fireman Опубликовано December 19, 2016 Жалоба Опубликовано December 19, 2016 20 минут назад, Лев сказал: Интересно, как скажется национализация Привата на "мортгейджгейте"? А це дуже цікаво !?! Цитата
Bolt Опубликовано December 19, 2016 Жалоба Опубликовано December 19, 2016 22 минуты назад, fireman сказал: Переоформлення відбулось у вересні 2016 року нотаріусом Вот это настораживает, они готовились, но молчали... Скоро будет взрыв как я понимаю... стоит лишь немного подождать... По ходу там всё переоформлено уже на кого то... Цитата
Bolt Опубликовано December 19, 2016 Жалоба Опубликовано December 19, 2016 49 минут назад, Лев сказал: Интересно, как скажется национализация Привата на "мортгейджгейте"? Да разве об этом сейчас кто то думает...))) Цитата
Лев Опубликовано December 22, 2016 Жалоба Опубликовано December 22, 2016 Не претендую на истину в последней инстанции, но посмею предположить, что поток возвраток от переданных мортгейджу кредитов пошел не в мортгейдж, а в черную кассу банка, откуда и стали выдаваться бездоговорные карточные кредиты. Ведь это картхулиганство началось после "секьюритизации". И банк ни в какую не выдает выписки из 2625....., а указывает только часть номера карты, возможно, чтобы не смешивать пушистую бухгалтерию с черной... 1 Цитата
Лев Опубликовано December 22, 2016 Жалоба Опубликовано December 22, 2016 6 minutes ago, Лев said: . Цитата
Лев Опубликовано January 6, 2017 Жалоба Опубликовано January 6, 2017 Бур продвигается все ближе к ядру... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63499816 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63678380 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 6, 2017 Жалоба Опубликовано January 6, 2017 В 05.12.2016 в 02:41, fireman сказал: У вересні приват за допомогою нотаріуса змінив власника ! Іпотекотримач залишився Мортгейдж ! Іпотекодержателя чи власника? і кто тепер власник? Цитата
Лев Опубликовано January 7, 2017 Жалоба Опубликовано January 7, 2017 19 hours ago, y.voronizhskiy said: і кто тепер власник? Да Суперфин его знает... Цитата
fireman Опубликовано January 17, 2017 Жалоба Опубликовано January 17, 2017 В 06.01.2017 в 15:48, y.voronizhskiy сказал: Іпотекодержателя чи власника? і кто тепер власник? Я ж писав вище - приват власником став ! Цитата
Лев Опубликовано January 17, 2017 Жалоба Опубликовано January 17, 2017 29 minutes ago, fireman said: Я ж писав вище - приват власником став ! Значит, сначала грубое нарушение банком статьи 19 ЗУ "Об ипотечных облигациях" (если Мортгейдж не фейковый, то непонятно, как он согласился на превращение выпущенных им ипотечных облигаций в туалетную бумагу), потом - классическое изъятие предмета ипотеки через перерегистрацию. Насчет борьбы с перерегистрацией есть отдельная тема, а вот нарушение 19-й статьи - веское основание для признание "обратного выкупа" недействительным. 2 Цитата
doroshal Опубликовано March 5, 2017 Жалоба Опубликовано March 5, 2017 Мое решение .но не знаю как апелляция .Подали ПАТ КБ "Приватбанк" апел.скаргу. Будем держать оборону. Справа №718/1684/16-ц Провадження №2/718/692/16 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.2017 року Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І. секретаря - Пітак О.В. з участю: представника позивача - ОСОБА_1 відповідача - ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно укладеного 05.05.2005 року кредитного договору № CVMWGK0000003 відповідачу надано кредит у розмірі 41401 доларів США на строк до 28.04.2025 року. Відповідач порушила зобов`язання за кредитним договором і станом на 24.11.2015 року загальна сума заборгованості становить 30533,67 доларів США, з яких: 26903,78 доларів США заборгованість за кредитом, 2702,07 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 441 доларів США заборгованість по комісії, 486,82 доларів США пеня, які просив стягнути з відповідача. Представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги з наведених підстав, вказуючи також, що на час звернення до суду позивачу було відступлено право вимоги за договором від 14.04.2016 року, як іпотеко держателя право позивача зареєстровано 11.11.2016 року, останній платіж здійснено відповідачем 08.07.2015 року в сумі 200 доларів США через Приватбанк для «Юкрейн Мортгейдж». Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заявлених вимог не визнали, заперечуючи тим, що як іпотекодержатель позивач на день предявленні позову не був зареєстрований, відповідач не була повідомлена про відступлення прав вимоги, розрахунок заборгованості проведений позивачем, який не був кредитором. Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі цього договору. Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 ЦК України). Договір факторингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до групи договорів про надання фінансових послуг. Сторонами договору є фактор і клієнт (стаття 1079 ЦК України). Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа ? підприємець, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є субєктом підприємницької діяльності. Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактора, якому має бути здійснено платіж. У справі № 2-а-12860/11/2670 колегія суддів прийшла до висновку про відсутність імперативного встановленого обовязку укладати договори факторингу лише за умови, що третьою особою у такому зобовязанні є лише субєкт господарювання. Враховуючи, що Цивільний кодекс не містить обмежень щодо особи права вимоги грошових коштів до якої відступлене за договором факторингу, має вищу юридичну силу ніж Положення № 231, яким таке обмеження встановлено, застосовується ЦК України. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦКУ Факторингу (ч.1, 2 ст.1083 ЦКУ). Верховний Суд України при розгляді справи № 3-43гс15 у постанові від 15.04.2015 року висловив наступну правову позицію. Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі. Тобто відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобовязанні, якщо обовязковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України. При розгляді справу № 6-979цс15 Верховний Суд України у постанові від 23.09.2015 року зробив наступний висновок. Відповідно достатті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні. Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Встановлено, що згідно укладеного 05.05.2005 року кредитного договору № CVMWGK0000003 між Приватбанком та ОСОБА_2 останній надано кредит у розмірі 41401 доларів США на строк до 28.04.2025 року. Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 24.11.2015 року загальна сума заборгованості за кредитним договором № CVMWGK0000003 від 05.05.2005 року становить 30533,67 доларів США, з яких: 26903,78 доларів США заборгованість за кредитом, 2702,07 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 441 доларів США заборгованість по комісії, 486,82 доларів США пеня. 19.02.2007 року між Приватбанком та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» укладено договір відступлення прав вимоги. 14.04.2016 року між «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» та Приватбанком укладено договір викупу (відступлення) прав вимоги. Розрахунок заборгованості здійснено позивачем станом на 14.11.2016 року, позовну заяву подано 18.08.2016 року. Реєстрація прав обтяження на нерухоме майно здійснено за Приватбанком 11.11.2016 року, що вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 2.9.(а) договору викупу (відступлення) прав вимоги продавець зобовязується зареєструвати відступлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно : протягом 30 (тридцяти) днів з дати укладення договору зареєструвати інформацію стосовно відступлення відповідних прав вимоги за іпотеками у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Із зазначенням покупця як забезпеченої особи (іпотекодержателя) за відповідними іпотеками. Згідно п. 2.9.(d) договору викупу (відступлення) прав вимоги продавець зобовязується надати повідомлення позичальникові та кожному страховику про відступлення прав вимоги: протягом 5 (пяти) днів з дати укладення договору повідомити кожного позичальника про відступлення прав вимоги, повязаних з кредитом такого позичальника, надіславши позичальнику письмові повідомлення по суті у формі повідомлення про відступлення прав вимоги та кожному страховику за відповідними договорами страхування, надіславши письмові повідомлення по суті в формі повідомлення страховикові про відступлення прав вимоги. Зазначені вимоги за договором відступлення прав вимоги не виконі. Враховуючи наведені та встановлені судом обставини, заявлені позовні вимоги суд вважає передчасними, а тому підстав для задоволення позову не вбачається. На підставі ст.ст. ст.ст. 252-258, 264, 509, 510, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1077-1079 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11,15, 16, 30, 60, 88, 212. 213, 214, 215, 218 ЦПК України, - В И Р І Ш И В : У задоволенні позову відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя: 1 Цитата
AlekseyXL Опубликовано April 20, 2017 Жалоба Опубликовано April 20, 2017 В 17.01.2017 в 19:34, Лев сказал: Значит, сначала грубое нарушение банком статьи 19 ЗУ "Об ипотечных облигациях" (если Мортгейдж не фейковый, то непонятно, как он согласился на превращение выпущенных им ипотечных облигаций в туалетную бумагу), потом - классическое изъятие предмета ипотеки через перерегистрацию. Насчет борьбы с перерегистрацией есть отдельная тема, а вот нарушение 19-й статьи - веское основание для признание "обратного выкупа" недействительным. Мортгейдж не фейковый. Мортгейдж это компания созданная Приватом в оффшорной зоне . Они одно время этим хвастались. https://privatbank.ua/ru/news/fitch-povysil-rejting-sek-juritizirovannyh-obligacij-privatbanka/ Зачем платить налоги в Украине? 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано April 21, 2017 Жалоба Опубликовано April 21, 2017 19 часов назад, AlekseyXL сказал: Мортгейдж не фейковый. Мортгейдж это компания созданная Приватом в оффшорной зоне . Они одно время этим хвастались. https://privatbank.ua/ru/news/fitch-povysil-rejting-sek-juritizirovannyh-obligacij-privatbanka/ Зачем платить налоги в Украине? Вы имеете в виду им или всем? Цитата
AlekseyXL Опубликовано April 22, 2017 Жалоба Опубликовано April 22, 2017 21 час назад, у.zaporozhskiy сказал: Вы имеете в виду им или всем? Это ирония, не призыв к действию.) Цитата
Лев Опубликовано April 23, 2017 Жалоба Опубликовано April 23, 2017 On 20.04.2017 at 7:41 PM, AlekseyXL said: Мортгейдж не фейковый. Мортгейдж это компания созданная Приватом в оффшорной зоне . Они одно время этим хвастались. https://privatbank.ua/ru/news/fitch-povysil-rejting-sek-juritizirovannyh-obligacij-privatbanka/ Зачем платить налоги в Украине? Если Мортгейдж не фейковый, то фейковый обратный выкуп (многократный к тому же). Или же ипотечные облигации никому не были проданы (или не выпускались вообще). Но тогда обратный выкуп мог быть только однократным. 2 Цитата
AlekseyXL Опубликовано April 24, 2017 Жалоба Опубликовано April 24, 2017 17 часов назад, Лев сказал: Если Мортгейдж не фейковый, то фейковый обратный выкуп (многократный к тому же). Как доказать , есть мысли? Цитата
Лев Опубликовано April 24, 2017 Жалоба Опубликовано April 24, 2017 1. Статья 19 ЗУ "Об ипотечных облигациях". 2. Свести в кучу судебные решения, где установлены "факты" обратного выкупа в разное время. 1 Цитата
AlekseyXL Опубликовано April 24, 2017 Жалоба Опубликовано April 24, 2017 Статья 19 ЗУ врядли пройдёт в суде , закон действует в правовом поле Украины а Мортгейдж- компания британская и облигации выпускались за пределами Украины. По №2 тоже вилами по воде, пока замечено два обратных выкупа - в 2011 и в 2016 , что тут сводить и какой в этом смысл? Кстати , Мортгейдж Файненс по британскому реестру находится на стадии ликвидации. https://beta.companieshouse.gov.uk/company/05842460 Цитата
magnitta Опубликовано May 11, 2017 Жалоба Опубликовано May 11, 2017 В 19.12.2016 в 17:27, fireman сказал: Довга історія ! В 2005 взяв кредит (іпотека), в лютому 2007 іпотекотримач змінився на Мортгейдж (про це ніхто нікому не повідомив), в 2015 перестав гасити кредит (інфляція і т.д.), в грудні 2016 взяв витяг з реєстру, а там власник квартири вже не я, а приват, але іпотекотримач залишився Мортгейдж ! Переоформлення відбулось у вересні 2016 року нотаріусом ! А зараз ви вже всі знаєте про приват ! Ось така ситуація ! Два суда виграні мною (перша інстанція) ! Приват апеляції не подавав ! Доброго дня! У нас така сама історія. Чекаємо суду. Підкажіть, будь ласка, що саме допомогло виграти справу? Ми оскаржували повторний продаж у 2016 р., але суд відмовив. Цитата
doroshal Опубликовано May 13, 2017 Жалоба Опубликовано May 13, 2017 К сожалению апелляционный суд снес решение полностью .Ничего не хотели слышать. Вынесли решение на корысть Приватбанка. Цитата
doroshal Опубликовано May 13, 2017 Жалоба Опубликовано May 13, 2017 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66280984 Цитата
Лев Опубликовано August 19, 2017 Жалоба Опубликовано August 19, 2017 А вот свежая радостная весточка от ВССУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67982554 Категорія справи № 523/14156/15-ц : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2017. Оприлюднено: 31.07.2017. Ухвала іменем україни 26 липня 2017 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року, в с т а н о в и л а: У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 квітня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № ODH0GK01420064, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі 23 600,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % щомісячно на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,21 % від суми наданого кредиту щомісячно із остаточною датою повернення - 15 квітня 2021 року. На забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору було укладено договір поруки від 17 вітня 2006 року № 0064/Р між позивачем та ОСОБА_5, відповідно до умов якого остання взяла зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його зобов'язань перед позивачем. Проте позичальник не виконує належним чином взятих за кредитним договором зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 13 058,05 доларів США, із яких: 11 852,96 доларів США - заборгованість за кредитом; 891,46 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 210,00 доларів США - заборгованість із комісії за користуванням кредитом; 103,63 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2006 року № ODH0GK01420064 у сумі 282 184 грн 46 коп., що еквівалентно 13 058,05 доларів США, із яких: 256 142 грн 47 коп., що еквівалентно 11 852,96 доларів США, - заборгованість за кредитом; 19 264 грн 45 коп., що еквівалентно 891,46 доларів США, - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 538 грн 10 коп., що еквівалентно 210,00 доларів США, - заборгованість із комісії за користуванням кредитом; 2 239 грн 44 коп., що еквівалентно 103,63 доларів США, - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2016 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року скасовано заочне рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також встановивши обставини справи, правильно виходив із недоведеності та необґрунтованості заявлених позових вимог. При цьому суд критично оцінив поданий позивачем розрахунок заборгованості, зазначивши, що така заборгованість нарахована станом на 31 липня 2015 року, коли між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 не існувало цивільно-правових відносин; розрахунок заборгованості не відображує операцій із неодноразового продажу прав вимоги до ОСОБА_4 Так, суд дійшов висновку, що нарахування та отримання ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів у розмірі 30 616,20 доларів США за період із 19 лютого 2007 року по 14 квітня 2016 року є безпідставним. На обґрунтування такого висновку суд правильно керувався наступним. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ коштів; послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; факторинг; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. Згідно зі ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам. Установлено, що згідно із заявою про надання готівки від 17 квітня 2006 року банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 тис. доларів США. До дати продажу прав вимоги - 19 лютого 2007 року - ОСОБА_4 сплачено банку 2 700 доларів США. Новий кредитор за відповідним договором - Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc) із 01 береня 2007 року до 07 березня 2007 року перерахувала кошти за його заборгованість у розмірі 19 580,48 доларів США. Також установлено, що 14 квітня 2016 року Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» продала ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість ОСОБА_4, за яку ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувало їй 13 665,34 доларів США. За період із 19 лютого 2007 року по 28 жовтня 2015 року ОСОБА_4 сплатив ПАТ КБ «ПриватБанк» 30 616,20 доларів США. Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд виходив із того, що Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc), місцезнаходження якої: Пеліпар Хаус, 1-й поверх, 9 Клоук Лейн, Лондон, EC4R 2RU, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (PELLIPAR HOUSE, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, тому не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме: нараховувати та стягувати проценти і комісії. На підставі зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між відомостями, які містяться у виписці з особового рахунку для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту ОСОБА_4, яка була надана позивачем, та відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, яка була надана представником відповідача, а саме: із 19 лютого 2007 року по 14 квітня 2016 року право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором від 17 квітня 2006 року № ODH0GK01420064 не належало ПАТ КБ «ПриватБанк» в силу його відступлення на користь третьої особи - компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». Таким чином, розглядаючи зазначений позов, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212, 303 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Оскаржуване рішення апеляційного суду містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам ст. ст. 213-215, 316 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи не передбачено. Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що апеляційний суд зайняв односторонню позицію відповідача, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не підтвердилися внаслідок перевірки матеріалів справи. Отже, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити. Рішення апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Ступак Ю.Г.Іваненко А.О.Леванчук 2 Цитата
magnitta Опубликовано May 11, 2018 Жалоба Опубликовано May 11, 2018 Підкажіть, будь ласка, що робити далі. Приватбанк програв нам позов на стягнення коштів. апеляцію не подавав. Ми не платило уже три роки, але іпотека на англійській компанії юкрейн Мортгейдж Лоан. Крім того ця компанія припинила своє існування. Як можна зняти арешт з іпотеки? Цитата
Лев Опубликовано May 11, 2018 Жалоба Опубликовано May 11, 2018 29 minutes ago, magnitta said: Підкажіть, будь ласка, що робити далі. Приватбанк програв нам позов на стягнення коштів. апеляцію не подавав. Ми не платило уже три роки, але іпотека на англійській компанії юкрейн Мортгейдж Лоан. Крім того ця компанія припинила своє існування. Як можна зняти арешт з іпотеки? Чем мотивировал суд отказ Приватбанку в иске? Про Мортгейдж упоминал? Если да, то в каком ракурсе? Есть решение в Реестре? Цитата
magnitta Опубликовано May 11, 2018 Жалоба Опубликовано May 11, 2018 Доброго дня! Там багато порушень і наших аргументів. № 754/6172/16-ц Шукаю поради, що робити далі? Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.