Олег1964

Если стороной в процессе с порше был я, то бредовое ходатайство разместил бы на этом форуме. Чтобы все увидели, какие идиоты работают в "Юридической фирме "Вердер". Порше! Меняй юристов!

Значит верной дорогой идете, товарищи!

Єгор Соболєв поделился фото Ігора Пилипчука. 1 ч. · отредактировано · Світла пам'ять тобі, друже. Знайшли тіло Сергія Костакова. Київського підприємця. Активіста Податкового майдану, якого банда Януковича кинула за грати. Він найбільше з мітінгарів тоді просидів у СІЗО і вийшов після тиску суспільства. Ми допомогли йому отримати притулок у Чехії. Далі Сергій міг би жити комфортним європейським життям. Але після нападу Путіна на Україну колишній спецназівець Міноборони СРСР повернувся до Києва і пішов у військомат в числі перших добровольців. Записали у 72 бригаду, воював все це найнебезпечніше для України літо у напіврозкладеній армії, сварився з бездарними і шахрайськими командирами, потрапив у перші котли, але скрізь залишався незламний козаком. Поки його не затримала волноваська міліція, в базі якої він далі розшукувався... за Податковий Майдан. Після піднятого нами скандалу був звільнений ГПУ, повернувся захищати Україну. Полював на російські Гради, знову сварився з командирами за бездарність і корупцію, написав рапорт про перевод у полк спецназу і... зник. Я сьогодні несподівано згадав Сергія під час голосувань у Раді і за дві години отримав звістку, яка вбила рештки надії. Знайшли у лісопосадці біля тієї ж Волновахи. Буду просити Головного військового прокурора зробити все для розслідування вбивства. У близьких є підозра, що Сергія вбила та сама банда Януковича, яка далі почасту носить погони української міліції та армії. Друже, ми будемо битися, щоб в нас вийшла Україна, за яку ти віддав життя.

Светлая память герою! Ігор Пилипчук Знайшли нашого Сергія Костакова (МАЕСТРО). Кілька куль в голові, руки в наручниках за спиною. Тіло напіврозкладене. Вивезли і вбили, очевидно, ще тоді, коли він зник, 22.11.14. Поки що більше нічого не коментуємо. Задіяли всі можливі механізми для неупередженого розслідування https://www.facebook.com/photo.php?fbid=861489007272549&set=a.163772500377540.42855.100002343739695&type=1&fref=nf

Ещё бы не открыли. Это же финансовая установа!

Кто стороны спора?

По делу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26199014 обман не прошел и пройти не мог потому, что как основание исковых требований не заявлялся. За какой конкретно спор вы взялись? Поясните пожалуйста.

Я же сказал, что Порш можно побить и его бьют. Главное нарабатывается практика. И такая практика Вам поможет.

Поздравляю. А судья Ширина - проститутка в мантии судьи.

Они были ничтожные и до 12.03.2011.

Удачи!

Графиком стороны договорились, что заемщик обязан и должен платить фиксированную сумму в гривнах. Все. Что касается Постановы 168 : 2.1. Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке:...... Если в договоре обозначена орієнтовна сукупна вартість кредиту, то це не є договір, це повідомлення споживачу про умови кредитування перед укладенням договору. В кредитном договоре должно быть: 3. Вимоги щодо детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача під час укладення кредитного договору 3.1. Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке:..... Я сейчас за границей по работе и ограничен во времени и в интернете. У Порше шансов быть не может. Эту компанию можно и нужно додавить. Формулируйте правильно вопросы.

В графике обозначен ежемесячный платеж в денежном выражении 6089, 26 грн., что НА ВЕСЬ ПЕРИОД КРЕДИТОВАНИЯ составляет эквивалент 751, 76$. Вот заемщик по этому графику и должен платить ежемесячно 6089, 26 грн. И больше ничего. Второе. Есть приписка, что график отражает ОРИЕНТИРОВОЧНУЮ совокупную стоимость кредита. А это означает, что договор есть НЕ ЗАКЛЮЧЕННЫЙ, поскольку в заключенном кредитном договоре в графике платежей обозначается совокупная стоимость кредита (абсолютное удорожание кредита).

Это аферисты в кубе.

Мне в судах также помогало и это: У Верховному Суді України розглянуто проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду), внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Фельдманом О.Б. і Гейманом О.А. (реєстр. № 4260 від 25 березня 2009 року; далі – законопроект). Законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України в частині захисту прав споживачів. Проаналізувавши законопроект, вважаємо його неприйнятним з нижченаведених підстав. Відповідно до визначення поняття “споживач”, яке дається у пункті 22 частини першої статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживач є фізичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Згідно з частиною другою статті 1 та частиною першою статті 5 Закону України “Про третейські суди” фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Таким чином, обов'язковими умовами розгляду справи третейським судом є такі: 1) спір виникає із цивільних чи господарських відносин, 2) договір передбачає розгляд спору третейським судом. Водночас Законом України “Про третейські суди” визначені категорії справ, які, незважаючи на їх цивільну природу, не можуть бути підвідомчі третейським судам. Зокрема, це справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України (пункт 11 частини першої статті 6). Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі мають право на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав. Зазначені правові приписи дають підстави вважати, що судом у розумінні статей 4, 5 та 22 Закону України “Про захист прав споживачів” є суд загальної юрисдикції. Враховуючи викладене, слід зробити висновок, що розгляд справ та вирішення спорів про захист прав споживачів відповідно до вимог законів України “Про захист прав споживачів” та “Про третейські суди” не відноситься до компетенції третейських судів, оскільки є виключною прерогативою судів загальної юрисдикції. Що стосується угод між споживачами та комерційними організаціями щодо розгляду спорів третейськими судами, то такі угоди згідно з вимогами частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) є недійсними, оскільки, передбачаючи розгляд спорів за участю споживачів третейським судом, вони суперечать актам цивільного законодавства України, зокрема в частині компетенції третейських судів, визначеної Законом України “Про третейські суди”. Недійсний правочин, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Також слід врахувати, що за своєю природою споживач у розумінні положень Закону України “Про захист прав споживачів” є, зокрема, покупцем товарів та послуг. Згідно з частиною четвертою статті 698 ЦК України умови договору, що обмежують права покупця – фізичної особи порівняно з правами, встановленими чинними нормами ЦК України та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Відтак, умови третейської угоди, згідно з якими споживачі не можуть реалізувати свого права на захист їх прав у державному суді, є нікчемними, оскільки обмежують споживачів у праві, передбаченому Законом України “Про захист прав споживачів”. Окрім зазначених вище зауважень загального характеру, слід також звернути увагу на таке. Законопроектом пропонується доповнити статтю 39 Закону України “Про третейські суди” частиною шостою, якою до правовідносин, на які поширюється дія Закону України “Про захист прав споживачів”, віднести послуги: із залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту; у сфері страхування тощо. З такою законодавчою пропозицією погодитися не можна, оскільки вона не враховує передбаченого Законом України “Про захист прав споживачів” визначення поняття “послуга”. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів” послуга – діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Враховуючи викладене, вважаємо, що запропонований проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо неможливості нав'язування споживачу третейського розгляду та безумовного права споживача звернутись за захистом до державного суду) містить юридично необґрунтовані пропозиції і тому його слід відхилити. http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81b1cba59140111fc2256bf7004f9cd3/572b9a63ada32fe1c22575af00247c9f?OpenDocument

Если так, то согласен.

Лесько вершила кривосудие в одной коллегии с Луспеником. Такая же тварь, как и сам Луспеник.

За всем этим стоит Порошенко. А также аферисты-адвокаты.

Если невозможно понять, то нужно запомнить, что признать недействительным договор может только суд, который вершит правосудие. ТС это не суд, т. к. не вершит правосудие. Третейская оговорка, предусматривающая возможность признания договора недействительным, противоречит ч. 3 ст. 215 ЦКУ. Когда в судебном заседании это дошло до банковского юриста, наивно считавшего, что ТС равноценен суду, то выражение морды его лица было таким:

Защиту прав потребителей в суде с признанием отдельных пунктов договора недействительными. Еще раз - ТС может разорвать договор, а признать недействительным нет. Поскольку ТС не есть суд. Морской лев не есть лев.

Стаття 215. Недійсність правочину 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Не все получается у особо одаренных юристов. А вот водила сносил третейскую оговорку успешно как раз потому, что ТС не есть суд.

РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII „Третейське самоврядування“ Закону України „Про третейські суди“ (справа про завдання третейського суду) м. К и ї в 10 січня 2008 року Справа № 1-3/2008 № 1-рп/2008 ..... Правосуддя – це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року № 44-з). Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1. пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п’ятою статті 55 Конституції України. Народні депутати України вважають, що визнання державою на підставі Закону рішень „арбітражних“ (фактично третейських) судів помилково ототожнено із здійсненням ними правосуддя. Згідно з положеннями частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Відповідно до Закону третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов’язковими лише для сторін спорів. Забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження“). Отже, оспорювані положення Закону не порушують припис статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин. Суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону третейські суди визначаються як складова судової гілки влади. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України). З аналізу положень Закону випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору. Таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції. Справа № 22ц – 2415/09 Головуючий першої інстанції: Падалка В.О. Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М. У Х В А Л А Іменем України 5 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого: Лисенка П.П., суддів: Шаманської Н.О., Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання: Завтурі О.С., за участю позивача ОСОБА_2, представника АКБ «Правекс-Банк» - Котової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія», акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання недійсними умов договору страхування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в с т а н о в и л а : 28 липня 2008 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування» (далі – ВАТ «СК «Правекс-Страхування»), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Незалежна страхова компанія» (далі – ВАТ «НСК»), акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» (далі – Банк) про визнання недійсними умов договору страхування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі позивач вказує на порушення ухвалою суду його конституційного права на судовий захист й просить ухвалу скасувати, постановити нову про відкриття провадження у справі. У запереченні на апеляційну скаргу представник акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» посилається на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а ухвалу суду – залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представника Банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ВАТ «СК «Правекс-Страхування» 25 грудня 2007 р. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу. ОСОБА_2, вважаючи недійсними умови договору щодо визначення підстав відмови у виплаті страхового відшкодування, звернувся до суду з даним позовом. Пунктом 9.1 договору страхування передбачено, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або в зв’язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд вважав, що для цього є передбачені п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України підстави, оскільки договір страхування містить третейську угоду, і від ВАТ «НСК» до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшла заява, яка містить заперечення проти вирішення спору в суді. Однак, з таким висновком суду погодитись не можна із таких підстав. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 р. № 1701-ІV (далі – Закон) третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України. Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 2 ст. 218 ЦК України справи щодо визнання правочину дійсним або недійсним розглядаються виключно державними судами України. В силу ст. 5 Закону спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Таким чином, укладена при підписанні договору добровільного страхування транспортного засобу третейська угода суперечить як вимогам Закону, так і положенням ЦК України, оскільки передбачає передачу на розгляд постійно діючого третейського суду спір про визнання договору недійсним. Враховуючи, що третейська угода є різновидом цивільно-правової угоди, то невідповідність її цивільному законодавству дає підстави вважати її нікчемною на підставі ст. 228 ЦК України. Враховуючи, що наведене свідчить про невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства, суду при вирішенні питання щодо прийнятності третейської угоди слід було враховувати наведене та положення ч. 1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, та виходити з вимог ч. 5 ст. 216 ЦК України щодо наслідків недійсності нікчемного правочину. З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала в силу п. 3 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а справа – поверненню до суду для вирішення питання за заявою відповідача. Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів у х в а л и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання за заявою відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія». Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий: Судді: Некоторым особо одаренным юристам это нужно знать. Кроме того, я сейчас по работе за пределами Украины и ограничен во времени и в интернете. Дождался?

Решение о недействительности договора может принять только суд. Третейский суд судом не является.

Все будет хорошо.