Решение Гадячского райсуда о защите чести и достоинства, возмещении морального вреда за распространение недостоверной информации Приватбанком

[Гражданин]

Справа № 2-9/11 р.

Копія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року

Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л. В.

при секретарі Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що 29 квітня 2010 року о восьмій годині, коли він прийшов на роботу, то виявив, що на адміністративному приміщенні банно-прального комбінату, яке розташоване за адресою м. Гадяч, вул. Дружби, 12-А і знаходиться в оренді КПП "Дана", розклеєні листівки з його фотографією та написом на російській мові: "ВНИМАНИЕ!!! ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. ЗАДУМАЙТЕСЬ!!!". Разом з тим, такі ж листівки були розклеєні до опор електромережі по вулиці Шевченка та Л. Українки. Те, що листівки, які містять недостовірну інформацію розповсюджені працівниками Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" підтверджується фотографією, на якій він зображений і знаходиться на листівках, взятих з кредитної справи, яку він оформляв у Гадяцькому відділенні "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" і існує в єдиному екземплярі. Отже, лише працівники Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" могли зробити з нього фотокопію. Кредитну заборгованість відповідно до договору він погасив, що підтверджується довідкою Гадяцького відділення "ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк". Тому, відомості, що містяться у вказаних листівках відповідача не відповідають дійсності, дискредитують ведення і результати його господарської діяльності, у зв`язку з чим принижується його ділова репутація. Діями службовців банку була принижена його честь та гідність і спричинена моральна шкода. Моральні збитки виражаються у тому, що серед жителів міста він втратив авторитет, перед державними органами його принизили, що привело до душевних страждань, він сильно хвилювався, погіршився стан його здоров'я. Діями відповідача йому спричинено надто великі емоційні переживання та страждання, тому завдана моральна шкода оцінена в 5 000 грн..

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що у вересні 2008 року ним було взято кредит на придбання мобільного телефону у відділенні «Приват Банку». При оформленні кредиту він надав паспорт, ідентифікаційний номер, назвав місце своєї роботи, після чого менеджер по кредитуванню сфотографував його, він підписав деякі папери та взяв у кредит телефон. Заборгованості по кредиту він не мав, але вияснилось, що мала місце про строчка сплати і йому було нараховано штрафні санкції, які після пред’явлення вимоги він відразу сплатив. 29 квітня, прийшовши на роботу, він виявив на приміщенні КПП «Дана»листівку з своєю фотографією та написом про те, що він не сплачує кредит. Такі ж листівки були наклеєні на приміщенні магазину «Океан»та міської ради, деяких електроопорах. Оскільки ніяких кредитів в інших банках він не брав, а на листівці було його зображення, виконане менеджером під час оформлення кредиту, він зрозумів, що листівки розклеєні представниками «ПриватБанку». Діями відповідача принижена його честь, гідність, ділова репутація та спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5 тис. грн..

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що працівниками «ПриватБанку»поширена неправдива інформація щодо наявної кредитної заборгованості у ОСОБА_1. На звернення ОСОБА_1 представник банку повідомив, що наклеїли листівку через помилку. Такі дії принизили його честь, гідність, ділову репутацію та спричинили моральну шкоду. Просив спростувати інформацію про наявну заборгованість через друковані місцеві засоби інформації.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк»ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила суду, що банком не практикується розклеювання оголошень з фотографіями боржників. ОСОБА_1 не мав перед банком заборгованості, тому не було підстав для таких дій з боку працівників банку. Фотографія ОСОБА_1 знаходиться в кредитній справі в м. Дніпропетровськ. Доказів на спростування даної інформації не надала, на запитання суду по суті справи не надавала ніякої інформації.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що 29 квітня, коли він прийшов на роботу, на дверях міської ради було наклеєно дві листівки з зображенням ОСОБА_1 Це бачили і інші працівники міської ради.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що прийшовши на роботу виявив на приміщенні комбінату та магазині листівку з зображенням ОСОБА_1 і дружини та повідомленням, що він не сплачує кредит.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона проживає в одному під’їзді з ОСОБА_8 На дверях під’їзду була на клеєна його фотографія. В той період до неї приходили працівники служби безпеки «ПриватБанку»і погрожували, що в разі несплати нею кредиту, вони розклеять її фотографії по місту.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що в його провадженні такої кредитної справи не було і «ПриватБанк»не практикує розклеювання листівок з фотографіями боржників.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що ОСОБА_1 мав кредитну заборгованість перед «ПриватБанком», але це питання було вирішено в телефонному режимі. ОСОБА_1 звертався до нього з претензіями з приводу листівок з фотографіями, але він пояснив, що розклеюванням листівок банк не займається.

Свідок ОСОБА_11 показав суду, що в 2009 році він працював менеджером-експертом по кредитуванню в «Голден-телеком». При оформленні кредиту він брав копію паспорту, коду і залежно від умов кредитування робив фотографії з осіб, що брали кредит. Кредитні справи він направляв у м. Дніпропетровськ і фотографія ОСОБА_1 знаходиться в його кредитній справі.

Судом встановлено, що 12 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ «ПриватБанк»з заявою № PLXRRX16130528 про надання строкового кредиту в сумі 978,34 грн., на строк до 12 вересня 2009 року для придбання мобільного телефону.

Станом на 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 кредит в сумі 1527,83 грн. сплатив.

Згідно довідки «ПриватБанку»станом на 29 квітня 2010 року ОСОБА_1 заборгованості перед банком не мав.

Кредитних зобов’язань в інших банках ОСОБА_1 не мав.

29 квітня 2010 року в м.Гадяч на приміщеннях Гадяцької міської ради, магазину «Океан», КПП «Дана»були розклеєні листівки з зображенням ОСОБА_1 та написом на російській мові: "ВНИМАНИЕ!!! ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. Задумайтесь!!!».

Таким чином, судо м встановлено, що недостовірну інформацію поширили працівники «ПриватБанку», оскільки фотографія, яка була розміщена на листівках мається лише в одному екземплярі і була виготовлена при оформленні кредитної справи. Вимогу суду про надання документів кредитної справи ОСОБА_1 відповідачем проігноровано, тому суд за аналогією закону визнає факт наявності такої світлини в матеріалах кредитної справи «ПриватБанку»в єдиному екземплярі.

Суд також встановив, що поширена інформація про наявність заборгованості по кредиту є неправдивою, так як згідно довідки відповідача станом на день, коли така інформація була розповсюджена ОСОБА_1 не мав заборгованості по кредиту перед «ПриватБанком». Неправдива інформація була доведена до відому певного кола осіб: працівників КПП «Дана», директором якого є позивач, працівників Гадяцької міської ради, відвідувачів магазину «Океан», мешканців під’їзду будинку, в якому проживає ОСОБА_1 Поширена інформація стосувалася конкретно позивача, так як в листівці були зазначені його прізвище, ім’я та по-батькові а також його зображення у вигляді фотографії.

Вказана інформація порушила його особисті немайнові права, так як був підірваний його авторитет, як керівника підприємства та була принижена його честь та гідність.

Згідно ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів сім’ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Поширювачем інформації, яку подає службова особа при виконанні своїх посадових обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у правах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»поширенням інформації також є вивішування в громадських місцях плакатів, гасел, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної особи. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Відповідно ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Тобто в даному випадку має діяти презумпція добропорядності, якою відповідач не скористався, а навпаки відмовився надавати будь –які докази та пояснення, що стосуються даної справи.

Згідно п. 25 названого Пленуму Верховного Суду України спростування має здійснюватись у такий самий спосіб, у який поширювалась недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то вона повинна проводитись у спосіб, наближений до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що спростування неправдивої інформації слід поширити тим же способом: шляхом поміщення повідомлень ПАТ КБ «Приват Банк»без світлини про відсутність кредитної заборгованості у ОСОБА_1 перед банком на тих приміщеннях, де вони були розміщені та виявлені. Заявлений позивачем спосіб спростування вказаної інформації через місцеві друковані засоби масової інформації не є адекватним поширеній раніше інформації і охоплює значно більше коло осіб, ніж якому вона була поширена, тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Згідно ч.2 ст.16 п.9 ЦПК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що поширенням неправдивої інформації, приниженням честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, однак заявлений розмір не знайшов свого підтвердження в процесі розгляду справи, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача слід стягти понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. 32 ч.4, Конституції України, ст. 11, 15, 16, 20, 23, 277 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61 ч.3, 209, 212, 214, 215, 228 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Гадяцького відділення «Полтавське регіональне управління «ПАТ КБ «ПриватБанк»про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірними та такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, викладені в листівках, розклеєних представниками ПАТ КБ «ПриватБанк»на приміщенні Гадяцької міської ради, КПП «Дана», магазину «Океан»: «ОСОБА_2 не выполняет своих обязательств по кредиту. Задумайтесь!!!».

Зобов’язати ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «Приват Банк»помістити на приміщеннях Гадяцької міської ради, КПП «Дана», магазину «Океан»повідомлення, в якому вказати, що ОСОБА_1 не має заборгованості по кредитних зобов’язаннях.

Стягти з ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн. та пропорційно до задоволених вимог державне мито в сумі 75 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 25 грн., решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Гадяцького

районного суду: ОСОБА_12

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15751429

[выностела]

Откуда тут суд высосал оценку ущерба в 500 грн?

И как рассчитывался в итоге судебный сбор?

[Гражданин]

Откуда тут суд высосал оценку ущерба в 500 грн?

И как рассчитывался в итоге судебный сбор?

Наши суды в гражданских делах по моей практике как правило удовлетворяют моральный вред в размере 500 гривен. Это обычное гражданское дело. Без ДТП, физического насилия, уголовной составляющей. Посмотрите практику по моральному ущербу.

По госпошлине - дело - то старое, старый закон. Еще ИТЗ было.

[у.zaporozhskiy]

Откуда тут суд высосал оценку ущерба в 500 грн?

И как рассчитывался в итоге судебный сбор?

не очень актуальное решение для данного форума.

Больше для наглядности, что существуют в системе и такие решения.