у.zaporozhskiy

только проблема, что суд на это не идет

я заволновался, соответствует ли у меня номер счета в договоре и квитанции...

с этим вроде все окей!!

Придбання валюти у фізичної особи також неможливе, оскільки згідно з п. 3 ст. 6 Декрету № 15-93 резиденти та нерезиденти – фізичні особи мають право продавати іноземну валюту тільки уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, що отримали ліцензію НБУ, або за їх посередництва – іншим фізичним особам – резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку, який отримав ліцензію НБУ. Так, згідно з п. 5.2 Інструкції № 492 для проведення розрахунків в межах чинного законодавства в готівковій та безготівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством (а під поточними неторговельними операціями розуміються і виплати наявної іноземної валюти на витрати, пов'язані з відрядженнями) підприємству відкривається поточний рахунок в іноземній валюті. Після відкриття рахунка суб'єкт господарювання через уповноважений банк купує іноземну валюту. Для цього банку надаються платіжне доручення, в якому вказується сума коштів, що підлягають перерахуванню з рахунка підприємства на зазначені цілі, а також заявка на купівлю іноземної валюти, яка містить, крім іншого, і розрахунок витрат на відрядження. Детальний порядок оформлення замовлення авансу на відрядження викладено в листі НБУ від 04.10.2005 р. № 13-137/4662-9834. На думку автора, якщо підприємство через відсутність валютного рахунка вирішило видати відрядженому за кордон працівнику аванс у гривнях, тим воно порушить норми ст. 121 КЗпП, які встановлюють необхідність забезпечення працівника, який направляється у відрядження, необхідними коштами в порядку і розмірах, передбачених законодавством. А відповідно до законодавства (п. 4 постанови № 663 та п. 1.2 розд. II Інструкції № 59) аванс має видаватися або в національній валюті держави, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті. Порушення цієї норми може спричинити санкції у вигляді адмінштрафу згідно зі ст. 41 КУпАП за невидачу авансу. Але якщо деякі витрати на відрядження доцільно нести в гривнях (наприклад, витрати на придбання квитків до місця призначення і назад), то, як зазначає Н. Білова, видача коштів на відрядження частково в гривнях не спричинить покарання у вигляді адмінштрафу. где-то так

я что-то начал приходить к выводу, что незаконнаце ж зобовязання продаємо одне, купуємо інше і валютна операція якщо так, як хоче НБУ, треба було вносити відповідний пункт 1.5 не в Постанову № 483, а в Декрет Кабінету Мііністрів України!!, Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою 1. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України. 2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. 21. Національний оператор поштового зв'язку після отримання генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій має право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. (статтю 6 доповнено пунктом 21 згідно із Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV) 3. Резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам - резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. (пункт 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.02.2006 р. N 3453-IV) 4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. единственный вопрос что это за лицензия НБУ??? и под какую операцию подпадает эта купля продажа согласно ст. 47 ЗУ Про бибд?

На основании все того же Декрета и Постановления, пункт 1.5 которого явно незаконенпоэтому наверное и все операции такие наверное незаконны,хотя у него есть разрешение и Банковская лицензия, надо смотреть на какие операции они выдавались

Нехай відповідає Конституційний суд України: чи відповідає положення Декрету Кабінету міністрів України Конституції, якщо ні, то взагалі всі питання відпадають, якщо не відповідають, то взагалі не можна видавати кредити(тобто і укладати зобовязання) в іноземній валюті

Глава 2. Повноваження Конституційного Суду України Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо: 1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; ... 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України; Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктами 2 - 6 статті 13 цього Закону, є: ...за пунктом 4 - Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. Стаття 42. Конституційне звернення Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. У конституційному зверненні зазначаються: 1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи; 2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; 3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України; 4) обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України; 5) дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються); 6) перелік документів та матеріалів, що додаються. Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках. Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Треба просити Президента України чи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини чи Кабінет міністрів При Ющенко було ефективно звернення до нього завжди давало результат, при Януковичі 2 міс. чекаю відповідь, але треба до кожного з них звертатися, до все перелічених посадових осіб та оганів з проханням внести конституційне подання та посприяти якнайшвидшому його розгляду.

а подскажите пожалуйста, есть ли в Гражданско-процессуальном кодексе аналогичное правило, что только суды первой инстанции могут признавать договора недействительными????

он просто не мужик!никакой аргументации, печально, что такие люди есть в стране а может он и вообще не юрист!

а есть ли апелляция?

Cпасибо за решение)

а в случае подачи искового заявления о признании договора мнимым, нужно ли привлекать НБУ?

Скажите пожалуйста есть решение апелляции или нет?

Проинформируйте пожалуйста, как только появится апелляция по этому или Запорожскому решению!!!!

так выходит для человека подобно смерти подавать данные исковые?а если в случае проиграша просить суд разорвать договор в одностороннем порядке? а если есть третейская оговорка, она является "нікчемною" из-за того что нарушает публичный порядок? про это надо указывать в исковом?

скажите пожалуйста на сколько вообще реален этот путь(по визнанню правочину удаваним) по защите прав заемщика? у Вас нет случайно решения апелляции и кассации?

так а как же тогда быть, что бы не выплачивать проценты и пеню на время рассмотрения дела в суде?есть другой путь этого? или лучше просить о недействительности и в таком порядке подавать почти аналогичное заявление? а под какой из видов обеспечения статьи 152 Гражданско Процессуального Кодекса будет подпадать даные действия суда?

скажите пожалуйста, если по аналогичному рассмотрению вместе с иском подавать заявление об обеспечении иска, путем запрета банку выполнять определенные действия, тоесть взыскивать пеню и проценты в связи с тем, что этот договор незаконный, мнимый и так далее... реально ли прокатит такое? и нет ли у вас образца такого заявления? как его лучше написать, на какие моменты лучше обратить особое внимания заранее огромное спасибо за будущую помощь