Как правильно обратиться в Европейский суд

[qwerty]

Формуляр заявления и правила его заполнения

[qwerty]

(Українська) (Ukrainian)

ПОЯСНЮВАЛЬНА НОТАТКА

ДЛЯ ОСІБ, ЯКІЗАПОВНЮЮТЬ ФОРМУЛЯР ЗАЯВИ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО СТАТТІ 34 КОНВЕНЦІЇ

ВСТУП

Ця нотатка призначена допомогти Вам заповнити формуляр заяви до Суду. Будь-ласка, уважно прочитайте и перед тим, як заповнювати формуляр, а потім спирайтеся на неї, заповнюючи кожний розділ формуляру.

Заповнений формуляр буде Вашою заявою до Суду, згідно зі Статтею 34 Конвенції. Він буде основним документом при розгляді Вашої справи Судом. Тому важливо заповнити його якомога повніше та акуратніше, навіть якшо це означає повторне викладення інформації, що вже була подана Вами до Суду раніше.

Формуляр складається з восьми розділів. Ви повинні заповнити формуляр таким чином, щоб Ваша заява містила усю необхідну інформацію, яка вимагається у відповідності до Правил Процедури Суду. Нижче Ви знайдете правила заповнення кожного розділу формуляру окремо, а також текст Статей 45 та 47 Правил Процедури Суду.

ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ ФОРМУЛЯРУ

І. СТОРОНИ - Стаття 47 § 1 (а), (б) та (в) (1 - 13)

Якщо заява подається більш ніж одним заявником, Ви повинні надати усю необхідну інформацію про кожного з них (на окремому аркуші, якщо це потрібно).

Заявник може уповноважити іншу особу представляти СВОЇ інтереси. Такий представник повинен бути адвокатом, що має право практикувати в однш i3 Договірних Сторш i проживати на території однієї з них, або ж іншою особою. ухваленою Судом. У випадку, коли заявник уповноважений іншою особою, відповідні дані повинні бути вказані у цьому розділі формуляру. Суд буде вести листування лише з цим представником.

І. ВИКЛАДЕННЯ ФАКТІВ - Стаття 47 § 1 (г) (14)

Ви повинні зрозуміло та стисло викласти подробиці фактів, що стосуються предмету скарги. Намагайтеся описати події у тій послідовності, у якій вона мала місце. Вказуйте точні дати. Якщо Ваші скарги стосуються кількох питань (наприклад, різних судових розглядів). Ви повинні описати кожен із них окремо.

ІІІ. ЗАЗНАЧЕННЯ ПОРУШЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ТА ВІДПОВІДНА АРГУМЕНТАЦІЯ -(15) Стаття 47 § 1 (д)

У цьому розділі формуляру Ви повинні якомога точніше пояснити, у чому полягає Ваша скарга, згідно з Конвенцією. Зазначте, до яких положень Конвенції Ви апелюєте і поясніть, чому Ви вважаєте, що факти, викладені Вами у Роздш II, спричинили порушення цих положень.

Ви побачите, що певні статті Конвенції припускають, за певних умов, деякі обмеження прав, що гарантуються цими статтями (див., наприклад. підпункти від (а) до (е) Cram 5 § 1 та 2 Статтей з 8 по 11).

Якщо Ви апелюєте до такої статті, спробуйте пояснити, чому Ви вважаєте невиправданими обмеження, проти яких В и висту паєте.

ІV. ЗАЯВА ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 35 § 1 КОНВЕНЦІЇ - СТАТТЯ 47 § 2 (а) (16-18)

У цьому розділі Ви повинні викласти подробиці процедур стосовно використаних Вами внутрішніх засобів захисту. Ви повинні заповняти кожну з трьох частин цього розділу і окремо надати інформацію щодо кожної окремої скарги. У пункті 18 Ви повинні вказати, чи існують будь-яш iHnii засоби захисту, до яких Ви не вдалися, і які б надали Вам можливість переглянути справу. Якщо такий засіб існує. Ви повинні його вказати (наприклад, назвати судову чи іншу інстанцію, куди б міг бути направлений позов) і пояснити, чому Ви його не використали.

V. ВИКЛАДЕННЯ ПРЕДМЕТУ ЗАЯВИ -Стаття 47 § 1 (с)

(19)

Тут Ви повинні стисло вказати, якої мсти Ви бахаєте досягти, звертаючись до Суду. Ви масте зазначити загальний розмір справедливої сатисфакції, яку Ви. можливо, забажаєте отримати, згідно зі Статтею 41 Конвенції.

VI. ЗАЯВА СТОСОВНО ПРОЦЕДУР У ІНШИХ МІЖНАРОДНИХ ІНСТАНЦІЯХ -(20) Стаття 47 § 2 (б)

Тут Ви повинні вказати, чи подавали Ви будь-коли скарги, яш е предметом Вашої заяви, до будь-яких інших міжнародних інстанцій, що займаються розслідуваннями або урегулюванням подібних питань. Якшо так, то Ви повинні вказати усі подробиці, включаючи назву органу, до якого подавалися скарги, дати і деталі усіх процедур, які мали місце, а також подробиці ухвалених рішень. Ви також повинні надати копії відповідних рішень та інших документів.

VІІ. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ - Стаття 47 § 1 (ж)

(21) (ДОДАВАЙТЕ НЕ ОРИГІНАЛИ ДОКУМЕНТІВ, А ВИКЛЮЧНО КОПІЇ)

Не забудьте скласти перелік та додати до Вашої заяви копи ycix судових вироків та інших рішень, згаданих у Розділах IV та VI. а також будь-яш шпп документи, які, на Вашу думку, суд міг би взяти до уваги як докази (протоколи слухань, заяви свідків і т. ін.). Додайте будь-які документи, на підставі яких виносився вирок чи інше рішення, а також текст самого рішення. Надсилайте виключно ті документи, які стосуються скарг, представлених Вами до Суду.

VІІІ. ДЕКЛАРАЦІЯ ТА ПІДПИС - Стаття 45 § З

(22)

Якою заява підписана, представником заявника, до неї повинна додаватися належним чином оформлена довіреність, підписана заявником (якщо вона не була подана раніше).

CTATTI 45 ТА 47 ПРОЦЕДУРИ СУДУ

Стаття 45 (Підписи)

1. Будь-яка заява, згідно зі Статтями 33 та 34 Конвенції, подасться письмово і має бути підписана

заявником або його представником.

2. Якщо заява подається недержавною організацією або групою осіб, вона повинна бути підписана

особами, уповноваженими представляти таку організацію чи групу. Палата або Комітет визначать, чи дійсно

особи, що підписали заяву, уповноважені це робити.

3. Якщо заявники представляються іншими особами, згідно зі Статтею 36, їхній представник або

представники повинні додати письмову довіреність.

Стаття 47 (Зміст особистої заяви)

1. Будь-яка заява, згідно зі Статтею 34 Конвенції, має бути викладена на бланку формуляру заяви, якщо

Президент Секції не вирішить інакше. Вона має містити

а. прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;

б. прізвище. ім'я, по-батькові, рід занять та адресу представника (якщо такий є);

в. назву Договірної Сторони чи Сторін, проти яких подасться заява;

г. викладення фактів;

д. зазначення порушень Конвенції та відповідна аргументація;

е. докази того, що відповідає вимогам прийнятності (використання усіх можливих національних засобів

правового захисту та дотримання шестимісячного терміну подачі заяви), згідно зі Статтею 35 § 1

Конвенції;та

є. предмет заяви та загальний розмір справедливої сатисфакції, яку заявник, можливо, забажає отримати, згідно зі Статтею 41 Конвенції;

а також супроводжуватися

ж. копіями усіх відповідних документів, що стосуються справи, зокрема, судових чи інших рішень, що

стосуються предмету заяви.

2. Крім того, заявник повинен:

а. надати інформацію, а саме документи та рішених, згадані вище у пункті 1 ж., які можуть довести

відповідність критеріям прийнятності (використання усіх можливих національних засобів правового захисту

та дотримання шестимісячного терміну подання заяви), згідно зі Статтею 35 § 1 Конвенції; та

б. вказати, чи представляли вони скарги до будь-яких інших міжнародних інстанцій для розслідування

чи урегулюваішя.

3. Заявники, які не бажають розголошувати своє ім'я громадськості, повині це вказати, а також навести

причини, що могли б виправдати таке відхилення від звичайної процедури, яка передбачає доступність шформацп шд час засідань Суду для громадськості. Президент Палати може дозволити анонімність лише у виняткових та цілком виправданих випадках.

4. Невідповідність вимогам, викладеним у пунктах 1 та 2, може призвести до відмови у реєстрації заяви і

неможливості розгляду ії Судом.

5. Датою подання заяви, як правило, буде вважатися той день, коли заявник вперше виклав предмет своєї

скарги, хоча б у скороченому вигляді. Однак, Суд може визнати такою і іншу дату, якщо вважатиме це

виправданим.

6. Заявники повинш шформувати Суд про будь-які зміни усіх обставин стосовно заяви, а також про зміни

місцепроживаиня.

[qwerty]

application.pdf

[AntiBank]

Составить такое обращение не сложно, надо только время.

Смысл в чем. Надо накопать реальное (!!!), т.е. обращение уже написанное (!!!) и то, которое выиграло (!!!).

Пусть оно не касается кредитов и нашей проблемы вообще. Это необходимо для "прочувствованности" ситуации. Это очень важно. Стиль, форма, суть!!!!

Надо отобрать стиль, порядок, форму обращения и т.д.

Хотя можно стать и "первопроходцем"...

Я видел в сети массу выигранных дел (решений евросуда), но не видел ни одного иска (заполненного, который выиграл).

Был бы признателен если бы накопали готовый заполненный иск-обращение-жалобу (Любой, хоть по уголовке, хоть по пенсиям, хоть еще по чем-то) и тот, который выиграл.

А отсюда уже будем плясать и подгонять под нашу кухню.

______________________________________________________

З.Ы. «Дайте мне точку опоры, и я сдвину Землю» - АРХИМЕД - древнегреческий математик и механик, основоположник теоретической механики и гидростатики.

...А у нас та же самая математика... - AntiBank

[qwerty]

VladimirD уже разместил хорошее решение по пункту 1 ст. 6 Конвенции. Было нарушено право на справедливое судебное разбирательство.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Колишня друга секція

Р І Ш Е Н Н Я

Справа "Проніна проти України" (Заява N 63566/00)Страсбург, 18 липня 2006 року

Переклад офіційний

Це рішення стане остаточним за обставин, що викладені у пункті 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакторській правці.

У справі "Проніна проти України"

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П.Коста (J.-P.Costa), Голова,

п. А.Б.Бака (A.B.Baka),

п. І.Кабрал Баррето (I.Cabral Barreto),

п. Р.Тюрмен (R.Turmen),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані Д.Йочєнє (D.Jociene),

п. Д.Поповіч (D.Popovic), судді,

а також пані С.Доллє (S.Dolle), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 10 січня та 27 липня 2006 року,

постановляє таке рішення, ухвалене в останній із зазначених днів:

ПРОЦЕДУРА

1. Справа порушена за заявою (N 63566/00), поданою до Суду проти України громадянкою України пані Проніною Світланою Володимирівною (далі - заявниця) 25 жовтня 2000 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженими - пані В.Лутковською та п. Ю.Зайцевим з Міністерства юстиції.

3. Заявниця стверджувала, зокрема, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень у її цивільній справі.

4. Заяву було передано до другої секції Суду (пункт 1 правила 52 Регламенту Суду. Для розгляду справи (пункт 1 статті 27 Конвенції зі складу цієї секції було створено палату, як передбачено пунктом 1 статті 26.

5. Ухвалою від 10 січня 2006 року Суд оголосив заяву частково прийнятною.

6. 1 квітня 2006 року Суд змінив склад секцій (пункт 1 правила 25), однак ця справа залишилася на розгляді палати, створеної у складі колишньої другої секції.

7. Заявниця подала свої зауваження щодо суті. Уряд не подав своїх зауважень (пункт 1 правила 59).

ФАКТИ

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Заявниця народилась у 1944 році та проживає в місті Ялта, Україна.

9. У березні 2000 року у зв'язку з відмовою нарахувати їй більшу пенсію заявниця звернулась до Ялтинського міського суду з позовом до місцевого управління праці та соціального захисту населення. У своєму позові заявниця стверджувала, що відповідно до статті 46 Конституції та статті 19 Закону "Про пенсійне забезпечення" її пенсія не може бути нижчою прожиткового мінімуму. Виходячи з того, що їй було призначено пенсію в розмірі 74,70 грн, а прожитковий мінімум було встановлено у розмірі 118,30 грн на місяць, заявниця вимагала відповідного збільшення пенсії.

10. 4 квітня 2000 року суд відмовив у задоволенні позову заявниці. Суд, зокрема, встановив, що, хоча стаття 19 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачає можливість підвищення пенсії, але вона також обмежує максимальний розмір пенсії, яку заявниця фактично отримувала. Суд не розглянув аргумент заявниці щодо невідповідності розміру її пенсії прожитковому мінімуму, гарантованому статтею 46 Конституції.

11. Заявниця оскаржила рішення Ялтинського міського суду до Верховного Суду Автономної Республіки Крим. У своїй касаційній скарзі заявниця повторно стверджувала, що відповідно до статті 46 Конституції її пенсія не може бути нижчою, ніж прожитковий мінімум, а норми Конституції мають перевагу над нормами звичайних законів.

12. 3 липня 2000 року Верховний Суд Автономної Республіки Крим залишив у силі рішення суду першої інстанції. Суд не розглядав скаргу заявниці з точки зору статті 46 Конституції.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО

1. Конституція України 1996 року

13. Відповідні положення проголошують наступне:

Стаття 8 "... Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується".

Стаття 46 "... Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".

Стаття 147 "... Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України".

Стаття 150 "До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): - законів та інших правових актів Верховної Ради України; - актів Президента України; - актів Кабінету Міністрів України; - правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені".

2. Цивільний процесуальний кодекс 1963 року (скасований 1 вересня 2005 року)

14. Статтею 11 Кодексу було передбачено, що суди виносять рішення у справі на підставі Конституції, інших актів законодавства або міжнародних договорів України у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 202 передбачала, що судове рішення повинно містити факти справи, встановлені судом, докази, якими обґрунтовується висновок суду, причини визнання або відхилення того чи іншого аргументу, а також закони, застосовані судом.

3. Закон "Про Конституційний суд України" від 16 жовтня 1996 року

15. Відповідні положення проголошують наступне:

Стаття 83. Питання конституційності, що виникають у процесі загального судочинства

"У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конституційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним Судом України невідкладно".

Стаття 94. Підстава для конституційного звернення "Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод".

4. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року

16. Стаття 19 цього Закону проголошує наступне:

"Пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії...

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості...

Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох... мінімальних пенсій за віком..."

5. Закон України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" (25 грудня 1998 року)

17. Закон установив величину вартості межі малозабезпеченості на перше півріччя 1999 року в розмірі 90,7 гривень на місяць, а на друге півріччя - 118,3 гривень.

6. Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" (15 липня 1999 року)

18. Цим Законом встановлено мінімальний розмір пенсії за віком 24,9 гривні.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (1 листопада 1996 року)

19. Відповідні частини Постанови проголошують наступне:

"2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції..."

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 10 КОНВЕНЦІЇ

20. Заявниця скаржилася, що суди не розглянули повністю її аргументи, зокрема щодо розміру її пенсії в порівнянні з прожитковим мінімумом, встановленим статтею 46 Конституції. Заявниця посилалася щодо суті на пункт 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що:

"Кожен має право на справедливий... розгляд його справи... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

21. Уряд нагадав прецедентну практику Суду щодо того, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника. Далі Уряд стверджував, що попри той факт, що заявниця згадувала конституційне положення у своєму позові та касаційній скарзі, вона не надавала жодних усних аргументів з цього питання під час слухань, а обґрунтовувала свій позов положеннями Закону "Про пенсійне забезпечення". Уряд дійшов висновку, що звичайне посилання на свої конституційні права у її письмових заявах до суду не зобов'язували останній детально вивчати це питання.

22. Заявниця стверджувала, що державні органи не дотримувалися конституційних положень про соціальну допомогу пенсіонерам.

23. Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

24. Суд нагадує, що Конвенція як така не гарантує право доступу до суду, який має повноваження визнати закон недійсним чи позбавити його юридичної сили або давати офіційне тлумачення закону (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Горіздра проти Молдови" (Gorizdra v. Moldova) (ухв.), N 53180/99 від 2 липня 2002 року; а також рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (James and Others v. the United Kingdom) від 21 лютого 1986 року, Серія А, N 98, с. 81). Не гарантує вона й права на передання справи національним судом іншому національному або міжнародному органу для винесення попередньої ухвали (див. "Коем та інші проти Бельгії" (Coeme and Others v. Belgium), NN 32492/96, 32547/96, 32548/96, 33209/96 та 33210/96, параграф 114 ECHR 2000-VII). У правовій системі України, де фізична особа не має права індивідуального звернення до Конституційного Суду України, національні суди мають досліджувати питання відповідності нормативних актів Конституції і, якщо існує сумнів, звертатися з клопотанням про відкриття конституційного провадження (див. пункти 14 і 15 вище). Однак з точки зору відповідного законодавства цю систему не можна тлумачити як таку, що вимагає від звичайних судів детально розглядати питання щодо конституційності, яке порушує сторона цивільного провадження, або зобов'язує суди передавати кожне таке питання до Конституційного Суду. Очевидно, суди загальної юрисдикції користуються певною дискрецією щодо розгляду питань конституційності, які виникають в рамках цивільного провадження. Таким чином, питання, чи достатньо суд обґрунтував своє рішення щодо цього питання, може бути визначено тільки у світлі обставин справи, про що згадувалося вище.

25. У цій справі заявниця зверталась до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилалася, зокрема, на положення статті 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з цієї точки зору, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції. Не у компетенції Суду вирішувати, який шлях міг би бути найадекватнішим для національних судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно було порушення цього положення.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

26. Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".

A. Шкода

27. Заявниця вимагала відшкодування моральної шкоди, однак не уточнила розмір суми, залишивши її визначення на розсуд Суду.

28. Уряд стверджує, що встановлення будь-якого порушення становитиме достатню справедливу сатисфакцію в цій справі. Як альтернативу він запропонував Суду винести рішення по цій справі, керуючись принципом справедливості.

29. Для надання потерпілій стороні справедливої сатисфакції згідно зі статтею 41 Конвенції Суд вважає розумним присудити заявниці 1500 ЄВРО на відшкодування моральної шкоди.

B. Судові втрати

30. Заявниця не вимагала відшкодування за цим пунктом; відповідно Суд нічого не присуджує.

C. Пеня

31. Суд вважає за доцільне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мають бути додані три відсотки.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує, що було допущено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

2. Вирішує, що:

(a) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна виплатити заявниці 1500 ЄВРО (одна тисяча п'ятсот ЄВРО) для відшкодування моральної шкоди;

( вищезазначена сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на дату розрахунку, а також сума будь-якого податку, який може бути стягнуто з заявниці;

© після закінчення вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на вказану суму нараховуватиметься відсоток у розмірі граничної позичкової ставки (marginal lending rate) Європейського центрального банку, що діятиме протягом періоду несплати, плюс три відсотки (simple interest);

3. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.

Вчинено англійською мовою, повідомлено письмово 18 липня 2006 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Регламенту.Секретар секції Голова секції С.Доллє (S.Dolle) Ж.-П.Коста (J.-P.Costa)

[AntiBank]

Еще раз говорю, решение не проблема.

Вот бы само заявление Прониной увидеть

[Seata]

Хотя можно стать и "первопроходцем"...

давайте будем первопроходцами, а то сроки поджимают..........

[qwerty]

Ссылка на решения ЕС против Украины

http://www.minjust.gov.ua/0/19618

[VladimirD]

Да что там писать сложного ? Есть у кого "протоптанная дорожка" к праву обращения в ЕС по своему проигранному делу по кредитам ?

[werter]

Я в своё время по детским делам подавал.

gal_okonch.doc

[VladimirD]

заяву приняли в ЕСПЧ ? Не отказали ?

[vekt]

Я в своё время по детским делам подавал.

Спасибо за образец. Будет над чем поламать голову.

Вообще то не мешало как-то сгруппироваться допустим по преддоговрной по споживачам.

Тогда еспч обьединит по одинаковым требованиям и будет залповое решение.

Может такое обьединенное решение вынесут и раньше обычного.

[IVANOVA]

Я в своё время по детским делам подавал.

и у Вас уже есть решение??

И еще, все-таки касацию надо пройти обязательно??

[vekt]

И еще, все-таки касацию надо пройти обязательно??

Посмотрите реестр по вссу. Там всем отказывают в открытии провадження.

Если такую ухвалу вы получите через пол-года + один день то срок на еспч пропущен.

Ломать голову надо не над таким вопросом.

Как в еспч обосновать, что вссу не является эффективным средством защиты.

Я и про содержание реестра вссу буду писать.

ВССУ - не является эффективным средством защиты. (ст. 13 конвенции)

Поэтому все эффективные средства исчерпаны до кассации. (умова прийнятности (скарги в еспч) по конвенции)

[werter]

У нас, по детским, уже штук 15 подано, номера присвоены но вопрос о приемлимости не разрешался. Хотим догнать до 100 (это реально - на стадии кассации в ВАСУ 20-30 жалоб + тупые отказы ВСУ в период замены предметной подсудности этих споров), а потом пытаться объединять.

Действительно, состояние исчерпания национальных способов защиты не вклячает в себя обязательное прохождение стадии кассационного обжалования. Формулы излагать не буду, но после апелляции уже можно, как минимум подавать предварительную жалобу - сокращенный формуляр.

Особое внимание - характер спора, что бы кредитным делам придать характер публичности нужно еще работать. Формально можно пройтись по п.1 ст. 6 Конвенции, сейчас в сети есть очень хорошая аналитика, но предмет деликта здесь особый - неисполнение государством позитивного обязательства по создании национальной системы защиты прав, способной обеспечить дейстенную защиту.

Выводы по делу Прониной - сильные аргументы, но для кредитных дел большую (убойную для убундийской судебной системы) силу и значимость имеет - дело «Хаджианастасиу против Греции», признаваемое нашим правом так же в качестве прецедента толкования положений Конвенции и самостоятельного источника права.

Практически во всех кредитных делах суды используют ненадлежащие доказательства.

[qwerty]

Выводы по делу Прониной - сильные аргументы, но для кредитных дел большую (убойную для убундийской судебной системы) силу и значимость имеет - дело «Хаджианастасиу против Греции», признаваемое нашим правом так же в качестве прецедента толкования положений Конвенции и самостоятельного источника права.

Практически во всех кредитных делах суды используют ненадлежащие доказательства.

дело «Хаджианастасиу против Греции» выложить сможете.

[qwerty]

Как в еспч обосновать, что вссу не является эффективным средством защиты.

Не нужно обосновывать, они этот вывод сами уже сделали.

[VladimirD]

Дело Хаджианастасиу против Греции

HADJIANASTASSIOU v GREECE,

Решение ЕСПЧ от 16 декабря 1992 г. Ser A No 252

H., военнослужащий, был осужден за разглашение частной компании секретных сведений о ракетном проекте (над которым он работал). Апелляционный суд, не представив обоснованного решения, оставил обвинительный приговор без изменения по иным мотивам, последующая же апелляция по основаниям ошибки в праве могла подаваться в кассационный суд в срок, не превышающий пяти дней. Хотя позднее он получил запись вопросов, заданных председателем апелляционного суда, и ответов его коллег, H. не имел возможности подробно изложить мотивы для апелляции в кассационный суд, так как уже не мог указать конкретно ни одной из допущенных ошибок, и потому апелляцию признали недопустимой. H. жаловался на отсутствие мотивировочной части в решении апелляционного суда, на установленный предельный срок апелляции в кассационный суд и на вмешательство в осуществление им своего права на свободное выражение мнения. Комиссия установила нарушение ст. 6(1) и (3)(, но не ст. 10.

Суд постановил, что: 1) внутренние суды должны достаточно ясно указывать мотивы своих решений, чтобы обвиняемый был в состоянии практически осуществлять предоставляемое право на апелляцию; 2) поскольку H. мог исходить только из того, что ему удалось воспринять или запомнить из услышанного во время разбирательства дела в апелляционном суде, и не имел возможности подробно обосновать свою жалобу в кассационный суд, он не смог воспользоваться своим правом на справедливое разбирательство дела, что составило нарушение ст. 6(3)(, взятой в сочетании со ст. 6(1); 3) хотя вынесенный H. приговор составляет вмешательство в осуществление его права на свободу выражения мнения, допустимые пределы оценки государственной власти в отношении требований национальной безопасности не были превышены, и примененные средства были соразмерны с целями ее защиты; 4) H. должны быть возмещены издержки, понесенные им при защите своих прав в Кассационном суде и судебных органах в Страсбурге, причем нет необходимости ограничивать эти последние таксами, применимыми в Греции.

Комментарий: Нарушение ст. 6 [в данном деле ] возникает в результате совокупного эффекта различных норм, регулирующих военное апелляционное судопроизводство. Приговоры, которые выносят военные суды, не должны непременно содержать мотивировочную часть, и решать, правильно ли применен закон, можно только на основании вопросов, заданных председательствующим суда и его коллегами. Поскольку запись этих вопросов не была представлена немедленно, а сроки подачи апелляции в кассационный суд были сжатыми, H. не смог найти конкретные основания для своей жалобы. Хотя позднее H. был ознакомлен с вопросами и ответами, было уже слишком поздно – в соответствии с практикой кассационного суда – исправлять ошибки, допущенные при изложении фактов в жалобе. Хотя Суд еще раз подтвердил точку зрения, согласно которой военнослужащие должны пользоваться свободой выражения мнений (см. дело Engel v The Netherlands, Ser A No 22), а применение ст. 10 не ограничивается определенными категориями информации, идей и способов выражения (см. дело markt intern v Germany, Ser A No 165), нет необходимости кого-то специально убеждать, что разглашение интереса, проявляемого государством к тому или иному виду вооружений, и состояния работ в области вооружений способно нанести существенный урон национальной безопасности.

n Свидетелю отказано в праве не давать показаний – дело решено соглашением сторон – ст. 10 ЕКПЧ

[qwerty]

Часть решения ВСУ, когда рассматривают дело обьективно.

... У судовому рішенні апеляційний суд зобов’язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Разом із тим на порушення зазначених положень закону апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише узагальнюючою фразою про те, що висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону, підтверджуються поясненнями сторін і матеріалами справи. Проте суд узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи скарги, та не зазначив, які норми права були судом застосовані.

[AntiBank]

Часть решения ВСУ, когда рассматривают дело обьективно.

... У судовому рішенні апеляційний суд зобов’язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Разом із тим на порушення зазначених положень закону апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише узагальнюючою фразою про те, що висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону, підтверджуються поясненнями сторін і матеріалами справи. Проте суд узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи скарги, та не зазначив, які норми права були судом застосовані.

Это ж когда такое чудо произошло?

Можно ссылку на всё решение?

Интересные определения.

[VENERA]

Это ж когда такое чудо произошло?

Можно ссылку на всё решение?

Интересные определения.

Вот здесь найдете его

http://attorneys.od.ua/datas/users/2-advok...ktika_02-10.pdf

И Здесь: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9229768

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇН

14 квітня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І., Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 1 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 22 листопада 2007 року на вул. Картамишевській у м. Одесі, винен ОСОБА_4, який, управляючи автомобілем ВАЗ-2109, державний номерний знак НОМЕР_1, допустив порушення Правил дорожнього руху України. Унаслідок цього його автомобілю «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2, завдані значні механічні пошкодження, а йому завдано моральної шкоди.

З урахуванням викладеного просив стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 15 196 грн. 14 коп., моральну шкоду – 5 тис. грн., а також інші збитки та витрати: 2 800 грн. за оренду іншого автомобіля, 6 531 грн. 29 коп. за вимушене отримання позики для ремонту автомобіля, судові витрати.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 1 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15 196 грн. 14 коп. матеріальної шкоди (з них: 12 183 грн. 95 коп. - вартість ремонтних робіт та автозапчастин, 3 012 грн. 19 коп. – втрата товарної вартості автомобіля); 1 500 грн. моральної шкоди; 2 177 грн. 09 коп. – збитки від отримання грошей у позику. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення змінити й зменшити розмір матеріальної шкоди та відмовити в позові про відшкодування моральної шкоди.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_4, який повинен відшкодувати ОСОБА_3 завдану йому матеріальну та моральну шкоду.

З таким висновком суду погодився й суд апеляційної інстанції.

Проте до таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленому для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.

Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов’язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Разом із тим на порушення зазначених положень апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише коротким висновком про те, що суд першої інстанції правильно стягнув визначені ним суми завданої позивачу шкоди, після чого зазначив узагальнюючу фразу про те, що рішення судом ухвалено відповідно до вимог закону й підстав для його скасування немає. Проте суд узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи скарги, при тому, що позовні вимоги стосувались стягнення сум із чотирьох різних правових позицій, які відповідач оспорював, наводячи свої мотивовані заперечення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою та в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 вересня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Гнатенко

Судді: М.І. Балюк

Л.І. Григор’єва

В.Й. Косенко

Д.Д. Луспеник

[vekt]

Дело Хаджианастасиу против Греции

HADJIANASTASSIOU v GREECE,

Решение ЕСПЧ от 16 декабря 1992 г. Ser A No 252

Я наверно отнесу это в свой пи. Пусть от пи это в папке дела и уйдет потом в апелляцию. А еще судье пи будут заявы про розьяснение. И все это уйдет в апелляцию.

[vekt]

Связываю темы. Тут есть про прийнятнысть заявы в еспч

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=607&hl=

[vekt]

Как бы в апелляционную скаргу "ввинтить" намек, предупреждение, что дальше дело пойдет в еспч?

[VladimirD]

а "им" что до этого ? у них "приказ" сверху. Баста!