нікчемний договір - ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів"

[radiohead]

Браття і сестри (по нещастю)! Прошу піддати критикою означені нижче тези. Або я на форумі це обговорення пропустив (прошу вказати), або потрібно було б поговорити...

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про застосування наслідків недійсності нікчемного кредитного договору, захист прав споживача та права власності від порушень

ХХХХ року між мною (далі Позичальник або Споживач) та ХХХХХ, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ХХХХХ(далі – Кредитор або Банк) було укладено кредитний договір ХХХХ(далі – Кредитний договір) (копія додається). Того ж дня ХХХХХХ в забезпечення означеного Кредитного договору між мною та Кредитором було укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ХХХХХ

Рішенням ХХХ ХХХХХ суду від ХХХХХ (копія додається) з мене на користь Кредитора стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі ХХХХ грн. Кредитор отримав виконавчий лист.

Вважаю, що при винесенні рішення, суд виходив з презумпції правомірності правочину ( ст.204 ЦК).

Але Кредитний договір не є правомірними

Відповідно до статей 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину ....

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Кредитор зобов’язується надати на умовах цього Договору грошові кошти в сумі ХХХХ (ХХХХтисяч доларів США (далі –«Кредит» або «кредит»), а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі ХХХХ в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього Договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту ХХХХ гривень за курсом НБУ на день укладання цього Договору, при цьому Сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому Договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті.

Пункт 1.1 Кредитного договору суперечить статті 19 ч.3 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (п.2 Закону України «Про захист прав споживачів»), забороняється як таке, що вводить в оману пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження (п.5).

Відповідно до статей 177, 178 Цивільного кодексу України гроші можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Статтею 32 Закону України «Про Національний банк України» грошовою одиницею України є гривня. Обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Відповідно до ст.193, ч.3 ст.533 ЦКУ види майна, що вважаються валютними цінностями та порядок використання іноземної валюти на території України здійснюється на підставі Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» (далі –Декрет), згідно якого для використання іноземної валюти як засобу платежу або застави на території України необхідно отримати індивідуальну ліцензію.

Згідно п.1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» (далі - Постанова № 483) використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Тобто, цивільна оборотоздатність (обіг) іноземної валюти на території Україні законом або заборонена (за Законом України «Про національний банк України (з 2001 року), або обмежена (за Декретом Міністрів України «Про валютне регулювання та контроль (з 1992 року) та за Цивільним кодексом України (з 2004 року).

Вважаю, що пункт 1.1 Кредитного договору є пропонуванням (ст.634 ЦК) до вільної реалізації продукції (коштів в іноземній валюті – п.17,19,20,23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів) щодо обігу якої існують обмеження (п.5 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів») , є дією Кредитора, що здійснена з використанням нечесної підприємницької практики (ч.1 цієї ж статті цього ж закону), яка вводить споживача в оману (п.2 ч.1 ст.19 цього ж Закону ).

Статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.....

Питання, чи реально відстояти позицію в суді.

[у.zaporozhskiy]

Браття і сестри (по нещастю)! Прошу піддати критикою означені нижче тези. Або я на форумі це обговорення пропустив (прошу вказати), або потрібно було б поговорити...

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про застосування наслідків недійсності нікчемного кредитного договору, захист прав споживача та права власності від порушень

ХХХХ року між мною (далі Позичальник або Споживач) та ХХХХХ, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ХХХХХ(далі – Кредитор або Банк) було укладено кредитний договір ХХХХ(далі – Кредитний договір) (копія додається). Того ж дня ХХХХХХ в забезпечення означеного Кредитного договору між мною та Кредитором було укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ХХХХХ

Рішенням ХХХ ХХХХХ суду від ХХХХХ (копія додається) з мене на користь Кредитора стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі ХХХХ грн. Кредитор отримав виконавчий лист.

Вважаю, що при винесенні рішення, суд виходив з презумпції правомірності правочину ( ст.204 ЦК).

Але Кредитний договір не є правомірними

Відповідно до статей 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину ....

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Кредитор зобов’язується надати на умовах цього Договору грошові кошти в сумі ХХХХ (ХХХХтисяч доларів США (далі –«Кредит» або «кредит»), а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі ХХХХ в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього Договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту ХХХХ гривень за курсом НБУ на день укладання цього Договору, при цьому Сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому Договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті.

Пункт 1.1 Кредитного договору суперечить статті 19 ч.3 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (п.2 Закону України «Про захист прав споживачів»), забороняється як таке, що вводить в оману пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження (п.5).

Відповідно до статей 177, 178 Цивільного кодексу України гроші можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Статтею 32 Закону України «Про Національний банк України» грошовою одиницею України є гривня. Обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Відповідно до ст.193, ч.3 ст.533 ЦКУ види майна, що вважаються валютними цінностями та порядок використання іноземної валюти на території України здійснюється на підставі Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» (далі –Декрет), згідно якого для використання іноземної валюти як засобу платежу або застави на території України необхідно отримати індивідуальну ліцензію.

Згідно п.1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» (далі - Постанова № 483) використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Тобто, цивільна оборотоздатність (обіг) іноземної валюти на території Україні законом або заборонена (за Законом України «Про національний банк України (з 2001 року), або обмежена (за Декретом Міністрів України «Про валютне регулювання та контроль (з 1992 року) та за Цивільним кодексом України (з 2004 року).

Вважаю, що пункт 1.1 Кредитного договору є пропонуванням (ст.634 ЦК) до вільної реалізації продукції (коштів в іноземній валюті – п.17,19,20,23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів) щодо обігу якої існують обмеження (п.5 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів») , є дією Кредитора, що здійснена з використанням нечесної підприємницької практики (ч.1 цієї ж статті цього ж закону), яка вводить споживача в оману (п.2 ч.1 ст.19 цього ж Закону ).

Статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.....

Питання, чи реально відстояти позицію в суді.

Ні, є заборона Президента на визнання кредитних договорів недійсними.

Нажаль.

Головне питання: Яка Ваша головна мета?

[doroshal]

Браття і сестри (по нещастю)! Прошу піддати критикою означені нижче тези. Або я на форумі це обговорення пропустив (прошу вказати), або потрібно було б поговорити...

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про застосування наслідків недійсності нікчемного кредитного договору, захист прав споживача та права власності від порушень

ХХХХ року між мною (далі Позичальник або Споживач) та ХХХХХ, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ХХХХХ(далі – Кредитор або Банк) було укладено кредитний договір ХХХХ(далі – Кредитний договір) (копія додається). Того ж дня ХХХХХХ в забезпечення означеного Кредитного договору між мною та Кредитором було укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки), який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ХХХХХ

Рішенням ХХХ ХХХХХ суду від ХХХХХ (копія додається) з мене на користь Кредитора стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі ХХХХ грн. Кредитор отримав виконавчий лист.

Вважаю, що при винесенні рішення, суд виходив з презумпції правомірності правочину ( ст.204 ЦК).

Але Кредитний договір не є правомірними

Відповідно до статей 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину ....

Пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено, що Кредитор зобов’язується надати на умовах цього Договору грошові кошти в сумі ХХХХ (ХХХХтисяч доларів США (далі –«Кредит» або «кредит»), а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі ХХХХ в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього Договору. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту ХХХХ гривень за курсом НБУ на день укладання цього Договору, при цьому Сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому Договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті.

Пункт 1.1 Кредитного договору суперечить статті 19 ч.3 п.5 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною (п.2 Закону України «Про захист прав споживачів»), забороняється як таке, що вводить в оману пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження (п.5).

Відповідно до статей 177, 178 Цивільного кодексу України гроші можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Статтею 32 Закону України «Про Національний банк України» грошовою одиницею України є гривня. Обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Відповідно до ст.193, ч.3 ст.533 ЦКУ види майна, що вважаються валютними цінностями та порядок використання іноземної валюти на території України здійснюється на підставі Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютний контроль» (далі –Декрет), згідно якого для використання іноземної валюти як засобу платежу або застави на території України необхідно отримати індивідуальну ліцензію.

Згідно п.1.5. Постанови НБУ № 483 від 14.10.2004 «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» (далі - Постанова № 483) використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Тобто, цивільна оборотоздатність (обіг) іноземної валюти на території Україні законом або заборонена (за Законом України «Про національний банк України (з 2001 року), або обмежена (за Декретом Міністрів України «Про валютне регулювання та контроль (з 1992 року) та за Цивільним кодексом України (з 2004 року).

Вважаю, що пункт 1.1 Кредитного договору є пропонуванням (ст.634 ЦК) до вільної реалізації продукції (коштів в іноземній валюті – п.17,19,20,23 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів) щодо обігу якої існують обмеження (п.5 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів») , є дією Кредитора, що здійснена з використанням нечесної підприємницької практики (ч.1 цієї ж статті цього ж закону), яка вводить споживача в оману (п.2 ч.1 ст.19 цього ж Закону ).

Статтею 42 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.....

Питання, чи реально відстояти позицію в суді.

Зайдітьдо єдиного державного реєстру судових рішень і ви побачити всю картину по нікчемності договорів. На мою думку такий позов суд не визнає на першому засіданні. Подумайте .може існують інші підстави та обставини.

[devora]

Визнати КД недійсним по валютних підставах з огляду на офіційну позицію вищих судових інстанцій, на жаль, не вдасться. Але питання валюти можна використати трохи в іншому ракурсі, а для цього необхідно мати додаткову інформацію про сам кредит.

Опишіть ситуацію, можливо, є варіанти.

[radiohead]

Ні, є заборона Президента на визнання кредитних договорів недійсними.

Нажаль.

Головне питання: Яка Ваша головна мета?

______________

Заборона - віртуальна, чи є офіційний док? Просто я жодного разу, ані в зразках позовних заяв, ані в реєстрі судових рішень не бачив ТАКОЇ ПІДСТАВИ

[alexburko]

Ні, є заборона Президента на визнання кредитних договорів недійсними.

Нажаль.

Головне питання: Яка Ваша головна мета?

______________

Заборона - віртуальна, чи є офіційний док? Просто я жодного разу, ані в зразках позовних заяв, ані в реєстрі судових рішень не бачив ТАКОЇ ПІДСТАВИ

Заборона адміністративна (телефонне право).

[у.zaporozhskiy]

Ні, є заборона Президента на визнання кредитних договорів недійсними.

Нажаль.

Головне питання: Яка Ваша головна мета?

______________

Заборона - віртуальна, чи є офіційний док? Просто я жодного разу, ані в зразках позовних заяв, ані в реєстрі судових рішень не бачив ТАКОЇ ПІДСТАВИ

Він наголошував на цьому в інтерв'ю.

Тому Вам треба визначитися з метою подання такого позову.

[xbiz]

Ні, є заборона Президента на визнання кредитних договорів недійсними.

Нажаль.

Головне питання: Яка Ваша головна мета?

Панове, не тиснить на radiohead.

Людина ще не визначилась.

Це ознаки стадії, коли бажання передує за обставини та можливості.

Alexburko, подивись на свої ж пости за 2011 рік, там таке ж полум*яне бажання та незрозумілість їх неадекватності відображення у житті!

Шановний radiohead.

Вчиться, вчиться, вчиться!

Робить спроби, помиляйтеся, але це будуть цілком Ваші помилки!

Зробить все можливе, щоб наслідки Ваших помилок були найменшими для Вас. В такому випадку Вам буде легше йти Вашим шляхом!

Згоден з y.voronizhskiy, Вам, насамперед, треба визначитись з метою Ваших дій.

Скласти план дій.

Та приготуватись до ДОВГОЇ осадної боротьби з ворогом, який на цю мить більше за Вас. Але - не сильніше!

Бити цих банк-дитів можна та потрібно, про це є докази на цьому сайті, та серед учасників форуму.

ВДАЧІ!!!

[radiohead]

Панове, не тиснить на radiohead.

Я визначився і давно слідкую за антрейдівським пінг-понгом. Маю конкретно визначену ціль. Але ви, браття та сестри, не уважні. Я питаю вашої думки по конкретній темі - ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів"- ..пропонування до вільної реалізації продукції, щодо якої існують обмеження.... Не через те, щоб "поболтать", а для отримання реальних (законних, не телефонних) заперечень. Може їх немає? Тоді це ще одна підстава для подання позову позичальником, який програв всі інше підстави.

[radiohead]

Він наголошував на цьому в інтерв'ю.

Для, цікавості... Дайте, буль-ласка посилання (ссилку) на вказане інтерв'ю. Пропоную спілкування, з Вашого боку, російською.

[у.zaporozhskiy]

Панове, не тиснить на radiohead.

Я визначився і давно слідкую за антрейдівським пінг-понгом. Маю конкретно визначену ціль. Але ви, браття та сестри, не уважні. Я питаю вашої думки по конкретній темі - ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів"- ..пропонування до вільної реалізації продукції, щодо якої існують обмеження.... Не через те, щоб "поболтать", а для отримання реальних (законних, не телефонних) заперечень. Може їх немає? Тоді це ще одна підстава для подання позову позичальником, який програв всі інше підстави.

Для цієї мети ніяких заперечень немає.

Але суддя буде посилатися в мотивувальній частині на те, що банк мав право укладати кредитний договір в іноземній валюті.

[xbiz]

Для цієї мети ніяких заперечень немає.

Але суддя буде посилатися в мотивувальній частині на те, що банк мав право укладати кредитний договір в іноземній валюті.

Як це не прикро, але згоден.

Почитайте постанови ВСУ за 2012 рік. Там укладеність договорів у валюті - усталена фразеологія.

Ген. ліцензія є - досить. Змість вже нікого не цікавить. НА ЖАЛЬ!

Питання з інд. ліцензіями - доведено до рефлексу: "... оскільки граничні суми законом не визначені, то вона не потрібна ..."

Нікчемність договорів, на мою думку, - "непахане поле". Але заходити до нього з боку "валютності" - марне використання спроби.

ИМХО

Але, все одно - ВДАЧІ Вам!!!

[radiohead]

--Для цієї мети ніяких заперечень немає.

Але суддя буде посилатися в мотивувальній частині на те, що банк мав право укладати кредитний договір в іноземній валюті.--

Має право (хоча і сумнівне - Постанова НБУ - не закон, а пунктом 1.8 Постанови НБУ скасовано вимогу Закону (Декрету)) Але питання не в цьому. Банк має право надавати засіб платежу (кредитні кошти), який обмежено в обороті без обмежень будь-кому, якщо Позичальник (отримувач коштів) - не Споживач. Якщо Позичальник Споживач - в дію ступає ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів" в даному випадку - п.5 ч.3 ст.19.

[у.zaporozhskiy]

--Для цієї мети ніяких заперечень немає.

Але суддя буде посилатися в мотивувальній частині на те, що банк мав право укладати кредитний договір в іноземній валюті.--

Має право (хоча і сумнівне - Постанова НБУ - не закон, а пунктом 1.8 Постанови НБУ скасовано вимогу Закону (Декрету)) Але питання не в цьому. Банк має право надавати засіб платежу (кредитні кошти), який обмежено в обороті без обмежень будь-кому, якщо Позичальник (отримувач коштів) - не Споживач. Якщо Позичальник Споживач - в дію ступає ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів" в даному випадку - п.5 ч.3 ст.19.

Я не проти, але мотивування з боку судді буде таким, так що пробуйте.