Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції оскраження внесення відомостей про керівника КДКА, що не пов`язані зі змінами в установчих документах

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 160/1794/19

Провадження № 11-757апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни (далі - державний реєстратор), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області (далі - КДКА Дніпропетровської області, КДКА відповідно), ОСОБА_7 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (суддя Сліпець Н. Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (судді Чепурнов Д. В., Сафронова С. В., Мельник В. В.),

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА _1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора про внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо відомостей про керівника юридичної особи - КДКА Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ №20298303), що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_7 );

- визнати записи в ЄДР щодо керівника КДКА Дніпропетровської області від 9 грудня 2018 року № 12249980013006559, 12241070012006559 та від 10 грудня 2018 року № 12243330015006559 незаконними та скасувати їх.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор, вчинивши дії, пов`язані з реєстрацією в ЄДР змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_7 ), не дотримався вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІV), оскільки зміни внесені в неробочий час, без необхідних документів та особою, яка, на думку позивача, не мала на це відповідних повноважень.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.

За висновками судів попередніх інстанцій позивач оскаржує дії щодо реєстрації відомостей про керівника юридичної особи КДКА Дніпропетровської області за третьою особою ОСОБА_7 . Отже, позовні вимоги фактично покликані на відновлення порушеного права позивача на зайняття відповідної посади. Водночас правовідносини щодо вирішення питання правомірності набуття права не є правовідносинами, врегульованими адміністративною юрисдикцією, а спір, що виник на підставі них, не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

На згадані вище судові рішення ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані рішення прийняті з порушеннями норм процесуального права, оскільки справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, адже спір є публічно-правовим та не виник з майнових правовідносин. ОСОБА_1 стверджує, що спір у цій справі стосується виключно дій державного реєстратора, а не підстав набуття права.

Ухвалою від 24 травня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 17 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року прийняла цю справу до розгляду та призначила її розгляд у порядку письмового провадження.

Дослідивши в межах, визначених частиною першою статті 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства єсправедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 та абзацом другим пункту 2 частини першої статті 4 КАС передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 7 КАС).

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів, закріпленими статтею 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті першої Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), адвокатське самоврядування - це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI передбачено, що до завдання адвокатського самоврядування належить, зокрема, утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 5076-VI голова та члени КДКА обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом КДКА більше ніж два строки підряд.

Частиною десятою статті 50 Закону № 5076-VI передбачено, що КДКА є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про КДКА.

Установчим документом КДКА є положення про КДКА, яке затверджується Радою адвокатів України (частина одинадцята статті 50 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з викладених у позовній заяві мотивів звернення до суду вбачається, що наслідком незаконних, на думку ОСОБА_1 , дій державного реєстратора є незаконна зміна керівника КДКА Дніпропетровської області, на яку у 2018 році строком на п`ять років був обраний позивач, та блокування роботи КДКА Дніпропетровській області.

За висновками цих судів, спірні правовідносини фактично виникли між ОСОБА_1 та КДКА Дніпропетровської області щодо зміни керівника юридичної особи, а тому дії державного реєстратора з унесення змін до ЄДР до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме вчинення запису про зміну керівника юридичної особи з ОСОБА_1 на ОСОБА_7 , у цих відносинах є похідними.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятим державним реєстратором рішенням про реєстрацію змін до відомостей про іншу юридичну особу й покликані фактично відновити попередню реєстрацію інформації про керівника КДКА Дніпропетровської області, тому такі правовідносини не пов`язані із захистом прав ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин.

Отже, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене порушенням, на його думку, приватного права, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Подібна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 819/2895/14-а (провадження № 11-1502апп18).

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

О. Б. Прокопенко

Судді:

Н. О. Антонюк

О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова

В. С. Князєв

С. В. Бакуліна

Л. М. Лобойко

В. В. Британчук

Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

М. І. Гриців

О. М. Ситнік

Д. А. Гудима

О. С. Ткачук

В. І. Данішевська

В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 87393419
 

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятим державним реєстратором рішенням про реєстрацію змін до відомостей про іншу юридичну особу й покликані фактично відновити попередню реєстрацію інформації про керівника КДКА Дніпропетровської області, тому такі правовідносини не пов`язані із захистом прав ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин. Звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене порушенням, на його думку, приватного права, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.