galinamax
-
Число публикаций
375 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы galinamax
-
-
Ярослав там не только Кировоградская, там все бласти есть, смотрите вверху можно открыть по областямэто по Кировоградской области, вот что интересное нашел
Відповідно до п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець згідно із договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п»ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
ссылаются на документ, который утратил силу))
клоуны
Зокрема, п.10 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України №246 від 28 вересня 1995 року, передбачає можливість надання банками резидентам України кредитів в іноземній валюті.
4. Варто визнати правильною практику тих судів, які при вирішенні спорів, що випливають з кредитних відносин, керуються і Законом України «Про захист прав споживачів». Застосування цього Закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №.5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», зокрема, п.2 постанови, є доцільним і тому, що його положення стосуються і інших питань, в тому числі підсудності цих спорів, звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав (п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).
вот это поддерживаю
-
Ярослав там не только Кировоградская, там все бласти есть, смотрите вверху можно открыть по областямэто по Кировоградской области, вот что интересное нашел
Відповідно до п.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець згідно із договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п»ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
ссылаются на документ, который утратил силу))
клоуны
Зокрема, п.10 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України №246 від 28 вересня 1995 року, передбачає можливість надання банками резидентам України кредитів в іноземній валюті.
4. Варто визнати правильною практику тих судів, які при вирішенні спорів, що випливають з кредитних відносин, керуються і Законом України «Про захист прав споживачів». Застосування цього Закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №.5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», зокрема, п.2 постанови, є доцільним і тому, що його положення стосуються і інших питань, в тому числі підсудності цих спорів, звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав (п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).
вот это поддерживаю
-
http://court.gov.ua/sud1190/150/
Вот отсюда ВСУ делал узагальнення узагальнення.
Здесь информация по областям. Кто как судил.
-
А НАМ!!!!Не переживайте, можете выкладывать. Судьи не сильно обращают внимание на узагальнення. Присылайте мне на электронку, посмотрим.
-
я подала первой, в результате мне подняли % ставку на 4 %, нашли повод, по решению суда отменено повышение, но диалога с банком нет. Юристы каждый раз новые на суд приезжали, а начальник нашего отделения пешка- и собственно они не знают даже своей работы, за каждым вопросом звонят куда-то спрашивают, на вопросы судьи ", можно мы к следующему заседаню подготовимся не готовы ответить сейчас". Если это дракон то о двенадцати головах и как с ними договариваться?Трения с Банком начинаются задолго до суда. Так? - так. У Вас есть некие возражения и доводы в своё оправдание, нарушения не только с Вашей стороны, но и со стороны самого Банка(в 99 случаях из ста). Так? - так. В суд идти всё равно придётся, так что я сторонник рассмотрения отношений с Банком, инициатором которых является сам заёмщик. Вы меня понимаете? Нет?
-
-
Правомірність кредитування в іноземній валюті: хід за Верховним Судом Українипока это только законопроект
вообще сейчас по какому-то антикризисному закону
если суммы продажи имущество не хватило для покрытия долга, банк может покрыть недостающюю сумму за счет страховой
но это право банка
на практике они взыскивают имущество, а потом еще обращаются за взысканием на все остальное имущество
никаких ограничений в этом плане нет и быть не может
на сколько я понимаю сейчас из логики нельзя подать на взыскание объекта залога и еще на какое-то имущество в одном иске
сначала нужно взыскать объект залога затем можно подавать на все остальное имущество.
только оно уже врядли останется у человека
но возможно я в чем-то и не прав.
Асоціація українських банків передала до Верховного Суду України копії судових рішень, які підтверджують неоднозначність застосування судами законодавства при розгляді спорів про правомірність кредитування в іноземній валюті.
За зверненнями комерційних банків на початку жовтня 2009 року АУБ звернулася до Верховного Суду України із клопотанням про надання узагальнюючих роз’яснень щодо застосування судами законодавства при розгляді спорів про правомірність кредитування в іноземній валюті. Оскільки Верховний Суд України зазначив у відповіді, що не має інформації та відповідних документальних підтверджень неоднозначності судової практики у даній категорії справ, АУБ ініціювала збір та узагальнення відповідної інформації.
За отриманими даними АУБ, наразі в судах різних інстанцій знаходяться аналогічні за своїм змістом справи про визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземні валюті, на підставі незаконності укладання між банками та резидентами України таких кредитних договорів. Практика винесення судових рішень про визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземні валюті, набуває поширення, що, в свою чергу, може привести до зростання обсягу проблемних кредитів та є великою загрозою для стабільності банківської системи.
АУБ виголошує подяку комерційним банкам за надану інформацію та буде продовжувати подальшу роботу для остаточного вирішення цього питання.
Водночас, АУБ звертає увагу банківського співтовариства на те, що проблема, пов’язана з оскарженням позичальниками кредитних договорів за надуманим підставами і винесенням рішень державними судами, які задовольняють такі позови, регулярно виникає у банків. Така багаторічно повторювана практика позичальників або їх поручителів привела АУБ до висновку, що найкращий способом протидії цьому є розгляд спорів за участю банків у третейському суді АУБ. У зв’язку з цим АУБ пропонує у якості ефективного заходу протидії вищеназваним позовам позичальників або поручителів включати до кредитних договорів і договорів забезпечення (або додаткових угод до них про пролонгацію) третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АУБ.
Із зверненням АУБ до Верховного Суду України щодо цього питання та отриманою відповіддю можна ознайомитися на сторінці: http://www.aub.com.ua/ua/letters/
-
Об’єктивного висновку Венеціанської Комісії в Україні чекають усі
05 Жов 2010 | Автор: Сергієнко Олег |
4 жовтня 2010 р. відбулася зустріч Голови Верховного Суду України Василя Онопенка та суддів Верховного Суду України з представниками Венеціанської Комісії та Спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Прозорість та ефективність судової системи України».
Від Ради Європи у зустрічі взяли участь, зокрема: Штефан Гасс — експерт Ради Європи, Джеймс Гамільтон — член Венеціанської Комісії, Шнутц Дурр та Амайя Убеда — представники Секретаріату Венеціанської Комісії, Оскар Аларкон — керівник Спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Прозорість та ефективність судової системи України» (СП РЄ та ЄС), Даймар Ліів та Карстен Манке — довгострокові експерти СП РЄ та ЄС, Ірина Зарецька та Олексій Гоцул — радники з правових питань СП РЄ та ЄС.
Темою розмови стало обговорення попередніх висновків Венеціанської Комісії на закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», які розглядатиме Венеціанська Комісія на своїй пленарній сесії, що має відбутися 15—16 жовтня цього року. Метою зустрічі було з’ясування європейськими експертами правильності розуміння ними змісту певних положень цих законів, правової обумовленості закріплення у них окремих положень, наслідків від практичної реалізації цих законів.
У своїх висновках європейські експерти звернули увагу на істотні недоліки законів, невідповідність багатьох їх положень європейським стандартам та Конституції України. Зокрема, у висновках констатовано необґрунтованість обмеження повноважень Верховного Суду України та зниження його статусу як судового органу. Крім того, у них зазначається, що позбавлення Верховного Суду його головної компетенції та відповідне передання цієї компетенції вищим спеціалізованим судам навряд чи відповідає системі, що її окреслено в Конституції. У результаті здійснених законодавчих змін громадяни позбавлені доступу до найвищого судового органу країни.
Європейських експертів цікавило, якими причинами та якою логікою керувався законодавець, запроваджуючи ці сумнівні з правової точки зору зміни, в результаті яких суттєво звужено права людини в Україні.
Голова Верховного Суду Василь Онопенко зауважив, що бачення європейських експертів стосовно статусу та компетенції Верховного Суду України збігається з переконаннями суддів Верховного Суду. У попередньому висновку Венеціанської Комісії акцентовано увагу саме на тих ключових питаннях, які порушували й судді. Це стосується, насамперед, порядку допуску судових справ до Верховного Суду через вищі спеціалізовані суди (нині все фактично залежить від «доброї волі» самих же вищих судів, які аж ніяк не зацікавлені у скасуванні своїх рішень); позбавлення повноваження Верховного Суду переглядати справи й ухвалювати свої судові рішення по суті, що нівелює задекларований новим Законом прецедентний характер рішень Верховного Суду. Потребує перегляду і норма Закону щодо неможливості оскарження судових рішень до Верховного Суду з підстав неоднакового застосування норм процесуального права, зокрема, й щодо розмежування юрисдикцій. Необхідно також повернути Верховному Суду повноваження щодо забезпечення єдності судової практики шляхом надання судам роз’яснень з питань застосування законодавства.
Судді Верховного Суду України відповіли на багато інших питань, які цікавили експертів Ради Європи, у тому числі щодо нового законодавчого регулювання процедури розгляду судами справ, статусу суддів, забезпечення їхньої незалежності, організації діяльності суддівського самоврядування, підстав та порядку притягнення суддів до відповідальності.
На зустрічі наголошувалося, що об’єктивного висновку Венеціанської Комісії чекають в Україні всі
-
28 вересня 2010 року відбулася робоча зустріч керівництва Спільної програми Європейської Комісії та Ради Європи «Прозорість та ефективність судової системи України» та Державної судової адміністрації України.
Цілі та зміст – надання допомоги у процесі формування незалежної безсторонньої ефективної та професійної судової влади.
Проект має на меті сприяти вдосконаленню діяльності органів судівництва. Зокрема, проект спрямований на перетворення української судової влади в прозору, справедливу, доступну для всіх громадян судову систему, що ефективно та прозоро функціонує, а також на удосконалення системи підвищення кваліфікації суддівських кадрів.
Отак вот!
-
они машину за наш счет заправляют, все это потом через суд истребуют до копеечки. и за телефон и за машину и за командировки. И договор я потом сто раз переподписывала как и вы. в итоге он и сейчас с ошибками. Потом еще меня вызвали и продиктовали письмо якобы кредит брала для себя и получала лично. Адвокат меня потом ругала, говорит ничего не пиши и не подписывай, говори я не понимаю смысла и назначения данного письма.я о том же...державе помочь нечем...
ко мне тоже один раз нач.службы безопасности банка (это у них типа колекторов) приходил с общей тетрадкой, а там на каждом странице по 2 адреса записано, он: вот они все уже продают квартиры, дома, одна ты вцепилась, ездишь жалуешься, лучше б вещи собирала...
и начальница тоже: у меня тоже кредиты, а из-за таких как ты, без премии сидим..
а сколько премий из-за таких как я они до этого получили??!! гордились своими табличками--лучший банкир года!!! столько сделок---напишите так, подпишите здесь.... а сам кредитный договор (в том виде какой он на самом деле есть) дали прочитать уже после того как 10 000 баксов продавцу отдали, и ипотеку подписали....
вот мол у нас тут за неделю немного форма изменилась...
и ходили к ним с декабря 2008 2 раза в неделю, хотя платили еще день в день--ответ был один--нет денег продавайте кв.
а теперь на суд у них есть возможность заправлять машину на 200грн минимум, платить водителю, юристу, и так уже 1.5 года--это экономически обосновано....
надоело
Ну что из меня сейчас можно выдавить? Я же не скрываю миллионы, в сумке у меня кошелек, а в нем максимум 150 гривен,а иногда и этого нет. И никто не спрашивает что ты ел сегодня? Дайте возможность заработать эти деньги, чтобы их отнять.
-
РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО СПОЖИВЧИЙ КРЕДИТ
Договір про надання споживчого кредиту є цивільно_правовим за своєю суттю. Відповідно, на нього розповсюджуються положення Цивільного кодексу (далі – ЦК) щодо форми, змісту, істотних умов правочинів і договорів. До того ж, договір споживчого кредиту на купівлю товарів у магазинах та інших місцях торгівлі є похідним від договору купівлі-продажу, оскільки забезпечує реальне виконання останнього. При розірванні основного договору, залежний правочин мав би припинятися автоматично, але це не так. На практиці ці два правочини не просто не пов’язані, але й обслуговуються різними організаціями із різним статусом.
Продавця цікавить лише отримання оплати від споживача та питання якості товару. Банки та інші фінансові установи цікавить повернення позички вчасно та з урахуванням відсотків за договором. Більше того, на практиці банки переважно не відповідають за договорами, укладеними під їхнім брендом третіми особами. Для уникнення небажаної відповідальності, щоб убезпечити себе, банки укладають угоди із фізичними особами –СПД, які надалі й укладають відповідні договори безпосередньо зі споживачами. При цьому претензії споживача надходять не до банку, а до цих посередників.
Закон встановлює, що споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов’язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення зазначеного строку.
З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь_які інші збори у зв’язку з відкликанням згоди. Кредитодавець, у свою чергу, зобов’язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом 7 днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (7 днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1% суми, належної до повернення кредитодавцем. При цьому право відкликання згоди не застосовується щодо споживчих кредитів, забезпечених іпотекою, споживчих кредитів на придбання житла та споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди. На практиці споживачі реально можуть повернути кошти лише виплативши відсотки, які були нараховані за час користування кредитом. Закон встановлює можливість споживача достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, кредитодавець зобов’язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов’язань споживача у бік їх зменшення. Типовим порушенням з боку банків є нездійснення коригування суми, яку мусить повертати споживач. Більшість споживачів налаштовуються на повернення конкретної суми, зазначеної в договорі, і не розуміють, що ця сума встановлена з урахуванням того, якби споживач виплачував кредит за встановленим графіком.
Споживачам слід пам’ятати, що кредитодавець, згідно з договором про надання споживчого кредиту, одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції лише у разі: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на 1 календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%; несплати споживачем більше 1 виплати, яка перевищує 5% суми кредиту чи іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Цікаво проаналізувати фразу «іншого істотного порушення умов договору», оскільки на практиці саме банк визначає, що таке порушення є істотним. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов’язання споживача, кредитодавець не може у будь_який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. Найкращим способом захистити права споживачів є попередити їхнє порушення. Для цього, споживачі мають бути не тільки обізнані зі своїми правами, але й уважно читати будь-який договір, який вони підписують. За статистикою, саме через неуважність споживачі страждають найбільше. Навіть якщо ви не розумієте умови та особливості договору, сміливо просіть пояснення від виробника чи продавця.
-
Не знаю куда разместить то , что нашла и решила сюда. СПОЖИВЧИ КРЕДИТИ
СПОЖИВАЧ - відповідно до п. 22 ст. 1 Закону, – це фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.
Головною ознакою у набутті статусу споживача є спосіб витрачання коштів для власних потреб. Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем і споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом із нарахованимивідсотками.
До речі, в законі зазначено, що не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про можливість надання його під час придбання продукції. Отже, такого роду дії розцінюються як прояв примушування споживачів до купівлі певного товару, «заманювання» останніх можливістю розплачуватися за товар поступово.
УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ ПРО СПОЖИВЧИЙ КРЕДИТ
У Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.
При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону. Наступним етапом укладання договору є письмове оформлення досягнутих домовленостей. Хоча споживачеві лише пропонуються умови, а якщо він не погоджується, можна знайти інші, кращі. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. При цьому обов’язок доведення того, що один із оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається саме на кредитодавця.
Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві будьякі збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі. На практиці споживач проплачує так звані «платежі за послуги банку» – комісійні, які банк отримує за проведення операції. Наприклад, коли споживач вносить платежі не безпосередньо в касу, а через інший банк. Та, навіть якщо і безпосередньо в касу, в більшості випадків банки встановлюють певні комісійні. Це не порушення, а окреме правовідношення. Тобто, сплачуючи щось у касі банку, клієнт набуває певних прав та обов’язків щодо зарахування цього платежу як погашення його зобов’язань перед банком.
У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживача повідомляє кредитодавець письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь_яка зміна відсоткової ставки є недійсною. І тут постає цікаве запитання: а чи не є це проявом «несправедливих умов» договору в розумінні відповідних Директив ЄС? Адже відсоткова ставка є визначальним чинником, який впливає на вибір споживачем конкретного банку.
Звичайно, фінансова система побудована таким чином, що всі операції із залучення чи розміщення коштів банками залежать від облікової ставки НБУ.
Але остання залежить від ряду показників, таких як стабільність фінансової системи, стабільність валютного курсу, наявності вільних та достатніх резервів НБУ, що в свою чергу залежить від політичної ситуації. Виходить, споживач має переплачувати за політичні негаразди в країні?
-
налог не на депозиты, а на доход от депозитов. Кто не хочет платить налог на доходы, пусть хранит деньги дома. Лично я ничего против не имею этого налога. А вот в остальном нет разумного подхода, просто водоворот событий какой-то нас всех и крутит, и колбасит, котого-то расшибет, кото-то смоет, кто-то уцепился за что-то и держится еще. Мне сегодня управляющая банком позвонила вечером и говорит "Будьте вы прокляты до конца ваших дней". Я понимаю, что ей наверное сегодня очень влетело, раз она так мне высказала. Но что я могу сделать, где мне взять эти проклятые деньги, чтобы всем было хорошо и стране и банку и может быть мне хоть немного но станет легче.это все мы и без их разговора знали, денег нет а обещели много, а пенсионеры верят и ждут....что делать??--принимать срочно новый налоговый кодекс, обязать в пенсион. фонд!!,
налог на депозиты от 200 000грн.--это ж для того чтоб богатых и бедных уравнять, (а 200 000грн. и бабушка может квартиру продать и на депозит положить),
а мы (заемщики) сколько в судах платим посчитайте--по 1700 с каждого, потом апеляция-вроде 50% от сумы,но тоже с каждого, а еще сами подаем, (тоже по копейкам собирается)
и никому не выгодно узагальнювати нашу практику-говорить четкое да или нет, потому что можем перестать судиться, а так --денежки капают...
-
Антирейд сюда сам её перенес, тут он командывает, а мы дурни и несвидчени давайте дальше обсуждать.Ну во перых тут суд прав согласно букве закона. Нужно наличие всех 4 обставин. Мы (заемщики) не малые дети и конечно знали и наверняка предпологали что курс может поменяться в ту или иную сторону, просто мы не могли предположить что он ТАК СИЛЬНО поменяется, причем не в нашу сторону.
Но во вторых справа справі рознь и у нас есть различия, потому что нам еще сопутствует (в отличии от предприятий и организаций) ЗУ " О защите прав потребителя", так как кредиты у нас потребительские. И в силу этого закона и Пленума ВСУ у потребителя есть презумпция неосвідченості, тоесть мы по идее изначально как бы "дурні" в вопросах колебаний курса валют, банковского дела, тонкостей составления и подписания кредитных договоров. А Банк в отличии от нас, действует на этом поприще как профи и мы ("дурні") просто ему поверили. А поэтому он мог нас уговорить, обмануть, ввести в заблуждение, застолбить в договоре изначально незаконные пункты и т.д.
Кстати помоему эта тема не для обсуждения подобных вопросов.
Разорвать нам потребителям как? и тем более в свете последних новостей о том, что это не споживчи кредити если сумма больше 20000?
-
я вчера думала думала и вот такая мысль мне пришла в голову.доказывать недействительность. нам должны были дать деньги по1054, которые принимаются по номинальной стоимости, указанной на банкноте. А дали ценности, майно, цену на которое диктует валютный рынок, а устанавливает НБУ( с этим то суд согласен). сначала нас оболванили, а теперь закабаляют. Слава Украине!
Получается, что мы могли взять кредит в гривне, по идее и должны были взять в гривне, но банки нам на выгодных условиях ( на тот момент) предложили записать этот долг в валюте, за это % по кредиту уменьшили. Обещали и курс не трогать, но так как не они якобы его определяют а НБУ, то теперь пытаются выставить себя в равных с нами условиях якобы находятся и по ним тоже крыза ударила. Теперь говорят ну и шо, шо вы гривну получили а записано в долларах, так за это вам % вон какой записали. НБУ им "валите все на меня" я вас выручу. Незаконные сделки в нашей стране совершить как высморкаться. Попробуйте сейчас открыть вклад в иностранном банке, перевести деньги за рубеж через банковскую установу. Все возможно, любую инструкцию могут обойти и знают как это сделать. Просто когда нам это выгодно и в нашу пользу мы это приветствуем и восхищаемся находчивостью, а тут эта находчивость банков обернулась против людей, и при этом НБУ их покрывает, вместо того, чтобы вывести на чистую воду.
-
Разом із тим судами повно досліджені обставини справи, зібраним доказам дана оцінка.
В іншій частині судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
тоесть в остальном все верно и разорвать договор можно только собрав все четыре обстоятельства вместе.
Так как же нам доказать, что мы не можем устанавливать курс валюты и предусмотреть её повышене не могли.
Ведь если недействительным договор не признают, остается по крайней мере разорвать этот кабальный договор.
-
Відповідно до аналізу змісту ст. 652 ЦК України розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за наявності всіх чотирьох обов’язкових умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після її виникнення при всій турботливості і обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірні кредитні договори в іноземній валюті, сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Проте суди наведеного до уваги не взяли, у порушення вимог ст. 213 ЦПК України не врахували, що в позивача існувала можливість передбачення в момент укладення договорів зміни курсу гривні відносно іноземних валют, ураховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти – гривні – і її девальвації, та можливість отримання ним кредитів у національній валюті, а тому одна з обов'язкових умов для розірвання кредитних договорів у зв'язку з істотною зміною обставин відсутня.
-
-
вы скачали файл для скачивания? Там иск все расписано очень подробно. Этот иск и для суда первой инстанции и для аппеляции будет очень даже полезен. Читайте там 43 страницы.В теме написано "Иск Недействительность кредитного договора, поруки, ипотеки по "Ощадбанку", на 43 листах все , для подачи в первички и аппеляций", первой инстанции иск я нашел, а по апелляции еще не писали и где 43 листа, это о чем речь?
-
согласно 207 залишити без розглядуЕсли уже открыто производство по иску - какими нормами суд руководствуется для взыскания доплаты судебных затрат ?
ЦПК :
Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат,
зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою
відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений
строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть
оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду,
або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата
судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього
рішення.
3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд
може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних
з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про
забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується
на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про
забезпечення доказів або позову.
-
правильно я поняла?ПРИЗНАНИЕ ДОГОВОРА НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫМ, ОЗНАЧАЕТ (если есть эквивалент по цене)ПО СТ533 ВОЗВРАТ ПО ЦЕНЕ ДОЛАРА НА КАЖДЫЙ МОМЕНТ РАСЧЕТА, А ПО ст 236(нет эквивалента) на момент заключения. ПРОЦЕНТЫ, ПЕНЯ И ШТРАФЫ НЕ НАЧИСЛЯЮТСЯ И НЕ УЧИТЫВАЮТСЯ ВООБЩЕ.
у меня договор в швейцарских франках на момент получения курс 4,85. Эквивалента цены в гривне нет. Есть только ордер расходный о том, что я получила 181345 грн. В кредитном, в додатке1 все во франках. Дополнительно оплачены страховка, услуги нотариуса, комиссия за выдачу кредита все выражено в додатке 1 во франках, даже услуги оценщика туда попали. Квитанции об оплате кредита на протяжении двух лет во франках и в гривне обменные ордера все сохранила. Значит теперь все что получила я во франках отнимаем все что выплатила во франках оставшееся умножаем на курс на момент вынесения решения и получаем то, что осталось заплатить? так?
А если бы был эквивалент, то от того что получила в гривне отнимали бы то, что заплатила в гривне и остаток гривневый?
или у учетом того, что есть квитанция о том, что я продала франки и получила гривну, я могу изменить что-то в Вашем иске? Тогда что и не выпадут ли из иска некоторые пункты.
И вообще в своем иске вы описываете ситуацию с выдачей кредита в долларах, а как быть если получали гривной, или на покупку машины кредит выдавался?
-
Они его уже получили, поэтому мой судья мне и сказал, что надо доплатить пошлину иначе дело рассматриваться не будет, так как аппеляционные суды прислали бумагу о том, что кредитные иски не попадают под защиту прав потребителей. Тоесть за то, що мы вам откажем в признании вашего договора недействительным, вы нам еще и заплатите пожалуйста. Похороны оплачивает покойник."За результатами обговорення висновки узагальнення схвалено і прийнято рішення направити його до апеляційних судів та опублікувати витяг із узагальнення в журналі ”Вісник Верховного Суду України” з метою забезпечення однакового й правильного застосування законодавства та усунення недоліків при здійсненні судочинства".
Антирейд!
Прочитайте это сообщение! Опубликовано будет только "ВИТЯГ!". А остальное - как "руководство к эксплуатации" - в АПЕЛЯЦИИ!....
-
график в швейцарских франках, есть суммы дополнительных расходов по страхованию, комиссия банка и услуги нотариуса и оценки даже. Только вот курса гривни нет, я так идеальный график.% по кредиту 10,49,а реальная % ставка написано 12,88. Вот как с таким идти в суд? вы же видели, что подписывали, согласились? чего теперь плачете.Галина, та судится с банком можно до бесконечности, вопрос в результате конечно.
но есть ФИДР, есть незаконное повышение процентной ставки по нему, поддержанное ВГСУ.
есть снова таки индивидуалка, но нужно абстрагироваться от того, что она нужна на заключение
ее отсутствие влияет на то что предмет обязательства -- кредитного договора незаконен.
В любом случае экспертизу лучше заказать, это будет не лишним.
конечно, если проблема с деньгами...
вы точно будете знать, что и как
у Вас разве с ОТП все графики есть согласно 168 Постановлению?
-
график у меня есть,в графике все указано как по 168 постанове требуется, но естественно в швейцарских франках.И есть еще такой момент, в графике количество дней в месяцах одно, а я предположим прихожу платить то 23, то 24, то25 числа и суммы не соответствуют тем, что в графике, так как на день платежа начисление %.. Единственное в чем можно в суде их обвинить - это 360 дней в году. Но они и тут говорят, что у них так принято и это такая методика. Сейчас кстати они мне предлагают пересчитать график, так как я переплатила за первые 2 года и сейчас вообще не плчу, говорю что нет средств, они предлагают оставшуюся сумму теперь разделить на оставшиеся месяцы, чтобы уменьшить мне таким образом ежемесячный платеж на 15 копеек. Вот не знаю идти к ним или нет на собеседование. Вообще я сейчас не понимаю смысла дальнейшей борьбы и смысла в тех решениях которые на индивидуальную лицензию ссылаются, ВХСУ по Централю все перечеркнул. Тупик, хода нет, а наши вагончики продолжают катиться в тоже сторону.C ОТР банком -єто вообще труба их плавающая процентная ставка ! Где то есть решение (оно есть в решениях на Антирейде) по плавающей ставке ОТП ...Однозначно она не законна. А в вашем случае советую до суда обратитесь в аудиторскую фирму пусть третье лицо посчитает . Одно дело -єто вы посчитаете , а другое ,когда кто- то третий ,не участвующий в споре. А на суде покажите их вывод с их печатью и подписями.(это могут быть аудиторские фирмы ,бухгалтерские ) Если вы близко к Черновцам ,то у нас есть и такие фирмы ,которые имеют и лицензию на проведение таких экспертиз(правда за ухвалою суду) ,в том случае если судья не поверит висновкам обыкновенной бух .фирмы. Потому что оплата разная за их услуги. Если простая бух фирма вам посчитает за 300-500 грн ,то та ,что имеет лицензию на судову експертизу от 1000 до 1700 грн.(хотя оно того стоит так как их висновок 99% в суде перемога) Я больше юрист ,чем аудитор (хотя есть и экономическое образование) и посчитать сейчасвам не смогу ,да и все договора индивидуальны. А то что вам не дали график ,плавающая ставка все это + вам и минус банку на суде
11.10.2010 - Верховний Суд України узагальнив судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин
в Постанови пленумів та узагальнення судової практики
Опубликовано
http://arbitr.gov.ua/news/846/