Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано
Державний герб України

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

2 листопада 2011 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Жайворонок Т.Є., Онопенка В.В.,-

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа закрите акціонерне товариство комерційний банк «Промінвестбанк», про виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7 до ОСОБА_6, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Чернівці, спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», ПТКПФ «Гольф», треті особи: КВКП «Корбі», служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційними скаргами заступника прокурора Чернівецької області в інтересах ОСОБА_7, неповнолітньої ОСОБА_11 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 2 грудня 2009 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У травні 2003 року ОСОБА_6 предявив у суді позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 про виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

 

Зазначав, що 24 грудня 2002 року відбулися прилюдні торги із продажу спірної квартири, яку він як переможець придбав за 67500грн. 21січня 2003року на його імя було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру. Посилаючись на те, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 незаконно займають квартиру, що належить йому на праві власності, просив виселити останніх з квартири без надання іншого житлового приміщення.

 

20 квітня 2004 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до ВДВС Шевченківського району, спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», ОСОБА_6, ПТКП «Гольф» про визнання права власності, визнання недійними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

 

Зазначали, що 11 листопада 1997 року між ними та КВКП «Корбі» було укладено договір № 16 про дольову участь у будівництві, за умовами якого ОСОБА_8 зобов'язувався здійснити фінансування будівництва квартири АДРЕСА_1, а підприємство зобов'язувалося після закінчення будівництва передати вищевказану квартиру у власність ОСОБА_8

 

25 грудня 1997 року до договору № 16 від 11 листопада 1997 року було внесено зміни, зокрема щодо терміну планового закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію. У зв'язку з проведенням з боку ОСОБА_8 повного розрахунку, квартира АДРЕСА_1 передавалася йому у власність згідно акта прийняття-передачі у незавершеному стані, а право власності на дану квартиру виникало у момент її прийняття-передачі. Цього ж дня, як додаток до договору, ОСОБА_8 та КВКП «Корбі» підписали акт прийняття-передачі квартири АДРЕСА_1.

 

28 грудня 1997 року за договором № 15 (із змінами, викладеними у договорі від 13 травня 1998 року №25) КВКП «Корбі» продало ПТКП «Гольф» незавершений будівництвом 28 квартирний, цегляний, 5-ти поверховий житловий будинок АДРЕСА_1. Квартира АДРЕСА_1 у додатку до договору, а саме у переліку та характеристиці квартир, які продаються, не значилася.

 

Крім того, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №480/14 від 6 липня 1999 року ОСОБА_8 було включено до складу забудовників житлового будинку АДРЕСА_1.

 

16 липня 2002 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради затвердив акт державної технічної комісії від 22 квітня 2002 року про прийняття в експлуатацію 24 квартирної секції житлового будинку АДРЕСА_1, що складає 300/1000 часток будинку.

 

За рішенням господарського суду Чернівецької області від 10 жовтня 2000 року із ПТКП «Гольф» на користь Чернівецького відділення Промінвестбанку України було стягнуто 1015034 грн. заборгованості, проценти за кредитом та судові витрати, усього 1052612 грн.

 

21 грудня 2000 року було видано наказ про звернення стягнення на майно, а 21 грудня 2002 відбулися прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_6, який запропонував за вказану квартиру найбільшу ціну 67 500 грн., був визнаний переможцем аукціону.

 

21 січня 2003 приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_13 видала йому свідоцтво про право власності на спірну квартиру, загальною площею 61,8 кв. м.

 

Посилаючись на те, що спірна квартира у власність ПТКП «Гольф» не передавалась, при проведенні прилюдних торгів були порушені вимоги закону, просили визнати за ОСОБА_8, ОСОБА_7, право власності на спірну квартиру, оскільки як забудовники вони сплатили за неї кошти згідно договору та брали особисту участь в її будівництві.

 

Справа розглядалася судами неодноразово.

 

Останнім рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 2 грудня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено: виселено відповідачів із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі заступник прокурора Чернівецької області в інтересах ОСОБА_7, неповнолітньої ОСОБА_11 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким їх позов задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_14 відмовити.

 

Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7липня 2010 року № 2453VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

 

У звязку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 VI «Про судоустрій і статус суддів».

 

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_7 суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що сам по собі факт, що ОСОБА_8 є забудовником квартири АДРЕСА_1 не може бути підставою для визнання за ним та його родиною права власності на спірну квартиру, оскільки будь-яких доказів участі в будівництві (в тому числі особистої) позивачами не надано.

 

Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх без повного та всебічного зясування дійсних обставин справи, прав та обовязків сторін в даних правовідносинах, норм права, якими вони регулюються та належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

 

Судом установлено, що між ОСОБА_8 та КВКП «Корбі» 11 листопада 1997 року було укладено договір про дольову участь у будівництві, за умовами якого він зобовязався здійснити фінансування будівництва спірної квартири, а підприємство після закінчення будівництва передати квартиру йому у власність (а.с. 16 т.1).

 

Проте на порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суд умов зазначеного договору не дослідив та не перевірив, чи виконані сторонами взяті за ним зобовязання.

 

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування, укладення угод, не заборонених законом.

 

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (чинному на час укладення договору), договір вважається укладеним, коли сторони у потрібній формі досягли згоди всіх істотних умов договору.

 

Закон не пов'язує виникнення права власності у набувача за договором з невиконанням його умов. У разі невиконання умов договору однією із сторін, інша сторона може вимагати його виконання.

 

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

 

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

 

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

 

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

 

КВКП «Корбі» як сторона договору не оспорювала факт сплати ОСОБА_8 понесених витрат на будівництво спірної квартири. 25грудня 1997 було внесено зміни і доповнення до договору на участь у будівництві №16 від 11 листопада 1997 року, про що було укладено угоду і внесено зміни до пп. 2, 3 - змінено термін планового закінчення будівництва та здачі вищевказаного будинку в експлуатацію (т.1 а.с. 21); відповідно до довідки від 25 грудня 1997 року ОСОБА_8 провів повний розрахунок за квартиру АДРЕСА_1, внаслідок чого квартира передається йому у власність (т.1. а.с. 98); 25 грудня 1997 року між ОСОБА_15 та КВПК «Гольф» підписано акт прийняття-передачі кв. АДРЕСА_1; а відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 6липня 1999 року №480/14 ОСОБА_8 включений до складу забудовників кв. АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 164).

 

Проте всупереч вищезазначеним вимогам закону, належної правової оцінки цим доказам суд не дав, чому не прийняв їх до уваги в рішенні не зазначив.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК УРСР, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

 

Витребування майна з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

 

Зясовуючи питання про можливість витребування майна, суди помилково виходили лише з того, що, оскільки, майно придбане на прилюдних торгах, то набувач є добросовісним і в нього не можна витребувати майно.

 

Разом з тим, така гарантія встановлена законом лише для тих випадків, коли майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто, з дотриманням вимог чинного законодавства що регламентує порядок продажу.

 

Проте судом не дано належної оцінки обставинам дотримання порядку проведення прилюдних торгів.

 

Не надано судом оцінки й тій обставині, що після передачі КВКП «Корбі» ОСОБА_16 незавершеної будівництвом квартири, ОСОБА_8, ОСОБА_7 продовжували будівництво спірної квартири, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи (а.с. 290, т. 1, а.с. 163, 165 т.2).

 

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

 

у х в а л и л а:

 

Касаційні скарги заступника прокурора Чернівецької області в інтересах ОСОБА_7, неповнолітньої ОСОБА_11 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задовольнити.

 

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 2 грудня 2009року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: В.І. Гуменюк Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко В.В. Онопенко

 


Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...