Постановление ВС-КХС об отмене признания ничтожной сделки в ВиЭйБи банке по зачету кредита с депозитом

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа N 910/8087/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.
за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивної Л.В., Смірнової Л.Г., Руденко М.А.

від 04.12.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок"

про скасування рішення,-

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про скасування рішення N 11/2-47232 від 23.09.2016 року у формі повідомлення про нікчемність правочину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у повідомлені N 11/2-47232 від 23.09.2016 року про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 року, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу N 2082-НВ.3 від 01.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок", відсутні будь-які належні та допустимі докази нікчемності правочину або відомості про надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року у справі N 910/8087/17 відмовлено в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів обґрунтованості позовних вимог, а тому у задоволенні позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року у справі N 910/8087/17 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" задоволено. Скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни у формі повідомлення N 11/2-47232 від 23.09.2016 року про нікчемність правочину, а саме щодо погашення заборгованості за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Група "Галтекс" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу N 2082-НВ.3 від 01.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок".

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що позивач вказав, що відповідачем зроблено передчасний висновок про нікчемність правочину, оскільки він був відсутнім у відповідача, а також зазначений висновок суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також діям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення Уповноваженою особою Фонду.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни звернулась з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року у справі N 910/8087/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року у справі N 910/8087/17 та призначено скаргу до розгляду на 22 травня 2018 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.05.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Студенця В.І. у відпустці для розгляду справи N 910/8087/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Ткач І.В.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна Марина Анатоліївна у касаційній скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року у справі N 910/8087/17 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року у справі N 910/8087/17.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіною Мариною Анатоліївною було вчинено правильні дії щодо повідомлення про нікчемність правочину, які відповідають ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, відповідач наголошує на тому, що ним проводилась перевірка правочинів за інформацією з АБС Б2.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України N 733 від 20.11.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення N 123 від 20.11.2014 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк", згідно з яким з 21.11.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк".

Наказом N 90 від 15.12.2014 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною призначено перевірку правочинів Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (в тому числі, договорів), що є нікчемними.

Наказом N 23/1 від 20.01.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною призначено альтернативну перевірку правочинів Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (в тому числі, договорів), що є нікчемними.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N 63 від 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N 155-14 від 25.08.2015 року делеговано всі повноваження ліквідатора відповідача, визначені ст. ст. 37, 38 ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. на час здійснення процедури ліквідації банку.

22.02.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення N 213, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації банку на два роки по 19.03.2018 року включно; продовжено повноваження ліквідатора банку, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній М.А. строком на два роки до 19.03.2018 року включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, і не потребує доказування.

Враховуючи склад сторін та ті обставини, що спір між сторонами виник на стадії ліквідації банку у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, такий спір підвідомчий господарським судам.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі N 910/8132/17 провадження N 12-27гс18 від 18.04.2018 року.

Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015 року підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 року по 20.11.2014 року, і виявлено правочин щодо погашення заборгованості позивача за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 року, який віднесено уповноваженою особою до нікчемних.

На підставі результатів перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" направлено позивачу та третій особі повідомлення N 11/2-47232 від 23.09.2016 року про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 року, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу N 2082-НВ.3 від 01.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок".

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначив, що висновок у зазначеному повідомленні про нікчемність зарахування кредитної заборгованості позивача грошовими коштами третьої особи депозиту є неправомірним, а вчинений правочин не містить умов, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, у відповідності до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку на предмет відповідності їх законодавству не була вчинена уповноваженою особою у період дії тимчасової адміністрації.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації уповноважена особа повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 7 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N 826 від 26.05.2016 року (далі - Порядок), передбачено, що за наслідками проведення перевірки комісією правочинів (договорів) на предмет нікчемності складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом (ами) перевірки.

При цьому акт перевірки повинен містити: інформацію щодо складу комісії; перелік правочинів (у тому числі договорів) щодо кожного правочину (договору), що перевірялися, а саме: номер рахунку/договору, назва операції, наявність/відсутність факту нікчемності, підстава нікчемності (норма закону) (у разі виявлення факту нікчемності), інформація про те, яким чином вчинення (укладення) даного правочину призвело до збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням неплатоспроможного банку з ринку (у разі нікчемності правочину на підставі п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); інформацію щодо конфлікту інтересів членів комісії.

Згідно із положеннями п. 8 розділу II Порядку уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.

Таким чином, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення зобов'язують Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказати правочин (договір), а також зазначити норму закону, який містить підставу нікчемності правочину (договору).

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить іншого терміну "правочин", а тому зміст правочину визначений главою 16 розділу ІУ Книги першої Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договір) дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Проте, не всі дії, які зазначені у статті 202 ЦК України, можуть бути визнані правочином.

Для правової кваліфікації дій учасників цивільного обороту, спрямованих на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків в якості правочинів, суттєве значення має встановлення підстав вчинення таких дій, тобто сукупності юридично значимих причин-обставин, безпосереднім об'єктивним наслідком яких стали такі дії. Саме правова підстава тієї чи іншої дії надає останній якостей цивільно-правового правочину і дозволяє належним чином кваліфікувати правочин за видом і дозволяє вірно визначити норму матеріального права, яка регулює цей правочин.

Як випливає з аналізу глави 16 ЦК України, законодавець визначає договір і дії, що вчиняються на виконання зобов'язання з договору, у нерозривній єдності, а правила про форму правочину і про його недійсність - розглядає по відношенню до підстав виникнення зобов'язання.

У повідомленні N 11/2-47232 від 23.09.2016 року уповноважена особа Фонду зазначає про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 року, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу N 2082-НВ.3 від 01.02.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ПАТ "Шкіряне підприємство "Світанок".

При цьому, як вбачається з повідомлення N 11/2-47232 від 23.09.2016 року такий правочин визнано нікчемним з посиланням на те, що фактично банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Судом апеляційної інстанції з витягу з акту перевірки від 09.02.2015 року встановлено та відповідачем в касаційній скарзі не заперечується, що у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" оригінали кредитних договорів, договорів застави та інших документів кредитних та юридичних справ 17.11.2014 року були вилучені співробітниками Служби безпеки України, що підтверджується запитом N 51/12-061 від 17.11.2014 року та листом N 06-843/1БТ від 17.11.2014 року, і за відсутністю оригіналів кредитних договорів, договорів застави та інших документів кредитних та юридичних справ провести належним чином перевірку правочинів (у тому числі укладених договорів) щодо наявності ознак нікчемності не вбачається можливим.

З огляду на викладене колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірне повідомлення і його висновки про нікчемність правочинів ґрунтуються лише на припущеннях Уповноваженої особи Фонду, без ретельного дослідження змісту, підстав та сторін, погоджена дія яких вказує на вчинення ними правочину, чи низки правочинів, які передбачають надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішення відповідача у формі повідомлення N 11/2-47232 від 23.09.2016 року про нікчемність правочину (погашення заборгованості за кредитним договором N 102-2013 від 08.08.2013 р.) підлягає скасуванню, оскільки відповідачем зроблено передчасний висновок про нікчемність правочину, який суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також діям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення Уповноваженою особою Фонду.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року у справі 910/8087/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач
 

[ANTIRAID]

Это решение прекрасно во всем. В отличии от судей Большой палаты Верховного суда судьи просто Верховного суда (без Украины)  считают возможным признание недействительным уведомлений уполномоченного лица ФГВФЛ на ликвидацию банков о ничтожности сделок.

Судьи указали, что не всякая сделка о которой написано в самом уведомлении может быть сделкой. Кроме того, по мнению судей, отсутствие оригиналов документов, которые изъяло СБУ, вообще лишает прав уполномоченное лицо признавать сделки ничтожными. В данном случае можно опустить, как счастливы стороны этой сделки, которые смогли зачесть депозит с кредитом благодаря слаженным действиям ФГВФЛ и СБУ.

[0720]

да они не читают решений Большой Палаты

к тому же решения Большой Палаты были опубликованы в реестре 25 мая, а это решение вынесено 22 мая 

откуда же им знать что там в Большой Палате происходит, если туда никого не допускают..

[0720]

но главное значение этого решения — юрисдикционное

 

как видим, хозяйственный или гражданский (не административный) суд — прекрасно может отменить решения Фонда грабування или его "уполномоченных лиц" о "ничтожности" сделки, и таким образом защитить нарушенное гражданское право

 

что в очередной раз, дополнительным образом подтверждает, что Фонд грабування и его "уполномоченные лица" в правоотношениях с клиентами банков НЕ ОСУЩЕСТВЛЯЮТ ВЛАСТНУЮ УПРАВЛЕНЧЕСКУЮ ФУНКЦИЮ

 

Фонд грабування (а также его работники, в числе которых состоят и так называемые "уполномоченные лица") осуществляют властную управленческую функцию ТОЛЬКО ПО ОТНОШЕНИЮ К БАНКАМ, но не к их клиентам

 

а клиентов они тупо грабят, — волюнтарно и на собственное усмотрение признавая сделки "ничтожными"