Постанова ВП ВС про відмову ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у заміні стягувача у зв'язку з пропуском строків

[ANTIRAID]

Державний герб України

Постанова
Іменем України

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 2-7763/10
провадження № 14-197 цс 21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й. , Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І. , Ситнік О. М., Сімоненко В. М. , Ткача І. В., Штелик С. П. ,

учасники справи:

заявник-Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Ардан»,

розглянула в порядку письмового провадження справу, відкриту за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», боржники: ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Ардан»,

за касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, прийняту колегією суддів у складі Мурашка С. І., Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Як на підставу заміни посилається на заміну кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення від стягувача до заявника на підставі договору прав вимоги до боржника.

2. Суд першої інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, ухвалив задовольнити заяву та замінив сторону виконавчого провадження.

3. Суд апеляційної інстанції, також посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, ухвалу суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

4. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що фактично вимоги заявника вже були предметом судового розгляду, за результатами якого суд відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. На думку суду факт зміни назви юридичної особи - заявника не свідчить про правонаступництво у цивільних відносинах. Також суд зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

5. Заявник поскаржився до Верховного Суду.

6. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи за необхідне відступити від низки висновків Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду на користь висновків Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду.

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що існує стала практика вирішення Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником на будь-якій стадії судового провадження безвідносно відкритого виконавчого провадження, навіть після його закінчення. Разом з тим існує стала протилежна практика вирішення Верховним Судом у складі колегій суддів у складі Касаційного господарського суду, яка передбачає можливість заміни сторони виконавчого провадження тільки в межах відкритого виконавчого провадження та не передбачає такої можливості, коли виконавче провадження закінчене, якщо тільки воно не було поновлене.

8. Перед Верховним Судом постало питання щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо виконавче провадження закінчене.

9. Відповідаючи на постановлене питання, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження, як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

10. Відтак Велика Палата Верховного Суду вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

11. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Короткий зміст позовних вимог

12. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

13. Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року у справі № 2-7763/10 частково задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Ардан» (далі - ПП «Ардан») про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості: розірваний кредитний договір від 25 січня 2008 року № 0004/08/28-Z, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 ; звернуте стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), яка складається з: магазину (літера «А»), огорожі (літера «N»), вимощення, позначеного на плані літерою «І», що належить ПП «Ардан», шляхом проведення прилюдних торгів і задоволення за рахунок реалізації нерухомого майна вимоги ПАТ «Банк Форум» у сумі 38 900,00 дол. США; вирішене питання про розподіл судових витрат.

14. Апеляційний суд Кіровоградської області своєю ухвалою від 08 грудня 2010 року скасував рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, закрив провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ПП «Ардан» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

15. Апеляційний суд Кіровоградської області своїм рішенням від 08 грудня 2010 року скасував рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, судових витрат та ухвалив нове судове рішення - про задоволення позову ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З ОСОБА_1 суд стягнув на користь ПАТ «Банк Форум» 36 251,47 дол. США заборгованості за відповідним кредитним договором, 2 992,57 грн пені та 1 820,00 грн судових витрат.

16. 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста»), яке змінило свою назву на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», був укладений договір № 0002/19/5, за умовами якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за вказаним договором кредиту № 0004/08/28-Z, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 .

17. Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора в зобов`язанні на підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України), статті 442 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України) та статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про виконавче провадження), ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд: замінити стягувача - ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ПП «Ардан» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

18. Ленінський районний суд міста Кіровограда своєю ухвалою від 27 лютого 2020 року задовольнив заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

19. Суд замінив сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі № 2-7763/10 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ПП «Ардан» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z.

20. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, а тому на підставі статей 512, 514 ЦК України до нього переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

21. При цьому суд послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

22. Кропивницький апеляційний суд своєю постановою від 19 серпня 2020 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 - скасував ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 лютого 2020 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником відмовив, вирішив питання про розподіл судових витрат.

23. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що фактично вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» вже були предметом судового розгляду, за результатами якого Ленінський районний суд міста Кіровограда своєю ухвалою від 06 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Веста» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Факт зміни назви юридичної особи - заявника не свідчить про правонаступництво у цивільних відносинах. Також суд зазначив, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

24. Як районний суд, який задовольнив заяву, так і суд апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні заяви, посилались на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

25. 25 серпня 2010 року Ленінським районним судом міста Кіровограда було ухвалене рішення у справі № 2-7763/10 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ПП «Ардан» про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості по кредитному договору, яким позов банку задоволений частково, розірваний кредитний договір від 25 січня 2008 року № 0004/08/28-Z, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , звернене стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину (була встановлена наступна адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), та стягнутий з відповідачів на користь банку судовий збір по 850,00 грн з кожного. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

26. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2010 року скасоване рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Закрите провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ПП «Ардан» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

27. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасоване в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат. Ухвалене нове рішення, яким позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволений та з відповідача стягнуті на користь ПАТ «Банк Форум» 36 251,47 доларів США заборгованості за відповідним кредитним договором, 2 992,57 грн пені та 1 820,00 грн судових витрат.

28. 27 січня 2011 року стягувачу у справі було видано виконавчий лист на виконання вищезазначеного рішення суду, що підтверджується підписом представника ПАТ «Банк Форум» у заяві про видачу виконавчого листа.

29. 15 червня 2011 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ) Піскуном В. В. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-7763, виданим 27 січня 2011 року.

30. Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Піскуна В. В. від 19 жовтня 2012 року було повернуто вищевказаний виконавчий лист стягувачу на підставі пунктів 2 та 7 частини першої статті 47 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV).

31. Крім того, цією постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ стягувачу роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 19 жовтня 2013 року. У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження зазначеної постанови державного виконавця стягувачем та повторне пред`явлення відповідного виконавчого документа до виконання.

32. Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 квітня 2018 року в задоволенні заяви ПАТ «Банк Форум» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відповідним кредитним договором у розмірі 36 251,47 доларів США, 2 992,57 грн пені та 1 820,00 грн судових витрат відмовлено.

33. 26 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір № 0002/19/5 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором кредиту № 0004/08/28-2.

34. У липні 2019 року ТОВ «ФК «Веста» звернулось до суду першої інстанції з заявою та просило замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Веста» у справі за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ПП «Ардан» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z (том 1, а. с. 129-133). Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 06 листопада 2019 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Веста» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником відмовлено (том 1, а. с. 226-231).

35. Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» від 06 серпня 2019 року № 06/08-2019 вирішено перейменувати ТОВ «ФК «Веста» (код ЄДРПОУ 41264766) на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ: 41264766), у зв`язку із чим ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» виступає правонаступником прав та обов`язків ТОВ «ФК «Веста».

36. У заяві про заміну вибулого стягувача на його правонаступника, що є предметом розгляду цієї справи, ТОВ «ФК «Інвестохіллс «Веста» просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі № 2-7763/10 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 та ПП «Ардан» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

37. У вересні 2020 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року та залишити в силі ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 лютого 2020 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

38. Відповідно до частини першої статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи з підстав, передбачених ЦПК України.

39. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року відкрите касаційне провадження у справі.

40. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України. Частиною третьою статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду в складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

41. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що існує стала практики вирішення Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11, від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10) питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником на будь-якій стадії судового провадження безвідносно відкритого виконавчого провадження, навіть після його закриття. Разом з тим існує стала практика вирішення Верховним Судом у складі колегій суддів у складі Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 у справі № 910/2954/17, від 24 травня 2021 року у справі № 911/4460/13, від 28 травня 2021 року у справі № 911/3217/15, від 19 жовтня 2021 року у справі № 908/3929/14), яка не узгоджується із цим підходом, передбачає можливість заміни сторони виконавчого провадження тільки в межах відкритого виконавчого провадження та не передбачає такої можливості в закритому виконавчому провадженні, якщо тільки воно не було поновлене. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду пропонує відступити від цих правових висновків Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду на користь зазначеної позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду.

42. 30 листопада 2021 року своєю ухвалою Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду цю справу, оскільки дійшла висновку щодо обґрунтованості підстав її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

43. Касаційна скарга ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» мотивована тим, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17 (провадження № 61-36517св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10 (провадження № 61-45900св18).

44. Заявник зазначає, що суд не врахував, що заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватись, починаючи з моменту видачі виконавчого листа і до моменту закінчення виконавчого провадження з підстав належного виконання судового рішення - як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

45. Чинне законодавство не пов`язує можливість заміни сторони виконавчого провадження зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому його пропуск не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

46. Суд апеляційної інстанції позбавив заявника, який набув прав кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, можливості реалізувати свої права у виконавчому провадженні, в тому числі (але не виключно) права на поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання і отримання дубліката виконавчого листа. При цьому пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання судового рішення, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

47. Заявник також посилається на те, що заміна стягувача відноситься до процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, а тому відповідні заяви можуть бути подані зацікавленою стороною повторно і суд зобов`язаний їх розглянути по суті. Наявність судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та за наслідками розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку на пред`явлення його до виконання, не позбавляє права нового кредитора (нового стягувача) на подання до суду повторно заяв як для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, так і для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

(2) Позиція інших учасників справи

48. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», у якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

49. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року про відкриття провадження в цій справі не встановлено конкретні підстави подання касаційної скарги в зв`язку з заявленим касатором неправильним застосуванням судом норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, Велика Палата Верховного Суду серед аргументів касаційної скарги знайшла підтвердження подання касаційної скарги з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

50. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України). Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою та третьою статті 411 ЦПК України (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

51. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).

52. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

53. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

54. Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

55. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

(1.1) Щодо заявленого відступу від правового висновку

56. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

57. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

58. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

59. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

60. Частина четверта статті 4 Закону про виконавче провадження регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

61. Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).

62. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону про виконавче провадження).

63. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).

64. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).

65. Стаття 37 Закону про виконавче провадження регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону про виконавче провадження).

66. Стаття 39 Закону про виконавче провадження регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

67. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 10 листопада 2021 року пропонує відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, який протирічить тому, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом про виконавче провадження, та полягає в такому.

68. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

69. Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.

70. Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав для відступу від зазначеного правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, але, враховуючи кількісну складову різного тлумачення процесуального правонаступництва та заміни сторони виконавчого провадження, вважає за необхідне уточнити його зміст з урахуванням такого.

71. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

72. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

73. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

74. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

75. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

76. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

77. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

78. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

79. Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

80. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

81. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

82. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, наведене в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цій справі тлумачення стосується лише ситуації, коли виконавче провадження відкрите як юридичний процес, а його сторони набули відповідних прав як сторони відкритого виконавчого провадження. Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

83. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

84. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
85. Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.

86. Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

87. Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

88. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

89. Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).

90. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

91. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

93. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

94. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

95. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

96. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

97. У справі з провадженням № 6-122цс13, яку розглядав Верховний Суд України, відбулась заміна стягувача у відкритому виконавчому провадженні на підставі переходу права вимоги від первинного кредитора (стягувача) до його правонаступника відповідно до договору купівлі-продажу цього права. Отже, правовідносини не є подібними із цією справою. При цьому Верховний Суд України не робив правових висновків щодо заміни сторони виконавчого провадження поза межами існуючого відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Також слід уточнити висновок Верховного Суду України, на який, зокрема, посилаються колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах, наведених в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про те, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

98. Цей правовий висновок означає, що, зокрема, кредитор може уступити своє право вимоги правонаступнику, який не є стороною відкритого виконавчого провадження, на підставі правочину, який не залежить від факту відкритого виконавчого провадження. Разом з тим до моменту прийняття судового рішення про заміну первинного кредитора його правонаступником у відкритому виконавчому провадженні процесуальне правонаступництво не відбувається.

99. Зазначений висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, стосується не заміни учасника справи або стягувача у виконавчому документі, а заміни стягувача як сторони виконавчого провадження. Треба також врахувати, що під початком стадії виконавчого провадження Верховний Суд мав на увазі відповідну стадію судового провадження, а не безпосередньо виконавче провадження як юридичний процес. У ньому прямо зазначено, що він не обмежує можливість відновлення закритого виконавчого провадження відповідно до умов законодавства, зокрема на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання після поновлення строку для цього. Тому з урахуванням зазначеного вище відсутні підстави для відступлення від цього висновку.

100. Зазначене також відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425.

101. Задля юридичної визначеності в застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

102. Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року ця справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з пропозицією відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13. Враховуючи, що в цій ухвалі також зазначено, що правові висновки, аналогічні правовому висновку Верховного Суду, від якого пропонується відступити, містяться у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 24 травня 2021 року у справі № 911/4460/13, від 28 травня 2021 року у справі № 911/3217/15, від 19 жовтня 2021 року у справі № 908/3929/14, це фактично означає пропозицію відступу від цих правових висновків також.

103. У справі № 905/2084/14-908/4066/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили обставини справи та не встановили, чи закінчився строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, у зв`язку із чим передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У справі № 910/2954/17 заявник разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження просив поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для такого поновлення, із чим погодився й Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. У справі № 911/4460/13 судами попередніх інстанцій були зроблені висновки насамперед про те, що правонаступництво, на підставі якого було звернення про заміну сторони виконавчого провадження, не підтверджене належними доказами, які підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. У справі № 911/3217/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи у касаційному порядку справу, дійшов висновку про помилковість висновків апеляційного суду відповідно до встановлених обставин справи, оскільки заява про заміну сторони виконавчого провадження подавалась під час існування відкритого виконавчого провадження. У справі № 908/3929/14 заявник, стверджуючи про свої права правонаступника сторони у справі, просив здійснити заміну позивача (стягувача) у справі, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи у касаційному порядку справу, направив її на новий розгляд до суду першої інстанції через те, що суди попередніх інстанцій не встановили належним чином факт існування правонаступництва заявника щодо права вимоги позивача у справі. Враховуюче зазначене, відсутні підстави говорити про подібність правовідносин у цих справах та у справі № 2-7763/10, а відтак розглядати питання відступу від правових висновків у цих справах.

104. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

105. У справі № 2-230/11 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін, зокрема, постанову апеляційного суду, якою частково змінена ухвала суду першої інстанції, - замість заміни сторони виконавчого провадження, яке не відкривалось, здійснено заміну стягувача саме у виконавчому документі. У зв`язку із цим відсутні підстави вважати, що правовідносини у цій справі є подібними до справи, що розглядається, а висновок Верховного Суду протирічить висновкам Великої Палати Верховного Суду у цій справі.

106. У справі № 370/2464/17 суди попередніх інстанцій відмовили правонаступнику у задоволенні його заяви про заміну стягувача у справі, посилаючись на те, що залучення правонаступника у справі можливе лише виключно до ухвалення рішення у справі. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, скасувавши судові рішення попередніх інстанцій, постановив «замінити стягувача його правонаступником» без уточнення щодо статусу сторін виконавчого провадження. З урахуванням цього відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин цієї справи зі справою, що розглядається, оскільки Верховний Суд не вказав, що він замінює стягувача як сторону виконавчого провадження, яке не є відкритим, а з`ясування уточненого змісту заяви правонаступника у справі № 370/2464/17 вимагає додаткового встановлення обставин справи, що є поза межами процесуальних можливостей Великої Палати Верховного Суду в силу вимог статті 400 ЦПК України. Враховуючи це, Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості вирішувати питання відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17.

(1.2) Щодо суті спору

107. У справі № 381/3638/17 (на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, у якій касатор посилається в контексті пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про помилковість висновку апеляційного суду щодо закриття провадження у справі при розгляді апеляційної скарги на ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку із чим направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У справі № 10/56-08 (на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року, у якій касатор посилається в контексті пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи в касаційному порядку постанову апеляційного суду, дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не встановлено належним чином доведених обставин закриття виконавчого провадження у справі, а тому висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю відкритого виконавчого провадження вважав помилковим. Враховуючи зазначене, відсутні підстави стверджувати про належну подібність правовідносин у названих справах та справі, що розглядається. А відтак Велика Палата Верховного Суду не має можливості розглянути їх у контексті пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

108. Щодо правових висновків, викладених в інших постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, на які посилався касатор в контексті пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, то їх також Велика Палата Верховного Суду не може взяти до уваги з підстав, зазначених у цій постанові щодо цих судових рішень.

109. ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» вимагає скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, відповідно до якої здійснено заміну ним сторони виконавчого провадження у справі № 2-7763/10, а це, разом зі змістом аргументів касаційної скарги, вказує на те, що за своєю суттю відповідна заява ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» стосувалась, у тому числі, заміни сторони виконавчого провадження.

110. Відповідно до правових висновків, зазначених у цій постанові, та встановлених належним чином судами попередніх інстанцій і не спростованих учасниками справи обставин справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правильність загального висновку апеляційного суду щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відповідно до змісту її вимоги.

111. Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону про виконавче провадження для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України. Системний аналіз цих норм права дає підстави для висновку, що у справі № 2-7763/10, у якій судами попередніх інстанцій встановлено відмову суду у видачі первинному стягувачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, яка не була скасована у належному порядку, наслідки зазначеного є обов`язковими також для правонаступника, незалежно від того, замінив він первинного стягувача у виконавчому документі чи як сторону у виконавчому провадженні.

112. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

113. У свою чергу, ЦПК України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвал про відмову у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

114. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

116. Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є виправданим та таким, що відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

117. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).

118. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).

119. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи, висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.

(2.2) Щодо судових витрат

120. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

121. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

122. Згідно із платіжним дорученням від 10 вересня 2020 року № 554 ТОВ «ФК Інвестохіллс Веста» сплатило судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 2 102,00 грн.

123. За результатом касаційного розгляду вимоги касатора не підлягають задоволенню, а отже, на касатора покладається судовий збір за подання касаційної скарги. Інші учасники справи не заявляли до відшкодування судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

(3) Висновок про застосування норми права

124. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

2. Залишити без змін постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року.

3. Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 41264766) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. ПророкСудді:Т. О. АнцуповаГ. Р. Крет В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовК. М. Пільков І. В. Григор`єваО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. М. Сімоненко І. В. ЖелєзнийІ. В. Ткач О. С. ЗолотніковС. П. Штелик Л. Й. Катеринчук

Повний текст постанови складений 16 лютого 2022 року.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104076441

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

[Лев]

Эта ФейКа - мягко говоря, отпетые аферисты...