Решения 3-х инстанций об отказе Ощадбанку во взыскании задолженности с поручителя

[ANTIRAID]

Справа № 22 – 7248,

Головуючий у 1-й інстанції

Категорія -27- - Франко М.Я.

Доповідач - Головань А.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області складі:

Головуючої Кривохижі В.І.

Суддів Савченко С.О., Голованя А.М.

При секретарі Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ “Державний ощадний банк України” на рішення Олек-сандрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року за позо-вом ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ВАТ “Державний ощадний банк України” про визнання договорів поруки недійсними і

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2002 року ВАТ “Державний ощадний банк України” (далі Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на те, що 4 жовтня 1995 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав 13000 грн. на строк 25 років.(а.с.40)

Згідно договору ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості по кредиту зобов’язувався щомісячно до 15 числа сплачувати Банку по 43 грн. 48 коп.

Ці умови кредитного договору позичальник не виконав та заборгував перед Банком 10586 грн. 73 коп. основного боргу, 43 грн. 34 коп. відсотків за користування та 323 грн. 14 коп. пені за 6 місяців.

Поручителями з метою забезпечення виконання кредитної угоди виступають ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, у зв’язку з чим відповідати за кредитним зобов’язанням мають спадкоємець ОСОБА_5 та вищеназвані поручителі.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із зустрічним позовом до Банку у якому просили визнати недійсними договори поруки з підстав недодержання передбаченої ст.191 ЦК Української РСР письмової форми. Крім того, договори не містять дати їх укладення, підпису представника Банку та на забезпечення виконання яких зобов’язань вони укладені.(а.с.115,166)

Рішенням Олекандрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено..

В апеляційній скарзі Банку ставиться питання про скасування рішення в частині вирішення первісного позову про стягнення боргу за кредитним договором, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого позову. В іншій частині рішення не оскаржується.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, яка підтримала доводи скарги, заперечення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_8, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення за первісним позовом не відповідає цим нормам.

Вирішуючи справу в суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Банк звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом у строк який перевищує встановлений ст. 557 ЦК Української РСР термін звернення кредитора спадкодавця до спадкоємця та не пред’явив такого позову протягом трьох місяців до поручителів, що передбачено ч.2 ст. 194 зазначеного ЦК у зв’язку з чим поруку припинено, то підстав для задоволення первісного позову немає.

Проте з такими висновками повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 557 ЦК УРСР кредитори спадкодавця вправі протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцеві заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія може бути в той же строк пред'явлена в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Претензії пред'являються незалежно від строку настання права вимоги. Недодержання правил, передбачених цією статтею, тягне за собою втрату кредиторами належних їм прав на вимоги.

Як убачається із матеріалів справи згідно кредитного договору від 4 жовтня 1995 року ОСОБА_6 одержав у ВАТ “Державний ощадний банк України” 1 300 000 000 карбованців кредитних коштів строком на 25 років, до 3 жовтня 2020 року.(а.с. 16,17)

З метою забезпечення зобов’язання між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договори поруки.(а.с. 19,20)

ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яку прийняла дружина померлого ОСОБА_8 фактично вступивши в володіння спадковим майном за місцем відкриття спадщини.

На час смерті ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним договором ним виконані не були, розмір заборгованості склав 10935,21 грн.(а.с. 40)

Банк протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не пред’явив свої претензії спадкоємцю ОСОБА_8

За таких обставин суд обґрунтовано визнав Банк кредитором, який втратив належне йому право вимоги, оскільки саме по собі повідомлення нотаріальної контори про наявність у спадкодавця боргу, не дає підстав вважати позивача таким, що виконав вимоги визначені вищезгаданою нормою права щодо пред’явлення своїх претензій спадкоємцю.

Відповідно до ч.1 с. 223 ЦК УРСР зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині, тому зміні чи скасуванню воно не підлягає.

Разом із тим, не можна погодитися з підставами на які послався суд першої інстанції при вирішенні вимог про стягнення кредитного боргу із поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.(ч.1 ст. 191 ЦК УРСР)

Згідно ч.1 ст. 194 ЦК УРСР порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Ураховуючи, що у зв’язку з настанням смерті боржника ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним договором припинено, вважаються теж припиненими договори поруки, укладені між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які забезпечують згадане зобов’язання.

Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, як ухвалене з порушенням норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ “Державний ощадний банк України” задовольнити частково .

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року в частині вирішення вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13162793

[ANTIRAID]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року

м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І. , розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Державний ощадний банк України” на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ”Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства ”Державний ощадний банк України”, третя особа – ОСОБА_4, про визнання поруки недійсною,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2002 року відкрите акціонерне товариство ”Державний ощадний банк України” (далі – ВАТ ”Державний ощадний банк України”) звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Зазначало, що 4 жовтня 1995 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за яким останній отримав 13 тис. грн. на строк до 3 жовтня 2020 року, поручителями за вказаним кредитним договором виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Умови кредитного договору ОСОБА_6 належним чином не виконувались у результаті чого утворилась заборгованість перед ВАТ ”Державний ощадний банк України” в сумі 10 586 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Посилаючись на викладене, ВАТ ”Державний ощадний банк України” просило позовні вимоги задовольнити та стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором з поручителів та зі спадкоємиці померлого боржника, ОСОБА_4

Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ВАТ ”Державний ощадний банк України” в якому просили визнати недійсними договори поруки, укладені між ними та відповідачем.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року в задоволенні позову ВАТ ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВАТ ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року в частині вирішення вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ ”Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення просить рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити відкритому акціонерному товариству ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення у відкритті касаційного провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства ”Державний ощадний банк України” в особі Олександрійського відділення, третя особа – ОСОБА_4, про визнання поруки недійсною.

Додані до скарги матеріали повернути заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12583516

[Abadonna]

Прокололся Сбербанк