sofi

Да, вот думаю как ее правильно использовать. Ответ на страницу, сканера не имею, поэтому вкратце: "З приводу питання проведення фізособами -громадян. операцій на вал. рин. Укр. наступне: З-вом Укр. окремо не визначено термін"опер-ї на вал. ринку Укр." На сьогодні - основний з-н Декрет. Відп.п.1 ст.6 Декр "Торгівля іноземною валютою...здійснюється через уповн.банки та інші фінустан, що одержали ліцензію на торгівлю ін вал. НБУ, виключно на міжбанковському валютному ринку УКр." Структура мбвр ,порядок та умови торгівлі, затверджені Постанов №281 від 10.08.2005. У п.4 розділуІ Положен.281 визначено термін міжбанківський валютний ринок України - це сукупн. відносин у сфері торгівлі ін вал. в Укр-і між суб.єктами ринку, між суб. та їх клієнтами ( у т.ч. банками -неризедентами), а також між суб.ринку і НБУ." Відповідно до п.5 РозІ пол.281 "торгівлю іноземною валютою на міжбанку на міжнарод.ринку дозволяється здійснювати виключно НБУ та субєктам ринку (або з такими субєктами.[/u)]Слід зазначити ,що субєктами ринку є уповноважені банки, уповноважені установи. З огляду на викладене, повідомляємо, що Ви, як громад Укр - фізособа не є субєктом вал.принку, та відповідно до п.3,4 ст.6 Декрету маете право здійснювати операції купівлі продажу ін вал через уповн.банки, що одержали ліцензіюНБУ, або за їх посередництвом - з іншими фіз особами-нерезидентами, а також з нац. операт пошт.звязку.

мне нацбанк ответил, что основним законом , що установлює режим здійснення валют. операцій є Декрет., і що я як фіз. особа Не є субєктом валютного ринку України та відповідно до п.3,4 ст6 декрету маю право здійснювати операції купівлі продажу іноземної валюти через уповнов. банки, та інші фін.установи, що одержали ліцензію. Вопрос был: каким образом я соотношусь к валютн. рынку и какие операции могу совершать на этом рынке без лицензий.

Ждем то ждем, но не надо забывать, что мы физики, и у нас несколько др. права , чем у субъектов хоз деятельности.

ну вы круто завернули, речь в цитируемай вами статье 1054 идет об одном договоре

В банке вы получили кредит, в "ваших" запереченнях банк ссылается на определение кредита из ЗУ О Банках :банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; ст.192, номинал.

как раз договор укладенный, в валюте; а на самом деле фактически кошты надались в гривне, иначе бы, произошли расчеты по Д К/П в нарушение Декрета или не выполнилась бы цель договора кредитования.

так в том и фишка, мнимый заключали, чтобы проценты были меньше. По аналогии с ген. доверенностью на авт, вместо купли-продажи.

Вы правы, решение - то еще. Так и цена вопроса. Мое, не имеющее к делу, мнение - кинули банк. Ну так и боритесь за справедливость, а не вешайте всех собак на физиков. У нас своя, законная, правда.

причем и состалять то не довелось, давно без него сделали.

Дуже цікаве, а саие , оригінальне заперечення. Мабуть багато попрацювати довелося. Мабуть це плід коллективної багатомісячної роботи кращих банкївських юристів, або ефект сотої обіз,яни, бо саме це, слово в слово ми бачимо у запереченнях всіх банків. Нічого нового ви не сказали, просто скопіювали досить детальну концепцію заперечень банку, на основі якої позичальники ще раз прийшли ло висновку, що валютні кредіти НЕзаконні. Читайте форум.Якись дивний в Вас суддя. Визнае що порушувати закон /162 КУАП/ - це "упорядку" для такого договору.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ИНСПЕКЦИЯ ПО КОНТРОЛЮ ЗА ЦЕНАМИ ПИСЬМО от 03.12.2009 г. N 200/7-6/6148 Во исполнение поручения Кабинета Министров Украины от 06.11.2009 г. N 62565/1/1-09 относительно рассмотрения обращения <...> Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает. Согласно пункту 1 постановления Кабинета Министров Украины от 18.12.98 г. N 1998 "Об усовершенствовании порядка формирования цен" формирование, установление и применение субъектами предпринимательства свободных цен на территории Украины осуществляются исключительно в национальной денежной единице. Таким образом: - украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к официальному курсу НБУ на день оплаты; - украинский субъект хозяйствования в договоре с другим украинским субъектом хозяйствования не имеет права устанавливать цену договора в эквиваленте иностранной валюты с привязкой к рыночному курсу НБУ на день оплаты; - действие указанного постановления Кабинета Министров Украины распространяется на всех субъектов хозяйствования независимо от формы собственности, в том числе на физических лиц - предпринимателей. Вместе с тем в названном постановлении Кабинета Министров Украины указывается, что учет расходов в долларовом эквиваленте во время формирования цен считается обоснованным только в части импортной составляющей структуры цены. Одновременно Государственная инспекция по контролю за ценами сообщает, что письмо от 06.08.2009 г. N 200/7-10/3267 в адрес <...> не направлялось. Заместитель начальника И. Прилипко

для меня, "чайника", аналогия с водкой, наркотиками и валютой напросилась сразу при входе в тему валютных кредитов на потреительском рынке. Поэтому и уверенность в их незаконности появилась раньше изучения Законодательства.

На мой взгляд уже столько много написано и обговорено, что нужно это кратко и четко систематизировать с указанием статей и выложить стройную концепцию отдельной темой , в которой обсуждения не проводить. Не специалисту интересующемуся, прочитав весь форум, можно получить заплыв мозгов и еще больше сомнений.

http://www.fraza.ua/print/19.03.10/86315.html Похождения новых газовых комбинаторов. Часть І: Рейдер Демьянюк 19.03.10 15:30 Компромат 9 марта 2010 года вся Украина узнала от некоего Виталия Демьянюка о рейдерской атаке на пять газораспределительных организаций (ГРО или облгазы) Донбасса, Харьковщины и Днепропетровщины со стороны российских структур и оффшорных компаний. Все крупные современные состояния нажиты самым бесчестным путем И.Ильф и Е.Петров, Золотой теленок Почти год назад, 4 марта 2009 года бойцы спецподразделений попробовали взять штурмом крупнейшую компанию Украины – НАК «Нафтогаз Украины». Ленты новостей пестрели заголовками: «налет на Нафтогаз», «рейдерский захват ГТС Украины», «люди в масках проникли в газовые сусеки Родины» и т.п. Тогда действия спецслужб чуть было не сорвали платежи Украины за поставленный российский газ и не спровоцировали новый виток «газовой войны». Как известно, во второй раз история повторяется в виде фарса. 9 марта 2010 года вся Украина узнала от некоего Виталия Демьянюка о "рейдерской атаке" на пять газораспределительных организаций (ГРО или облгазы) Донбасса, Харьковщины и Днепропетровщины со стороны "российских структур" и "оффшорных компаний". Названные обл- и горгазы обеспечивают транспортировку около 30 млрд. кубометров газа в год, а значит исполняют важную роль в поддержании давления во всей ГТС Украины и таким образом влияют на стабильность и бесперебойность транзита российского газа в Европу. Принимая во внимание вышеуказанные факты, сообщение о рейдерском захвате заставило взяться за перо, диктофон и опросить экспертов газовой отрасли, работников спецслужб и просто информированных людей из названных облгазов. Небольшое журналистское расследование выявило более чем интересные факты. А был ли рейд? Оказывается, что заявлению Демьянюка от 9 марта предшествовало внеочередное собрание участников ООО "ГАЗЭКС-Украина" (управляет пятью облгазами: ОАО "Харьковгоргаз", ОАО "Харьковгаз", ОАО "Криворожгаз", ОАО "Днепрогаз" и 19,8% — ОАО "Донецкгоргаз"), на котором упомянутый г-н был уволен с должности гендиректора компании. Причиной такого решения, по словам представителей полноправного собственника, "КЭС-Холдинга" (представляет кипрскую компанию Narell Enterprises Ltd., в собственности которой находится 99,99% ООО "ГАЗЭКС-Украина"), стала попытка Виталия Демьянюка совершить хищение принадлежащих ООО "ГАЗЭКС-Украина" пакетов акции пяти ГРО. К слову, "КЭС-Холдинг" является крупнейшей в России и СНГ частной компанией, которая работает в сфере энергетики. Ей принадлежат генерирующие компании по всей России (ТГК-5, ТГК-6, ТГК-7, ТГК-9), ряд региональных энергосбытовых и газораспределительных компаний, в том числе украинские облгазы. Смысла в том, чтобы "захватывать" то, что и так принадлежит тебе и защищено государством и законом, нет никакого. Значит, причина лежит в иной плоскости. Из первых расспросов рядовых сотрудников ГАЗЭКС-Украина было непонятно, почему человек, который три года управлял компанией, вдруг решил пойти против собственников и нанимателей, особенно после того, как в конце 2009 благодаря им стал миноритарным собственником крупного предприятия. Ответ дал подробный анализ фактов о результатах деятельности Демьянюка на посту гендиректора, которыми поделились с автором источники в "ГАЗЭКС-Украина", питающие весьма определенные чувства к своему бывшему начальнику. Дорогие тендеры Будучи гендиректором "ГАЗЭКС-Украина", Демьянюк отвечал за своевременные закупки работ, услуг и материалов для обеспечения работы ГРО. Задание более чем ответственное, если помнить о том, что от качества ремонтных работ зависит безопасность десятков тысяч простых граждан, самих работников и судьба компании. Демьянюк явно не отягощал себя подобными мыслями. Вместо этого он набивал карманы за счет непрозрачных закупочных процедур. Так, только за один год благодаря таким договорам на услуги по оценке зданий и сооружений, консультационным услугам, страхованию имущества и ответственности, Демянюк вывел из компании более 20 млн. гривен. При заключении контрактов применялась практика "откатов", которые достигали 10-15% от суммы контракта. Причем товары и услуги закупались преимущественно у аффилированых структур по завышенным в 2-3 раза ценам, сравнительно с рыночными. Ладно, воровал, но ведь при этом абсолютно отсутствовал контроль над качеством выполненных работ, что в ближайшей перспективе может привести к авариям, создать угрозу жизни и здоровью людей, а также надежности газоснабжения. Типичным примером такой схемы была работа "ГАЗЭКС-Украина" с ООО "Укргазстрой". Эта компания была определена Демьянюком в качестве генподрядчика на выполнение работ для ОАО "Харьковгаз" и ОАО "Харьковгоргаз". Субподрядчиками стали 10-12 компаний, напрямую аффилированных с генеральным директором ООО "Укргазстрой" Сергеем Гордиенко. Альтернативные предложения даже не рассматривались, несмотря на то, что ряд выбранных фирм-субподрядчиков ранее были известны персоналу "ГАЗЭКС-Украина" с самой худшей стороны — как работающие на низком профессиональном уровне и с грубым нарушением норм СНИП. Сам Гордиенко неоднократно фигурировал в уголовных делах, возбуждавшихся МВД и СБ Украины по ст. 190 УК Украины ("Мошенничество"). По словам источников, размер отката составлял 5% от общего объема полученных контрактов. Таким образом, только с июня 2008 по январь 2009 Демьянюк получил 1 млн. грн. В ходе подобных схем Демьянюк не останавливался перед откровенными фальсификациями и циничным враньем. Так, в начале марта 2009 он предложил всем ГРО подписать договора страхования с неким АО "Украинская пожарно-страховая компания". Подписание данных договоров осуществлялось без согласования с представителем собственника (КЭС) и сопровождалось подделкой подписей председателей Набсоветов облгазов. При этом Демьянюк ложно указывал на то, что на этот счет имеется соответствующее распоряжение КЭС. К таким же методам Демьянюк прибегал во взаимоотношениях с газотрейдерами. Источники автора уверяют, что газовый комбинатор брал не менее 5-10 долларов за каждые 1000 м куб газа. Расчет, конечно же, происходил наличными. Была и обратная практика, когда выгодные контракты, которые могли быть выполнены силами ГРО, передавались третьим лицам. Например, по согласованию с Демьянюком, контракт на сумму около 10 млн. грн. по газификации крупного промышленного предприятия ООО "Металлургический завод "Днепросталь" по формальным признакам был передан для реализации некоему небольшому ООО "ИВА", а не родному ОАО "Днепрогазу". Оказалось, что среди учредителей этой самой "ИВЫ" фигурируют родственники сотрудников "Днепрогаза". Естественно, без интереса Демьянюка здесь не обошлось. Голубое золото Главной целью Демьянюка было получение в собственность с помощью подставных компаний трех крупнейших в Восточной Украине хранилищ сжиженного газа: Купянского, Лозовского и Безлюдовского, общей емкостью 1500 т, а также 32-х автомобильных газозаправочных пунктов. Это было настоящее "золотое дно": даже в кризисное время заправки приносили более 3 млн. грн. прибыли в год. Не менее интересные факты предоставили автору источники в харьковском управлении СБУ. Оказывается, УСБУ Харьковской области полгода отслеживало движение средств на счетах "Харьковгаза" и "Харьковгоргаза". Несмотря на наличие "живых денег", компании упорно отказывались гасить задолженность перед НАК "Нафтогаз Украины". Посредством оперативно-розыскных мероприятий было установлено, что "гр-н. В.Демьянюк лично распорядился не перечислять около 200 млн. грн., находящихся на счетах указанных компаний в ОАО "ВТБ (Украина)", на погашение долгов перед НАК "Нафтогаз Украина". Причиной тому — щедрые комиссионные от банков в размере 1-2% за хранение на счетах столь крупных сумм. Вместо эпилога Последним аккордом Демьянюка стала попытка продажи пяти обл- и горгазов после того, как ему стало ясно, что собственники намерены проверить их деятельность, а значит им не миновать увольнений, а может быть и тюрьмы. Очередную махинацию они решили прикрыть кампанией по "рейдерскому захвату". Однако после раскрытия реальной подоплеки их работы в "ГАЗЭКС-Украина" невольно подумаешь о том, что с такими "менеджерами" и рейдеров не надо, чтобы потерять бизнес. Что ж, остается надеяться, что дело Демьянюка послужит хорошим предостережением для инвесторов и серьезным сигналом для новой власти. Продолжение следует…

Как нас банкуют. http://www.cripo.com.ua/print.php?sect_id=8&aid=90060

Ну да, 50 банков лопнет, не дадим, а миллионы граждан загнутся, так это по-фиг!Что-то я себя никак на одном уровне с Централем не ощущаю. У ВТБ были законные основания дать кредит в валюте юрлицу с ВЭДом. Как бы то ни было, физиков эта инфа не касается.

А вы трактуете Закон,как вам удобно, хотя толковать его может лишь КСУ, по поводу инд. лицезий и суммы и сроков, отличных от нуля.ст.5п.4в). И вы правы, Нацбанк расписал любое движение валюты между резидентами и нерезидентами. Странно, что нигде не упомянул о движении валютных миллиардов между резидентами, наверно потому, что во всех Законах Украины единственно законным ср-ом является гривна.из разъяснительного письма НБУ від 07.12.2009 р. N 13-210/7871-22612 Департамент валютного регулювання И зачем такой содержать, если валюта не регулируется /с ваших слов/ Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Чего ж Сидорено один отдувается за ризики, а должен банк? И с депозитами и с кредитами. Статті 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет). Оказываеться жив ленинский Декрет! Ну и где же в дозволе указано что можно давать Сидоренку кредит в валюте для покупки чайника и принимать плату за пользование средствами в валюте? нету такого!!!

какой все-таки замечательный комментарий: Стаття 1054. Кредитний договір 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 1. Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. Зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що кредит — це грошові кошти, що надані за кредитним договором банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором. Умови кредитного договору також урегульовані спеціальним нормативно-правовими актами, насамперед, Законом України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-ПІ від 7 грудня 2000 року та Положенням "Про кредитування", затвердженим постановою Правління Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995 р. Закон визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантія, будь-яка зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми. Кредитодавцем за договором кредиту, насамперед, може бути банк. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість. Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною сплатою за його користування. Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Відповідно до законодавства як кредитні розглядаються наступні банківські операції: 1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яке банки мають право здійснювати на підставі банківської ліцензії; 2) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; 3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені; 4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 5) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 6) лізинг. Банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням. Банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись установлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою. 2. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, фізичні особи — споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці). Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції та в інших передбачених чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України випадках. Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів. У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника. Для кредитів, що надаються в іноземній валюті необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником із розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку. У разі неможливості позичальником сплатити борг він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку. Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яка встановлюється сторонами при укладенні угоди про надання кредиту. Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов'язаний проводити перевірки стану збереження заставленого майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій), за відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту, банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

хорошо бы;такое решение бы было бы справедливым. Поэтому и морочимся, чтобы обязательство в доларах признать никчемным, недействительным, тогда уж точно, пересчет в гривну на момент выдачи, а у меня в договоре так сумма отправленная в салон в гривне и прописана, а в обязательстве в долларах, в пересчете по нацбанку +1600 долларов или на 7700 гривен больше, за счет разницы курса. Получается банк кредитовал мои убытки на обмене. Где-то видела их постанову что кредитовать убытки им нельзя, правда относилось там к хоз деятельности. Теперь немогу найти.

У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. И как все- таки это понимать: кредит 20 тыс дол. в июле 2008 переводится, в случае реституц- 20 000*4,84=96 800 грн или 20000* 8=160000грн./на день ухвален. решения/??? а возврат считать по периодам, например: август 2008 - 400дол* 4,84, сентябрь400*5,2, декабрь - 400*10. ? Как то некрасиво. Особенно если валюта лишь вписана в обязательство, а перечислили продавцу 96 800грн. разъясните пожалуйста, кто понял.

Акт.№ххх, розрахунок внескив согласно мин. зарпл. по постанвл366, итого сумма.необхидно сплатити согласно...мелкий шрифт, неразглчдела, но похоже до20 числа последующего месяца помесячно, т.е. уже прострочили с мая-то. подпись инспектора+ нач.отдела по обяз платежам. И объяснили, что этот акт, на всякий случай, если вдруг все таки обяжут после аппеляции доплачивать.Подписать подсунули с другими док-м,сверку заодно устроили, прикрыв почти полностью акт. Можно190кк добавить к заяве?

Акты уже составляют. Обманом подсовывают плдписывать. Моя знакомая уже подисала. Подскажите, как такой акт, по сути -узгодження, можно аннулировать, Прокатит ли та заява в прокуратуру? В дод. 26 указаны фактические начисления и платежи.

Пока нет практики в судах ВСУ ниче не скажет. А по донецкому делу - мне кажется киданули ребята банк. Нам с ними не тягаться. Вот и посмотрим что скажет ВСУ, но мы - другие заемщики.

юность - максималистка, потому юнюры и стараются . я тоже юнюр, хотя жизненного опыта хватает и с бюрократизмом и заполитизированностью знакома не понаслышке. Из того же опыта - у дилетантов аматоров глаз не замылен, и могут увидеть то что профи не заметит. А еще - новичкам везет, спросите у любого игрока. Ну и вера - страшная сила, но мало верить, надо быть увереным, а для этого нужен опыт и знания. ДЛя этого мы и разбираем здесь каждую запятую. И чем больше пунктов у вас в договоре , по которым можно признать договор недействительным, ничтожным, неукладенным, и чем убедительнее вы можете это доказать, тем больше шансов дело выиграть. И совсем не обязательно все всовывать в один иск. Я по ничтожности письмо в банк несу, не в суд. В суд , если придется, пойду с недействит по 227 и 27. отсутствие инд лиценз для наличн. расчетов и обмеження прав.Гораздо проще отстаивать свои интересы, когда ты 100% убежден, что ты прав. Для меня это важно, у других может быть по другому. А ведь год назад почти все считали, что все законно!

а что здесь не так ? , если субъект господарювання НЕ банк?