках шляхом готівки коштом платежу є реальні грошові знаки, що передаються одним суб'єктом іншому за товари, роботи чи послуги в інших установлених законом випадках (наприклад, штрафи). При безготівкових розрахунках використовуються цифрові записи про обігову грошову масу. При цьому певна грошова сума списується з рахунка одного суб'єкта і зараховується на рахунок іншого. Можливі й інші форми безготівкових розрахунків. Про гроші банків можна говорити з позиції права, коли во¬ни виконують функції засобу обігу (платежу), збереження това¬ру (кредиту), але не функції міри вартості./кто может это поподробнее расшифровать./ При цьому гроші мо¬жуть існувати в будь-якій з загальновідомих форм — у формі го-тівкових та безготівкових грошей. 2. Випадки і порядок використання іноземної валюти як платіжного засобу визначаються законом про Національний Банк України і Декретом про валютне регулювання та валютний контроль, а також виданими відповідно до них нормативними актами. Відповідно до зазначених актів здійснюються розрахунки в іноземній валюті на території України. Законодавство визначає, коли між юридичними особами — резидентами допускається використання іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті: а) при розрахунках між експортерами і транспортними, страховими й експедиторськими організаціями б) при розрахунках імпортерів із транспортними, страховими й експедиторськими організаціями в) при розрахунках за транзитні перевезення вантажів через територію Україну; г) за послуги підприємств зв'язку по оренді міжнародних каналів зв'язку д) при оплаті комісійної винагороди організаціям, що здійснюють посередницькі операції з іноземними партнерами по замовленнях постачальників експортної і покупців імпортної продукції; е) при розрахунках між постачальниками і субпостачальниками продукції (робіт, послуг) на експорт із валютного виторгу, що залишається в розпорядженні експортерів; ж) при оплаті витрат банківських установ і посередницьких зовнішньоекономічних організацій, якщо зазначені витрати провадилися цими установами і організаціями або були пред'явлені їм нерезидентами в іноземній валюті, а також при оплаті комісій, що стягуються банківськими установами і посередницькими зовнішньоекономічними організаціями для покриття витрат у валюті; з) при проведенні розрахунків, пов'язаних з одержанням комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні, а також при проведенні операцій по купівлі і продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку. сюда же добавить постан.200, где прямо указано, когда можна рассчитываться валютой без разрешения, продублируйте, пжт, если есть под рукой. то есть о физ лицах речь вообще не идет, и любая постанова нбу о разрешенных платежах в валюте, та же 483, касается только юрлиц, безналичных расчетов и то не всех. Пишу об этом, т.к. читают форум гораздо больше, чем участвуют в нем. Физ лица поизводящие оплату по кредиту в валюте исполняют в ущерб своим интересам договор, но нарушают Закон - Конституцию, гражданский кодекс, Декрет о валютном регулировании. При этом несут админ ответственность по ст 162 КУАП Стаття 162.КУАП Порушення правил про валютні операції Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей. так каким же образом платить в валюте?, платежки в банке 5 лет хранятся и взыскать могут не только сегодня.

это им так хочется, гов-т, что здесь действуют исключительно специальные законы.

вспомним азы, хотя банки говорят, что ЦК не регулирует наши отношения,))) Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання 1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. 2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. 3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. 1. ЦК у розвиток ст. 99 Конституції України визнає, що виконання грошових зобов'язань на території нашої держави повинне здійснюватися в грошовій одиниці України — гривнях. Гривня є законним платіжним засобом, який є обов'язковим для прийому по номінальній вартості в межах України (ст. 192 ЦК). Введення та емісія інших валют в Україні заборонена. 2. Поряд із тим, з моменту набрання чинності ЦК суб'єктам цивільного права надана можливість визначення у зобов'язанні грошових еквівалентів в іншій валюті. Це прогресивна новела українського законодавства, яка була продиктована економічним становищем України та практичними потребами її населення на момент прийняття кодексу. Раніше формування, встановлення та застосування цін в еквіваленті Іноземній валюті категорично заборонялось на підставі ст. 168 ЦК 1963 р., Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 3 грудня 1990 р., Постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998 р., інших нормативно-правових актів, і тягло за собою адміністративну та навіть кримінальну відповідальність. Якщо у зобов'язанні використовується грошові еквіваленти в іноземній валюті, то виконуватися таке зобов'язання, за загальним правилом, повинне в гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день платежу. 3. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за загальним правилом забороняється. Це регламентується Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. Відповідно до вищенаведеного декрету, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Використання ж готівкової чи безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, окрім випадків, прямо передбачених чинним законодавством, наприклад, Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р. Використання платіжних документів в іноземній валюті, зокрема, векселів, припускається, якщо такі документи були первісне видані резидентами України нерезидентам у встановлених чинним законодавством випадках та передані останніми резидентам, знов таки відповідно до вимог чинного законодавства (дивись Постанову Правління Національного банку України "Про розрахунки між резидентами по векселях, які виражені в іноземній валюті" від 14 червня 1999р.). Оплата таких векселів повинна здійснюватися у валюті України по курсу Національного банку України на день оплати. Форми розрахунків по зобов'язаннях (готівкова чи безготівкова) та порядок здійснення розрахунків встановлені главою 74 ЦК (докладніше дивись коментар до вказаної глави).

У меня и моих знакомых в договорах записано - надає ХХ доларів, та тут же "за моєю Заявою", конвертує їх в гривню, при цьому різницю /мої збитки/ від обміну вносить в тіло, а це+5% кредиту в валюті, ни одного эквивалента в нем не прописано, что и дало им возможность всунуть именно эту сумму, а я ,доверяя им , не пересчитала эквивалент, счет транзитный в гривне, платежка за товар в гривне, но платеж /возврат/ в валюте налом, т.к. "вважати валютним", бо написали ж $. Договор никчемный, с точки зрения ЦК, так как противоречит ст.524. договор мнимый, вся мнимость в нем прописана, но хотят от меня $. О каком шансе вы говорите? Что вы имеете ввиду посмотреть шире?

А если наличными $ не получали и рассчеты с 3-м лицом производились в гривне? то получается - кредит в валюте сомнений в законности не вызывает?

лучшая защита - это нападение! АксиомаУВ. nameless, совершенно согласна с вами по вопросам к КСУ. Какое двоякое толкование заложено в ст524? Это императив? Главная :: Науково - практичний коментар Цивільного кодексу України :: Книга п'ята: Зобов'язальне право (509-1215) :: Розділ І. Загальні положення про зобов'язання (509 - 625) :: Глава 47. Поняття зобов'язання. Сторони у зобов'язанні (509-525) Стаття 524. Валюта зобов'язання 1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. 2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. 1. Частина перша статті, що коментується, стосується перш за все так званих грошових зобов'язань — зобов'язань, у яких обов'язок хоча б однієї із сторін полягає у сплаті грошей (зокрема, зобов'язання, що виникають з договорів купівлі-продажу, ренти, найму (оренди), підряду тощо). Оскільки відповідно до ст. 99 Конституції грошовою одиницею України є гривня, таке грошове зобов'язання має бути виражене саме у гривнях. Це положення цілком узгоджується з ч. 1 ст. 192 ЦК, згідно з якою законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.Що стосується іноземної валюти як засобу платежу (зокрема, за зобов'язаннями), то вона, відповідно до ч. 2 ст. 192, ч. З ст. 533 ЦК може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (див. коментар до ст. ст. 192, 533 ЦК). Так, зокрема, допускається вираження в іноземній валюті зобов'язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 2. Частина 2 статті, що коментується, фактично закріпила й узаконила практику майнового обігу, що набула поширення і склалася в умовах нестабільної економіки і стрімких інфляційних процесів на початку докорінних економічних перетворень. Іноді ця практика використовується і в теперішній час, переважно стосовно зобов'язань, що мають тривалий характер (які виникають із договорів займу, майнового найму, купівлі-продажу в кредит тощо), її суть полягає в тому, що сторони, виражаючи грошове зобов'язання у національній валюті України, одночасно визначають його еквівалент у тій чи іншій стабільній іноземній валюті (доларах США, євро тощо), страхуючись таким чином на випадок можливої інфляції. Крім вказівки на ту чи іншу іноземну валюту у такому застереженні, як правило, визначається і конкретна банківська установа, за курсом якої визначається такий валютний еквівалент. Найчастіше валютний еквівалент визначається відповідно до курсу Національного банку України, але немає перешкод і для визначення його відповідно до курсу (купівлі або продажу) інших банків. Утім, слід підкреслити, що допускається лише визначення еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, але не сплата нею (крім випадків, передбачених законом). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК, зобов'язання підлягає виконанню у національній валюті. Якщо ж сторони, виразивши зобов'язання у національній валюті, фактично здійснюють платежі в іноземній валюті, то такі дії є порушенням правил про валютні операції і тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки зміст переважної більшості зобов'язань складають майнові права і обов'язки його учасників, вони можуть бути виражені у грошовій формі навіть у тих випадках, коли предметом виконання не є гроші як такі. Так, наприклад, договір міні речей однакової вартості (тобто, без доплати) не є грошовим зобов'язанням у власному розумінні, оскільки не передбачає сплату грошей. Утім, сторони вправі визначити предмет виконання (у наведеному прикладі — майно, що підлягає обміну) у грошовому еквіваленті для будь-яких цілей (наприклад, на випадок загибелі речі до моменту її передання). При цьому як еквівалент може бути використана як національна валюта України, так і іноземна валюта. Или КСУ будет исполнять роль толкового словаря? Или у вас в договорах написана гривна, а к ней приписали эквивалент в ин. валюте; возможно п. 1.1 каждого договора не является обязательством? Или кредит. договор ваш с банком выпадает из гражданских взаимоотношений и не регулируется ЦКУ. Или вы хотите получить ответ, что белое, которое вы видите, на самом деле черного цвета. Только как- то плохо мы думаем о тех, кто осуществляет проф. деятельность /банк, суд,нбу/. 3-х летний ребенок хорошо различает, что можно, а что должно. Если все эти уважаемые субъекты различий не замечают, то еще один уважаемый субъект может и узаконить это, у него для этого все полномочия?