Решение Апелляционного суда Черновицкой области о признании недействительным повышения % ставки Приватбанком и отмене возникшей задолженности

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремко В. В.

суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.,

секретар Ласій О.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(далі –ПАТ «ПриватБанк») про визнання недійсними підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, повідомлення про таке підвищення, зобов’язання знизити відсоткову ставку, скасування нарахованої заборгованості, за апеляційною скаргою ПАТ «ПриватБанк»на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 7 грудня 2010 року,

встановила:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом до ПАТ «ПриватБанк».

Зазначала, що 25 квітня 2008 року між нею та ПАТ «ПриватБанк»був укладений договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого вона отримала кредит у сумі 400000 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом, а також інших платежів, визначених цим договором.

14 січня 2009 року вона отримала від ПАТ «ПриватБанк»лист від 25 грудня 2008 року щодо підвищення відсоткової ставки за кредотом до 30% річних із наданням строку до 20 січня 2009 року для висловлення своєї можливої незгоди із таким підвищенням.

19 січня 2009 року вона направила відповідачу лист, в якому зазначила свою незгоду на підняття відсоткової ставки.

Посилаючись на те, що відповідач в подальшому безпідставно в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку за договором, ОСОБА_2 просила визнати недійсними підвищення відсоткової ставки за кредитним догвором, повідомлення про таке підвищення, зобов’язання знизити відсоткову ставку, скасування нарахованої заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 7 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПриватБанк»просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Посилається на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2008 року між позивачкою та ПАТ «ПриватБанк»був укладений договір про іпотечний кредит, відповідно до умов якого позивачка отримала кредит у сумі 400000 грн. зі сплатою 15% річних за користування кредитом, а також інших платежів, визначених цим договором.

14 січня 2009 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ «ПриватБанк» лист щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом до 30% річних із наданням строку до 20 січня 2009 року для висловлення своєї можливої незгоди із таким підвищенням

Із зазначеним підвищенням відсоткової ставки позивачка не погодилася, надіславши відповідачеві письмове заперечення.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

9 січня 2009 року набрав чинності Закон України № 661-VІ від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»(далі –Закон № 661-VІ).

Зазначеним Законом ЦК України доповнено статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Встановлено, що хоча лист банку про підвищення відсоткової ставки і датований 25 грудня 2008 року, проте фактично відправлений поштою позивачці лише 8 січня 2009 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк»було достовірно відомо про те, що 9 січня 2009 року набирає чинності Закон № 661-VІ і збільшення банком розміру процентів за кредитними договорами у односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року є незаконним, оскільки на той час уже була чинною стаття 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.

При встановлені зазначених фактів рішення суду першої інстанції про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, скасування нарахованої в результаті такого підвищення заборгованості є по суті правильним, оскільки судом не було порушено норм процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги про прийняття ПАТ «ПриватБанк»рішення про збільшення процентної ставки до 9 січня 2009 року –дня набрання чинності Законом № 661-VІ є необґрунтованими.

Встановлено, що позичальником не прийнято пропозиції ПАТ «ПриватБанк»про збільшення процентної ставки, будь-яких дій, які б свідчили про прийняття пропозиції відповідача про підвищення ставки ОСОБА_2 не вчиняла, продовжувала сплачувати проценти згідно первинних умов договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині позову про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитним догвором, зобов’язання знизити відсоткову ставку, скасування нарахованої заборгованості ухвалено на підставі повного з’ясування обставин справи, відповідності висновків суду фактичним обставинам справи, доведеності обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Що ж стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ПАТ «ПриватБанк»про визнання недійсним повідомлення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, зобов’язання знизити відсоткову ставку за кредитним договором то воно є помилковим.

Повідомлення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором є лише формою реалізації права кредитодавця на таке підвищення і саме по собі не тягне настання правових наслідків для ОСОБА_2

Оскільки права позивача повідомленням про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором не порушено, то й суд не мав підстав для задоволення позову в цій частині.

Безпідставним у даній справі є і задоволення вимог позивача про зобов’язання знизити відсоткову ставку за кредитним договором.

Такі вимоги є зайвими, оскільки судом визнано недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та скасовано нараховану заборгованість.

Оскільки рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ПАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним повідомлення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, зобов’язання знизити відсоткову ставку за кредитним договором ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, то воно підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові.

Заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо неправомірності посилання в рішенні суду як на підставу задоволення позовних вимог на норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Застосування згаданого Закону до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Тому на часткове задоволення доводів апеляційної скарги з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання на ст. ст. 4, 11, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 7 грудня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсним повідомлення про підвищення відсоткової ставки, зобов’язання знизити відсоткову ставку за кредитним договором скасувати.

У задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. ст. 4, 11, 15, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»як на підставу задоволення позовних вимог.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15070262

[alexburko]

Ух, Луспеник аж прет!...

[у.zaporozhskiy]

Ух, Луспеник аж прет!...

Эта фраза очень модная, ее везде суют.

[doroshal]

Эта фраза очень модная, ее везде суют.

Да ,особенно прикалывает слово Луспеника:передують