Постановление БП-ВС о невозможности рассмотрения дела по установлению юридического факта при наличии спора

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року

м. Київ

Справа N 636/1324/16-ц

Провадження N 14-225цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Ситнік О.М.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

учасники справи:

заявник - військова частина А-4104 (далі - ВЧ А-4104),

заінтересована особа - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ВЧ А-4104 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів Хорошевського О.М., Бровченка І.О., Кіся П.В.

у справі за заявою ВЧ А-4104, заінтересована особа - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ВЧ А-4104 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт належності їй державного акта серії Б N 047623 на право користування земельною ділянкою площею 3069,2 га, що розташована в с. Благодатному (на території Комсомольської селищної ради) Зміївського району Харківської області.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2017 року заяву ВЧ А-4104 задоволено. Встановлено факт належності ВЧ А-4104 державного акта серії Б N 047623 на право користування земельною ділянкою площею 3069,2 га, що розташована в с. Благодатному (на території Комсомольської селищної ради) Зміївського району Харківської області.

Задовольняючи заяву ВЧ А-4104, суд першої інстанції керувався тим, що урішенні виконавчого комітету Готвальдівської районної ради народних депутатів від 03 квітня 1990 року N 98 та державному акті серії Б N 047623 на право користування земельною ділянкою, який виготовлено на виконання вказаного рішення виконкому, назва особи, на яку має бути оформлено такий акт, не відповідає дійсній назві, а саме: у згаданому рішенні виконкому передбачено оформлення і видачу державного акта на право користування земельною ділянкою полігона ХВВАУЛ ім. С.І. Грицевця , який мав умовне найменування "Військова частина 47026" з місцем дислокації в с. Благодатне Зміївського району Харківської області і правонаступником якого є ВЧ А-4104, що є землекористувачем земельної ділянки. Оскільки встановлення факту належності ВЧ А-4104 державного акта на право користування земельною ділянкою має для заявника юридичне значення, суд першої інстанції задовольнив заяву ВЧ А-4104 на підставі вимог статей 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2017 року скасовано, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ВЧ А-4104 у заяві зазначила, що у зв'язку з допущеною помилкою в державному акті під час його видачі виконавчим комітетом Готвальдовської районної ради народних депутатів у 1990 році не може в повному обсязі скористатися правом землекористувача. З таких підстав вбачається спір про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, який має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

У лютому 2018 року ВЧ А-4104 звернулася з касаційною скаргою до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі

ВЧ А-4104 у касаційній скарзі зазначає, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі, оскільки заяву про встановлення факту, що має юридичне значення подано на підставі статті 256 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції набув чинності ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року, відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 якого суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заявник зазначав, що належність йому спірної земельної ділянки підтверджено рішенням виконавчого комітету Готвальдівської районної ради народних депутатів від 03 квітня 1990 року N 98, довідкою начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (далі - КЕВ м. Харкова) від 23 червня 2016 року N 3162, актом звірки обліку земель оборони станом на 01 грудня 2016 року, а також установлено рішенням Господарського суду Харківської області від 15 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга має бути частково задоволена з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Звертаючись у квітні 2016 рокудо суду із заявою, ВЧ А-4104 посилалася на статтю 256 ЦПК України та просила встановити факт належності їй державного акта серії Б N 047623 на право користування земельною ділянкою площею 3069,2 га, що розташована в с. Благодатному на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області. ВЧ А-4104 вважала, що у зв'язку з помилкою в держаному акті, вона не може у повному обсязі скористатися своїми правами землекористувача.

Відповідно до статті 234 ЦПК України (у редакції на час звернення до суду) окреме провадження? це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частинами першою, другою статті 256 ЦПК України (у редакції на час звернення до суду) суд розглядав справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку могли бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи вбачається, що з приводу права користування земельною ділянкою площею 3 069,2 га, що розташована в с. Благодатному на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, існує декілька судових спорів у господарських судах між ВЧ А-4104, КЕВ м. Харкова та Харківським національним університетом повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У червні 2012 року ВЧ А-4104 зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І., старшого державного інспектора сільського господарства в Харківській області Павловського А.М. про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки ВЧ А-4104 з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 3 069,2 га, що розташована в с. Благодатному на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в задоволені позовних вимог ВЧ А-4104 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року скасовано. Позовні вимоги ВЧ А-4104 задоволено частково. Визнано незаконними дії щодо проведення 16 травня 2012 року перевірки ВЧ А 4104. Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, винесений 17 травня 2012 року N 000016 державним інспектором сільського господарства в Харківській області Рєпіним О.І. У задоволенні іншої частини позовних вимог ВЧ А-4104 відмовлено (а. с. 69?74).

У березні 2013 року заступник військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору від 16 вересня 2013 року N 7 "Про спільний обробіток землі", укладений між ВЧ А-4104 та Приватним підприємством Агрофірмою "Пришибська" (далі - ПП Агрофірмою "Пришибська"). Прокурор у своєму позові зазначав, що ВЧ А-4104 не є безпосереднім землекористувачем спірної земельної ділянки (справа N 922/925/16).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 червня 2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2016 року, у позові прокурора відмовлено (а. с. 99?122). Проте постановою Вищого господарського суду України від 06 грудня 2016 року зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи N 922/925/16 Господарський суд Харківської області рішенням від 15 березня 2017 року відмовив у позові прокурора. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року зазначене рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 травня 2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 15 березня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначеною постановою суду касаційної інстанції встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2017 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року (справа N 922/1288/16), відмовлено в позові ВЧ А-4104 до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Міністерства оборони України, КЕВ м. Харкова про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 3069,2 га, що розташована в с. Благодатному Зміївського району Харківської області. Отже, у справі N 922/1288/16 спір між сторонами стосувався саме належності права користування земельною ділянкою, частина якої була передана ПП Агрофірма "Пришибська" за спірним договором про спільний обробіток землі.

З аналізу зазначених судових рішень, а також із доводів, які наводила Військова прокуратура сил антитерористичної операції у своїх поясненнях та в апеляційній скарзі, вбачається, що між ВЧ А-4104, КЕВ м. Харкова та Харківським національним університетом повітряних сил імені Івана Кожедуба існує тривалий спір про право користування земельною ділянкою площею 3069,2 га, що розташована в с. Благодатному Зміївського району Харківської області.

Ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд на зазначене уваги не звернули та не дотрималися вимог ЦПК України.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 256 ЦПК України (у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Згідно із частиною шостою статті 235 ЦПК України (у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічні вимоги закріплені й у частині шостій статті 294 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Згідно з вимогами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді справи в порядку окремого провадження встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, що зумовлює залишення заяви без розгляду, тому Велика Палата Верховного Суду в силу частини третьої статті 400 ЦПК України виходить за межі вимог касаційної скарги та скасовує рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а заяву ВЧ А-4104 - залишає без розгляду.

Крім того, суд апеляційної інстанції послався на наявність спору між заявником та суб'єктом владних повноважень у особі Зміївської (до перейменування - Готвальдівської) районної ради Харківської області, а відтак визначив юрисдикцію спору у порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками погодитися не можна, оскільки у своїй заяві ВЧ А-4104 не посилалася на наявність такого спору. Разом з тим відповідно до вимог частин першої та другої статті 11 ЦПК України (у редакції на час подання позову) визначення предмета спору, змісту позовних вимог та перелік доказів є виключним правом позивача (заявника).

Тому Велика Палата Верховного Суду вважає висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства таким, що не ґрунтується на нормах закону.

Керуючись статтями 258, 259, 294, 400, 402, 403, 409, 415, 416, 419ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу військової частини А-4104 задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року скасувати, заяву військової частини А-4104, заінтересована особа - Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба, про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено і підписано 25 червня 2018 року.

Головуючий суддя Суддя-доповідач В.С. Князєв О.М. Ситнік Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич

О.Р. Кібенко О.Г. Яновська

Лобойко Л.М.

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что в соответствии с требованиями части четвертой статьи 256 ГПК Украины (в редакции, действовавшей на момент рассмотрения дела судом первой инстанции) судья отказывает в открытии производства по делу, если из заявления об установлении факта, имеющего юридическое значение, усматривается спор о праве, а если спор о праве будет выявлен при рассмотрении дела, оставляет заявление без рассмотрения. Согласно части шестой статьи 235 ГПК Украины (в редакции, действовавшей на момент рассмотрения дела судом первой инстанции) если при рассмотрении дела в порядке особого производства возникает спор о праве, который решается в порядке искового производства, суд оставляет заявление без рассмотрения и разъясняет заинтересованным лицам, что они вправе подать иск на общих основаниях.