у.zaporozhskiy

вы это банкиру5535 объясните!

спасибо,просто вопрос состоит в следующем, есть ли такой вид рахунку, як транзитний? исходя и ЗУ "про платіжні системи" и этой инструкции нет! значит пункт о транзитних рахунках недійсний!

что-то не понял вопрос!(где сказанно что не должно меняться?

так разместите на форуме обсудим! интересно ведь!

но я не солгласен, но нет же такого же в законе...дооллар, еквивалент в гривне! но доля правды есть в Ваших словах, но все таки должно быть наоборот!

а можно об этом поконкретнее, а то у нас там обсуждение не сосдней ветке!"

что-то я все равно не понимаю...судьи разных инстанций будут согласовывать? так есть это мифическое решение ВСУ?

спасибо за совет!)

вы имеете насколько аргументированно и законно, то что в договоре закреплена Ваша обязанность по переводу денег с Вашого поточного рахунок?давайте от противного-- что говорит о том, что этого нельзя делать?

а в каком разделе есть ваш ответ?или там ничего интересного? что у Вас было на предварительном?* в какой стадии производства вы находитесь сейчас?

а где Ваш новый график погашення кредиту?просто найти не смог, но вроде встречал! подскажите! может кто на форуме знает, как его сделать?

на руки то не давалиЮ но на мой счет хоть и условно перечисляли, тоесть формально право собственности на доллары возникло, но вот его меня лишили обязанностью конвертации.и вот этот момент больше всего свидетельствует о мнимости, как по мне!

по тому производство, по которому с Вас взыскивают имущество!

встречный иск, я не много не правильно выразился, встречный можно подать только до или во время предварительного заседания!а это отдельный иск, в случае подачи которого и открытия производства, Вы приходите к судье с определением и он приостанавливает производство.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАРдо статті 203 Цивільного кодексу України 1. Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом. У ст. 203 ЦК перераховані лише загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Іншими словами, за коментованою статтею, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом. Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як ЦК, так і інших актів цивільного законодавства, наприклад Законам України "Про захист прав споживачів", "Про цінні папери і фондовий ринок", які переважно є актами цивільного законодавства. Однак у правовій системі України функціонує значна кількість законів іншої галузевої приналежності, а також законів комплексного правового характеру, що містять різногалузеві норми (Земельний кодекс України, Сімейний кодекс України, Митний кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства, Господарський кодекс України, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ін.). Вчинювані правочини не повинні також суперечити положенням і цих законодавчих актів, незважаючи на те, що за частиною 1 ст. 203 ЦК правочини мають відповідати лише ЦК та іншим актам цивільного законодавства. У зв'язку з цим варто зауважити, що за проектом ЦК (ст. 194) в редакції 1997 р. вони мали б відповідати також "іншим правовим актам". Отже, зміст правочинів, відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України. В ч. 1 ст. 48 ЦК 1963 р. передбачалося, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. Однак у судовій практиці давалося розширене тлумачення терміна "закон", суди визнавали недійсними й ті угоди, які не відповідали вимогам підзаконних нормативних актів (п. 5 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р. N 3). В ст. 203 ЦК не розкривається зміст "моральних засад суспільства", яким має відповідати правочин, що є певною законодавчою прогалиною. Однак у будь-якому разі необхідно уникати розширеного тлумачення цього поняття, адже це може призвести до довільного визнання недійсним правочину, у якому поведінка його учасників не містить ознак істотної суспільної небезпеки. За таких обставин правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, має вважатися не чинним, якщо ці моральні засади у прямій чи загальній формі знайшли своє нормативне закріплення, наприклад, як це передбачено у Конституції України, ЗУ "Про захист суспільної моралі". вообщем можно признать недействительным на том основании, что такого вида счета не предусмотрено законодательством, а перелік передбачений статтею 7 ЗУ про платіжні системи є вичерпним!

тоесть Вы хотите сказать, что каждый месяц для списания денег с Вашего счета должные быть платежные порученияи я так понимаю что с Вашего счета на счет автосалона не перечисляли доллар, то есть здесь поручение не нужно! как по мне про списаниие денег с Вашего счета при уплате процентов и тела я давал платежные поручения!

Стаття 116. Рада суддів України 1. У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України. 2. Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням з'їзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менш як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати з'їзду. 3. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають із свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря, а також президію Ради суддів України. Кількісний та персональний склад президії визначається Радою суддів України відповідно до положення про Раду суддів України. 4. Рада суддів України в період між з'їздами організовує виконання та контроль рішень з'їзду, а також вирішує питання про скликання з'їзду. Повноваження та порядок роботи Ради суддів України визначаються цим Законом та положенням про Раду суддів України, яке затверджується з'їздом суддів України. 5. Рада суддів України: 1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; 2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань; 3) здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність; 4) вирішує питання щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у випадках і порядку, передбачених цим Законом; (положенням пункту 4 частини п'ятої статті 116 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2009 р. N 34-рп/2009) 5) заслуховує звіти про роботу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі Комісії; 6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 7) має право зупиняти рішення рад суддів, що не відповідають Конституції України та закону чи суперечать рішенням з'їзду суддів України; 8) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень. 6. Рішення Ради суддів України є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України. только какое отношение это имеет к нам?

я с вами согласен, просто интересно услышать позицию Антирейда, почему ВСУ увидел только половину договора, а вторую нет!он как купля продажа я тебе деньги ты товар, а в кредитном деньги мне , а проценты с этими же деньгами)

ч. 2 ст. 1048 Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. извиняюсь за вышеуказанное сообщение! процентов здесь нет)тогда схема класс

крутая фишка)))только вот момент коли позичаються речі Стаття 1046. Договір позики 1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Стаття 1047. Форма договору позики 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Стаття 1048. Проценти за договором позики 1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику 1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. 2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. 3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. что делать с процентами? есть ли здесь сумма позики? если она есть, то 46 тис дол. должны быть оценены в гривне на момент заключения(но это скорее всего ошибочно) так как это вещи, но это путь не совсеми надежный мне так кажется! или если ты берешь вещи, то проценты ты не должен платить, так как их нельзя посчитать! правильно я говорю!

мне эта схема, еще месяца два назад приходила в голову, только не думал о ней тогдадоллары это не деньги, как объект гражданских отношений, а это вещь) класс последствия, что появилась еще один способ борьбы с банком!)

было бы неплохо познакомится с нимзнать на что ссылался судья!

пнкт 14 Постанови Пленуму Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). він стосується лише суми, стягнення яка зазначається в рішенні. наведіть повністю рішення, а не такий витяг! просто не зрозуміло чого воно стосується! яка там суть? які позовні вимоги? суд міг просто відфутболити позов!

я бы посоветовал дождаться нападения банка, тоесть его искового заявоения так как если он подаст на взыскание, вы после предварительного заседания подаете встречный иск уже к другому судье, но через канцелярию потом берете ухвалу про открытие произодства и приносите судье у которого было предварительное заседание!подаете ходатайство с просьбой приостановить производство и копию ухвалы взыскание приостановлено вы судитесь по недействительности, если не проходит по недействительности(например по защите прав потребителей), подаете недействительность по валюте, на крайний случай по мнимости, и это все время вы подаете только ухвалы об открытие производства и судитесь миниму 1.5 года! так что боритесь и читайте форум!

у меня иск по мнимости!12 мая предварительное! 1. один мелнький нюанс, который меня волнует, можно ли подтвердить умышленность действий банка и своих, при заключение притворного договора, лишь обязанностью в кредитном договоре, в котором я должен сразу же был поменять доллар на гривну и зачислить его на счте, с которого и происходило списание средств на счет автосалона??? 2.фактически цільове використання кредиту не купля авто, а купля гривны... 3. ну конечно не будем забывать и про то что я у салона за доллары купить не мог и так далее 4. но главное доказать, что выдавались и я и банк спрятали гривну под доллар! что еще кроме пункта первого можно добавить, как доказательства того что мы спрятали гривну под доллар?