Постанова ВС-КАС про необхідність стягнення шкоди завданої вкладникам банку Хрещатик з НБУ

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

справа №826/13307/16
адміністративне провадження № К/9901/7833/21 

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/13307/16

за позовом ОСОБА_1 до Національного Банку України (далі -НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Комерційний банк «Хрещатик», про визнання протиправною бездіяльності, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою НБУ

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А., суддів Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.08.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльності НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасного рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик». 

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що внаслідок бездіяльності відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679-XIV), в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» настали негативні фінансово-економічні наслідки, що унеможливило повернення належних позивачці грошових коштів.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 03.03.2021 НБУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 та змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 у його мотивувальній частині. 

4. Верховний Суд ухвалою від 15.03.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 укладено ряд договорів банківського вкладу, а саме: 

договір від 11.06.2015 № 45D-602915 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів, відповідно до якого позивачка внесла на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 кошти в розмірі 1 000 000, 00 грн на термін з 11.06.2015 по 10.07.2016; 

договір від 14.08.2015 №45D-616336 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті, відповідно до якого позивачка внесла на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 кошти в розмірі 40 000,00 грн на термін з 14.08.2015 по 18.08.2016; 

договір від 28.08.2015 № 45D-618093 банківського вкладу «Подвійна сила» в національній валюті зі щомісячною сплатою процентів (370 днів), відповідно до якого позивачка внесла на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 кошти в розмірі 40 000,00 грн на термін з 28.08.2015 по 01.09.2016; 

договір від 01.10.2015 № 45D-626003 банківського вкладу «Осінній оксамит» в національній валюті зі щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців), відповідно до якого позивачка внесла на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 кошти в розмірі 16 272,09 грн на термін з 01.10.2015 по 01.11.2016; 

договір від 19.11.2015 № 45D-639993 банківського вкладу «Осінній оксамит» в доларах США із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу (13 місяців), відповідно до якого позивачка внесла на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 кошти в розмірі 59 803,51 доларів США на термін з 19.11.2015 по 19.12.2016. 

Також суди встановили, що за результатами здійснення НБУ планової інспекційної перевірки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за період діяльності з 01.03.2011 по 01.05.2014 було встановлено високий рівень кредитного та валютного ризиків, а також недостатній рівень внутрішнього контролю за окремими напрямками роботи. 

Результати інспектування ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» свідчать: (1) про високий рівень кредитного ризику, з огляду на: значну частку негативно класифікованих активів; наявність концентрації в кредитному портфелі; недостатню якість забезпечення; значного валютного ризику; незадовільної якості нарахованих доходів; (2) розмір регулятивного капіталу недостатній для дотримання економічного нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2), нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до зобов`язань банку (Н3-1), нормативу Н7 та нормативу великих кредитних ризиків (Н8); (3) чистий операційний дохід має від`ємне значення, що свідчить про неефективність операційної діяльності банку. 

Також відповідно до результатів комплексного інспектування, яке проведено НБУ станом на 01.05.2014, за період діяльності ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 01.03.2011 по 01.05.2014, встановлено загальну оцінку за рейтинговою системою CAMELS як 4 , в тому числі за компонентами: Капітал (C) - « 4»; Активи (A) -« 4»; Менеджмент (M) -« 4»; Надходження (E) -« 4»; Ліквідність (L) - « 3»; Чутливість до ринкових ризиків (S) - « 3». 

Рейтингова оцінка достатності капіталу « 4» свідчить про те, що банк має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов`язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів. Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу « 4» потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращання якості активів і підвищення рівня достатності капіталу. 

Рейтингова оцінка якості активів « 4» свідчить про те, що банк має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не виправити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів « 4» мають одну або кілька з таких характеристик: обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих під контролем ) за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації; обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків); обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу; інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку. Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлення недоліків з боку його керівництва. 

Рейтингова оцінка менеджменту « 4» свідчить про те, що банк має значні недоліки, пов`язані з більшістю факторів. Потрібні рішучі дії служби банківського нагляду, що спрямуватимуться на те, щоб керівництво банку негайно вжило заходів щодо усунення проблем. Національний банк або спостережна рада банку повинні розглянути заходи щодо повного або часткового відсторонення голови, його заступників та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера та/або його заступників від обійманих посад. Рейтингова оцінка менеджменту 4 встановлюється в разі виявлення значних зловживань у практиці кредитування інсайдерів, інвестиційній діяльності, недотримання облікової та процентної політики, ігнорування вимог Національного банку, у тому числі з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо дії або бездіяльність керівництва завдали такої шкоди фінансовому стану банку, що він опинився під загрозою неплатоспроможності, та/або призвели до звинувачення банку в сприянні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. 

Банк з рейтинговою оцінкою надходжень « 4» має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов`язане зі збільшенням статутного капіталу). 

Рейтингова оцінка ліквідності « 3» свідчить про те, що банк має суттєві недоліки, пов`язані з одним або кількома факторами. Підхід керівництва банку з рейтинговою оцінкою ліквідності « 3» до управління ліквідністю спрощений і це призводить до того, що в банку часто виникають проблеми з ліквідністю, а також простежується регулярна залежність від міжбанківських кредитів, крім того, в банку обмежені можливості щодо активних операцій - швидкого їх продажу, а щодо пасивних операцій - швидкого залучення нових джерел фінансування. Керівництво банку повинно негайно звернути належну увагу на негативні тенденції та вжити заходів щодо виправлення недоліків для того, щоб банк не втратив здатності виконувати свої поточні зобов`язання. Для цього потрібні відповідні дії служби банківського нагляду. 

Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику « 3» має неприйнятний рівень ринкового ризику, керівництво демонструє відсутність досвіду або знань і розуміння щодо визначення, вимірювання, здійснення моніторингу і контролю ринкових ризиків. Рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику « 3» означає, що примітивний підхід керівництва до управління ринковим ризиком призводить до частого перевищення лімітів (обмежень) та до отримання збитків за окремими операціями. Унаслідок відсутності досконалих (ефективних) процесів управління ринковим ризиком виникають негативні тенденції в операціях, що пов`язані з ринковим ризиком, а також сумніви щодо здатності керівництва негайно вирішити ці проблеми з метою запобігання впливу надмірного ринкового ризику на надходження або на економічну вартість капіталу. Тому потрібний посилений контроль з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку. 

Загалом, за системою оцінки CAMELS, комплексна рейтингова оцінка « 4» або « 5» свідчить про те, що банки, мають серйозні проблеми, потребують ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки свідчать про те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.

Постановою Правління НБУ від 04.04.2016 № 231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних» віднесено «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено для ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» обмеження в його діяльності, зобов`язано ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» надсилати до Департаменту банківського накладу повідомлення про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення ним своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства. 

05.04.2016 Правлінням НБУ прийнято постанову № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно. 

Згідно із рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно. Цим рішенням продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно. 

У подальшому, відповідно до рішення Правління НБУ від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із цим рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону № 4452-VI, Костенку І.І. 

На офіційному сайті Фонду оприлюднено інформацію про те, що в зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 09.06.2016 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. 

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Фондом було здійснено виплату ОСОБА_1 коштів в розмірі 200 000,00 грн в межах гарантованої суми відшкодування за вкладами, а також включено позивачку до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк Хрещатик». 

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону № 4452-VI Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 24.05.2018 № 1452 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк Хрещатик» строком на два роки з 06.06.2018 до 05.06.2020 включно.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону № 679-XIV, звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, здійснивши системний аналіз положень Закону № 679-XIV, статтей 67, 75 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III), статті 8 Закону України від 28.12.2014 № 78-VIII «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», а також врахувавши висновки, викладені у рішенні суду у справі № 826/15685/16, прийшов до висновку, що протиправна бездіяльність НБУ у межах заявлених позовних вимог вже була визнана іншим рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому рішення у цій справі не зумовить поновлення порушених прав позивачки.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга НБУ обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 640/1609/19, від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, від 09.11.2018 у справі № 816/988/17. 

Також скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 826/9802/17, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. 

8. У відзиві на касаційну скаргу НБУ позивачка вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

10. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі № 826/15685/16, адміністративні позови позивачів задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

11. Зміст зазначених судових рішень свідчить, що під час розгляду справи № 826/15685/16 судами надавалась оцінка діям/бездіяльності НБУ при здійсненні функції державного нагляду щодо ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

12. Суд касаційної інстанції у справі № 826/15685/16 зазначив, що зважаючи на встановлені під час інспектування численні порушення, допущені ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», необхідність негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, беручи до уваги надання законом відповідачу широкого спектру інструментів (заходів) впливу (реагування), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що НБУ було допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття протягом розумного строку адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на підставі проведеного інспектування ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за період діяльності з 01.03.2011 по 01.05.2014 та встановленої відповідачем рейтингової оцінки CAMELS. І що така бездіяльність не узгоджується із приписами статті 73 Закону № 2121-III та суперечить головній меті банківського регулювання і нагляду щодо безпеки та фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів.

13. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що позовні вимоги у справі, яка розглядається повністю тотожні із позовними вимогами, які розглядались у справі № 826/15685/16.

14. Статтею 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

15. Статтею 6 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

16. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

17. Аналогічні положення викладені і в чинній редакції КАС України.

18. Тобто, одним з головних завдань адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. У справі, що розглядається, позивачка наголошує, що позов подано нею у зв`язку з неможливістю повернення належних їй грошових коштів, які перебували на відповідних депозитних рахунках у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».

20. На переконання позивачки, задоволення зазначеного позову допоможе відновити її порушене право на володіння майном (коштами).

21. Проте, слід звернути увагу, що у справі № 826/15685/16 суд визнав протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів всіх вкладників і кредиторів ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (очевидно, у тому числі позивача) щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках зазначеного банку.

22. Колегія суддів зазначає, що повторне визнання бездіяльності НБУ (з посиланням на преюдиційне судове рішення як того вимагає позивачка) жодним чином не відновить порушене право позивачки на повернення коштів.

23. Таким чином, на переконання колегії суддів, в даному випадку позивачкою обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.

24. У той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

25. Відповідно до статті 55 Закону № 679-XIV головна мета банківського регулювання і нагляду - це безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

26. Згідно зі статтею 66 Закону № 2121-III державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:

I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків;

II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов`язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов`язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

27. Відповідно до статті 67 Закону № 2121-III метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

28. Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-розпорядчими повноваженнями для виконання своїх функцій.

29. Банківський сектор, у свою чергу, це особлива сфера де одні суб`єкти господарювання довіряють власні кошти іншим, а тому існує ризик можливості з боку банків (власників, акціонерів тощо) незаконно привласнити такі кошти і уникнути відповідальності.

30. Як слушно зауважує позивач, для запобігання цьому (серед інших функцій) функціонує Національний банк України як особливий державний орган, який регулює банківську діяльність, здійснює контроль і нагляд за банками з метою недопущення протиправної діяльності доведення банку до неплатоспроможності та привласнення коштів вкладників.

31. НБУ зобов`язаний вчиняти заходи впливу та контролю з метою недопущення порушення норм банківського законодавства (насамперед зі сторони банків) та відновлення платоспроможності і стабільності банків. У випадку ж несвоєчасного вчинення НБУ зазначених дій (наприклад протиправна бездіяльність НБУ, яка встановлена судами у справі № 826/15685/16), відбувається порушення прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів (депозиту позивача в даному випадку).

32. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

33. Таким чином, бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка призвела до порушень прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів, за певних обставин може розцінюватись як шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Особи, що постраждали внаслідок такої бездіяльності можуть вимагати компенсації відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, проте такий спір не може бути вирішено в рамках адміністративного судочинства.

34. Аналогічна правова позиція викладена у подібних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 826/9802/17 та колегія суддів не знаходить підстав для відступу від такого висновку.

35. При цьому, колегія суддів не враховує посилання скаржника у касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 640/1609/19, від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, від 09.11.2018 у справі № 816/988/17, оскільки ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними до правовідносин, які виникли у справі, яка розглядається.

36. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

37. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміни оскаржуваних судових рішень в частині мотивів, з яких вони виходили при ухваленні судових рішень.

38. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного Банку України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №826/13307/16 змінити, виклавши мотивувальні частини зазначених судових рішень в редакції цієї постанови Верховного Суду.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №826/13307/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд зазначив, що відповідно до статті 67 Закону № 2121-III метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

28. Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-розпорядчими повноваженнями для виконання своїх функцій.

29. Банківський сектор, у свою чергу, це особлива сфера де одні суб`єкти господарювання довіряють власні кошти іншим, а тому існує ризик можливості з боку банків (власників, акціонерів тощо) незаконно привласнити такі кошти і уникнути відповідальності.

30. Як слушно зауважує позивач, для запобігання цьому (серед інших функцій) функціонує Національний банк України як особливий державний орган, який регулює банківську діяльність, здійснює контроль і нагляд за банками з метою недопущення протиправної діяльності доведення банку до неплатоспроможності та привласнення коштів вкладників.

31. НБУ зобов`язаний вчиняти заходи впливу та контролю з метою недопущення порушення норм банківського законодавства (насамперед зі сторони банків) та відновлення платоспроможності і стабільності банків. У випадку ж несвоєчасного вчинення НБУ зазначених дій (наприклад протиправна бездіяльність НБУ, яка встановлена судами у справі № 826/15685/16), відбувається порушення прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів (депозиту позивача в даному випадку).

32. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

33. Таким чином, бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка призвела до порушень прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів, за певних обставин може розцінюватись як шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Особи, що постраждали внаслідок такої бездіяльності можуть вимагати компенсації відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, проте такий спір не може бути вирішено в рамках адміністративного судочинства.