у.zaporozhskiy

а в ситуации с Надрой в суд надо подавать?или все равно с ней ничего не добьешься?

с доверенностью думаю все окей, можно неограниченное количество вписать! тем более банк!он сам доверенности делает, поставил свою печать и готова нотариальная доверенность!

но как это не скрывал?доллар в договоре! а фактически вы со своего счета перечислили гривну автосалону!! а могли бы эту свою фразу пояснить?так вы считаете, что открытие мультивалютного текущего счета вообще не законно? так а что же делать со всем договором? Заявки на открытие счета пишутся вместе с заявками на кредитный договор! но в этом случае выдается еще договоре на открытие текущего счета! а что у всех, кто здесь есть, нет договора на открытие текущего счета?

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАРдо статті 6 Цивільного кодексу України 1. Норма ст. 6 ЦК України визначає співвідношення договору з актами цивільного законодавства, яке ґрунтується на положеннях принципу свободи договору і поширюється взагалі на будь-який правочин (що випливає з ч. 4 ст. 6 ЦК). Ст. 6 ЦК поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом. У зв'язку з цим на положення ГК України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацем другим ч. 3 ст. 6 ЦК (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів). Ч. 1 ст. 6 ЦК встановлює припустимість укладення будь-яких договорів, не передбачених актами цивільного законодавства, але які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства. Принцип свободи договору дає можливість реалізувати приватній особі право врегулювати свої відносини за власним розсудом за допомогою договору, не передбаченого актами цивільного законодавством. В таких випадках має місце усунення (рос. преодоление) прогалин у законодавстві, і договір фактично виступає своєрідним джерелом цивільного права, обов'язковим для певного кола учасників відносин (зокрема, йдеться про корпоративні договори, які встановлюють правила поведінки, обов'язкові учасників корпоративних відносин). 2. Поряд з укладенням непоіменованого договору, інша складова принципу свободи договору полягає в наданні сторонам поіменованих у законі договорів права врегулювати свої відносини, які не врегульовані актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 6 ЦК). Наведене правило застосовується, якщо відповідні відносини з поіменованих законом договорів не регламентуються взагалі або недостатньо чітко і детально, такі відносини можуть бути врегульовані сторонами в тій частині, яка не врегульована цими актами. В такому випадку також має місце усунення (рос. преодоление) прогалин у законодавстві. 3. ЦК України в ч. 3 ст. 6 закріплює положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством. Однак законодавець обмежує право сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства трьома випадками, коли: 1) це прямо заборонено таким актом; 2) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту; 3) обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із самої суті відносин між сторонами (наприклад, в договорі купівлі-продажу автомобіля не можна обмежувати користування цим транспортом певним місцем керуванням ним). При цьому актуальності набуває норма, за якою обов'язковість положень актів цивільного законодавства може випливати із їх змісту. Це положення ЦК України слід розглядати таким чином, що сторони не можуть відступити від (відсутність у сторін права відступити від) змісту актів законодавства, якщо нормотворець зазначає на обов'язок діяти відповідно до цього акта (наприклад, встановлювати умови публічного договору. однакові для всіх споживачів відповідно до ст. 633 ЦК України). Норми ЦК України застосовуються також щодо раніше прийнятих актів законодавства, зокрема й тих, які прийшли в суперечність з ЦК. У зв'язку з цим за сторонами договорів слід визнати право відступати в цивільно-правових договорах від положень актів цивільного законодавства, прийнятих до введення в дію нового ЦК України, однак якщо це не суперечить ст. 6 ЦК. 4. Закріплений ст. 6 ЦК України принцип свободи договору обмежує свою дію дійсними правочинами. При цьому порушення цього принципу може створити ефект оспорюваного чи нікчемного правочину. Відтак, здійснення здійснення передбаченого ст. 6 ЦК України права сторін у договорі відступити від положень актів цивільного законодавства пов'язане з положеннями ЦК про принципи презумпції правомірності і дійсності правочину (ст. 204, ч. 2 і 3 ст. 215). Презумпція правомірності правочину передбачає передбачення будь-якого правочину правомірним, поки його неправомірність не буде встановлена у встановленому законом порядку. Презумпція дійсності правочину полягає у визнанні правочину нікчемним лише тоді, коли на його нікчемність прямо зазначається в законі. У зв'язку з цим правочин зазвичай є оспорюваним, тобто дійсним, оскільки він у встановленому порядку не визнаний судом недійсним, незважаючи на те, що він суперечить імперативним нормам цивільного законодавства. У зв'язку з цим умови договорів, які відступають від імперативних правил актів цивільного законодавства, є дійсними, поки судом не визнано протилежне. Отже, в разі порушення сторонами в договорі норми ст. 6 ЦК, правочин презюмується правомірним і дійсним. поки судом не визнано протилежне, або такий правочин є нікчемним, якщо про його нікчемність прямо зазначається в законі. 5. Основне юридичне значення ст. 6 ЦК України полягає в закріпленні презумпції диспозитивного значення актів цивільного законодавства, що проявляється в наданні сторонам права в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини за згодою між собою. При цьому норми актів цивільного законодавства мають імперативне значення лише тоді, коли це прямо передбачено відповідними спеціальними правилами. Законодавче закріплення положення про диспозитивний (за відсутності застереження) характер цивільно-правових норм ЦК певною мірою ускладнює правозастосування та вирішення цивільно-правових спорів. Однак загалом такий підхід є виправданим, його не слід розглядати як невдалий, оскільки застосування імперативного значення норм (за відсутності застереження) доцільно до випадків, де законодавець вважає за особливо важливе надати пріоритет врегулюванню договірних відносин способом, встановленим імперативною нормою. В цих випадках законодавець, якщо це необхідно, формулює диспозитивні застереження ("якщо інше не передбачено договором") (наприклад, згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом). а у випадку використання валюти явно є необхідність імперативного регулювання таких правил, встановлених валютним закнодаством!

согласен абсолютно!Стаття 4. Акти цивільного законодавства України 1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. 2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір 3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. а зміст відносин валютний!!! все елементарно как дважды два, есть валютное законодательство, оно регулируется императивными нормами, тоесть можно так и никак по другому!!!

однозначно!но то надо чем-то подкреплять!но как лирическое отступление будет не лишним так точно! просто все надо мотивировать доказательствами! о конвертации однозначно, так как она отображена в договоре!

Если недействительность, то будет в том курсе, который был на момент заключение?благодаря норме, что недействительный на момент заключения!? + что в судебных решениях должна быть гривна по ПОСТАНОВЕ ВСУ № 14! 14. Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. как этот момент? или все таки недействительным на момент заключения, это более сильное основание, что сейчас 100 долларов это все равно 505 грн., так как тогда 100 дол. были этими самими 505 грн. нас как бы возвращают обратно в те правоотношения. которые были несколько лет назад! Правильно? а погашение считается, как гривны, которые каждый раз вносились по разному курсу каждый раз вносилось например 300 долларов, ноэто совершенно разная сумма была в гривне, так как курс разный!!! например кредит в долларе 10тис. вы выплатили банку 6 тис. 10тис. дол = 50,5 тис грн. 6 тис.дол=(по курсу 8,0)48 тис., тоесть я останусь должен банку 2, 5 тис. грн. Правильно?: суммируются все платежи в гривне(так как платежки выражены и в долларах и еквивалент в гривне ) и потом от суммы полученной в качестве кредита уже в гривне(по курсу на момент заключения) отнимается такая сумма и мы получаем разницу которую остается заплатить!!!

ситуация следующея, что у человека в Надре есть и кредит и депозит. Но депозит в золоте! насколько является законными депозиты в золоте? Договор Депозита истек 4 июня 2009! временная администрация там есть или нет? есть какой-то вариант через суд? я так понимаю, что можно пойти по пути мнимости, что был заключен не договор депозита, а договор позики? но в таком случае, потеряешь проценты? очень жду мнений! может, кто даст ссылочку на ветку форума, где обсуждалась подобная проблема!

я так сделал, я считаю, что это будет не лишним, и думаю вреда это не принесет!но больше надо ссылаться на то, что оно агетировал, что зачем гривневый кредит, лучше берите долларовый, он дешевле!

а скажите, если на предварительном откажут в истребование доказательств, то их никак уже нельзя будет залучити к материалам дела?

Прошу помочь разобраться с таким вопросом!У меня оказалось, что не хватает пару платежек! для того, что бы идти по мнимости, у меня должен быть график платежей! а у меня его нет, так как не хватает всех платежек!( что мне делать? витребувати на попередньому засіданні довідку про мої платежі? як вона називається? чи можна це зробити до попереднього засідання подавши клопотання?

Но он же его может вернуть и раньше!это конечно негативный момент! но с другой стороны все справедливо взял доллар, как вещь верни вещь, если на них не смотреть, как на деньги!надо думать над этим вопросом!

Надо посчитать сколько это будет стоить!если по ипотеке недействительность отдельно, то будет державне мыто! вот а это 1 % от суммы указанной в договоре ипотеки!) а банк начал взыскание? можно в одном производстве время приблизительно одно и тоже будет, что и в 2 не надо державне мыто платить судья скорее всего вынесит решение кред. дог. действ., а ипотеки недейств. но нужно позицию в суде держать, что кред дог складаэться із двух взаємних прав і обовязків 1. банк вам гроші 2. а ви банку гроші+ проценти! і вже виплата процентів() це спільна сумісна власність і на розпорядження необхідна згода! ваше согласие было обязательно! в чем у Вас суть проблемы? Банк начал взыскание?

а как это так?а квитанции у Вас какие на руках, что в Договоре написано?

Кредитный договор недействительный только по валютным требованием(инд. лицензия), не соответствие ГК или защита прав потребителей!+ еще есть мнимость! Ипотеку однозначно недействительна, не было согласия супруга! подать то на недействительность по кредитному договору без согласия супруга можно!!!!! но есть решение ВСУ в этой теме, где сказано, что укладення кредитного договору не є розпорядженням майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, тому не потребує згоди подружжя, но я с єтим решением ВСУ не согласен договор состоит из двух частей 1. банк выдал деньги Вам-немає розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності. 2. а вот проценты, которые вы выплачиваете Банку, уже является розпорядженням майном, що э у спільній сумісній власності. так что ситуация такова!

тут правоотношения другие, тут не деньги, а вещисуд визнав, що договір позики!!! тоесть надо вернуть доллары! Софи, что вам здесь не нравится? вы представляете сколько проценты за 20 лет? это еще примером 120 тис долларов сверзу к 64 а так он должен вернуть только 64 тис. долларов и только после истечения 20 лет это я например, не основываясь на этом решении но вот как быть с выплаченной суммой?

Почитайте пункт 7.1-7.16 инструкции № 492 от 12. 11. 2003 года утвержденной Постановлением НБУ!даже до пункта 7. 11 вообщем получается так что платежное поручение необязательно по нормам ЦК!

Стаття 1071. Підстави списання грошових коштів з рахунка1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. 2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до статті 1071 Цивільного кодексу України 1. Коментована стаття регулює списання грошових коштів з рахунка клієнта, яке може мати місце на підставі розпорядження клієнта або без нього на підставі рішення суду та у випадках встановлених договором між банком та клієнтом. У першому та третьому випадках мова йде про договірне списання коштів з рахунка, яке визначається як списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п. 1.38 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346). Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг (ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні"). Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. 2. Грошові кошти можуть списуватися банком з рахунка клієнта у примусовому порядку на підставі рішення суду. Примусове списання полягає у списанні коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п. 1.39 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні"). Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону (ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Списання коштів з банківських рахунків у примусовому порядку регулюється також Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181 іншими нормативно-правовими актами. При цьому слід враховувати те, що відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання (п. 34.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні") 1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; (пункт 1.38 статті 1 у редакції Закону України від 06.10.2004 р. N 2056-IV) 1.39) списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; Наверное я Вас рассрою, но получается так, что то, что является в нашем договоре порядком перерахування коштів за нших рахунків в автосалон, це і є договоірне списання коштів у випадках встановлених договором між банком та клієнтом. , отже тут все гаразд, проте у Вас транзитний рахунок, якого не існує в нашому законодавстві, тому я вважаю, що його можна визнати недійсним і у цьому випадку порушується і "ламається" весь договір, Адже, яким чином без такого рахунку було здійснене перерахування коштів до автосалону чи до іншого продавця? хто, як вважає, як договір в такому випадку буде вглядати без такого рахунку?

Стаття 1071. Підстави списання грошових коштів з рахунка1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. 2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до статті 1071 Цивільного кодексу України 1. Коментована стаття регулює списання грошових коштів з рахунка клієнта, яке може мати місце на підставі розпорядження клієнта або без нього на підставі рішення суду та у випадках встановлених договором між банком та клієнтом. У першому та третьому випадках мова йде про договірне списання коштів з рахунка, яке визначається як списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п. 1.38 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346). Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг (ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні"). Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. 2. Грошові кошти можуть списуватися банком з рахунка клієнта у примусовому порядку на підставі рішення суду. Примусове списання полягає у списанні коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п. 1.39 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні"). Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону (ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Списання коштів з банківських рахунків у примусовому порядку регулюється також Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181 іншими нормативно-правовими актами. При цьому слід враховувати те, що відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання (п. 34.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні") 1.38) списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; (пункт 1.38 статті 1 у редакції Закону України від 06.10.2004 р. N 2056-IV) 1.39) списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; Наверное я Вас рассрою, но получается так, что то, что является в нашем договоре порядком перерахування коштів за нших рахунків в автосалон, це і є договоірне списання коштів у випадках встановлених договором між банком та клієнтом. , отже тут все гаразд, проте у Вас транзитний

поточный рахунок может быть как долларовый так и гривневый так и мультивалютный!у меня например мультивалютный! запретов по пересчету туда денег нет! вы хотитет задать вопрос законен ли договір про відкриття долларового поточного рахунку? я думаю якщо ціна не встановлена, а відповідно до положень ЦК вона може бути не встановлена, або якщо ціна встановлена у гривнях, то він відповідає законові, адже ви просто самі перераховуєте свої кошти собі ж на рахунок, навіть якщо це долар!!!і не використовуєте його, як засіб платежу!

из этих соображений, то понятно все, конечно 20-50 долларов наврядли будут оспаривать, но надо еще апелляцию например выигратьпросто Максим написал, что есть решение ВСУ не в пользу Заемщиков, про него я и спрашиваю, думал Вы знаете!

кроме ЦК ничего не читали!Постановление № 492 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ЛИСТ від 06.02.2007 р. N 25-112/257-1205 Департамент платіжних систем Керівникам банків України Про дотримання режимів функціонування поточних рахунків фізичних осіб Національний банк України висловлює стурбованість щодо ситуації, яка склалася у діяльності банків при обслуговуванні поточних рахунків фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю (далі - фізичні особи). Результати здійснених Національним банком України інспекційних перевірок банків свідчать про неналежний контроль з боку банків за дотриманням клієнтами режимів функціонування рахунків, зокрема, поточних рахунків фізичних осіб, які згідно з законодавством України заборонено використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. У зв'язку з цим маємо зазначити таке. Згідно з частиною першою статті 1067 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Частиною першою статті 1068 ЦКУ визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах, є Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492 (далі - Інструкція). Пунктом 7.7 Інструкції встановлено заборону використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності. Тому під час відкриття поточних рахунків фізичним особам банки мають забезпечити цих осіб інформацією про режим використання таких рахунків у порядку, установленому внутрішніми положеннями банку (пункт 1.20 Інструкції). Клієнт - фізична особа в заяві про відкриття поточного рахунку має письмово підтвердити, що йому відомо, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності (додаток 5 до Інструкції). Особливості функціонування рахунку мають бути передбачені в договорі, що укладається між банком і його клієнтом (пункт 1.5 Інструкції). З метою дотримання банками і клієнтами - фізичними особами вимог вищезазначеного законодавства України та запобігання неналежному використанню рахунків фізичних осіб рекомендуємо в договорах банківського рахунку, які укладаються з фізичними особами, передбачати право банку на здійснення договірного списання коштів у разі невідповідності проведеної операції режиму функціонування рахунку та повернення цих коштів платнику або інший механізм забезпечення дотримання клієнтом режиму функціонування рахунку. Заступник Голови В. Л. Кротюк

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. 2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. все таки ч. 2 это гроші виходить одночасно гроші є і речами визначеними родовими ознаками і грошима! НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до статті 184 Цивільного кодексу України 1. Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються під інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов'язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей (наприклад, частина врожаю картоплі, що зберігається на елеваторі). Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками. 2. Правове значення передбаченого в цій статті поділу речей проявляється в тому, що речі, визначені індивідуальними ознаками, є юридично незамінними, тому їх загибель (знищення) звільняє зобов'язану особу під передання їх управненій особі. Навпаки, загибель (знищення) речей, визначених родовими ознаками, за загальним правилом не звільняє боржника від обов'язку виконати своє зобов'язання, оскільки він не позбавлений можливості набути інші речі такої ж кількості та якості. Ступінь індивідуалізації речей лежить в основі відмінностей подібних цивільно-правових договорів. Наприклад, предметом виконання договору поставки звичайно є речі, визначені родовими ознаками; в договорах майнового та житлового найму, безоплатного користування майном, підряду та деяких інших предмет виконання завжди визначений індивідуальними ознаками. У ст. 601 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, тому зарахування не допускається, якщо зобов'язання існує щодо речей, визначених індивідуальними ознаками. у sofi получше комментарий, чем в Лиге!

гроші дорівннють валютним цінностям?чи це різні обєкти? до чого можна віднести валютні цінності згідно ЦК:?

гроші дорівннють валютним цінностям?чи це різні обєкти? до чого можна віднести валютні цінності згідно ЦК:?