Трудовые отношения = куда обращаться в связи с беспределом работодателя?

[Mila_Я]

Доброго часа форумчане.

Беспередел собственников в трудовых отношениях не менее больная тема, чем депозитно-кредитно-банковские отношения.

Поэтому срочно нужна помощь или подсказка.

Публичное акционерное общество = машиностроительный завод (реально хозяин ДЯДЯ).

Июнь-июль - массовый набор рабочих с заманиванием красивой зарплатой. Как показала практика, зарплата в 2 раза меньше, чем в объявленной через службу занятости вакансии. И то эта в 2 раза меньшая зарплата состоит из оклада + всяческих надбавок в соотношении 50/50 и выплачивается с задержкой почти в месяц (с 25 по 30 число за предыдущий месяц).

В течении всего времени перебои с работой, периодические отправляния людей в отпуска без содержания как минимум на неделю.

В начале октября объявлено о массовом увольнении, особенно тем, кого набрали в летний период. Говорится о сокращении, ввиду отсутствия работы, НО!!! при этом людям предлагают увольняться по соглашению сторон (т.е. фактически по собственному желанию), т.е УЖЕ!!! реально лишают людей выплаты пособия положенного при увольнении по сокращению.

Дальше больше. Выдают расчетные листы за октябрь = в начислении "голый оклад", сняты все надбавки. За разъяснениями всех отправляют к начальнику цеха, который отвечает всем, что не доволен их работой, без дальнейших подробностей . Такая же ситуация будет с оплатой за ноябрь. Т.е. людей тупо подталкивают либо к увольнению здесь и сейчас по собственному, либо сокращают всеми силами выплаты, чтобы поэкономить на пособиях для особо несговорчивых. Ну либо же люди просто откажутся выполнять тяжелую работу за 1500 гривен и уйдут сами. НЕ МЫТЬЕМ ТАК КАТАНЬЕМ.

Руководство подчиняется хозяину, профсоюз в понимании органа представляющего интересы работников вообще отсутствует, присутствует только в виде органа собирающего профзносы.

Понятно, что один в поле не воин, но даже если будет НЕ ОДИН, то куда обращаться, в какие органы или инстанции????? Какими нормативно-правовыми актами кроме КЗОТ, регулируются данные взаимоотношения?

Очень прошу помогите ответами, т.к. на сегодняшний день основная масса этих людей = единственный источник доходов для их семей и ситуация с работой день ото дня всё хуже. .

От такэ покращення, а вы говорите беседка за 24 млн (простите за оффтоп, вырвалось)

[АЛМА]

З метою захисту своїх прав, що порушує ваш роботодавець, зверніться для початку в трудову інспекцію, основною функцією якої є контроль законів про працю. Така інспекція є в кожному місті.

Викладіть свої претензії у письмовому вигляді. Постарайтеся не «захоплюватися», пишіть коротко, по суті і без емоцій. Дуже важко читати довгі послання, поки дійдеш до кінця, забудеш - що було на початку. Не займайте письмовою скаргою більше одного - двох листочків паперу (формат А4).

Що б грамотно сформулювати свої претензії, вкажіть, чим конкретно порушені права, а потім спробуйте вказати, як, на ваш погляд, можливо виправити цю ситуацію.

Перераховуйте аргументовано ті факти порушень роботодавцем ваших прав, по яких можливо надати докази, тобто підтверджено документально, або показаннями свідків. І чим більше їх буде зазначено, тим дієвіший виявиться скарга.

Оформіть так званий список програм і внесіть його в кінець письмової скарги. У тексті скарги зробіть посилання на наявні у вас документи. Обсяг таких додатків не обмежується, усе залежить від вашої можливості зібрати доказову базу.

Обов'язково в тексті скарги попросіть направити на Вашу заяву письмову відповідь і вкажіть адресу одержувача відповіді.

Що робити, якщо скарга на роботодавця до інспекції з праці не мала очікуваного результату? Тоді необхідно звертатися в прокуратуру. У цьому випадку так само свої претензії необхідно викласти письмово, однак, з урахуванням таких правил.

Правильно оформіть «шапку» заяви - у правому верхньому куті аркуша паперу вказати, якому прокурору ви направляєте заяву (бажано адресу прокуратури) і його посада, при цьому ПІБ прокурора вказувати не обов'язково. Направляти заяву слід в прокуратуру, яка територіально розташована в районі знаходження вашого роботодавця.

Суть питання можете викладати в довільній формі, але коротко і ясно. Вкажіть у скарзі: хто ви, дату прийняття на роботу, дату звільнення (якщо таке мало місце), яким чином роботодавець порушує законодавчо Ваші права, потім сформулюйте свої вимоги (наприклад, «прошу вжити заходів до ...»)

Крім своїх координат, повідомте координати вашої фірми із зазначенням ПІБ керівних осіб, адрес і телефонів. Відкиньте всякі особисті розповіді, тільки конкретика. У кінці заяви поставте підпис і дату.

[АЛМА]

:angry:

[АЛМА]

- Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).

- Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст. 15 і 24 Закону «Про оплату праці»)

- Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 155 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»). Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 2411 КЗпП.

- У разі звільнення працівника, керівництво повинно провести з ним повний розрахунок, не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Якщо працедавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпП, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку («вимушений прогул»).

У випадку затримки виплати заробітної плати працівник має право відповідно до ст. 34 Закону «Про оплату праці» звертатись до роботодавця з метою компенсування втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги. Згідно із Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця. У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації.

Відповідно до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Контроль за додержанням законодавства по оплаті праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці та його органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи та організації, що представляють інтереси найманих працівників, а також прокуратура.

Якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, працівнику слід звернутись з письмовою заявою до працедавця з метою обґрунтування підстав затримки у виплаті коштів. Можна вказати роботодавцю, що це питання може вирішуватись в кримінальному судочинстві, а не цивільному. По-перше, роботодавець не бажає мати справу з правоохоронними органами, тим більше з прокурором (по цих справах досудове слідство провадиться слідчими прокуратури). По-друге, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до її притягнення до відповідальності цією особою здійснено виплату заробітної плати, а, отже, це буде ще одним стимулом для роботодавця виплатити вам належну заробітну плату якомога швидше.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату заробітної плати та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також можна звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який може бути притягнутий до відповідальності.

У заяві слід указати прохання до суду допустити негайне виконання рішення суду про присудження й виплату працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць

Якщо заробітна плата вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості (ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК)). У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; вартість майна у разі його витребування; перелік документів, що додаються до заяви.

Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати судового збору.

У справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їхньої виплати не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення (ст. 81 ЦПК).

[АЛМА]

Щоб поскаржитись на невиплату заробітної плати, можна зателефонувати на номер «гарячої» телефонної лінії Міністерства праці та соціальної політики з питань виплати заробітної плати: 0-800-287-12-30. Фахівці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю беруть безпосередню участь у роботі гарячої лінії

Врахуйте: стягнути заборгованість через трудову інспекцію можна тільки в тому випадку, якщо ви працюєте за трудовим договором. Якщо ж ви укладали з роботодавцем цивільно-правовий договір, ця служба не зможе вам допомогти.

Другий спосіб - звернутися до прокуратури. Якщо провина керівника буде доведена, проти нього може бути порушена кримінальна справа у випадку навмисної затримки зарплати довше двох місяців.