Решение Апелляционного суда Днепропетровской области о противоправности отказа ОТП банком в выдаче очередного транша

[у.zaporozhskiy]

Справа №22ц - 565/10

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в І інстанції - Багрова А.Г. Категорія 27

Доповідач Кузнєцов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Журавель Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 06 червня 2008 року він уклав з відповідачем договір про надання кредитної лінії № Crl-SME306/217/2008. Ліміт кредитної лінії становить 38900 доларів США, цільове використання кредиту - споживчі цілі. На порушення положень договору, ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач не виконує своїх зобов’язань.

08.07.2009 року та 14.07.2009 року він звертався з письмовою заявою про видачу траншу кредиту у розмірі 7100 доларів США. 21 липня 2009 року та 22 липня 2009 року він звернувся із заявою про видачу траншу кредиту у розмірі 21000 доларів США. Однак відповідач таких траншів йому не надав, мотивуючи тим, що йому необхідно надати до банку документи, що підтверджують наявність доходів у валюті кредиту в сумі, не меншій за суму кредиту, посилаючись на п.1.3 договору.

Вважаючи дії відповідача незаконними, просив ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача протиправними щодо невидачі йому траншу кредиту, зобов’язати виконати свої зобов’язання за договором про надання кредитної лінії та видати залишок кредиту, стягнути з відповідача на його користь 38745грн. у відшкодування збитків, пеню у розмірі 88082,88грн. і 5000грн. у відшкодування моральної шкоди. В ході розгляду справи позивач збільшив розмір вимог в частині стягнення пені та просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 337811,53грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Визнані дії відповідача протиправними щодо невидачі позивачу траншу кредиту згідно договору про надання кредитної лінії № Crl-SME306/217/2008 від 06.06.2008 року за його заявами від 08.07.2009 року, 14.07.2009 року, 21.07.2009 року, 22.07.2009 року. Зобов’язано відповідача виконати свої зобов’язання за договором про надання кредитної лінії № Crl-SME306/217/2008 від 06.06.2008року шляхом видачі позивачу залишку кредитних коштів. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 337811,53грн. та вирішено питання стосовно судових витрат.

З таким рішенням не погодився відповідач, який звернувся до суду з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, винести нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено і це відповідає дійсності, що 06 червня 2008 року сторони уклали договір про надання кредитної лінії № Crl-SME306/217/2008. ( а. с. 8 – 20 ). Ліміт кредитної лінії становить 38900доларів США, цільове використання кредиту - споживчі цілі.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними щодо невидачі траншів кредиту та зобов’язуючи банк видати залишок кредитних коштів, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача не відповідають вимогам договору та діючому законодавству.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти .

Частиною 3 ст. 510 ЦК України передбачено якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.5 ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов’язаний при наданні кредитів дотримуватися основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів.

Пунктом 1.8 частини 2 договору про надання кредитної лінії ( а.с.14 ) передбачено право банку призупинення та відміни видачі кредитних коштів. У застереженні № 2 цього пункту зазначено, що про призупинення чи відміну у видачі кредитних коштів банк повідомляє позичальника письмово. Однак до звернень позивача у липні 2009 року про видачу кредитних коштів, відповідач не повідомляв позивача про призупинення чи відміну у видачі таких коштів. При укладанні договору банк перевірив кредитоспроможність позивача. У якості забезпечення договору про надання кредитної лінії був укладений договір іпотеки ( а.с. 106 – 108 ), згідно якого позивач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Позивач своєчасно сплачував належні платежі. Тобто у банку не було підстав для призупинення видачі кредитних коштів і такого рішення він не приймав, оскільки про це позивача не повідомляв письмово. Вимоги банку, які були викладені у відповідях на звернення позивача не можна вважати письмовим повідомленням про призупинення видачі кредитних коштів, оскільки це лише відповідь. Вимога банку про надання документів, що підтверджують наявність доходів позивача у валюті кредиту у сумі не меншій за суму кредиту, не відповідає вимогам закону.

Згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Позивач не є суб’єктом , якому НБУ надано право на здійснення операцій в іноземній валюті, а тому вказана вимога банку є незаконною. У разі, якщо банк вважав недостатнім такий вид забезпечення кредитного договору, як укладений договір іпотеки, з урахуванням зменшення вартості предмета іпотеки (квартири), відповідач мав право запропонувати позивачеві укласти будь який іншій договір у забезпечення кредитного договору.

Колегія суддів приходить до висновку проте, що позивач не міг виконати умов договору про надання кредитної лінії, передбачених п. 1.3.10 про надання належним чином оформлених і у формі, що задовольняє банк, кредитних заявок, оскільки саме відповідач повинен був надати бланки заявок. Позивач же у будь який час готовий був заповнити бланки заявок, про що свідчать його звернення до банку про надання кредитних коштів.

Посилання суду на те, що дія договору не поширюється на позивача, зокрема п.1.3, не відповідає дійсності, але це не є підставою для скасування рішення, ухваленого в цілому з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За викладених вище обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання виконати умови договору про надання залишку кредитних коштів відповідно договору про надання кредитної лінії є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Разом з тим колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги в частині скасування рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 337811,53грн., оскільки суд першої інстанції прийшов до такого висновку , порушивши норми матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 47,49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» договір про надання кредитної лінії не відноситься до кредитних операцій, а тому на цій договір не може поширюватись положення Закону України «Про захист прав споживачів». У позивача не має законних підстав для стягнення з відповідача на його користь пені, у зв’язку з невиконанням умов договору, оскільки сам договір не передбачає взагалі відповідальності банку, а дія Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється.

За таких обставин рішення суду в цій частині необхідно скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог не оскаржується .

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3,4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, –

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2009 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 337811 (триста тридцять сім вісімсот одинадцять) гривень 53 копійки – скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в цій частині .

В іншій частині рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26жовтня 2009 року залишити без змін.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8257373

[у.zaporozhskiy]

Ведь прав суд не договор об открытии кредитной линии, ни также кредитный договор не является кредитными операциями.

[nameless]

Ну да, суд тупанул. Закон о зищите прав потребителей распространяется на финансовые услуги, а не на кредитные операции.

Чёто за бред, причём тут кредитная операция к договору кредита? Слова похожие?

Задолбали уже эти Проффесионалы.

Договором установленна обязанность банка: выдать денег.

Это финансовая услуга, а не кредитная операция. Зу "про потребителей" распространяется на ВСЕ фин.услуги что предосталвяются ЛИЦУ, которое их заказывает.

Там несказанно - что защите подлежат только кредитные операции.

[у.zaporozhskiy]

Ну да, суд тупанул. Закон о зищите прав потребителей распространяется на финансовые услуги, а не на кредитные операции.

Чёто за бред, причём тут кредитная операция к договору кредита? Слова похожие?

Задолбали уже эти Проффесионалы.

Договором установленна обязанность банка: выдать денег.

Это финансовая услуга, а не кредитная операция. Зу "про потребителей" распространяется на ВСЕ фин.услуги что предосталвяются ЛИЦУ, которое их заказывает.

Там несказанно - что защите подлежат только кредитные операции.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2115

вот здесь Анализирую решения СУДо по применению ч. 5 ст. 10 ЗУ о зпп.

есть только 1 решение ВСУ, которое сказало ч. 5 ст. 10 распространяется на правоотношения между заемщиком и банком, там вооще сделаны интересные выводы.

[sofi]

Ведь прав суд не договор об открытии кредитной линии, ни также кредитный договор не является кредитными операциями.

конечно, договор есть договор, а не операция вообще какая нибудь, кредит из 1054 тоже не операция, их там как минимум 3 сразу прописано.

при этом эти аферисты банки ссылаются на зу о бибд, и то что они проделали кредитную операцию по коштам ч3ст47, по розмищенню, а значит, мы эти кошты залучили. и лепит сюда валютный рынок

Но декрет не дает нам право их залучати, такая валютная операция для физиков на валютном рынке вообще не прописана, согласно ст 6 Декрета.

ЦК прописывает тоже кредитные операции, определенные в зу о бибд : кредитування рахунку, факторинг, лизинг и т.д., но такой кредитной операции - как продажа валюты зачисленной на счет, там нет. А есть только подходящее для нас при размещении кредитных средств на счет клиента - проведение платежа.

И опять все теория, закон, а в жизни все по- другому.

[vekt]

У меня мозгов не хватает. Может все таки кто то прояснит:

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність

Тут не написано:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені (!!!) ТАКИМИ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

Следовательно тут не написано, что:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені (!!!) КРЕДИТНИМИ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

СЛЕДОВАТЕЛЬНО ЧИТАТЬ НУЖНО ВОТ ТАК:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені як (!!!) БАНКІВСЬКІ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

---------------

Из этого должен быть какй то выхлоп. Какой?

[alexburko]

У меня мозгов не хватает. Может все таки кто то прояснит:

Стаття 345. Кредитні операції банків

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність

Тут не написано:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені (!!!) ТАКИМИ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

Следовательно тут не написано, что:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені (!!!) КРЕДИТНИМИ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

СЛЕДОВАТЕЛЬНО ЧИТАТЬ НУЖНО ВОТ ТАК:

1. ...Кредитними визнаються банківські операції, визначені як (!!!) БАНКІВСЬКІ (!!!) законом про банки і банківську діяльність

---------------

Из этого должен быть какй то выхлоп. Какой?

Да не, по-моему, Вы перемудрили:

... кредитними визнаються (такі) банківські операції, (що) визначені, як "кредитні", законом "Про банки і банківську діяльність". ИМХО, все правильно.

[у.zaporozhskiy]

Да не, по-моему, Вы перемудрили:

... кредитними визнаються (такі) банківські операції, (що) визначені, як "кредитні", законом "Про банки і банківську діяльність". ИМХО, все правильно.

А вот, что еще есть в решениях нашей системы:

Невірним твердження позивача, що він є власником автомобіля і сам має право вирішувати в якій компанії його страхувати, адже дійсним власником автомобіля до повного виконання всіх зобов'язань передбачених кредитним договором банк, а ОСОБА1, лише заставодавцем. Тому, лише банк має право вирішувати питання стосовно того, в якій із страхових компаній необхідно страхувати його майно, в даному випадку автомобіль.

[Mitev]

А вот, что еще есть в решениях нашей системы:

Нев рним твердження позивача, що в н власником автомоб ля сам ма право вир шувати в як й компан його страхувати, адже д йсним власником автомоб ля до повного виконання вс х зобов'язань передбачених кредитним договором банк, а ОСОБА1, лише заставодавцем. Тому, лише банк ма право вир шувати питання стосовно того, в як й з страхових компан й необх дно страхувати його майно, в даному випадку автомоб ль.

а как на счет предписаний АМКУ по поводу страхования залогового имущества в "своих" страховых компаниях? понятно, что решение суда у нас имеет высшую силу по сравнению в законом но все же...

[у.zaporozhskiy]

Враховуючи скрутне фінансове становище громадян України в період економічної кризи, з метою забезпечення дотримання прав громадян у відносинах із фінансовими установами та з метою недопущення зловживань з боку фінансових установ Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 10561 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

частину другу після слова "банком" доповнити словами "іншою фінансовою установою";

частину третю після слова "банку" доповнити словами "іншої фінансової установи".

2. Статтю 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1) після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"2. Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

3. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Положення цього Закону застосовуються до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом.

в силу ст. 58 КУ данная норма неконституционна?

и суды ее не имеют право применять?

[sofi]

А вот, что еще есть в решениях нашей системы:

Невірним твердження позивача, що він є власником автомобіля і сам має право вирішувати в якій компанії його страхувати, адже дійсним власником автомобіля до повного виконання всіх зобов'язань передбачених кредитним договором банк, а ОСОБА1, лише заставодавцем. Тому, лише банк має право вирішувати питання стосовно того, в якій із страхових компаній необхідно страхувати його майно, в даному випадку автомобіль.

ржунимагу

можно было сейфы с деньгами банковские заложить, тоже ведь собственность банка

[у.zaporozhskiy]

Враховуючи скрутне фінансове становище громадян України в період економічної кризи, з метою забезпечення дотримання прав громадян у відносинах із фінансовими установами та з метою недопущення зловживань з боку фінансових установ Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 10561 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):

частину другу після слова "банком" доповнити словами "іншою фінансовою установою";

частину третю після слова "банку" доповнити словами "іншої фінансової установи".

2. Статтю 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1) після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"2. Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

3. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Положення цього Закону застосовуються до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом.

в силу ст. 58 КУ данная норма неконституционна?

и суды ее не имеют право применять?

Разоблачил свои сомнения.

Згідно п. 4 Окремої Думки судді Конституційного Суду України Савенка М. Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України

(справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових акті У конституційному поданні Національним банком України порушено питання про невизначеність терміна "відповідальність", що застосовується в частині першій статті 58 Конституції України. Зокрема, цим терміном охоплюється будь-яка юридична відповідальність чи лише якісь окремі її види. Це питання Судом належно не досліджено, хоча воно впливає на прийняття рішення.

За змістом названої норми термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

В теорії права санкції за способом, яким вони забезпечують охорону правопорядку, поділяються на два види: правовідновні санкції, спрямовані на усунення безпосередньої шкоди, завданої правопорядку (поновлення порушених прав, примусове виконання обов'язків, усунення протиправного стану тощо), і штрафні, каральні санкції, спрямовані на попередження правопорушень (кримінальних, адміністративних, дисциплінарних тощо). Застосування санкцій до правопорушника є юридичною відповідальністю, яка за змістом поділяється на два основних види: правозастосовну і штрафну. У нормі, про тлумачення якої заявлено клопотання, не вказано певний вид відповідальності, що дає підстави для висновку, що термін "відповідальність" у частині першій статті 58 Конституції України вживається у значенні юридичної відповідальності будь-якого виду.

З урахуванням наведеного вважаю, що більш правильним у Рішенні Суду було б дати таке офіційне тлумачення: "Положення частини першої статті 58 Конституції України, зокрема термін "відповідальність", необхідно розуміти так, що ним охоплюються всі види юридичної відповідальності, незалежно від того, хто є суб'єктом права".

Повышение процентной ставки часто в договорах рассматривается как вид гражданско правовой ответственности, так как в следствии повышения процентной ставки наступает повышение процентной ставки.

[alexburko]

Жесть какая-то...

А про автомобиль... Так что же тогда в техпаспорте - брехня написана? Там черным по зеленому: ВЛАСНИК - Пупкін Васько. А не банка якась...

[ksana36]

в силу ст. 58 КУ данная норма неконституционна?

и суды ее не имеют право применять?

если подняли %ставку до выхода этого нпа, то это не считалось нарушением. но после этого можно подать в суд и вернуть %ставку обратно, без последствий для банка, т.к. получается, что он был не виноват. Возможно, так?

[у.zaporozhskiy]

если подняли %ставку до выхода этого нпа, то это не считалось нарушением. но после этого можно подать в суд и вернуть %ставку обратно, без последствий для банка, т.к. получается, что он был не виноват. Возможно, так?

Поднятие % до 10.02.2010, было недействительным согласно ч. 2 ст. 1056-1

а после 10.02.2010 еще добавилась и ч. 2 ст. 6 ЗУ про финансовые услуги.

И еще Важный момент, все пункты договоров, которые были заключены ранее и предусматривают права банка изменять процентную ставку ничтожны?

так как фактически, такое право банка является ответственностью заемщика.

[alexburko]

Поднятие % до 10.02.2010, было недействительным согласно ч. 2 ст. 1056-1

а после 10.02.2010 еще добавилась и ч. 2 ст. 6 ЗУ про финансовые услуги.

И еще Важный момент, все пункты договоров, которые были заключены ранее и предусматривают права банка изменять процентную ставку ничтожны?

так как фактически, такое право банка является ответственностью заемщика.

"Ранее 10.02.2010г?" Обратная сила закона? Не понял.

Статья 1056-1 появилась 12.12 2008 года, изменения 21.01.2010г.

[у.zaporozhskiy]

"Ранее 10.02.2010г?" Обратная сила закона? Не понял.

Статья 1056-1 появилась 12.12 2008 года, изменения 21.01.2010г.

но вступала она в силу, изменения от 12.12 вступили в силу 10.01.2009

а изменения 21.01.2010, вступили в силу 10.02.2010.

Вторые изменение предусмотрели, что они распространяются на договора которые были приняты до его вступления.

[alexburko]

Отлично.