Внимание! Вопрос по ипотеке.

[у.zaporozhskiy]

спасибо за дополнение

нотариус выдал свидетельство на право собственности нужно  было  провести государственную регистрацию права собственности для этого нужно было собрать пакет документов.

один   из  документов  это  ТП  (технический  паспорт  помещения)  он выдается  при проведении текущей технической инвентаризации ,проводит ее БТИ.

на   то  время,  когда  все  это  происходило  в  помещении  была очень серьезная ПЕРЕПЛАНИРОВКА !

реально  было  5 помещений - а в ТП который подали в пакете документов на регистрацию права собственности 12 помещений, инвентаризацию провели на бумаге, право собственности зарегистрировали.

По ситуации, подпадала ли перепланировка под реконструкцию или эта была обычная перепланировка?

Это нежилое имущество склад.

можно     ли      отменить    только   процедуру   регистрации   права собственности  з  вилученням № з реестрового запису?

 

[xlopovidr]

В Закарпатье банк регистрирует на третьих лиц по ипотечному застереженню. Это может произойти на любой стадии стяжания или до стяжания. 

[у.zaporozhskiy]

В Закарпатье банк регистрирует на третьих лиц по ипотечному застереженню. Это может произойти на любой стадии стяжания или до стяжания. 

Это не только в Закарпатье.

Такая регистрация возможна, если она предусмотрена договором, но только в пользу банка, а не третьих лиц.

В данном случае, было бы хорошо инициировать судебный процесс, что бы заблокировать возможность такого переоформления.

Откуда информация, что такое переоформление происходит?

Возможно такое переоформление происходит на основании решения суда.

Нужно изучать обстоятельства Вашего дела.

[xlopovidr]

Та я не жалуюсь, а констатирую. Ипотечне застереження предусмотрено договором. По нему банк фактически получает право собственности после окончания срока исполнения обязательств и посему у него возникает право на продажу третьему лицу как от имени собственника. 

[Obelix]

Еслиб это застереження работало, банки бы в суд не обращались.

Тем более Приват

С этим застереженням очень большие проблемы.

Зы. Нефиг шугать заемщиков страшилками

[у.zaporozhskiy]

Еслиб это застереження работало, банки бы в суд не обращались.

Тем более Приват

С этим застереженням очень большие проблемы.

Зы. Нефиг шугать заемщиков страшилками

Согласен.

Например, Приват имея решения с правом продажи третьим лицам уже второй год не может ничего сделать с квартирой.

В результате подали иск на выселение вновьпрописанных людей.

Но кто мешает снова прописать людей?

Кому нужна квартира с прописанными в ней людьми еще и по рыночной стоимости?

[xlopovidr]

Как по мне прописанные люди это не помеха. Продается квартира и они очень просто лишаются права пользования жилым помещением через суд. При не исполнении решения суда они насильно будут выселены исполнительной.

[Obelix]

На сделки с недвигой и детьми нужно разрешение опеки.

Пусть продают если получат такое.

[у.zaporozhskiy]

На сделки с недвигой и детьми нужно разрешение опеки.

Пусть продают если получат такое.

Я просто не дописал, что один из людей зарегистрированных в квартире это ребенок.

[Obelix]

Мы это понели без слов

[alexburko]

Та я не жалуюсь, а констатирую. Ипотечне застереження предусмотрено договором. По нему банк фактически получает право собственности после окончания срока исполнения обязательств и посему у него возникает право на продажу третьему лицу как от имени собственника. 

ВСУ: право собственности по ипотечной оговорке, - исключительно через решение суда.

 

Не волнуйтесь сильно.

[Obelix]

Та банковские титушки сюда заходят, шоб несмышленышей пожухать.

Но деды не дают молодняк в обиду

[у.zaporozhskiy]

Та банковские титушки сюда заходят, шоб несмышленышей пожухать.

Но деды не дают молодняк в обиду

Ситуация:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41900520

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   826/12175/14                                            Головуючий у 1-й інстанції:   Арсірій Р.О.                                                                                         Суддя-доповідач:  Карпушова О.В.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

03 грудня 2014 року                                                                                            м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, представник відповідача Ніколайчук Н.М., третя особа - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", ОСОБА_5,  про визнання дій протиправними, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

           18.08.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", ОСОБА_5, про визнання протиправними дії відповідача по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (номер запису про право власності 6044734) про реєстрацію права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;   скасування Рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13851473 від 18.06.2014 року про проведення державної реєстрації права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;   скасування запису відповідача (номер запису про право власності 6044734, дата реєстрації 28.06.2014) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

          Позов обґрунтовано тим, що дії відповідача по реєстрації права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі-нерухоме майно) є протиправними, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення такої реєстрації права власності на нерухоме майно підлягають скасуванню, оскільки відповідачем при реєстрації права власності на нерухоме майно за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було порушено вимоги п.41 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 та пп.15, 39 та 46 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, з огляду на скасування у судовому порядку рішення КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 року щодо реєстрації права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно, яке належало на праві власності позивачу.

          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

          Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2014 року № 13851473, яким, фактично, зроблено перенос права власності на нерухоме майно, зареєстроване за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» 20.11.2012 року з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 12.08.2011 року № 2073, по якому право власності вже виникло та було зареєстроване. Крім того, у відповідача були відсутні підстави для відмови ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в реєстрації (фактично, переносу даних) за ним права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про яке містився в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

          Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

          Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами аналогічними в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, представник відповідача та ОСОБА_5 заперечував проти її задоволення, інші сторони до   апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач був власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 129,10 кв. м., що підтверджено свідоцтвом про право власності від 22.01.2008 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

12.08.2011 року між позивачем (позичальник) та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (кредитодавець) був укладений Кредитний договір № К-182/11, згідно якого позивач отримав від кредитодавця грошові кошти (кредит) в розмірі 150 000,00 дол. США із строком повернення до 11.08.2012 року (включно).

В забезпечення виконання умов Кредитного договору № К-182/11 від 12.08.2011 року стосовно повернення суми кредиту у розмірі 150 000,00 дол. США в строк не пізніше 11.08.2012 року, сплати штрафних санкцій, пені, відшкодувань та інших платежів, передбачених зазначеним Кредитним договором, між позивачем та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» були укладені наступні договори:

- іпотечний договір від 12.08.2011 року зареєстрований в реєстрі за № 2071, за яким позивач (Іпотекодавець) передав ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (Іпотекодержатель) в іпотеку належну йому на праві приватної власності трьохкімнатну квартиру, жилою площею 76,40 кв.м., загальною площею 129,60 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (предмет іпотеки). Згідно п.6.2., п.6.3. цього договору, у випадках невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором, кредитним договором або чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством. Іпотекодержатель вправі задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги, передбачені кредитним договором та цим договором, у повному обсязі.

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2073, за яким позивач (Іпотекодавець) зобов'язувався передати, а Іпотекодержатель (ПАТ «Ерде Банк») зобов'язувався прийти у власність за вартістю і на умовах визначених даним Договором, належну іпотекодавцю на праві приватної власності трикімнатну квартиру, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка розташована АДРЕСА_1. Підписанням цього договору сторони домовилися про перехід права власності на об'єкт нерухомості - предмет іпотеки до Іпотекодержателя після спливу 31-денного строку з моменту надсилання на адресу Іпотекодавця письмової Вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги. Якщо порушення, викладені в письмовій вимозі не будуть усуненні у тридцятиденний строк, то вважатиметься, що Іпотекодавць передав у власність Іпотекодержателя предмет іпотеки наступного календарного дня після закінчення тридцятиденного строку. Згідно п.4.2. Договору, цей договір про задоволення вимог іпотекодержателя є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на об'єкт нерухомості, згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Позивач в момент підписання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2073, фактично дав згоду на перехід до ПАТ «Ерде Банк» права власності на об'єкт нерухомості - предмет іпотеки, у разі невиконання ним у повному обсязі зобов'язання за Кредитним договором № К-182/11 від 12.08.2011 року протягом 31-денного строку з моменту отримання від ПАТ «Ерде Банк» письмової Вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу норм ч. 1 ст.33, ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» вбачається, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Цю норму містить ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно матеріалів справи, через не виконання позивачем своїх зобов'язань перед кредитодавецем по Кредитному договору № К-182/11 від 12.08.2011 року станом на 11.08.2012 року, ПАТ «ЕРДЕ БАНК» було вручено позивачу 20.08.2012 року лист-повідомлення (вимогу) про порушення основного зобов'язання від 13.08.2012 року № 4920/1 з вимогою добровільного виконання зобов'язання щодо повернення простроченої заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання відповідної вимоги та попередженням про наслідки невиконання зобов'язання, зокрема, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Позивачем відповідне зобов'язання не було виконано - не повернув прострочену заборгованість у строки, визначені у вимозі ПАТ «ЕРДЕ БАНК» від 13.08.2012 року № 4920/1, тим самим, порушуючи умови кредитного договору, іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, 14.09.2012 року Кредитним комітетом ПАТ «ЕРДЕ БАНК» (протокол №1131/1 від 14.09.2012 року) було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки позивача та реєстрацію права власності на предмет іпотеки в БТІ.

20.11.2012 року КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» проведена державна реєстрація предмета іпотеки за ПАТ «ЕРДЕ БАНК», внесено відповідний запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності та надано витяг № 36327529 про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер 34349053, номер запису 45370 в книзі 541-50,125) на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року № 2073.

Не погоджуючись з проведеною зазначеною реєстрацією, ОСОБА_2 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (справа № 826/16627/13-а) до КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просив суд:

1. визнати протиправними дії відповідача 1 по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

2. скасувати рішення відповідача 1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «ЕРДЕ БАНК»;

3. скасувати запис відповідача 1 (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

4. зобов'язати відповідача 2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/16627/13-а від 28.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року, зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені лише в частині визнання протиправними дії відповідача 1 щодо реєстрації права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно та скасування рішення відповідача 1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на нерухоме майно. У задоволенні вимог про скасування запису відповідача 1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на нерухоме майно та зобов'язання відповідача 2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на нерухоме майно було відмовлено.

Крім того, вказаним судовим рішенням не ставився під сумнів сам факт законності переходу права власності на нерухоме майно від ОСОБА_2 до ПАТ «ЕРДЕ БАНК» за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року № 2073, а лише вказано на порушення органом реєстрації процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Окрім цього, зазначеним судовим рішенням ОСОБА_2 було роз'яснено про можливість звернення до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на відповідне нерухоме майно.

Згідно ст.2 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Тобто, згідно п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач мав право перенести до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, проведеної до 1 січня 2013 року, що містяться в інформаційних системах, а також, у разі подання заінтересованою особою (в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав) заяви про скасування записів Державного реєстру, відповідно, внести запис про скасування державної реєстрації прав.

Крім того, буд-яких заяв про внесення відповідного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на відповідне нерухоме майно відповідно до судового рішення у справі № 826/16627/13-а від 28.11.2013 року, що набрало законної сили, яким скасоване рішення КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 року про реєстрацію за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на нерухоме майно, позивачем до відповідача не подавалося, що свідчить про свідоме нехтуванням наданим йому правом.

Проте, 28.05.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК» звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з додаванням до неї відповідного пакету документів, у тому числі: договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2073, листа-повідомлення (вимогу) про порушення основного зобов'язання від 13.08.2012 року № 4920/1 та витяги про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, розглядає заяву, подані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення.

Орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, після прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, забезпечує, зокрема, внесення запису про державну реєстрацію на підставі рішення, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Згідно доводів відповідача, на виконання зазначених законодавчих вимог, ним був відсканований та направлений на розгляд до Державної реєстраційної служби України пакет документів, поданий 28.05.2014 року ПАТ «ЕРДЕ БАНК», для реєстрації за ним права власності на нерухоме майно.

17.06.2014 року відповідачем було проведено перевірку заяв, які були направлені на розгляд Державної реєстраційної служби України, за результатом якої встановлено, що 16.06.2014 року заява ПАТ «ЕРДЕ БАНК» № 6790732 повернута до відповідача без прийняття будь-якого рішення (без розгляду), оскільки за змістом п.1 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, дія цього Порядку не поширюється на випадки подання заяв щодо, крім іншого, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Провівши обов'язковий консолідований пошук, відповідачем було встановлено, що 20.11.2012 року за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» вже зареєстроване право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер запису 34349053) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року № 2073, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що підтверджується даними Реєстру прав власності на нерухоме майно

Тобто, судом першої інстанції правильно зазначено, що прийнятим рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2014 року № 13851473 відповідачем фактично зроблено перенос права власності на нерухоме майно, зареєстроване за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» 20.11.2012 року з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 12.08.2011 року № 2073, по якому право власності вже виникло та було зареєстроване.

Судом першої інстанції також правильно зроблено висновок про те, що навіть скасування державної реєстрації за ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на нерухоме майно у зв'язку з порушенням процедури її проведення, жодним чином не відновить права позивача, оскільки він фактично не є власником нерухомого майна, оскільки наявний факт переходу до ПАТ «ЕРДЕ БАНК» права власності на об'єкт нерухомості - предмет іпотеки за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 року, у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань по Кредитному договору № К-182/11 від 12.08.2011 року, що позивачем не оскаржується та не заперечується.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, на даний час, власником відповідного нерухомого майна є третя особа ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2014 року № 386, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2014 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.06.2014 року № 14018595.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути   підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими   засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.          

Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 р., залишити без задоволення.                            

          Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк", ОСОБА_5,  про визнання дій протиправними, скасування рішення, залишити без змін.                  

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

       Колегія суддів:                                                                                  О.В. Карпушова                            

                                                                                                                         О.В. Епель

                                                                                                    М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя                                                                 Карпушова О.В.            

Судді:                                                                                           Епель О.В.

                                                                                                                    Кобаль М.І.

                                                                                                                                

                                                                                                                              

 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42201070

 

Державний герб України

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 грудня 2014 року                              м. Київ                                        К/800/67960/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Чалий С.Я., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним  та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

         Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

           За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

          Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

             Керуючись 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

   у х в а л и в :

            Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України                                                                                                 С.Я.Чалий

                                                                                  

 

[у.zaporozhskiy]

Здесь серия решений, где были признаны незаконными действия Киевского БТИ:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/35752614

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року                             08:30                                                    №826/16627/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна  Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до1. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 2. Реєстраційна служба Головного управління юстиції м. Києвапровизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

23.10.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (надалі - Відповідач-1/БТІ), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.  Києві (надалі - Відповідач-2), третя особа Приватне акціонерне товариство «Ерде Банк» (надалі - ПАТ  «Ерде Банк»/Банк), в якому просить суд:

1.          Визнати протиправними дії Відповідача-1 по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2.          Скасувати запис Відповідача-1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3.          Зобов'язати Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

05.11.2013 р., до судового розгляду справи по суті, від Позивача надійшла заява паро уточнення позовних вимог (вх. №03-4/76398 від 05.11.2013 р.). в яких просить суд:

1. Визнати протиправними дії Відповідача-1 по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Скасувати рішення Відповідача-1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк».

3. Скасувати запис Відповідача-1 (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. Зобов'язати Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем-1 вимог Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) (надалі - Закон №898), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) (надалі - Закон №1952), Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002  р. №7/5 (в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційних дій) (надалі - Положення №7/5), та як наслідок, просить суд зобов'язати Відповідача-2 (відповідно до покладених на нього завдань) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вірний запис про власника нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання з'явився представник Відповідача-1, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в позові відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про те, що під час реєстрації права власності на нерухоме майно Відповідач-1 діяв в рамках та згідно вимог законодавства, та жодним чином не порушував прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача. При цьому, Відповідачем-1 акцентувалась увага, що Закон №1952 передбачає вичерпні документи, які необхідно подавати під час проведення реєстрації права власності, а також вказаний Закон №1952 містить вичерпні підстави для відмови в проведенні державної реєстрації.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був належним чином повідомлений, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання з'явився представник третьої особи, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити та зазначає про те, що при прийнятті рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на предмет іпотеки на Банк в органах БТІ скористався правами, наданими Кредитним договором, Іпотечним договором, Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя та нормами діючого законодавства України, що регулює порядок набуття права власності, а отже вважає, що усі твердження та доводи Позивача є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника Відповідача-2, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача1, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру від 22.01.2008 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №38-С/КІ, Позивач був власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

12.08.2011 р. між Позивачем та ПАТ «Ерде Банк» був укладений Кредитний договір №К-182/11 (надалі - Кредитний договір №К-182/11), відповідно до якого Позивач отримав кредит в розмірі 150  000,00 доларів США із строком повернення до 11.08.2012 р.

На забезпечення виконання Кредитного договору №К-182/11 між Позивачем та Банком були укладені, наступні договори:

ь          Іпотечний договір від 12.08.2011 р., зареєстрований в реєстрі за №2071, у відповідності з яким Позивач (Іпотекодавець) передав Банку (Іпотекодержатель) в іпотеку належну йому квартиру (за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 129,10 кв. м.) з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору №К-182/11 (надалі - Іпотечний договір №2071);

ь          Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 р., зареєстрований в реєстрі за №2073, відповідно до якого Іпотекодавець (Позивач) зобов'язується передати, а Іпотекодержатель (ПАТ  «Ерде Банк») зобов'язується прийти у власність за вартістю і на умовах визначених даним Договором, належну на праві власності трикімнатну квартиру, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка розташована АДРЕСА_1 (надалі - Договір № 2073).

Відповідно ст.35 Закону №898 у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Оскільки, станом на 11.08.2012 р. Позивач кредитні кошти не повернув, Банк 20.08.2012 р. вручив Позивачу лист-вимогу №4920/1 від 13.08.2012 р. з вимогою погасити борг за Кредитним договором №К-182/11 та попередив про можливість стягнення боргу за заставленим майном.

14.09.2012 р. Кредитним комітетом ПАТ «Ерде Банк» (протокол №1131/1 від 14.09.2012 р.) було прийнято рішення: звернення стягнення на предмет іпотеки Позивача (трикімнатної квартири, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1) та реєстрацію права власності на предмет іпотеки в БТІ.

08.10.2012 р. Банк звернувся до Відповідача-1 із Заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №164451 (КВ-2012) від 08.10.2012 р., до якого було надано такі документи: квитанції про сплату мита за реєстраційні дії та надання витягу; Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32560664 від 12.08.2011 р.; Свідоцтво про право власності від 22.01.2008 р.; Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №30952504 від 12.08.2011 р.; Довідка про показники об'єкта нерухомого майна №14936 від 08.08.2011 р.; лист-повідомлення про порушення основного зобов'язання №4920/1 від 13.08.2012 р.; довіреність на представника; свідоцтво ПАТ «Ерде Банк» №5790/1 від 24.09.2012 р.; заяву ПАТ «Ерде Банк» №5789/1 від 24.09.2012 р.; Свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ  «Ерде Банк»; Витяг із ЄДРПОУ щодо ПАТ «Ерде Банк».

20.11.2012 р. Відповідачем-1 було проведено державну реєстрацію предмета іпотеки за ПАТ «Ерде Банк», внесено запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» та надано витяг №36327529 про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер 34349053, номер запису 45370 в книзі 541-50,125) на підставі Договору №2073.

18.04.2013 р. ПАТ «Ерде Банк» листом №2143 повідомив Позивача про те, що згідно Витягу №36327529 від 20.11.2012 р. Відповідачем-1 здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» на підставі Договору №2073.

Не погоджуючись з проведеною реєстрацією права власності на квартиру, а також вважаючи що Відповідачем-1 були порушені права та інтереси Позивача, останній звернувся до суду за їх захистом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.182 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зафіксовано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень регулюється положеннями Закону №1952. При цьому, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 р.V Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зафіксовано, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Аналогічні за змістом повноваження комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації зафіксовано в п.1.3 Положення №7/5.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В ч.3 ст.16 Закону №1652 зазначається, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, мають бути подані документи, які передбачені чинним законодавством.

Водночас, ч.2 ст.15 Закону №1952 вказано, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 р. (надалі - Порядок №703) цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

В п.34 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у п.27 і п.28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці); завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка); заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Крім того, відповідно до п.2.7 Положення №7/5 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Тимчасовим положенням №7/5, необхідно також надати: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов"язання у не менше ніж трицятиденний строк та попереджає про звернення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Державного реєстру іпотек, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.

Водночас, як встановлено судом із матеріалів справи, що не спростовано Відповідачем-1, Банк не подавав разом із заявою документи, які передбачені положеннями п.34 Порядку №703 та Положенням №7/5, зокрема:

ь          звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці);

ь          витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації права власності може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Водночас, суд критично сприймає посилання представників Відповідача-1 та Банку, що під час проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки (квартиру), БТІ не повинно було керуватись п.2.7 Положення №7/5, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Відповідача-1, при проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно, БТІ керувалось п.4.1 та п.5.2 Договору №2073. При цьому, в підтвердження своєї позиції Відповідач-1 зазначає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя не є тотожнім договору іпотеки, а тому реєстрація має проводитись на підставі загальних положень Положення №7/5, що регулюють реєстрацію права власності на нерухоме майно (зокрема, п.2.1-2.5 Положення №7/5).

Однак, суд критично ставиться до позиції Відповідача-1, адже відповідно до положень ч.3 ст.36 Закону №898 договір про задоволення вимог іпотекодержателя прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору іпотеки, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.37 Закону №898 передбачено, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не спростовано Відповідачем-1, що БТІ було допущено порушення в частині приймання та перевірки повного пакету документів, поданих для реєстрації права власності на нерухоме майно, що призвели до прийняття незаконного рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» із наступним внесенням відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїх рішеннях, зокрема: постановах від 12.06.2012 р. по справі №К/9991/12927/12, від 23.04.2013 р. по справі К/9991/38198/12, від 26.06.2012 р. по справі №К/9991/75454/11.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог Позивача, а саме: визнати протиправними дії Відповідача-1 щодо реєстрації прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення Відповідача-1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк».

Щодо позовної вимоги Позивача про скасування запису Відповідача-1 (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ  «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Порядок внесення записів до Реєстру прав власності, що здійснювало БТІ, було передбачено Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 28.01.2003 р.

Однак, станом на дату судового засідання, наказом Міністерства юстиції України №2102/22414 від 08.12.2012 р. «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» вказаний Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно був скасований, та затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Натомість, Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, та затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень не передбачає можливості внесення будь-яких нових записів (відомостей) до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, дана позовна вимога Позивача задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Згідно до ст.2 Закону №1952 (в редакції станом на дату судового засідання) єдиною держаною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

При цьому, відповідно до ст.6 Закону №1952 (в редакції станом на дату судового засідання) систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Таким чином, виходячи з положень вимог Закону №1952, станом на дату судового засідання реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють виключно державні реєстратори Державної реєстраційної служби, а також нотаріуси, в якості спеціальних суб'єктів реєстрації речових прав та обтяжень.

Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 р. затверджено Положення про Державну реєстраційну службу України, згідно пп.10 п.4 яким саме на даний орган та його структурні підрозділи покладено обов'язок здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Наказом Міністерства юстиції України №350/5 від 02.03.2012 р. затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та організацію проведення особистого прийому громадян у Державній реєстраційній службі України (надалі - Інструкція №350/5), якою передбачена можливість особи звернутися з усним або письмовим зверненням до Державної реєстраційної служби, в якому буде викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Так, п.1.2 Інструкції №350/5 передбачено, що Державна реєстраційна служба України у роботі з письмовими та усними зверненнями громадян має забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реального поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням, повною мірою реалізуючи при цьому визначені законодавством повноваження.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку що Позивач має змогу самостійно звернутись до Відповідача-2 із відповідною заявою про внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Водночас, жодних доказів тієї обставини, що Відповідач-2 не внесе відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивачем не надано.

При цьому, відповідно до положень ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Проте, судом не встановлено, а Позивачем не вказано жодних дій що вчинив Відповідач-2, які б порушували законні права та охоронювані інтереси Позивача.

Як наслідок, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача-2 внести запис в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог..

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню Позивачу.

Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1.

3.          Скасувати рішення Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 р., номер запису 45370 в книзі 541-50,125 щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1.

4.          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5.          Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. із місцевого бюджету м. Києва, направлених на асигнування діяльності Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                               Б.В. Санін

 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38856391

 

Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   826/16627/13-а                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Санін Б.В.                                                                                           Суддя-доповідач:  Оксененко О.М.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

15 травня 2014 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів -  Бистрик Г.М.,  Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2, представників третьої особи -   Щербака Є.М., Васильєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариство «Ерде Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, третя особа: публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва, третя особа: публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк»; скасувати запис (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5 Скасувано рішення Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 р., номер запису 45370 в книзі 541-50,125 щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_5 В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду             першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру від 22.01.2008 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №38-С/КІ, позивач був власником трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

12.08.2011 р. між позивачем та ПАТ «Ерде Банк» був укладений кредитний договір №К-182/11, відповідно до якого позивач отримав кредит в розмірі 150 000,00 доларів США із строком повернення до 11.08.2012 р.

На забезпечення виконання Кредитного договору №К-182/11 між Позивачем та Банком були укладені наступні договори: іпотечний договір від 12.08.2011р., зареєстрований в реєстрі за №2071, у відповідності з яким позивач (Іпотекодавець) передав Банку (Іпотекодержатель) в іпотеку належну йому квартиру (за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 129,10 кв. м.) з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору №К-182/11 (надалі - Іпотечний договір №2071); Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 р., зареєстрований в реєстрі за №2073, відповідно до якого Іпотекодавець (Позивач) зобов'язується передати, а Іпотекодержатель (ПАТ «Ерде Банк») зобов'язується прийти у власність за вартістю і на умовах визначених даним Договором, належну на праві власності трикімнатну квартиру, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

          Так як, станом на 11.08.2012 р. позивач кредитні кошти не повернув, Банк 20.08.2012 р. вручив Позивачу лист-вимогу №4920/1 від 13.08.2012 р. з вимогою погасити борг за Кредитним договором №К-182/11 та попередив про можливість стягнення боргу за заставленим майном.

14.09.2012 р. Кредитним комітетом ПАТ «Ерде Банк» (протокол №1131/1 від 14.09.2012 р.) було прийнято рішення: звернення стягнення на предмет іпотеки Позивача (трикімнатної квартири, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) та реєстрацію права власності на предмет іпотеки в БТІ.

08.10.2012 р. Банк звернувся до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №164451 (КВ-2012) від 08.10.2012 р., до якого було надано такі документи: квитанції про сплату мита за реєстраційні дії та надання витягу; Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32560664 від 12.08.2011 р.; Свідоцтво про право власності від 22.01.2008 р.; Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №30952504 від 12.08.2011 р.; Довідка про показники об'єкта нерухомого майна №14936 від 08.08.2011 р.; лист-повідомлення про порушення основного зобов'язання №4920/1 від 13.08.2012 р.; довіреність на представника; свідоцтво ПАТ «Ерде Банк» №5790/1 від 24.09.2012 р.; заяву ПАТ «Ерде Банк» №5789/1 від 24.09.2012 р.; Свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ «Ерде Банк»; Витяг із ЄДРПОУ щодо ПАТ «Ерде Банк».

20.11.2012 р. комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було проведено державну реєстрацію предмета іпотеки за ПАТ «Ерде Банк», внесено запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» та надано витяг №36327529 про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер 34349053, номер запису 45370 в книзі 541-50,125) на підставі Договору №2073.

18.04.2013 р. ПАТ «Ерде Банк» листом №2143 повідомив позивача про те, що згідно Витягу №36327529 від 20.11.2012 р. комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» на підставі Договору №2073.

Не погоджуючись з вказаними діями комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», та вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що БТІ було допущено порушення в частині приймання та перевірки повного пакету документів, поданих для реєстрації права власності на нерухоме майно, що призвели до прийняття незаконного рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» із наступним внесенням відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі по тексту Закон №1952-ІV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

У відповідності до статті 2 названого закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В ч.3 ст.16 Закону №1652 зазначається, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації права власності може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно до ч.2 ст.15 Закону №1952 перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 р. (надалі - Порядок №703) цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

В п.34 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у п.27 і п.28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці); завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка); заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин було чинним Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (далі по тексту Тимчасове положення №7/5).

Відповідно до п. 1.3 даного Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

З метою надання інформації про зареєстровані права власності на нерухоме майно або про відсутність зареєстрованих прав наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року №7/5 також затверджений «Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно».

Згідно зазначеного Порядку, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснює бюро технічної інвентаризації (БТІ), тобто відповідач; держателем Реєстру прав власності на нерухоме майно є Міністерство юстиції України, яке забезпечує функціонування Реєстру; адміністратором Реєстру прав власності на нерухоме майно визначено державне підприємство «Інформаційний центр».

Пунктом 1.4 Тимчасового положення №7/5 встановлено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п.1.7 названого положення, реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Відповідно до п. 1.12 Порядку ведення Реєстру прав власності, рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.2 Тимчасового положення № 7/5 встановлено, що заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідно до п. 2.7 Тимчасового положення № 7/5 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Положенням, необхідно також надати, зокрема, завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.36 Закону №898 договір про задоволення вимог іпотекодержателя прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору іпотеки, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №898 передбачено, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що положення вимоги п. 2.7 Тимчасового положення поширюються також на проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки за ст. 37 Закону України «Про іпотеку» такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до застереження в іпотечному договорі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання апелянта на те, що під час проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки (квартиру), БТІ не повинно було керуватись п.2.7 Положення №7/5, оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя не є тотожнім договору іпотеки, а тому відповідач правомірно при проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно керувався п.4.1 та п.5.2 Договору №2073.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Банк не подавав разом із заявою документи, які передбачені положеннями п.34 Порядку №703 та Положенням №7/5, зокрема: звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці);        витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.

Отже, в зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що БТІ було допущено порушення в частині приймання та перевірки повного пакету документів, поданих для реєстрації права власності на нерухоме майно, що призвели до прийняття незаконного рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» із наступним внесенням відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому позовна вимога, що стосується визнання протиправними дій комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування рішення комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк».

         Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а  висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

          З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариство «Ерде Банк» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року - без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                        О.М. Оксененко

          Судді:                                                    

                                                                                                                   Г.М. Бистрик

                                                                                                                  О.В. Карпушова

Ухвалу в повному тексті виготовлено 20.05.2014 року.          

.

Головуючий суддя                                                                 Оксененко О.М.            

Судді:                                                                                           Бистрик Г.М.

                                                                                                                    Карпушова О.В.

                                                                                                                                

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39213421

 

Державний герб України

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 червня 2014 року                    м. Київ                    К/800/29346/14

Суддя Вищого адміністративного суду України  Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу ПАТ "Ерде Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за позовом  ОСОБА_1  до  КП "Київське міське Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" , Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві  про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності позивачу, скасовано рішення Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 р., номер запису 45370 в книзі 541-50,125 щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за зазначеною адресою і яка належала на праві власності  позивачу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Ерде Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          О.В. Калашнікова

                                                                    
 

[у.zaporozhskiy]

какой из способов защиты прав лучше выбрать, если банк переоформил на себя право собственности на предмет ипотеки на основании оговорки (даже договора об удовлетворении требований ипотекодержателя) и на данный момент квартира банк продана  новому собственнику?

 

Конкретно, БТИ да и банк нарушили положения п.34 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у п.27 і п.28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці); завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка); заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

 

Не было отправлено требование с предупреждением об обращении взыскания на предмет ипотеки.

 

Но в решении установлено немного иное.

[у.zaporozhskiy]

Возможно ли оспорить кредитный договор на том основании, что деньги были взяты не на потребительские цели, а на лечение совершеннолетнего ребенка инвалида с детства.

[sofi]

Возможно ли оспорить кредитный договор на том основании, что деньги были взяты не на потребительские цели, а на лечение совершеннолетнего ребенка инвалида с детства.

а что же тогда лечение, как не потребление медицинских услуг (в том числе и реабилитационных) + приобретение лекарств. препаратов и т.д.?

[у.zaporozhskiy]

а что же тогда лечение, как не потребление медицинских услуг (в том числе и реабилитационных) + приобретение лекарств. препаратов и т.д.?

Это то так,но я имел в виду немного другое,а именно признание договора недействительным на основании его заключения под ияжким обстоятельством.

[у.zaporozhskiy]

Где Вы увидели тяжкие обстоятельства?

А сами решения смотрели?

Какое у Вас мнение, реально ли прекратить право собственности,а по цепочке вернуть квартиру?