Vulk@n

Подскажите пож-та исходя из какого расчета они из 0,2% в день получают 73 % річних?

Мда... ВСУ не считает кризис изменением обстоятельств по 652 ГК

Очень хорошее решение сразу по нескольким основаниям, только вот признав част. недействительным кредитный договор в части условий о цене обязательства , валюте расчетов и порядок расчета абсолютно не понятно какие дальнейшие действия по погашению, способам погашения, так как суд не установил порядок выполнения решения.

если 457,75 это только тело, тогда выгода конечно ясна, тут и вопросов быть не может. Кроме того, т.к. расторгнута ипотека, то можно спокойно все оформлять и продать квартиру например.......(ну естественно когда решение вступит в законную силу) В резолютивке указано "згыдно додатку до кредитного договора", Т.е. насколько я понял этим додатком была четка прописана сумма типа: ежемес. платеж условно 800 дол. тело - 457,75 проценты, комиссии - столько-то правильно? И еще один момент. Зачем описывался эквивалент гривневый на дату взятия кредита (в уточнении), если сумма долга 59984,75 на день вынесения решения и присуждено оплачивать 457,75 дол. ежемесячно до 2019 года. Т.е. гривна не фигурирует в данном случае, оплата все равно долларами? Насколько понял из решения первоначальные исковые требования были о внесении изменений и принятии за основу курса 5.05, а потом изменены на расторжение. Как Вы считаете что эффективнее по 652 ГК вносить изменения или расторгать. В этом решении конечно хорошо, что судья пошел на определение именно таких последствий расторжения договора, но тут на форуме также есть есть Решение, где расторгли договор по 652 ГК, но такие последствия расторжения признали не справедливыми. По логике так оно и есть, так как фактически заемщик продолжает пользоваться кредитом, не уплачивая процентов.

Не знаю было ли тут Решение или нет, но я вроде не нашел и размещу. Справа|річ| № 2-2047\09 Категорія 26 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі: головуючого – судді Пузіної В.І. при секретарі - Бабенко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання недійсним частки договору, зміну умов договору, суд В С Т А Н О В И В: Позивач 04.02.2009 року звернулась до суду з позовом, вимоги якого змінив представник 13.02.2009 року. Вказує, що 12.04.2007 року між позивачем та СФ АКБСР "Укрсоцбанк" був укладений кредитний договір відновлювальної кредитної лінії, за умовами п.1.1.1, 2.5. сплата 12,5% за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту, тобто в доларах США. Згідно п. 3.3.9 договору погашення кредиту позичальник зобов’язаний здійснювати відповідно до графіка змін максимального ліміту заборгованості в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, що діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, що буде діяти в наступному періоді. Доводить, що на час укладення договору курс валюти договору (долар) складав 5,05 грн. за 1 долар США. На грудень 2008 року цей курс - 7,79 грн. за 1 долар США, тобто на 25% збільшився. Отже істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладенні договору. Тому просить внести зміни до кредитного договору, а саме змінити п. 2.5, виклавши його в такій редакції: "З 24.12.2008 року сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок № 2208945 в СФ АКБСР "Укрсоцбанк", а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі". Також просить змінити п. 3.3.9 договору, виклавши його в наступній редакції: "здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді. З 24.12.2008 року погашення кредиту(в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється замовником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. і в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п. 1.1. Договору". Крім того, вказує, що згідно п. 1.2 договору наданий кредит є споживчим, отже на нього розповсюджується дія ЗУ "Про захист прав споживачів", яким в свою чергу передбачений судовий захист порушених прав. Тому вважає третейське застереження, викладене в п. 6.2 договору недійсним, оскільки позбавляє позивача судового захисту. Просить визнати даний пункт недійсним. Представник відповідача з позовом не погодився, пояснив, що п. 6.2 договору не суперечить актам цивільного законодавства України, тому відповідно до ст.. 203 ЦК України не може бути визнаний недійсним, оскільки домовленість про третейське застереження відповідає ст.. 17 ЦК України і добровільно визнане позивачем при укладенні договору. Щодо змінення договору представник пояснює, що спірний договір не містить такої умови як зміна, а ч.4 ст. 652 ЦК України передбачає, що суд може змінити договір лише у випадку, коли він не може бути розірваний з певних причин. Вважає, що позивачем не доведена поважність причин неможливості розірвання договору. Зміну курсу долару США щодо гривні вважає такою обставиною, яку можливо було передбачити. Крім того, замовник, укладаючи договір в іноземній валюті, брав на себе ризик змін обставин. Також представник звертає увагу на те, що відповідно до п.3 ст. 653 ЦК України у випадку зміни договору в судовому порядку, зобов'язання змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили, отже вимоги внесення змін з 24.12.2008 року вважає безпідставними. Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що 12.04.2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти окремими частинами (траншами) зі сплатою 12,5% річних за кредитом та комісій в розмірі та в порядку, в межах максимального ліміту заборгованості 119500 доларів США за визначеним в договорі графіком зниження максимального ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення усієї заборгованості за кредитом 10.04.2017 року. Згідно п. 1.2 договору кредит надається позичальнику зі споживчою метою, отже суд погоджується з думкою позивача, що цей кредит є банківським товаром і на правовідносини сторін розповсюджується ЗУ "Про захист прав споживачів". Відповідно до ч.3 ст. 5, ст.. 22 вказаного Закону захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Статтею 2 ЗУ "Про третейські суди" визначено, що третейські суди - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Суд робить висновок, що третейське застереження в споживчому кредитному договорі суперечить ЗУ "Про захист прав споживачів", позбавляючи споживача судового захисту, чим порушує Конституцію України щодо права на судовий захист, тому укладення п. 6.2 договору порушує публічний порядок, і відповідно до ст.. 228 ЦК України даний пункт договору є нікчемним. Враховуючи, що визнання нікчемного договору недійсним не передбачено законом, суд не може задовольнити такі вимоги позивача. Але суд з метою захисту прав позивача, не виходячи за межі позову, встановлює нікчемність п. 6.2 договору (третейське застереження) і визнає за позивачем право на судовий захист, а за судом право на розгляд цієї справи. Відповідно до ст.. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з ч.2,4 ст. 652 ЦК України суд може змінити договір за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Судом встановлено, що валютою договору є долар США. На час укладення спірного договору(квітень 2007 року) курс долара США складав 5,05 грн. за 1 долар, і таке становище існувало тривалий час до укладення договору. В грудні 2008 року курс змінився і став складати 7,79 грн. за 1 долар, а в лютому 2008 року - 7,77 грн. Отже суд погоджується з позивачем, що з причини стабільності курсу долара США вона уклала спірний договір саме в цій валюті і не могла передбачити, що через півтора року цей курс значно зміниться. Зміна курсу валюти ніяк не залежить від волі чи поведінки позивача. Виконання договору в доларах США за діючим курсом дійсно порушує співвідношення майнових інтересів сторін договору і позбавляє позичальника того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме завдає йому збитки: внаслідок зміни курсу валюти більш ніж на 25% збільшується сума відсотків та кредиту, яку він повинен повернути банку. Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що за спірним договором ризик зміни обставин несе позивач. Судом враховані положення ч.4 ст. 652 ЦК України, на які посилався представник відповідача як на підстави відмови в задоволенні позову, де передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Позивачем доведено, а суд погоджується з позивачем, що в разі розірвання договору позичальник буде вимушений виконувати умови договору в доларах США, які він буде в змозі купити в банках чи обмінних пунктах по курсу НБУ на момент виконання зобов'язання, тобто йому буде завдано збитків внаслідок різниці курсу понад 25% ціни договору. При зміні ж договору в частині його валюти сторонам не буде завдано збитків, у позивача будуть відсутні підстави розривати договір, кредитор отримує належні йому за договором проценти та суму кредиту але в гривні України. На підставі викладеного суд вважає можливим, таким що відповідає закону, принципам справедливості та розумності змінити договір від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В в частині валюти його виконання та викласти п. 2.5 та п. 3.3.9 договору в редакції, яка запропонована позивачем, за виключенням строку, з якого починають діяти ці зміни. Відповідно до ст. 653 ч.3 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тому в даній частині позову суд позивачу відмовляє. Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду: судовий збір в сумі 08,50 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи - 07,50 грн., всього - 16 грн. На підставі ст. 228, 652, 653 ЦК України, керуючись ст.. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд В И Р І Ш И В: Позов задовольнити частково. Встановити нікчемність п. 6.2 договору (третейське застереження) від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк". Змінити п. 2.5 та п. 3.3.9 договору від 12.04.2007 року відновлювальної кредитної лінії № 945\112В, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", виклавши їх в такій редакції: "П. 2.5 - сплата процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн. щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти, на рахунок № 2208945 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", а також в день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі". "П. 3.3.9 - здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1.1 цього договору, в сумі різниці між максимальним лімітом заборгованості, який діяв в попередньому періоді, і максимальним лімітом заборгованості, який буде діяти в наступному періоді, в строк не пізніше останнього робочого дня попереднього періоду, а також в останній строк повернення заборгованості по кредиту, що визначений в п. 1.1. Договору. Погашення кредиту(в тому числі дострокове погашення кредиту), штрафних санкцій здійснюється позичальником в гривнях України по курсу 1 долар США = 5,05 грн." В решті вимог - відмовити. Стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16 грн. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. Суддя – підпис Рішення не набрало законної сили Копія вірна: суддя В.І. Пузіна Решение в реестре - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6034368 Кстати хотел обсудить с ув. участниками, как Вы считаете, что все-таки эффективнее в данный момент по ст. 652 внесение изменений или все-таки расторжение?

Ув. LOM и другие участники, прошу Вас прокомментировать данное решение в следующем: 1. Была ли апелляция? оставлено ли в силе Решение? 2. Мне честно не понятен вот какой момент: из сути решения понял, что приложением к кредитному договору (графиком) было предусмотрена оплата 457,75 дол. ежемесячно (это насколько я понял с учетом тела, комиссий, процентов). В решении суд ссылаясь на истца вроде бы говорит, что по курсу на день заключения договора 457,75 дол. = 2311,64 грн., но !!! в резолютивке в конечном счете в качестве последствия расторжения договора признает обязательство уплачивать истцом 457,75 дол. в тело кредита в срок, которым стороны руководствовались при заключении, т.е. до 10.10.2019г. Внимание вопрос: - Так все таки сумма 457,75 дол. это предусмотренная графиком оплата по телу кредита или общий платеж с учетом тела, процентов и т.п.? Если это общий платеж, предусмотренный графиком, тогда в чем выгода? Если графиком была предусмотрена ежемесячная оплата большей суммы нежели 457,75 дол. , то как определяли именно эту сумму, из какого расчета? - Упомянув в решении гривневый эквивалент по состоянию на 2007г. суд тем не менее присудил оплату все равно долларами..... - интересно было бы увидеть этот график и что там было написано.... ПС. Случайно наткнулся на этот ресурс несколько дней назад, и был приятно удивлен, хорошо, что есть такой полезный форум, где можно обмениваться практикой по спорам с банками. Я сам практикую в Севастополе и у меня в производстве 3 дела аналогичных по 652 ст.

По данному делу расторгли кредитный договор, но!!! наверняка есть и договор поручительства и договор ипотеки. про них вообще ни слова. По сути от такого решения как бы толку ноль, разве что прекратилось начисление процентов и штр. санкций. Если существует ипотека, поручители, то не понятно что с этими договорами, так как они производные. Решение, которое оставляет много вопросов, если уж расторгать, то сразу все и ипотеку и поручительство. А так получается, что дальше только есть право на отсрочку или рассрочку.

Положительное решение, но вот только возникают вопросы с его правовым основанием. Как можно одновременно признать договор недействительным и расторгнут его? Это же бред! К тому же в качестве правового обоснования суд сослался на ст. 652 ГК, но причем тут недействительность и какие для нее основания в данном случае, если по этой статье речь может идти только о расторжении или внесении изменений в договор. Оснований недействительности судом вообще не приведено, создается впечатление что либо судья не сам писал решение и не видел что подписывает либо ..... вообщем множество оснований для отмены такого Решения.