НБ Украины

Filosof_00, Вы не служили в воинской части, на конвертах не писали в/ч (войсковая часть) и поэтому не знаете, что в Луганской и Донецкой области нет военных частей.

Вы кому верите? …"БМП", как говорят в армии - «Без Малейшего Понятия». … Украина С О Г Л А Ш Е Н И Е между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве и взаимодействии по пограничным вопросам Российская Федерация и Украина, подтверждая свою приверженность Договору между Российской Советской Федеративной Социалистической Республикой и Украинской Советской Социалистической Республикой от 19 ноября 1990 года и Соглашению между Российской Федерацией и Украиной о дальнейшем развитии межгосударственных отношений от 23 июня 1992 года, считая, что дальнейшее развитие и укрепление отношений дружбы, добрососедства и сотрудничества между Сторонами отвечают коренным национальным интересам их народоз и служат делу мира и безопасности, выражая заинтересованность в осуществлении эффективного сотрудничества в решении практических вопросов охраны, своих государственных границ и исключительных экономических зон, стремясь реализовать положения Меморандума о сотрудничестве и охране государственных границ, подписанного Главами государств Республики Беларусь, Российской Федерации и Украины 15 апреля 1994 года, согласились с нижеследующим: … Статья 8 Стороны примут меры, направленные на то, чтобы их пограничные войска во взаимодействии с компетентными органами Российской Федерации и Украины осуществляли согласованные мероприятия на государственных границах по пресечению терроризма, незаконного перемещения оружия, наркотических средств и иных предметов контрабанды, незаконного въезда на территории Сторон и выезда за их пределы, а также других видов преступлений, борьба с которыми входит в компетенцию их пограничных войск. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=71#entry113294 Закон РФ от 1 апреля 1993 г. N 4730-I "О Государственной границе Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями) … Статья 4. Законодательство о Государственной границе Законодательство о Государственной границе основывается на Конституции Российской Федерации, а также на международных договорах Российской Федерации и состоит из настоящего Закона и принимаемых в соответствии с ним других федеральных законов и иных нормативных правовых актов Российской Федерации. Если международным договором Российской Федерации установлены иные правила, чем те, которые содержатся в настоящем Законе и других законодательных актах Российской Федерации о Государственной границе, то применяются правила международного договора. … Статья 31. Полномочия Войск противовоздушной обороны Войска противовоздушной обороны защищают Государственную границу в воздушном пространстве: осуществляют контроль за соблюдением правил пересечения Государственной границы; пресекают полеты и принимают меры к посадке на территории Российской Федерации воздушных судов, незаконно пересекших Государственную границу или нарушивших порядок использования воздушного пространства Российской Федерации; оказывают содействие воздушным судам, незаконно пересекшим Государственную границу в случаях форс-мажорных обстоятельств или непреднамеренных действий экипажей этих судов, посредством восстановления их ориентировки, вывода на аэродром посадки на территории Российской Федерации или за пределы воздушного пространства Российской Федерации. Войска противовоздушной обороны имеют право: 1) использовать имеющиеся у них средства для опознавания воздушных судов в воздушном пространстве Российской Федерации и воздушном пространстве за пределами территориального моря Российской Федерации до границ иностранных государств при возникновении угрозы незаконного пересечения или незаконном пересечении Государственной границы; 2) в необходимых случаях привлекать в установленном Правительством Российской Федерации порядке силы и средства других видов Вооруженных Сил Российской Федерации, государственных органов для выяснения обстановки в воздушном пространстве и принятия мер по предупреждению или прекращению незаконного пересечения Государственной границы в воздушном пространстве; 3) полностью запрещать или ограничивать полеты воздушных судов в отдельных районах воздушного пространства Российской Федерации при возникновении угрозы незаконного пересечения или незаконном пересечении Государственной границы в воздушном пространстве; 4) приглашать членов экипажей воздушных судов, незаконно пересекших Государственную границу, после их посадки на территории Российской Федерации в подразделения Вооруженных Сил Российской Федерации или в иные места для выяснения обстоятельств незаконного пересечения и передачи органам дознания и следствия, если иное не предусмотрено международными договорами Российской Федерации; 5) применять боевую технику и оружие в соответствии с настоящим Законом. … Статья 35. Применение оружия и боевой техники … Применению оружия и боевой техники должно предшествовать ясно выраженное предупреждение о намерении их применить и предупредительные выстрелы. http://base.garant.ru/10103372/#block_700 Международные соглашения по борьбе с терроризмом http://www.un.org/ru/terrorism/instruments.shtml

Класифікація облікових документів та методи їх дослідження … Первинні документи, облікові реєстри, бухгалтерські звіти та баланси до передачі їх в архів повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або шафах під відповідальністю особи, уповноваженої на це головним бухгалтером. Відповідальність за збереження первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерських звітів та балансів, оформлення та передачу їх у встановленому порядку до архіву несе головний бухгалтер, або особа, уповноважена власником. Бухгалтерські документи класифікуються за кількома ознаками: - призначення, - джерела виникнення, - походження, якісні ознаки тощо. Групування документів полегшує використання їх не лише у бухгалтерському обліку, але й під час перевірки відповідної інформації про ознаки вчинення корисливих зловживань: … 6) За якісними ознаками документи поділяються на доброякісні та недоброякісні Доброякісним може бути визнаний будь-який документ, що відповідає всім вимогам, викладеним у чинному Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Недоброякісні документи у свою чергу поділяють на фіктивні, підроблені і безтоварні. Документ, якого не існує і який видається з певною метою за дійсний, кваліфікується як фіктивний. У практиці облікової діяльності поняття фіктивного документа тісно пов'язане з поняттям зведеного документу, якщо у зведеному документі відображена господарська операція на підставі неіснуючого первинного документа, такий запис у зведеному документі вважається фіктивним. Підроблений документ подає господарську операцію у перекрученому вигляді. Характер фальсифікації може бути різний: підробка реквізитів, наприклад: підписів, зміна назви товару, підробка кількісних та якісних показників. Наприклад, для фальсифікації нестачі грошових коштів, прибуткування грошових коштів першого числа місяця оприбутковують по касі 9-го числа місяця; у відомості на видачу заробітної плати фактично працюючих на підприємстві осіб збільшений загальний підсумок у графі "Сума до видачі" Безтоварний документ відображає неіснуючу господарську операцію. За формою найчастіше він буває доброякісним, а за змістом - фіктивним, формальна доброякісність безтоварного документа забезпечується матеріально відповідальною особою з тією метою, щоб безтоварна операція в ході проведення ревізії не була викрита. Здійснення безтоварних операцій на практиці може супроводжуватися скоєнням таких корисливих злочинів, як розкрадання матеріальних та грошових коштів, порушення правил торгівлі і навіть хабарництво. Безгрошовим документом буде такий документ, як касовий видатковий ордер з розпискою про одержання грошей, але одержувач гроші не отримував. Виявлення оперативними працівниками міліції, слідчими та ревізорами недоброякісних документів необхідно розцінювати як ознаку скоєння корисливих правопорушень. … Кожний безтоварний чи безгрошовий документ є підробленим документом, але не кожний підроблений документ є безтоварним чи безгрошовим. Ці обставини мають велике практичне значення в правоохоронній діяльності. При аналізі обліково-звітної бухгалтерської документації оперативні працівники правоохоронних органів та слідчі повинні встановити: - чи своєчасно складалися бухгалтерські документи; - чи достовірно відображалися господарсько-фінансові операції; - механізми скоєння злочинів з допомогою бухгалтерських документів; - коли і ким був здійснений фінансово-господарський контроль; - який розмір матеріальної шкоди; - хто із посадових та матеріально відповідальних осіб повинен нести персональну відповідальність за привласнення, розтрату товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів. До формальних ознак, згідно яких оперативні працівники відділів по боротьбі з економічною злочинністю, слідчі, ревізори, експерти можуть вирізняти підробки в бухгалтерських документах, відносять: - складання обліково-звітних бухгалтерських документів з порушенням встановленої форми; - незаповнення, недооформлення первинних облікових документів та документів звітності; - взаємна невідповідність окремих реквізитів в одному або в кількох взаємопов'язаних бухгалтерських документах; - відсутність біля бухгалтерського документа необхідних додатків або їх невідповідність; - підпис бухгалтерських документів посадовими, матеріально відповідальними особами, які не мають права підпису; - відсутність в бухгалтерських документах необхідних печаток, штампів. http://vuzlib.com/content/view/2784/108/ Справа № 1718/2552/12 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 квітня 2014 року Сарненський районний суд Рівненської області одноособово суддя Власик Н.М. при секретарі Вознюк М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом Кредитної спілки "Рівненщина" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням відсотків за прострочення грошового зобов"язання, - В С Т А Н О В И В : КС «Рівненщина» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 43 831 грн. 49 коп. , з яких 12285 грн. є основним боргом по кредитному договору № 1765 від 05 жовтня 2009 року , відповідно до якого ОСОБА_1 отримала вказану суму в кредит , та зобов»язалась повернути її та сплатити відсотки відповідно до умов , передбачених договором , а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклади договори поруки № 1028 та 1029 від 05. 10. 2009 року , взявши на себе зобов»язання відповідати за боржника по кредитному договору № 1765 від 05.10.2009 року , у разі невиконання або неналежного виконання боргових зобов»язань . Позивач вказує , що відповідачі неналежним чином виконують взяті на себе зобов»язання в частині повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами , станом на 03 липня 2012 року сума заборгованості складає 12285 грн. основного боргу , 29247 грн. 34 коп. відсотків за користування кредитом та 2299 грн. - 3% річних від простроченої суми . Від голови правління КС «Рівненщина» надійшла заява № 04-02/1120 від 01. 04.2014 , якою позивач підтримавши позовні вимоги в повному обсязі , просить справу слухати у відсутність представника кредитної спілки . Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які належним чином повідомлені про розгляд справи , до суду не з»явились , подали заперечення проти позову , в яких вказують на те , що договір поруки між КС «Рівненщина» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено 05 жовтня 2009 року . Пунктом 6.1 вказаного договору визначено , що термін дії договору поруки визначається терміном дії основного договору № 1765 , тобто до 05. 10. 2011 року. Відповідачі посилаються на ч. 4 ст. 559 ЦК України , якою визначено , що порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договору поруки . Вказують, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 30 березня 2012 року № 5 « Про судову практику застосування судами законодавства про вирішення спорів , що виникають із кредитних правовідносин» , порука припиняється , якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя . Відповідно до п.2.3 Кредитного договору ОСОБА_1 мала повернути кредит і відсотки до 05.10.2011 року , і ця дата є терміном дії договору поруки . Оскільки позивач звернувся до суду тільки 03 липня 2012 року , тобто більш як через 9 місяців з моменту набуття права на вимогу , просять в задоволенні позову відмовити. Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає , просить в задоволенні позову відмовити в з»в'язку з наступним . Представник вказує на те , що ОСОБА_1 не є членом кредитної спілки і тому надання їй кредиту суперечить встановленим правилам. Разом з тим , не заперечує того, що 15 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та КС « Рівненщина» дійсно був укладений договір № 1289 , відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 10000 грн. Умови вказаного договору частково були виконані ОСОБА_1, однак через нерегулярні платежі утворилась заборгованість , яку позивач запропонував укласти новий договір , який вона вважала договором реструктуризації .У договорі № 1765 від 05. 10. 2009 року відсутні посилання про те , що борг за договором кредиту від 15. 04. 208 року замінений новим зобов»язанням . Разом з тим , за договором від 05. 10. 2009 року ОСОБА_1 не отримувала ніяких коштів , цей договір є безгрошовим і тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Вислухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази справи , суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться . Ст.ст. 611-612 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов»язання та прострочення боржника . Зокрема , боржник, який прострочив виконання зобов»язання , відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки . Судом встановлено , що 15 квітня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1289 , згідно якому відповідачем було отримано кредитні кошти в сумі 10000 грн. за умови сплати 48% річних від суми залишку заборгованості за основною сумою кредиту до 15 квітня 2010 року .05жовтня 2009 року між сторонами було укладено самостійний кредитний договір № 1765 , відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 12285 грн. строком до 05 жовтня 2011 року із сплатою 48 % річних від суми залишку заборгованості за основною сумою кредиту . У цьому договору дійсно відсутнє посилання про те , що борг за договором кредиту від 15 квітня 2008 року замінений новим зобов»язанням за договором кредиту від 05 жовтня 2009 року . Разом з тим , відповідачка заперечує факт отримання за вказаним кредитом будь-яких грошових коштів , позивачем не доведено факт передачі цих коштів готівкою . Суд визнає достовірним те , що ОСОБА_1 не отримала 12285 грн. за договором кредитування від 05. 10. 2009 року , оскільки знаходить таким , що не відповідає дійсним обставинам факт надання нового кредиту особі , яка має заборгованість по договору кредитування від 15 квітня 2008 року , строк дій якого не закінчився . Таким чином , суд знаходить , що задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 12285 грн. по кредитному договору від 05. 10. 2009 року , не є перешкодою для КС « Рівненщина» для звернення з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 15. 04. 2008 року , що судом розцінюється як введення відповідача в оману щодо відсутності відповідальності за договором від 15. 04. 2008 року . Також суд знаходить , що заперечення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо недодержання позивачем умов договору поруки в частині пред»явлення поручителям вимог протягом встановленого шестимісячного строку з моменту настання цивільно - правової відповідальності позичальника є правомірним , оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договору поруки , а у разі відсутності такого строку в договорі - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання . Оскільки строком виконання зобов»язання договором кредитування від 05. 10. 2009 року встановлено 05 жовтня 2011 року , звернення позивача до суду з позовом 06. 07. 2012 року дійсно знаходиться поза межами строку , встановленому законом для пред»явлення вимог до поручителя . За таких обставин суд знаходить вимоги позивача безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню . На підставі наведеного , ст.ст. 526 , ч. 4 ст. 559 ЦК України , керуючись ст. ст. 214, 215, 218 ЦПК України , суд - В И Р І Ш И В : В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки « Рівненщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно 43831 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором від 05.10. 2009 року відмовити за безпідставністю позовних вимог . На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а позивачем в той же строк з дня отримання його копії. Суддя підпис копія вірно Суддя Сарненського районного суду Власик Н.М. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38866057 СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ У Х В А Л А від 08.05.96 (Витяг) У березні 1995 р. Г. звернувся з позовом до авіакомпанії "Одеса" про стягнення 150 тис. доларів США в рахунок неповернутого боргу за договором позики. Позивач зазначав, що 16 грудня 1994 р. був укладений у письмовій формі договір позики, за яким він передав віце-президенту авіакомпанії "Одеса" К. 150 тис. доларів США, а той прийняв їх і зобов'язався повернути до 20 січня 1995 р. Оскільки К. свого зобов'язання не виконав, Г. просив задовольнити позов. Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 25 травня 1995 р. позов було задоволено. Постановлено визнати належним відповідачем К. і стягнути з нього на користь позивача суму, еквівалентну 150 тис. доларів США, - 24 млрд. 150 млн. крб. У касаційному порядку справа не розглядалася. Постановою президії Одеського обласного суду від 1 лютого 1996 р. протест заступника прокурора Одеської області про скасування зазначеного рішення у зв'язку з порушенням процесуального законодавства залишено без задоволення. Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постановлених у справі судових рішень і направлення її на новий розгляд. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що укладений договір позики відповідає вимогам ст. 375 ЦК ( 1540-06 ), що доказів, які б підтверджували його безгрошовість, не надано, а наявних матеріалів достатньо для розгляду справи за відсутності відповідача К. З цим погодилася президія обласного суду. Проте такі висновки зроблено без достатньо повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи. Як видно з письмового пояснення К., він фактично заперечував договір позики у зв'язку з його безгрошовістю і при цьому посилався на те, що замість одержаної від Г. довіреності на право розпорядження його майном та документів на нерухомість видав останньому письмове боргове зобов'язання на суму, яка приблизно становила вартість цього майна. За таких обставин районний суд був зобов'язаний не обмежуватись розглядом поданої боргової розписки, а відповідно до ст. 15 ЦПК ( 1501-06 ) вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного й об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, зокрема ретельно перевірити заперечення К. З урахуванням суми, зазначеної в борговій розписці, суду передусім необхідно було з'ясувати джерело надходження валюти, оскільки Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено певний порядок здійснення операцій з валютою і регламентовано її надходження та придбання. Крім того, якщо зазначена в розписці сума одержувалася позивачем не за місцем основної роботи, то відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян" вона мала бути занесена в декларацію про сукупний річний дохід Г. і зареєстрована в державній податковій інспекції. З матеріалів справи також видно, що законність дій Г. напередодні й у період появи боргової розписки перевірялась відділом внутрішніх справ Іллічівського району м. Одеси. Проте матеріали цієї перевірки залишились поза увагою суду. З'ясування всіх зазначених обставин вимагало участі в судовому засіданні відповідача К. Проте судова повістка в передбаченому ст. 94 ЦПК ( 1501-06 ) порядку (під розписку) йому не вручалась, а причини його неявки в суд належним чином не перевірялись. На порушення правил підсудності справу було прийнято й розглянуто Іллічівським районним судом м. Одеси, хоча відповідно до ст. 125 ЦПК ( 1502-06 ) вона повинна була розглядатись за місцем проживання (а не роботи) відповідача, оскільки розписка видавалась ним як фізичною особою. За наявності таких недоліків рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим, тому в президії обласного суду не було достатніх підстав залишати його без зміни. Враховуючи наведене, судова колегія Верховного Суду України скасувала судові рішення, а справу направила на новий розгляд. "Рішення Верховного Суду України", 1997 р. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0034700-96 «Доказательства» получения физическим лицом наличной иностранной валюты по валютному кредитному договору – это аналогия «дружеских» и «бронзовых» векселей. Существуют так называемые дружеские и бронзовые векселя. Дружеский вексель — это вексель, выписываемый «по дружбе». В его основе не лежит реальная операция по коммерческому кредиту или привлечению денежных средств. Бронзовый вексель — это вексель, выписанный от имени вымышленного или неплатежеспособного лица. Цель появления таких векселей состоит в попытке получить денежные средства, продав их другому лицу. http://www.courier.com.ru/books/burenin/sushchestvuyut-tak-nazyvaemye-druzheskie-i-bronzovye-vekselya.html Преступления, совершаемые по предварительному сговору векселедателя и одного из векселедержателей Выдача дружеского или встречного векселя. Дружеские векселя передаются платежеспособным предприятием в качестве "дружеской услуги" другому предприятию, испытывающему финансовые затруднения и нуждающемуся в кредите (либо акцептуются векселя последнего), с тем, чтобы векселедержатель рассчитался со своими кредиторами либо учел его в банке. Криминальный аспект использования дружеских векселей состоит в том, что последние могут быть использованы для искусственного увеличения суммы долга векселедателя при признании его несостоятельным. Суммы, выплаченные по таким векселям, возвращаются затем векселедержателем векселедателю. Дружеские векселя выписываются обычно в случае наличия доверия к контрагенту. Однако в качестве гарантии от убытков, которые векселедатель может понести в случае неоплаты дружеского векселя, векселедержатель вручает своему контрагенту вексель на ту же сумму - встречный вексель. Выдача встречных векселей практикуется и в тех случаях, когда две нуждающиеся в деньгах фирмы обмениваются безденежными векселями. Результатом обращения дружеских векселей может быть обман лиц, получивших вексель по индоссаменту либо авалировавших его и нанесение им ущерба. В случае с выдачей нормального дружеского или встречного векселя стороны не стремятся к хищению чьего-либо имущества. Их цель - получить необеспеченный кредит с последующим возвратом. Даже при наличии умысла для того, чтобы хищение было осуществлено дружеский или встречный вексель должны быть проданы либо заложены. Выдачу дружеского или встречного векселя в литературе предлагают квалифицировать как приготовление к хищению имущества третьего лица (путем мошенничества), которому удастся продать эти векселя. Выпуск и передача векселя, отвечающего всем формальным требованиям, однако заведомо не обеспеченного. Его составителям и векселедателям заведомо известно, что оплачен он не будет потому, что у плательщика отсутствуют необходимые активы и их появление не предвидится. Особую опасность представляют преступные операции с использованием необеспеченных векселей, осуществляемые организованными преступными группами под прикрытием законной банковской деятельности. Преступная деятельность маскируется под проведение сложных видов финансовых операций, направленных на погашение задолженности по налогам перед федеральным бюджетом. Часто при этом ущерб наносится не только хозяйствующим субъектам, но и государству. Выпуск необеспеченных векселей может достигнуть значительных масштабов, если используется принцип финансовой пирамиды Понци. Финансовые пирамиды Понци в сфере вексельного обращения. Для иллюстрации конкретных моделей создания финансовых пирамид рассмотрим следующие примеры. Выпуск бронзовых векселей. Бронзовым, или дутым называется вексель, не имеющие реального обеспечения и выписываемые от имени несуществующей фирмы. В легальном бизнесе они используются с целью получения наличных денег в банке либо для осуществления платежа по сделке. Преступное их использование имеет целью мошенническое присвоение имущества посредством передачи по индоссаменту добросовестному приобретателю, авалирования и т.п. В результате наносится ущерб векселедержателям либо другим обязанным по нему лицам (4). Использование подобного рода векселей достигает значительных масштабов, о чем свидетельствует следующий пример. Криминогенный потенциал оборота безденежных векселей достаточно велик. По данным Ассоциации участников вексельного рынка (АУВЕР) до 80% сделок производится с "дружескими" или "бронзовыми" векселями. Выявление преступлений, связанных с необеспеченными векселями достаточно сложно. Для подтверждения того факта, что подобные векселя оплачиваться не будут, необходимо дождаться, как минимум, указанного в них срока платежа и документально оформить процедуру предъявления их к оплате. http://polbu.ru/shadow_economy/ch78_all.html Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=285#entry111998

Если Вам повезет истребовать мемориальные ордера, то увидите их отличие от записей в выписках на счетах. Назначение платежа “… LOAN TO …” будет отсутствовать. Вы не только заемщик в банке. А самое главное, Вы владелец банковского счета, который имеет право сверить остатки по счетам, с ними не согласиться и истребовать все первичные документы. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6272#entry89742 Что делать? Посчитайте сумму внесенной иностранной валюты на счет и предоставьте в банк платежное поручение в иностранной валюте о перечислении этой суммы на Ваш счет в другом банке. Что должен будет сделать банк? Ваше право владельца банковского счета нарушено? Каковы Ваши действия? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry109901 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 34/18222.04.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Е.» доВідкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» прозобовязання вчинити певні дії Суддя Сташків Р.Б. Представники сторін: від позивача Ахрамєєв П.О., представник за дов. №02/03/09 від 02.03.2009; Малєєв Є.С., представник за дов. №02/03/09 від 02.03.2009; Борківець Т.А., представник за дов. №02/03/09 від 02.03.2009; від відповідача Коваленко О.Д., представник за дов. б/н від 12.02.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.С.Е.»(далі Позивач, або Клієнт) звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(далі Відповідач, або Банк) про зобовязання відповідно до платіжного доручення №965109316 від 15.01.2009 перерахувати Позивачу на поточний рахунок №26005207707100 в АКІБ «УкрСиббанк»(МФО 351005, ідентифікаційний код 9807750) 178000 грн. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2009 порушено провадження у справі №34/182, розгляд справи призначено на 22.04.2009. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що останнім 15.01.2009 платіжним дорученням №965109316 було ініційовано переказ грошових коштів у сумі 178000 грн. на поточний рахунок Позивача №26005207707100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005. Однак, Відповідач в порушення умов договору банківського рахунку №03/53-980, укладеного між сторонами 31.01.2007 (далі Договір), п.30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі Закон), ч.1 ст.1089, ч.1 ст.1091 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) не здійснив перерахування грошових коштів в сумі 178000 грн. Відповідач зазначив, що постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового станку Банку, у останнього призначено тимчасову адміністрацію терміном на 1 рік, з 10.02.2009 до 10.02.2010 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009. А відтак, Відповідач посилаючись на ст.ст.2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»просив взяти до уваги вказані норми, а також той факт, що він не відмовляється від виконання зобовязання за Договором, а переказ коштів буде здійснено згідно до вимог чинного законодавства України та наявності грошових коштів на кореспондентському рахунку Відповідача. Позивач також просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «надра», які знаходяться на поточних рахунках в сумі 178000 грн. Суд зазначене клопотання відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 31.01.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточні рахунки №26000006205001 в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби. Відповідно до п.2.3.3 Договору Банк взяв на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення. 15.01.2009 Позивач платіжним дорученням №965109316 ініціював переказ грошових коштів у сумі 178000 грн. на поточний рахунок Позивача №26005207707100 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, відкритому Позивачу в відділенні №631 АКІБ «УкрСиббанк». Відповідно, до ст. 8 Закону банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Згідно п.1.22 Закону визначено, що операційний час частина операційного дня банку або іншої установи члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. Частино 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7). Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України. Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України). Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Згідно зі статтею 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. 06.02.2009, 20.02.2009 Позивач надіслав на адресу Банку скарги у звязку з порушенням останнім умов Договору, нормативно-правових актів в сфері здійснення безготівкових розрахунків, які були отримані Відповідачем 17.02.2009 та 26.02.2009 відповідно. Однак, Відповідач в порушення умов Договору не здійснив перерахування грошових коштів за платіжним дорученням №965109316 на розрахунковий рахунок 26005207707100, що підтверджується довідкою АКІБ «УкрСиббанк»за вих.. №135-21-43-36/307 від 09.02.2008. Разом з тим, судом враховані посилання Відповідача на Постанову Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 про призначення строком на 1 рік, з 10.02.2009 до 10.02.2010 тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2009 до 10.08.2009. Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобовязань за Договором. Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55). Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника. Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України. Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі. Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі. Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку. Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку Відповідача за Договором щодо повернення Позивачу суми депозиту. При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання. Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у звязку із невиконанням зобовязань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована. Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України). Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Разом з тим, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій обох сторін, то відповідно до статті 49 ГПК України державне мито покладається на сторін порівну. Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Зобовязати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) відповідно до платіжного доручення №965109316 від 15.01.2009 перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «В.С.Е.»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код 34717046) на поточний рахунок №260052007707100 в АКІБ «УкрСиббанк»(МФО 351005, ідентифікаційний код 9807750) 178000 (сто сімдесят вісім тисяч) грн. Стягнути з Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Е.»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, ідентифікаційний код 34717046, п/р 26005207707100 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 27.04.2009 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5623295 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3937048 Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада. Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею? Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины. В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6698#entry109299 В Украине c 2005 года была распространена иная форма "финансовой пирамиды": банковские вклады в наличной иностранной валюте и платежи наличной иностранной валютой по псевдовалютным кредитам (они в этой пирамиде рассматриваются как вклады, но беспроцентные). Почему в Украине проценты по вкладам в иностранной валюте превышали проценты по аналогичным вкаладам, но в стране-эмитенте данной валюты? Неужели кто-то еще сомневается в существовании данной формы «финансовой пирамиды»? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6111&page=10#entry84133 А если есть «ножки» и в квитанции указано: «Поповнення поточного рахунку»? Почему же Вы отказываетесь «подарочек» забирать? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=266#entry76450 А что делать банку? И какое отношение Вы к этому имеете? Справа № 452/576/14-ц Р І Ш Е Н Н Я Іменем України "13" березня 2014 р. м.Самбір Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого-судді Кунцік О.С. при секретарі Макаревич Л.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди,- В С Т А Н О В И В: ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди покликаючись на те, вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18.03.2011р. який залишено без змін в частині кримінальної винності ОСОБА_1 ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14.02.2012р., ОСОБА_1, яка перебувала у трудових відносинах з АТ «УкрСиббанк» на посаді консультанта фінансового середнього та малого бізнесу відділення №418 А1 «УкрСиббанк», було визнано винною та засуджено за ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 200, ч.2 ст. 200 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), а також одночасно за незаконні дії з документами на переказ платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків) до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та з покладанням обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_1 про розірвання договорів банківського вкладу, стягнення відсотків, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди задоволено частково та стягнуто в користь ОСОБА_2 з ПАТ «УкрСиббанк» 11581 грн. 60 коп. суми банківського вкладу разом із виплатою процентів, 678, 89 євро банківського вкладу разом із виплатою процентів, 5000 грн. моральної шкоди, 1216 грн. судових витрат. АТ «УкрСиббанк» виконано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2013 року за виконавчим листом №1306/8815/2012 від 30.04.2013 року про стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 коштів у сумі : 1)11 581,60 грн. -суми банківського вкладу разом із виплатою процентів по депозитному договору (меморіальний ордер №1 від 06.08.2013 року) ; 2) 678,89 євро -банківського вкладу разом із виплатою процентів по депозитному договору , що дорівнює та еквівалентно 7 193,73 грн. (меморіальний ордер №2 від 06.08.2013 року); 3) 5000 грн. моральної шкоди; 4) 1216,83 грн. судових витрат (платіжне доручення №0009134697 від 06.08.2013 р.), згідно постанови Червонозаводського Відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ від 30.07.2013 та відповідно сплачено банком 06.08.2013 року коштів на загальну суму 24 992 грн. 16 коп. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» спричинено матеріальну шкоду в розмірі 24 992 грн. 16 коп., яка складається із відшкодованих АТ «УкрСиббанк» клієнту банку ОСОБА_2 коштів. Просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (п/р № 29091000000178, МФО 351005, код ЄДРПОУ-09807750 ) - матеріальну шкоду в розмірі 24 992 грн. 16 коп. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні шістнадцять копійок) та 249 грн. 92 коп. судового збору. Представник ПАТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні позов підтримав, просить задоволити. Відповідачка позов визнала повністю, згідна відшкодувати ПАТ «УкрСиббанк» - 24992 грн. 16 коп. Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав. Судом встановлено, що згідно вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області Львівської області від 18.03.2011 р. ОСОБА_1 засуджено за ч.4 ст.190, ч.1, 2 ст.200, 70, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі і звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк», третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_1 про розірвання договорів банківського вкладу, стягнення відсотків, зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди задоволено частково та стягнуто в користь ОСОБА_2 з ПАТ «УкрСиббанк» 11581 грн. 60 коп. суми банківського вкладу разом із виплатою процентів, 678, 89 євро банківського вкладу разом із виплатою процентів, 5000 грн. моральної шкоди, 1216 грн. судових витрат. АТ «УкрСиббанк» виконано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2013 року за виконавчим листом №1306/8815/2012 від 30.04.2013 року про стягнення з АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 коштів у сумі : 1)11 581,60 грн. -суми банківського вкладу разом із виплатою процентів по депозитному договору (меморіальний ордер №1 від 06.08.2013 року) ; 2) 678,89 євро -банківського вкладу разом із виплатою процентів по депозитному договору, що дорівнює та еквівалентно 7 193,73 грн. (меморіальний ордер №2 від 06.08.2013 року); 3) 5000 грн. моральної шкоди; 4) 1216,83 грн. судових витрат (платіжне доручення №0009134697 від 06.08.2013 р.), згідно постанови Червонозаводського Відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ від 30.07.2013 та сплачено банком 06.08.2013 року коштів на загальну суму 24 992 грн. 16 коп., що стверджується меморіальними ордерами та платіжним дорученням від 06 серпня 2013 року. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. За таких обставин, суд вважає, що позов слід задоволити. Судові витрати слід стягнути з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, В И Р І Ш И В: Позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного овариства «УкрСиббанк» (п/р № 29091000000178, МФО 351005, код ЄДРПОУ-09807750 ) - атеріальну шкоду в розмірі 24 992 грн. 16 коп. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні шістнадцять копійок). Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (п/р № 29091000000178, МФО 351005, код ЄДРПОУ-09807750 ) - 249 грн. 92 коп. судового збору. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Самбірський міськрайонний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення рішення. Суддя підпис Згідно з оригіналом. Суддя О.С.Кунцік http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37702093 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21572808 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16880545 Стаття 18. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Фінансовим установам під час здійснення (надання) фінансових послуг забороняється вступати в договірні відносини з анонімними особами, відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. … Не задумывались ли Вы над тем, что выдача клиенту недействительного заявления на выдачу налички или недействительного заявления на перевод налички (второй экземпляр - квитанция, которая остается у заемщика) является предикатным преступлением, т.е. преступлением предшествующим отмыванию денег в соответствии со статьей 209 УК Украины? Не является ли это фактом сокрытия и маскирования незаконного происхождения наличной иностранной валюты под видом выдачи "валютного" кредита и уплаты процентов за "валютный" кредит.　　 Вы хотите в этом участвовать? Вы соучастник или потерпевший? …. Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался? … Когда Вы поймете, что все недобросовестные банки по валютным кредитам до сих пор остаются должниками в обязательстве по выдаче кредита наличной иностранной валютой, то с легкостью выйдете из "финансовой пирамиды" (вклады в иностранной валюте) и увидите ее. Вы не сможете увидеть реальные масштабы данной "финансовой пирамиды" до тех пор, пока находитесь в ней (заметьте, добровольно). Кто внимательно рассматривал обязательство в кредитном договоре по выдаче кредита в иностранной валюте: банк - должник, а заемщик - кредитор? И почему Вы до сих пор кредитор, а не должник по кредиту в иностранной валюте? … Пример. Автокредит в иностранной валюте (все в Украине). 1. Справка с автосалона подтверждает, что из банка денежные средства были перечислены со счета №2902 (его нет в кредитном договоре) путем перечисления безналичной гривны. 2. Банк в письменной форме не заключил с клиентом кредитный договор о перечислении безналичной гривны на автосалон. 3. Банк имеет право подать иск о применении правовых последствий недействительности ничтожного кредитного договора на сумму безналичной гривны, которая была перечислена на автосалон. И обязательно такой иск будет подавать. 4. Клиент взыскивает с банка иностранную валюту, которую он безосновательно получал. 5. А кредитный договор в иностранной валюте клиент просто расторгает по ст.611 ГК Украины, т.к. банк его не исполнил и не собирался исполнять. И главное – не имел право исполнять. Такие аргументы в конце 2004 года предоставляли юристы банков экономистам, которые разрабатывали в кредитных отделах "договорные схемы" ВАЛЮТНОГО КРЕДИТОВАНИЯ. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=63#entry84406 Спасибо за комментарий Но я в бухгалтерских , а тем более банковских делах вообще не понимаю. Я по натуре технарь Можно попроще ? Просто все эти свифты и лоуны надо представить так в суде , что бы суд чуток тоже догнал о чём идет речь. … Вы владелец своего банковского счета. Если вы технарь, то можно и попроще. Прежде чем искать поломку в топливном насосе высокого давления (кредитный договор), необходимо проверить наличие дизельного топлива в баке, и топливопровод (банковский счет). Вы подаете иск о нарушенных правах владельца банковского счета, и в дальнейшем вернетесь к пересмотру дела по кредитному договору. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6371#entry90965 И Вы до сих пор хотите в этом участвовать (соучастие) или прикрывать их деятельность? Что Вы сейчас просите? Вы просите одобрить Вас в Вашем желании: “Я доллары США взяла из “теневой экономики”, но не хочу платить налоги, которых нет и не может быть.” Так платить налоги или нет? ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. У абзаці другому частини першої статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) слова "п’ятдесяти до ста" замінити словами "ста до тисячі". 2. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами): … 7) у частині першій статті 73: … г) доповнити пунктом 11-1 такого змісту: "11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій"; 8) у частині першій статті 75: а) пункти 1, 2 і 4 викласти в такій редакції: … 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п’ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані у строк з вини банку"; … 9) у статті 76: а) частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку"; … II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Банки, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність із вимогами цього Закону. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; ініціювати внесення змін до законодавчих актів з метою приведення у відповідність із цим Законом. 5. Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 6. Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із вимогами цього Закону. Президент України П.ПОРОШЕНКО м. Київ 4 липня 2014 року № 1586-VII http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6831&page=3#entry112776 Если банк не выполнил Ваше платежное поручение в иностранной валюте, Вы вкладчик или кредитор банка?

Dochter Poetin woont in penthouse in Voorschoten Bewerkt door: Willeke Tersteeg 8-4-13 - 13:11 bron: Leidsch Dagblad http://www.ad.nl/ad/nl/1012/Nederland/article/detail/3422155/2013/04/08/Dochter-Poetin-woont-in-penthouse-in-Voorschoten.dhtml В Москве обеспокоены безопасностью путинской дочери после публикаций в СМИ Время публикации: 9 апреля 2013 г., 12:47 … По случайности этот район называется «Крымским» (Krimwijk). Местные жители сказали, что пара имеет еще одну или две квартиры в том же доме для ложи и телохранителей. … Русский министр иностранных дел Сергей Лавров заявил по русской радиостанции «Эхо Москвы»: «Голландская средства массовой информации подвергают опасности жизнь не только своих собственных граждан, но также членов семьи главы дружественного государства. Таким образом, они наносят серьезный ущерб интересам дружественного государства’.’ Раньше то, что Мария живет в районе «Кримвайк» Ворсхотена, было известно только в узких кругах. Некоторые жители гордятся знаменитым соседством, а другие обеспокоены возможными проблемами. Другие опасаются служб безопасности, слежки или даже похищения или нападения. Некоторые хотели бы, что секрет сохранился, другие чувствуют себя неловко из-за этой тайны. http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2013/04/09/97296.shtml Совпадения названий станций с городом в Украине и событиями 9 мая случайны? А может это предупреждение христианам? Кто-то уже явно играется с флажками на проволоке, для того чтобы поссорить между собой христиан Украины и России. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=71#entry113303 ГРУ - секретное оружие Путина 12.07.2014 10:56 В лихом российском ведомстве военной разведки полно убийц, торговцев оружием и бандитов. И то, что оно совершило на Украине, это лишь начало. Об этом отмечает Марк Галеотти в "Foreign Policy" (США). http://novorossy.ru/articles/news_post/gru---sekretnoe-oruzhie-putina Русские спецслужбы – это убийцы и бандиты. Украина только начало Время публикации: 16 июля 2014 г., 23:20 … Возрождение ГРУ показывает также, что доктрина «нелинейной войны» не просто импровизированный ответ на особую ситуацию в Украине. Именно так Москва планирует продвигать свои интересы в современном мире. Остальной мир этого сейчас еще не осознает, несмотря на то, что начальник генерального штаба ВС России Валерий Герасимов четко выразил эту точку зрения в малоизвестном русском военном журнале в прошлом году. Он писал, что новый способ ведения войны предполагает «широкое использование политических, экономических, информационных, гуманитарных и других невоенных мер … дополненных военными средствами скрытого характера», не в последнюю очередь благодаря применению частей специального назначения. В конфликтах такого типа участвовать шпионы, диверсанты, хакеры, полезные идиоты и наемники — те агенты и сотрудники, которыми располагает ГРУ. Даже после вывода большинства частей специального назначения из прямого подчинения ГРУ, спецслужба до сих пор имеет элитные подразделения специального назначения, подготовленные для убийств, диверсий и дезориентации врага, как это демонстрирует конфликт в Украине. http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2014/07/16/105543.shtml "Эксклюзивный документальный фильм телеканала «Звезда» о крушении Boeing 777" http://www.youtube.com/watch?v=URwNGoUNVls#t=267 ! 3:50 - 3:54 Если Министр юстиции Украины Виталий Ярёма, то всему остальному можно верить в этом фильме?

Но Вы же верите в 125 % годовых в валюте по своему инвестиционному проекту? «Здравствуйте Уважаемые инвесторы! Предлагаю Вам свой проект для инвестиций! Я занимаюсь «выкупом» недвижимости с целью дальнейшей «перепродажи». Получая информацию из «первых рук» и имея опыт работы на рынке недвижимости более 5 лет, я выкупаю дома и квартиры по цене ниже рыночной. Кроме того покупателям, которые обращаются в агентство, выкупленные объекты предлагаются приоритетно, что ускоряет их продажу, + агентство гарантированно получает свой процент с продажи. Инвестиции: От 5 – до 8 % в месяц. Дата открытия: Октябрь 2012 Планы: C выплатой процентов в конце каждого месяца: 1 мес. – 5 % в месяц 3 мес. – 6 % в месяц 6 мес. – 7 % в месяц. Только для вкладов более 1000 USD. 1 год. – 8 % в месяц. Внимание! Только для вкладов более 2000 USD. C выплатой процентов в конце срока: 3 мес. - +22,5% к вкладу 6 мес. - +50% к вкладу. Внимание! Только для вкладов более 1000 USD. 1 год. - +125% к вкладу. Внимание! Только для вкладов более 2000 USD. Порядок приема инвестиций: 1.Если Вы изъявили желание инвестировать в проект, то первое что Вы должны сделать – это связаться со мной для уточнения вопроса: «Принимаю ли я в данный момент инвестиции или нет?». В сообщении напишите какую сумму желаете вложить в проект и на какой срок Формат сообщения: Ваши контакты: Ваш ник, E-mail, Skype, телефон в международном формате, другие средства связи… Сумма желаемого инвестирования. Сумма гарантийного взноса (5% от основной суммы) Срок инвестирования 2. В случае положительного ответа Вы должны внести 5 процентов от суммы Ваших инвестиций. Тем самым Вы принимаете на себя обязанность внести полную сумму в необходимый момент(то есть когда будет выкупаться недвижимость) на срок выбранный Вами по плану. На эти 5% будет начисляться процент из расчета выбранного Вами плана. Поскольку агентству Ваши деньги приносят прибыль только в результате проведения операций на рынке недвижимости, то нет смысла сразу принимать всю сумму. 3. При необходимости проведения операций я с Вами связываюсь по контактам указанным Вами в Вашем сообщении об инвестировании. Вам будет предложено внести оставшуюся сумму или ее часть(в зависимости от обстоятельств сделки проводимой агентством). В случае вашего отказа, гарантийный взнос Вам не возвращается. После поступления полной суммы начисление процентов производится на всю сумму по плану выбранному Вами при внесении гарантийного взноса. Общие условия: Начисление процентов начинается со следующего дня после поступления средств. В случае если инвестор, который уже имеет действующий вклад, примет решение о реинвестировании на срок 3 и более месяцев, он имеет право подать заявку о таком реинвестировании в срок 3 рабочих дня до окончания срока действия вклада, в таком случае будет начислен 1 бонусный процент на сумму вклада единоразово. Инвестор имеет право досрочно забрать гарантийный взнос, уплатив 50% от суммы гарантийного взноса. Инвестор не имеет права требовать досрочного возврата вклада. Я имею право досрочно отказаться от принятого вклада, вернув сумму депозита + % за фактическое пользование займом. Я отвечаю перед инвестором, только недвижимостью выкупленной на средства инвесторов и не отвечаю недвижимостью выкупленной на свои средства и средства инвесторов не с форума. Пример: Вы решили инвестировать сумму 2000 у.е. по плану +125% за год. Вы пишите мне сообщение об инвестировании. Если я даю положительный ответ, то Вы вносите 5% от основной суммы, т.е. 100 у.е. На эти 5% начинает начисляться процент из расчета +125 в год. Если я в течении года не воспользуюсь полной суммой, то в конце года Вам будет выплачено 225 у.е. (т.е. 100 у.е. Ваш гарантийный взнос + 125 у.е. проценты). Если мне придется воспользоваться полной суммой и Вы исполняя свои обязанности вносите ее в полном объеме. Например: Вы гарантировали инвестирование в январе внеся 100 у.е., а основная сумма потребовалась в феврале. В случае возврата в конце года процент будет начисляться следующим образом: на Ваши 100 и 1900 у.е. будет начисляться процент в размере +125% в год со дня поступления средств в мое распоряжение на каждую сумму в отдельности. Т.е. на 100 у.е. Вы получите +125 у.е. = 225 у.е. + 1900 у.е. + 2179,80 у.е. процент за пользование основной суммой за 11 месяцев. Всего 4404,80 у.е. Направления использования заемных средств: 1.Операции по выкупу «срочной» недвижимости. 2.Кредитование под залог недвижимости. Гарантии: В случае чего, всегда есть недвижимость выкупленная за счет инвестора, которую можно продать и вернуть деньги инвестору. Отчеты о выкупаемой недвижимости предоставляются инвестору сразу после выкупа. Платежные системы: 1. Переводы Visa to Visa. 2. PrivatMoney 3. «Золотая Корона» 4. Международные платежи SWIFT 5. Ваши предложения...» Дмитрий Валерьевич, Вам удается реализовывать Ваш проект на территории т.н. «ДНР»? А не похож ли он на проект «МММ»? Как Вы собираетесь завершать свой проект, когда Ваша «финансовая пирамида» рухнет? Будете объявлять очередную республику? Наемников какого государства Вы будете звать на помощь? Для чего Вы их будете приглашать? Для мирных разговоров по урегулированию споров с обманутыми инвесторами? Некоторые так и поступали, но не думали, что это приведет к убийству жителей Донбасса. Денис Пушилин ушел в отставку http://lifenews.ru/news/136898 Если кого-то будете просить о помощи при крушении Вашей «финансовой пирамиды», то данный вариант уже не рассматривайте …

Встреча с членами Священного синода и представителями поместных православных церквей 18 июля 2014 года, 16:30 Сергиев Посад В день памяти преподобного Сергия Радонежского в Троице-Сергиевой лавре состоялась встреча Владимира Путина с членами Священного синода Русской православной церкви и главами делегаций поместных православных церквей, участвующих в праздновании 700-летия святого. … В.ПУТИН: Я, со своей стороны, хотел бы пожелать Вам успехов в Вашем служении. Вы несёте свою службу, свой крест в уникальном месте, в колыбели христианства, и в таком месте на планете, которое постоянно, к сожалению, в течение очень многих лет лихорадит от различных конфликтов. И сейчас опять, мы видим, там развивается этот конфликт, имеет место кровопролитие, человеческие жертвы. Мы с тревогой следим за тем, что там происходит. Но я уверен, что присутствие православной церкви там должно и будет играть положительную роль для примирения всех враждующих сторон. В конце концов, все приходят к миру. Важно только, чтобы дорога эта к миру была как можно короче, и на пути к миру не было большого количества жертв. Мы также с большой тревогой и скорбью следим за тем, что происходит на Украине, на востоке Украины. Это ужасно, это трагедия. Тоже исходим из того, что на земле Украины как можно быстрее должен восторжествовать мир, должны как можно быстрее быть установлены прямые контакты между всеми противоборствующими сторонами и все стороны конфликта немедленно должны прекратить боевые действия и перейти к мирным переговорам. Я думаю, что все мы должны к этому стремиться, а Патриарха буду просить внести свой посильный вклад в это умиротворение. ПАТРИАРХ КИРИЛЛ: Благодарю Вас, Владимир Владимирович. Мы молимся об Украине, для нас это большая скорбь. На каждой воскресной и праздничной литургии мы совершаем особую молитву о мире на Украине. Мы называем это междоусобной бранью, то есть та самая междоусобица, которая имела место и в глубокой древности. Но сегодня она очень усугублена целым рядом внешних обстоятельств, о которых многие из нас знают. Молимся, чтобы Господь примирил народ Украины, чтобы воцарился мир и справедливость и чтобы каждый человек, живущий на Украине, чувствовал себя дома, на родине, чтобы он не подвергался никаким дискриминациям ни по религиозному, ни по конфессиональному признаку, ни в связи с его политическим или даже философским выбором. Современное государство обязано предоставлять возможность каждому человеку проявлять себя в соответствии с его совестью. В этом и заключается свобода совести. Дай Бог, чтобы всё это имело место на Украине. В.ПУТИН: Вы знаете, что мы находимся в контакте с Президентом Украины Петром Алексеевичем Порошенко. Я надеюсь, что ему удастся предложить всему народу Украины, всем людям, где бы они ни проживали, такой вариант развития ситуации, такой способ обеспечения их законных прав и интересов, который привёл бы к окончательному, полному и долгосрочному миру на этой земле. http://www.kremlin.ru/news/46247 Уважаемый, Костиков Дмитрий Валерьевич, почему Путин В.В. не видит в Украине «власть однодневку», а Вы видите? Вы в 29 лет уже владеете большей информацией, чем Путин В.В.?

http://www.youtube.com/watch?v=1a9lVBBZSjo#t=35 Совпадения названий станций с городом в Украине и событиями 9 мая случайны? А может это предупреждение христианам? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=71#entry113323

ВИСТУП Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка на засіданні круглого столу щодо впливу реформи судової влади України на забезпечення єдності судової практики 09.07.2014 … Насамперед, невідповідність рішення суду обов’язковому правовому висновку Верховного Суду України повинна вже сама по собі бути підставою для оскарження цього рішення чи то в апеляційному, чи у касаційному порядку. Верховний Суд України повинен розглянути одну справу в певному спорі та зробити правовий висновок, а судова система зобов’язана відреагувати на цей висновок і внутрішніми механізмами спрямувати судову практику в те русло, яке визначив Верховний Суд України. Невиправдано, щоб Верховний Суд України, найвища судова установа держави, був переобтяжений розглядом справ-клонів, абсолютно однотипних, вкотре висловлюючись щодо одного й того самого обов’язкового правового висновку. … ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112772 До № 4938 від 27.05.2014 Народні депутати України О.М. Риженков, С.В. Мартиняк, І.Г.Фурсін, О.Й.Єдін, Л.М.Клімов та інші. ВИСНОВОК на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи … У законопроекті також пропонується включити до переліку заходів впливу Національного банку України «позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій» відповідного банку. Звертаємо увагу на те, що така пропозиція вже врегульована чинною нормою п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про Національний банк України», згідно з якою до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить «видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства». 7. Зміст пропозиції, згідно з якою Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних, якщо «встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані в строк з вини банку», є складним для сприйняття, тож відповідне положення потребує уточнення. … 10. Потребує додаткового уточнення пропозиція законопроекту, згідно з якою Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі, якщо мало місце «однократне грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері валютного регулювання, готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку». Зокрема, доцільно визначити, в чому саме полягає «однократне грубе або систематичне порушення банком законодавства…», оскільки в запропонованому вигляді законодавча норма трактуватиметься неоднозначно. Відсутність чіткого визначення таких вимог призведе до суб’єктивізму при прийнятті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних з відповідними наслідками (новий п. 4 ч. 1 ст. 76 Закону). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51112 Закон України Про банки і банківську діяльність Верховна Рада України; Закон від 07.12.2000 № 2121-III … Глава 14 ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ БАНКІВ … Стаття 73. Заходи впливу У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: { Абзац перший частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011; в редакції Закону N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014 } … 11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; { Частину першу статті 73 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014 } … Розділ V ПРОБЛЕМНИЙ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИЙ БАНК. ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ Глава 15 КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ БАНКУ ДО ПРОБЛЕМНИХ ТА НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ Стаття 75. Віднесення банку до категорії проблемних Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв: … 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п’ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані у строк з вини банку; { Пункт 2 частини першої статті 75 в редакції Закону N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014 } … Стаття 76. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних Національний банк України зобов’язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: … 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. { Частину першу статті 76 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 1586-VII ( 1586-18 ) від 04.07.2014 } http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/parao1089#o1089 Ледник начнет таять только тогда, когда "заемщики" по псевдовалютным кредитам поймут, что они не заемщики по кредитам в иностранной валюте, а вкладчики по валютным вкладам. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112569 Обратите особое внимание на постановление Верховного суда Украины №3-659к08 от 11.03.2008 о незаключенном договоре. Да, кредит в гривнах это лирика. Вы правы. Только реальность в том, что Вам кредит в долларах США выдали из «черной кассы», т.е. из неучтенных вкладов. Вашего кредита в долларах США реально нет в бухгалтерском учете и финансовой отчетности банка. Его легализация впервые произошла после принятия решения судов. А до этого его не было. Просто не было. А Вы это не проверили и не проверяете до сих пор. Вам банк дает документы, а Вы не знаете что это за документы. А может они фальшивые? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6831&page=3#entry112776 Законодатели существование банков-конвертационных центров уже признали, а признают ли это судьи? И как скоро?

http://www.youtube.com/watch?v=Hxl8MzK_HQ4 Названа причина аварии в метро … Напомним, что во вторник на перегоне "Парк Победы" — "Славянский бульвар" после резкой остановки поезда три вагона сошли с рельсов. По последним данным, погибли 22 человека, в больницах находятся 129 человек, состояние 42 пострадавших медики оценивают как тяжелое. http://www.utro.ru/articles/2014/07/16/1204296.shtml Профсоюз: мастер в метро не мог намеренно закрепить стрелку проволокой http://ria.ru/incidents/20140716/1016192853.html#14055047485804&message=resize&relto=login&action=removeClass&value=registration Совпадения названий станций с городом в Украине и событиями 9 мая случайны? А может это предупреждение христианам? Кто-то уже явно играется с флажками на проволоке, для того чтобы поссорить между собой христиан Украины и России. Депутат Госдумы предлагает сменить флаг России на чёрно-жёлто-белый имперский штандарт С такой инициативой выступил член высшего совета ЛДПР Михаил Дегтярёв. 16.07.2014 … – Под имперским флагом мы одерживали блистательные победы, он способен и сегодня объединить всех граждан России. Современный триколор, который вернул в суматохе Борис Ельцин, с народом не обсуждался, никаких исследований не проводилось, – пояснил Дегтярёв. – Мы говорим: России 1152 года, а не 23 года, символы государства должны олицетворять её великую историю и великое будущее, духовное здоровье определяет материальное благополучие, а не наоборот. … Герольдмейстер и специалист по флагам Владимир Медведев сообщил «Известиям», что как такового флага в Российской империи не было. — Официальный флаг пытались утвердить лишь в 1914 году, совместив эти два триколора. Но Николай II не подписал указ из-за начавшейся войны и появления множества иных проблем. Традиционно во время праздников и других мероприятий бело-сине-красный флаг вывешивался на торговых зданиях, чёрно-жёлто-белый — на государственных, — рассказал он. — Что касается сегодняшней ситуации, то я не думаю, что стоит менять государственный флаг. Мне кажется, существующий флаг уже прижился в России как официальный. http://www.newsbalt.ru/detail/?ID=35915 Пора уже понять - Украина не является более частью Великой России (как и Польша, и Финляндия), Россия - не является русским национальным государством на данный момент. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=63#entry112964

Жители станицы Митякинская (РФ) ликуют или сожалеют? ! 0:14 - 0:18 "- А кто ж подбил? - Подбили нагод. - А то наверное может украинцы? - Да наши там эти, пограничники?" Жители станицы Митякинская (РФ) сказали правду о том, кто сбил самолет, но перепутали ПС ФСБ РФ с войсками ПВО ВС РФ. Запуск ракеты был осуществлен с территории лесного участка Михайловского лесничества Каменского лесхоза Ростовской области (1,5-2 км севернее админздания лесничества). http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=69#entry113203 Абдурахман-оглы, где Вы нашли такое определение "над территорией России"? Такой термин не применяется профессионалами. Вы кому верите? …"БМП", как говорят в армии - «Без Малейшего Понятия». http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=66#entry113110 Закон РФ от 1 апреля 1993 г. N 4730-I "О Государственной границе Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями) Статья 1. Государственная граница Российской Федерации Государственная граница Российской Федерации (далее - Государственная граница) есть линия и проходящая по этой линии вертикальная поверхность, определяющие пределы государственной территории (суши, вод, недр и воздушного пространства) Российской Федерации, то есть пространственный предел действия государственного суверенитета Российской Федерации. … Статья 3. Защита и охрана Государственной границы … Охрана Государственной границы является составной частью защиты Государственной границы и осуществляется пограничными органами, входящими в состав федеральной службы безопасности (далее - пограничные органы), в пределах приграничной территории, Вооруженными Силами Российской Федерации в воздушном пространстве и подводной среде и другими силами (органами) обеспечения безопасности Российской Федерации в случаях и в порядке, определяемых законодательством Российской Федерации. Охрана Государственной границы осуществляется в целях недопущения противоправного изменения прохождения Государственной границы, обеспечения соблюдения физическими и юридическими лицами режима Государственной границы, пограничного режима и режима в пунктах пропуска через Государственную границу. Меры по охране Государственной границы рассматриваются в настоящем Законе как пограничные меры. … Статья 4. Законодательство о Государственной границе Законодательство о Государственной границе основывается на Конституции Российской Федерации, а также на международных договорах Российской Федерации и состоит из настоящего Закона и принимаемых в соответствии с ним других федеральных законов и иных нормативных правовых актов Российской Федерации. Если международным договором Российской Федерации установлены иные правила, чем те, которые содержатся в настоящем Законе и других законодательных актах Российской Федерации о Государственной границе, то применяются правила международного договора. http://base.garant.ru/10103372/ ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 19 августа 1994 г. N 977 О ПОРЯДКЕ ПРИМЕНЕНИЯ ОРУЖИЯ И БОЕВОЙ ТЕХНИКИ ПРИ ОХРАНЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ГРАНИЦЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В ВОЗДУШНОМ ПРОСТРАНСТВЕ В соответствии со статьей 35 Закона Российской Федерации "О Государственной границе Российской Федерации" Правительство Российской Федерации постановляет: 1. Воздушные суда, пересекшие (пересекающие) Государственную границу Российской Федерации с нарушением установленных правил, признаются нарушителями Государственной границы (далее - суда - нарушители) и в отношении этих воздушных судов Войска противовоздушной обороны и другие привлекаемые для охраны Государственной границы в воздушном пространстве виды Вооруженных Сил принимают меры по опознаванию и установлению связи с экипажами воздушных судов - нарушителей для передачи им указаний на дальнейшие действия. При отсутствии радиосвязи с воздушным судном - нарушителем экипажи поднятых истребителей, других самолетов и вертолетов (далее - истребители) принимают меры по установлению с ним визуальной связи. В этих целях экипажу судна - нарушителя истребителями подаются соответствующие сигналы с дистанции, позволяющей их увидеть. 2. В случае, когда пересечение Государственной границы Российской Федерации воздушным судном - нарушителем произошло в силу непреднамеренных действий его экипажа или в силу чрезвычайных обстоятельств (несчастного случая, аварии, стихийного бедствия, метеорологических условий, угрожающих безопасности воздушного судна, доставки спасенных людей, оказания срочной медицинской помощи членам экипажа или пассажирам), наземные пункты управления и экипажи истребителей подачей принятых в международной практике радиокоманд или визуальных сигналов оказывают судну - нарушителю помощь в восстановлении ориентировки и выходе за пределы территории Российской Федерации либо указывают аэродром на территории Российской Федерации для посадки. 3. Оружие и боевая техника Войск противовоздушной обороны, других видов Вооруженных Сил, привлекаемых для охраны Государственной границы Российской Федерации в воздушном пространстве, и Пограничных войск применяется после ясно выраженного предупреждения о намерении их применить в отношении судна - нарушителя, экипаж которого по получении радиокоманд или визуальных сигналов отказывается им подчиниться. Экипажи истребителей перед применением оружия на поражение предупреждают об этом экипаж судна - нарушителя подачей радио- и визуальных сигналов, а имеющие стрелково - пушечное вооружение - путем ведения предупредительного огня. По применяющим оружие воздушным судам - нарушителям, а также осуществляющим вооруженное нападение на объекты Российской Федерации, Войска противовоздушной обороны, другие виды Вооруженных Сил, привлекаемые для охраны Государственной границы Российской Федерации в воздушном пространстве, и Пограничные войска оружие и боевую технику применяют на поражение без предупреждения как над территорией Российской Федерации, так и при преследовании над открытым морем до вхождения судна - нарушителя в воздушное пространство другого государства. Применение оружия прекращается при выполнении экипажем судна - нарушителя команд наземных пунктов управления и экипажей истребителей. Применение оружия и боевой техники распространяется также в отношении нарушивших Государственную границу Российской Федерации дистанционно (автоматически) управляемых и неуправляемых самолетов, ракет, аэростатов, воздушных шаров и других беспилотных аппаратов, если международными договорами Российской Федерации не предусмотрены иные меры пресечения нарушений Государственной границы Российской Федерации. http://ps.fsb.ru/law/generaldoc/more.htm!id%3D10320634%40fsbNpa.html Украина С О Г Л А Ш Е Н И Е между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве и взаимодействии по пограничным вопросам Российская Федерация и Украина, подтверждая свою приверженность Договору между Российской Советской Федеративной Социалистической Республикой и Украинской Советской Социалистической Республикой от 19 ноября 1990 года и Соглашению между Российской Федерацией и Украиной о дальнейшем развитии межгосударственных отношений от 23 июня 1992 года, считая, что дальнейшее развитие и укрепление отношений дружбы, добрососедства и сотрудничества между Сторонами отвечают коренным национальным интересам их народоз и служат делу мира и безопасности, выражая заинтересованность в осуществлении эффективного сотрудничества в решении практических вопросов охраны, своих государственных границ и исключительных экономических зон, стремясь реализовать положения Меморандума о сотрудничестве и охране государственных границ, подписанного Главами государств Республики Беларусь, Российской Федерации и Украины 15 апреля 1994 года, согласились с нижеследующим: … Статья 8 Стороны примут меры, направленные на то, чтобы их пограничные войска во взаимодействии с компетентными органами Российской Федерации и Украины осуществляли согласованные мероприятия на государственных границах по пресечению терроризма, незаконного перемещения оружия, наркотических средств и иных предметов контрабанды, незаконного въезда на территории Сторон и выезда за их пределы, а также других видов преступлений, борьба с которыми входит в компетенцию их пограничных войск. http://ps.fsb.ru/international/agreement/text.htm!id%3D10320712%40fsbArticle.html “Боевую машину пехоты засекли в 150 метрах от линии границы …” Путин поручил МИД РФ выступить с демаршем перед Киевом из-за нарушения границы украинской БМП … СОГЛАШЕНИЕ МЕЖДУ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИЕЙ И УКРАИНОЙ О ДЕМАРКАЦИИ РОССИЙСКО-УКРАИНСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ГРАНИЦЫ Номер Государственной Регистрации: 20100064 . Контрагент: УКРАИНА Дата подписания: 17.05.2010 Действие: НЕ ДЕЙСТВУЕТ ДЕЙСТВУЕТ http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=3#entry110453 Была аналогичная нота протеста, или хотя бы заявление, МИД РФ о нарушении украинским военным самолетом воздушного пространства РФ?

04.05.2014 "Здесь стоял идол поганого Ленина - сатаниста и безбожника и врага русского народа" http://www.rusimperia.info/catalog/1948.html Чьи рускоязычные правосеки памятник уничтожили в Белореченске? Запуск ракеты был осуществлен с территории лесного участка Михайловского лесничества Каменского лесхоза Ростовской области (1,5-2 км севернее админздания лесничества). Запуск видели жители х.Вязока и х.Михайловка, но им говорят, что этой ракетой был сбит не первый самолет, а второй самолет ВСУ. А 14 июля 2014 года были сбиты два самолета? 14.07.2014 - 23:23 Днем над территорией России был сбит самолёт ВСУ, украинские власти обвиняют Россию (видео) http://rusvesna.su/news/1405365805 Чьи правосеки запустили ракету с территории лесхоза? А может это были "вежливые дровосеки"?

Вы увлеклись. мы об Украине говорим. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=63#entry112965 Старайтесь постоянно объяснять жителям Донбасса, что нельзя в Украине встречать 9 Мая с власовскими флагами на государственных учреждениях и почему. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=63#entry112964 Исполняется 70 лет подвигу молодогвардейцев 30.09.2012 … Что-то совсем не слышно в эти дни ни с экранов нашего ТВ, ни со страниц центральных СМИ, что в эти дни исполняется 70 лет беспримерному подвигу молодогвардейцев. 70-летний юбилей по-настоящему отмечают в эти дни лишь самом Краснодоне, куда приехали несколько сот гостей из России, Белоруссии и Приднестровья. А в самой России? Промелькнуло сообщение, что какие-то мероприятия пройдут в Кургане – и все. Коротка же у нас историческая память. Того и глади, забудем героев «Молодой гвардии» вовсе. И не дай нам Бог дожить до того дня, когда на вопрос «а что такое «Молодая гвардия»?» подрастающее поколение будет отвечать: «А, знаем: это молодежная организация «Единой России»... http://newsland.com/news/detail/id/1046623/ Сейчас жители Краснодона и сопредельного Донецка (Ростовской обл.) бояться вслух произносить слова "прифронтовой город". А вдруг и навсегда? … Мусульмане в России уже прекратили пограничные конфликты. А что христиане Украины и России будут делать? Воевать? Ради кого? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=15#entry111080 В Ростовской области снарядом с украинской стороны убит мужчина ЧП произошло в городе Донецке, на территории которого находится пропускной пункт "Изварино". http://lifenews.ru/news/136482 Родственники погибшего в Донецке мужчины рассказали об обстреле Дочь и сын Андрея Шулятьева не смогли вызвать ему скорую, потому что прятались от снарядов украинской армии в погребе. http://lifenews.ru/news/136500 Сenturion, это произошло в районе «Двадцатки» (ранее работала в этом районе шахта №20). А западнее находится район «Мартышка» («Мартышкина балка») и территориально вклинивается в Краснодонский район. На «Мартышке» давно уже есть раненые от обстрелов. Полиция не спешит ехать по таким вызовам. Почему? http://galleryua.com/photo/vse-oblasti/1534-uralo-kavkaz Сenturion, на фотографиях два разных бронетранспортера, если Вы конечно заметили и нашли отличия не только в наличии/отсутствие флага. Фотографировали их на территории нового КПП «Донецк». Старый КПП «Донецк» находился севернее метров 250, т.е. ближе к АТП. Старый КПП «Донецк» (Россия) и КПП «Изварино» (Украина) в начале 90-х годов установили по маршруту автобуса №1 «Изварино ж/д – Донецк («крест», рынок) - Гундоровка - Комиссаровка». Ездил ЛиАЗ. Новый КПП «Донецк» был построен в ином месте для того, чтобы линия електропередач находилась на территории РФ. Ранее данная линия электропередач находилась на нейтральной полосе (между постами). Кстати, подача електроэнергии в г.Донецк осуществляется с украинской территории. Да, часть електроэнергии на Северный Кавказ поставляется через Украину, т.к. называемый «переток э/э». В Харьковскую область поставляется э/э с Курской АЭС (Россия), а далее на Северный Кавказ перетоком идет с Украины. В начале 90-х годов жители г.Донецка (РФ) больше всего боялись того, что в случае войны с Украиной, им не будет подаваться электроэнергия с Украины. На второй фотографии (БТР №193) Вы видите заброшенный террикон. Это говорит о том, что бронетранспортеры двигаются на запад, в сторону российско-украинской границы. Если у Вас еще есть сомнения, то прочитайте следующую информаци о том, как и где остальная техника перемещается через границу с Украиной. 11.07.2014 - 16:33 Надо не Новороссию присоединить к России, а Россию к Новороссии ДУГИН Александр … И главное — достаточное для освобождения 20 000 000 людей с нашей идентичностью-то есть интегральную часть Русского Мира. Войдет ли эта территория в состав России или нет — не имеет принципиального значения. А почему бы не создать еще одно Русское Государство, выстраиваемое с нуля и свободное от темных сторон современной Российской Федерации? А потом, как кое-кто предлагает, не Новороссию присоединить к России, а Россию к Новороссии. Если все получится. А я верю, что получится. … 229 комментариев … Олег Гераськин +4 Глупости, Александр Гельевич, все, что вы написали - глупости. Во-первых, война уже идет не на жизнь а на смерть, только рядовой гражданин этого не знает. Из уст жителя приграничного русского Донецка знаю какой объем грузов и нерегулярных воинских формирований идет каждую ночь через границу. Так же знаю, что местное население в панике от ежедневных артиллерийских обстрелов со стороны Украины, с многочисленными жертвами, а так же от беспредела нерегулярных воинских формирований РФ (чеченцы, казаки и т.д. и т.п.). Местное русское население бежит. Повод для ввода ВС РФ - железобетонный, но... в информационном поле страны "улыбаемся и машем...". Что это? Глупость или предательство? Очередное "не поддаваться на провокации", в силу тайных договоренностей, которые враг похерит в тот момент, когда создаст ударную группировку на границе с Россией? Ничему то история не учит наших убогих руководителей, а ведь такая надежда была на Путина... Опять русской кровью придется выкупать глупость политиков, что б вас приподняло да треснуло. 21 час назад http://rusvesna.su/recent_opinions/1405082001 «По поводу захода российской техники в Украину. Содержательный пост жителя г. Суходольска (Краснодонский р-н, Луганская область). «В нашем Суходольске мало кто поддерживает сепаратистов, но люди просто боятся говорить, хотя все знают, что через наш город, каждый день едут танки, БТРы, в интервале с 1:00 до 3:00 ночи», — говорится в сообщении. http://informator.lg.ua/?p=8506 Местные жители сообщили informator’у, что в ночь с 11 на 12 июля был совершен прорыв боевой техники через границу. Колонна бронетехники прошла через поселок Урало-Кавказ, находящийся неподалеку от погранпункта «Изварино». http://informator.lg.ua/?p=8500 Урало-Кавказ Украины. Криминальное гетто в столице контрабанды страны … Урало-Кавказ расположен в нескольких километрах от Изварино, где проходит крупная автотрасса и расположен пограничный пункт. Все, что движется через границу легально – идет через Изварино. Контрабанда – через Урало-Кавказ. … Здесь, в приграничной глуши, мы увидели совсем не ту Украину, которая сейчас стоит на майданах. Пока в крупных украинских городах происходят митинги за евроинтеграцию, отдаленные уголки Украины живут в дремучем феодаолизме и бесправии, думая лишь о том, как заработать на хлеб и не умереть. Здесь нет протеста, нет стратегии, нет мечты. Одна лишь глубокая беспросветность. http://argumentua.com/stati/uralo-kavkaz-ukrainy-kriminalnoe-getto-v-stolitse-kontrabandy-strany И еще, по р.Северский Донец часть наемников прибывала на территорию Украины на прогулочных катерах с турбаз на территории РФ в Гундоровке (это уже район г.Донецка), которые расположены ниже до плотины. Сenturion, Вы еще в чем то сомневаетесь? У Вас есть более полная информация о данном участке границы? Не будьте БМП, как говорят в армии - «Без Малейшего Понятия».

Пора уже понять - Украина не является более частью Великой России (как и Польша, и Финляндия), Россия - не является русским национальным государством на данный момент. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=51#entry112490 Смотрите украинские новости, если российские каналы отключены. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=51#entry112506 Старайтесь постоянно объяснять жителям Донбасса, что нельзя в Украине встречать 9 Мая с власовскими флагами на государственных учреждениях и почему. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=51#entry112497 Против течения. "Запретные" темы истории: за что русским нужно каяться http://ria.ru/videocolumns/20090623/175168283.html#14051884331094&message=resize&relto=login&action=removeClass&value=registration http://eknigi.org/istorija/102358-tragediya-rossii-zapretnye-temy-istorii-xx-veka-v.html Книга протоиерея Георгия Митрофанова: "Трагедия России: «запретные» темы истории XX века" Полемика, отзывы http://ricolor.org/history/rsv/mitrofanov/ Христианское трезвомыслие между Сталиным и Власовым http://www.bogoslov.ru/en/text/470909.html ПРАВЫЙ ВЗГЛЯД Информационный портал Русского имперского движения http://www.rusimperia.info/catalog/1948.html По Вашей идеологии участники Русского имперского движения последователи кого? Они являются последователями нацизма и фашизма? Вы флаги Русского имперского движения видели в Крыму и в Донбассе? А если потомки Чингисхана начнут переписывать историю? И тогда, поверьте, идея «Великий русский мир» будет казаться детской сказкой. Чингисхан: взгляд с запада Чингисхана называют величайшим военным гением и вождем в истории, в сравнении с которым «Александр Македонский и Цезарь кажутся незначительными». Мало того, в последние годы на Западе он признан самой выдающейся личностью уходящего тысячелетия, человеком № 1 последних десяти веков. Между тем в России, в глазах многих, он до сих пор предстает жестоким варваром... "Все чревато своей противоположностью". Райнер Мария Рильке … Как пишет Марко Поло, Монгольская империя представляла из себя страну процветающую и богатую, с развитой промышленностью - различными великолепно оборудованными мастерскими, шахтами, обеспечивавшими страну рудами и углем, с изобильными садами и полями, вдоль всех дорог были отличные постоялые дворы. Специальная служба гонцов доставляла почту со скоростью четырехсот миль в сутки. При Хубилае стали выпускаться бумажные деньги и иные ценные бумаги: было положено начало современной системе кредитования - основе экономики всех высокоразвитых современных государств. Именно Марко Поло, кроме секретов производства шелка и макарон, привез в Венецию идеи выпуска ценных бумаг-векселей, и отсюда началось их победное шествие по Европе и миру. http://vivl.ru/genghis/zapad.php Почему не обсуждается вариант размещения в Москве штаб-квартиры банка БРИКС? Помните последствия для СССР размещения штаб-квартиры ООН в США? Да, вопрос: «Откуда на нашу землю пришла славянская письменность, с востока или с запада?» А в Домодедово не забывают ... Как сообщил пресс-службе Ассоциации Адвокатов России за Права Человека Евгений Архипов, инициативная группа жителей Домодедово, выступающих за создание Русской Демократической Республики, назначила проведение референдума о провозглашении Русской Демократической Республики с 15 мая по 15 июня 2013 года, результаты референдума будут объявлены 16 июня 2013 года. По словам Евгения Архипова, референдум будет проведен в форме опроса жителей городского округа Домодедово, в ходе которого жителям будет предложено проголосовать по следующим вопросам: 1. Согласны ли Вы с провозглашением Русской Демократической Республики в границах муниципального образования «городской округ Домодедово»? 2. Согласны ли Вы со вступлением Русской Демократической Республики в Европейский Союз? 3. Согласны ли Вы с введением в действие Конституции Русской Демократической Республики, подготовленной Русский Национально-освободительным Движением? http://shiropaev.livejournal.com/137085.html

Обратите особое внимание на постановление Верховного суда Украины №3-659к08 от 11.03.2008 о незаключенном договоре. Да, кредит в гривнах это лирика. Вы правы. Только реальность в том, что Вам кредит в долларах США выдали из «черной кассы», т.е. из неучтенных вкладов. Вашего кредита в долларах США реально нет в бухгалтерсоком учете и финансовой отчетности банка. Его легализация впервые произошла после принятия решения судов. А до этого его не было. Просто не было. А Вы это не проверили и не проверяете до сих пор. Вам банк дает документы, а Вы не знаете что это за документы. А может они фальщивые? А теперь Вы спрашиваете: «Как уйти от уплаты штрафа и налога государству?» А что, государство уже принимает налоги от деятельности банка-конвертационного центра? Каким образом осуществляется налообложение «черной кассы» в банке-конвертационном центре? Вы соучастник или потерпевшая? Вы спросите: «При чем здесь уголовное право?» Ответ: «Ваш кредитный договор является незаключенным». Какие существенные условия кредитного договора? Направления, по которым должна продолжаться работа для выявления псевдовалютных кредитов 1. ФАКТ НЕ УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕЙ ДОГОВІР НЕ СТВОРЮЄ ЖОДНИХ ПРАВИХ НАСЛІДКІВ. В ТОМУ ЧИСЛІ ЦЕЙ ФАКТ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ Где Вы в этой цепочке выдаче псевдовалютных кредитов поставите ст.1054 ГК, а где ст.1069 ГК? И какая реально операция была осуществлена в этой цепочке, и согласно какой статьи Гражданского кодекса Украины? Статьи 1054 или статьи 1069? Ищите здесь элементы мошенничества и подделки расчетных документов. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6818&page=2#entry111769 Ваша реплика представителю «банка»-конвертационного центра: «"Ваша честь, вы подумайте, какие последствия для банковской системы Украины будет иметь ваше решение, если в данном банке находится конвертационный центр, и судьи обнаружили факты деятельность такого конвертационного центра по материалам данного дела. Председатель НБУ Кубив сказал: «Оборот конвертцентров — 142 млрд грн, при том что вся денежная масса составляет около 300 млрд грн. То есть половина суммы была конвертирована, что впоследствии повлияло на курс доллара и обесценивание гривны. Если мы не выведем теневую экономику «на свет», поднять общий экономический уровень будет достаточно сложно». Суд обязан принять отдельное определение по данному делу и уведомить НБУ, Генеральную прокуратуру Украины и СБУ о лишении данного банка банковской и генеральной лицензии. Судьи, которые принимают решение и не обращают внимание на деятельность «банков»-конвертационных центров, таким образом голосуют за «федерализацию» недобросовестных банков от банковской системы Украины, т.е. содействует легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма." http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=7#entry110204 Трудно переоценить степень подлости банков … Обманутые на 40 миллионов гривен вкладчики "Экспобанка" напрасно надеялись получить свои деньги Махинация на 40 миллионов гривен. Вкладчики "Экспобанка" потеряли сбережения. Их деньги не дошли до официальных счетов. Как оказалось, в банке действовала теневая касса - вкладчикам она выдавала недействительные документы на депозиты. Мало того, за деньги отвечала кассирша, которая вообще официально не работала в учреждении, говорится в сюжете … Привлечение наличной иностранной валюты осуществляется на основании договора банковского вклада. Почему у Вас принимали наличную иностранную валюту, но грубо нарушали статью 1059 Гражданского кодекса Украины. Было большое желание привлечь наличную иностранную валюту любыми способами? А может быть незаконно завладеть ею? Транзитный счет позволяет, благодаря Вашему добровольному согласию, не применять ст.1059 ГК Украины. В данном случае Вы как бы и вкладчик, а по первичным документам - и нет. … Вклад в иностранной валюте в украинском банке – это «финансовый туризм» или «финансовая пирамида»? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6762&page=6#entry112059 Как ЦБ будет выявлять неучтенные вклады граждан … Самый большой объем неучтенных вкладов физлиц — на сумму более 70 млрд руб. — ЦБ обнаружил в Мособлбанке. О том, что Банк России готов в ближайшее время внедрить «методы экспресс-оценки банков на наличие скрытых вкладов», сообщила глава ЦБ Эльвира Набиуллина на Международном банковском конгрессе в Санкт-Петербурге 1 июля. https://e.mail.ru/cgi-bin/link?check=1&refresh=1&cnf=5babfe&url=http%3A%2F%2Fantiraid.com.ua%2Fnews%2F23410-kak-czb-budet-vyyavlyat-neuchtennye-vklady-grazhdan.html&msgid=14050404680000000160&x-email=voystrik%40list.ru&js=1&redir=1 Все понятно, Вы наверное ждете когда кто-нибудь получит решение Конституционного Суда Украины об официальном толковании положений п.6 ч.1 ст.4 Закона Украины “О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг” во взаимосвязи с положениями ч.4 ст.42 Конституции Украины (о защите прав потребителя финансовых услуг в виде финансового кредит)? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112772 Что Вы сейчас просите? Вы просите одобрить Вас в Вашем желании: “Я доллары США взяла из “теневой экономики”, но не хочу платить налоги, которых нет и не может быть.” Так платить налоги или нет? ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. У абзаці другому частини першої статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) слова "п’ятдесяти до ста" замінити словами "ста до тисячі". 2. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами): … 7) у частині першій статті 73: … г) доповнити пунктом 11-1 такого змісту: "11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій"; 8) у частині першій статті 75: а) пункти 1, 2 і 4 викласти в такій редакції: … 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п’ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані у строк з вини банку"; … 9) у статті 76: а) частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку"; … II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Банки, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність із вимогами цього Закону. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; ініціювати внесення змін до законодавчих актів з метою приведення у відповідність із цим Законом. 5. Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 6. Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із вимогами цього Закону. Президент України П.ПОРОШЕНКО м. Київ 4 липня 2014 року № 1586-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1586-18/page

есть хоть одно неправомерное решение - собирается народ и долбит в одну точку, пока не пробьет А Вы план А отработали полностью? … 3. Пояснять, что банки Украины получили генеральные лицензии впервые в октябре 2011 года, в приложениях к которым впервые указаны операции с валютными ценностями на валютном рынке Украины согласно ст.4 п.6 ч.1 ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг», в том числе п.6 ч.1 данной статьи – финансовый кредит. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112591 Что у Вас записано в договоре купли-продажи квартиры? Вы ее купили за гривны или за доллары США? Если в договоре купли-продажи написаны гривны, то значит Вы получили кредит в национальной валюте, а не в долларах США? Да, правильно, Вы обязаны были банку отдать ровно столько гривен, сколько указано в договоре купли-продажи. Почему? Да потому, что Вы ничем не отличаетесь от заемщика-соседа, который взял кредит в этом же банке, но в национальной валюте, и у него такой же договор купли-продажи квартиры как и у Вас: «Продавец получил от покупателя _______ грн до подписания данного договора купли-продажи …». А доллары банк от Вас получал необоснованно. Вот и все. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6831&page=2#entry112496 Чем отличается продажа валюты на межбанковской валютной бирже от внутрибанковского обмена валюты банка? Чем отличается кредит в иностранной валюте от кредита в национальной валюте с последующей покупкой иностранной валюте (если реально была покупка)? Вы вышли из банка с наличной иностранной валютой, полученной по валютному кредиту или по гривневому кредиту, а банк гривну потом обменял на валюту и Вам ее отдал со словами: «Вот Вам валютный кредит»? Так валютный кредит или гривневый кредит? И Вы до сих пор верите в существование валютного кредита? А те, кто валюту в руках не держал, значит они получили только гривневый кредит? Но почему и Вы и они приносят добровольно валюту по платежам «псевдовалютных» кредитов? Кто виноват? Недобросовестный банк или ленивый и неграмотный «заемщик»? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6831&page=2#entry112577 А для чего Вам практика ВСУ? ВИСТУП Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка на засіданні круглого столу щодо впливу реформи судової влади України на забезпечення єдності судової практики 09.07.2014 … Насамперед, невідповідність рішення суду обов’язковому правовому висновку Верховного Суду України повинна вже сама по собі бути підставою для оскарження цього рішення чи то в апеляційному, чи у касаційному порядку. Верховний Суд України повинен розглянути одну справу в певному спорі та зробити правовий висновок, а судова система зобов’язана відреагувати на цей висновок і внутрішніми механізмами спрямувати судову практику в те русло, яке визначив Верховний Суд України. Невиправдано, щоб Верховний Суд України, найвища судова установа держави, був переобтяжений розглядом справ-клонів, абсолютно однотипних, вкотре висловлюючись щодо одного й того самого обов’язкового правового висновку. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6831&page=3#entry112692 Правова позиція (постанова Верховного Суду України від 18 липня 2012 року № 6-79цс12) Договір позики, як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки ЦК України не містить жодного виключення як щодо суб’єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок їх одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Таким чином, слід дійти висновку, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. ст. 1046 – 1048 ЦК України. Справа № 6-79 цс 12 ОКРЕМА ДУМКА судді Верховного Суду України Романюка Я.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики Вирішуючи питання про стягнення процентів за договором позики, укладеним між фізичними особами, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (далі – Суд) дійшла висновку, що така вимога позивача підлягає задоволенню. Обґрунтовуючи таку позицію, Суд виходив із того, що відносини, які виникли між фізичними особами на підставі договору позики, регулюються статтями 1046 – 1053 ЦК України і на них не поширюються положення Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Не можу погодитися з висновком Суду стосовно того, що норми Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі – Закон) не поширюються на правовідносини, які виникли у зв’язку з укладенням договору позики грошових коштів між фізичними особами. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері надання фінансових послуг і відповідно до положень преамбули встановлює загальні правові засади у цій сфері та здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Однією з фінансових послуг згідно з пунктом 6 частини першої статті 4 Закону є надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону учасниками ринку фінансових послуг є особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України. При цьому частиною третьою статті 2 Закону встановлено вичерпний перелік суб’єктів фінансових послуг, на діяльність яких не поширюється положення цього Закону: фінансові установи, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державне казначейство України та державні цільові фонди. У пунктах 16, 18 частини першої статті 1, пункті 3 частини першої статті 6, статтях 9, 12, 16-1, 18, 31 та 34 Закону врегульовані відносини, пов’язані з участю фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, у сфері надання фінансових послуг, що, на мою думку, спростовує висновок Суду стосовно того, що сфера дії закону за суб’єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється на цих фізичних осіб. З урахуванням зазначеного доходжу висновку, що норми ЦК України, які регулюють відносини, пов’язані з укладенням та виконанням договору позики грошових коштів, слід розглядати в сукупності з положеннями Закону. Аналіз положень Закону дає підстави вважати, що право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики грошових коштів не поширюється на позикодавців – фізичних осіб. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 цього Закону кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент є фінансовим кредитом. Фінансовий кредит відповідно до пункту 6 частини першої статті 4 Закону, вважається фінансовою послугою. Суб’єкти, які мають право на здійснення операцій з надання фінансових послуг визначені статтею 5 Закону. До них віднесені фінансові установи, а також фізичні особи – підприємці. Останні можуть надавити такі послуги лише у випадках, прямо передбачених законом. Вирішуючи спір щодо відносин, які виникли між фізичними особами у зв’язку з укладенням ними договору позики, також слід враховувати положення пункту 5 частини першої статті 1 Закону, згідно з яким метою надання фінансової послуги є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Надання коштів під процент є отриманням прибутку, що, в свою чергу, є головною ознакою підприємницької діяльності. Здійснення фізичною особою права на підприємницьку діяльність відповідно до частини другої статті 50 ЦК України можливо за умови її державної реєстрації, тобто набуття статусу фізичної особи – підприємця. Отже, Закон, встановлюючи суб’єктний склад здійснення операцій з надання фінансових послуг, обмежив фізичних осіб, які не є підприємцями, у здійсненні діяльності, яка за своїми ознаками є підприємницькою. За таких обставин доходжу висновку, що фізична особа не може надавати фінансову послугу, метою якої є отримання прибутку у вигляді процентів від суми позики. При вирішенні зазначеного питання вважаю доцільним також врахувати позицію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні, яка у своїх листах від 14.06.206 р. № 5543/11-5, від 26.07.2006 р. № 644/11-3 та від 18.05.2007 р. № 5600/11-11 зазначила, що надання у позику коштів на визначений строк та під проценти є фінансовим кредитом, який можуть надавати тільки банки або інші фінансові установи. Суддя Верховного Суду України Я.М. Романюк http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/EB5D4EAE87EB95E3C2257C92003A5EC7 Что уже сделано: 1. В спорах с банками по кредитным договорам уже применяется п.6 ч.1 ст.4 Закону Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг». Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Пояснение: Закону Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» не указан в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112591 Якщо заява на переказ готівки не є договором про надання послуг з переказу коштів, то розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту «г»пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, банк необхідно притягнути до відповідальності за порушення валютного законодавства. … Ледник начнет таять только тогда, когда "заемщики" по псевдовалютным кредитам поймут, что они не заемщики по кредитам в иностранной валюте, а вкладчики по валютным вкладам. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=11#entry112569 Что необходимо сделать. Касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 листопада 2013 року у справі №22-ц/796/9440/2013 та рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24 грудня 2012 року у справі №2-7038/12 24 грудня 2012 року Дарницький районний суд м.Києва прийняв рішення у справі №2-7038/12 за позовом ПАТ “ПроКредит Банк” до _________, ________, про стягнення заборгованості за кредитним договором №1.33624 від 15.08.2007 та договором поруки №1.33624 від 15.08.2007 у розмірі 96 429,43 гривень, та повністю задовольнив позов. Апеляційний суд м.Києва ухвалою від 21 листопада 2012 року у справі №22-ц/796/9440/2013 залишив рішення першої інстанції без змін. Копію ухвалу Апеляційного суду м.Києва я лише 25 грудня 2013 року отримав в суді першої інстанції. Таким чином, я вважаю порушення Апеляційним судом м.Києва ч.2 ст.222 ЦПК України є поважною причиною пропущення строку подання касаційної скарги. Я не належним чином був повідомлений про засідання Апеляційного суду м.Києва у справі справі №22-ц/796/9440/2013, яке відбулось 21 листопада 2013. Судова повістка у справі №22-ц/796/9440/2013 на 21 листопада 2013 року про судове засідання не була мені вручена. Суд порушив ч.1 ст.305 ЦПК України. Я вважаю, що, задовольнивши позов, суди тим самим по суті не вирішили спір, право сторін на судовий захист, гарантований їм у ст. ст. 55, 124 Конституції України та передбачений ст. ст. 3, 4 ЦПК України, не забезпечили, свої процесуальні функції у забезпеченні змагального цивільного процесу не виконали. Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Таким чином, апеляційний суд розглянув справу за апеляційною скаргою ___________ за його відсутності. При цьому розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або при наявності поважної причини неяки в судове засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до вимог статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При вирішенні спору суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Відповідно до ст. 213 ЦПК України вважаю рішення суду першої інстанції від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційної інстанції від 21 листопада 2013 року незаконними та необґрунтованими, і таким чином порушує права власності, гарантовані статтею 41 Конституції України. Суди постановили рішення з порушенням норм процесуального права, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 “Про судове рішення у цивільній справі” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Відповідно до ч. 6 ст. 130 ЦПК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Виходячи з принципу процесуального рівноправ’я сторін та враховуючи обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК. Дарницький районний суд м.Києва та Апеляційний суд м.Києва не застосували Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» при розгляді 24 грудня 2012 року справи №2-7038/12 (ст.360-7 Цивільного процесуального кодексу) Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року. Згідно із частиною 3 статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, тобто надання коштів у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, вважається фінансовою послугою та підлягає обов'язковому ліцензуванню. Здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії (пункт 3 частини 1 статті 1, пункт 6 частини 1 статті 4, пункт 3 частини 1, частина 2 статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). З огляду на викладене суд не з'ясував питання про те, чи була потрібна ліцензія для здійснення банком діяльності з надання фінансових кредитів іноземною валютою на момент укладення кредитного договору. Юридичне значення з'ясування судом цих обставин полягає в тому, що в разі встановлення незаконності надання фінансових коштів у позику під проценти (фінансовий кредит) поверненню підлягає лише сума, яка реально отримана з операційної каси або перерахована за цільовим призначенням. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053). Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12). Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 8 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів» (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 р. № 6-79цс12). При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу. Пунктом першим статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки. Пунктом третім даної статті визначено поняття фінансового кредиту, тобто це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Перелік окремих видів діяльності щодо надання фінансових послуг встановлений частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року, який набрав чинності 22.08.2001 року. Пунктом п’ятим розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено: “5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.” Послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", будуть визначені в статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відповідно до законопроекту № 0972 від 12.12.2012. Проект закону № 0972 від 12.12.2012 про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України. 10 жовтня 2013 року прийнятий Закон України № 643-VII “Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг, та він набирає чинності лише 8 лютого 2014 року. Даний проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України. Проект зазначеного вище Закону було розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 № 2278-VІ, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. На даний час спеціальним Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в статті 4 не встановлено порядок надання споживачам фінансових послуг (фінансовий кредит) відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитів в іноземній валюті. Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про банки та банківську діяльність". При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг. Статтею 1054 Цивільного кодексу України, тобто основним актом цивільного законодавства, та спеціальним законодавчим актом, тобто Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа (п.4 та п.6 ч.1 ст.4, ч.3 ст.5 Закону). Відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ПАТ “ПроКредит Банк” є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з 13 жовтня 2011 року на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 195 та додатку до даної генеральної ліцензії, а саме: - валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому розділу II «Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії» Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2011 за № 1054/19792. Попович Володимир Михайлович, автор економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки в розділі «2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження.» монографії «Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки» (Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 546 с.) визначив поняття «Намивання тіньових капіталів» відповідно до рекомендацій FATF: «Намивання тіньових капіталів - незаконні емісії, тобто утворення та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших платіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом використання паперових, пластикових чи електронних фінансових інструментів, випущених (емітованих) у платіжний обіг за допомогою банківських електронних мереж звязку або іншим способом. Прикладом намивання тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фіктивних чеків, дружніх, зустрічних, бронзових чи дутих векселів, інших фіктивних цінних паперів. До таких належать також фіктивні боргові зобовязання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що використовуються як засоби різних видів гарантій застави, закладу, платежу на ринку цінних паперів. У зміст терміну намивання тіньових капіталів також включаються інвестиційно-акумуляційні операції з додатковими фіктивними коштами, оскільки в їх основі лежить не просто відмивання незаконних, але за своєю природою реальних капіталів, а й інфляційне, фіктивне за своїм характером (намивання) збільшення загальної маси платіжних ресурсів за рахунок впровадження у фінансово-господарську систему країни фіктивних фінансових засобів». Позивач здійснив операції з фінансовими активами з метою набуття або можливості набуття вигоди для себе чи інших осіб за рахунок перерозподілу активів інших осіб, зокрема без провадження фактичної господарської діяльності (сплати доларами США не було здійснено відповідно до цільового використання кредиту). Необхідно чітко відрізняти фінансову послугу у вигляді надання фінансового кредиту іноземною безготівковою валютою від фінансової послуги у вигляді надання кредиту готівковою національною валютою за нікчемним кредитним договором (бланковий кредит). У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ПАТ «ПроКредит Банк» не зазначений фінансовий кредит в іноземній валюті за кредитним договором №1.33624 від 15.08.2007 відповідно до "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" (затвердженого постановою Правління НБУ від 06.07.2000 №279) та "Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" (затвердженого постановою Правління НБУ від 25.01.12 №23). Згідно з «Комплаєнс та комплаєнс-функції в банках» (Compliance and the compliance function in banks, Basel Committee on Banking Supervision, April 2005) та обов'язкового критерію 6 принципу 17 "Основних Принципів ефективного банківського нагляду" (Core Principles Methodology, Basel Committee on Banking Supervision, October 2006) в постанові Правління НБУ від 28.03.07 №98 дано визначення комплаєнс-ризику. Комплаєнс-ризик - це ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України. Внаслідок відсутністі в ПАТ "ПроКредит Банк", належного контролю за дотриманням актів цивільного законодавства України і внутрішніх правил виник комплаєнс-ризик у правовідносинах зі мною. Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Натомість суди не перевірили заперечення відповідачів до позовної заяви, не встановили, яким чином погашав відповідач 1 заборгованість за кредитним договором: у готівковій (заява на переказ готівки) або у безготівковій формі (платіжне доручення). У позовній заяві ПАТ “ПроКредит Банк” вказує про те, що згідно із положеннями кредитного договору та на підставі меморіального валютного ордеру №3100_23 від 15.08.2007 позивач нібито надав відповідачу 1 кредит іноземною валютою на загальну суму 10 000 доларів США, терміном користування 36 місяців року зі сплатою відсотків. Позивач необгрунтовано та безпідставно вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України відповідачі зобов'язани повернути позикодавцеві-банку позику-кредит (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл.71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. На відміну від одностороннього договору позики, кредитний договір – це двосторонній договір: зобов’язання про надання кредиту та зобов’язання з повернення кредиту та сплати відсотків. Правовідносини за кредитним договром регулюються також гл.63 “Послуги. Загальні положення” ЦК України. Суди не застосували ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України. ________ відповідно до п.1.2 договору поруки №1.33624-ДПІ від 15.08.07 не одержав повідомлення від позивача (кредитора) про порушення відповідачем 2 (позичальником) зобов’язань за кредитним договором №1.33624 від 15.08.07 Суди не з'ясували, коли саме поручитель _________ отримав письмову вимогу банку про дострокове повернення кредиту та якими доказами це підтверджується, й, відповідно, належним чином не визначилися з датою спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України для звернення кредитора з вимогою про виконання основного зобов'язання з урахуванням того, що умовами договору поруки не визначено іншого строку для звернення з вимогою до поручителя. Між тим, з'ясування зазначених обставин має суттєве значення для вирішення питання про дію чи припинення дії договору поруки та для правильного вирішення спору. За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки судами при їх ухваленні допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи й є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з частиною другою статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах Верховним Судом України останнім часом прийнято ряд постанов та сформульовано обов'язкові для усіх судів України правові позиції: В свою чергу, ст. 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Тобто, за правилами цієї статті виконання зобов’язання перед кредитором забезпечується фактично усім майном іншої особи – поручителя. Я, поручитель, вважаю, що договір поруки від 15 серпня 2007 року є припиненим з 16 березня 2009 року, коли стало відомо позивачу про порушення сплати чергового щомісячного платежу (13 лютого 2009 року – це остання дата поповнення рахунку _________ в сумі 35,93 долара США) (а.с.83). Позивач та Відповідач встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів в додатку №1 до кредитного договору №1.33624 від 15.08.07. Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число наступного місяця строку. В даному випадку – це 16 березня 2009 року, коли останне погашення кредиту відбулось 13 лютого 2009 року в сумі 35,93 долара США. Мої доводи базуються на приписах чинних норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та обов’язковою правової позицією, як визначена Постановою Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 6 листопада 2013 року у справі 6-116цс13 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, договір поруки, укладений між позивачем та мною, як поручителем, є припиненим, оскільки позивач не пред’являв до мене жодних вимог протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання (п.24 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин”). На час звернення до суду з даним позовом позивач пропустив строк пред’явлення вимоги до поручителя, який сплинув 16 серпня 2009 року. Відповідно до приписів ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України у разі невстановлення в договорі поруки строку припинення поруки, вона припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. В даному випадку строк виконання основного зобов’язання чітко визначено в п.1.1. кредитного договору – 36 (тридцять шість) місяців. Позивачем не представлено жодних доказів того, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання, а саме у період з 16 серпня 2010 року по 16 січня 2011 року, направлялися поручителю повідомлення поштою, про невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, і поручитель отримав ці повідомлення. Позивач та поручитель в договорі поруки №1.33624 від 15.08.2007 узгодили порядок повідомлення між сторонами, і зазначили, що все здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм. Відповідно до пунктів 2, 8, 11, 17, 84, 92, 99, 102 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Належним доказом направлення поручителю вимоги та доданих до неї документів є фіскальний чек поштового відділення та бланк опису вкладень, який згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв’язку України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об’єкта поштового зв’язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення. За приписами ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущенні направлення іпотечної вимоги відповідачу. В матеріалах справи відсутній бланк опису вкладень про повідомлення вих.№9480 від 15.11.2010 року, на повідомленні про вручення поштового відправлення відсутній підпис __________. Я заявляю про те, що доданий позивачем до справи письмовий документ про направлення повідомлення у вигляді копіі вимоги вих.№9480 від 15.11.2010 ВАТ “ПроКредит Банк” про направлення ії поручителю–відповідачу, ________, - є фальшивим. Даний документ не є касовим чеком, розрахунковою квитанцією або бланком опису вкладень, як це передбачено Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. Прошу даний доказ визнати фальшивим, керуючись ч.2 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України. Доказ у вигляді повідомлення про вручення рекомендованого листа №039152918702 не містить мого підпису (а.с.101), а підпис моєї дружини зовсім інший (копія паспорту в додатку). У зв’язку з тим, що строк дії поруки договором поруки не встановлений, основним актом цивільного законодавства встановлений скорочений термін у шість місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання для пред’явлення кредитором вимоги до поручителя. Після закінчення цього строку порука припиняється. Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України). З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Крім того, у кредитному договорі строк виконання основного зобов’язання чітко визначений – строк повного погашення кредиту є 15 серпня 2010 року (пункт 1.1) У зв’язку із вище зазначеними поважними підставами прошу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зупинити виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва від 1 червня 2012 року у справі №2-861/12р. Керуючись статтями 41, 55, 59, 124 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 01.12.04 №18-рп/2004, від 10.11.2011 № 15-рп/2011, статтями 3, 9, 12, 13, 15, ч.3.16, 30, 80, 91, 92, 203, 215, 216, 319, 227, 628, 638-640, 1046, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.39 Закону України “Про іпотеку”, статтями 3, 4, 47, 57-60, 64, 119, 328 Цивільного процесуального кодексу України, п. 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», П Р О Ш У: 1. Поновити з поважних причин строк подання касаційної скарги у зв’язку із порушення Апеляційним судом м.Києва ст.222 ЦПК України. Та прийняти касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 листопада 2013 року у справі №22-ц/796/9440/2013 та рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24 грудня 2012 року у справі №2-7038/12. 2. Ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 21 листопада 2013 року у справі №22-ц/796/9440/2013 та рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24 грудня 2012 року у справі №2-7038/12 скасувати повністю та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 3. Зупинити виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва від 1 червня 2012 року у справі №2-861/12р до закінчення касаційного провадження. У Х В А Л А 3 березня 2014 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про розірвання кредитного договору, в с т а н о в и в : Касаційна скарга по формі та змісту відповідає вимогам ст. 326 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, отже такі підстави підлягають перевірці. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі слід відкрити. Крім того, заявник просить зупинити виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року до закінчення касаційного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду. Наведені в клопотанні доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року до закінчення касаційного провадження. Керуючись ст. ст. 327, 328 ЦПК України, у х в а л и в : Відкрити касаційне провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про розірвання кредитного договору за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року. Витребувати з Дарницького районного суду м. Києва справу № 2-7038/12. Клопотання про зупинення виконання судового рішення задовольнити. Зупинити виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року до закінчення касаційного провадження. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, встановити їм строк для подання заперечень на касаційну скаргу до 4 квітня 2014 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37509867 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Червинської М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про розірвання кредитного договору за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року, в с т а н о в и л а: У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі - ПАТ «ПроКредит Банк»), звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 серпня 2007 року згідно з кредитним договором ОСОБА_3 надано кредитні кошти в розмірі 10 тис. доларів США на строк 36 місяців із процентною ставкою 19 % річних. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_3 не виконав, у зв'язку з чим станом на 11 травня 2011 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 96 429 грн 43 коп. Оскільки відповідач ОСОБА_4 згідно з договором поруки поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 свого зобов'язання за кредитним договором, то позивач просив стягнути вказану суму з відповідачів у солідарному порядку. У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ПроКредит Банк» та на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України просив суд розірвати кредитний договір від 15 серпня 2007 року, посилаючись на порушення банком вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, що полягали в ненаданні йому обумовленої договором суми кредиту. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року, позов ПАТ «ПроКредит Банк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2007 року в розмірі 96 429 грн 43 коп. та 964 грн 30 коп. на відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Задовольняючи позов ПАТ «ПроКредит Банк», суд першої інстанції виходив із того, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а боржник, позичальник, не здійснив оплату по кредиту та нарахованим процентам, у результаті чого утворилась заборгованість. При цьому в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що оскільки позивач у визначений законом строк, а також у спосіб, передбачений договором поруки, пред'явив до поручителя відповідну вимогу, підстави вважати поруку припиненою відсутні. Проте погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна, тому що суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Таким вимогам закону судорве рішення апеляційного суду щодо вимог до поручителя не відповідає. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Судами попередніх інстанцій установлено, що 15 серпня 2007 року закрите акціонерне товариство «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», уклало з ОСОБА_3 договір, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 10 тис. доларів США на строк 36 місяців із процентною ставкою 19 % річних. ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором не виконав й допустив заборгованість. У забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_4 15 серпня 2007 року був укладений договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. На підставі ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів. Абзацом 2 п. 1.1 кредитного договору передбачено, що позичальник повертає кредит банку згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором (додаток № 1). Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. З матеріалів справи вбачається, що останнє погашення кредиту ОСОБА_3 відбулося 13 лютого 2009 року, однак якщо строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку, то в даному випадку - це 16 березня 2009 року. Проте вимога про дострокове погашення кредиту була направлена позичальнику та поручителю лише 15 листопада 2010 року, а позов пред'явлено у липні 2012 року (що є основним в обчисленні строку), тобто після шестимісячного строку. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань. Зазначене суттєво впливає на початок строку виконання зобов'язання, при правильному визначенні якого починає обчислюватись строк пред'явлення вимог до поручителя. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів. Крім того, пред'явивши вимогу про дострокове стягнення кредитної заборгованості, при тому що в договорі поруки не зазначено про строк його дії згідно зі ст. 252 ЦК України, кредитор, банк, змінив строк виконання основного зобов'язання і зобов'язаний був пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з цієї дати. У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року № 6-155цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів. У порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище вимоги закону та обставини справи уваги не звернув, не визначився з датою спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України для звернення кредитора з вимогою про виконання основного зобов'язання з урахуванням того, що умовами договору поруки не визначено іншого строку для звернення з вимогою до поручителя, дійшовши передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін. Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи судом не встановлені, судове рішення апеляційного в частині вимог ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Щодо судових рішень в частині позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3 та його зустрічного позову, то підстав для скасування їх в цій частині немає, оскільки останній судових рішень не оскаржував та н уповноважував ОСОБА_4 на представництво його інтересів. Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 336 - 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року в частині позову публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті - судові рішення залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Д. Луспеник Судді: Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38891126 Щодо судових рішень в частині позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_3 та його зустрічного позову, то підстав для скасування їх в цій частині немає, оскільки останній судових рішень не оскаржував та н уповноважував ОСОБА_4 на представництво його інтересів. Заемщик (Особа_3) по данному делу еще думает - подавать апелляционную жалобу или не подавать. Грамотный уже стал и не спешит. Заемщик, наверное, когда-нибудь получит копию решения первой инстанции и обязательно подаст апелляционную жалобу. Заемщик сейчас как и все остальные пытается осмыслить данные вопросы. Он еще не верит в такую масштабность обмана банков. Когда и на основании какого документа украинские банки получили право осуществлять валютные операции на валютном рынке украины согласно ст.4 закона Украины “О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг”? В приложении к какому документу это указано? А в отношении кредитов в гривне, пояснять, что п.14 ч.1 ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» действует только с 8 февраля 2014 года. Закон Украины “О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг” и есть та точка, к которой необходимо прилагать усилия. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи Верховна Рада України постановляє: I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. У абзаці другому частини першої статті 166-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) слова "п’ятдесяти до ста" замінити словами "ста до тисячі". 2. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами): … 2) частину четверту статті 56 викласти в такій редакції: "Нормативно-правові акти Національного банку набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо більш пізній строк набрання чинності не передбачений у такому акті. Офіційним опублікуванням нормативно-правового акта Національного банку вважається перше опублікування його повного тексту в одному з періодичних друкованих видань - "Офіційному віснику України", газетах "Урядовий кур’єр", "Голос України" або перше розміщення на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України"; … 7) у частині першій статті 73: … г) доповнити пунктом 11-1 такого змісту: "11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій"; 8) у частині першій статті 75: а) пункти 1, 2 і 4 викласти в такій редакції: … 2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п’ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані у строк з вини банку"; … 9) у статті 76: а) частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту: "4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку"; … II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. До приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Банки, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність із вимогами цього Закону. 4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом; ініціювати внесення змін до законодавчих актів з метою приведення у відповідність із цим Законом. 5. Національному банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 6. Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із вимогами цього Закону. Президент України П.ПОРОШЕНКО м. Київ 4 липня 2014 року № 1586-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1586-18/page Или Вы хотите, чтобы данный закон постигла участь Закона Украины “О защите прав потребителей”? Все понятно, Вы наверное ждете когда кто-нибудь получит решение Конституционного Суда Украины об официальном толковании положений п.6 ч.1 ст.4 Закона Украины “О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг” во взаимосвязи с положениями ч.4 ст.42 Конституции Украины (о защите прав потребителя финансовых услуг в виде финансового кредит)?

А для чего Вам практика ВСУ? ВИСТУП Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка на засіданні круглого столу щодо впливу реформи судової влади України на забезпечення єдності судової практики 09.07.2014 ... Ще однією проблемою, яка повинна бути вирішена для забезпечення єдності судової практики, можна визнати по суті декларативний характер правового висновку Верховного Суду України. Дійсно, за результатами розгляду справи Верховний Суд України робить правовий висновок, який згідно закону є обов’язковим не тільки для сторін конкретного спору, а й для всіх судів України, а також для всіх органів державної влади, які застосовують у своїй практиці витлумачену Верховним Судом України норму матеріального закону. Таких повноважень суду, точніше, такої ваги рішень Верховного Суду, не має жодна європейська держава з континентальною системою права. В такому разі виникає питання: чим є правовий висновок Верховного Суду України за своєю правовою природою та чи не є він класичним судовим прецедентом? Наша відповідь – ні, адже судовий прецедент є нормою права, а висновки у рішеннях Верховного Суду України – лише офіційне тлумачення норми, а не вона сама. Видається, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений у судовому рішенні, найбільш подібний за своєю правовою природою до рішення Європейського суду з прав людини, адже цей Суд шляхом ухвалення своїх рішень офіційно тлумачить, розвиває положення норми права – Конвенції, при тому, що саме рішення не є нормою права. Водночас, для України рішення Європейського суду з прав людини та його тлумачення носять двоякий характер. Ці рішення, не будучи нормою права за своєю правовою природою, для нашої держави є джерелом права згідно з прямим приписом Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Подібне правило спостерігається й щодо застосування правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду України. З одного боку ці рішення – не норма права, а лише офіційне тлумачення закону, а з другого – правовий висновок Верховного Суду України обов’язковий для судів нижчого рівня. Проте ця обов’язковість на практиці виявилася значною мірою декларативною, адже трапляються непоодинокі випадки, коли обов’язкові правові висновки Верховного Суду України судами нижчого рівня нехтуються, ігноруються, не беруться до уваги, а судова практика спрямовується в інше русло. Вирішенням проблеми було б запровадження дієвіших механізмів для забезпечення обов’язковості правових висновків Верховного Суду України. Насамперед, невідповідність рішення суду обов’язковому правовому висновку Верховного Суду України повинна вже сама по собі бути підставою для оскарження цього рішення чи то в апеляційному, чи у касаційному порядку. Верховний Суд України повинен розглянути одну справу в певному спорі та зробити правовий висновок, а судова система зобов’язана відреагувати на цей висновок і внутрішніми механізмами спрямувати судову практику в те русло, яке визначив Верховний Суд України. Невиправдано, щоб Верховний Суд України, найвища судова установа держави, був переобтяжений розглядом справ-клонів, абсолютно однотипних, вкотре висловлюючись щодо одного й того самого обов’язкового правового висновку. Механізм, який пропонується, може бути дієвим для тих судових рішень, які ухвалені вже після того, як Верховний Суд України зробив правовий висновок в аналогічній справі. Але ж трапляються випадки, коли судова практика допускає помилки ще до появи такого висновку. У такому разі варто розглянути можливість запровадження іншого механізму – надання сторонам справи можливості ініціювати перегляд судового рішення, яке не відповідає ухваленому в подальшому правовому висновку Верховного Суду України, за процедурою, яка в Україні вже існує, – так званого перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/00790E644F077CF0C2257D100041D4C0?OpenDocument&year=2014&month=07&

Что уже сделано: 1. В спорах с банками по кредитным договорам уже применяется п.6 ч.1 ст.4 Закону Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг». Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39631191 Пояснение: Закон Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» не указан в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ПОСТАНОВА 30.03.2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Что необходимо сделать: 1. Пояснять, что не существует такого понятия – «генеральная банковская лицензия». А Вы план А отработали полностью? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=10#entry112325 2. Пояснять, что не существует иного понятия – «генеральная лицензия, неотъемлемой частью которого есть разрешение (дозвіл) и проложение (додаток) к нему, в котором указан перечень операций с валютными ценностями» 3. Пояснять, что банки Украины получили генеральные лицензии впервые в октябре 2011 года, в приложениях к которым впервые указаны операции с валютными ценностями на валютном рынке Украины согласно ст.4 п.6 ч.1 ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг», в том числе п.6 ч.1 данной статьи – финансовый кредит. 4. Пояснять, что п.14 ч.1 ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании финансовых услуг» действует только с 8 февраля 2014 года. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 22, ст.774) … доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту: "13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів; 14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-18/paran5#n5 5. Пояснять, что порядок налогообложения финансовых кредитов не был установлен с 15 марта 2004 года. Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=41#entry112087 Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок? … Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" 1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики: (пункт 1.11 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.12.98 р. N 285-XIV) 1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства. (підпункт 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV) … Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип забезпеченості фінансового кредиту? Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип повернення, строковості та платності фінансового кредиту? Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип цільового характеру використання кредиту? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6745#entry109605 ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 18.02.2004 N 54 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 березня 2004 р. за N 296/8895 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Правління Національного банку України … 1. Визнати такими, що втратили чинність: постанову Правління Національного банку України від 28.09.95 N 246 ( va299500-95 ) "Про затвердження Положення "Про кредитування" та Тимчасового положення "Про порядок рефінансування Національним банком України http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0296-04

Справа № 5008/1042/2011 Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.10.2011 (суддя Васьковський О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 (судді: Краєвська М.В., Галушко Н.А., Орищин Г.В.), задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНО Меблі ЛТД" (надалі позивач) до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діє Закарпатська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі відповідач/скаржник) про стягнення 320 000,00 Євро. … Справа №16/83 Місцевим господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що належні та допустимі докази існування правовідносин відповідача з третіми особами відсутні, тобто, продаж валюти було здійснено на підставі інших, ніж комісійні, правовідносин, про що вказує сам відповідач у відзиві на касаційну скаргу, зазначивши, що єдиною угодою, укладеною ним 10.10.2008р. на міжбанківській валютній біржі, була купівля доларів США у Національного банку України, а розрахунок клієнтів здійснювався в межах системи банку. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=190#entry60078 Чем отличается продажа валюты на межбанковской валютной бирже от внутрибанковского обмена валюты банка? Чем отличается кредит в иностранной валюте от кредита в национальной валюте с последующей покупкой иностранной валюте (если реально была покупка)? Вы вышли из банка с наличной иностранной валютой, полученной по валютному кредиту или по гривневому кредиту, а банк гривну потом обменял на валюту и Вам ее отдал со словами: «Вот Вам валютный кредит»? Так валютный кредит или гривневый кредит? И Вы до сих пор верите в существование валютного кредита? А те, кто валюту в руках не держал, значит они получили только гривневый кредит? Но почему и Вы и они приносят добровольно валюту по платежам «псевдовалютных» кредитов? Кто виноват? Недобросовестный банк или ленивый и неграмотный «заемщик»?

Данный форум, благодаря Ростиславу, - очень правильный, старый горный хребет "Справедливость и Истина". И самое главное, Вы уже стоите на вершине одной из гор в окружении таких же Гераклов. А теперь посмотрите вниз. Река пошла по измененному руслу, но ледник еще только начал таять. Не правда ли? А сколько в нем льда? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=121#entry46225 Позивач звернувся до суду із даним позовом посилаючись на те, що в тексті договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 року у сумі 240 доларів США відсутній номер банківського (поточного) рахунку ОСОБА_1, а зазначений рахунок НОМЕР_1 який є анонімним (номерним) рахунком у зв'язку з тим, що не вказано на дебет чи на кредит цього рахунку здійснений запис у сумі 240 доларів США. Володілець цього анонімного рахунку невідомий. Тобто, в операційну касу банку (дебет або кредит) готівкова іноземна валюта у сумі 240 доларів США банком не була прийнята, а переказ у сумі 240 доларів на банківський (поточний) рахунок (дебет або кредит) ОСОБА_1 не був здійснений. В кредитно-заставному договорі № CSRKA 79350231 від 22.02.2008 року сторони не узгоджували у письмовій формі (ст.1055 ЦК України) оформлення будь-яких квитанцій. Тобто, порядок оформлення будь-яких квитанцій за будь-яким кредитним договром вважає нікчемним. Вказаний договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки є недійсним у зв'язку з тим, що відсутні істотні умови договору, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».В даному договорі надання фінансових послуг на переказ коштів відсутнє найменування операції, також не вказано на дебет або на кредит якого рахунку здійснюється переказ коштів у сумі 240 доларів США. Використання в квитанції № 1 від 07.04.2008 анонімного (номерного) рахунка НОМЕР_1 вважає грубим порушенням актів цивільного законодавства, зокрема ст.1066 ЦК України, ст.18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003р, затвердженою постановою правління НБУ та порушенням касової дисципліни. ОСОБА_1, 07 квітня 2008 року не надавав оферту, а відповідач 07 квітня 2008 року не акцептував оферту, тобто договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви № 1 на переказ готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 у сумі 240 доларів США. … Якщо заява на переказ готівки не є договором про надання послуг з переказу коштів, то розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту «г»пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, банк необхідно притягнути до відповідальності за порушення валютного законодавства. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6835#entry112364 Ледник начнет таять только тогда, когда "заемщики" по псевдовалютным кредитам поймут, что они не заемщики по кредитам в иностранной валюте, а вкладчики по валютным вкладам.

Смотрите украинские новости, если российские каналы отключены.

К сынам своим, звеня слезами, Взывает русская земля: "Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля! Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля!" Три года с этим триколором Был в братстве гитлеровский стяг, Три года власовская свора Под ним плясала на костях. И под его тремя цветами Горели сёла и поля. Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля! Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля! Покрыто грязью и позором Оно с тех давних пор, когда Сошлась под этим триколором Фашистских прихвостней орда. И лютовала над Россией Не ей, а Гитлеру служа, Под этим красно-бело-синим В дыму резни и грабежа! Они наймиты и подонки Давно успели прахом стать, Но их духовные потомки Взметнули этот флаг опять. И над Россией водрузили На самый высший пьедестал,- И со страною совершили О чём Адольф и не мечтал. Вот почему звеня слезами, Взывает русская земля: "Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля! Сорвите власовское знамя Со златоглавого Кремля!" … Старайтесь постоянно объяснять жителям Донбасса, что нельзя в Украине встречать 9 Мая с власовскими флагами на государственных учреждениях и почему. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6504&page=403#entry105409 http://www.youtube.com/watch?v=vemYbgK4pe8

Доказательства по валютному кредиту физическому лицу – это как обертки от конфет. … Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах: «Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду». http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=279#entry87998 Сотрудникам недобросовестного банка очень хотелось повесить на Вас валютное ярмо, и Вы покорно, как вол, приняли его и несли. Извините, мы не хотели Вас обидеть. Просто аллегогрия. И сейчас недобросовестные банки в суде хотят доказать всевозможными недействительными и фиктивными документами, что это ярмо снимать не надо. … Поэтому все (банк, судья, прокуратура, милиция) от Вас требуют срочного ответа на один лишь вопрос: "Признайтесь, Вы же кредит получили?". Неприлично, конечно, на вопрос вопросом отвечать: "Признайтесь, Вы же (банк) кредит не выдали?". http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=69#entry38956 Крім того, відповідно до ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає:вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=10#entry112325 Что у Вас записано в договоре купли-продажи квартиры? Вы ее купили за гривны или за доллары США? Если в договоре купли-продажи написаны гривны, то значит Вы получили кредит в национальной валюте, а не в долларах США? Да, правильно, Вы обязаны были банку отдать ровно столько гривен, сколько указано в договоре купли-продажи. Почему? Да потому, что Вы ничем не отличаетесь от заемщика-соседа, который взял кредит в этом же банке, но в национальной валюте, и у него такой же договор купли-продажи квартиры как и у Вас: «Продавец получил от покупателя _______ грн до подписания данного договора купли-продажи …». А доллары банк от Вас получал необоснованно. Вот и все.

Русская Демократическая Республика: установка памятника жертвам репрессий http://maxpark.com/community/4375/content/1687120 Литература > Мемуары членов НТС > А. П. Столыпин. На службе России > Часть первая. ДОВОЕННЫЕ ГОДЫ (1920–1940) > Глава 2. ПЕРЕОЦЕНКА ЦЕННОСТЕЙ И КРИСТАЛЛИЗАЦИЯ > … (5). Идейная подготовка … В 1936 году Совет Союза устанавливает эмблему движения — «трезубец», первый символ русского государства, знак великого князя Владимира Святого, на национальном трехцветном фоне. В связи с разработкой и углублением идеологии Союза его название тогда же изменяется на Национально-Трудовой Союз Нового Поколения — НТСНП. Три первые буквы — НТС — останутся; две последние (ведь и новое поколение-то, основавшее Союз, начинает стареть) вскоре отпадут. http://ntsrs.ru/content/5-ideynaya-podgotovka Славянский урок для русских Автор: Владимир Попов 05.07.2014 21:51 Одни (Холмогоров, Галковский) по ошибке до сих считают Украину неотъемлимой частью Великой России, другие (Карпец, Фролов) точно также ошибочно считают Россию - русским национальным государством. Из-за этого неадекватного мировоззрения и случилась трагедия Славянска. Пора уже понять - Украина не является более частью Великой России (как и Польша, и Финляндия), Россия - не является русским национальным государством на данный момент. … Вот ведь какую правду говорит отец убитого горноспасателя … У луганчан есть свое собственное отношение к имперским и власовским флагам. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6790&page=46#entry112259

Справа № 712/1401/14ц Провадження № 2/712/936/14 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є. при секретарі - ТКАЧ А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі Черкаського головного регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: інспекція з питань захисту прав споживачів, Національний банк України про визнання недійсним договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 04.07.2008 року, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду із даним позовом посилаючись на те, що в тексті договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 року у сумі 240 доларів США відсутній номер банківського (поточного) рахунку ОСОБА_1, а зазначений рахунок НОМЕР_1 який є анонімним (номерним) рахунком у зв'язку з тим, що не вказано на дебет чи на кредит цього рахунку здійснений запис у сумі 240 доларів США. Володілець цього анонімного рахунку невідомий. Тобто, в операційну касу банку (дебет або кредит) готівкова іноземна валюта у сумі 240 доларів США банком не була прийнята, а переказ у сумі 240 доларів на банківський (поточний) рахунок (дебет або кредит) ОСОБА_1 не був здійснений. В кредитно-заставному договорі № CSRKA 79350231 від 22.02.2008 року сторони не узгоджували у письмовій формі (ст.1055 ЦК України) оформлення будь-яких квитанцій. Тобто, порядок оформлення будь-яких квитанцій за будь-яким кредитним договром вважає нікчемним. Вказаний договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки є недійсним у зв'язку з тим, що відсутні істотні умови договору, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».В даному договорі надання фінансових послуг на переказ коштів відсутнє найменування операції, також не вказано на дебет або на кредит якого рахунку здійснюється переказ коштів у сумі 240 доларів США. Використання в квитанції № 1 від 07.04.2008 анонімного (номерного) рахунка НОМЕР_1 вважає грубим порушенням актів цивільного законодавства, зокрема ст.1066 ЦК України, ст.18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003р, затвердженою постановою правління НБУ та порушенням касової дисципліни. ОСОБА_1, 07 квітня 2008 року не надавав оферту, а відповідач 07 квітня 2008 року не акцептував оферту, тобто договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви № 1 на переказ готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 у сумі 240 доларів США. Крім того, на думку позивача, відповідач допустив порушення Закону «Про захист прав споживачів», а саме ст.18 відповідно до якої банк не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Просить суд визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 у сумі 240 доларів США між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовну заяву підтримав з підстав, викладених у ній. Представник відповідача проти позову заперечував тих підстав, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 22 лютого 2008 року уклали кредитно-заставний договір № CSRKAN79350231 (надалі - кредитний договір). Згідно з п. 17.1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 13 129,02 доларів США. Всі умови Кредитного договору були погоджені обома сторонами на час укладення договору. Вибір умов кредитування (як і вибір конкретного банку - ПриватБанку) з боку Позивача був добровільним. Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов і власноручно їх підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати їх належним чином. Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Кожен лист Кредитного договору підписаний особисто ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк» жодних послуг ОСОБА_1 не надавав та жодних завдань, а тим більше оплати від Позивача не отримував, а лише прийняв платіж в розмірі 240,00 доларів США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008 р. Також просив суд застосувати до даних правовідносин строк позовної давності. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволення виходячи з наступного. Як встановлено в судовому засіданні, 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № CSRKAN79350231. Згідно з п. 17.1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 13 129,02 доларів США. Відповідно до п. 3 ч. І ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Принцип свободи договору передбачає, як це закріплено у ст.627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента. Учасники цивільного обороту мають вільно, виходячи з власних інтересів, вирішувати, вступати їм у договірні відносини чи не вступати. Свобода договору передбачає можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Всі умови Кредитного договору були погоджені обома сторонами на час укладення договору. Вибір умов кредитування (як і вибір конкретного банку - ПриватБанку) з боку Позивача був добровільним. Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов і власноручно їх підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати їх належним чином. Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Кожен лист Кредитного договору підписаний особисто ОСОБА_1 У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до 4.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом. Такими Законами є Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України "Про Національний банк України". У відповідності до п.14 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Погашення заборгованості по кредитному договору повинно здійснюватись у валюті кредиту - доларах США. Згідно п. 4.4 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до п. 17.8 кредитного договору, до складу яких входять платежі за винагородою, процентам та кредитом. Згідно п. 4.5 кредитного договору для погашення заборгованості Банк відкриває позичальникові транзитний рахунок. Позичальник здійснює погашення заборгованості шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь Банку. Внесення коштів на транзитний рахунок здійснюється через касу Банку або у випадку наявності у позичальника платіжної картки, емітованої Банком, позичальник доручає Банку проводити погашення заборгованості в передбачені строки, шляхом списання на транзитний рахунок відповідної суми коштів, яка розміщена на картковому рахунку. Транзитний рахунок - це рахунок, який зазначений у п. 17.1.9 кредитного договору та відкритий Банком позичальникові для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості позичальника перед Банком за наданим Кредитом, процентам, винагородою та J і іншими платежами, передбаченими кредитним договором. Відповідно до п. 17.1.9. кредитного договору Банк відкрив позичальнику ОСОБА_1 транзитний рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на І погашення заборгованості позичальника перед Банком відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № CSRKAN79350231 від 22.02.2008р. 07 квітня 2008 року ОСОБА_1 здійснив платіж в розмірі 240,00 доларів США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008 року, і направивши їх на транзитний рахунок НОМЕР_1 кредитно-заставного договору І №CSRKAN79350231 про що свідчить квитанція про внесення коштів від 07.04.2008. Таким І чином, ОСОБА_1 вніс кошти на погашення заборгованості по вищевказаному кредитно-заставному договору і отримав квитанцію, яка підтверджує внесення грошових коштів В квитанції зазначені наступні дані: платник - ОСОБА_1; сума - 240,00 (двісті сорок) доларів США; призначення платежу - погашення заборгованості по кредитно-заставному договору № І CSRKAN79350231 від 22.02.2008 р.; кредит рахунку - транзитний рахунок НОМЕР_1. У ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона І (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ПАТ КБ «Приватбанк» послуг ОСОБА_1 не надавав, оплати від Позивача не отримував, а лише прийняв платіж в розмірі 240,00 доларів США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008. Вищевказана квитанція не є договором про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки, оскільки не відповідає ознакам договору про надання послуг, а є звичайною квитанцією, яка свідчить про внесення позичальником щомісячного платежу для погашення заборгованості по кредитному договору. Як вказується у Постанові Пленуму Верховного Суду України» від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні правовідносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. У разі якщо для виникнення цивільних прав і обов'язків необхідне зустрічне (взаємне) волевиявлення двох чи більше осіб, буде мати місце двосторонній або багатосторонній правочин, які в цивільному праві іменуються договорами. Дії, спрямовані на виконання договорів, правочинами не є. В даному випадку квитанція, яку позивач вважає договором сама по собі цивільні права не порушує, а може лише бути за відповідних умов доказом такого порушення. Хоча відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, в суді не може бути пред'явлена вимога про визнання недійсним акта, що має значення лише доказу у цивільній справі, оскільки в суді за загальним правилом, захищаються права, що порушуються або оспорюються, а фіксуються докази і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи спростовується. Питання про можливість визнання доказової сили таких документів може вирішуватися лише у справі за позовом про захист права, якщо позовні вимоги підтверджуються або спростовують ся вказаними документами. За таких обставин суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, ЦПК України, ст. України, суд - В И Р І Ш И В: У задоволенні позову відмовити. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. ГОЛОВУЮЧИЙ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/39535184 Апеляційний суд Черкаської області Інформаційний бюлетень. Черкаси 2012 1. Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства, викладена в інформаційних листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2012 року. 1.1.Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування. 1.2. Практика застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин. 1.3. Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права. 1.4. Практика застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів. 1.5. Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм матеріального права. 1.6. Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права. 1.7. Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» 1.8. Апеляційне оскарження ухвал суду про видачу/відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та їх розгляд. 2. Практика розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією. 3. Інститут слідчого судді за новим Кримінально – процесуальним кодексом України. 4. Виконання положень міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах. 1. Практика застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства, викладена в інформаційних листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2012 року. 1.4. Практика застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів. … 8. Аналіз норм чинного законодавства (зокрема пунктів 6, 7 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку про те, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительство), можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності. При цьому Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053). Договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки норми ЦК України не містять жодного винятку як щодо суб’єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок одержання встановлюється договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12). http://cka.court.gov.ua/sud2390/practice/inform/0001/ За аналогією пункт 8 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в редакції станом на 07.04.2008 З А К О Н У К Р А Ї Н И Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг … Розділ II УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ Стаття 4. Фінансові послуги 1. Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/ed20060114 «ПАТ КБ «Приватбанк» послуг ОСОБА_1 не надавав, оплати від Позивача не отримував, а лише прийняв платіж в розмірі 240,00 доларів США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008.» Розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту «г»пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Банк приймав платіж готівковою іноземною валютою без відкриття клієнту банківського (поточного) рахунку в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених в рішенні Соснівського районного суду м.Черкасі від 25.06.14 по справі №712/1401/14ц обставин банк на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при отриманні платежу в готівковій іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у банка була відсутня вказана ліцензія. Справа № 2а-8122/12/2670 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И "09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/81569/12 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Леонтович К.Г., суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В., секретаря - Наумця О.В., за участю представників: Національного банку України - Шведович В.М., ПАТ КБ "Правекс-Банк" - Півтора Н.А., Хмель О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Національного банку України в особі головного управління Національного банку України Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі № 2а-8122/12/2670 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" звернулося в суд з позовом до Національного банку України, в якому просило скасувати постанову Національного банку України від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн.. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою НБУ від 08.04.2005 р. №123 та Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою НБУ від 18.06.2003 р. №255, при здійсненні операцій з використанням спеціальних платіжних засобів з карткових рахунків, відкритих в іноземній валюті, стягував комісію в іноземній валюті шляхом списання комісійної винагороди з рахунків валютної позиції з подальшим її зарахуванням на дохід банку в національній валюті, що відповідає вимогам діючого законодавства. Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, позовні вимоги задоволені. Скасована постанова Національного банку України від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Національний банк України в особі головного управління Національного банку України Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ КБ "Правекс-Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що головним управлінням НБУ в Автономній республіці Крим проведена комплексна перевірка виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ПАТ КБ "Правекс-банк" за період з 01.04.2001р. по 01.04.2012р., за результатами якої складений Акт та Протокол порушення валютного законодавства від 25.04.2012р. № 09-048/258. Згідно даного протоколу, при здійсненні валютних операцій з перерахунку коштів клієнтів Банку з рахунків, відкритих в іноземній валюті, позивач списував комісійну винагороду за 2011 р. в іноземній валюті, після чого конвертував її в національну валюту та зараховував на власний рахунок. Відповідач вважає такі дії протиправними та вказує, що пунктом 3.11 глави 3 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ від 30.04.2010 р. №223, яким передбачено, що комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий рахунок користувача. Також відповідач зазначає, що розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту "г" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Оскільки таких ліцензій при стягненні комісійних витрат у позивача не було, то оскаржувана постанова від 11.05.2012р. № 09-048/2887 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, згідно якої позивача притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8 126,47 грн. прийнята відповідно норм діючого законодавства. Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач стягував комісію в іноземній валюті, продавав її на валютному ринку та після цього зараховував її на свій рахунок у національній валюті, такі дії ПАТ КБ "Правекс-Банк" є правомірними та вчиненими у відповідності до вимог діючого законодавства. При цьому суди зазначали, що відповідно Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою НБУ від 08.04.2005 р. №123 та Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою НБУ від 18.06.2003 р. №255, з поточного рахунку клієнта сума комісії списується у валюті рахунку та через валютну позицію (3800 - кредит, технічний рахунок банку по валютній позиції, через який здійснюється конвертація валюти, 3801 - дебет, технічний рахунок банку в гривневому еквіваленті) банк зараховує комісійну винагороду на рахунки комісійних заходів (6110 - рахунок комісійних доходів банку в національній валюті) в національній валюті, на підставі чого суди попередніх інстанцій прийшли до висновків про правомірність дій позивача при списанні ним з рахунків комісійних винагород в іноземній валюті з переведенням їх на вищенаведені рахунки банку. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності винесеної відповідачем постанови від 11.05.2012 р. №09-048/2887 про притягнення ПАТ КБ "Правекс-Банк" до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 8126,47 грн., за списання з рахунків, відкритих в іноземній валюті, комісійних винагорорд в іноземній валюті за відсутності відповідної ліцензії, наведене сторонами не заперечується. Відповідно п. 8.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 р. №492 поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених цією главою Інструкції. Пунктом 7.13 названої Інструкції встановлений перелік операцій з поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи - резидента або за його дорученням, серед вказаного переліку не передбачені операції зі списання комісійних банку-резидента в іноземній валюті. Згідно п.3.11 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ від 30.04.2010 р. №223 комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів сплачується користувачами виключно в гривнях незалежно від того, у якій валюті відкритий рахунок користувача. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених обставин позивач на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія. Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені судами обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач прийняв оскаржувану постанову про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства відповідно діючого законодавства та в межах наданих повноважень. Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про правомірність дій позивача при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті та дійшли до необґрунтованих висновків про протиправність оскаржуваної постанови і наявність підстав для її скасування. Посилання судів попередніх інстанцій, що позивач стягував комісійні винагороди в іноземній валюті та продавав її на валютному ринку після чого зараховував її на рахунок у національній валюті безпідставні оскільки не ґрунтуються на доказах, по справі відсутні будь-які докази наведених судами висновків. Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та безпідставністю, виходячи з вищенаведеного. Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, - ПОСТАНОВИЛА: Касаційну скаргу Національного банку України в особі головного управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення. У позові публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Національного банку України про скасування постанови відмовити. Постанова набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України. Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/32477156 http://reyestr.court.gov.ua/Review/27846823 http://reyestr.court.gov.ua/Review/26417390 Справа №2а-8122/12/2670 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И "19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/80966/11 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Головуючого - Шипуліної Т.М., суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М. за участю: секретаря Хомініч С.В. представників позивача -Гусака А.М., Конончук З.В. представника відповідача -Перепелюка О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року по справі №2а-3533/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія: В С Т А Н О В И Л А : Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 29.07.2009 №0002822304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3972960,00грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що виявилось у здійсненні торгівельної діяльності без одержання торгового патенту. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що послуги, які надав позивач не є об'єктом оподаткування торговим патентом. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на те, що позивачем здійснювалась торгівельна діяльність без придбання торгового патенту. Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»23.11.2011 року звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.11.2011 року прийняв її до свого провадження. В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема: п.4 ст.1, ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час проведення перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.12.2006 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2006 по 31.03.2009, податковим органом було виявлено факт реалізації за готівковий рахунок через платіжні термінали товарів -електронних ваучерів - без торгових патентів на ці товари, а саме: у період з 01.02.2007 по 01.07.2008 -через 497 платіжних терміналів; з 01.07.2008 по 01.09.2008 -через 442 платіжних терміналів; з 01.09.2008 по 01.10.2008 -через 426 платіжних терміналів; з 01.10.2008 по 01.12.2008 - через 226 платіжних терміналів; з 01.12.2008 по 01.01.2009 -через 251 платіжних терміналів; з 01.01.2009 по 01.03.2009 через 247 платіжних терміналів. За наслідками перевірки було складено акт від 16.07.2009 № 123/23-604/34817404 та прийнято рішення від 29.07.2009 №0002822304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3972960,00грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності визначається Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Відповідно до ст. 1 вказаного Закону об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Тобто, для оподаткування патентом діяльність платника податків повинна мати ознаки торговельної. Під торговельною діяльністю, згідно з частиною другою ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. При цьому, в силу частини третьої ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговельна діяльність повинна здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів, під якими слід розуміти: магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності -фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі -ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні й пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Судом встановлено, що позивач здійснював діяльність, що полягала у прийнятті через платіжні термінали готівкових коштів від споживачів послуг мобільного (стільникового) зв'язку, переведенні цих коштів у безготівкову форму, здійсненні за допомогою електронної платіжної системи EasyPay клірингу отриманих коштів, подальшому їх безготівковому переказі та зарахуванні на рахунки абонентів операторів мобільного (стільникового) зв'язку. Рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі відповідно до чинного законодавства підпадає під ознаки переказу коштів (п. 1.24 ст. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Згідно з п. 8 ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» переказ грошей вважається фінансовою послугою. Отже, діяльність, яку здійснював позивач, є діяльністю з наданням фінансових послуг по переказу грошей, адже в даному випадку позивач не надає послуги покупцеві, а фактично приймає оплату за послуги, які надаються іншими особами -мобільним оператором, Інтернет-провайдером тощо. Приймаючи готівкові кошти у покупців через електронні термінали, позивач не стає зобов'язаною особою щодо надання оплачених послуг. Висновок відповідача про те, що торгівлю «електронними ваучерами»належить вважати торгівлею товарами, є помилковим, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що під «електронним ваучером»сторони розуміють певну інформацію у вигляді цифрового коду, яка за жодних обставин в силу своїх властивостей не може вважатися товаром. Цей код є лише певним засобом ініціювання грошового переказу у платіжній системі EasyPay за допомогою додаткових можливостей цієї системи, зокрема, SMS-сервісу, який обирається споживачем самостійно на власний розсуд. Отже, у даному випадку відсутній факт продажу товару, оскільки електронний ваучер виступає засобом оплати послуг та сам по собі не підлягає реалізації у зв'язку з відсутністю ринкової вартості та споживчої цінності. З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком суду першої інстанції по суті спору щодо незаконності застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оспорюваним рішенням. При цьому, слід також зазначити про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України, які не застосовуються до порушень зобов'язань щодо сплати торгового патенту, оскільки плату за торговий патент включено до переліку загальнодержавних податків і зборів, встановленого ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а порядок сплати та відповідальність за порушення строків сплати регулюються Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». У разі несплати вартості торгового патенту у встановлені зазначеним Законом строки, зобов'язання з його сплати є податковим боргом, граничні строки стягнення якого встановлені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Оскільки у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції, то оскаржувана постанова Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а постанова окружного адміністративного суду міста Києва -залишенню в силі як скасована помилково. Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія - У Х В А Л И Л А : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна» задовольнити. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 року скасувати, постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року залишити в силі. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 -238 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: _______________________Т.М.Шипуліна Судді: _______________________Л.І.Бившева _______________________А.М. Лосєв http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28594524 http://reyestr.court.gov.ua/Review/19781873 http://reyestr.court.gov.ua/Review/13689188 ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Правління Національного банку України 12.11.2003 N 492 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493 ІНСТРУКЦІЯ про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах … 1.5. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. 1.6. Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо). 1.7. Банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України і договором. 1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. … 6. Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам для власних потреб … 7.12. На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються: … готівкова валюта внесена/переказана власником рахунку або його довіреною особою; { Абзац другий пункту 7.12 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 158 ( z0321-09 ) від 23.03.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 212 ( z1121-13 ) від 06.06.2013 } … 7.13. З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться такі операції: а) в іноземній валюті: … перерахування коштів для погашення заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти, комісійні, неустойка відповідно до законодавства України); http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03/page3 Якщо заява на переказ готівки не є договором про надання послуг з переказу коштів, то розрахунок в іноземній валюті за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права, згідно з пунктом 1.3 глави 1 Положення про валютний контроль, є використанням іноземної валюти як засобу платежу і, відповідно до підпункту «г»пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»потребує отримання індивідуальні ліцензії Національного банку України на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Тобто, банк необхідно притягнути до відповідальності за порушення валютного законодавства. Д Е К Р Е Т КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про систему валютного регулювання і валютного контролю Стаття 13. Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю … 2. Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. { Пункт 2 статті 13 в редакції Закону N 3453-IV ( 3453-15 ) від 21.02.2006 } … Стаття 16. Відповідальність за порушення валютного законодавства 1. Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. ( Пункт 1 статті 16 в редакції Закону N 3891-12 від 28.01.94 ) 2. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): … за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій; … за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України; { Абзац п'ятий пункту 2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 295/97-ВР від 03.06.97, в редакції Закону N 3453-IV ( 3453-15 ) від 21.02.2006 } http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-93