Постановление БП-ВС о порядке заключения и стороне договора аренды земельного участка под недвижимостью в собственности у нескольких собственников

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/961/17

Провадження № 12-121гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П., учасників справи:

представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутпослуги» - Керчанина Є. В., Євдокімова С. М.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутпослуги» (далі - ТОВ «Побутпослуги») на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року у справі № 906/961/17 за позовом Олевської міської ради Житомирської області (далі - Міськрада) до ТОВ «Побутпослуги», фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Павленко Любов Миколаївни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки (з додатками).

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2017 року Олевська міська рада Житомирської області (далі - Міськрада) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ «Побутпослуги» та ФОП Павленко Л. М. про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки (з додатками).

1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12 травня 2017 року Міськрада рішенням № 136 на підставі спільної заяви відповідачів та інших співвласників нерухомого майна - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з метою передачі в користування на умовах оренди загальною площею 0,1105 га, а пунктом 2 цього рішення зобов`язала в місячний термін укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки.

1.3. Однак, незважаючи на неодноразові звернення Міськради, відповідачі ухиляються від підписання договору оренди та продовжують використання земельної ділянки, на якій розташовано належне їм нерухоме майно, без правовстановлюючих документів.

2. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням від 12 лютого 2019 року Господарський суд Житомирської області у задоволенні позову відмовив.

2.2. Рішення мотивував тим, що ТОВ «Побутпослуги» неодноразово листами повідомляло позивача про свою незгоду з площею земельної ділянки, тобто сторони не погодили істотних умов договору. Враховуючи положення статей 627, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позов про визнання договору укладеним задоволенню не підлягає.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року рішення Господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Міськради задоволено повністю, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки (з додатками) за адресою: Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Привокзальна, 8 (кадастровий номер № 1824455100:02:019:0080, загальною площею 0,1105 га) між Міськрадою (код ЄДРПОУ 04343470) та ТОВ «Побутпослуги» (код ЄДРПОУ 40348792) спільно з іншим співвласником майна - ФОП Павленко Л. М. у редакції Міськради, вирішено питання про розподіл судових витрат.

2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачі в порушення вимог законодавства ухиляються від укладення заснованого на рішенні Міськради договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне їм нерухоме майно, протоколи розбіжностей також не надсилають; позов про спонукання до укладення договору узгоджується з положеннями статей 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), якими встановлено, що підставою користування земельною ділянкою із земель комунальної власності є договір оренди, який укладається з орендарем власником нежитлових приміщень, які розташовані на ній; проект договору оренди земельної ділянки відповідає умовам надання земельної ділянки, визначеним рішенням Міськради, та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220.

3. Короткий зміст касаційної скарги, надходження справи до Великої Палати Верховного Суду

3.1. У червні 2019 року ТОВ «Побутпослуги» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року, у якій просило постанову скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

3.2. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував фактичні обставини справи та помилково застосував норми матеріального та процесуального права.

3.3. За доводами касаційної скарги, суд не врахував, що: межі приміщень, належних відповідачу, виходять за межі земельної ділянки, що пропонується в оренду позивачем; ТОВ «Побутпослуги» неодноразово зверталося до Міськради, у тому числі з заявою від 5 квітня 2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою з урахуванням фактичних меж земельної ділянки (0,1355 га), яка протиправно не була зареєстрована та прийнята позивачем, що підтверджується рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року; на спірній земельній ділянці знаходиться багатоповерхова будівля, яка належить на праві власності різним особам, що робить можливим передання цієї земельної ділянки на правах оренди лише усім особам - власникам приміщень спільно із відповідним розрахунком орендної плати як істотної умови договору, однак співвласники цього нерухомого майна - ТОВ «Дентік Плюс», ФОП Федорчук Ірина Валентинівна, Парсов Андрій Іванович, Дмитрах Юлія Олександрівна взагалі не були залучені до участі у справі; розрахунок розміру орендної плати, здійснений позивачем, не відповідає фактичним обставинам та визначений останнім на власний розсуд; у пункті 14 договору оренди земельної ділянки, визнаного судом укладеним, встановлено пеню у розмірі 120 %, що суперечить обмеженням, передбаченим статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

3.4. ТОВ «Побутпослуги», серед іншого, зазначає про те, що всупереч статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний суд при розгляді справи не врахував, що сторонами договору оренди земельної ділянки, який суд визнав укладеним, крім відповідачів, є фізичні особи, які натомість залучені до участі у справі як треті особи без самостійних вимог. Таким чином, на думку скаржника, має місце порушення правил суб`єктної юрисдикції.

3.5. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Побутпослуги» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року, призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, встановив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Побутпослуги» про зупинення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року, а ухвалою від 22 липня 2019 року справу № 906/961/17 разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України.

3.6. Ухвалою від 12 серпня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 906/961/17 та призначила її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційну скаргу Міськрада заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважає що постанова суду апеляційної інстанції є такою, що прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права; зазначає, що питання використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів було предметом неодноразового розгляду спорів судами; фізичні особи - співвласники нерухомого майна залучені до участі у справі в якості третіх осіб і їх статус не впливає на юрисдикцію спору.

4.2. Третя особа ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить провадження у справі закрити. Зазначає, що вона є фізичною особою, спір у цій справі безпосередньо впливає на її права та обов`язки, а тому не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Встановлено, що на території Міськради за адресою: Привокзальна, 8, знаходиться об`єкт нерухомості, який належить на правах спільної власності ТОВ «Побутпослуги», ФОП Павленко Л. М., Бабіченку О. М., Шейко І. М. та окремо ФОП Федорчук І. В., ФОП Дмитрах Ю. О. і ФОП Парсову А. І.

5.2. Землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно, було ВАТ «Побутпослуги» (правонаступником якого є ТОВ «Побутпослуги») на підставі державного акта про право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: Привокзальна, 8, загальною площею 0,1355 га, від 27 грудня 2001 року.

5.3. Рішенням ХІІІ-ї сесії VІІ скликання Міськради від 8 вересня 2016 року № 207 у зв`язку з черговою реорганізацією та переходом прав до ТОВ «Побутпослуги», останньому наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі в оренду для обслуговування будівель торгівлі за адресою: Привокзальна, 8, орієнтовною площею 0,1355 га.

5.4. 6 липня 2017 року до Міськради надійшла спільна письмова заява від ТОВ «Побутпослуги» разом з іншими співвласниками майна: ФОП Павленко Л. М., Бабіченко О. М. та Шейко І. М. про внесення змін у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої на замовлення ТОВ «Побутпослуги», загальною площею 0,11054 га, що розташована за адресою: Привокзальна, 8.

5.5. На підставі рішення VІІ-ї сесії VІІІ скликання Міськради від 12 квітня 2017 року № 116 ТОВ «Побутпослуги» разом з іншими співвласниками майна: ФОП Павленко Л. М., Бабіченком О. М. та Шейко І. М. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0,1105 га з метою передачі у спільне користування на умовах оренди для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: Привокзальна, 8.

5.6. Рішенням Міськради від 12 травня 2017 року № 136 на підставі спільної заяви від 4 травня 2017 року ТОВ «Побутпослуги», ФОП Павленко Л. М., ОСОБА_1 та Шейко І. М. їм було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з метою передачі в користування на умовах оренди загальною площею 0,1105 га за адресою: Привокзальна, 8 та зобов`язано в місячний термін укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки.

5.7. ТОВ «Побутпослуги», не погодившись із прийнятими Міськрадою рішеннями від 12 квітня 2017 року № 116 та від 12 травня 2017 року № 136, у липні 2017 року звернулося з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду про їх скасування, визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельної ділянки за адресою: Привокзальна, 8, площею 0,1105 га, а також визнання протиправною бездіяльності Міськради, яка полягала у ненаданні відповіді на заяву ТОВ «Побутпослуги», ФОП Павленко Л. М., ОСОБА_1 та Шейко І. М. від 5 квітня 2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1355 га, що розташована на вул. Привокзальна, 8, та передачі вказаної земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування будівлі, розміщеної на цій земельній ділянці.

5.8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 806/2027/17, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міськради щодо нерозгляду заяви ТОВ «Побутпослуги», ФОП Павленко Л. М., ОСОБА_1 та Шейко І. М. від 5 квітня 2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1355 га, що розташована на вул. Привокзальна, 8, та передачі вказаної земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування будівлі, розміщеної на цій земельній ділянці. У решті заявлених вимог відмовлено.

5.9. На виконання рішення від 12 травня 2017 року № 136 позивач оформив та підписав два примірника договору оренди земельної ділянки з додатками та надіслав їх сторонам договору - орендарям: ТОВ «Побутпослуги», ФОП Павленко Л. М., Бабіченку О. М. та Шейко І. М.

5.10. Однак ТОВ «Побутпослуги» та ФОП Павленко Л. М. від підписання договору відмовились, повідомивши про свою незгоду зі встановленою площею земельної ділянки та розміром орендної плати, яка повинна визначатись пропорційно до права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці.

6.Позиція Великої Палати Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

6.2. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

6.3. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

6.4. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

6.5. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

6.6. Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.7. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 ГПК України у згаданій редакції).

6.8. Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

6.9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким ГПК України викладено в новій редакції.

6.10. ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

6.11. Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої узгоджуються із частиною першою статті 19 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

6.12. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

6.13. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

6.14. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

6.15. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (стаття 4 Закону № 161-XIV).

6.16. Орендарями земельних ділянок, відповідно до частини першої статті 5 цього Закону, є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

6.17. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону № 161-XIV). Наведене узгоджується з положеннями статей 125 та 126 ЗК України, якими унормовано, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

6.18. За статтею 14 Закону № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідченим нотаріально.

6.19. Велика Палата Верховного Суду враховує, що оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка перебуває у спільній власності декількох суб`єктів, можливе шляхом надання у користування та укладення договору оренди земельної ділянки з усіма власниками будівлі, в якому сторонами (орендарями) виступатимуть кілька осіб (множинність сторін).

6.20. У такому випадку при оформленні співвласниками будівлі права користування земельною ділянкою договір оренди укладається між органом місцевого самоврядування (щодо земель комунальної власності) або органом державної виконавчої влади (щодо земель державної власності) (орендодавці) та всіма співвласниками будівлі (співорендарі).

6.21. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

6.22. У справі, що розглядається, Міськрада звернулася до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, сторонами якого (співорендарями) є чотири особи, у тому числі фізичні особи, які не є підприємцями.

6.23. Ураховуючи порядок укладення багатосторонніх договорів, приписи частини п`ятої статті 11 ЦК України, підстави, з яких виникають права та обов`язки за договором оренди земельної ділянки у сторін договору, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за наслідками вирішення спору у цій справі визначаються також цивільні права і обов`язки фізичної особи, яка є учасником цього договору і повинна виступати відповідачем у позові про його укладення.

6.24. Отже, зважаючи на зміст та суб`єктний склад правовідносин у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про можливість розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

7. Висновок Великої Палати Верховного Суду

7.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

7.2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

7.3. Згідно із частиною другою статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

7.4. Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для їх скасування та закриття провадження в цій справі.

7.5. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга ТОВ «Побутпослуги» підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

8. Щодо судових витрат

8.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

8.2. Заявляючи у касаційній скарзі про порушення правил юрисдикції, ТОВ «Побутпослуги» клопотання про повернення сплаченої суми судового збору не заявляло, а тому підстави для вирішення цього питання на час прийняття постанови у Великої Палати Верховного Суду відсутні.

Керуючись статтями 306, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутпослуги» задовольнити частково.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2019 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2019 року у справі № 906/961/17 скасувати.

Провадження у справі № 906/961/17 закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

В. С. Князєв

Суддя-доповідач

Л. І. Рогач

Судді:

Н. О. Антонюк

О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

В. В. Пророк

М. І. Гриців

О. М. Ситнік

Д. А. Гудима

О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна

В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 87053614

[ANTIRAID]

Большая палата приняла очередное постановления из разряда, а я художник, я так вижу. Думаю очень скоро поняв последствия они отойдут от этой позиции, правда дров уже наломали.

Итак, вкратце, договор аренды нужно заключать не с землепользователем участка на котором построена многоквартирная недвижимость, а с каждым совладельцем недвижимости находящимся на этом участке. И судя по всему еще и пропорционально размеру недвижимости у каждого собственника.

В частности суд указал, что оформление прав на земельный участок, на котором расположено здание, находящееся в общей собственности нескольких субъектов, возможно путем предоставления в пользование и заключения договора аренды земельного участка со всеми владельцами здания, в котором сторонами (арендаторами) будут выступать несколько лиц (множественность сторон).

В таком случае при оформлении совладельцами здания права пользования земельным участком договор аренды заключается между органом местного самоуправления (относительно земель коммунальной собственности) или органом государственной исполнительной власти (относительно земель государственной собственности) (арендодатели) и всеми совладельцами здания (соарендаторов).