Определение ВССУГУД об отмене решений предыдущих инстанций о взыскании


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/36275304

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року                               м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів:      Євтушенко О.І.,   Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М.,   Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6, до якої приєднався ОСОБА_7, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 17 січня 2007 року між ним та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 11104754000, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 82 тис. доларів США зі сплатою 9,5 % річних строком повернення до 14 січня 2028 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором               17 січня 2007 року між банком та ОСОБА_7 був укладений договір поруки № 87051.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору станом на 15 липня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 1 360 145 грн. 34 коп., яку банк просив солідарно стягнути з відповідачів.

Справа переглядалася неодноразово.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду                м. Києва від 17 липня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на корить ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 360 145 грн. 34 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, до якої приєднався ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, керувався тим, що ОСОБА_6 не виконувала належним чином обов'язок щодо сплати кредитних коштів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка має бути стягнута з кредитора та поручителя солідарно.

Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами дотримано не було.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 січня                  2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 11104754000, згідно з умовами якого останній надано кредит у розмірі 82 тис. доларів США зі сплатою 9,5 % річних строком повернення до 14 січня 2028 року (а.с. 25−28, т. 1).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором              17 січня 2007 року між банком та ОСОБА_7 укладений договір поруки  № 87051 (а.с. 31, т. 1).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Додатковими угодами від 07 червня 2007 року № 1 та від 03 вересня 2007 року № 2 обсяг кредитування ОСОБА_6 збільшений до 97 тис. доларів США та 142 тис. доларів США відповідно (а.с. 82, 98, т. 1). Про зміну обсягу відповідальності поручитель був обізнаний при підписанні додаткових угод до договору поруки (а.с. 68, 69, т. 1).

Додатковою угодою від 10 липня 2008 року № 3 сторони кредитного договору погодили процентну ставку у розмірі 14 % річних (а.с. 94, т. 1). У подальшому банк підвищив проценту ставку за користування кредитом з               14 % до 16 % річних з 05 грудня 2008 року .

Проте доказів, що зміна процентної ставки за кредитом відбулася за згодою поручителя, не наведено та матеріали справи не містять, що не враховано судом апеляційної інстанції та залишено поза увагою доводи апеляційної скарги щодо порушення банком порядку підвищення процентної ставки.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

При цьому внесення змін до кредитного договору про зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, зокрема збільшення процентної ставки та відстрочення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, є підставою для визнання поруки такою, що припинена.


Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Апеляційним судом не враховано, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2012 року визнано припиненим договір поруки від 17 січня 2007 року № 87051 та додаткові договори до нього від 07 червня 2007 року № 1 та від 03 вересня 2007 року  № 2, що були укладені між банком та ОСОБА_7 на забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_6

Судом не враховано, що вказані обставини є преюдиційними відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.


Судом не дотримано вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не встановлено фактичні обставини, не досліджено докази, надані сторонами, та не надано цим доказам відповідної правової оцінки, а суд касаційної інстанції зазначеними повноваженнями не наділений, тому ухвалу апеляційного суду належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, до якої приєднався ОСОБА_7, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                               П.О. Гвоздик                       Судді: О.І. Євтушенко   І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік
 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...