Незаконность использования валюты в качестве средства платежа за потребительские товары.

[Йивгеней]

"Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним..."

И это всё правда. В кредитных отношениях есть 2 стороны (не считая залогодателя). Банк и Заемщик. В этих отношениях наличие у одного из сторон "Письмового Дозволу" или Банковской лицензии позволяет ему выдать кредит, БЕЗ индивидуальной лицензии, а заемщик может получить от банка.

НО! Одним из существенных условий кредитного договора - есть ЦЕЛЕВОЕ НАЗНАЧЕНИЕ КРЕДИТА.

А это назначение предполагает в себе ещё одни "отношения 2х сторон" - заемщика, получившего от банка доллары наличкой в кредит и поставщика потребительских товаров/услуг. Вторые отношения ТОЖЕ подпадают под действие Декрета КМУ N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ("валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України то есть требуют от одной из сторон ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. Т.к. эти отношения не относятся к международным - получение одной из сторон индивидуальной лицензии на произведение валютной операции (покупки за валюту потребительского товара/услуги) НЕ ВОЗМОЖНО! А банковская Лицензия на эти отношения НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ!

Использование валюты БЕЗ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ - ЯВЛЯЕТСЯ НЕЗАКОННЫМ и тянет за собой ШТРАФ и КОНФИСКАЦИЮ валюты.

То есть приходим к выводу: БАНК ВЫДАЛ КРЕДИТ НА ЗАВЕДОМО 100% НЕЗАКОННУЮ ВАЛЮТНУЮ ОПЕРАЦИЮ.

И об этом написано в Кредитном договоре. "Выдача кредита на потребительские нужды"

Т.к. заемщик не обязан знать специализированное Законодательство, коим является Декрет:

Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Про потребителей в понимании ЗУ "ЗПП" тут ни слова. То есть банк, как субъект валютного рынка ОБЯЗАН БЫЛ ПРОИНФОРМИРОВАТЬ Заемщика, согласно Постановы 168 о том, что он - Заемщик - НЕ СМОЖЕТ ЗАКОННО воспользоваться наличными кредитными деньгами. Было такое? Нет!

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату.

Тому в ч. 3 ст. 203 ЦК прямо передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Із умов Кредитного договору випливає, що отримана іноземна валюта, що має законне право обігу на території держави, якою вона випускається, та не є законним засобом грошового обігу на території України, а може використовуватися лише за порядком, встановленим спеціальними нормами фінансового/банківського законодавства – ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», та спеціальним Декретом Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме потребує від резидента України отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, всупереч законодавству України має бути використана на території України саме для задоволення споживчих потреб.

Отже позичальник, підписуючи Кредитний договір (вчинюючи правочин), очікував отримати наступний юридичний результат: отримання у кредит законного засобу платежу з метою цільового використання його для задоволення споживчих потреб на території України. Але за Кредитним договором позичальник отримує засіб платежу, скористатися яким ЗАКОННИМ чином без отримання індивідуальної ліцензії НЕ МОЖЛИВО. А порядок видачі індивідуальних ліцензій регламентується спеціальним законодавством, та не передбачає видачі індивідуальних ліцензій фізичним особам (споживачам) для здійснення валютних операцій – спрямованих на задоволення споживчих потреб. Маємо пряме порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Як наслідок, неможливість законного використання отриманих валютних цінностей за Кредитним договором на території України як засобу платежу за споживчі товари або послуги, призводить до того, що правочин по своїй суті не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А це прямо суперечить ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Т.к. не юрист, прошу помочь подвести под тезисы правовую базу.

Никакого отношения тема не имеет к получении банком индивидуальной лицензии для выдачи потребительского кредита.

[Andrik]

"Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним..."

И это всё правда. В кредитных отношениях есть 2 стороны (не считая залогодателя). Банк и Заемщик. В этих отношениях наличие у одного из сторон "Письмового Дозволу" или Банковской лицензии позволяет ему выдать кредит, БЕЗ индивидуальной лицензии, а заемщик может получить от банка.

НО! Одним из существенных условий кредитного договора - есть ЦЕЛЕВОЕ НАЗНАЧЕНИЕ КРЕДИТА.

А это назначение предполагает в себе ещё одни "отношения 2х сторон" - заемщика, получившего от банка доллары наличкой в кредит и поставщика потребительских товаров/услуг. Вторые отношения ТОЖЕ подпадают под действие Декрета КМУ N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ("валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України то есть требуют от одной из сторон ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. Т.к. эти отношения не относятся к международным - получение одной из сторон индивидуальной лицензии на произведение валютной операции (покупки за валюту потребительского товара/услуги) НЕ ВОЗМОЖНО! А банковская Лицензия на эти отношения НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ!

Использование валюты БЕЗ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ - ЯВЛЯЕТСЯ НЕЗАКОННЫМ и тянет за собой ШТРАФ и КОНФИСКАЦИЮ валюты.

То есть приходим к выводу: БАНК ВЫДАЛ КРЕДИТ НА ЗАВЕДОМО 100% НЕЗАКОННУЮ ВАЛЮТНУЮ ОПЕРАЦИЮ.

И об этом написано в Кредитном договоре. "Выдача кредита на потребительские нужды"

Т.к. заемщик не обязан знать специализированное Законодательство, коим является Декрет:

Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Про потребителей в понимании ЗУ "ЗПП" тут ни слова. То есть банк, как субъект валютного рынка ОБЯЗАН БЫЛ ПРОИНФОРМИРОВАТЬ Заемщика, согласно Постановы 168 о том, что он - Заемщик - НЕ СМОЖЕТ ЗАКОННО воспользоваться наличными кредитными деньгами. Было такое? Нет!

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату.

Тому в ч. 3 ст. 203 ЦК прямо передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Із умов Кредитного договору випливає, що отримана іноземна валюта, що має законне право обігу на території держави, якою вона випускається, та не є законним засобом грошового обігу на території України, а може використовуватися лише за порядком, встановленим спеціальними нормами фінансового/банківського законодавства – ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», та спеціальним Декретом Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме потребує від резидента України отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, всупереч законодавству України має бути використана на території України саме для задоволення споживчих потреб.

Отже позичальник, підписуючи Кредитний договір (вчинюючи правочин), очікував отримати наступний юридичний результат: отримання у кредит законного засобу платежу з метою цільового використання його для задоволення споживчих потреб на території України. Але за Кредитним договором позичальник отримує засіб платежу, скористатися яким ЗАКОННИМ чином без отримання індивідуальної ліцензії НЕ МОЖЛИВО. А порядок видачі індивідуальних ліцензій регламентується спеціальним законодавством, та не передбачає видачі індивідуальних ліцензій фізичним особам (споживачам) для здійснення валютних операцій – спрямованих на задоволення споживчих потреб. Маємо пряме порушення ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Як наслідок, неможливість законного використання отриманих валютних цінностей за Кредитним договором на території України як засобу платежу за споживчі товари або послуги, призводить до того, що правочин по своїй суті не може бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А це прямо суперечить ч. 5 ст. 203 ЦК України.

Т.к. не юрист, прошу помочь подвести под тезисы правовую базу.

Никакого отношения тема не имеет к получении банком индивидуальной лицензии для выдачи потребительского кредита.

Отвечу Вам примерно так (почти реферат): Не забувайте ні на хвилину, що з відміною кримінальної відповідальності за валютні оборудки, залишилась ст.162 КУпАП, тлумачення якої були разом з відміненою кримінальною статею.

Тому, звертаю Вашу увагу, що тлумачення зазначених норм Закону містилися в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р., і хоча вона втратила чинність 26.03.2008р., – на момент проведення переговорів з банком про укладання договору поруки № та подачі документів для цього – мала юридичну силу, про що Банку не може бути невідомим.

Окрім цього, ст.162 КУпАП залишилась без змін, її тлумачення не змінились, іншого тлумачення ч.ч.2,5,7,10,12,13,14 вказаної Постанови, в розрізі ст.162 КУпАП, бути не може!

Витяг з Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р.:

«… Пленум Верховного Суду України постановляє: …

2. Судам слід мати на увазі, що згідно з п. 4 ст. 5 Декрету та постановою Правління Національного банку України від 27 вересня 1995 р. N 243 "Про затвердження порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями" генеральна й індивідуальна ліцензії надаються лише на операції з іноземною валютою та золотом, а також із металами іридієво-платинової групи. Індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. …

Використання валютних цінностей як засобу платежу - це розрахунок ними за товари, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності тощо. Використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань. …

Разом з тим одержання валютними цінностями процентів за договором позики слід вважати їх використанням як засобу платежу за надану послугу, що тягне відповідальність …

5. Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим правопорушенням з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна чи часткова передача іншій особі. Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції …

7. Роз'яснити, що за змістом закону порушення правил про валютні операції, вчинене у незначних розмірах особою, раніше судимою за ст. 80 КК, саме по собі не містить складу злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10. Дії особи, яка отримала валютні цінності шляхом обману чи зловживання довір'ям, удаючи, що має відповідну ліцензію на вчинення певних операцій з валютними цінностями (для організації туристичних подорожей, виїзду на роботу за кордон, навчання на курсах, придбання товарів тощо), належить кваліфікувати за ст.(шахрайство)…

Особа, яка в такому випадку передала валютні цінності, вважаючи, що вони є законним засобом платежу або застави, не повинна нести відповідальність …

12. Оскільки індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції на необхідний для цього період, слід мати на увазі, що відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету вчинення іншої операції з валютними цінностями або в більшому розмірі, ніж передбачено ліцензією є порушенням правил про валютні операції і за наявності підстав тягне відповідальність …

Дії працівників комерційних банків та пунктів обміну валют, які, використовуючи надану цим установам ліцензію, вчиняють валютні операції з особистими валютними цінностями, належить кваліфікувати як порушення правил про валютні операції, а за наявності підстав - і як зловживання посадовим становищем, посадовий підлог тощо.

13. За змістом п. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. У зв'язку з цим у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності відповідної ліцензії судам необхідно перевіряти умови останньої. …»

Окрім цього, в листі Національного банку України N 28-110/1941-3601 від 02.06.2000р. «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"» зазначено:

«… Національний банк України розглянув запит громадської організації "Ліга підприємців Харківщини" від 27.04.2000 за N 99-11/003 щодо роз'яснення положень чинного валютного законодавства про здійснення резидентами України операцій згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", і повідомляє.

Згідно з п.4 (г) ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" використання іноземної валюти на території України як застави потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

На сьогодні чинним законодавством України поняття "використання іноземної валюти на території України як застави" не визначено, а роз'яснення цього поняття надане у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.04.97 за N 5 "Про практику застосування судами законодавства щодо порушеним правил про валютні операції". Так Пленум визначив, що використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань…

Що стосується готівкових коштів у іноземній валюті, а також інших валютних цінностей, які підпадають під поняття "іноземної валюти" згідно з зазначеним Декретом, то вони можуть бути надані у заставу на території України лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з п.5 ст.5 зазначеного Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Виходячи з наведеного, індивідуальну ліцензію на використання

іноземної валюти як застави на території України може отримати

будь-яка сторона цієї операції, у зв'язку з чим санкції за проведення вказаної операції без належної ліцензії можуть бути застосовані до обох сторін. …

Отже, наявність у банку генеральної ліцензії не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно із ст.5 Декрету мають проводитись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі ст.1 зазначеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Валютні операції, що потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України, перелічені в п.4 ст.5 названого Декрету…»

Окрім цього, у роз’ясненні Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів» №02-5/706 від 06.10.1994р. зазначено:

«… До компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною ліцензією Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). …

9. У разі виявлення у діяльності працівників банку або позичальників кредитів порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарському суду необхідно надсилати про ці факти повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури ….»

[Йивгеней]

Здесь вопрос в другом. Все изложено интересно, доступно - но судьям на это плевать.

Банк был пособником (подстрекателем, организатором) преступления или финансировал его.

Насколько я помню - данные понятия из Уголовного Кодекса.

Хотелось бы рассмотреть проблему в данном вопросе.

Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения Банка на отношения между покупателем потребительского товара/услуги (бывшим заемщиком по сделке кредитования) и продавцом потребительского товара/услуги?

То есть я пытаюсь понять - являются ли сделки:

а) получение кредита по договору потребительского кредита,

б) использование кредитных средств по договору купли-продажи потребительского товара/услуги.

сделками, которые ОБЕ регулируются Банковской лицензией и Письменным разрешением Банка.

По типу такого пункта:

Згідно з п.5 ст.5 зазначеного Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

То есть - распространяется ли Банковская лицензия и Письменное разрешение на отношения между заемщиком и третьей особой (продавцом потребительских товаров и услуг).

Или вторая сделка всё таки требует своей индивидуальной лицензии, а отсутствие её тянет за собой:

5. Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим правопорушенням з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна чи часткова передача іншій особі. Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції …

Ещё проще - Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения НБУ, выданных Банку для того, чтобы продавец потребительских товаров/услуг (например Супермаркет техники, или Автосалон, у которых НЕ может быть индивидуальной лицензии в принципе) мог за доллары продать потребительский товар или услугу?

[Andrik]

Здесь вопрос в другом. Все изложено интересно, доступно - но судьям на это плевать.

Банк был пособником (подстрекателем, организатором) преступления или финансировал его.

Насколько я помню - данные понятия из Уголовного Кодекса.

Хотелось бы рассмотреть проблему в данном вопросе.

Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения Банка на отношения между покупателем потребительского товара/услуги (бывшим заемщиком по сделке кредитования) и продавцом потребительского товара/услуги?

То есть я пытаюсь понять - являются ли сделки:

а) получение кредита по договору потребительского кредита,

б) использование кредитных средств по договору купли-продажи потребительского товара/услуги.

сделками, которые ОБЕ регулируются Банковской лицензией и Письменным разрешением Банка.

По типу такого пункта:

То есть - распространяется ли Банковская лицензия и Письменное разрешение на отношения между заемщиком и третьей особой (продавцом потребительских товаров и услуг).

Или вторая сделка всё таки требует своей индивидуальной лицензии, а отсутствие её тянет за собой:

Ещё проще - Достаточно ли Банковской лицензии и Письменного разрешения НБУ, выданных Банку для того, чтобы продавец потребительских товаров/услуг (например Супермаркет техники, или Автосалон, у которых НЕ может быть индивидуальной лицензии в принципе) мог за доллары продать потребительский товар или услугу?

Это обсуждение - бег по кругу.

[Йивгеней]

Бег не бег...а четкого ответа никто не дает. Банкиры юлят и виляют хвостом, остальные делают вид, что не понимают о чем речь.

[alexburko]

Бег не бег...а четкого ответа никто не дает. Банкиры юлят и виляют хвостом, остальные делают вид, что не понимают о чем речь.

Та все понимают, позиция не поломана никакими ухвалами ВССГУД, просто первички морозятся, поскольку админкоманда для них, - сильнее любого закона...

А банкирам молчать и/или вилять положено по уставу...

[Йивгеней]

Это все понятно. Но! Если посмотреть на действия банка в разрезе УК? Отстраниться от всей нашей нормативки банковской и попытаться чисто теоретически рассмотреть данный вопрос. Кем Банк есть в данном случае?

Пособником (подстрекателем, организатором) преступления или финансировал его.

Я это уже писал - оно потерялось:

"Банк - выдал мне ИНСТРУМЕНТ, который я законно не могу использовать на территории Украины по назначению, указанному в КД.

То есть - все, что я могу с ним (ИНСТРУМЕНТОМ=ВАЛЮТОЙ) сделать, это не купить пылесос, холодильник, телевизор, а совершить противоправное действие.

А противоправное действие - это ПРЕСТУПЛЕНИЕ.

Я - Совершил преступление - по незнанию.

А, вот господа Банкиры - умышленно, и не докажете мне обратного.

Ну и пошли-поехали:

Розділ VI

СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ

Стаття 26. Поняття співучасті

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Стаття 27. Види співучасників

1. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

2. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб (вооооот....), що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. - как интересно, да?

3. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. - ну, кто там? Кредитный эксперт?

Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею (начальник отделения?), або особа, яка забезпечувала фінансування (фигасе, даже это написано ))...) чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

4. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. - кредитный консультант - 100%.

5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. - ну, тут все отделение, и кредитчики, и экономисты, и бухгалтера, и кассиры, ну и начальники...все пучком...ОПГ как не крути...

6. Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу. - а это уже заемщики?

7. Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

[stairtov]

Бег не бег...а четкого ответа никто не дает. Банкиры юлят и виляют хвостом, остальные делают вид, что не понимают о чем речь.

делают вид, что не понимают о чем речь.

[Йивгеней]

Делают вид, что их нельзя всех классифицировать по статье 27 Уголовного Кодекса, и притянуть к отвественности по 200й.

Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут -

карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).

Ведь это все следствие по теме с "Заявами" на выдачу налички из Креди Агриколь.

209ю трудно раскрутить - а тут все просто - ОПГ в банке сидит и подделывает документы.

Банк первый должен бежать в прокуратуру и возбуждать на своих работников дело, т.к. они дали заемщику инструмент - Заяву недействительную - согласно которому тот может не платить пол кредиту, т.к. тот считается не выданным. На кого вешать кредит? Правильно! На работников!

"Заявы" нужно тупо переводить в разрез подделки документов. А подписавшихся на ней - за хобот и к следователю, пусть рассказывают, какие откаты они получали с этих кредитов.

[Jarik]

[НО! Одним из существенных условий кредитного договора - есть ЦЕЛЕВОЕ НАЗНАЧЕНИЕ КРЕДИТА.

А это назначение предполагает в себе ещё одни "отношения 2х сторон" - заемщика, получившего от банка доллары наличкой в кредит и поставщика потребительских товаров/услуг. Вторые отношения ТОЖЕ подпадают под действие Декрета КМУ N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ("валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України то есть требуют от одной из сторон ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. Т.к. эти отношения не относятся к международным - получение одной из сторон индивидуальной лицензии на произведение валютной операции (покупки за валюту потребительского товара/услуги) НЕ ВОЗМОЖНО! А банковская Лицензия на эти отношения НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ!

Использование валюты БЕЗ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ - ЯВЛЯЕТСЯ НЕЗАКОННЫМ и тянет за собой ШТРАФ и КОНФИСКАЦИЮ валюты.

То есть приходим к выводу: БАНК ВЫДАЛ КРЕДИТ НА ЗАВЕДОМО 100% НЕЗАКОННУЮ ВАЛЮТНУЮ ОПЕРАЦИЮ.

И об этом написано в Кредитном договоре. "Выдача кредита на потребительские нужды"

Глубоко копаете

А может поставщик потребительских товаров такую лицензию имел. Разве банк обязан это проверять и это обязанность банка?

По Вашей логике, если банк дает кредит на покупку авто, он должен вместо покупателя проверить есть ли лицензия у автодилера, наличие автомобиля на складе, сертификат происхождения, гос.регистрацию автодилера, регистрацию его плательщиком налогов.... и что там еще, без чего продажа авто может быть признана незаконной?

[Andrik]

Глубоко копаете

А может поставщик потребительских товаров такую лицензию имел. Разве банк обязан это проверять и это обязанность банка?

По Вашей логике, если банк дает кредит на покупку авто, он должен вместо покупателя проверить есть ли лицензия у автодилера, наличие автомобиля на складе, сертификат происхождения, гос.регистрацию автодилера, регистрацию его плательщиком налогов.... и что там еще, без чего продажа авто может быть признана незаконной?

Банк перечислял грвину за авто - в этом соль.

Но...

Господа, Вы пытаетесь сломать себе мозг? Ответ Вам дает судья в статье "Ще раз про валютни кредити" в соответствующей теме. Тамже указаны и преступники. Квалифицировать и предъявлять обвинение - работа следователей.

Здесь же Вы пытаетесь провести работу следственно-оперативной группы да еще без конкретных доказательств на руках,основываясь на предположениях. Если хотите что-то разобрать по полкам - нужен конкретный случай с максимумом документов по нему.

[Йивгеней]

Глубоко копаете

А может поставщик потребительских товаров такую лицензию имел. Разве банк обязан это проверять и это обязанность банка?

По Вашей логике, если банк дает кредит на покупку авто, он должен вместо покупателя проверить есть ли лицензия у автодилера, наличие автомобиля на складе, сертификат происхождения, гос.регистрацию автодилера, регистрацию его плательщиком налогов.... и что там еще, без чего продажа авто может быть признана незаконной?

Вот, и здесь дурочку включают: алала...авдруг имел...

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують (!!) такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (ТОРГОВЛЯ);

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

ГДЕ здесь товары потребительские? И не забудьте - БАНК разрабатывает кредитные договора, значит БАНК должен проверить ВОЗМОЖНО ЛИ В ПРИНЦИПЕ использовать выданную валюту на территории Украины законно.

Если не в банке - НЕЛЬЗЯ! Для покупки потребительских товаров/услуг - НЕЛЬЗЯ!

Это ОБЯЗАННОСТЬ БАНКА предусмотреть, что Заемщик законно воспользоваться полученными в кредит наличными долларами НЕ СМОЖЕТ.

Потребитель не должен проверять - есть ли у автосалона индивидуальная лицензия.

А вот БАНК подвел Заемщика под статью, по которой Заемщику, за незаконное использование наличной валюты грозят проблемы с МВД и Налоговой - штраф и конфискация валюты.

Представьте себе ситуацию - я беру в кредит доллары наличные - иду в магазин и покупаю машину. И меня тут же "принимает" налоговая с ОБЭПом. Вопрос - кто виноват в незаконной валютной операции? Я?

[Йивгеней]

Банк перечислял грвину за авто - в этом соль.

Но...

Господа, Вы пытаетесь сломать себе мозг? Ответ Вам дает судья в статье "Ще раз про валютни кредити" в соответствующей теме. Тамже указаны и преступники. Квалифицировать и предъявлять обвинение - работа следователей.

Здесь же Вы пытаетесь провести работу следственно-оперативной группы да еще без конкретных доказательств на руках,основываясь на предположениях. Если хотите что-то разобрать по полкам - нужен конкретный случай с максимумом документов по нему.

Та у меня такой кредит - выдали под залог недвижимости несколько пачек долларов наличными из кассы банка. Никуда ничего не перечислялось.

Давайте рассмотрим.

Вот по этой бумажке я получил на руки баксы и пошел себе домой.

[Йивгеней]

Глубоко копаете

Это вы просто мыслите узко.

По Вашей логике, если банк дает кредит на покупку авто, он должен вместо покупателя проверить есть ли лицензия у автодилера, наличие автомобиля на складе, сертификат происхождения, гос.регистрацию автодилера, регистрацию его плательщиком налогов.... и что там еще, без чего продажа авто может быть признана незаконной?

По моей логике - если банк разрабатывал конкретный кредитный договор, БАНК, как агент валютного контроля ОБЯЗАН проверить, чтобы выполнение пунктов кредитного договора не было незаконным.

В данном случае пункты: выдать доллары через кассу банка, и использовать на потребительские нужды в связке - незаконное действие (валютная операция). И на это действие лицензия банка НЕ распространяется.

[Йивгеней]

Это 1:1 как с оружием. У магазина оружейного - есть лицензия на продажу оружия. А у меня должно быть РАЗРЕШЕНИЕ на использование и ношение оружия, а без этого разрешения магазин НЕ имеет права мне его продать, т.к. мое владение оружием НЕЗАКОННО. Тут аналогично. Банк имеет лицензию выдавать валюту, а я НЕ ИМЕЮ разрешения использовать её. Банк поставил меня в ситуацию, когда обладание кредитными ресурсами НЕ ЗАКОННО. То есть он дал мне наличные доллары, и сделал меня преступником. Он прав, а я нет.

Про оружие было подано пример как раз для того, чтобы провести параллель. У магазина должна быть лицензия на продажу, у покупателя должна быть лицензия на ношение и применение. 2 лицензии. Т.к. оружие является Предметом, ношение и использование которого, подпадает под лицензионные требования законодательства Украины.

Так же и с валютой - обособленное (не рассматриваем в контексте выдачи - просто - "вот у меня в руках валюта - как я могу её использовать?!") - использование валюты в ЛЮБЫХ, кроме купли/продажи/обмена случаях ОБЯЗАТЕЛЬНО требует индивидуальную лицензию. Банк имеет лицензию ВЫДАВАТЬ валюту (аналогия с магазином оружия - магазин имея лицензию на продажу имеет право продавать его, НО ТОЛЬКО человеку, у которого есть разрешение/лицензия на его ПРЯМОЕ использование по назначению, а не "гвозди забивать"). Если магазин продал пистолет человеку, который НЕ имеет права использовать пистолет по прямому назначению, а отсюда вывод - если, купивший пистолет человек, не имеющий разрешение на хранение и использование будет его (пистолет) применять на территории Украины - это НЕ ЗАКОННО! Кто не согласен? То есть - магазин оружия - склонил/ своего клиента, а соответственно - если оружием совершено убийство - магазин становится СОУЧАСТНИКОМ/пособником убийства. Ведь нельзя списать, что действие совершено по незнанию, магазин прекрасно знает, что НЕ ИМЕЕТ ПРАВА продавать пистолет человеку, без разрешения.

Точно так же и с кредитами. Банк выдает заемщику "инструмент" на руки, которым он может совершать, согласно законодательства Украины, на территории Украины в том русле, на что он (инструмент) выдан (исключая валютообменные операции) ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО НЕЗАКОННЫЕ ДЕЙСТВИЯ. И предупреждает Банк о "валютных рисках", ДА! вопросов нет, закон якобы соблюден, даже если не под роспись, а вот об ИСПОЛЬЗОВАНИИ целевом - Банк - "молчком"!

И Вы хотите сказать, что Банк не должен за это отвечать?

Только потому, что за банками стоят чьи-то капиталы, которые "камазом" денег и "админрычагом" заставляют судебную систему работать на себя (просто у некоторых судей ещё осталась совесть, и они выносят законные решения, боятся отдалятся от народа...). Да и не привык наш народ "восставать" против власти как в европейских странах...мы просто все ссым...нас выдрессировали Сталинские и "всякиеразные" репрессии. Потому мы живем в страхе, и косится на свободную Европу нечего, пока не переборем себя - жить лучше не будем, а будем жить только так, как нам "велят".

[alexburko]

Сильно. От души.

[Jarik]

Вот, и здесь дурочку включают: алала...авдруг имел...

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують (!!) такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (ТОРГОВЛЯ);

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.

ГДЕ здесь товары потребительские? И не забудьте - БАНК разрабатывает кредитные договора, значит БАНК должен проверить ВОЗМОЖНО ЛИ В ПРИНЦИПЕ использовать выданную валюту на территории Украины законно.

В принципе - возможно.

Если не в банке - НЕЛЬЗЯ! Для покупки потребительских товаров/услуг - НЕЛЬЗЯ!

Это ОБЯЗАННОСТЬ БАНКА предусмотреть, что Заемщик законно воспользоваться полученными в кредит наличными долларами НЕ СМОЖЕТ.

Потребитель не должен проверять - есть ли у автосалона индивидуальная лицензия.

А вот БАНК подвел Заемщика под статью, по которой Заемщику, за незаконное использование наличной валюты грозят проблемы с МВД и Налоговой - штраф и конфискация валюты.

Представьте себе ситуацию - я беру в кредит доллары наличные - иду в магазин и покупаю машину. И меня тут же "принимает" налоговая с ОБЭПом. Вопрос - кто виноват в незаконной валютной операции? Я?

Где такая обязанность прописана для банка? Может еще и сопли подтереть? Конечно вы и будете виноваты и никто иной. Незнание законов не освобождает от ответственности.

А что, кредитным договором было запрещено обменять валюту на законное средство платежа?

[Йивгеней]

Где такая обязанность прописана для банка? Может еще и сопли подтереть? Конечно вы и будете виноваты и никто иной. Незнание законов не освобождает от ответственности.

В нормативке прописана. Банк составляет договора - его юридические отделы. А у заемщика нет специальных знаний. А ещё Заемщик платит кучу комиссий, в которые входит и оплата зарплаты Юристам за ПРАВИЛЬНО составленные договора, по которым банку не придется заемщику подтирать сопли.

А что, кредитным договором было запрещено обменять валюту на законное средство платежа?

Это выходит за рамки целевого использования кредита - приравнивайте к - выходит за рамки исковых требований.

В договоре ж не запрещено просрать деньги в казино. Но банк этому не рад особо будет.

[Йивгеней]

Сильно. От души.

[Jarik]

В нормативке прописана. Банк составляет договора - его юридические отделы. А у заемщика нет специальных знаний. А ещё Заемщик платит кучу комиссий, в которые входит и оплата зарплаты Юристам за ПРАВИЛЬНО составленные договора, по которым банку не придется заемщику подтирать сопли.

кредитным договором с банком регулируется порядок выдачи и погашения кредита, в т.ч. в части целевого, но никак не дальнейшие взаимоотношения между потребителем и поставщиком товара

Это выходит за рамки целевого использования кредита - приравнивайте к - выходит за рамки исковых требований.

В договоре ж не запрещено просрать деньги в казино. Но банк этому не рад особо будет.

Почему выходит? Я так не считаю.

А пример с оружием - некорректен. У вас есть разрешение на владение оружием, вы приходите в магазин и покупаете. Хотите охотится в Украине - оформляйте охотничий билет и берите лицензию. Магазину по-барабану, покупаете вы оружие для самообороны или для охоты. Магазин не обязан у вас уточнять, будете вы держать его для самомобороны, охотится с ним в Украине (где нужна лицензия) или поедете охотится в США. Ферштеен?

[jpp]

хорошая тема. Не хочу повторяться, но я такого рода, только с другого бочка, этот вопрос поднимала. Скажу больше, получив решение суда о взыскании с мена долга в у.е. я написала банку письмо, с просьбой ответить мне, КАК не нарушая закон мне выполнить решение суда - в ответ молчание. Я написала в суд заявление о разъяснении решения, а конкретно, как его выполнить... ответ - отказать в разъяснении.

А вопросики были простенькие:

Прошу розтлумачити мені остаточне рішення суду, яке набуло законної сили та мої права та обов’язки стосовно його виконання, а саме:

1. Яким саме чином, я мушу виконувати рішення про стягнення з мене заборгованості, котра у рішенні суду зафіксована у іноземній валюті, як що я не є агентом валютних операцій, та не маю доходу у іноземній валюти?

2. Чи вказане рішення, з огляду на діюче законодавство не обв’язує особисто мене до здійснення дій, здійснення котрих тягне за собою певну відповідальність, як адміністративну, так и кримінальну, згідно норм діючого законодавства?

3. Чи виконання даного рішення, в іноземній валюті, мною, як резидентом, буде тягнути за собою також відповідальність згідно ст. 16, яка читко наголошує що незаконе використання валютних цінностей як засобу платежу, яке вчинене без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. До резидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.»?

Прошу надати мені відповідь, тому що не розуміння як саме я маю вчинити не дозволяє мені робити кроки до своєчасного виконання рішення суду, що в свою чергу призводить до певних фінансових ризиків у майбутньому.

Вот, сижу и думаю, что дальше делать? По сути, мне сам суд и банк еже с ним мешают выполнять решение суда.... Куда бежать?

Я, конечно, понимаю, что вопросы мои этот так, постебаться с судей и банкиров.... Но ответы-то, ответы.... их отсутствие заставляет меня не выполнять решение суда! (откуда им знать что отсутствие денег в первую очередь меня от выполнения решения сдерживает...)

Аа давайте закидаем суды такими заявлениями? Может кто и разтлумачит?

[Siringa]

кредитным договором с банком регулируется порядок выдачи и погашения кредита, в т.ч. в части целевого, но никак не дальнейшие взаимоотношения между потребителем и поставщиком товара

to Jarik Во-во, и мы о том же уже 145 страниц мелким текстом исписали в соседней теме.

Дык как там регулируется порядок выдачи и погашения? Как банки с клиентами договорились, на свий власный розсуд? Путем выдачи валютных средств со счетов, на которых этих валютных средств по определению нет, не было и никогда не будет? Путем инициирования заемщиком операции перечисления средств со счетов, собственником которых он не являлся и не будет являться никогда?

Дык, прикольная у нас тогда банковская система получается. Давайте тогда соберемся заемщиками и будем инициировать перечисления средств со счетов наших презиков, депутов и министриков по аналогичной заявке на выдачу наличности. У них тоже должны быть валютные счетики. Пусть нам банки выдадут валютную наличность таким же макаром по заявке на выдачу, как тока клиент поставит на ней свой подпись. И какая разница, какой текущий или нетекущий счет будет прописан: принадлежит он лицу, инициировавшему заявку или не принадлежит. ;-) Пидпысздэсь, пидпысздэсь.... ну дальше все в курсе.

При этом, образованные банковские сотрудники понимают всю глубину нарушений банками (и не тока нормативки, но и УК), так же понимают они (грамотные и образованные), что нельзя у клиента валютой проценты принимать. Но в общей массе банковских работников - тьма-тьмущая необразованности и неграмотности. Когда мне начальник отделения заявляет, что банк мне лично открыл счет 3739 ;-), а глава правления в ответ на запрос и жалобу о предоставлении копии банковской и генеральной лицензии обиженно отвечает, что я доказы против банка собираю, это уже даже не вызывает у меня бурю негодования, а всего лишь сочувствие и приступы сарказма. Может стоит таковым банковским работникам курсы согранизовать по изучению нормативки и уголовного кодекса?

[Meri]

Глубоко копаете

А может поставщик потребительских товаров такую лицензию имел. Разве банк обязан это проверять и это обязанность банка?

По Вашей логике, если банк дает кредит на покупку авто, он должен вместо покупателя проверить есть ли лицензия у автодилера, наличие автомобиля на складе, сертификат происхождения, гос.регистрацию автодилера, регистрацию его плательщиком налогов.... и что там еще, без чего продажа авто может быть признана незаконной?

Это прямая обьязаность банка при выдаче кредита, проверить целевое использование кредитных денег, полностью запрашивались документы не только по машине, но в первую очередь по автосалону, вплоть до того, платит ли он налоги. А иначе с ваших слов получается, а в принципе, как банковскому сотруднику вам виднее, что банк мог выдать-перевести кредитные деньги "на деревню к бабушке" и кто в этом виноват?

[Йивгеней]

кредитным договором с банком регулируется порядок выдачи и погашения кредита, в т.ч. в части целевого, но никак не дальнейшие взаимоотношения между потребителем и поставщиком товара

По договору кредита в инвалюте "дальнейшие взаимоотношения между потребителем и поставщиком товара" в принципе исключены. Так что не надо ля-ля.

Почему выходит? Я так не считаю.

А пример с оружием - некорректен. У вас есть разрешение на владение оружием, вы приходите в магазин и покупаете. Хотите охотится в Украине - оформляйте охотничий билет и берите лицензию. Магазину по-барабану, покупаете вы оружие для самообороны или для охоты. Магазин не обязан у вас уточнять, будете вы держать его для самообороны, охотится с ним в Украине (где нужна лицензия) или поедете охотится в США. Ферштеен?

Вот. Вы поставили себя в угол. Читайте внимательно себя.

У вас есть разрешение на владение оружием, вы приходите в магазин и покупаете.

Для простоты понимания сократим предложение: есть разрешение - покупаете.

Растолкуйте мне, о каком разрешении идет речь для покупки оружия?

а) Разрешение на покупку;

б) Разрешение на хранение и ношение.

А зачем, собственно Вам разрешение? Магазину ж пофигу есть оно у вас или нет? Или не пофигу все таки? И, если у вас разрешения нет - то вам все таки не продадут оружие? А почему? Узко мыслите. Ну, как и все банковские функционеры.

[Jarik]

Это прямая обьязаность банка при выдаче кредита, проверить целевое использование кредитных денег, полностью запрашивались документы не только по машине, но в первую очередь по автосалону, вплоть до того, платит ли он налоги. А иначе с ваших слов получается, а в принципе, как банковскому сотруднику вам виднее, что банк мог выдать-перевести кредитные деньги "на деревню к бабушке" и кто в этом виноват?

Не люблю голословных утверждений. Дайте пожалуйста ссылку на правовую норму, которой банки обязаны проверять целевое использование средств заемщиками.

Да, в некоторых случаях банки проверяют целевое, чтобы избежать мошенничества или если от этого зависит возможность дальнейшего погашения кредита. Но потребительские цели так прописаны ЗПП, что проверять целевое по потребам бессмысленно и банки этого делать необязаны.