Рішення КОАС про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору

[ANTIRAID]

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року м. Київ

№ 320/4830/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яни Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 15 лютого 2022 року в рамках виконавчого провадження № 52527518.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору є незаконними, а сама постанова про стягнення виконавчого збору від 15 лютого 2022 року є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на те, що фактично суми заборгованості Кагарлицьким відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було стягнуто в рамках виконавчого провадження № 52527518. Також позивач зауважив, що державний виконавець вираховує суму виконавчого збору не з фактично стягнутої суми боргу, а із загальної суми, яка підлягала стягненню з боржника, що суперечить нормативно-правовим вимогам, які регулюють порядок стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, вказаною ухвалою суд витребував у Відділу державної виконавчої служби у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса знаходження: 09112, Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 94) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 52527518 з примусового виконання виконавчого листа № 368/487/14-ц, виданого 10 серпня 2016 року Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 519 294,97 грн. та судові витрати в сумі 7 673,40 грн. (боржник - ОСОБА_1 ).

Також суд запропонував відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду від 07.06.2022 було направлено відповідачу на електронну адресу та відповідно до відомостей звіту про доставку електронного листа від 08.06.2022 доставлено відповідачу.

Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких письмових пояснень по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2016 заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52527518 з примусового виконання виконавчого листа № 368/487/14-ц, виданого 10.08.2016 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 519 294,97 грн. та судові витрати в сумі 7 673,40 грн. (боржник - ОСОБА_1 ).

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2016 у справі № 368/487/14-ц відкрито касаційне провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 подану представником ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Київської області від 02 червня 2016 року.

Також суд задовольнив клопотання представника ОСОБА_2 Пушка Сергія Володимировича про зупинення виконання рішення апеляційного суду Київської області від 02 червня 2016 року. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зупинив виконання рішення апеляційного суду Київської області від 02 червня 2016 року до закінчення касаційного провадження.

Постановою головного державного виконавця Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанюк Ольги Володимирівни від 12.12.2016 про зупинення виконавчого провадження було зупинено виконавче провадження №52527518 з примусового виконання виконавчого листа №368/487/14-ц, виданого 10.08.2016 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 519 294,97 грн. та судові витрати в сумі 7 673,40 грн, до розгляду справи по суті.

Постановою головного державного виконавця Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк Ольгою Володимирівною про прийняття виконавчого провадження від 08.10.2020 ВП № 52527518 прийнято до виконання виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 368/487/14-ц, виданого 10.08.2016 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 519 294,97 грн. та судові витрати в сумі 7 673,40 грн.

15.02.2022 державним виконавцем Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яною Вікторівною прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 52527518.

Того ж дня, державним виконавцем Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яною Вікторівною винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 52527518.

Крім того, 15.02.2022 в рамках виконавчого провадження № 52527518 державним виконавцем Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яною Вікторівною прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 52 696,83 грн. В описовій частині вказаної постанови державним виконавцем зазначено, що виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 15.02.2022 ВП № 52527518, позивач звернулася до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1404 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 обумовлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною першою, другою статті 27 Закону № 1404 ( в редакція, яка була чинна станом на час відкриття виконавчого провадження) обумовлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як встановлено судом, 05.10.2016 заступником начальника Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52527518 з примусового виконання виконавчого листа № 368/487/14-ц, виданого 10.08.2016 Кагарлицьким районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 519 294,97 грн. та судові витрати в сумі 7 673,40 грн. (боржник - ОСОБА_1 ).

З змісту вказаної постанови вбачається, шо боржнику запропоновано добровільно виконати вимоги виконавчого документа: сплатити борг в розмірі 526968,37 грн. до 12.10.2016 року № 37310134767228 код 34767228 банк Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172 одержувач: Кагарлицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області і обов`язково надати до відділу квитанцію. У випадку отримання постанови про відкриття виконавчого провадження пізніше зазначеного терміну, для відкладення провадження виконавчих дій, надати до відділу конверт в якому надіслано постанову. Крім того, боржника повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності з 28.08.2018, було внесено зміни до частини другої статті 27 Закону № 1404.

Так, згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1404 (в редакції Закону № 2475) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

У позовній заяві позивач зазначив, що державним виконавцем не було стягнуто з боржника на користь стягувача суми коштів у розмірі, який би становив 52 696,83 грн. як 10 % від стягнутої суми за виконавчим листом № 368/487/14-ц, виданого 10 серпня 2016 року Кагарлицьким районним судом Київської області. Так, позивач наголошував, що жодних документів, які б вказували на стягнення коштів при виконанні виконавчого листа №368/487/14-ц, виданого 10 серпня 2016 року Кагарлицьким районним судом Київської області, матеріали виконавчого провадження не містять, з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу норм Закону №1404 у редакції, що діяла до 28.08.2018, слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення із боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Законом № 2475 внесені зміни до статті 27 Закону № 1404, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, і виходячи із цих змін виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року в справі №1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відтак, приписи статті 27 Закону № 1404 у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404 у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

Оскільки внесені Законом № 2475 зміни до статті 27 Закону № 1404 погіршили становище боржника, а виконавчою службою фактично не стягнуто з нього коштів за виконавчим листом у повному обсязі, суд вважає, що правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у визначеному державним виконавцем у спірній постанові розмірі відсутні.

Щодо посилань позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, то висловлена Судом у вказаному судовому рішенні позиція стосується правовідносин, що виникли до внесення змін до статті 27 Закону № 1404, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4279/19. Так, у пункті 57 цієї постанови колегія суддів дійшла висновку про помилковість тверджень представника позивачки про необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції щодо застосування статті 27 Закону № 1404-VІІІ, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, оскільки у наведеній справі розглядалося питання застосування положень статті 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28.08.2018 року, що, у свою чергу, унеможливлює застосування таких позицій до спірних правовідносин у цій справі, які виникли після внесення змін Законом № 2475-VIII до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вказане, суд дійшов всновку про наявність підстав для скасування постанови державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яни Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 15 лютого 2022 року в рамках виконавчого провадження № 52527518.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не надав доказів на підтвердження стягнення всієї суми заборгованості за виконавчим документом при примусовому виконанню виконавчого листа, а відтак, не довів правомірності своїх дій та рішень.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування Vобставин, про які стверджує інша сторона.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи, а також встановлені судом факти порушення відповідачем порядку проведення виконавчих дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 23.05.2022 № 9383-0472-6297-1774, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 992,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Литвин Яни Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 15 лютого 2022 року в рамках виконавчого провадження № 52527518.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яності дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код: 34767228; місцезнаходження: 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Кооперативна, 19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Панова Г. В.

Джерело: ЄДРСР 107331236

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд зазначив, що приписи статті 27 Закону № 1404 у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404 у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

Оскільки внесені Законом № 2475 зміни до статті 27 Закону № 1404 погіршили становище боржника, а виконавчою службою фактично не стягнуто з нього коштів за виконавчим листом у повному обсязі, суд вважає, що правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у визначеному державним виконавцем у спірній постанові розмірі відсутні.