Фрекинг - геноцид укранского народа

[AntiBank]

Спасибо.

А что подскажете о сроках ответа?

Ну,15 дней обычный ответ, до 30 дней если требуется подготовка, 5 дней на публичную информацию.

(ЗУ об обращении граждан, ЗУ про информацию, ЗУ Про доступ до публичной информации. )

Если задержка не по их вине, то по факту устранения причины задержки, но в разумных сроках.

Напоминайте им о себе.

Ответы проанализировали? Ложь выявили?

[Nastasja]

Ну,15 дней обычный ответ, до 30 дней если требуется подготовка, 5 дней на публичную информацию.

(ЗУ об обращении граждан, ЗУ про информацию, ЗУ Про доступ до публичной информации. )

Если задержка не по их вине, то по факту устранения причины задержки, но в разумных сроках.

Напоминайте им о себе.

Ответы проанализировали? Ложь выявили?

В ответах лжи много. Она говорит о том, что у них все схвачено и они великие спецы по отмазкам.

Вот возражение на ответ СЕС

Державна экологiчна iнспекцiя в Харькiвськiй областi

Пл. Свободы, 5, Держпром,(1 пiд’їзд, 2 поверх)

Тел.:(057) 705-06-75

ПІБ

вул. ххх, буд. 00

с. Яремiвка

Iзюмського району

тел.

Запит

У вашій відповіді № Ка - 97/01-26/06-19 громадянке села Яремівка про проведення перевірки порушень природного законодавства чотирьох бурових веж поблизу с. Яремівка, ви посилаєтеся на надані наступні документи:

1. Дозвiл на зайняття земельноï дiлянки укладений мiж ГПУ «Шебелинкагазвидобування» та ПП «АЛIНА-2», термiном дії до 31.12.2013.

2. Дозвiл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельноï дiлянки наданий ГУ Держкомзему у Харкiвськiй областi вiд 14.06.2011 №00028.

3. Технiчний звiт по грунтово-агрохiмiчному обстеженню робочого проекту землеустрою щодо рекультивацiї порушених земель, якi надаються ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» для бурiння свердловини №11 Святогiрської площi ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

4.Спецiальний дозвiл на користування надрами вiд 09.09.2004 № 2542, термiном дiї до 09.09.2014.

5. Робочий проект будiвництва пошукової похило спрямованої свердловини № 11 (включаючи роздiл ОВНС і позитивний висновок державної екологiчної експертизи вiд 25.06.2012 №74).

6. Дозвiл на розмiщення i утворення вiдходiв вiд №Х Красн. II 73 вiд 04.01.2013.

Керуючись ст. 16, 40, 50 Конституцiї України, ЗУ «Про охорону земель», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ"Про доступ до публічної інформації",

Прошу

протягом п'ятиденного терміну надати вищезазначенi документи, а також:

1. Враховуючи, що згідно листа вiд 16.04.2013 № 014-01-0810 ШВБ БУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» повiдомило, що по стану свердловини №11 Святогiрської площi на 16.04.2013 вибiй був 2789 метрiв, перевірити вміст амбарiв на радіоактивність, оскільки рідина після роботи на такій глибині може бути заражена радіоактивними складовими.

2. Перевірити наявність робочого проекту та відповідність йому, а також природоохоронному законодавству буровой майданчик № 17, на якому, після припинення робіт, залишений амбар з відпрацьованою рідиною і відпрацьовані породи розташовуються на полі сільськогосподарського призначення.

3. Повідомити, який саме з видів газу і яким методом планується розвідувати і розробляти на буровій № 11, а також на інших бурових майданчиках біля сіл Яремівка і Студенок.

4. Планується чи де-небудь на території біля сіл Яремівка і Студенок розвідка і видобуток газу методом фрекінгу, гідророзриву або гідродрiблення пласта якимись установами.

“17” травня 2013р. ______________________

( підпис) (прізвище та ініціали)

[Nastasja]

СБУ у Черкаській області слідкує за запитами громадських активістів на доступ до публічної інформації, а Черкаська ОДА закликає чиновників ретельніше приховувати від громадян генплани міст

http://www.cityplan.in.ua/news/view/252

Перший заступник голови Черкаської ОДА Сергій Рябцев закликав райдержадміністрації області «посилити контроль» за доступом до містобудівної документації та унеможливити ознайомлення громадян із генеральними планами міст області.

Своє звернення чиновник обґрунтував тим, що «надання для ознайомлення посадовими особами райдержадміністрацій зазначених документів... призведе до витоку інформації з обмеженим доступом». У листі до підлеглих Сергій Рябцев нагадує їм про кримінальну та адміністративну відповідальність, яка чекає на держслужбовців, що дозволять ознайомлення громадян із генеральними планами власних міст.

Розіслати такі листи першого заступника голови Черкаської ОДА змусила інформація надана обласним управлінням СБУ в Черкаській області, яке відслідковує звернення громадських активістів на доступ до публічної інформації. Із піврічним запізненням працівники Черкаського СБУ дізналися про те, що обласна благодійна фундація «Паритет» направила до міських рад Черкащини інформаційні запити з проханням надати для ознайомлення генплани населених пунктів. Вказані запити надсилалися у ході всеукраїнського моніторингу доступності генпланів для громадян, яке проводить Східноукраїнський центр громадських ініціатив разом із регіональними партнерами.

Основні підсумки дослідження по Черкаській області були оприлюднені на публічній прес-конференції ще у грудні 2012 року (http://bit.ly/13yxKqh, http://pres-centr.ck.ua/tape/31590/), проте місцеве СБУ і чиновники вирішили відреагувати лише навесні 2013.

Оскільки в міських радах невеликих міст не має власних відділів архітектури, то їх генеральні плани зберігаються в райдержадміністраціях, до яких Сергій Рябцев і спрямував свій лист з вимогою не надавати генплани міст для ознайомлення громадянам.

«Цей лист Першого заступника голови Черкаської обласної держадміністрації – яскравий приклад нерозуміння посадовцем своїх функцій в демократичній державі. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» ще два роки тому зобов’язав міські ради зробити генплани доступними для громадян, розмістити їх в інтернет. Замість того,аби поставити на контроль виконання вимог містобудівного закону та закону «Про доступ до публічної інформації» чиновник вимагає від підлеглих приховувати публічну інформацію ще більш ретельно. На жаль, Черкащина виявилась єдиною областю, де СБУ і облдержадміністрація вирішили поєднати зусилля у обмеженні доступу громадян до генпланів. З інших міст України ми отримували багато повідомлень про те, як міські ради намагаються покращити доступ громадян до генпланів: розміщують їх в інтернет, домагаються від проектних інститутів зняття з них грифу «Для службового користування», - коментує ситуацію голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, керівник моніторингу Володимир Щербаченко.

«Доступність генпланів робить процес землекористування та будівництва у містах прозорим і зрозумілим для громадян. Складається враження, що саме цього і не хочеперший заступник голови Черкаської обласної ОДА,пан Рябцев. Інакше чому він віддає перевагу приховуванню публічної інформації, а не дотриманню законного права громадян знати те, як ради розпоряджаються земельними ресурсами міських громад?!»,- продовжує громадський активіст.

[Nastasja]

В офисах BP, Statoil и Royal Dutch Shell были проведены обыски

В офисах крупных европейских нефтяных компаний - норвежской Statoil, британской BP и голландско-британской Royal Dutch Shell - были проведены обыски в рамках антимонопольного расследования, инициированного Еврокомиссией, сообщает американский телеканал Fox News.

Еврокомиссия подозревает данные нефтяные компании в совместном сговоре с целью манипуляции ценами на энергоносители. В случае если расследование подтвердит эти факты, компаниям могут присудить штраф, доходящий до 10% от их прибыли.

Между тем в Statoil уже сообщили, что обыск был проведен в офисе в Ставангере на юге страны. BP и Royal Dutch Shell подтвердили обыски в своих офисах в Лондоне и Амстердаме. Также обыск был проведен в информационном агентстве Platts, специализирующемся на новостях горнодобывающей и энергетической промышленности. Все компании сообщили, что в полном объем сотрудничают со следствием.

Отметим, что в сентябре 2012г. Еврокомиссия заподозрила ОАО "Газпром" в злоупотреблении господствующим положением в Центральной и Восточной Европе и начала антимонопольное расследование в отношении корпорации.

За год до этого российская компания уже попадала в поле зрения Еврокомиссии. Тогда в офисах "дочек" компании в Европе прошли многочисленные обыски. В частности, документы изымали в Gazprom Germania (ФРГ), Vemex (Чехия), Lietuvos dujos (Литва) и болгарском трейдере Overgas. Тогда в компании заявили, что готовы оказать всю необходимую поддержку при проведении инспекций.

Читать полностью: http://top.rbc.ru/economics/15/05/2013/857..._editors_choice

[Nastasja]

15 мая 2013 года в Комитете Верховной Рады по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности состоялись слушания на тему: "Добыча сланцевого газа в Украине: перспективы и вызовы".

По результатам слушаний в комитете были приняты Рекомендации. В частности, рекомендовать профильному парламентскому комитету, соответствующим ведомствам рассмотреть вопрос о целесообразности разработки проекта Закона Украины "О нетрадиционном газе", а также внесении изменений в ряд законодательных актов.

Кроме того, учитывая недостаточную геологическую изученность перспективных на сланцевый газ площадей в пределах Украины провести тщательные геологические исследования с целью уточнения условий их добычи и прогнозирования последствий добывающей деятельности и многое другое.

http://sovet.donbass.com/?lang=ru&sec=...mp;args=id:2566

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Комітетських слухань на тему «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики»

Розглянувши питання «Видобуток сланцевого газу в Україні: перспективи та виклики» учасники Комітетських слухань зазначають наступне.

Україна належить до країн, економічний розвиток яких значною мірою стримується нестачею власних енергоресурсів і, в основному, залежить від їх імпорту. Тому останніми роками Україна все активніше займається питаннями енергодиверсифікації.

Однією з складових цього процесу є розробка нових родовищ вуглеводнів, зокрема видобуток нетрадиційних видів газу (сланцевий газ, метан вугільних родовищ, газ ущільнених колекторів, тощо). Привабливим є факт формування покладів нетрадиційного газу в межах значної частини території України, а також наявність розвиненої мережі газопроводів, якими є можливість забезпечити оперативну доставку видобутих обсягів газу.

Спеціалістами галузі з залученням провідних фахівців з профільних академічних та галузевих інститутів проведено широкомасштабні тематичні та лабораторно-аналітичні дослідження з вивчення перспектив газоносності сланцевих відкладів осадових басейнів України.

Вивчено та узагальнено світовий досвід з проблем сланцевого газу та на основі геологічного аналізу з виконанням великого обсягу лабораторних досліджень кернового матеріалу товщ і потенційних структур в західному, центральному та східному регіонах України.

Виділено основні фактори локалізації і критерії прогнозу покладів сланцевого газу, окреслені регіональні та зональні перспективні території, виконані перші оцінки прогнозних ресурсів сланцевого газу Східного та Західного регіонів, виділені найбільш перспективні ділянки надр.

На території України розглядається два перспективних регіони з покладами сланцевого газу: Дніпровсько-Донецький та Люблінський з запасами 1,36 трлн.куб м та 4,22 трлн.куб. м відповідно. З цих 5,58 трлн.куб. м в кінцевому випадку можуть бути технічно вилучені 1,19 трлн. м (до 20%), що дозволить суттєво посилити власну енерго-ресурсну базу вуглеводнів. За умови використання лише технічно доступного сланцевого газу доведених запасів цих ділянок вистачить на 27 років.

Однак переведення прогнозних ресурсів у категорію доведених запасів вимагає фінансування пошуково-розвідувальних робіт у розмірі понад 500 млн. доларів США й тривалого часу – близько 5 років.

Для проведення зазначених робіт необхідні інвестиції. Проекти з геологорозвідки та освоєння родовищ сланцевого газу є перспективним напрямом залучення інвестицій за умов гарантування державними органами дотримання інвесторами технічних та екологічних нормативів.

Підтримка залучення інвестицій на етапі пошукових робіт, які спрямовані на виявлення покладів нетрадиційного газу й непов’язані з використанням технології гідророзриву може принести значну користь українському газовому сектору у подальшому формуванні програм газовидобутку. На цьому етапі українська сторона не буде нести фінансових витрат за відсутності істотних екологічних ризиків. У цьому контексті також слід відзначити наявність високих ризиків для інвесторів, оскільки ймовірність відкриття комерційно привабливих запасів на сьогодні не перевищує 30%. При цьому, інвестор повинен взяти на себе усі ризики у разі не підтвердження запасів вуглеводнів.

До проектів з видобутку нетрадиційного газу можуть бути допущені тільки провідні міжнародні енергетичні компанії, які мають сучасні й безпечні технології, достатній досвід у цій сфері та зарекомендували себе як відповідальні надрокористувачі, що підтримують інтереси місцевих громад на території, яких виконується видобуток.

Також обов’язковою умовою виконання цих проектів повинна стати можливість отримання громадськими й екологічними організаціями повної інформації, що стосується інтересів місцевих громад із соціальних питань та захисту навколишнього середовища. Це в першу чергу пов’язано з тим, що освоєння родовищ сланцевого газу створює вищі екологічні ризики порівняні з видобутком традиційних вуглеводнів.

Основними питаннями екологічної спрямованості, що виникають у зв’язку із впровадженням наявних технологій при видобуванні сланцевого газу в Україні є недостатній всебічний аналіз та відсутність відповідних наукових досліджень при видобуванні сланцевого газу щодо наступних екологічних проблем:

забезпечення площ видобування значними об’ємами технічної води;

вірогідність забруднення водних ресурсів (підземних пластових вод та річкових басейнів);

ймовірність незворотних втрат значних площ земельних ресурсів;

підвищення занепокоєності населення в місцях потенційної розробки у зв’язку з відсутністю належного масового інформування.

На думку учасників Комітетських слухань, Україна має всі шанси на забезпечення енергетичної незалежності, в тому числі, і за рахунок видобутку сланцевого газу за умови застосування сучасних безпечних технологій, безумовного дотримання технологічних й екологічних вимог, захисту інтересів місцевих громад на території яких буде виконуватися такий видобуток.

З метою реалiзацiї першочергових заходів щодо правового врегулювання нагальних питань енергетичної галузі України учасники Комітетських слухань рекомендують:

1. Комітету Верховної Ради України з питань з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією доручити відповідним міністерствам та відомствам:

1.1. Опрацювати питання щодо доцільності розробки проекту Закону України «Про нетрадиційний газ».

1.2. Розглянути питання щодо внесення змін до:

- Податкового кодексу України в частині послаблення оподаткування робіт з пошуку та видобування нетрадиційного газу;

- Кодексу України про надра в частині екологічних проблем видобування нетрадиційного газу;

- Закону України «Про альтернативні види палива» в частині видобування сланцевого газу.

1.3. Враховуючи недостатню геологічну вивченість перспективних на сланцевий газ площ в межах України провести ретельні геологічні дослідження з метою уточнення умов їх видобування та прогнозування наслідків видобувної діяльності.

1.4. Перед початком робіт на перспективних площах, з видобутку сланцевого газу, провести оцінку їх екологічного стану. Постійно проводити моніторинг стану довкілля в процесі виконання робіт з постійним інформуванням відповідних органів державної та місцевої виконавчої влади.

1.5. В тісній співпраці з громадськими екологічними організаціями підготувати інформаційні матеріали для органів місцевого самоврядування та громадськості з роз’ясненням етапів та особливостей реалізації проектів з видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

1.6. Підготувати програму наукового супроводу проектів з розвідки та видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

1.7. Забезпечити проведення системних наукових досліджень з екологічних проблем видобування сланцевого газу.

1.8. Спростити порядок надання земель у користування для виробничих потреб підприємств нафтогазового комплексу.

1.9. Передбачити надання спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр без проведення аукціонів підприємствам, які постачають (реалізовують) газ для населення.

1.10. Прискорити розробку та затвердження «Правил розробки родовищ нафти і газу».

1.11. Забезпечити на практиці рівноправний та недискримінаційний доступ до газотранспортної системи та підземних сховищ газу газовидобувним і газопостачальним підприємствам незалежно від їх форми власності.

1.12. Здійснити заходи з конкурентного відкриття ринку газу для не побутових споживачів, забезпечити ліцензійне та практичне відокремлення функцій передачі та розподілу газу для регіональних підприємств з газопостачання й газифікації.

1.13. Звернутися до обласних державних адміністрації з пропозицією сформувати програми інформаційно-роз’яснювальної роботи із сприяння свідомій участі місцевих громад у реалізації проектів видобутку сланцевого газу.

Голова Комітету М.Мартиненко

[Nastasja]

Запрос в обладминистрацию о количестве гидроразрывов и ответ на него:

[NoFracking]

А ведь не так уж всё и здорово в России https://www.change.org/ru/петиции/за-отмену...Vqoi_LOBPHyhHfX

Уже больше года продолжается борьба местных жителей и эко-активистов из Воронежской, Волгоградской, Тамбовской, Саратовской и соседних областей за отмену решения о добыче никеля в Черноземье, в центральном аграрном регионе, призванном кормить страну.

Требования протестующих местных жителей — полный запрет на добычу цветных металлов в Черноземье, как альтернатива - реализация программы по устойчивому развитию Прихоперья, привлечение инвестиций в сельское хозяйство и туризм.

Решение было подписано правительством в конце 2011 года, 22 мая 2012 года конкурс на разработку медно-никелевых месторождений выиграла «Уральская горно-металлургическая компания».

За это время местные жители перепробовали все мирные и законные способы донесения требования о запрете добычи цветных металлов в Прихоперье, среди которых - многотысячные митинги, собирающие до 85% населения отдельных городов, сбор десятков тысяч подписей, открытые слушания и независимая научная оценка, попытка заявить местный референдум и получение отказа. Активисты неоднократно подвергались репрессиям (обыскам, заведением уголовных дел по ложным заявлениям компании-лицензиата, увольнениям).

В мае этого года события приобрели драматический оборот. 13 мая 2013 были зверски избиты участники мирного протестного лагеря в Новохоперском районе на Еланском месторождении, выступающие против нарушений закона при попытке начать геологоразведку.

[NoFracking]

Оффтопчик, зато какой http://www.youtube.com/watch?feature=playe...p;v=XXp8lyo_WB8

[Nastasja]

Я тоже позволю себе ОФФ ТОП

Есть над чем задуматься:

Вблизи столицы Никарагуа фермеры превратили водохранилище в пустыню http://www.gismeteo.ua/news/sobytiya/vbliz...che-v-pustynyu/

[Nastasja]

В Верховной Раде слушали проблему сланцевого газа. Услышали ли? (кликайте)

ВИСНОВОК

громадських екологічних організацій – учасників слухань

у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу,

ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України

«Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів

на навколишнє природне середовище

у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції»

(15 травня 2013 р., м. Київ)

Метою висновку є надання базової інформації про особливості технології гідравлічного розриву (фрекінгу) для видобування нетрадиційного газу, а також про довкільні, соціально-екологічні та правові аспекти цього питання.

Процес буріння та видобутку нетрадиційного газу й екологічні ризики в Україні: вихідні дані, загальні підходи і операції

Сланцевий газ, як і газ щільних порід та метан вугільних пластів, є видом нетрадиційного природнього газу, який переважно складається з метану і залягає в сланцевих пластах глибоко під землею. “Нетрадиційним” його називають через особливості видобутку. Сланець — це осадова гірська порода, сформована внаслідок ущільнення грязей, глини та інших дрібнозернистих порід. Таке походження ускладнює добування, оскільки сланцева порода ламка і не пропускає воду. Тому використовується технологія гідравлічного розриву пластів, відома як фрекінг.

Фрекінг включає глибинне буріння у вертикальному та горизонтальному напрямках і закачування в утворену свердловину суміші води з гранульованою речовиною (яку називають пропантом), такою як пісок, і хімічними реагентами (включно з бензолом та формальдегідом, які є висококанцерогенними). Суміш подається під високим тиском і спричиняє утворення тріщин у сланцевій породі, через які газ надходить у бурову свердловину. Відпрацьована вода, забруднена хімікатами, що використовуються для фрекінгу, а також природніми забруднювачами, такими як важкі метали, відкачується на поверхню.

Окремо треба зазначити: не зважаючи на те, що метод гідророзриву практикується у нафтогазовидобутку в Україні вже певний час, його не можна порівняти з технологією, яку пропонують використовувати для видобутку нетрадиційного газу. Відмінність полягає в тому, що при стимуляції дебіту нафтових чи газових свердловин традиційних родовищ гідророзрив має разовий характер, потребує значно менших об’ємів води і, відповідно, менше хімреагентів. Крім цього, видобуті на поверхню супутні пластові води повертаються назад.

В Україні буріння свердловин для видобутку нетрадиційного газу, як випливає з наявної інформації про іноземний досвід, будуть вести кущовим методом, тобто свердловини розташовуватимуться близько одна від одної. З одного вертикального стовбура буритимуться кілька горизонтальних (розташованих під певними кутами до вертикального стовбура у випадку видобутку газу з ущільнених пісковиків).

У процесі фрекінгу використовується велика кількість токсичних хімічних речовин. Точна кількість води і хімікатів залежить від проникності порід. Згідно даних видобувних компаній, це 98-99,5% води і 0,5-1,5% хімічних речовин[1].

Оскільки для стандартної сланцевої свердловини потрібно приблизно 15 тисяч метрів кубічних води, це означає, що в ході одного проекту з фрекінгу можуть використовуватись тонни токсичних хімікатів. Точну інформацію гірничодобувні компанії часто не розголошують.

Ризик потрапляння цих хімікатів у ґрунтові води під час фрекінгу пов’язаний з:

· розливанням бурового розчину, зворотнім потоком, витіканням з відстійників або з транспортних засобів під час перевезення;

· Протіканнями або аваріями, спричиненими непрофесійними діями персоналу або пов’язаними із використанням застарілої техніки;

· Протіканнями, спричиненими погано закріпленим стовбуром свердловини: документи свідчать, що 6% свердловин для гідророзриву виходять з ладу відразу, а 50% – протягом 15 років[2];

· Протіканнями, які сталися під землею, через природні або штучні тріщини та ходи. Більша частина рідини для фрекінгу залишається під землею (аж до 80% закачаного об’єму). Зараз дослідження показують, що ця рідина може мігрувати до природних запасів питної води (таких як водоносні горизонти і джерела) часто всього за кілька років.

Незважаючи на заяви представників промисловості про те, що метод ГРП не може призвести до забруднення підземних запасів питної води, оскільки проводиться на глибині значно більшій, ніж та, на якій розташовані водоносні горизонти, перша небезпека від буріння під сланцевий газ полягає в тому, що свердловини все одно будуть проходити через водоносні шари, порушуючи їх цілісність. Друга полягає в тому, що буде відбуватися поступова природна дифузія хімічних речовин, використаних для фрекінгу, у верхні геологічні (і водоносні) шари. Інтенсивність такої дифузії, в умовах високого тиску залежить від наявності поблизу місця кожної свердловини геологічних розломів[3]. Там, де такі розломи існують, водоносні горизонти будуть безповоротно забруднені вже за рік-два. У той же час, дослідження наявності таких розломів не проведено належним чином.

Загрози, пов’язані з відходами, які утворюватимуться внаслідок розвідки та видобутку сланцевого газу

Питання утилізації відходів буріння постає надзвичайно гостро, оскільки в Україні в районі видобутку нетрадиційних газів відсутні спеціалізовані полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної породи, шламу, відпрацьованих рідин, що використовуються для гідророзриву пластів (ГРП-рідина). Оскільки ці відходи можуть характеризуватися радіаційним та хімічним забрудненням, то всі етапи поводження з ними вимагають спеціальної фахової оцінки й мають здійснюватися виключно хімічне забруднення, установами з відповідними ліцензіями і допусками.

Наприклад, у Львівській області відсутній полігон для захоронення небезпечних відходів. Постає питання: куди вивозитимуть таку велику кількість рідких відходів? Спеціалізовані полігони в сусідніх областях для захоронення відходів І-ІІІ класів небезпеки відсутні. Ймовірно, забруднена вода вивозитиметься на сміттєзвалища, очисні споруди (які і без цього навантаження знаходяться у вкрай незадовільному стані) або просто виливатиметься на поверхню ґрунту чи в річки. Львівським обласним контролюючим органам важко буде відслідковувати забруднення, оскільки використовуватимуться складні органічні і неорганічні речовини, на які лабораторії області не атестовані також відсутні методики дослідження вмісту таких речовин у природному середовищі.

У Харківській області вже є негативні приклади підземної утилізації, а саме: негативний досвід закачування промислових стоків у Серебрянські пісковики на Первомайському хімічному комбінаті (70–90-ті роки ХХ століття), в ході якого було виявлено погіршення стану артезіанських підземних вод унікального Сивашського (чи Сиваського) родовища. Також слід враховувати можливий негативний вплив більших тисків у порівнянні із закачуванням промислових стоків, а також руйнівний ефект, що може бути завданий літифікованим водотривам, які захищають прісні води альб-сеноманського водоносного комплексу, під час гідророзриву пластів.

Українське законодавство забороняє використовувати хімічні речовини без затверджених екологічних нормативів. Горизонтальне (або похило-скероване) буріння і експлуатація свердловин для сланцевого газу (і газу ущільнених пісковиків) вимагають саме застосування токсичних реагентів, на більшість з яких в Україні відсутні екологічні нормативи. При цьому компанії, які йдуть в Україну з технологією фрекінгу, засекречують хімічний склад розчину, який закачуватиметься під землю в літосферу, посилаючись на комерційну таємницю.

У нормативних актах більшості країн, в яких ще не заборонено використання фрекінгу, від компаній вимагається повністю розкривати склад фрекінг-рідини. В Україні такої вимоги у законодавстві немає, отже, у разі аварії або ж ненавмисного забруднення довкілля, довести провину саме таких компаній, що застосовують фрекінг, буде майже неможливо. Заради економії води одну й ту саму ГРП-рідину планується використовувати декілька разів, а між гідророзривами пластів її планується зберігати у відкритих водоймах, так званих «амбарах», де її частина обов’язково буде випаровуватися разом з хімічними речовинами; існує ймовірність також радіаційного забруднення ґрунтів, ґрунтових вод.

У межах Олеської та Юзівської площ знаходяться численні водозабори, що використовуються для господарського та питного водопостачання, а також родовища мінеральних вод. Закон України «Про питну воду і питне водопостачання», зокрема, забороняє експлуатацію надр у зонах санітарної охорони водозаборів питного водопостачання. Водний Кодекс України забороняє експлуатацію надр на землях водного фонду, але, на жаль, введеною поправкою дозволяє здійснення геологорозвідувальних та бурових робіт.

Фактично, в Україні мова іде про безповоротне водокористування у особливо великих обсягах, при тому, що видобувні компанії, згідно з умовами угод будуть звільнені від сплати за спецводокористування. Тим більше, воду для фрекінгу планується брати саме з підземних водоносних горизонтів, що містить загрозу їх виснаження та відповідного погіршення доступу місцевого населення до питної води.

У випадку, якщо матиме місце безмитне завезення обладнання та хімреагентів (як це зазначено у проекті Угоди), Україна може стати полігоном для захоронення небезпечних відходів; відкриються можливості для безконтрольного та безлімітного ввозу небезпечних відходів.

Процес буріння та фрекінгу також неминуче впливає на ландшафт.

Забруднення ґрунту та підґрунтя може статися від:

· Хімікатів для фрекінгу, з подальшим ризиком токсичного забруднення від їх змішування з природніми небезпечними речовинами під землею;

· Природних радіоактивних матеріалів і важких металів в нижніх шарах ґрунту, що можуть забруднити зворотній приплив під час фрекінгу, або сформуватись під землею.

· Великі обсяги транспортних перевезень, використання важкої техніки для будівництва свердловини та її подальшою експлуатацією неминуче призведуть до пошкодження родючого шару ґрунту (РШГ) з наступними ерозійними та зсувними процесами.

Станеться неминуче забруднення ґрунтів, оскільки навіть при добуванні традиційних вуглеводнів відбувається забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами з перевищенням норм у 10-100 разів, але при цьому визначалися лише акредитовані показники.

Добування нетрадиційного газу викликає значне занепокоєння щодо екосистемних впливів: від наслідків видобутку сланцевого газу потерпатимуть не лише окремі природні системи життєзабезпечення, а й цілі екосистеми. Не визначено, хто буде відновлювати природний ландшафт і біорізноманіття? Інвестор, держава чи місцева громада?

Основні загрози, пов’язані із застосуванням технології фрекінгу:

· Незворотне забруднення поверхневих і підземних вод, в т.ч. артезіанських і мінеральних — через особливості технології, неналежне використання техніки та хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт.

· Виснаження стратегічних запасів прісних підземних і поверхневих вод, які забираються в процесі буріння і експлуатації свердловин. Ця вода забиратиметься з довкілля безповоротно, оскільки технології очистки і досі не відпрацьовані належним чином.

· Відчуження великих площ густонаселених територій (під свердловини, супутню інфраструктуру, басейни для приготування ГРП-рідини, зберігання рідких відходів — «амбари», транспортну інфраструктуру тощо).

· Незворотне забруднення ґрунтів — через особливості технології, неналежне зберігання хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт, аварійні розливи РГП-рідини.

· Ризик виникнення штучних землетрусів особливо в умовах Донецько-Дніпровської Западини та Придністров’я/Прикарпаття (причина – високі тиски, понад 1000 атмосфер, при закачуванні ГРП-рідини)[4].

· Потенційна шкода біоресурсам (зокрема рибним) .

· Шкода сільському господарству, і як наслідок харчовій безпеці країни.

· Потенційна загроза здоров’ю населення та пов’язані з цим економічні втрати.

· Прямі викиди парникових газів, внаслідок планованого спалювання непотрібних домішок газоподібних вуглеводнів.

· Підвищене шумове навантаження на місцеве населення та працівників бурових під час буріння свердловин, роботи компресорних та інших агрегатів.

Видобуток газу нетрадиційних родовищ методом фрекінгу: огляд документів

На сьогоднішній день метод фрекінгу для видобування газів нетрадиційного залягання не є новим або незнайомим для фахівців. Його перше використання датується 2002 роком, коли компанія «Devon Energy» почала розробку сланцевого родовища «Barnett Shale», поєднуючи метод водного фрекінгу (який раніше застосовувався лише для інтенсифікації видобутку на традиційних свердловинах) та метод горизонтального буріння[5].

Тільки у 2006-2007 роках починається так званий «сланцевий бум» (або «сланцева лихоманка»), та масштабне розповсюдження видобувних потужностей територією США. Всупереч усталеній практиці, поширення цього методу у США та деяких інших країнах світу відбулося без належного комплексного дослідження безпеки цього методу, відповідного законодавчого забезпечення, екологічної та технологічної експертизи, що в комплексі мало б гарантувати екологічну збалансованість довкілля та безпеку здоров’я та життя. Сьогодні ризики добре відомі. В усіх країнах запроваджуються нормативи, що обмежують використання методу фрекінгу для забезпечення такої безпеки аж до повної заборони фрекінгу у деяких державах. Існує декілька експертних застережень щодо використання фрекінгу.

Найбільш фахова та впливова природоохоронна організація планети — міжнародний союз охорони природи (IUCN)[6] на своєму Конгресі 6-15 вересня 2012 року прийняв Резолюцію №90 [7], в якій закликав всі держави світу «Заборонити використання методу гідравлічного розриву пласту для захисту здоров’я людей та довкілля, поки не будуть здійснені такі заходи:

1) безумовна заборона використання методу поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах з дефіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи, беручи до уваги характеристики біорозмаїття;

2) внесення уточнень у проекти/технології щодо будівництва трубопроводів і сховищ стічних вод («амбарів») для запобігання витоку хімічних і радіоактивних матеріалів та метану з урахуванням всіх можливих надзвичайних ситуацій;

3) розкриття інформації про хімічний склад речовин, що використовуються;

4) заборона передача води на очисні споруди у зв’язку з ризиками присутності в ній токсичних і радіоактивних речовин;

5) внесення специфікації для автомобільного транспортування стічних вод з гарантіями попередження витоку у випадку аварії або недбалості водія, включаючи відповідну підготовку щодо безпечного поводження з речовинами;

6) врахування вимоги щодо регулярної перевірки та моніторингу питної води;

7) застосування планів дій та процедур для можливих надзвичайних ситуацій та необхідного обладнання;

8 ) скасування звільнення діяльності від відповідальності згідно вимог екологічного законодавства;

9) впровадження адекватного контролю при прийомі на роботу, а також рівня тих, хто це контролює;

10) впровадження суворої відповідальності за шкоду, заподіяну діяльністю особам чи громадам, за допомогою фонду чи страхування у відповідності до шкоди, що є результатом діяльності;

11) надання допомоги країнам, що розвиваються, в розробленні і здійсненні цих заходів;

12) заходи оплачуються за рахунок податку на доходи з діяльності».

Також ця організація закликала всі держави «зупинити видачу нових дозволів на видобуток нетрадиційних видів викопного палива шляхом гідравлічного розриву пласту з метою уникнення негативних впливів на довкілля та місцеві громади доти, доки не з’являться нові технології та методи, які будуть оцінені та схвалені незалежними науковими оглядами». Зауважуємо, що жодна з цих вимог не врахована Україною.

У 2011 році Уряд України звернувся до керівництва США за допомогою у вирішенні питань видобутку сланцевого газу. Агенція США з міжнародного розвитку (USAID) залучила фахівців для вивчення ситуації в Україні. 1 травня 2012 року ця робота була виконана: було підготоване дослідження «Сланцевий газ України», 1-й та 2-й том якого мають назву «Екологічна і нормативно-правова оцінка», 126 сторінок з додатками [8]. У цій роботі, виконаній фахівцями з деяких наукових та експертних установ, міститься інформація про більш ніж 50 помилок українського законодавства, які потрібно виправити для убезпечення видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків. На жаль, майже жодна з цих рекомендацій також не була виконана.

12 листопада 2012 року Європейський Парламент схвалив Резолюцію

№ A7-0283/2012 під назвою «Про вплив на навколишнє середовище діяльності з видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти»[9], а кількома днями пізніше — 21 листопада 2012 року — Резолюцію № A7-0284/2012 під назвою «Про промислові, енергетичні та інші аспекти сланцевого газу та нафти»[10] .

Обидві резолюції виникли після ретельного багаторічного вивчення проблеми видобутку сланцевого газу науковими та експертними установами пов’язаними з Європарламентом та оприлюдненням їхніх висновків. Обидві резолюції мають чисельні посилання як на нормативні акти Європи, так і на результати досліджень, висновки авторитетних комісій, доповіді країн-учасниць. Перша Резолюція констатує, що у країнах ЄС немає досвіду промислового видобутку газів нетрадиційного залягання, а його вплив на довкілля та здоров’я населення ще недостатньо вивчений.

Окремий пункт — пункт «E» фактично засуджує маніпуляцію фактами з боку прибічників «сланцевого буму», нібито гідророзрив — це усім відомий метод, який застосовується вже багато років. Резолюція чітко вказує: «два основні методи, поєднані для видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів: горизонтальне буріння і гідророзрив пласта (Fracking), почали застосовуватися в комбінації всього десять років тому, їх не слід плутати з добре відомими методами стимуляції видобутку звичайного викопного палива, оскільки поєднання цих двох методів підвищує масштаби втручання». Таким чином, Європарламент чітко відокремив метод гідророзриву пластів для інтенсифікації видобутку газу на традиційних родовищах та метод фрекінгу для видобутку нетрадиційних газів, який, на думку депутатів, має значно більший негативний вплив на довкілля.

Європарламент наполягає, що під час видобутку газів нетрадиційного залягання важливо застосовувати застережні заходи для захисту довкілля, а також застосовувати принцип «забруднювач платить». Парламент закликає застосовувати ці принципи та застереження на всіх етапах (від розвідки до безпосереднього видобутку). Парламент констатує, що члени ЄС Франція та Болгарія ввели мораторій на видобуток сланцевого газу з природоохоронних та медичних міркувань. Наведено повний перелік країн або територій, де частково або повністю заборонено фрекінг: «Франція, Болгарія, Північний Рейн-Вестфалія в Німеччині, Фрібург і Во в Швейцарії, а також ряд штатів США (Північна Кароліна, Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Вермонт і більше 100 органів місцевого самоврядування) та інших країн світу (Південна Африка, Квебек у Канаді, Новий Південний Уельс в Австралії) в даний час вже ввели заборону або мораторій на застосування гідророзриву пласта для видобутку нафти і газу зі сланців або інших твердих порід». Як свідчить Резолюція, Чехія та Румунія на час прийняття документу розглядали питання про запровадження такого мораторію.

Резолюція закликала всі держави Європи обережно використовувати метод фрекінгу, не приймати рішень без попередніх досліджень та нормативного аналізу, вимагати від газовидобувних компаній виконання усіх можливих правил, оскільки лише таким чином можна знизити ризики від цієї діяльності. Також Європарламент закликає країни до постійного контролю за діяльністю компаній, перевіряти навіть безпеку їхнього обладнання, проводити постійний моніторинг води, повітря, стану ґрунтів тощо, як до видобутку, так і під час, і після нього. Європарламент радить усім країнам оновити законодавство, яке стосується видобутку корисних копалин, щоб врахувати особливості нових технологій, встановлення високих стандартів безпеки та екологічних стандартів.

Резолюція визнала неприйнятною для Європи практику втаємничення складу ГРП-рідини, приховування її впливу на довкілля та здоров’я людини. Також визнала неприйнятною державну підтримку видобутку будь-яких видів викопного палива, натомість закликала до підтримки розвитку використання відновлювальних джерел енергії. Вимагає проводити ретельну та відкриту оцінку впливу на навколишнє природне середовище кожного проекту видобутку нетрадиційних газів.

Резолюція закликала держави повністю заборонити водний фрекінг в водоохоронних зонах та районах шахтного видобутку вугілля. Також Резолюція повністю відкинула можливість поховання забруднених вод у геологічних формаціях, оскільки це заборонено Рамковою водною директивою. Також Європарламент вимагає повного інформування місцевих громад та їхнього залучення до прийняття рішень. Також громада має бути залученою до усіх перевірок об’єктів з видобутку нетрадиційних газів.

Як бачимо, всі рекомендації та заклики цієї Резолюції Україною проігноровані.

Друга Резолюція вимагає, щоб хімічні речовини, які входять до складу ГРП-рідини, були зареєстровані у Європейському хімічному агентстві, і можуть бути схваленими лише якщо не завдають шкоди довкіллю або мають пом’якшений вплив. Рекомендує державам-членам та Комісії вивчити можливість видобутку сланцевого газу без використання хімічних речовин, наводячи приклад Австрії, де прийнято рішення про видобуток сланцевого газу з використанням суміші води, піску та кукурудзяного крохмалю, але без хімікатів. Парламент закликає наслідувати досвід США у впровадженні екологічних стандартів, які вимагають від компаній уникати витоків метану та інших забруднюючих газів. В Резолюції викладена думка про необхідність зобов’язання операторів з видобутку сланцевого газу забезпечувати фінансово або через страхування випадки нанесення шкоди довкіллю при їх діяльності, щоб створити «правову визначеність для населення».

Вимоги цієї Резолюції також повністю проігноровані і в українській нормативній базі, і в тексті договору, підписаного з компанією Шелл 24 січня 2013 року. Окремі положення цих Резолюцій регулярно не визнаються офіційними органами України. Так, посадовці високого рівня ще й досі намагаються ввести в оману населення, оперуючи терміном «гідророзрив» як «той, що давно застосовується в Україні».

12 листопада 2012 року були оприлюднені та надіслані Уряду України «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу»[11], розроблені волонтерською робочою групою вчених з різних регіонів України (створена за ініціативи ХОГО «Зелений фронт», Харків), ухвалені науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який відбувся в межах XV Спеціалізованої виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження — 2012» у Харкові 9-11 жовтня. Ці Критерії містять доволі докладний перелік необхідних заходів для уникнення значної кількості ризиків, які існують. Ці Критерії повністю проігноровані Урядом України.

28 грудня 2012 року в Україні була оприлюднена Щорічна доповідь НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році»[12] , над створенням якої працювала практично вся екологічна експертна спільнота держави, а обговорення проходили в усіх областях України. Розділ 5.1.3. цієї Доповіді цілком присвячено проблематиці видобутку сланцевого газу та газу ущільнений пісковиків. Незалежні експерти виділяють 12 основних блоків ризиків та надають 4 рекомендації та 4 застереження. Серед рекомендацій — негайне розроблення національного законодавства, яке б убезпечувало населення та території від ризиків та небезпек, виявлених під час видобутку газу методом водного фрекінгу в інших країнах, беручи за основу, наприклад, «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», розроблені незалежними науковцями та експертами. Усі ці рекомендації та застереження досі ігноруються.

Громадська Рада при Мінприроди України розкритикувала непродумані дії уряду щодо впровадженні в Україні безконтрольного фрекінгу, прийняла дуже жорстку резолюцію з цього приводу[13]. Після чого Рада була розігнана, а замість неї була зібрана нова, в яку включили представників наступних організацій: «Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»», «Всеукраїнська Асоціація імпортерів і дилерів», «ГО «Асоціація українські спецслужби за національну безпеку»», «ВГО «Товариство зварників України»», «Федерація підводного спорту та підводної діяльності України», «ГО «Міжнародна асоціація професіоналів похоронної справи»» та інші. Слід окремо засудити таку фальсифікацію експертного органу — заміну реальної екологічної громади на кишенькову та фарсову, і яка не є авторитетною в середовищі екогромади.

Висновки:

1. Екологічні ризики, пов’язані з розробленням нетрадиційного газу, не достатньо вивчені і важливо провести глибокі геологічні, гідрологічні, мінералогічні та хімічні дослідження перед тим, як приймати рішення із застосування технології гідравлічного розриву (фрекінгу). Сучасна практика фрекінгу показує, що ризики для довкілля, здоров’я та життя людей є численними і вкрай небезпечними, і тому поспішні рішення можуть обернутися трагедією для мільйонів людей, держави та довкілля.

2. Попередній аналіз проекту угоди «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між (1) державою Україна та (2) компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та (3) ТОВ «НАДРА ЮЗІВСЬКА» вказує на те, що інвестори планують забезпечити мінімальне дотримання стандартів екологічної безпеки, що в умовах української корумпованої системи екологічного контролю означає відсутність будь-якого контролю.

3. Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання процесу видобутку нетрадиційного газу. На даний час немає механізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де проводиться буріння, компенсації місцевим мешканцям за екологічну шкоду, збереження біорізноманіття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає відсутність доступу до правосуддя для місцевих громадян.

4. Судячи з проекту угоди з компанією Шелл, інвестори не обіцяють Україні жодного зниження ціни на газ. Їхні рішення щодо того, кому продавати газ і за якою ціною, базуються виключно на ринкових факторах. Визнано, що вартість видобутку нетрадиційного газу в Україні буде значно вищою, ніж в США через значну глибину залягання газоносних порід. Тому основний аргумент на користь розроблення газу, що це буде дешевий газ, який принесе енергетичну незалежність Україні, є необґрунтованим.

5. Угода з компанією Шелл передбачає звільнення компанії від оподаткування, а також від плати за спецводокористування, що є неприпустимим в умовах, коли підземні води стають останнім і найпотужнішим стратегічним ресурсом України.

6. Згідно сучасного енергетичного бачення (наприклад, огляд WWF, МСОП, МЕА тощо) про досягнення 100% відновлюваної енергетики до 2050 р. нема потреби у нетрадиційному викопному паливі. Глобальний вуглецевий бюджет і прагнення не перевищити середнього рівня глобальної температури на 2.0°C виключають експлуатацію нетрадиційного палива. Замість того, Звіт щодо енергетики закликає до активного заощадження споживчої енергії, а зменшений попит на енергію потрібно задовольняти з відновлюваних джерел. Згідно Декларації тисячоліття ООН та Цілей розвитку тисячоліття, до яких Україна приєдналася, енергоощадність та використання відновлюваних джерел енергії є єдиним шляхом розвитку енергетики для забезпечення збалансованого розвитку держави загалом.

Ціла низка конференцій, семінарів, конгресів, які об’єднали науковців, експертів, фахівців різних галузей, засудили вітчизняні проекти з видобутку газу методом фрекінгу через їх недосконалість та невирішеність цілої низки питань екологічної безпеки: охорони вод, забезпечення радіаційної, сейсмічної хімічної безпеки, техногенної безпеки тощо[14] Але це залишається «голосом в пустелі» в умовах корумпованого режиму і спекуляцій на патріотичних почуттях українців щодо енергонезалежності. Натомість ведеться цілеспрямована дискредитація усіх, хто насмілюється критикувати «сланцеву лихоманку», тиск на вчених та громади, розповсюдження серед громад недостовірної інформації.

Діючи так, Україна ставить себе поза процесами Європейського простору, підвищує ризики для довкілля, не вирішує ні основні проблеми з енерговикористанням та генерацією енергії, нарощує ризики, які визнані всім світом, пов’язані з фрекінгом (які виникнуть неминуче!).

Сьогодні ще можна все спрямувати в екобезпечне і цивілізоване русло.

Учасники підготовки до слухань «Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів на навколишнє природне середовище у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції».

Підписи:

Валерій Ловчиновський, незалежний громадський експерт-еколог

Олег Перегон, ХОГО «Зелений фронт»

Олена Кравченко, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)

Дмитро Пікарєня, «Всеукраїнська екологічна ліга»

Ярослав Мовчан, Національний екологічний центр України

[1] Рідина для фрекінгу може містити не менше 300 хімікатів, з яких 40% належать до ендокринних деструкторів, які шкодять ендокринній системі тварин та людей, і третина яких є потенційними канцерогенами. Понад 60% хімікатів, що використовуються, можуть нанести шкоду головному мозку та нервовій системі.

[2] The Sky is Pink, “Annotated documents” from Southern Energy, Oilfield Review Schlumberger,Watson Bacchu, Archer, Colorado Oil and Gas Conservation Commission (COGCC) (http://www1.rollingstone.com/extras/theskyispink_annotdoc-gasl4final.pdf)

[3] В Американському місті Павіліон (штат Іллінойс) місцеві мешканці поскаржились на погіршення якості води, розслідування Державного агентства з охорони природи США довело, що причиною була міграція хімічних речовин, що застосувалися під час гідророзриву пласта на формаціях Вінд Рівер та Форт Юніон http://www.epa.gov/region8/superfund/wy/pa..._Dec-8-2011.pdf

[4] Як наприклад, в Ланкаширі (Англія), де діяльність “Куадрілья Ресорсез” стала причиною двох підземних ударів невеликої сили і компанія припинила розробки в Ланкаширі у травні 2011 року http://www.cuadrillaresources.com/cms/wp- content/uploads/2011/11/Final_Report_Bowland_Seismicity_02-11-11.pdf

[5] http://forexaw.com/TERMs/Raw_materials/Ene...D0%B7_Shale_gas

[6] Міжнародний союз охорони природи — найбільш авторитетна міжнародна природоохоронна організація. Має статус спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН. Об’єднує 82 держави, 111 урядових установ, більше 800 неурядових організацій і близько 10000 вчених і експертів з 181 країни світу. Інтернет-сторінка МСОП http://www.iucn.org/.

[Nastasja]

18 травня оголосили Днем екологічного трауру в Україні http://ridna.ua/2013/05/18-travnya-oholosy...uru-v-ukrajini/

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в Україні.

Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей немає природоохоронних органів: саме 18 травня вступає в силу постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», повідомляє прес-служба НЕЦУ.

Ліквідація органів Мінприроди України здійснена в ході адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.

«Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України – вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ

Скасування територіальних органів Мінприроди відбулось на виконання так званого «Закону Мірошниченка», який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних державних адміністрацій, які мають бути створені для цього.

— Сьогодні наступив день, коли більше не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилось жодного документу, який би доручав створити ці таємничі підрозділи обладміністрацій. – додає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ. – Чи будуть створені ці підрозділи в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь – залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалась вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій, наявних в Україні.

[Nastasja]

Україні пророкують екологічний колапс через законопроект влади http://ridna.ua/2012/05/ukrajini-prorokuyu...noproekt-vlady/

Законодавча ініціатива нардепа Юрія Мірошниченка призведе до колапсу природоохоронної галузі в Україні, тотального беззаконня і є загрозою національній безпеці держави, вважають екологи.

Про це йдеться у заяві Національного екологічного центру, наданій «Українській правді. Життя».

Природоохоронці запевняють, що законопроект від 16.03.12 р. №10218 народного депутата Юрія Мірошниченка («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)», може поставити крапку практично на всьому природоохоронному законодавстві, чинному в Україні

На думку фахівців Національного екологічного центру України, головним моментом, який перекриває всі інші закладені у ньому загрози, є своєрідне «завершення» адміністративної реформи та ліквідація територіальних органів Мінприроди України.

Адміністративна реформа, як це декларується, покликана підвищити ефективність державних органів в Україні, проте ліквідація системи Мінприроди на місцях не може підвищити ефективність природоохоронної галузі і є загрозою національної безпеки.

«Природоохоронне законодавство України суттєвим чином побудоване на дозвільній системі на основі обласних управлінь Мінприроди України, – розказує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Держуправління охорони навколишнього природного середовища погоджують будівництва, зміну цільового призначення земель, і будь-яку іншу земельну документацію, викиди, знесення насаджень у населених пунктах, рубки тощо, дозволяють працювати підприємствам, готують матеріали для створення територій природно-заповідного фонду і багато іншого»

«Смішно уявити, як центральний апарат Мінприроди, на думку п. Мірошниченка, буде приймати рішення і видавати погодження щодо сотень тисяч окремих місцевих питань щороку. Це можна було б зрозуміти як частину заходів з дерегуляції, але мова йде також про природні ресурси, які потребують координації діяльності на рівні держави (живі водні ресурси, річкові басейни тощо)», — зауважує Олексій Василюк.

«З іншого боку, скоротивши територіальні органи Мінприроди та передавши їх обласним держадміністраціям, всі матимуть проблеми з узгодженням законодавства, яке закріпило на сьогодні більшість природоохоронних функцій держави за Мінприроди та системою його органів на місцях, – пояснює голова НЕЦУ Ярослав Мовчан. – Загалом це десятки законів і сотні підзаконних актів. Очевидно, що напередодні виборів і кілька місяців потому, ніхто не займатиметься переписуванням і узгодженням всіх цих нормативно-правових актів, та й для інституцій системи Кабінету Міністрів України це непланова і невдячна робота».

Екологи впевнені, що сьогоденні українські реалії такі, що коли система Мінприроди на місцях буде скасована, ніхто не чекатиме появи нових нормативно-правових підстав для дозволів на викиди/скиди, діяльності щодо пестицидів чи екомережі, відведення земельних ділянок і погоджень лісосік чи оренди лісових ділянок.

Таким чином, реалізація законопроекту Мірошниченка призведе до тотального беззаконня і неконтрольованого природокористування та забруднення довкілля України.

Буде зруйнована система, що будувалася 20 років, яка принципово узгоджена в рамках процесу «Довкілля для Європи» і яка є основою для гармонізації із законодавством ЄС. Тоді, вслід за анти-екологічним Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», котрий ліквідував систему держекспертизи і призупинив виконання Україною міжнародного законодавства, системі екополітики Україні буде нанесено черговий удар, якого вже ні її природа, ні залишки природного довкілля, а через кілька років – і громадяни, не витримають.

Нагадаємо, днями близько 100 представників екологічних організацій звернулись до президента України та керівництва Партії Регіонів з пропозицією відмовитися від прийняття одіозного законопроекту №10218.

[NoFracking]

http://www.objectiv.tv/180513/84264.html

Укрощение пламени «мирным атомом». Для туристов на Харьковщине готовят «ядерную экскурсию»

В начале 1970-х годов под селом Крестище вспыхнул пожар на газовой скважине. Погасить огонь пытались ядерным взрывом. Теперь об операции «Факел» будут показывать туристам - первые группы собираются привезти уже в середине лета

Жители Крестища и других окрестных сел к буровым вышкам привыкли – в 1970 году здесь обнаружили огромнейшее месторождение газоконденсата. По прикидкам ученых его объем - около 300 миллиардов кубометров. Буровые вышки и скважины появлялись на полях, у дорог и едва не в огородах жителей села Первомайское – это в нескольких километрах от Крестища

Спустя 40 лет после первого в Украине «мирного» ядерного взрыва, эта тема вновь на слуху. Тысячи туристов жаждут побывать в Чернобыльской зоне, интересуются похожими объектами в других регионах. В Харьковской области сейчас разрабатывают туристический маршрут в Крестище, к «ядерной» скважине.

Презентовать тур планируют и на международном уровне. В июле в Париже открывается туристско-информационный пункт Харьковской области. В центре туризма ожидают, что там сформируется первая группа желающих узнать подробности «мирного» ядерного взрыва под Крестищами.

Ага, отличный план)), хорошее начало. А потом будем ездить на экскурсии в места сланцевых форс-мажоров, типа как в Припять, блин. Чудненько.

[NoFracking]

Компания "Тоталь" отложила разведку сланцевого газа в Дании из-за протестов местного населения

http://www.itar-tass.com/c11/739370.html

КОПЕНГАГЕН, 17 мая. /Корр. ИТАР-ТАСС Николай Морозов/. Надежды Дании принять участие в "великой сланцевой революции" отложены, по крайней мере, на некоторое время. Как сообщает сегодня газета "Юлландс-постен", начать бурение пробных скважин сланцевого газа в Северной Ютландии помешали протесты местного населения.

Дело в том, что для добычи этого вида топлива необходимо закачивать в землю химикалии, и экологи опасаются загрязнения грунтовых вод. В результате, пишет издание, "политики потребовали провести анализ возможных последствий добычи сланцевого газа для окружающей среды".

Таким образом, французская компания "Тоталь" не сможет начать работу раньше будущего года. Бурение пробных скважин планировалось провести этим летом. "Тоталь" - единственная нефтяная компания, имеющая лицензию на добычу сланцевого газа на территории страны.

В Дании надеялись, что доходы от использования этого вида топлива позволят компенсировать бюджетные потери из-за истощения нефтяных и газовых ресурсов в Северном море. Согласно одним предварительным оценкам, запасы сланцевого газа в стране могут составлять до 650 млрд куб м, в соответствии с другими, цифра примерно в 10 раз меньше.

[NoFracking]

http://uainfo.org/important/140444-dobycha...a-wyborcza.html

Концессия на разведку сланцевого газа в стране также имеет американская компания ExxonMobil (совместно с Shell, румынской компании Petrom и украинский концерн Надра). Она займется этим в украинском Причерноморье. Если там будет обнаружен газ, это будет впервые в мире, где сланцевый газ будет добываться с морских глубин.

Круть. Ай малацца, ну везде успели - и с Чернобылем мы первые, и с морскими сланцами мы первые,- да мы ж ваще просто чемпионы по идиотизму, млять! Чи в Крым съездить, последний раз в море искупацца, потом же не рискну, блин))))))

[NoFracking]

Cadogan сконцентрируется на сланцевом газе в Украине

http://delo.ua/business/cadogan-skoncentri...ukraine-204643/

Британская нефтегазовая компания Cadogan Petroleum plc в 2013 году сконцентрирует свою деятельность в Украине на разведке нетрадиционного газа

В настоящее время Cadogan определяет место для бурения первой скважины на кластере нетрадиционного газа площадью 15,4 кв. км во Львовском бассейне, сообщила компания на сайте Лондонской фондовой биржи.

Кроме того, компания продолжает работы на скважине "Блажив 1" (Монастырецкая лицензионная площадь), изначально скважина продемонстрировала дебит 5 куб. м углеводородов в сутки, сейчас он стабилизировался на отметке 3,5 куб. м.

Cadogan пока не удалось получить коммерческий поток газа с горизонта V19 скважины "Загорянская-3", поток газа с горизонта V18 снижается. Продолжаются работы еще на нескольких скважинах.

Как сообщалось, Cadogan не смогла получить коммерческий поток газа по итогам тестирования скважины "Загорянская-11" (Загорянское газовое месторождение, Полтавская область).

В октябре 2012 года Cadogan Petroleum Plc и НАК "Надра Украины" закрыли сделку по продаже итальянской Eni S.p.A 50,01% в ООО "Захидгазинвест" (Ивано-Франковская область). После сделки Cadogan сохранила за собой 15% в предприятии.

"Захидгазинвест" располагает лицензиями на разработку девяти месторождений сланцевого газа во Львовской области общей площадью около 3,8 тыс. кв. км, являющихся продолжением польского Люблинского бассейна.

Согласно данным Государственной службы геологии и недр Украины, Eni представила ведомству программу геологоразведочных работ на 2012-2015 годы общей стоимостью $55 млн. В ее рамках планируется реализовать четыре разведочных кластера, на каждом из которых будут применены технологии вертикального и горизонтального бурения, гидроразрыва пласта (ГРП).

[NoFracking]

Я довіряю уряду нашої країни і тим фахівцям, які зробили все, щоб до нас прийшла компанія «Шелл». Михайло Добкін

http://kharkivoda.gov.ua/uk/news/view/id/17645/

Угода про видобуток в Україні нетрадиційного газу компанією «Шелл» підписувався на урядовому рівні, і ніхто з тих, хто сьогодні залякує людей повідомленнями про негативні наслідки видобутку для Харківщини і про надмірні преференції для компанії, не має доступу до достовірної інформації, - підкреслив у ході програми «Від влади до громади» на обласному радіо голова ХОДА Михайло Добкін.

«Чи можемо ми як держава запропонувати особливі умови компанії, яка йде на великі витрати, ще не розуміючи, який насправді дебет цього газу, скільки його можна отримати, і чи будуть взагалі виправдані їхні витрати? Я думаю, ми можемо запропонувати особливі умови. Які вони, не знаю ні я, ні ті, хто лякає людей, тому що цей договір є частиною комерційної угоди, яка стверджувалася на рівні урядів. І я довіряю уряду нашої країни і тим фахівцям, які зробили все, щоб до нас прийшла компанія «Шелл»», - підкреслив голова області.

За його словами, питання видобутку в Харківській області нетрадиційного газу - це в першу чергу питання державних пріоритетів.

«Ми повинні відповісти самі для себе на певні питання: чи хочемо ми енергетичної незалежності, мати можливість видобувати стільки енергоносіїв, скільки нам потрібно для внутрішньої потреби, і для того, щоб продавати за межами країни? Я думаю, відповідь буде позитивною. Чи готові ми йти на певні складнощі, які виникають, коли організовується будь-яке промислове підприємство? Напевно, в якомусь розумному компромісі готові. Чи готові ми йти на істотні екологічні проблеми, пов'язані з цим? Звичайно ж, ні. Ми живемо тут, і для нас питання екології дуже важливі, але я звик довіряти думці фахівців, тих людей, які під будь-який висновок ставлять свій підпис і несуть відповідальність незалежно від того, скільки минуло часу. Є ще одне питання - чи маємо ми можливість без залучення таких компаній, як «Шелл», добувати нетрадиційний газ в Україні? Ні, у нас немає ні технологій, ні обладнання, ні відповідного досвіду, а найголовніше - у нас немає коштів для цього», - підкреслив Михайло Добкін.

[NoFracking]

ЕС намерен выработать единые правила по добыче сланцевого газа методом гидравлического разрыва пласта — еврокомиссар по энергетике http://oil-gas-energy.com.ua/es-nameren-vy...energetike.html

ЕС намерен уже в этом году разработать проект, предусматривающий создание единых правил по добыче сланцевого газа методом гидравлического разрыва пласта /фрекинг/. Об этом сообщил еврокомиссар по вопросам энергетики Гюнтер Эттингер в интервью германской газете Die Welt, выдержки из которого сегодня опубликовала онлайн-версия издания.

«В этом году мы с ЕС более тщательно займемся темой фрекинга и связанными с ним вопросами охраны окружающей среды», — отметил еврокомиссар. По его мнению, в странах ЕС следует выработать необходимую правовую базу для возможностей реализации демонстрационных проектов и практического испытания технологии фрекинга. «Если мы позволим осуществлять пробное бурение, то в последующие годы будем лучше разбираться в данном вопросе и больше знать о всех сопутствующих расходах, — заметил Эттингер.

Одновременно еврокомиссар назвал «абсолютно справедливыми» требования о необходимости улучшения защиты областей, где расположены запасы питьевой воды, в частности, района вокруг Боденского озера. Так, в ФРГ готовятся предложения о внесении изменений в законодательство, которые полностью запретят добычу сланцевого газа методом фрекинга в районах, где расположены запасы питьевой воды.

Тем не менее, отметил Эттингер, Германия не должна упускать шанс добычи сланцевого газа из собственных недр. Он также предостерег от преувеличения рисков, которые может таить в себе фрекинг.

Эксперты оценивают запасы сланцевого газ в Германии примерно в 1,3 трлн кубометров. Сторонники фрекинга связывают с этим способом большие надежды и видят в нем новый источник для пополнения запасов энергоресурсов, в то время как защитники окружающей среды указывают на целый ряд экологических проблем, связанных с методом гидравлического разрыва пласта, в том числе на угрозу загрязнения грунтовых вод. Правящая в ФРГ коалиция выразила готовность обсуждать все аспекты применения этой технологии, однако после выборов в бундестаг, намеченных на 22 сентября.

Блин, опять Германия гонит беса.

[Nastasja]

Выступления срывают планы

В Украине участились акции против компаний

http://www.kommersant.ua/doc/2193370

Внутренний протест

В первые два месяца этого года в Украине произошло 147 гражданских выступлений с критикой действий частных и государственных компаний — в три раза больше, чем годом ранее (см. график). Об этом свидетельствуют данные мониторинга общественных протестов, проводимого киевским Центром исследования общества (ЦИО). Среди наиболее резонансных — акции против разработки месторождений сланцевого газа (39 случаев)

Наиболее серьезные обвинения в последнее время выдвигаются в адрес организаторов протестов против добычи сланцевого газа. Бывший член парламентского комитета по вопросам ТЭК Александр Гудыма уверен, что кампанию финансирует российский "Газпром". "Посмотрите, кто первым начал информационную кампанию против разработки месторождений — движение "Украинский выбор" Виктора Медведчука, прокремлевского политика",— указывает он. К акциям против разработки газовых месторождений в последние месяцы присоединились и политические партии: "Свобода", Компартия и "Батькивщина", за что премьер-министр Николай Азаров назвал их "агентами Российской федерации".

Нужен диалог

Руководитель мониторинга протестов ЦИО Владимир Ищенко считает обвинения в адрес организаторов акций против добычи сланцевого газа необоснованными. "Далеко не все выступления против разработки месторождений проходят при поддержке политических партий. Организаторы многих из них — известные экологи, и, мне кажется, что нет оснований подозревать их в нечистоплотности",— говорит он.

В Украине примеры здорового социального диалога скорее редкость, говорит Денис Левин: "Власть и бизнес просто не привыкли считаться с мнением граждан". Необходимость вести переговоры с общественностью признает и господин Гудыма. "Я думаю, в случае со сланцевым газом компаниям Shell и Chevron (участники СП по разработке сланцевого газа.—"Ъ") просто необходимо разъяснять гражданам все детали проекта, организовать мониторинг экологической ситуации",— считает он. Владимир Ищенко убежден, что власть и бизнес будут готовы к диалогу лишь в случае разворачивания массовых протестов. "Опыт "налогового Майдана" и протестов чернобыльцев показывает, что это действенный метод",— отмечает эксперт.

[Nastasja]

Sunday Times обзор DEP бурения записей показывает, повреждения водой, темные методы тестирования (АВТОПЕРЕВОД)

http://thetimes-tribune.com/news/sunday-ti...uhoQxuFi0.gmail

Государственная экологическая регуляторы определили, что добыча нефти и газа повреждено водоснабжение, по крайней мере 161 домов Пенсильвании, ферм, церквей и предприятий в период между 2008 и осенью 2012 года, в соответствии с кэшем около 1000 писем и исполнительных листов написаны Департамент охраны окружающей среды должностных лиц и получены Sunday Times.

Определение письма рассылаются с водоснабжением, которые просят владельцев государственных инспекторов для расследования ли деятельность нефтяных и газовых скважин оскверняют или уменьшение потока воды к их скважин.

[Nastasja]

Донецк. Автопробег против добычи сланцевого газа. 19.05.2013

!

[Nastasja]

СЛАНЦЕВЫЙ ГАЗ – НА ПОВЕСТКЕ ДНЯ В ЕВРОСОЮЗЕ И УКРАИНЕ

http://tvoyapravda.com/slancevyj-gaz-na-po...yuze-i-ukraine/

Экологическая составляющая проблемы добычи сланцевого газа будет вынесена на рассмотрение в Евросоюзе. Комиссар Евросоюза по вопросам энергетики сделал заявление для европейских СМИ о том, что теме фрекинга и добычи сланцевого газа в текущем году уделят гораздо больше внимания. Это объясняется возрастающей тревогой за безопасность окружающей среды. Особой защиты требуют территории с грунтовыми и питьевыми водами.

В то же время еврокомиссар заявил, что Германия не должна сразу же отказываться от применения технологии гидроразрыва пластов, пока этот вопрос не будет детально рассмотрен и изучен. Ведь сланцевый газ по-прежнему остается альтернативой традиционному топливу и имеет свой потенциал для энергетики. По мнению представителя Евросоюза, тестовое бурение позволит узнать больше, в том числе, и о затратной части относительно добычи сланцевого газа.

В Украине народный депутат Сергей Клюев возглавил межпарламентскую группу между Конгрессом США и украинским парламентом, которая будет заниматься рассмотрением вопросов добычи сланцевого газа на Юзовской площадке. По его словам, сланцевый газ имеет значение для достижения Украиной энергетической независимости, но проблема защиты экологии тоже важна. Клюев сообщил, что отечественных специалистов направят в Америку для ознакомления с технологией добычи сланцевого газа. «Важно найти баланс между промышленными интересами и защитой экологии», — отметил Клюев. – «Будем разговаривать с представителями «Шелл» и «Шеврон» о том, как добывать газ, не нарушая экологию».

Речи утешительные, вот только возможно ли это в принципе – применять гидроразрывы пластов, не нанося при этом непоправимый вред окружающей среде? Или это просто слабые попытки успокоить население Украины, столкнувшееся с угрозой добычи сланцевого газа в ближайшей перспективе?

[Nastasja]

Алексей Азаров о добыче сланцевого газа

[NoFracking]

Скважина, расположенная в Изюмском районе, не предназначена для добычи нетрадиционного газа.

http://atn.ua/obshchestvo/skvazhina-raspol...na-dlya-dobychi

Открыли Америку.

В связи с общественным резонансом вокруг геологоразведочных работ на территории Студенокского сельсовета межрайонная прокуратура провела проверку. К ней также привлекли специалистов Государственной экологической инспекции и санитарно-эпидемиологической службы.

Как сообщили в пресс-службе областной прокуратуры, скважину около села Яремовка пробурили еще в августе 2011 года для поиска залежей углеводородов и нефти традиционного залегания.

“Геологоразведочные работы проводились газопромышленным управлением «Шебелинкагаздобыча» и никак не связаны с деятельностью корпорации «Shell» и добычей нетрадиционного газа. Сейчас добыча углеводородов не осуществляется. Территория вокруг технической скважины ограждена, несанкционированных свалок не обнаружено, - отметил межрайонный прокурор Андрей Жмутский. ”

По требованию прокуратуры специалисты санэпидслужбы обследовали источники водоснабжения и отобрали пробы из колодцев общественного и индивидуального пользования на территории двух населенных пунктов около скважины. Пробы также были отобраны с поверхности реки Северский Донец в селе Яремовка и из скважины около буровой площадки.

“Результаты лабораторных исследований отобранных проб не отличаются от данных исследований в других населенных пунктах края. При этом изменения, обнаруженные в составе питьевой воды, связанные с паводковым периодом не являются результатом массового загрязнения окружающей среды, - отметили в пресс-службе. ”

Данные исследования почвы, проведенного специалистами экоинспекции, также не выявили факты массового загрязнения территории.

Ля-ля-ля.. Кто б сомневался шо там будет всё прекрасно. Как будто мы надеялись услышать шо-то другое. А пару глоточков сделать из тех колодцев для чистоты эксперимента, этому прокурору слабо?

[NoFracking]

http://www.khar.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=...c&id=120457

Свердловина на Ізюмщині безпечна для довкілля

Не, ну анекдот дня прямо))