ПриватБанк Требование о взыскании кредита по договору с проскроченным сроком исковой давности

[Selana]

Договора заключенные при старой версии должны решаться по старому кодексу Или что-то накрутила

[Obelix]

Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності

1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена

за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у

письмовій формі.

2. Позовна давність, встановлена законом, не може бути

скорочена за домовленістю сторін. 

 

С момента принятия ГКУ в 2003г. эта статья не менялась

[Selana]

С момента принятия ГКУ в 2003г. эта статья не менялась

Хорошо, как Банк может подтвердить увеличение ИД если это не предусмотрено договором (ведь эта возможность должна быть предусмотрена или сразу установлено увеличение) И как можно увеличить если в договоре стоит 3 года(это в моем, или может мне повезло)

[Obelix]

Повезло

[у.zaporozhskiy]

Здравствуйте, Единомышленники!

Фабула моей истории такова.

В марте 2007г. подписал Заявление на получение кредита в виде кредитного лимита на кредитную карту "Голд" в сумме 10000 грн. Осуществлял платежи несколько месяцев, но, в результате закрытия предприятия и потери работы, перестал платить. Случайными заработками пытался заклеить "дыры тонущего корабля", поддерживал связь с представителем СБ банка "Приватбанк", но в декабре 2007г. написал письмо банку, что в результате изменения существенных условий, предусмотренных ст. 652 ГКУ, прошу расторгнуть существующий договор, а также направить мне выписку движения средств и сумму задолженности. Вложил в письмо свою "кредитку", /предварительно сделав копию/, как это следует из условий Договора и отправил.

В ответ,- тишина и никакой информации, никаких звонков... В середине 2008 г. я уехал в Монголию, но связь с домом поддерживал постоянную. Зимой 2013г., будучи в отпуске в Украине, получаю "письмо счастья" из банка с предложением реструктуризировать мою задолженность в сумме 45419 грн. Звоню в банк с просьбой пояснить природу такой суммы и предоставить документы с рассчетом. Клерк отвечает, что ничего он предоставлять не обязан и если мне что-то не нравится, то дело передаст в суд.

И вот, присылают мне повестку с требованием явки в суд 6 июня 2013г. Исправно прихожу, получаю на руки пакет из:

-ухвала про відкриття провадження у справі;

-позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 45419,23;

-розрахунок заборгованності за договором;

-копія Заяви на отримання кредиту /мною подписана/;

-копия Условий и правил предоставления банковских услуг /мною не подписаны/;

-копия Правил пользования платежной картой /мною не подписаны/;

-документы банка /устав, доверенность, платежка и т.д./

Первое судебное заседание откладывают из-за неявки представителя банка. Переносят на 12 августа. Прихожу 12 августа, представителя банка опять нет. Судья надувается, краснеет и высказывает секретарю все, что она думает о банке. Назначают следущее судебное заседание на 12 сентября.

Вариант защиты, который избрал я.

1. Направил в суд Заявление о применении срока исковой давности /СИД/, в котором обосновал, что банк, как следует из "Розрахунку заборгованості...", знал, что его права, как кредитора,- нарушаются с 2007г. В нарушении пункта Договора, банк ежемесячно не предоставлял мне информацию о движении средств и существующей задолженности. Кроме этого, после потери работы в 2007г. я общался с представителем СБ банка, объяснял причины неплатежей, и в результате,- написал письмо о расторжении Договора в декабре 2007г. с отправкой по почте своей кредитной карты с конечным сроком действия 03/2009г.

2. Кроме этого, к Заявлению о применении СИД, приложил "Ухвалу" Коллегии судей судебной палаты в гражданских делах ВССУ от 18.07.2012г. по аналогичному делу.

Если, кому-то из форумчан будут интересны детали,- пишите. Буду держать в курсе событий, чем мое дело закончилось

 

Что за определение ВССУГУД?

Напишите ссылку на него.

 

[у.zaporozhskiy]

Читая форум и аналогичные "разводки" банка, кредитки фактически выдавались на основании Заявления. Я поднял свои оригиналы и увидел, что у меня на руках, кроме заявления и конверта с ПИН-кодом карточки больше нифига нет. В своих исковых требованиях, Приват ссылается на то, что Договор /в их понимании/, лонгируется на следующий срок, хотя кредитка имеет свой ограниченный срок действия.

У меня возникает вопрос:

1. моя карточка действительна до 03.2009г., хотя я ее отправил в банк еще в декабре 2007г. О перевыпуске новых карт банк меня не уведомлял. Как карточный счет связан с моей кредитной картой? Следовательно, если, кредитная карта не действительна, то что должно произойти с карточным счетом? Какими нормативами НБУ это регламентируется?

 

к сожалению суды, условия, которые, по мнению, привата являются неотъемлемой частью анкеты заявления, считают договором.

В этих условиях как правило установлен срок 12 мес.+ пролонгация на аналогичный срок.

Поэтому при подачи заявления о применении срока исковой давности и возражения против требования Привата нужно обязательно учитывать этот момент.

 

[у.zaporozhskiy]

А подскажите, в голове вертится информация о том что увеличение ИД возможно после принятия последней версии Кодекса (кажется с 2012г. Извиняюсь не помню, не юрист) А до этого момента даже вопросов не стояло по поводу срока ИД. 

 

Нет, договор о увеличении сроков исковой давности можно было заключать с 01.01.2004г.

Как было раньше не проверял.

[НБ Украины]

Читая форум и аналогичные "разводки" банка, кредитки фактически выдавались на основании Заявления. Я поднял свои оригиналы и увидел, что у меня на руках, кроме заявления и конверта с ПИН-кодом карточки больше нифига нет. В своих исковых требованиях, Приват ссылается на то, что Договор /в их понимании/, лонгируется на следующий срок, хотя кредитка имеет свой ограниченный срок действия.

У меня возникает вопрос:

1. моя карточка действительна до 03.2009г., хотя я ее отправил в банк еще в декабре 2007г. О перевыпуске новых карт банк меня не уведомлял. Как карточный счет связан с моей кредитной картой? Следовательно, если, кредитная карта не действительна, то что должно произойти с карточным счетом? Какими нормативами НБУ это регламентируется?

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» - ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 30 грудня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 1367,27 грн. строком до 30 грудня 2007 року із зобов'язанням його повернення та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,12 %. Оскільки, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, виникла заборгованість, яку ПАТ «КБ «ПриватБанк» просить стягнути ОСОБА_4 на свою користь.

Заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваних судових рішень, вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або не достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приват Банк» - ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України О.В. Попович

з розгляду цивільних і кримінальних справ

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33303684

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1810/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О.О.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

іменем України

04.06.2013року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Голованя А.М., Черниш Т.В.,

за участю секретаря - Діманової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

08 лютого 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 27 139 грн. 33 коп. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав умови укладеного з ним кредитного договору від 30 грудня 2006 року № КGМDRX08060149, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 1367 грн. 27 коп. строком до 30 грудня 2007 року із зобов'язанням його повернути та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік. У встановлений строк ОСОБА_2 кредит не повернув і не сплатив проценти за його користування. Станом на 30 січня 2013 року заборгованість становила 27 139 грн. 33 коп. і складалася: із заборгованості по кредиту у сумі 1367 грн. 30 коп., із заборгованості по процентам у сумі 9280 грн. 09 коп., пені у розмірі 14590 грн. 47 коп., штрафу у розмірі 1768 грн. 54 коп.

Заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу обґрунтовано тим, що суд не врахував, що останнє погашення по кредиту відбулося 22 вересня 2008 року, а тому, згідно ч. 3. 264 ЦК України, строк давності було перервано. У зв'язку з цим висновок суду щодо спливу позовної давності є невірним.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представник позивача Бистров С.А. підтримав апеляційну скаргу та пояснив суду, що дані про розмір погашення, яке здійснено 22 вересня 2008 року та докази підтвердження цього факту відсутні. Він також не може пояснити відсутність відображення сплаченої суми у наданому позивачем розрахунку заборгованості позичальника.

Відповідач у судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав і пояснив суду, що він дійсно отримав кредит у позивача, але його не повернув і жодного платежу за договором не здійснював.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 30 грудня 2006 року № КGМDRX08060149 по поверненню у строк до 30 жовтня 2007 року кредиту та сплати процентів за користування кредитом і станом на 030 січня 2013 року він має заборгованість у сумі 27 139 грн. 33 коп., в тому числі: по кредитку - 1367 грн. 30 коп., по процентам - 9280 грн. 09 коп., пені - 132 грн. 93 коп., штрафу - 1768 грн. 54 коп.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Кодексу).

Однак Кодексом встановлено строк протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовна давність.

За змістом ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (а.с. 6 - 9), які являються частиною кредитного договору, сторони встановили позовну давність по вимогам про стягнення кредиту, процентів, винагороди та неустойки тривалістю п'ять років.

Таким чином перебіг позовної давності за вимогами позивача почався 31 жовтня 2007 року і закінчився 31 жовтня 2012 року.

За приписами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За загальними приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності може мати наслідком відмову у позові.

Твердження позивача про те, що перебіг позовної давності було перервано 22 вересня 2008 року внаслідок частково погашення відповідачем заборгованості доказами не підтверджено. В наданому позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості ОСОБА_2 станом на 30 січня 2013 року така оплата не відображена, прострочене сальдо та неустойка на 22 вересня 2008 року та після цієї дати не зменшувалося. Представник позивача в судовому засіданні не зміг надати пояснення та підтвердити сплату відповідачем частини боргу, а відповідач цей факт не визнав.

Встановивши, що наданий позивачем кредит є споживчим а позов пред'явлено з пропуском позовної давності, суд першої інстанції правильно застосував норми п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Та обставина, що зазначаючи у рішенні порядковий номер ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд помилково вказав п. 7 ч. 13 ст. 11 цього Закону не може бути підставною для скасування правильного по суті рішення.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи і відповідні їм правовідносини та за заявою відповідача про застосування позовної давності обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню а оскаржуване рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити, а заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31796856

Иной вариант

 

В судовому засіданні і суду першої інстанції, і апеляційного суду представник відповідача просив зменшити відповідачу розмір заборгованості за кредитним догвором, посилаючись на її сімейний та матеріальний стан.

Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог частини 3 ст. 551, частини 2 ст. 616 ЦК України відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду щодо розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, а відповідно і загальної заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з Позичальника.

Враховуючи, що про порушення зобов'язання відповідачем Банк дізнався ще 27 січня 2009 року, коли відповідач не сплатила черговий щомісячний платіж, а до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся лише 28 травня 2013 року, тобто після спливу більш ніж чотирьох років після початку порушення зобов'язання та більш, ніж через три роки після закінчення 20 березня 2010 року строку виконання зобов'язання, до цього будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача не приймав, чим сприяв збільшенню розміру неустойки за кредитним договором (зокрема, в період з 19 березня 2010 року по 23 квітня 2013 року заборгованість з пені збільшилася з 8 960,34 грн. до 71 318,51 грн.), враховуючи матеріальний стан відповідача, яка є інвалідом 2 групи (а.с.34 ), має чоловіка ОСОБА_2, який також є інвалідом дитинства 2 групи безстроково (а.с. 55), які мають на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 56), єдиним джерелом доходів подружжя є їх пенсії по інвалідності, розмір яких складає: відповідача - 1 059,99 грн., її чоловіка - 994,00 грн. (а.с. 110-111), апеляційний суд, виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, вважає можливим на підставі частини 2 ст. 616 ЦК України та частини 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру заборгованості за тілом кредиту, тобто до 3 967,71 грн.

Такого висновку апеляційний суд дійшов, враховуючи в тому числі висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно яких вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК Україниу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

 

Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33282678

 

[Obelix]

Та да.

Но они сейчас подают вместе с иском "общие положения" , где прописана ИД в 50 лет.

И утверждают, что именно с этим документом заемщик был ознакомлен в 2006г., хотя "общие составлены от имени ПАТ ПРиватбанк, и печать ПАТ Приватбанк, а ПАТ он стал в апреле 2009г. До этого был ЗАТ КБ "Приватбанк"...и срок там был 5 лет.

ЗЫ - Хотя оговорка в "общих" совсем не соответствует нормам ЦКУ и не есть "договором об увеличении сроков ИД".

Но уже на такие "мелочи" суд вообще не обращает внимания...Тут хоть бы "слона" увидел, и учел, что 6 больше 5

[pincher]

к\с будет висеть, Приват его сам не закроет, из вредности подлости

 

 

А можно мне мыло скинуть это письмо (свое ФИО можно затереть)? Нужно в просветительских целях

 

 

Предложите своему юристу заключить договор поручительства, и если Приват подает на вас в суд в течение ближайших 30 лет, он, как поручитель, выплачивает сумму иска сразу. Не вам,... в Приват.

А потом, если считает это несправедливым, через суд пусть взыщет с Привата эти деньги.

 

Так вы считаете что приват рано или поздно подаст в суд ? И ещё и выиграет этот суд?

Ну так это вилами по воде.

[Obelix]

 

Так вы считаете что приват рано или поздно подаст в суд ? И ещё и выиграет этот суд?

 

Ну так это вилами по воде.

 

Вилами так вилами.

Как скажите

ЗЫ - п.1.7.31 - про исковую давность

[Rodriguez]

А можно мне мыло скинуть это письмо (свое ФИО можно затереть)? Нужно в просветительских целях

 

Да, конечно. Я в этой ветке размещу фото

 

http://s020.radikal.ru/i705/1309/22/3047908b6ce8.jpg

 

Уже 2-е судебное заседание состоялось, а они Досудебные требования шлют...

Изменено September 6, 2013 пользователем Rodriguez

[Rodriguez]

И утверждают, что именно с этим документом заемщик был ознакомлен в 2006г., хотя "общие составлены от имени ПАТ ПРиватбанк, и печать ПАТ Приватбанк, а ПАТ он стал в апреле 2009г. До этого был ЗАТ КБ "Приватбанк"...и срок там был 5 лет.

 

Обеликс, Вы подметили очень важную деталь!!!!! Жму руку!!!!!!!!!!! Этот момент надо предусмотреть себе.

[Rodriguez]

Что за определение ВССУГУД?

Напишите ссылку на него.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25586269

[Obelix]

Лучше не по Надре,  по Привату.

И не "вообще", а именно по нужному для вас вопросу.

[Rodriguez]

Обеликс, может быть у Вас есть какие-то ссылки на Решения и Определения высших судов по поводу рассмотрения дел о применении исковой давности к кредитным отношениям? 

Заранее с благодарностью за Ваш ответ.

[Obelix]

На этом форуме народ мониторит это дело, есть разные решения.

Ну и сам не ленись в реестре поискать

Реестр он одинаково открыт для всех (смертных).

[sv_master]

Здравствуйте, Единомышленники!

Фабула моей истории такова.

В марте 2007г. подписал Заявление на получение кредита в виде кредитного лимита на кредитную карту "Голд" в сумме 10000 грн. Осуществлял платежи несколько месяцев, но, в результате закрытия предприятия и потери работы, перестал платить. Случайными заработками пытался заклеить "дыры тонущего корабля", поддерживал связь с представителем СБ банка "Приватбанк", но в декабре 2007г. написал письмо банку, что в результате изменения существенных условий, предусмотренных ст. 652 ГКУ, прошу расторгнуть существующий договор, а также направить мне выписку движения средств и сумму задолженности. Вложил в письмо свою "кредитку", /предварительно сделав копию/, как это следует из условий Договора и отправил.

В ответ,- тишина и никакой информации, никаких звонков... В середине 2008 г. я уехал в Монголию, но связь с домом поддерживал постоянную. Зимой 2013г., будучи в отпуске в Украине, получаю "письмо счастья" из банка с предложением реструктуризировать мою задолженность в сумме 45419 грн. Звоню в банк с просьбой пояснить природу такой суммы и предоставить документы с рассчетом. Клерк отвечает, что ничего он предоставлять не обязан и если мне что-то не нравится, то дело передаст в суд.

И вот, присылают мне повестку с требованием явки в суд 6 июня 2013г. Исправно прихожу, получаю на руки пакет из:

-ухвала про відкриття провадження у справі;

-позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 45419,23;

-розрахунок заборгованності за договором;

-копія Заяви на отримання кредиту /мною подписана/;

-копия Условий и правил предоставления банковских услуг /мною не подписаны/;

-копия Правил пользования платежной картой /мною не подписаны/;

-документы банка /устав, доверенность, платежка и т.д./

Первое судебное заседание откладывают из-за неявки представителя банка. Переносят на 12 августа. Прихожу 12 августа, представителя банка опять нет. Судья надувается, краснеет и высказывает секретарю все, что она думает о банке. Назначают следущее судебное заседание на 12 сентября.

Вариант защиты, который избрал я.

1. Направил в суд Заявление о применении срока исковой давности /СИД/, в котором обосновал, что банк, как следует из "Розрахунку заборгованості...", знал, что его права, как кредитора,- нарушаются с 2007г. В нарушении пункта Договора, банк ежемесячно не предоставлял мне информацию о движении средств и существующей задолженности. Кроме этого, после потери работы в 2007г. я общался с представителем СБ банка, объяснял причины неплатежей, и в результате,- написал письмо о расторжении Договора в декабре 2007г. с отправкой по почте своей кредитной карты с конечным сроком действия 03/2009г.

2. Кроме этого, к Заявлению о применении СИД, приложил "Ухвалу" Коллегии судей судебной палаты в гражданских делах ВССУ от 18.07.2012г. по аналогичному делу.

Если, кому-то из форумчан будут интересны детали,- пишите. Буду держать в курсе событий, чем мое дело закончилось

Добрый день. Читаю форум, писать Вы перестали, как ситуация, чем закончилось и закончилось ли?

[sv_master]

Простите что вклиниваюсь в вашу тему, но у меня сходная ситуация. Насчёт нормативов НБУ не знаю возможно никами, скорей всего для суда єто не имеет значения.

 

Я тоже взял кредитку в 2007г. год пользовался потом кризис, платить перестал, обратился в банк с просьбой о реструктуризации, мне даже ответили  - уважаемый карту брали? условия читали? Будте добры заплатите, а том мы вам сделаем.....

 

Я поначалу платил сколько мог ( у меня там мелочь около 5000грн.) Так эти уроды звонили каждый день пока не уплачу потом неделю спокойно, потом опять звонять.  

Потом по совету юриста платить перестал с месяц понапрягали звонками и усё, счас ужо втрой год два раза в год получаю письмо что ваша задолженность уже 10000грн. мы предлагаем вам реструктуризацию и спишем аж 2000грн. На оставшуюся сумму оформим новый кредит который вы будете платить, договор на руки не дают предлагают начинать платить на новые счета, Я читал договор мне одна девочка в примате дала почитать подписанный одним пареньком, там драконовские условия шаг влево-вправо штраф 100% от суммы + то что списали доначисляют, + всё имущество считаеться залоговым.

Было ещё пару звонков из примата по поводу писем, реструктуризации, один просто знаю ли я, второй конкретно с угрозами я их послал обосновано оба раза.  Пока тихо, может ждут когда сумма вырастет? Но мой знакомый юрист говорит не парься они не подадут в суд.

Читаю форум, писать Вы перестали, как ситуация, чем закончилось и закончилось ли? У меня очень похожая ситуация, та же кредитная карта голд и вчера пришло от них письмо.