Постанова ВП ВС про протиправність розгляду справи у спрощеному проваджені без виклику сторін у разі наявності вимог немайнового характеру

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

10 серпня 2022 року

м. Київ

Справа № 202/4233/16

Провадження № 14-222цс21

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Штелик С. П.,

суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2019 року у складі судді Кухтіна Г. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

Історія справи

(1) Вступ

1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, суди у задоволенні позову відмовили за спливом строку позовної давності. У касаційній скарзі позивач зазначає, що позовна давність на спірні правовідносини не поширюється, оскільки вимога позивача пов`язана з порушенням особистих немайнових прав; суд апеляційної інстанції необґрунтовано розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу, яка не є малозначною з огляду на ціну спору.

(2) Короткий зміст та підстави позовних вимог

2. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державної служби інтелектуальної власності України (далі - ДСІВУ) про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

2.1. Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є власником патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», який зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 24 лютого 2010 року.

2.2. У подальшому 10 грудня 2012 року у порушення вимог статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент на аналогічного змісту корисну модель видано відповідачу ОСОБА_2 , який зареєстровано у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі за № НОМЕР_2.

2.3. Оскільки сукупність ознак даної корисної моделі була загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем заявки на її реєстрацію, тобто корисна модель за вказаним патентом України не відповідає умовам патентоздатності - «новизна», позивач ОСОБА_1 просив: визнати недійсним патент України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», що зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 ; зобов`язати ДСІВУ внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі, а саме про визнання недійсним патенту України від 10 грудня 2012 року № НОМЕР_2 на корисну модель; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

(3) Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

3.1. Останнім рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2019 року у позові відмовлено.

3.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 10 грудня 2012 року, власником якого є відповідач, стала загальнодоступною в світі до дати подання ним заявки № u201205735, а саме до 11 травня 2012 року. Відтак, корисна модель за цим патентом не відповідає умові патентоздатності «новизна». Водночас суд першої інстанції визнав, що відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки останнім не вказано обставин, які об`єктивно унеможливлювали звернення позивача за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

3.3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судовий захист можливий за наявності двох обставин у сукупності: наявності у особи прав та інтересів та порушення, невизнання або оспорювання таких прав та інтересів іншою особою. Оскільки представник відповідача звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, так як даний спір пов`язаний саме з визнанням правочину недійсним, а не порушенням особистих немайнових прав позивача, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки останнім не вказано обставин, які об`єктивно унеможливлювали звернення позивача за судовим захистом у період дії строку позовної давності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(4) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4. У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

4.1. Касаційна скарга аргументована тим, що позовна давність на спірні правовідносини не поширюється, оскільки вимога позивача пов`язана з порушенням особистих немайнових прав; заяву відповідача від 11 травня 2012 року та рішення Державної служби інтелектуальної власності України про видачу патенту № НОМЕР_2 позивачу не було направлено, він не був учасником цієї процедури, тому не міг дізнатися про своє порушене право 10 грудня 2012 року. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу, яка не є малозначною з огляду на ціну спору. Розгляд справи тягне за собою збитки, пов`язані із продажем товару, створеного на підставі його інтелектуального винаходу, на загальну суму 84 633 600,00 грн

(5) Доводи інших учасників справи

5. У серпні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначав, що вимога про визнання патенту недійсним не належить до вимоги, що випливає з порушення особистих немайнових прав, є вимогою, що стосується майнових прав інтелектуальної власності. На спірні правовідносини поширюється загальна позовна давність. Позивач міг дізнатися про порушення своїх прав 10 грудня 2012 року. Справа про визнання патенту недійсним не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті у спрощеному позовному провадженні. Безпідставним є посилання позивача на те, що ціна позову у справі перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки спір є немайновим. Заявлені позивачем витрати на правову допомогу є необґрунтованими.

Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

6. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року справу призначено до розгляду Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року зазначену справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підстави прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду

9. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 02 лютого 2022 року справу прийнято до розгляду з мотивів відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/13287/17.

10. Обґрунтовуючи підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що вимоги про визнання патенту недійсним та зобов`язання вчинити певні дії випливають із порушення особистих немайнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, які не залежать від майнових прав, а тому позовна давність згідно із пунктом 1 частини першої статті 248 ЦК України на такі вимоги не поширюється.

11. Проте у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі з подібними правовідносинами № 910/13287/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків, що на вимоги про визнання патенту недійсним та зобов`язання вчинити певні дії поширюється загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. ОСОБА_1 є власником патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», який зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 24 лютого 2010 року та став загальнодоступним у світі до дати подання ОСОБА_2 заявки на патент України № НОМЕР_2.

13. У травні 2012 року ОСОБА_2 подав заявку на отримання патенту на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1». Інформацію про деклараційний патент внесено до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та 10 грудня 2012 року здійснено публікацію відомостей про видачу патенту України № НОМЕР_2.

14. Суд першої інстанції призначив експертизу в сфері інтелектуальної власності для вирішення питання про відповідність патенту України № НОМЕР_2 вимогам статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» щодо умов патентоздатності, зокрема, «новизні».

15. За результатами проведення експертизи Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності складено висновок експерта від 16 грудня 2016 року № 232/16.

16. З огляду на зазначений висновок, сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 10 грудня 2012 року стали загальнодоступними у світі до дати подання ОСОБА_2 заявки від 11 травня 2012 року, тобто корисна модель за патентом України № НОМЕР_2 не відповідає умові патентоздатності - «новизна».

17. Відповідачем у суді першої інстанції подано заяву про застосування строку позовної давності.

Мотивувальна частина

18. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

19. За змістом статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

20. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. На підставі статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

22. За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

23. Велика Палата Верховного Суду заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи, наведені в касаційній скарзі, відзиві на неї і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

24. Щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

24.1. Позивач у липні 2016 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Державної служби інтелектуальної власності України про визнання патенту України на корисну модель недійсним.

24.2. Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі.

24.3. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

24.4. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року залишено без змін.

24.5. Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 березня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2018 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

24.6. Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2018 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

24.7. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року вирішено проводити розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

24.8. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24.9. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24.10. Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

24.11. Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 24, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

24.12. У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

24.13. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

24.14. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).

24.15. Згідно зі статтею 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

24.16. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

24.17. Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайного характеру ціна позову не визначається.

24.18. Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної' інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.19. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

24.20. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998св21), 24 травня 2021 року у справі №391/35/19 (провадження № 61-7814св20).

24.21. Суд апеляційної інстанції визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.22. Проте предметом заявленого позову є немайнові вимоги - визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

24.23. Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

24.24. Таким чином, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

24.25. Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

24.26. Відповідно до статті 6 Конвенції гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

24.27. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

24.28. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

24.29. З огляду на викладене зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи в суді апеляційної інстанції стосовно позивача порушені через не повідомлення останнього про дату і час розгляду справи судом апеляційної інстанції внаслідок її розгляду без повідомлення учасників справи.

24.30. Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи без повідомлення учасників справи та за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

24.31. Зазначене позбавило позивача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

24.32. Допущенісудом апеляційної інстанції порушення процесуального закону унеможливлюють перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду по суті, тому Велика Палата Верховного Суду не вирішує питання щодо відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/13287/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(1) Щодо суті касаційної скарги

25. Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

26. Враховуючи, що касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно дотриматись порядку розгляду справи, передбаченого статтею 368 ЦПК України.

(2) Щодо розподілу судових витрат

27. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

28. Оскільки у цій справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

29. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. П. Штелик Судді: Ю. Л. Власов Г. Р. Крет І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців О. Б. Прокопенко І. В. Желєзний Л. І. Рогач О. С. Золотніков О. М. Ситнік Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач В. С. КнязєвО. С. Ткачук

Джерело: ЄДРСР 105961909

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайного характеру ціна позову не визначається.

24.18. Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної' інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.19. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.