AntiBank

Не только недействительными, но и привлечение ДВСсовца к уголовной ответственности - превышение полномочий. Если написано, что трое торгов не применяются на старые договора, значит не применяются. Тоже самое по 50% скидке. А проводят потому что никто не обращал на это внимание. Никто эти переходные положения не читает.

12 год как для судебной практики только начался. несмотря на середину года. 2010-2011 г.г. это и есть последняя практика. куда ж еще свежее?

п. 23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4187 Но тут же луспеник сам себе противоречит http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=56198

Согласно ст. 197 ЦПК 1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Эта норма императивная. ... 3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Эта норма также императивная. Нет таких понятих как "может". Давите этих букашек и клопов.

Аминь.

Tavrija77, Вы простите, пожалуйста, но протестовали ли Вы письменно/устно на действия суда в части неведения записи, нарушения процессуального порядка в части исследования доказательств, в части предоставлении возможности комментировать эти письменные доказательства, в части возможности задавать вопросы друг другу (сторонам), в части невнесения в журнал суд. заседания Ваших протестов, в части отсутствия дебатов и т.д. и т.п.. Вы думали, что это должно быть "по умолчанию"??? В правовой стране - ДА! Но не у нас! Призываю всех. Обращаюсь к каждому читающему! Не бойтесь протестовать письменно (предпочтительно) и устно, не бойтесь стучать кулаками (ботинком) по столу, не бойтесь открывать ногами двери из-за того, что судья вдруг из-за этого станет не благосклонен к Вам, не бойтесь разозлить его. Помните, - он изначально зол к Вам, а то, что он улыбается, так это он показывает свое лицемерие (волк в овечей шкуре). Не верь, не бойся, не проси. Поставь букашкой судью, пусть даже ездящей на джипе. Поставь человеком себя! Тяжело! Никто и не говорит, что легко. Но дорогу осилит только идущий, ибо лежащему не увидеть даже горизонта.

Здесь очень много интересующей Вас информации. Проанализируйте ее.Удачи Вам.

Ну как это? Если суд все же согласился с обеспечением иска, значит он согласился с Вашими доводами. Следовательно, это не подлежит дополнительному доказыванию при признании недействительными правочинов (торги, договора оценки). Короче, надо все проанализировать и попробывать поиграть с системой. Думаю, Вам срочно надо сюда http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4430

А зачем человеку что-то читать? проще написать: "Здрасьте, у меня проблема, помогите". Читать форум не нужно, даже если он практически весь посвящен такой ситуации... Иногда, недоумеваю.

Точно, кино и немцы...Но тем не менее, всякое головтяпство в Вашу пользу, тем более, что есть подтверждающие документы. Система играет с Вами. Может быть пора поиграться самому с системой?

Блин ну не знаю. Знаю то, что признавать недействительной нотариальной надписи нет в законах, а есть признание неподлежащей исполнению. но практика судебная есть и о признании недействительной нот. надписи. А здесь ВСУ зацепился почему то за формулировку. Хотя ВССУ напротив. По мне так, тут хоть в лоб, хоть по лбу. Разве суть меняется? Может написать несколько позовных вымог? В конце концов это не запрещено. ПРОШУ: Визнати так то...; визнати по другому...., визнати по третьему.... Визнати по четвертому. Визнати торги недійсними або такими що невідбулися; Визнати договори .... недійсними Визнати оцінку майна (звіт, акт) недійсною Хоть одна формулировка да прокатит.

Таким образом, я думаю, что луспеник имел ввиду нераспространение положений о поруки на ипотеку лишь в части солидарной ответственности. Хотя все равно противоречит сам себе.

Так распространяется ли действия ст. 553-559 ГК Украины (о поруке) на ипотечные договора? А, г-н Луспеник? Для тех кто не в курсе: Это из постановы ВССУ под авторством луспеника 23. При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553–559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв’язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4187

Ухвала іменем україни 26 жовтня 2011 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д. суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Черненко В.А., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмети іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2011року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011року, в с т а н о в и л а: У січні 2010 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2006 року між АКБ СК «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 06/П/236-К, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 12 тис. доларів США зі сплатою 13,00 % річних та кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобовязань, що виникають із кредитного договору № 06/П/236-К, між АКБ СК «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 18 серпня 2006 року, предметом якого є належна останній однокімнатна квартира АДРЕСА_1. У звязку з невиконанням порядку та строків погашення кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом загальна сума заборгованості ОСОБА_4 станом на 14 грудня 2009 року склала 96775 грн. 19 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом 8204 доларів США 60 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 65495 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками 10914 грн., пеня за прострочення повернення кредиту 16154грн. 85 коп., пеня за прострочення сплати відсотків 1336 грн. 85коп., штраф за невиконання зобовязань 2873 грн. 81 коп. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна, отримані від продажу квартири кошти перерахувати на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк». Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 травня 2011 року, позовні вимоги задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №06/П/236-К від 18 серпня 2006 року в розмірі 96775 грн. 19 коп. звернуто стягнення на предмет застави однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка складається з коридору № 1 площею 5,2 кв.м., кімнати №3площею 14,1кв.м.; санвузла № 2 площею 3,2 кв.м.; кухні № 4 площею 7,3 кв.м.; лоджії площею 2,8 кв.м., та належить ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 лютого 2006 року, (реєстраційний номер квартири у реєстрі прав власності на нерухоме майно 13773143), шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна. Отримані від продажу квартири кошти зобовязано перерахувати на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк». Вирішено питання про розподіл судових витрат. У касаційній скарзі ОСОБА_3, просить скасувати ухвалені судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що третя особа -ОСОБА_4 - у встановлені кредитним договором строки не погашав кредит, нараховані відсотки, пеню, а, оскільки відповідачем був укладений договір іпотеки нерухомого майна - однокімнатної квартири, ПАТ«Укрсоцбанк» має право на погашення заборгованості за цим кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте з такими висновками судів цілком погодитися не можна. Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Ухвалені в справі судові рішення цим вимогам закону не відповідають. Судами встановлено, що 18 серпня 2006 року між АКБ СК«Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та третьою особою - ОСОБА_4 - укладено кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 12 тис. доларів США зі сплатою 13,00% річних та кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2013 року (а.с. 7-10). 18 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, згідно цього договору ОСОБА_3 є майновим поручителем за зобовязаннями ОСОБА_4 за договором кредиту. Предметом іпотеки є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 (а.с.15-17). У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору щодо порядку та строків погашення кредиту у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 96775 грн. 19 коп., у тому числі заборгованість за кредитом 8204 доларів США 60 центів, що за офіційним курсом НБУ складає 65495 грн. 68 коп., заборгованість за відсотками 10914 грн., пеня за прострочення повернення кредиту 16154грн. 85 коп., пеня за прострочення сплати відсотків 1336 грн. 85 коп., штраф за невиконання зобовязань 2873 грн. 81 коп., про що банк в порядку ст.35Закону України «Про іпотеку» надіслав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Правові наслідки порушення зобовязання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Суди на вимоги цієї норми закону уваги не звернули. Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобовязання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобовязання. Відповідно до ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У порушення вказаної норми закону судове рішення суду апеляційної інстанції у порушенні ст. 315 ЦПК України не містять даних про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, його вартості. Крім того, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, оскільки згідно зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобовязання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Однак судові рішення у порушенні вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України в даній справі не містять мотивів, з яких суд дійшов висновків щодо співмірності вартості предмету іпотеки, на який звернуто стягнення, із розміром заборгованості по кредиту, оскільки вартість квартири на час предявлення банком вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не встановлена. За таких обставин відповідно до ст. 338 ЦПК України судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 338, 343, 345 ЦПК України, судова колегія у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 24травня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: Д.Д.Луспеник судді: Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта В.А. Черненко http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18986391

По торгам надо быть внимательным в формулировках. Вот одна из них Однак, у ЦПК України та Законі України "По виконавче провадження" відсутні правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися. Это из решения 27 травня 2009 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Григор'євої Л.І., суддів: Балюка М.І., Гуменюка В.І., Барсукової В.М., Данчука В.Г.,- http://reyestr.court.gov.ua/Review/4299468

В том то и дело, что нотариус не судья и не прокурор, он не может выносить какое-либо решение без согласия сторон. Если хотя бы одна сторона заперечует, он должен дождаться решение этого спора и только потом совершать какое-либо нотариальное действие. Это даже есть в их инструкции. Т.е. никакие действия нотарь не может совершать если не убедится в бесспорности, т.е. не только нот. надпись. Есть даже на этот счет этика нотарей. Она также подвтерждает, что нотарь не силовой орган и не примусовый. Он обязан избегать споров и ущемлений чьих -либо прав. Стаття 10. Конфлікт інтересів 1. Нотаріус не має права використовувати свій офіційний стан для невиправданого здобування особистої користі або особистої та фінансової користі для своєї сім’ї. 2. Нотаріус зобов'язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а у разі виникнення конфлікту – вжити заходів з його врегулювання. Стаття 11. Консультації 1. У випадку, якщо нотаріус не впевнений у тому, які саме дії він повинен вчинити або від яких дій він повинен утриматися з метою дотримання норм поведінки, зазначений нотаріус може проводити консультації з колегами, а в разі нез’ясування питання - звернутися по консультацію до посадової особи органу нотаріату, що здійснює контроль за діяльністю нотаріусів, чи Української нотаріальної палати. Стаття 12. Пріоритет прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб 1. Нотаріус зобов'язаний виходити з того, що визнання, дотримання й захист прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб становлять зміст діяльності органів нотаріату. 2. Нотаріус має з належною повагою ставитися до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їхніх об'єднань, а також юридичних осіб, не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманості у висловлюваннях або поводитися таким чином, що дискредитує органи нотаріату або ганьбить репутацію нотаріуса, допускатися рішень і дій (бездіяльності), які утискують права, свободи і законні інтереси громадян, їхніх об'єднань, а також юридичних осіб або здатні завдати шкоди їхній честі, гідності і діловій репутації. Стаття 5. Дотримання основних заповідей Міжнародного союзу нотаріату Нотаріус повинен знати та дотримуватися заповідей Міжнародного союзу нотаріату, що створювалися протягом століть існування нотаріату і довели свою правову бездоганність: 1. Поважай своє Міністерство, органи державної влади, органи професійного співтовариства та своїх колег. 2. Вчиняй нотаріальні дії, діючи в межах закону, вирішуй сумніви; не вчиняй правочин, якщо є сумнів щодо його законності та правильності. 3. Віддай належне Правді. 4. Дій обережно. 5. Вивчай матеріали ґрунтовно, старанно та ретельно. 6. Радься з Честю. 7. Керуйся Справедливістю. 8. Обмежуйся Законом. 9. Працюй з Гідністю. 10. Пам'ятай, що твоя місія полягає в тому, аби не допускати цивільно-правових спорів. ну и т.п. ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення Конференції Української нотаріальної палати 17.11.2007

Так надо было через канцелярию.Тогда посложней будет отморозиться. Если меня футболят устно на заседании, на следубщий день подаю тоже самое через канцелярию. на их мороз, включаю свой. Что всем и советую делать

Суд на суд не приходится, получается.У меня тоже все прокатывало. Судье чи не по фигу? "Стукнул молоточком" и все - заверил. Для того, чтобы все оценить надо там быть непосредственно. Может у судьи просто плохое настроение было. Или она по жизни стерва. Кто знает?

а почему упустили про отсутствие бесспорности?... Мол, мало того, что нотариус не имел право вчиняти нот. надпись вообще т.к. нет такого в законе, так еще и не убедился в отсутствии бесспорности... Чем нарушил не только ЗУ о нотариате, но и инструкцию... А именно.... и так далее Ваши расчеты и разбежности с их расчетами. Это тоже железобетонный аргумент. И есть практика вплоть до ВСУ. Вимоги щодо наявності документів, що встановлюють безспірність визначені в ПЕРЕЛІКУ документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 . (цитата постанови ) Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами 1. Нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. (кінець цитати постанови) Отже нотаріус неправомірно вважав, що надана таблиця (дані), в якої визначені певні суми нібито існуючій заборгованості і є тим самим документом, що підтверджує безспірність заборгованості. Проте згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; Користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Статтею 3 вищезазначеного закону встановлена мета ведення обліку та звітності: Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Стаття 4. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; Стаття .9 Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, визначення суми боргу, що здатне вплинути на рішення, що приймаються на його основі неприпустимо на підставі одноосібно визначеного розрахунку тим паче зацікавленою стороною, стягувачем. Такі визначення можливо лише на підставі первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (акти взаєморозрахунків, чеків, квитанції ) або якщо сторони не заперечують щодо суми, яка пропонується до стягнення, а це можливо встановити лише письмовою згодою боржника з сумою боргу. Представлена таблиця Відповідачем, що начебто визначає заборгованість і на підставі якої було зроблено виконавчий напис не підтверджує здійснення будь – яких господарських операцій. Але нотаріус безпідставно погодився з думкою банку , що саме цей документ, що підписано лише заінтересованим єдиним співробітником є тим самим документом, що встановлює безспірність боргу. Представником відповідача не надано доказів того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса була безспірна заборгованість. Проте відповідно до ст. 88 ч. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують заборгованість або іншу відповідальність боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту про безспірність заборгованості, чи входить в перелік безспірних заборгованостей заборгованість, відносно якої було вчинено виконавчий напис, та у тексті зазначеного виконавчого напису не вказано жодного документа підтверджуючого суму безспірної заборгованості, документів підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов’язань чи факт прострочення виконання зобов’язання забезпеченого заставою . Таким чином, оскільки напис був виданий не на підставі безспірного документу про заборгованість боржника, а на підставі одностороннього розрахунку з боку кредитора, Позивач з приводу цього але не єдиного, з сумою нарахованих платежів, які були нараховані банком за кредитом не згодний, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає розгляду виключно у судовому порядку, а не стягненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порушення ст.88 Закону України „Про нотаріат”. Адже банком не було надано нотаріусу підтвердження визнання ним суми заявлених банком нарахувань по кредиту. И дальше Ваш расчет... Кстати в части валюты тоже можно поспорить (конвертация) отсюда и неправомерность расчета банка. Хоть одна копейка не сойдется - уже основание.

Видел где -то такие решения высших инстанций. Оценка имущества - это существенное условие. Также сам факт подачи нового иска даст возможность подать новую заяву про забезпечення иска.

ну это и есть ходатайство о том, чтобы суд заверил эту доверенность своей ухвалой. В данном случае суд отказал и футбольнул к нотарю.

Да смысл не в основаниях. Наверное, они были железобетонные для выигрыша. Но истец отказался от иска официально, т.к. распылился на борьбу с ДВС непосредственно (админ иск), соответственно , потерял право на повторное обращение в граждансокм процессе.Ему посоветовали сделать тоже самое обращение, но уже от имени жены, чтобы обойти запрет на повторное обращение по тем же основаниям. Т.е. просто изменить лицо. Этот вариант прошел в суде, но отказали в обеспечении иска - остановить исполнительное производство. Когда он/жена выиграет, то, понятно, что все должны будут возвратить. НО есть опасение, что будет поздно, т.к. имущество уйдет уже очень далеко. Сейчас нужно стопорить прозводство любыми другими путями, т.е. искать бока в исполнительном производстве. Искать обстоятельства для остановки производства. Выигранная нот. надпись, понятно, все решит за раз, но будет уже поздно.

Так а переоценку почему не обжалуете?Она правильно выполнена? Вы с ней согласны?

Ищите новые основания для обжалования действий ДВС. Внимательно изучите Стаття 35- 37 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/606-14/ed20120101/page2

1+1 принадлежит разве не Коломойскому? а коломойский кто у нас? Правильно -Приват. Такие же сюжеты будут и по украине, ахметова.