Определение Верховного суда о прекращении договора поручительства в связи с увеличением процентной ставки и необходимостью предоставления расчета пени

[Filosof_00]

УХВАЛА

Іменем України

7 липня 2010 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства ”Райффайзен Банк Аваль” (далі – ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що позичальником ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору про повернення кредиту в сумі 230 тис. грн., укладеного між ним та банком 26 листопада 2007 року, у зв’язку із чим виникла заборгованість, що складається з боргу за кредитом, заборгованості за відсотками за період з жовтня 2008 року до 2 липня 2009 року, пені за кредитом за період з 16 жовтня 2008 року до 2 липня 2009 року, пені за відсотками за період з 16 листопада 2008 року до 2 липня 2009 року. Посилаючись на існування договору поруки, укладеного між банком і ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, позивач просив стягнути заборгованість із відповідачів як солідарних боржників.

У процесі розгляду справи ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” неодноразово уточнювалися позовні вимоги, і остаточно позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, що виникла станом на 18 серпня 2009 року в загальному розмірі 269 076 грн. 44 коп.

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” про визнання договору поруки, укладеного між нею та банком 26 листопада 2007 року, таким, що припинив дію з 26 лютого 2008 року, посилаючись на те, що під час розгляду справи про поділ майна між нею та ОСОБА_2 вона дізналася про укладення додаткової угоди № 2 від 26 лютого 2008 року до вищезазначеного кредитного договору. Згідно із цією додатковою угодою було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 11 % до 16,5 % річних, але про зміну умов договору ОСОБА_1 не знала й згоди на такі зміни не давала, тому на підставі ст.ст. 559, 651 ЦК України договір поруки є таким, що втратив дію.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2009 року позов ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль” задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 269 076 грн. 44 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2009 року рішення районного суду в частині стягнення заборгованості змінено: доповнено абзац другий резолютивної частини рішення словами ”на користь ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”. Це ж рішення в частині стягнення судових витрат скасовано, стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь позивача по 850 грн. на повернення судового збору та по 126 грн. на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та зі зміною рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 244 510 грн. 09 коп.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому згідно зі ст. 214 ЦПК України рішення суду повинно відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте зазначеним вимогам рішення районного та апеляційного суду не відповідають.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що ОСОБА_1 як солідарний боржник залишається зобов’язаною перед кредитором доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі, і не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників із кредитором, в яких цей боржник не бере участі.

Такого висновку суд дійшов без урахування положень ч. 1 ст. 559 ЦК України, згідно з якими порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі був встановлений факт зміни зобов’язання за кредитним договором шляхом укладення між кредитором та позичальником 26 лютого 2008 року додаткової угоди про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 11 % до 16,5 %, унаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя без його згоди.

Однак вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом до уваги взято не було, хоча у своєму позові та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 вказувала зазначені вище норми закону, посилаючись на них також як на підставу для відмови в первісному позові.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою підстави позову, які з посиланням на ч. 1 ст. 559 ЦК України полягали в припиненні договору поруки у зв’язку зі зміною зобов’язання між кредитором і боржником додатковою угодою від 26 лютого 2008 року в частині підвищення відсоткової ставки за користування кредитом. Будь-якого висновку із цього питання суд не зробив.

Апеляційний суд, частково реагуючи на доводи ОСОБА_1, зазначив, що збільшення відсоткової процентної ставки за додатковою угодою не слід вважати збільшенням відповідальності поручителя, оскільки пп. 1.4-1.6 кредитного договору передбачено право банку змінювати відсоткову ставку.

Такого висновку суд дійшов без урахування того, що зазначеними пунктами кредитного договору передбачено умови зміни відсоткової ставки, однак вона була змінена не за цими умовами, а додатковою угодою, яка не замінювала та не передбачала відміну положень пп. 1.4-1.6 кредитного договору, а тому висновок апеляційного суду про відсутність збільшення відповідальності поручителя є передчасним.

Крім того, повністю задовольняючи позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту в сумі 269 076 грн. 44 коп., суд першої інстанції виходив із доведеності факту прострочення відповідачем грошового зобов’язання та умов договору, але при цьому не зробив розрахунків, з яких конкретних сум складається зазначена загальна сума заборгованості, чи включено до цієї суми та в якому розмірі суму пені за кредитом, пені за відсотками, і не навів жодних мотивів, з яких він не взяв до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо конкретного розміру заборгованості та нарахування сум пені за відсотками.

З викладеного вбачається, що суд у порушення ст. 214 ЦПК України не дав належної правової оцінки доводам відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1; чітко не встановив розрахунок сум, що підлягають стягненню за договором кредиту; не зазначив, якими доказами підтверджено конкретні суми нарахувань та спростовано доводи відповідача проти цих нарахувань.

Указані порушення суду першої інстанції апеляційний суд залишив поза увагою.

З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 24 вересня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.А. Мазурок

Ю.В. Прокопчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10528536

[Legion - 512 DI]

Повезло заемщику!!! есть возможность подать иски и привести в порядок кредитный договор, а потом и разорвать или признать недействительным...но с учетом того на, что ВСУ уже четко прописал ошибки которые срочно необходимо устранить при новых рассмотрениях в первичках и апелляхах...

Filosof_00 если не секрет, Вы учавствуете в этом деле? в каком качестве?

[ANTIRAID]

Позиция Верховного Суда однозначная, при увеличении процентной ставки без согласия поручителя, договор поручительства - прекращается.

Ну и наконец-то Верховный суд указал суда, что необходимо проверят начисленные банками проценты, пени и штрафы, а не выносить решения по желанию банков без предоставления расчетов.

[Filosof_00]

Повезло заемщику!!! есть возможность подать иски и привести в порядок кредитный договор, а потом и разорвать или признать недействительным...но с учетом того на, что ВСУ уже четко прописал ошибки которые срочно необходимо устранить при новых рассмотрениях в первичках и апелляхах...

Filosof_00 если не секрет, Вы учавствуете в этом деле? в каком качестве?

Нет. Я просто пересматриваю реестр. Ищу прецеденты.

[у.zaporozhskiy]

Позиция Верховного Суда однозначная, при увеличении процентной ставки без согласия поручителя, договор поручительства - прекращается.

Ну и наконец-то Верховный суд указал суда, что необходимо проверят начисленные банками проценты, пени и штрафы, а не выносить решения по желанию банков без предоставления расчетов.

скажите достаточно справки о задолженности или банк должен для суда предоставить что-то более детальное?

[Filosof_00]

скажите достаточно справки о задолженности или банк должен для суда предоставить что-то более детальное?

Можно я отвечу на вопрос.

Выдержка из шпаргалки:

Первичные документы

Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98 определяет избыточный перечень первичных банковских документов.

Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Ст.1 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до Постанови ПРАВЛІННЯ НБУ N 566 від 30.12.98, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за N 56/3349

« Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України «

2.1.1. Вимоги до первинних облікових документів

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції (підстави для її здійснення);

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів);

- підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.

Документи, які надають клієнти банку, повинні мати підписи уповноважених службових осіб клієнта та відбиток його печатки.

Підписи на всіх документах, а також печатки мають відповідати заявленим їх зразкам, а підтвердження достовірності підпису на документі в електронному вигляді обумовлюється в договорі про обслуговування клієнта через систему електронних платежів "клієнт-банк".

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають бути оформлені згідно з вимогами Національного банку України щодо ведення касових операцій.

Про видачу та отримання кредита в касі Банку свідчать оригінали та завірені копії видаткових касових документів з п1дписом отримувача, передбачені Iнструкцiєю про касовi операцiї в банках України, затвердженою Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 N 337, зареєстрованою в Мiнiстерствi юстицiї України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089, Оригінал та завірені копії облікових регістрів відділення №...Банку за ...2007 р., в яких зареєстровано видаткові касові документи на видачу готівкових грошових коштів в касі Банку

[у.zaporozhskiy]

Можно я отвечу на вопрос.

Про видачу та отримання кредита в касі Банку свідчать оригінали та завірені копії видаткових касових документів з п1дписом отримувача, передбачені Iнструкцiєю про касовi операцiї в банках України, затвердженою Постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 N 337, зареєстрованою в Мiнiстерствi юстицiї України 5 вересня 2003 р. за N 768/8089, Оригінал та завірені копії облікових регістрів відділення №...Банку за ...2007 р., в яких зареєстровано видаткові касові документи на видачу готівкових грошових коштів в касі Банку

а у Вас случайно нет образца видаткового касового документа банка или это и есть квитанция о получении денежных средств?

а расчет самой задолженности?

выходит что банк должен предоставить копию каждой квитанции при каждой оплате?

[Filosof_00]

а у Вас случайно нет образца видаткового касового документа банка или это и есть квитанция о получении денежных средств?

а расчет самой задолженности?

выходит что банк должен предоставить копию каждой квитанции при каждой оплате?

Это квитанции. Банк обязан предоставить первичные документы.

[у.zaporozhskiy]

Это квитанции. Банк обязан предоставить первичные документы.

спасибо Вам за ссылку, попробую потребовать в деле по взысканию...

все равное время затянуть нужно.

попрошу предоставить копии всех квитанций за время действия к.д., как доказательство задолженности.

[samuraj]

А чи можна по аналогії застосувати цей випадок до договору іпотеки? З одного боку, - це окремий вид забезпечення. З іншого, - зміна зобов"язання за яке давалася іпотека є суть нове зобов"язання.

Практики не зустрічали, форумчани?

[у.zaporozhskiy]

А чи можна по аналогії застосувати цей випадок до договору іпотеки? З одного боку, - це окремий вид забезпечення. З іншого, - зміна зобов"язання за яке давалася іпотека є суть нове зобов"язання.

Практики не зустрічали, форумчани?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1318

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1387

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1337

какое-то из этих трех, вроде первое, но оно не совсем по этим основаниям,

я так понимаю случай указанный в Определении ВСУ именно и подходит только поручителям.

если меняют ставку, то почти всегда вносят изменения в ипотеку, по крайней мере, я еще не встречал противоположенного.

[samuraj]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1318

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1387

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1337

какое-то из этих трех, вроде первое, но оно не совсем по этим основаниям,

я так понимаю случай указанный в Определении ВСУ именно и подходит только поручителям.

если меняют ставку, то почти всегда вносят изменения в ипотеку, по крайней мере, я еще не встречал противоположенного.

Інша ситуація. Кредит - гривневий, юр особі. Іпотекодавець - фізик, - квартира. Ставку підняли, в договір іпотеки змін не внесли.

Є Постанова Донецького апеляційного, про визнання договору іпотеки в цьому випадку недійсним.

Неправильно, - бо зміни в правовідносинах, які відбулися під час дії договору не впливають на (не)дійсність. Треба - припиненим.

Думаю, пройде з деякими "додатковими аргументами".

[у.zaporozhskiy]

Інша ситуація. Кредит - гривневий, юр особі. Іпотекодавець - фізик, - квартира. Ставку підняли, в договір іпотеки змін не внесли.

Є Постанова Донецького апеляційного, про визнання договору іпотеки в цьому випадку недійсним.

Неправильно, - бо зміни в правовідносинах, які відбулися під час дії договору не впливають на (не)дійсність. Треба - припиненим.

Думаю, пройде з деякими "додатковими аргументами".

а ссылки на это решение у Вас нет

я пробовал в ситуации где кредит гривневый дали юрлицу, ипотека с юрлицом, поручительство физлица

так ничего и не придумал, не было не поднятия ставки ничего

вобщем ничего не придумал

Постаноление Донецкого суда из-за изменений процентной ставки признала и кредитный договор и договор ипотеки недействительными?

чего мы удивляемся

дела по валюте тоже начинались с Валюты.

Стаття 593. Припинення права застави

1. Право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

изменения основного обязательства нет.

а какой бред написан в ЗУ "про іпотеку"

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

(абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 22.12.2005 р. N 3273-IV)

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

ипотека по ЦК не припинялася, а все возвращалось в первичное состояние.