Додаткові пенсійни внески

[mississ]

В мене також апеляція у Львівському апеляційному адміністративному суді десь ще з жовтня 2011 року і досі ні слуху ні духу.

Моя справа "пропала" там же у травні 2011 року.

 

І ось 02.12.2013 (через 1,5 року) принесли листа з виконавчої про примусове стягнення (неповнолітній дитині вручили)

 

Категорія виконавчого документа:

6.1.1. Вимога ПФУ про сплату недоїмки із 

страхових внесків на загальнообов'язкове 

державне пенсійне страхування

 

Строк та умови добровільного виконання рішення боржником:

до 03.12.2013 року 

 

 

 

 Не розумію, чому ВИМОГА, а не виконавчий лист, взятий в окружному суді? Терміни пред"явлення до виконання ж пройшли! Вони що мають право ось так виписувати вимоги, не дивлячись ні на що?

[mississ]

У справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справах окремого провадження замість виконавчого листа вида­ється копія рішення суду. Але у справах про стягнення недоїмок з податкових і неподаткових платежів видається виконавчий лист.

 

 

 

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

 

За наявності причин визнаних судом поважними, стягувачі, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, мають право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.. Відповідно до ст. 261 КАСУ суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.

 

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

 

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби

 

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

09.03.2011 року, відбулися зміни до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" строки пред’явлення виконавчих документів до виконання було змінено.

Відтак, статтею 22 даного Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, — протягом трьох місяців; 
2) інші виконавчі документи — протягом року, якщо інше не передбачено законом.

 

 

А що таке ВИМОГА?  і чому без рішення суду? Хто в курсі - підкажіть, б-ка.

[mississ]

Сама собі відповідаю)

 

1. Вимога ПФУ не є виконавим документом.
2. ПФУ не може звертатись до ДВС про виконання вимоги.
3. ПФУ має звертатись до суду про стягнення, потім брати виконавчий лист на підставі цього рішення і віддавати до ДВС для виконання. ДВС відкриває виконавче провадження і надає вам строк до 7 днів для добровільної сплати боргу, якщо ви не платите то при примусовому стяненні вона додатково до суми боргу бере виконавчий збір у розмірі 10% від суми боргу. Потім ДВС буде стягувати з пенсії суми у відсотках....

[Мари-Анна]

Сама собі відповідаю)

 

1. Вимога ПФУ не є виконавим документом.

2. ПФУ не може звертатись до ДВС про виконання вимоги.

3. ПФУ має звертатись до суду про стягнення, потім брати виконавчий лист на підставі цього рішення і віддавати до ДВС для виконання. ДВС відкриває виконавче провадження і надає вам строк до 7 днів для добровільної сплати боргу, якщо ви не платите то при примусовому стяненні вона додатково до суми боргу бере виконавчий збір у розмірі 10% від суми боргу. Потім ДВС буде стягувати з пенсії суми у відсотках....

 

 Были какие-то изменения, я сейчас Вам точно не скажу, но у мужа  такую вимогу  ДВС приняло, без суда и открыло производство. В самой вимоге они должны указать статьи, на основании которых этот документ приравнивается к исполнительному.

[mississ]

 Были какие-то изменения, я сейчас Вам точно не скажу, но у мужа  такую вимогу  ДВС приняло, без суда и открыло производство.

Завтра схожу к исполнителю и сама узнаю.

[AntiBank]

Завтра схожу к исполнителю и сама узнаю.

Некоторые исполнительные до сих пор принимают Вымоги ПФ как исполнительный документ. Но такие Постановы об открытии исполнительного производства сносятся на раз.

Об этом есть даже определение ВСУ, но ГИС, как правило, не читает их, и новшеств в законодательстве  не знают. 

 

Обжаловать надо не Вымогу, а именно постанову ГИС об открытии производства и неправомерные действия ГИС.

Если подать иск в таких пределах исковых требований, то выиграете суд наверняка процентов на 99. 

[AntiBank]

Судебный сбор при этом что-то около 37,50 грн. Если не изменяет память. 

Если что помогу с иском. 

[mississ]

Судебный сбор при этом что-то около 37,50 грн. Если не изменяет память. 

Если что помогу с иском. 

Дякую Вам!

 

Була у виконавця. Вразила позиція:

1) по ВИМОЗІ - у нас є особлива домовленість з УПФ, тому ми відкриваємо виконавче провадження без проблем;

2) яким законом керуєтесь? - не знаю, мені показали, як робити і я так роблю;

3) по термінах (чому спеціально затягуються, щоб накрутити 10%?) - така вказівка з Києва.

 

Словом, довелося залишити письмовий запит на ім"я начальника ДВС і щось з цим безладом робити. 

[AntiBank]

Дякую Вам!

 

Була у виконавця. Вразила позиція:

1) по ВИМОЗІ - у нас є особлива домовленість з УПФ, тому ми відкриваємо виконавче провадження без проблем;

2) яким законом керуєтесь? - не знаю, мені показали, як робити і я так роблю;

3) по термінах (чому спеціально затягуються, щоб накрутити 10%?) - така вказівка з Києва.

 

Словом, довелося залишити письмовий запит на ім"я начальника ДВС і щось з цим безладом робити. 

Запыт то дело хорошее, но только суд здесь поможет.

Так нужен Вам образец иска?

[mississ]

Запыт то дело хорошее, но только суд здесь поможет.

Так нужен Вам образец иска?

Нужен)

[AntiBank]

Нужен)

До  _____________  окружного суду _____________

 

Позивач: ФОП ПІБ ,

Адреса для листування:

 

Телефон  

Інших засобів зв’язку не має

 

 

Відповідач:  _______________ відділ державної виконавчої служби _____________ міського управління юстиції

___________

Інші засоби зв’язку не відомі

 

 

 

 

 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 0000000000 від "__" _______ 20__ року

 

"__" ___________ 20__ року Позивачем   поштовим відправленням було отримано  Постанову державного виконавця___________________відділу державної виконавчої служби ________________міського управління юстиції  № 000000000 від "__" ______________ 20__ року з якої позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження відносно нього за вимогою Управління Пенсійного фонду України в _____________________ області № Ф-0000 від ______________ року. Одночасно з цим дана вимога мала статус виконавчого документу.

Позивач не може погодитись з цим і вважає, що вимога Пенсійного фонду про сплату страхових внесків не є виконавчим документом, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова та дії виконавчої служби не є правомірними.

 

Вищезазначене підтверджується наступним:

 

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

 

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

 

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 09.09.2010 № 2511-VI та за своєю природою є адміністративно-правовими.

 

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позивач приходить до висновку, що дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 1288,80 грн.  не ґрунтуються на законі.

 

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

 

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

 

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

 

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

 

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом.

 

При цьому Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року було викладено в новій редакції відповідно до Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI та внесено зміни згідно Закону України від 12 травня 2011 року N 3319-VI, тому станом на день відкриття виконавчого провадження "__"_____________ 20__ року стаття 17 вказаного закону мала наступну редакцію: 

 

«1. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. 

 

2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 

 

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 

 

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 

 

3) судові накази; 

 

4) виконавчі написи нотаріусів; 

 

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 

 

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 

 

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 

 

8) рішення інших органів державної  влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 

 

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".»

 

Як вбачається з вищезазначеного,  Вимоги Пенсійного фонду прямо не вказані в наведеному переліку. Позивач припускає, що орган виконавчої служби помилково вважає, що вимоги Пенсійного фонду підпадають під визначення надане в пункті 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», а саме під «рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу».

 

Проте станом на час прийняття УПФУ в ____________________ районі  вимоги про сплату боргу області № Ф-00000 від ___________ року та спірної постанови відповідача  від "__" ___________________ 20__ року зі статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI (набув законної сили 1 січня 2011 року), були виключені частини з першої по дев’яту, які передбачали порядок прийняття та виконання вимог Пенсійного фонду про сплату боргу зі страхових внесків.

 

Відтак, відповідач відкрив виконавче провадження на підставі документу, який не є виконавчим. Згідно із п. 14 ст. 106 вказаного закону лише рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

 

Так, абзацом 2 частини 3 вказаної статті передбачалося, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а за абзацом 8 цієї ж частини у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

 

Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

 

Таким чином, з 1 січня 2011 року статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок з виконання вимог Пенсійного фонду не покладено на органи державної виконавчої служби, а з урахуванням пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимоги є підставами для звернення органів Пенсійного фонду до суду з позовами про стягнення несплаченої суми боргу та відповідно подальшого відкриття органами державної виконавчої служби виконавчих проваджень на підставі виключно рішень суду згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

 

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону.

 

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього закону. Однак такі дії не були вчинені відповідачем.

 

Крім того, з 06.08.2011р. вступили в дію норми п.5 розділу 1 ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609, в якому зазначено, що частину п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити абзацами другим і третім такого змісту: «Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються».

 

Таким чином з 06.08.2011р. за нормами ч.15 ст.106 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Вимогами про сплату недоїмки примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

 

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

 

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

 

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Позивач також звертає увагу, що позиція Позивача в даному позові цілком узгоджується з багаточисленною судовою практикою стосовно даного питання (додається).

 

Крім того, Верховний суд України , визначення якого обов’язкові для виконання для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, в Постанові від 25 червня 2011р. визначив:

«У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом...»

 

Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/17316890

 

Враховуючи вищенаведене, на підставі  ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 КАС України,

 

 

ПРОШУ:

 

1. Визнати протиправними дії  державного виконавця_______________відділу державної виконавчої служби______________________ міського управління юстиції  щодо відкриття виконавчого провадження  № 0000000000000 від "__" ___________ 20___року на підставі  Вимоги УПФУ в _________________ районі м. _______________ _____________ області № Ф-0000 від _____________р.

 

1. Скасувати постанову _____________відділу державної виконавчої служби_____________міського управління юстиції  про відкриття виконавчого провадження  № 0000000  від "__" ______________ 20__ року  про примусове виконання вимоги УПФУ в ______________ районі м. ______________________ області № Ф-00000 від ______________ р.

 

 

Додатки:

 

1. Екземпляр адміністративного позову у 1 прим. на 5 арк.
2. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження  № 0000000 від "__" _________ 20____року у 2 прим. на 1 арк.
3. Копія Свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця у 2 прим. на 1 арк.
4. Копія Свідоцтва про сплату єдиного податку у 2 прим. на 1 арк.
5. Копія Постанови Яготинського районного суду Київської області від 01 серпня 2011 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 3 арк.
6. Копія Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р.  з реєстру судових рішень  у 2 прим. на 2 арк.;
7. Копія Постанови Луганського окружного адміністративного суду від  18 серпня 2011 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 4 арк. ;
8. Копія постанови Київський окружний адміністративний суд від 18 травня 2012 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 3 арк.;
9. Копія Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011р. з реєстру судових рішень  у 2 прим. на 3 арк.
10. Квітанція про сплату судового збору на 1 арк. 

 

 

 

 

 

«____» ___________ 20___ року                                                       ______________ ПІБ

 

 

 

Подавайте иск пока только на ДВС, если будет клопотання ДВС о привлечении ПФУ третьей стороной или суд сам так решит, то не дайте им увести Вас от исковых требований. Не получайте вымогу ПФУ, не предъявляйте никаких требований к ПФУ, не цепляйте вообще эту вымогу по крайней мере в этом иске /процессе. .

Вы обжалуете исключительно ПОстанову ДВС и действия ДВС. Если поведетесь и будете что-то обжаловать в действиях ПФУ, то можете проиграть. Т.к. там совсем другие аргументы. 

Задайте тон и рамки исковых требований. Обжалуйте исключительно ПОСТАНОВУ ДВС , а не вымогу ПФУ в этом споре.

 

 

 

Пояснення щодо межі позовних вимог, належності відповідача

 

Позивач звертає увагу суду, що згідно ч.1. ст.244-2.КАСУ   

Рішення Верховного Суду України,  прийняте за результатами розгляду  заяви  про   перегляд   судового   рішення   з   мотивів неоднакового  застосування  судом  (судами)  касаційної  інстанції одних  і  тих  самих   норм   матеріального   права   у   подібних

правовідносинах,   є   обов'язковим  для  всіх  суб'єктів  владних повноважень,    які    застосовують     у     своїй     діяльності нормативно-правовий акт,  що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику

у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

 

Позивач при обґрунтуванні своїх позовних вимог посилався на Постанову ВСУ від 25 червня 2011р. в якої чітко встановлено, що «У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом…» Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/17316890

 

Дана Постанова прийнята за результатом розгляду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Отже в правовій державі дані позовні вимоги мають бути беззаперечно задоволені.

 

Крім того Позивач застерігає адміністративний суд, що межа позовних вимог є оскарження саме дій Відповідача (ДВС), а не третьої сторони.

Позивач просить суд розглядати дану справи виключно в межах пред’явлених вимог, тобто в частині наступних запитань: чи є вимога ПФУ виконавчим документом? Та чи мав право Відповідач відкривати виконавче провадження за даною вимогою ПФУ?

 

Позивач звертає увагу суду, що він не ставить питання в даному судовому процесі щодо законності чи незаконності вимоги ПФУ як такої , він не ставить питання щодо правомірності чи не правомірності якихсь сум зазначених в даної вимозі.

 

Позивач вважає, що будь яка фізична чи юридична особа, в тому числі і Позивач має право видавати та надсилати будь-кому будь які письмові вимоги, якщо вони прямо не порушують закон. Позивач також має право надіслати свою вимогу до ДВС щодо сплати, наприклад, органом ПФУ на його користь будь  яку суму.

 

Проте Позивач розуміє, що якщо Позивач так зробить, то ДВС відмовить йому у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що дана вимога не буде виконавчим документом, але у випадку, коли ПФУ направив аналогічну вимогу до ДВС, державна виконавча служба безпідставно відкрила виконавче провадження за документом, який не має статус виконавчого.

 

Більш того, позивачу не направлялася дана вимога ПФУ та  він її не отримував , тому свідчити про правомірність її чи не правомірність він   не може.

Саме тому Позивач просить суд розглядати дану справу виключно в частині правомірності дій/бездіяльності Відповідача, а не Третьої особи та/або їх Вимоги. Отже Позивач просить вважати саме орган ДВС належним Відповідачем.

При вирішенні справи Позивач також просить застосувати Верховенство право відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи  визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави (ст.. 8 КАСУ). В даному судовому спорі Позивачем є саме людина, а Відповідач та Третя особа є юридичними особами, суб’єктами владних повноважень.  

 

Пояснення щодо доказів по справі

 

Згідно заяви ДВС про розгляд справи без присутності відповідача та прийняття рішення на розсуд суду вбачається, що Відповідач не заперечує стосовно позовних вимог.

Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо

доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності

покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти

адміністративного позову.

 

Відповідач не надав жодних заперечень стосовно позову, отже за ч.2. ст.. 72 КАСУ  Обставини,    які    визнаються   сторонами,   можуть   не

доказуватися перед судом,  якщо проти цього не заперечують сторони

і  в  суду  не  виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та

добровільності їх визнання. Таким чином, така обставина як неправомірне застосування не виконавчого документу при відкритті виконавчого провадження фактично визнана Відповідачем. Крім того, згідно ч 1 . ст.. 72 КАСУ Обставини,     встановлені     судовим     рішенням      в

адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало

законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких

беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці

обставини.

Позивач надав докази, що така обставина як неправомірне застосування не виконавчого документу при відкритті виконавчого провадження вже встановлено судовим рішенням яке набрало законної чинності, зокрема   Постановою  ВСУ від 25 червня 2011р. на яку посилався Позивач.  

 

УДАЧИ! НЕ тяните с иском и напишите заявление о подачи иска в ДВС, желательно с подтверждением принятия данного иска к рассмотрению.

 

Подавайте по подсудности в окружной админ суд.

Админ суды  на стороне чп -шников в этой части. 

[mississ]

 

До  _____________  окружного суду _____________

 

Позивач: ФОП ПІБ ,

Адреса для листування:

 

Телефон  

Інших засобів зв’язку не має

 

 

Відповідач:  _______________ відділ державної виконавчої служби _____________ міського управління юстиції

___________

Інші засоби зв’язку не відомі

 

 

 

 

 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 0000000000 від "__" _______ 20__ року

 

"__" ___________ 20__ року Позивачем   поштовим відправленням було отримано  Постанову державного виконавця___________________відділу державної виконавчої служби ________________міського управління юстиції  № 000000000 від "__" ______________ 20__ року з якої позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження відносно нього за вимогою Управління Пенсійного фонду України в _____________________ області № Ф-0000 від ______________ року. Одночасно з цим дана вимога мала статус виконавчого документу.

Позивач не може погодитись з цим і вважає, що вимога Пенсійного фонду про сплату страхових внесків не є виконавчим документом, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», тому постанова та дії виконавчої служби не є правомірними.

 

Вищезазначене підтверджується наступним:

 

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

 

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

 

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 09.09.2010 № 2511-VI та за своєю природою є адміністративно-правовими.

 

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позивач приходить до висновку, що дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 1288,80 грн.  не ґрунтуються на законі.

 

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

 

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

 

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

 

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов’язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

 

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом.

 

При цьому Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року було викладено в новій редакції відповідно до Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI та внесено зміни згідно Закону України від 12 травня 2011 року N 3319-VI, тому станом на день відкриття виконавчого провадження "__"_____________ 20__ року стаття 17 вказаного закону мала наступну редакцію: 

 

«1. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. 

 

2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 

 

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 

 

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 

 

3) судові накази; 

 

4) виконавчі написи нотаріусів; 

 

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 

 

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 

 

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 

 

8) рішення інших органів державної  влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 

 

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".»

 

Як вбачається з вищезазначеного,  Вимоги Пенсійного фонду прямо не вказані в наведеному переліку. Позивач припускає, що орган виконавчої служби помилково вважає, що вимоги Пенсійного фонду підпадають під визначення надане в пункті 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», а саме під «рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу».

 

Проте станом на час прийняття УПФУ в ____________________ районі  вимоги про сплату боргу області № Ф-00000 від ___________ року та спірної постанови відповідача  від "__" ___________________ 20__ року зі статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI (набув законної сили 1 січня 2011 року), були виключені частини з першої по дев’яту, які передбачали порядок прийняття та виконання вимог Пенсійного фонду про сплату боргу зі страхових внесків.

 

Відтак, відповідач відкрив виконавче провадження на підставі документу, який не є виконавчим. Згідно із п. 14 ст. 106 вказаного закону лише рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

 

Так, абзацом 2 частини 3 вказаної статті передбачалося, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а за абзацом 8 цієї ж частини у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

 

Згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

 

Таким чином, з 1 січня 2011 року статтею 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок з виконання вимог Пенсійного фонду не покладено на органи державної виконавчої служби, а з урахуванням пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимоги є підставами для звернення органів Пенсійного фонду до суду з позовами про стягнення несплаченої суми боргу та відповідно подальшого відкриття органами державної виконавчої служби виконавчих проваджень на підставі виключно рішень суду згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

 

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону.

 

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього закону. Однак такі дії не були вчинені відповідачем.

 

Крім того, з 06.08.2011р. вступили в дію норми п.5 розділу 1 ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609, в якому зазначено, що частину п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити абзацами другим і третім такого змісту: «Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються».

 

Таким чином з 06.08.2011р. за нормами ч.15 ст.106 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Вимогами про сплату недоїмки примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

 

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

 

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

 

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Позивач також звертає увагу, що позиція Позивача в даному позові цілком узгоджується з багаточисленною судовою практикою стосовно даного питання (додається).

 

Крім того, Верховний суд України , визначення якого обов’язкові для виконання для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, в Постанові від 25 червня 2011р. визначив:

«У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом...»

 

Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/17316890

 

Враховуючи вищенаведене, на підставі  ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 КАС України,

 

 

ПРОШУ:

 

1. Визнати протиправними дії  державного виконавця_______________відділу державної виконавчої служби______________________ міського управління юстиції  щодо відкриття виконавчого провадження  № 0000000000000 від "__" ___________ 20___року на підставі  Вимоги УПФУ в _________________ районі м. _______________ _____________ області № Ф-0000 від _____________р.

 

1. Скасувати постанову Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції  про відкриття виконавчого провадження  № 0000000  від "__" ______________ 20__ року  про примусове виконання вимоги УПФУ в ______________ районі м. ______________________ області № Ф-00000 від ______________ р.

 

 

Додатки:

 

1. Екземпляр адміністративного позову у 1 прим. на 5 арк.
2. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження  № 0000000 від "__" _________ 20____року у 2 прим. на 1 арк.
3. Копія Свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця у 2 прим. на 1 арк.
4. Копія Свідоцтва про сплату єдиного податку у 2 прим. на 1 арк.
5. Копія Постанови Яготинського районного суду Київської області від 01 серпня 2011 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 3 арк.
6. Копія Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 р.  з реєстру судових рішень  у 2 прим. на 2 арк.;
7. Копія Постанови Луганського окружного адміністративного суду від  18 серпня 2011 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 4 арк. ;
8. Копія постанови Київський окружний адміністративний суд від 18 травня 2012 року з реєстру судових рішень у 2 прим. на 3 арк.;
9. Копія Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011р. з реєстру судових рішень  у 2 прим. на 3 арк.
10. Квітанція про сплату судового збору на 1 арк. 

 

 

 

 

 

«____» ___________ 20___ року                                                       ______________ ПІБ

 

 

 

Подавайте иск пока только на ДВС, если будет клопотання ДВС о привлечении ПФУ третьей стороной или суд сам так решит, то не дайте им увести Вас от исковых требований. Не получайте вымогу ПФУ, не предъявляйте никаких требований к ПФУ, не цепляйте вообще эту вымогу по крайней мере в этом иске /процессе. .

Вы обжалуете исключительно ПОстанову ДВС и действия ДВС. Если поведетесь и будете что-то обжаловать в действиях ПФУ, то можете проиграть. Т.к. там совсем другие аргументы. 

Задайте тон и рамки исковых требований. Обжалуйте исключительно ПОСТАНОВУ ДВС , а не вымогу ПФУ в этом споре.

 

 

 

Пояснення щодо межі позовних вимог, належності відповідача

 

Позивач звертає увагу суду, що згідно ч.1. ст.244-2.КАСУ   

Рішення Верховного Суду України,  прийняте за результатами розгляду  заяви  про   перегляд   судового   рішення   з   мотивів неоднакового  застосування  судом  (судами)  касаційної  інстанції одних  і  тих  самих   норм   матеріального   права   у   подібних

правовідносинах,   є   обов'язковим  для  всіх  суб'єктів  владних повноважень,    які    застосовують     у     своїй     діяльності нормативно-правовий акт,  що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику

у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

 

Позивач при обґрунтуванні своїх позовних вимог посилався на Постанову ВСУ від 25 червня 2011р. в якої чітко встановлено, що «У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом…» Джерело: Єдиний державний реєстр судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/17316890

 

Дана Постанова прийнята за результатом розгляду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Отже в правовій державі дані позовні вимоги мають бути беззаперечно задоволені.

 

Крім того Позивач застерігає адміністративний суд, що межа позовних вимог є оскарження саме дій Відповідача (ДВС), а не третьої сторони.

Позивач просить суд розглядати дану справи виключно в межах пред’явлених вимог, тобто в частині наступних запитань: чи є вимога ПФУ виконавчим документом? Та чи мав право Відповідач відкривати виконавче провадження за даною вимогою ПФУ?

 

Позивач звертає увагу суду, що він не ставить питання в даному судовому процесі щодо законності чи незаконності вимоги ПФУ як такої , він не ставить питання щодо правомірності чи не правомірності якихсь сум зазначених в даної вимозі.

 

Позивач вважає, що будь яка фізична чи юридична особа, в тому числі і Позивач має право видавати та надсилати будь-кому будь які письмові вимоги, якщо вони прямо не порушують закон. Позивач також має право надіслати свою вимогу до ДВС щодо сплати, наприклад, органом ПФУ на його користь будь  яку суму.

 

Проте Позивач розуміє, що якщо Позивач так зробить, то ДВС відмовить йому у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що дана вимога не буде виконавчим документом, але у випадку, коли ПФУ направив аналогічну вимогу до ДВС, державна виконавча служба безпідставно відкрила виконавче провадження за документом, який не має статус виконавчого.

 

Більш того, позивачу не направлялася дана вимога ПФУ та  він її не отримував , тому свідчити про правомірність її чи не правомірність він   не може.

Саме тому Позивач просить суд розглядати дану справу виключно в частині правомірності дій/бездіяльності Відповідача, а не Третьої особи та/або їх Вимоги. Отже Позивач просить вважати саме орган ДВС належним Відповідачем.

При вирішенні справи Позивач також просить застосувати Верховенство право відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи  визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави (ст.. 8 КАСУ). В даному судовому спорі Позивачем є саме людина, а Відповідач та Третя особа є юридичними особами, суб’єктами владних повноважень.  

 

Пояснення щодо доказів по справі

 

Згідно заяви ДВС про розгляд справи без присутності відповідача та прийняття рішення на розсуд суду вбачається, що Відповідач не заперечує стосовно позовних вимог.

Згідно ч.2 ст. 71 КАСУ В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо

доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності

покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти

адміністративного позову.

 

Відповідач не надав жодних заперечень стосовно позову, отже за ч.2. ст.. 72 КАСУ  Обставини,    які    визнаються   сторонами,   можуть   не

доказуватися перед судом,  якщо проти цього не заперечують сторони

і  в  суду  не  виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та

добровільності їх визнання. Таким чином, така обставина як неправомірне застосування не виконавчого документу при відкритті виконавчого провадження фактично визнана Відповідачем. Крім того, згідно ч 1 . ст.. 72 КАСУ Обставини,     встановлені     судовим     рішенням      в

адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало

законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких

беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці

обставини.

Позивач надав докази, що така обставина як неправомірне застосування не виконавчого документу при відкритті виконавчого провадження вже встановлено судовим рішенням яке набрало законної чинності, зокрема   Постановою  ВСУ від 25 червня 2011р. на яку посилався Позивач.  

 

УДАЧИ! НЕ тяните с иском и напишите заявление о подачи иска в ДВС, желательно с подтверждением принятия данного иска к рассмотрению.

 

Подавайте по подсудности в окружной админ суд.

Админ суды  на стороне чп -шников в этой части. 

 

Щиро ДЯКУЮ! 

Завтра-післязавтра подам.

[mississ]

Відкрили провадження... Судовий збір зріс до 68,82 грн. Зі сторони відповідача ходить та дівчина, яка відкрила провадження. У своїх поясненнях опирається виключно на якісь внутрішні укази і домовленості, а ще каже, що строку давності по соц, внесках нема. Суддя виніс ухвалу залучити УПФ, поклавши обов"язок їх повідомлення на позивача))) Хоче, щоб одночасно вручили мені вимогу? 

 

Виходячи з залу, суддя сказав дівчинці двс, що це не соціальні внески. 

 

ПС. За порадою Антибанку постійно нагадую про межі позову, бо суддя постійно з"їжджає на вимогу (отримала чи ні, чому не оскаржую і т.п.). Як віддати повістку УПФ і не отримати зловісну вимогу? Можна ж і чоловіка послати, але якщо вони намагатимуться вручити її мені в залі суду? Може подати клопотання розглядати позов без мене?

[AntiBank]

Судебная практика по этому вопросу перевалилась в сторону ПФУ.

Суды стали по беспределу выносить решения против предпринимателей.

В общем, толкуют законы в пользу органов власти.

 

Между строк так и пишут: "Что вы хотите, в бюджете дыра и ее надо латать".

Вот и латают они ее за счет людей.

А потом разворовывают, а потом опять латают.

[mississ]

УПФ отозвали свою вымогу... Ждем, когда ДВС отменит свое постановление) Суд перенесли - ждут бумаг от ДВС...

[AntiBank]

Не спрашивали, почему отозвали? 

[mississ]

Не спрашивали, почему отозвали? 

Дали официальную бумагу с синей печатью, где написано вт.ч. "УПФ видзывае вымогу....як помилково выставлену". В коридоре поймала девочку из УПФ и спросила, почему отозвали (неужто для исправления формулировки и потом снова в ДВС)? А нет. Только теперь они досмотрелись, что по этому поводу мы уже судились и дело счас пылится в апелляции. Но, к сожалению, не по одной мне так "ошиблись". Моему родственнику так же арестовали все имущество (а он за границей). Неужто они настолько невнимательные или это как по Фрейду (предпринимателю проще эти 600-1500 грн. заплатить, нежели судиться с УПФ и ДВС.

[eugene000]

Добрый день.
скажите, пожалуйста,  я являюсь платником единого налога первая группа, наемных рабочих нет. Сегодня позвонили с налоговой и спросили, почему я не плачу пенсионный фонд. Сказали, передадут дело в юстицию (я не плачу пенсионный)
как мне быть, если я не хочу платить.? или лучше заплатить?

[AntiBank]

Добрый день.

скажите, пожалуйста,  я являюсь платником единого налога первая группа, наемных рабочих нет. Сегодня позвонили с налоговой и спросили, почему я не плачу пенсионный фонд. Сказали, передадут дело в юстицию (я не плачу пенсионный)

как мне быть, если я не хочу платить.? или лучше заплатить?

Какой именно платеж в пенсионный Вы не платите?

[eugene000]

я вообще не плачу в пенсионный, плачу только налог 122 грв. ежемесячно и все,взял патент во втором квартале,а в пансионный даже не ходил и не становился у них на учет..

( есть кокой то выход или нет? )

[у.zaporozhskiy]

я вообще не плачу в пенсионный, плачу только налог 122 грв. ежемесячно и все,взял патент во втором квартале,а в пансионный даже не ходил и не становился у них на учет..

( есть кокой то выход или нет? )

ЕСВ обязательный платеж.

[eugene000]

ЕСВ обязательный платеж.

в моем случаи значит надо заплатить в пенсионный фонд?

[AntiBank]

я вообще не плачу в пенсионный, плачу только налог 122 грв. ежемесячно и все,взял патент во втором квартале,а в пансионный даже не ходил и не становился у них на учет..

( есть кокой то выход или нет? )

Выход - платить  ЕСВ. 

Стаття 4. Платники єдиного внеску

1. Платниками єдиного внеску є:

... 

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали

спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які

беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; 

 

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2464-17

 

Нужно и в пенсионном регистрироваться. Но этими сборами (ЕСВ) занимается налоговая 

 

Там уже и штрафы набежали Вам, наверное. 

[у.zaporozhskiy]

в моем случаи значит надо заплатить в пенсионный фонд?

Придется.

Кстати возможно ли списать штрафные санкции в правоотношениях с налоговой?

[eugene000]

 

... 

 

Там уже и штрафы набежали Вам, наверное. 

набежали!!! 

буду платить...