Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору про стягнення надмірно сплаченої субсидії та необхідність її повернення при неповідомленні місця проживання

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 345/1183/17

Провадження № 14-420цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ситнік О. М.,

суддів : Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивач - Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (далі - Управління соцзахисту),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів Василишин Л. В., Пнівчук О. В., Максюти І. О.

у справі за позовом Управління соцзахисту до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої субсидії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Управління соцзахисту звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідача 14 658,39 грн за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, які були надміру виплачені у вигляді житлової субсидії внаслідок зловживання з боку відповідача.

Вимоги мотивувало тим, що 12 травня 2015 року ОСОБА_1 , житель села Вістова Калуського району Івано-Франківської області, звернувся із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі цієї заяви та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, йому призначено субсидію. Відповідачу було відомо про обов`язок повідомляти достовірні дані про зміну складу осіб, зареєстрованих за адресою, за якою надається субсидія, що підтверджується його підписами на заяві про призначення житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 у період з 15 вересня 2015 року по 05 вересня 2016 року на території села Вістова Калуського району Івано-Франківської області не був зареєстрований, про що складено акт від 19 вересня 2016 року № 480 про припинення надання субсидії, відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та здійснено перерахунок виплаченої субсидії за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2017 року у задоволенні позову Управління соцзахисту відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що 15 вересня 2015 року ОСОБА_1 знявся з реєстрації, але фактично надалі проживав за місцем призначення йому субсидії, де й отримував її на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. За новим місцем реєстрації відповідач не користувався субсидією, що виключає подвійне її надання. Позивачем не доведено завдання відповідачем майнової шкоди, а відповідачем не допущено порушень, які б слугували підставою для відшкодування шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу Управління соцзахисту задоволено. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Управління соцзахисту 14 658,39 грн надміру виплачених у вигляді житлової субсидії за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, апеляційний суд керувався тим, що відповідач не повідомив орган соціального захисту про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, допустив порушення, яке є підставою для повернення надміру виплаченої суми субсидії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року, залишити в силі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31 грудня 1997 року за № 634/2438 (далі - Порядок), визначено вичерпний перелік випадків повернення надміру перерахованих субсидій, і такої підстави, як зняття з реєстрації громадянина, цей Порядок не містить. Саме по собі зняття громадянина із реєстрації місця проживання не може бути підставою для повернення субсидії. Після зняття з реєстрації місця проживання він фактично продовжував проживати за попередньою адресою. На думку заявника, апеляційний суд неправильно застосував положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Крім того, у касаційній скарзі зазначено, що спір між сторонами з приводу здійснення органом владних повноважень контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування житлово-комунальних послуг, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Позиція інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу Управління соцзахисту, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, просить касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів, а ухвалою від 10 липня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 серпня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та запереченнях доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вирішуючи питання юрисдикційності спору, у зв`язку із чим справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У статті 125 Конституції України вказано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Суди установили, що 12 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соцзахисту із заявою про призначення субсидіїдля відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою житлового будинку: АДРЕСА_1 .

Рішеннями Управління соцзахисту від 27 серпня, 27 жовтня 2015 року, 29 березня 2016 року, 26 травня 2017 року ОСОБА_1 призначено субсидію із жовтня 2015 року по квітень 2016 року.

За результатом проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій, Управлінням соцзахисту встановлено, що відповідач з 15 вересня 2015 року по 05 вересня 2016 року не був зареєстрований у с. Вістова за вищезазначеною адресою у зв'язку зі зняттям з реєстрації та реєстрацією за новим місцем, а саме: АДРЕСА_2 .

20 грудня 2016 року Управління соцзахисту звернулося до відповідача з повідомленням № 3183/04-17 про припинення надання житлової субсидії та повернення до 19 січня 2017 року надміру виплачених коштів у сумі 14 658,39 грн за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року.

Однак таке повідомлення залишене відповідачем без задоволення.

Ураховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 14 658,39 грн надміру виплаченої субсидії.

У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

З огляду на вказані норми можна зробити висновок, що законодавець установив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов`язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.

Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові або службові особи.

Частиною четвертою статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Перелік випадків, за яких позивачем в адміністративному спорі є суб`єкт владних повноважень, обмежений.

За змістом статті 177 ЦК України гроші є об`єктом цивільних прав.

Відповідно до пункту 1 Положенняпро порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), субсидія є безповоротною і її отримання не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Отримавши кошти з Державного бюджету України у вигляді субсидії, ОСОБА_1 фактично набув право власності на них.

Такий висновок підтверджується і у нормах Положення, яке прийнято з метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Відповідно до пункту 2 Положення (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), у частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно з пунктом 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій.

У пункті 6 Положення передбачено, що субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, або особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, і на яку відкрито особові рахунки із сплати житлово-комунальних послуг. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але які сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 7 Положення субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за жилого-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату жилого-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зазначених у пункті 7 цього Положення (пункт 12 Положення).

Пунктом 13 Положення встановлено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає органу праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

За правилами пункту 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення. До таких порушень прирівняно і неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на бюджетні кошти у вигляді субсидії, наданої йому Управлінням соцзахисту у розмірі 14 658,39 грн, та стягнення з відповідача згаданої суми як набутої без достатньої правової підстави, то цей спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 370/108/17 (провадження № 11-196апп18), від 30 січня 2019 року у справі № 756/6441/16-ц (провадження № 14-484цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 727/5743/15-ц, (провадження № 14-78цс19), і підстав для відступу від неї не вбачається.

За таких обставин апеляційний суд правильно розглянув справу в порядку цивільного судочинства.Підстав для висновків, що суд апеляційної інстанції порушив правила предметної чи суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Щодо розгляду спору по суті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України, Положення та Порядку.

Згідно з пунктом 6 Положення субсидія призначається, зокрема, одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації.

Громадянин, якому призначено субсидію, зобов`язаний протягом місяця поінформувати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення про зміни у складі зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб шляхом подання відповідних документів (абзац шостий пункту 14 Положення).

У пункті 14 Положення передбачено вчинення порушення, яке є формальним, а саме не повідомлення органу про зміну у складі зареєстрованих осіб, що стосується і самої особи, яка отримує субсидію, а не про зміну місця проживання особами, які зареєстровані у житловому приміщенні, що не пов`язане з обмеженням вибору місця проживання чи пересування. Порушення пов`язане з невиконанням обов`язку повідомити (про що позивач давав зобов`язання) про зміну у складі зареєстрованих осіб.

Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що у Порядку не передбачено такої підстави для повернення надміру перерахованої субсидії, як зняття з реєстрації громадянина, є помилковими, оскільки цей Порядок затверджено на виконання пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 року № 1050 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного пробутового (рідкого) палива» та розроблено відповідно до Положення, у якому у абзаці восьмому пункту 20 міститься така вимога.

Абзацом восьмим пункту 20 Положення передбачено, що сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

Оскільки ОСОБА_1 не повідомив Управління соцзахисту про зміни, які виниклиз 15 вересня 2015 року, у складі зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку)за адресою: АДРЕСА_1 , на вимогу органу, що призначив субсидію, не повернув надміру виплачену суму субсидії, то апеляційний суд правильно задовольнив позовні вимоги.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення вказаної касаційної скарги без задоволення та оскаржуваного рішення апеляційного суду - без змін. У такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 258, 259, 400, 402, 403, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Ситнік

Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко

С. В. Бакуліна В. С. Князєв

В. В. Британчук Н. П. Лященко

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська

О. С. Золотніков

Джерело: ЄДРСР 87857830

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на бюджетні кошти у вигляді субсидії, наданої йому Управлінням соцзахисту у розмірі 14 658,39 грн, та стягнення з відповідача згаданої суми як набутої без достатньої правової підстави, то цей спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.

Щодо суті спору, Велика палата вирішила просто дотриматись норм закону, а не справедливості і зазначила, що абзацом восьмим пункту 20 Положення передбачено, що сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.