Постанова КАС про протиправність постанови ПВ Чижика А.П. щодо арешту майна, заборону користування квартирою та передачі її на зберігання представнику банку

[ANTIRAID]

справа № 752/3505/19

головуючий у суді І інстанції Чередніченко Н.П.

провадження № 22-ц/824/1764/2020

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мостової Г.І.,

суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волкодав Ірини Юріївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика Андрія Павловича про опис та арешт майна (коштів) боржника в рамках виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика А.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника у рамках виконавчого провадження, стягувачем за яким є АТ «Райффайзен Банк Аваль».

В обґрунтування скарги зазначено, що 21 вересня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 2-376/11 за позовом ПАТ «Райфазен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 014/9408/74/50900 від 21 грудня 2006 року, звернення стягнення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райфазен Банк Аваль», третя особа - приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П. про визнання кредитного договору удаваним, визнання недійсним договору іпотеки, яким задовольнив позовні вимоги ПАТ «Райфазен Банк Аваль» та стягнув з ОСОБА_1 780 851 грн 71 коп., у частині зустрічного позову було відмовлено.

02 березня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 2-376/11, який було пред`явлено до примусового виконання.

28 грудня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57983930 з виконання виконавчого листа № 2-376-11, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 02 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 780 851грн 71 коп.

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 було отримано постанову приватного виконавця Чижика А.П. № 57983930 від 22 січня 2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною постановою накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: заборона відчуження, розпорядження та користування майном.

Скаржник вважає, що зазначена постанова приватного виконавця є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, оскільки, при винесенні постанови, приватний виконавець на описане майно, встановив заборону відчужувати, розпоряджатися, користуватися цим майном та передав зазначене майно на зберігання представнику стягувача - ОСОБА_2 .

Скаржник зазначає, що позбавлення будь-якої особи її приватної власності повинно відбуватися абсолютно прозоро, у відповідності до норм чинного законодавства України та лише в порядку, встановленому законодавством, а тому рішення приватного виконавця про обмеження у праві користуванням майном, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, було передчасним та безпідставним, у зв`язку з чим скаржник звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Чижика А.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22 січня 2019 року, винесену в рамках виконавчого провадження № 57983930.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика А.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника в рамках виконавчого провадження.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що у рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом, - приватним виконавцем у повній мірі дотримано вимог закону та доказів на підтвердження дій або рішень, які б поза розумним сумнівом свідчили про невідповідність нормам чинного законодавства, стороною скаржника не надано, а судом у ході розгляду справи не встановлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Волкодав І.Ю. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року, ухвалити постанову, якою задовольнити скаргу та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика А.П. від 22 січня 2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 57983930, в частині встановленого обмеження права користування майном, а саме: квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали виконавчого провадження, оцінка правомірності дій приватного виконавця була зроблена лише на підставі поданих письмових поясненнях приватного виконавця та на підставі наданих ним документів, а отже, на підставі тих документів, які приватний виконавець вважав за потрібне надати суду, а не на підставі матеріалів виконавчого провадження № 57983930;

судом першої інстанції не було витребувано матеріали виконавчого провадження № 57983930, а отже, обґрунтованість судового рішення, враховуючи цей факт, ставиться під сумнів;

твердження суду про те, що боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження та виконання судового рішення в примусовому порядку 17 січня 2019 року є хибними та такими, що суперечать закону;

фактично судове рішення виконується, оскільки із заробітної плати боржника стягуються грошові кошти для погашення заборгованості за виконавчим документом;

боржник ніяким чином не ухиляється від виконання судового рішення, в міру своїх можливостей, виконує його;

приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., при встановленні обмеження в праві користування майном, а саме: квартирою, яка є єдиним житлом ОСОБА_1 , та призначенні зберігачем представника стягувача, жодним чином не було обґрунтовано необхідність такого заходу, оскільки загрози знищення чи пошкодження вказаного майна не може бути, враховуючи той факт, що це єдине житло боржника.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало письмові пояснення на апеляційну скаргу, у яких висловило свою позицію про те, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року є законною, обґрунтованою та постановленою на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2011 року у справі № 2-376/11за позовом ПАТ «Райфазен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 014/9408/74/50900 від 21 грудня 2006 року, звернення стягнення на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райфазен Банк Аваль», третя особа - приватний нотаріус КМНО Ковальчук С.П. про визнання кредитного договору удаваним, визнання недійсним договору іпотеки, задоволено позовні вимоги ПАТ «Райфазен Банк Аваль» та стягнуто з ОСОБА_1 780 851 грн 71 коп., у частині зустрічного позову було відмовлено.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2011 року у справі № 2-376/11 набрало чинності 08 лютого 2012 року та боржником ОСОБА_1 не оскаржувалось.

02 березня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист № 2-376/11, який було пред`явлено до примусового виконання.

Згідно з виконавчого документа адресою боржника є АДРЕСА_1 .

Зазначений лист перебував на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у рамках виконавчого провадження № 56273961.

Згідно з інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, 14 грудня 2018 року Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Задорожною Т.А. було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу без подальшого виконання.

28 грудня 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. було відкрито виконавче провадження № 57983930 з примусового виконання виконавчого листа № 2-376/11, виданого 02 березня 2012 року Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 780 861грн 71 коп.

На виконання частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження від 28 грудня 2018 року разом з додатками (виклик приватного виконавця, розрахунок основної винагороди приватного виконавця, декларація про доходи та майно боржника фізичної/юридичної особи боржника) було направлено сторонам виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі. Зазначеною постановою зобов`язано боржника подати декларації та надавати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

28 грудня 2018 року приватним виконавцем, з метою виконання рішення суду, винесена постанова про арешт майна боржника ВП 57983930 від 28 грудня 2018 року та була направлена сторонам виконавчого провадження простим поштовим відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частини 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахування положень Закону України «Про іпотеку».

04 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 40% від заробітної плати.

22 січня 2019 року приватним виконавцем описано та арештоване нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

При винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Чижик А.П., на описане майно, встановив заборону відчужувати, розпоряджатися, користуватися цим майном та передав зазначене майно на зберігання представнику стягувача - ОСОБА_2 .

Згідно зі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII (надалі Закон України N 1404-VIII).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльність державних виконавців, що є складовою права на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Одним із засобів юридичних захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність.

У справі «Soeringvs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинно відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Вказаний висновок повинен застосовуватися як до стягувача, так і до боржника у виконавчому провадженні, оскільки закон надає боржнику право оскарження дій та рішень виконавця виключно до суду, і боржник має право на ефективний захист його прав судом і контроль за виконанням судового рішення у спосіб та у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень.

Разом з тим, відповідно до статті 41 Конституції України, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним та відповідно до статті 47 Конституції - кожен має право на житло. Так, зазначені норми є незаперечними і вказані права є гарантовані основним Законом держави.

Оскільки, права людини є першоосновою доктрини правової держави та верховенства права, і непорушність права приватної власності ОСОБА_1 на житло кореспондується з обов`язковістю виконання судового рішення, тому приватний виконавець з урахуванням засад здійснення виконавчого провадження повинен був забезпечити рівноцінне дотримання прав як стягувача так і боржника у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншого житла чи місця проживання у ОСОБА_1 немає, а також він проходить військову службу за контрактом у Військовій частині А0136 в місті Києві, що в свою чергу спростовує ту обставину, що ОСОБА_1 живе за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець за потреби може обмежити право користування майном.

Зазначена норма цього закону не є імперативною, а тому, виконавець, лише за необхідності (наприклад при існуванні загрози знищення або пошкодження майна), може обмежити в праві користуванням майном.

Однак, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., при встановленні обмеження у праві користування майном, а саме квартирою, яка є єдиним житлом ОСОБА_1 , та призначенні зберігачем представника стягувача, жодним чином не було обґрунтовано необхідність такого заходу, не наведено жодних аргументів щодо наявності загрози знищення такого майна, оскільки загрози знищення чи пошкодження вказаного майна в принципі не може бути, враховуючи той факт, що це єдине житло боржника.

Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про обмеження в праві користуванням майном, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності було передчасним та безпідставним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року підлягає скасуванню у частині відмови у визнанні Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22 січня 2019 року щодо заборони боржнику ОСОБА_1 користування майном: квартирою АДРЕСА_4 , з ухваленням нового судового рішення.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу та у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, скарга на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика А.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника у рамках виконавчого провадження, стягувачем за яким є АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волкодав Ірини Юріївни задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року скасувати у частині відмови у визнанні Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22 січня 2019 року щодо заборони боржнику ОСОБА_1 користування майном: квартирою АДРЕСА_4 .

Визнати Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22 січня 2019 року в частині заборони боржнику ОСОБА_1 користування майном: квартирою АДРЕСА_4 , - неправомірною.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Чижика Андрія Павловича усунути вказані порушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31 березня 2020 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді В.М. Волошина

Т.А. Слюсар

Джерело: ЄДРСР 88522006

[ANTIRAID]

Це наша справа. Апеляційний суд зазначив, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., при встановленні обмеження у праві користування майном, а саме квартирою, яка є єдиним житлом ОСОБА_1 , та призначенні зберігачем представника стягувача, жодним чином не було обґрунтовано необхідність такого заходу, не наведено жодних аргументів щодо наявності загрози знищення такого майна, оскільки загрози знищення чи пошкодження вказаного майна в принципі не може бути, враховуючи той факт, що це єдине житло боржника.

Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чижика А.П. про обмеження в праві користуванням майном, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності було передчасним та безпідставним.

На мій погляд, пора вже припиняти діяльність цього приватного виконавця.