lex

Пользователи
  • Число публикаций

    86
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя lex

  1. Пусть Антирейд вам и подскажет, как это реально сделать. Как по мне - бред-бредом.А начинающим " бойцам" совет : либо на юрфак либо к юристу! А модератору- фильтруйте темы. Некоторые - полная чушь.
  2. А в исполнительном производстве есть заявление от банка или это иницыатива гос. исполнителя? - уточните- это важно!Может должник является ЧП или же соучредителем фирмы?- есть варианты.
  3. Повторяю, банк получив решение суда о взыскании долга за счет предмета ипотеки полностью удовлетворил свои требования к заемщику! Если бы банк получил решение суда о взыскании суммы в деньгах и обратился в ГИС, а та в свою очередь реализовала ипотечную недвижимость и денег не хватило - тогда другое дело и то можно спорить. В кредитном и в ипотечном договорах прописано, что банк имеет право удовлетворить свои требования либо взысканием на предмет ипотеки- в полном объеме, либо взыскать сумму денег. По практике они сопоставляют цену недвижимости с суммой задолжености и решают каким путем им идти. Статьи Конституции, ЦК , ЗУ " Про ипотеку" , ЗУ " Про виконавче провадження" описывать не буду. У судьи есть помощники и секретарь, пусть озадачивает. Удачи!
  4. Вы для начала выложите решение суда. У вас должно быть сказано : задовільнити позовні вимоги позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за мінімальною ціною продажу .....Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця). Такої ж позиції дотримується і ВСУ в своїй узагальненій практиці з розгляду справ, що виникають з кредитних правовідносин за 2009-2010рр ЧИТАЙТЕ ЗАКОНЫ и ЦК Украины!!!!!!!
  5. У банка есть 2-а варианта взыскания, на предмет ипотеки и на сумму в деньгах. Он использовал вариант№1, чем удовлетворил свои требования. По варианту №2, он не имеет права обращения в суд, если конечно ипотека была не на поручителе. А еще лучше, берите ЦК Украины и читайте! Если есть деньги идите к юристу либо к адвокату!
  6. 1.Если банк " БББ" был истцом и выиграл суд, а взыскателем есть не банк " БББ", а кто-то другой, то ГИС должен остановить производство. У меня аналог. с Дельта банком и Укрсибом.
  7. 1. Если договором предусмотрено- достаточно. 2,3- зайдите к толковому нотариусу по своему месту жительства и проконсультируйтесь.
  8. 1.Если в кредитном договоре есть пункт о передаче прав третим лицам без уведомления. 2. прямая продажа исполнительного листа у нотариуса.3. Договор о переуступке требования- у нотариуса.
  9. Суд фиксирует 100%. Но ГИС не фиксирует, а выполняет исполнительный лист. Сумму ГИС переводит банку, а последний не имеет никакого права распределять деньги на % и тело кредита. В моей практике ни один банк дважды не подавал в суд.
  10. При этом в банк надо слать лист-вимогу, им дается 7дней на решение и ответ. После в суд.Можно еще заключить разного вида договора от имени поручителя ( на отчуждение имущества, предварительные и т.п). У меня была практика, приделал " Надра" на 80.000грн. -убытков, позже выложу решения 1,2 и касации.
  11. До договорів іпотеки не застосовуються статті 554-559 ЦК України- практика ВССУ від 30.03.2012року. Єдина постанова Луспеника дає прецедент, де він зазначає, що іпотека- є особливим видом майнової поруки і судам потрібно застосовувати ст.554-559.Луспеник Д.Д.( №18986391 в реєстрі судових рішень)
  12. У меня больше вопросов нежели ответов :1. Кто подал в суд из кредиторов ?- на банкротство или же это процедура самоликвидации? 2. Справка- єто безусловно доказательство, но проверьте еще в ПФ отчисления на ваше имя !!!!! 3. Далее, после того, когда суд вынесет решение и признает ВАТ банкротом, то в газету ликвидатор подаст объявление о выявлении кредиторов. 4. Но в течении 6-ти месяцев будет действовать мораторий, который может успешно перерасти в 6лет( 25% как вы писали государственные) 5. А лучше всего выложите на форум название ВАТ и ЭДРПОУ, я сам посмотрю всю информацию и отвечу по сути.
  13. А я вообще считаю, что это очередная " шняга" тех, чей праздник 20 декабря . Что-то похожее на дело " Караванского стрелка". Ну а если не их рук дело, а по сути, то наверняка убийца- это человек, который был вхож в их семью, с признаками очень психихически больного человека. Найти и медленно резать на куски в прямом эфире!!!!
  14. Если Вы судитесь с банком уже 2-а года, то наверняка знаете законодательство Украины. Если Вы , как пишите " отримала рішення с горем пополам"- это как? И если дело уже в ГИС, то Вам не о жалобах на судью надо думать, а о другом!!!!!
  15. Письмо с уведомлением и описью на имя ликвидатора( суть: подтвердить вам имеется ли в его распоряжении информ. о задолженности перед вами по зароб. плате)Не будет ответа через 30дней- в прокуратуру. Если ответ будет,тогда только ждать, с реализации имущества ВАТ - вы в первой очереди. Хотя мне не совсем понятно то,что Вы пишите, что процедура была начата в 2009году, а вы устроились на работу в 2012году ???? Далее, если есть процедура санации, то безусловно должен быть утвержденный план санации, который утвержден судом и находится у санатора и в суде, Вы имеете полное право ознакомиться с ним у санатора, там должна быть прописана процедура погашения задолжености по зароботной плате! Если нет - опять же в прокуратуру!
  16. ГИс наложит арест на все движ. и недвиж. имущество в пределе суммы по решению суда. Далее, если ГИС обнаружит ваш счет СПД - он будет заблокирован. По похожей ситуации в суде против ГИС ничего не доказали.
  17. п.4 непонятно в чем было нарушение? Моя позиция заключается в том, что ст.130 ЦПК - грубо нарушена( подавалось множество заявлений, изымались письменные доказательства и т.п), а последствия ее нарушения- это слушание дела по сути по ст.156. Касация пройдет и я выложу все решения по этому делу, там есть,что почитать
  18. В вашей ситуации лучше : 1. Срочно искать толкового юриста!!!!!! 2. Писем с ГИС не получать под расписку!!!!! и членам семьи сказать,чтоб ни в коем случае за вас не получали.
  19. Возможно, Вы и правы, но как быть со ст.589ЦК Украины п.2. и ст.11 ЗУ " Про ипотеку"Если банк получил имущество поручителя, то последний становится кредитором, а он не знал о банкротстве и о реализации имущества.Также банк не уведомил поручителя о продаже залогового имущества основного должника по цене,которая в 4раза ниже указанной в договоре ипотеке." Серый"- банкротство-это была класика ухода от обязательств основного должника, с целью получить что-нибудь.А банк лоханулся, когда откликнулся на объявление в газете и заявил свои требования к основному должнику-как к предпринимателю, а второй раз лоханулся, когда не уведомил имущественного поручителя о продаже имущества. Мне интересно мнение : по тексту касации и аргументации кто как думает? да или нет
  20. Справа № 2- 6229/11 Головуючий у 1-й інст. - Музичук Н.Ю. Провадження №22-ц-1790/707/2012р. Доповідач -Боймиструк С.В. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2012 року м. Рівне Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Боймиструка С.В., Василевича В.С., Рожина Ю.М., секретар судового засідання -Пиляй І.С., з участю сторін та їх представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк " на рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк " до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, ВСТАНОВИЛА: Рішенням Рівненського міського суду від 15 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Український промисловий банк", Рівненської філії ТОВ „Укрпромбанк" в особі ліквідатора товариства, до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 58 СМБ-АПЗ від 12 червня 2008 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, укладеного між ТОВ „Український промисловий банк" та ОСОБА_5 на суму 1 029 623 грн. 55 коп. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ТОВ „Український промисловий банк" покликається на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на необґрунтованість висновку суду про те, що умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником або поручителем взятих на себе зобов'язань перед кредитором не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Доводить, що кредитний договір та договір поруки відповідають вимогам ст. 252 ЦК України, оскільки термін виконання зобов'язання чітко визначений календарною датою - 11 червня 2013 року, а тому висновок суду про припинення договору поруки у зв'язку з не пред'явленням вимоги до поручителя протягом шести місяців -є помилковим. З цих підстав просить рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ТОВ „Український промисловий банк" 1 029 623 грн. 55 коп. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. витрат на сплату держаного мита та 120 грн. -витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Представник банку доводи апеляційної скарги в судовому засіданні підтримав. Відповідачка ОСОБА_4 подала заперечення на апеляційну скаргу, просить її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що договір поруки є припиненим, оскільки умова цього договору про дію поруки до повного виконання позичальником або поручителем взятих на себе зобов'язань перед кредитором, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду. Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Як вбачається з п.10 договору поруки №58/Zпор-08-1 від 27.06.2008 року він вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по Кредитному договору Боржником чи Поручителем (а.с.13). Згідно роз'яснень даних в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин ", відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2010 за № 385 ОСОБА_4 банком було направлено лист-вимогу про дострокове повне виконання зобов'язань по кредитному договору, сума боргу за яким станом на 10 березня 2010 року становила 105315,62 доларів США та 7046,37 грн.(а.с.27-29). Позов в даній справі пред'явлено 30 вересня 2011 року і як вірно зазначено місцевим судом, через півтора року з моменту набуття такого права, тобто з пропущенням встановленого законом строку. За таких обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо недодержання банком вимог закону та договору щодо пред'явлення поручителю вимоги та обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову. Із урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що рішення місцевого суду було ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 15 лютого 2012 року - залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24021632 Ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І. - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2012 року, в с т а н о в и л а: Рішенням Рівненського міського районного суду Рівненської області від 15 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2012 року, в задоволені позову ТОВ «Український промисловий банк» відмовлено. У касаційній скарзі ТОВ «Український промисловий банк» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2012 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 20 квітня 2012 року залишити без зміни. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Кадєтова В.О. Кузнєцов М.І. Наумчук http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26950091