Постановление ВС-КХС о признании недействительным решения наблюдательного совета ПУМБ принятого в процедуре сквиз-аут (squeeze-out)


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8705/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018р.

у складі колегії суддів: Н. Ф. Калатай- головуючий, А. І. Мартюк, Л. П. Зубець

та на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018р.

суддя: А. І. Привалов

за позовом ОСОБА_4 

до публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

про визнання протиправними дій та недійсним рішення

за участю представників:

позивача: адвокат Р.Ю. Кравець

відповідача: адвокат М.М. Мединський

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у несвоєчасному затвердженні вартості 1 (однієї) простої іменної акції товариства та загальної вартості іменних цінних акцій, що підлягають обов'язковому викупу; ненаданні акціонеру можливості володіти інформацією про загальну вартість простих іменних акцій, які підлягають обов'язковому викупу, що призвело до порушення прав ОСОБА_4, яка є власником 14 174 шт. простих іменних акцій ПАТ «ПУМБ», реалізувати право обов'язкового викупу акціонерним товариством належних ОСОБА_4 простих акцій за справедливою ціною, та визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, що оформлене протоколом № 293 засідання наглядової ради ПАТ «ПУМБ» від 05.05.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення наглядової ради відповідача, оформлене протоколом № 293 від 05.05.2018 року, яким було затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції товариства у розмірі 331 грн., було прийнято з порушенням вимог Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки позивач повинен був мати можливість володіти інформацією про ціну викупу належних йому акцій не пізніше дня проведення річних загальних зборів акціонерів, порядок денний яких передбачав голосування з питань, визначених ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ринкова вартість акцій була визначена відповідачем з дотриманням приписів п. 2 ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Суди попередніх інстанцій відзначили, що 29.05.2018 року закінчився тридцятиденний строк після прийняття загальними зборами рішення, протягом якого позивач як акціонер мав право подати відповідачу письмову вимогу про обов'язковий викуп акцій (14 174 шт. простих іменних акцій ПАТ «ПУМБ»), однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з такою вимогою.

Суди попередніх інстанцій вказали, що згідно ч. 3 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», ціна викупу акцій є обов'язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, та істотною умовою договору, який укладається між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій.

Суди попередніх інстанцій відзначили, що у повідомленні, яке позивачу направив відповідач, останнім зазначено всі необхідні дані, передбачені ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема, і ціну викупу акцій, а тому відповідач вчинив усі необхідні дії на виконання вимог статей 8 та 69 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо визначення ціни викупу акцій та повідомлення про неї позивача. Чинне законодавство не вимагає проведення експертної оцінки ринкової вартості акцій до моменту проведення загальних зборів акціонерного товариства; законодавством встановлено лише дату, станом на яку має бути проведена оцінка, але визначення дня проведення самої оцінки відсутнє.

Суди констатували, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про ознайомлення з проектом договору про викуп акції та відмови відповідачем йому в ознайомленні з цим проектом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Г.А. Бандура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі № 910/8705/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 зазначає зокрема про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки положенням статей 8, 36, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - Закон), оскільки проект договору про обов'язковий викуп акцій товариством має бути складений товариством до дня проведення загальних зборів акціонерів, і товариство повинно надати вказаний проект акціонеру для ознайомлення як до дня проведення зборів, так і в день їх проведення. ОСОБА_4 у скарзі вказує, що істотною умовою вищевказаного договору є ціна, що свідчить про те, що така ціна має бути відома акціонерам до моменту проведення загальних зборів.

4. Позиції інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу (та представник відповідача в судовому засіданні) проти доводів касаційної скарги заперечує, вважають рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції такими, що прийняті у повній відповідності до положень матеріального та процесуального законодавства. Відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено обставини справи, надана правильна оцінка наявним у справі доказам. Відповідач вказує, що ним були дотримані всі вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», позивач до нього з вимогою про викуп акцій не звертався, як і з вимогою про ознайомлення з проектом договору про викуп акцій. На думку відповідача, ним були вчинені всі необхідні дії, спрямовані на забезпечення права позивача вимагати обов'язкового викупу акцій та забезпечення фактичної можливості реалізації цього права.

5. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Позивач, ОСОБА_4, є власником простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - Банк) у кількості 14 174 шт., що складає 0,098953% статутного капіталу Банку.

26.04.2018 року відбулись річні загальні збори акціонерів Банку (далі - Збори), рішення яких оформлені протоколом № 79 (а.с. 214-320 т. 1). До порядку денного Зборів входило питання про зміну типу та найменування Банку (п. 7 порядку денного).

Відповідно до протоколу № 79 від 26.04.2018 року, з трьох акціонерів Банку на Зборах були присутні двоє - позивач (14174 акції) та ТОВ «СКМ Фінанс» (13212819 акцій). Присутні на Зборах акціонери володіли 92,342248 % акцій Банку, що мають право голосу.

За результатами розгляду пункту 7 порядку денного акціонери прийняли рішення змінити тип організаційно-правової форми Банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та змінити його найменування на наступне: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Позивач ОСОБА_4 під час розгляду цього питання голосувала «проти».

Право наглядової ради Банку на затвердження ринкової вартості майна Банку передбачено пп.35 п.7.8 Статуту Банку.

27.04.2018 року, наглядовою радою Банку прийнято рішення, оформлене протоколом № 292 (а.с. 264-266 т.1), яким, серед іншого:

- затверджено перелік акціонерів банку, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій згідно положень ст. 68 Закону, а саме: акціонер Банку - позивач, якому належать 14 174 шт. голосуючих простих акцій, що складає 0,098953% статутного капіталу Банку;

- обрано ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» в якості суб'єкта оціночної діяльності для проведення незалежної експертної оцінки з визначення ринкової вартості 1 (однієї) акції Банку з метою забезпечення реалізації прав акціонерів на обов'язків викуп акцій згідно ст. 68 Закону та затверджено умови договору з вказаною особою.

04.05.2018 року ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» виконано Звіт про оцінку 1 (однієї) простої іменної акції публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (а.с. 1-99 т. 2), згідно з яким ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Банку станом на 22.03.2018 року складає 331 грн. без ПДВ.

05.05.2018 року наглядовою радою Банку прийняті рішення, оформлені Протоколом № 293 (а.с. 100-102 т. 2), яким:

- встановлено порядок повідомлення акціонерів Банку, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій Товариства, шляхом направлення поштою рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

- затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Банку у розмірі 331 грн. без ПДВ, яку визначено незалежним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» станом на 22.03.2018 року, для обов'язкового викупу акцій Банку згідно ст. 68 Закону;

- затверджено ціну обов'язкового викупу акцій у розмірі 331 грн. без ПДВ за 1 (одну) просту іменну акцію Банку, що дорівнює ринковій вартості 1 (однієї) простої іменної акції Банку, та загальну вартість простих іменних акцій Банку, що підлягають обов'язковому викупу, в кількості 14 174 шт., у розмірі 4691594 грн. без ПДВ. 

Ринкова вартість 1 (однієї) простої іменної акції Банку визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на 22.03.2018 року. Опублікування Банком в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів відбулось 23.03.2018 року - в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» № 57 (2810) (а.с.142-143 т.1) та розміщене на власному веб-сайті Банку. 

Відповідач направив позивачу повідомлення про право обов'язкового викупу акцій Банку вих. № КНО-19.4/18 від 05.05.2018 року (а.с. 103 т. 2). В цьому повідомленні вказано, що згідно ч. 2 ст. 69 Закону Банк повідомляє позивача про наявність у нього права вимоги обов'язкового викупу належних позивачу акцій Банку за ціною обов'язкового викупу акцій 331 грн. за одну просту іменну акцію, що дорівнює вартості однієї простої іменної акції Банку, яка визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» станом на 22.03.2018 року та затверджена рішенням наглядової ради Банку, оформленим протоколом № 293 від 05.05.2018 року.

Вказане повідомлення було направлено позивачу за двома адресами та отримано ним 09.05.2018 року та 17.05.2018 року відповідно (а.с. 105 т. 2). У відповідь на дане повідомлення позивач направив Банку лист від 25.05.2018 року (а.с. 118-119 т. 2), в якому повідомив про незгоду з запропонованою ціною викупу та наголосив на тому, що був позбавлений можливості володіти інформацією про ціну акцій, порядок її встановлення та умови викупу на день проведення річних загальних зборів акціонерів 26.04.2018 року, порядок денний яких передбачав голосування з питань, визначених ст. 68 Закону, внаслідок чого Банком порушено право позивача як вимагати обов'язкового викупу акцій.

Апеляційний суд зазначив, що відповідачем по справі не доведено дотримання ним визначеного ст. 36 Закону обов'язку з надання позивачу під час підготовки до загальних зборів можливості ознайомлення з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону, однак не визнав цю обставину достатньою для задоволення позовних вимог.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи Верховний Суд не погоджується з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 68 Закону кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про, зокрема, зміну типу товариства.

Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій встановлений ст. 69 Закону.

Частиною 1 ст. 69 Закону встановлено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.

Ринкова вартість емісійних цінних паперів, до яких відносяться акції, визначається за правилами ч. 2 ст. 8 Закону.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 52 Закону затвердження ринкової вартості майна належить до виключної компетенції наглядової ради.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону наглядова рада затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. 

Відповідно до ст. 36 Закону від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

У разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем вказаної норми закону, однак не визнав дане порушення підставою для задоволення позовних вимог.

Між тим, Верховний Суд констатує, що стаття 36 Закону має назву: «Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів». Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов'язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання цього обов'язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше - це виготовлення належного проекту договору, а по-друге - надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.

В статті 36 Закону, визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець вказав, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індівідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп. 

Таким чином, для того, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій позивача.

Верховний Суд констатує, що ч. 2 ст. 69 Закону передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинно зазначити 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій, в тому сенсі, який вживається законодавцем в статтях 36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в п. 10 Роз'яснень від 10.08.2010 року №7 «Про порядок застосування розділу XII Закону України «Про акціонерні товариства» щодо здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій», зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов'язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов'язковий викуп акцій.

Згідно ст. 36 Закону, відповідач повинен був ознайомити позивача з проектом договору до дня проведення Зборів, тобто, до 26.04.2018 року. Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, ціна викупу належних позивачеві акцій (331 грн. без ПДВ за 1 просту іменну акцію) та загальна вартість цих акцій (4691594 грн. без ПДВ), яка повинна була обов'язково міститися в цьому проекті, були визначені та затверджені відповідачем (наглядовою радою Банку) тільки 05.05.2018 року (Протокол №293).

Верховний Суд констатує, що місцевий господарський суд, вказавши в оскаржуваному рішенні про те, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про ознайомлення з проектом договору та відмови відповідачем йому в такому ознайомленні, припустився неправильного тлумачення ст. 36 Закону.

Місцевий суд не звернув уваги на те, що:

- положення ст. 36 Закону вимагали від відповідача обов'язкового зазначення в проекті договору про викуп акції загальної їх вартості; без вказання вартості предмету купівлі-продажу проект договору про викуп не може вважатися належним.

- положення ст. 36 Закону зобов'язували відповідача виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача до 26.04.2018 року (дати Зборів).

- для того, щоб виготовити проект договору (та своєчасно ознайомити з ним позивача), відповідач повинен був визначити загальну вартість акцій, а він, як встановлено місцевим судом, це зробив лише 05.05.2018 року, тобто вже після Зборів.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правомірно зазначив про те, що відповідачем по справі не доведено дотримання ним визначеного ст. 36 Закону обов'язку з надання позивачу можливості ознайомлення з проектом договору про викуп акцій. Однак, апеляційний суд не зробив висновок про те, що ця обставина призводить до порушення прав позивача, що є результатом неправильного тлумачення судом норми матеріального права, а саме ст. 36 Закону.

Позивач в позові просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають: 1) в несвоєчасному затвердженні вартості однієї акції та загальної вартості акцій, що належать позивачу та підлягають викупу, 2) в ненаданні позивачу можливості володіти інформацією про загальну вартість акцій, які підлягають викупу.

Як зазначено вище, дії відповідача (які полягають в затвердженні загальної вартості акцій позивача тільки після Зборів та відсутності належного проекту договору про викуп акцій до Зборів) порушують вимоги ст. 36 Закону, отже, є протиправними. Вказані протиправні дії призвели до порушення прав позивача на отримання передбаченої вищевказаним Законом інформації саме до моменту його голосування на Зборах. Інформація про загальну вартість акцій, викладена в проекті договору про їх викуп, потрібна акціонеру саме на Зборах для того щоб приймати виважені рішення щодо результатів власного голосування по тих питаннях порядку денного, які визначені ст. 68 вказаного Закону, отже позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Позивач в позові також просить суд визнати недійсним рішення наглядової ради відповідача, що оформлене протоколом № 293 засідання наглядової ради від 05.05.2018 року щодо затвердження ринкової вартості простої іменної акції Банку, ціни викупу акцій та загальної вартості акцій, які підлягають викупу.

Оскільки, як зазначено вище, відповідач, згідно ст. 36 Закону, повинен був визначити загальну вартість акцій (яка визначається шляхом множення ціни викупу акцій, визначеної згідно положень ст. 8 Закону, на їх кількість) саме до Зборів, визначення її рішенням від 05 травня 2018 року, тобто після Зборів, є протиправним та порушує права позивача на володіння передбаченою Законом інформацією до моменту його голосування на Зборах. Отже, позовні вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом № 293 засідання наглядової ради від 05.05.2018 року, щодо затвердження ринкової вартості простої іменної акції Банку, ціни викупу акцій та загальної вартості акцій, які підлягають викупу, також є законними та обґрунтованими.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Виходячи з вищевикладеного Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій в оскаржених рішенні та постанові у справі №910/8705/18 припустилися неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 311 ГПК України, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржених у касаційному порядку рішень та ухвалення касаційним судом нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню. Позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

На підставі положень ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у справі №910/8705/18 покладається на відповідача - ПАТ "Перший український міжнародний банк".

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018р. у справі №910/8705/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправними дії ПАТ "Перший український міжнародний банк", що полягають у несвоєчасному затвердженні вартості 1 простої іменної акції товариства та загальної вартості іменних цінних акцій, що підлягають обов'язковому викупу, ненаданні акціонеру можливості володіти інформацією про загальну вартість простих іменних акцій, які підлягають обов'язковому викупу.

Визнати недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Перший український міжнародний банк", яке оформлене протоколом засідання № 293 від 05.05.2018р.

Стягнути з АТ "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 3524 грн. судового збору за подання позовної заяви, 5286 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 7048 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко 

Суддя І. В. Ткач 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80108943

Link to comment
Share on other sites

Это наше решение. Приятно, что есть все таки судьи, которые не идут на сделку с совестью и замечают прямые нарушения законодательства.

Верховный суд указал, что согласно ст. 36 Закона "Об акционерных обществах", банк должен был определить общую стоимость акций (которая определяется путем умножения цены выкупа акций, определенной согласно положениям ст. 8 Закона, на их количество) именно до Собрания, определение ее решением от 5 мая 2018, то есть после Собрания, является противоправным и нарушает права истца на владение предусмотренной Законом информации до момента его голосования на Собрании. Таким образом, исковые требования о признании недействительным решения наблюдательного совета ответчика, оформленного протоколом № 293 заседания наблюдательного совета от 05.05.2018 года, по утверждению рыночной стоимости простой именной акции Банка, цены выкупа акций и общей стоимости акций, подлежащих выкупу, также являются законными и обоснованными.

 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...