Постановление БП-ВС о хозяйственной юрисдикции спора касательно решение горсовета о реорганизации предприятий ЖКХ

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа N 200/16767/16-а

Провадження N 11-516апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги Первинної профспілкової організації Обласного житлово-комунального підприємства "Південне" (далі - ППО ОЖКП "Південне") та Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради (далі - КЖЕП "Південне", Міськрада відповідно) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року (судді Гімон М.М., Чумак С.Ю., Юрко І. В). у справі N 200/16767/16-а за позовом ППО ОЖКП "Південне" до Міськради, треті особи: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району м. Дніпропетровська, Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, КЖЕП "Південне", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство (далі - КЖЕП) "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення і

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ППО ОЖКП "Південне" звернулася до суду з позовом до Міськради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02 березня 2011 року N 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" (зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Міськради від 15 червня 2011 року N 30/12, 30 листопада 2011 року N 53/17, 28 грудня 2011 року N 28/19, 25 січня 2012 року N 24/20, 29 лютого 2012 року N 19/21, 30 травня 2012 року N 23/24, 30 травня 2012 року N 35/24, 25 липня 2012 року N 21/26, 14 листопада 2012 року N 39/28, 14 листопада 2012 року N 53/28, 25 грудня 2013 року N 39/45).

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 січня 2017 року апеляційні скарги Прокуратури Дніпропетровської області та Міськради задовольнив частково: постанову суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із цим судовим рішенням, ППО ОЖКП "Південне" та КЖЕП "Південне" подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги ППО ОЖКП "Південне" зазначила, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку щодо непідвідомчості вказаного спору адміністративному суду й закрив провадження у справі, помилково не врахував, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, прийнятим органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, передбачених прямими нормами законодавства, а саме Конституцією України та Законом України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, оскаржуване рішення не було та не могло бути виконано, а відповідно воно не стало підставою для виникнення цивільних (господарських) прав та обов'язків, правомірність набуття яких могла б вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

КЖЕП "Південне" у касаційній скарзі зазначило, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. При прийнятті спірного рішення Міськрада діяла як особа, уповноважена законом на розпорядження майном у межах наявної владної компетенції щодо підпорядкованих, підконтрольних та підзвітних їй комунальних підприємств, тобто як суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій у розумінні статті 3 КАС України.

Вищий адміністративний суд України ухвалами від 10 березня 2017 року відкрив касаційне провадження у зазначеній справі.

Відзиви (заперечення) на касаційну скаргу не надійшли.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції цього Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 квітня 2018 року прийняв до провадження справу та об'єднав в одне провадження для спільного розгляду і вирішення касаційні скарги ППО ОЖКП "Південне" та КЖЕП "Південне", а ухвалою від 25 квітня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 травня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційних скаргах доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій установили, що 02 березня 2011 року Міськрада прийняла рішення N 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради".

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Міськрада вирішила провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Міськради, шляхом передачі з їх балансу певного нерухомого майна на баланс інших підприємств.

Так, підпунктами 1.1 та 1.2 цього рішення визначено, що на баланс комунальним житлово-експлуатаційним підприємствам, підпорядкованим департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Міськради, передано жилі будинки (додатки 1-7), за винятком нежилих приміщень в жилих будинках, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, які не входять до житлового фонду та передаються на баланс Комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Міськради (додаток 8). При цьому не підлягають передачі на баланс зазначеному підприємству допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та таке інше) в жилих будинках. На баланс Комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Міськради передаються окремо розташовані нежитлові будівлі і споруди, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Дії, які необхідно вчинити для виконання прийнятого рішення, визначені пунктами 2-7 цього рішення. Також пунктом 8 вказаного рішення визначено осіб, на яких покладено контроль за його виконанням.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року (справа N 34/5005/4591/2012) КЖЕП "Південне" визнано банкрутом, а ухвалою від 11 жовтня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів КЖЕП "Південне", до якого, серед інших, включено ППО ОЖКП "Південне" - 4 черга на суму 304 тис. 007 грн 22 коп.

Вважаючи рішення Міськради від 02 березня 2011 року N 16/9 протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги ППО ОЖКП "Південне", суд першої інстанції виходив із того, що рішення Міськради від 02 березня 2011 року N 16/9 є протиправним, оскільки при передачі з балансу на баланс об'єктів нерухомого майна останні перебували під арештом державної виконавчої служби та у податковій заставі. Крім того, суд зазначив, що фактично оскаржуваним рішенням було вирішено питання щодо проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств шляхом передачі майна з балансу одних комунальних підприємств на баланс інших комунальних підприємств, тобто не у спосіб, передбачений законодавством, що є порушенням статей 104-108 Цивільного кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що, звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач обґрунтував порушення своїх прав оскаржуваним рішенням Міськради в аспекті того, що він визнаний кредитором у справі про банкрутство КЖЕП "Південне", а тому за рахунок нерухомого майна, яке на підставі оскаржваного рішення вибуло із володіння КЖЕП "Південне" і не увійшло до його ліквідаційної маси, могли б бути задоволені вимоги кредитора. Тобто спір стосується права позивача задовольнити свої вимоги кредитора за рахунок майна, яке за спірним рішенням вибуло із володіння боржника.

Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що при прийнятті оскаржуваного рішення щодо передачі комунального майна, що належить територіальній громаді м. Дніпра, зі сфери управління одних комунальних житлово-експлуатаційних підприємств до сфери управління інших (новоутворених) комунальних підприємств відповідач діяв як уповноважена особа на розпорядження майном в межах своєї компетенції, а не як суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій в розумінні статті 3 КАС України.

Посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (справа N 21-5022а15), апеляційний суд дійшов висновку, що цей спір залежно від суб'єктного складу сторін має розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі, що розглядається, стосується визнання незаконним та скасування рішення Міськради про передачу комунального майна, що належить територіальній громаді м. Дніпра, зі сфери управління одних комунальних житлово-експлуатаційних підприємств до сфери управління інших (новоутворених) комунальних підприємств.

При цьому у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу майна з балансу на баланс між комунальними підприємствами, тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, оспорювання правомірності набуття юридичною особою спірного майна залежно від суб'єктного складу учасників справи має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі з підстав того, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є правильним.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржники не спростували, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1.Касаційні скарги Первинної профспілкової організації Обласного житлово-комунального підприємства "Південне" та Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В.В. Британчук Л.І. Рогач

Д.А. Гудима О.М. Ситнік

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич

В.С. Князєв О.Г. Яновська

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что из материалов дела усматривается, что спор в рассматриваемом деле, касается признании незаконным и отмены решения горсовета о передаче коммунального имущества, принадлежащего территориальной общине Днепра, из сферы управления одних коммунальных жилищно-эксплуатационных предприятий в сферу управления других (вновь созданных) коммунальных предприятий.

При этом в случае принятия субъектом властных полномочий решения о передаче имущества с баланса на баланс между коммунальными предприятиями, то есть ненормативного акта, который исчерпывает свое действие после его реализации, оспаривание правомерности приобретения юридическим лицом спорного имущества в зависимости от субъектного состава участников дела должно решаться в порядке гражданской (хозяйственной) юрисдикции, поскольку возникает спор о праве гражданском.