Решение Словянского межрайонного суда о недействительности кредитного договора с Приватбанком

[ANTIRAID]

Справа № 2-8863-2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

„29” грудня 2010 р. м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайоний суд Донецької області у складі :

головуючий – суддя Геєнко М.Г.

при секретарі- Горічева С.

за участю

представника позивача – ОСОБА_1І

відповідача – ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за позовом ПАТ Комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 10 жовтня 2008 року відповідно до укладеного договору № 551М (надалі Договір) ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 60000 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з щомісячною датою погашення заборгованості за кредитом, якою є 10-те число. Поручителем по виконанню ОСОБА_4 зобов’язань за зазначеним договором і солідарним боржником є відповідач ОСОБА_2 згідно договору поруки від 10.10.2008 року. Позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 86403,66 євро, що курсом НБУ на час звернення складає 867279,33 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання спірного договору недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 жовтня 2008 року між ним та ЗАТ КБ „ПриватБанк” було укладено кредитний договір №551М - 08 (надалі – кредитний договір), за яким банк надав йому кредит в розмірі 60000,00 євро строком до 10 жовтня 2013 року зі сплатою відсотків 19,5% річних за користування кредитними коштами для придбання автомобіля та напівпричепу. Зазначена сума грошей отримана ним у відповідача. При цьому вважає, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк», надавши кредитні кошти в іноземній валюті, а не в гривні України, грубо порушив норми чинного законодавства України щодо визначення валюти зобов’язання, режиму здійснення валютних операцій та валютного контролю, у зв’язку з чим, вважає, що спірний кредитний договір має бути визнаний судом недійсним.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на доводи, наведені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному об’ємі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному об’ємі. Посилаючись на ст. ст. 215, 254, 248 ЦК України, ст. 47Закону України „Про банки та банківську діяльність”, відповідач наголосив на тому, що банк, як юридична особа, яка має ліцензію та дозвіл НБУ, має право надавати кредити в іноземній валюті і після видачі кредитного договору перестає бути агентом валютного контролю.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву, в якій просить суд розглядати дійсну справу за його відсутності за участю адвоката ОСОБА_3

Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_2– адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги банку визнала частково: не заперечувала проти стягнення з відповідачів суми основного боргу за тілом кредиту в розмірі 60000 євро за курсом в національній валюті на час звернення до суду, в решті заявлених позовних вимог просила відмовити. Зустрічні ж позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання договору недійсним підтримала в повному об’ємі, посилаючись, на доводи наведені в позовній заяві, просила суд зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити в повному об’ємі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» визнала частково, не заперечувала проти стягнення з відповідачів суми основного боргу, в решті заявлених позовних вимог просила відмовити. Зустрічні ж позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання договору недійсним підтримала в повному об’ємі, посилаючись, просила суд зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити в повному об’ємі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідачів, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об’ємі за наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 10 жовтня 2008 року відповідно до укладеного договору № 551М (надалі Договір) ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 60000 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з щомісячною датою погашення заборгованості за кредитом, якою є 10-те число. Поручителем по виконанню ОСОБА_4 зобов’язань за зазначеним договором і солідарним боржником є відповідач ОСОБА_2 згідно договору поруки від 10.10.2008 року.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання.

Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. ст. 533 Цивільного Кодексу України грошове зобов'язання має виконуватися в гривнах.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про ОСОБА_5 банк України" гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії ОСОБА_5 банку України.

Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність" документ, який видається ОСОБА_5 банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій ОСОБА_5 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

• — надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

• — використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі ОСОБА_5 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

У зв’язку із вищевикладеним, суд погоджується з тим, що банк, як агент валютного контролю, не мав права, за законом, надавати ОСОБА_4 - резиденту України, кредит в іноземній валюті для використання її для розрахунків між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ. Тобто кредитний договір був укладений з цією заздалегідь незаконною метою, що наявно суперечить Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993р., позивачка просила визнати його недійсним.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ст.. 227 ЦК України угода юридичної особи, здійснена нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути судом визнана недійсною.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Зазначені обставини унеможливлюють звернення стягнення за договором поруки, укладеним на забезпечення спірного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання недійсним спірного кредитного договору та стягнення з відповідачів ОСОБА_4 суму кредиту в розмірі 60000 євро, що відповідно довідки Слов’янського відділення Ощадбанку України № 2868 від 17.11.10р. за №2501 (а.с.45), за курсом НБУ складає 456000 грн.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 15,16, 207, 208, 203, 215, 236, 526, 527, 530, 548651, 652, 654, 1044, 1048, 1050, 1054, 10561ЦК України, ст.ст.2,55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 1993р., Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 12, 33, 39, 40 ст.ст. 22,24,25 Закону України „Про захист прав споживачів” , 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд-

Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, звернення стягнення задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти, отримані за кредитом № 551М-08 від 10 жовтня 2008 року, в розмірі, еквівалентному 60000 євро, що на час ухвалення рішення становить 456000 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору – задовольнити в повному об’ємі.

Визнати недійсним кредитний договір № 551М-08 від 10 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Комерційний Банк «ПриватБанк».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайоний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.Г. Геєнко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13245181

[AntonZ17]

Где Вы такие решения берете? Это, наверное, какие-то судьи-камикадзе! Я уже два года занимаюсь кредитными делами и ни один судья не хочет выносить подобное решение, а тем более против Привата! Хотя, сумма долга 60000 евро, вполне возможно, что судью купили. И интересно, где можно взять 60000 евро после вступления в силу этого решения. Наверно, заемщику выгодно это решение, чтобы избавиться от %, штрафов и пени....

[doroshal]

Где Вы такие решения берете? Это, наверное, какие-то судьи-камикадзе! Я уже два года занимаюсь кредитными делами и ни один судья не хочет выносить подобное решение, а тем более против Привата! Хотя, сумма долга 60000 евро, вполне возможно, что судью купили. И интересно, где можно взять 60000 евро после вступления в силу этого решения. Наверно, заемщику выгодно это решение, чтобы избавиться от %, штрафов и пени....

М-да ,я тоже согласен с Вами! Меня удивило это решение ,тем более в декабре 2010 года,свеженькое... Судьи давно не выносят такие решения ,особенно после Узагальнення 2009-2010гг. Я давно уже не пишу в позовах про валюту .А тут призадумался... Решение ,вообще-то правильное (хотя наверняка проплаченное потому.что только ,дествительно, судья-камикадзе мог вынести такое решение без денег) и таких бы побольше,однако подождем на аппеляцию..

[у.zaporozhskiy]

Где Вы такие решения берете? Это, наверное, какие-то судьи-камикадзе! Я уже два года занимаюсь кредитными делами и ни один судья не хочет выносить подобное решение, а тем более против Привата! Хотя, сумма долга 60000 евро, вполне возможно, что судью купили. И интересно, где можно взять 60000 евро после вступления в силу этого решения. Наверно, заемщику выгодно это решение, чтобы избавиться от %, штрафов и пени....

это решение из реестра.

необязательно, что кто-то собирается возвращать эти 60 тис.

[AntonZ17]

это решение из реестра.

необязательно, что кто-то собирается возвращать эти 60 тис.

Это как, в решении написано "стягнути 60000 эвро". Может здесь была цель вывести имущество из-под залога и таким образом избавиться от ответственности.. Но это только в том случае, если у заемщика больше ничего нет.

[у.zaporozhskiy]

Это как, в решении написано "стягнути 60000 эвро". Может здесь была цель вывести имущество из-под залога и таким образом избавиться от ответственности.. Но это только в том случае, если у заемщика больше ничего нет.

Я думаю, что цель большинства таких решений вывести имущество из под залога, а реституцию используют для прикрытия.