Определение ВССУ, оставившее решение апелляционного суда Днепропетровской области об октазе Укргазбанку в выселении

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27900685

 

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 листопада 2012  рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого:  Кузнєцова В.О.,

суддів:               Кадєтової О.В.,                  

Мостової Г.І.,                            

Наумчука М.І.,                          

                          Остапчука Д.О.,                      

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Самара», сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення кредитної заборгованості, виселення, зняття з реєстрації, звернення стягнення на  предмет застави та іпотеки, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Цимая Володимира Сергійовича на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року ВАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк», що в подальшому змінило назву на ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк», (далі - ПАТ «АК «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ТОВ (далі - ТОВ) «Агро-Самара», ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення кредитної заборгованості, виселення, зняття з реєстрації, звернення стягнення на  предмет застави та іпотеки.

Позивач зазначав, що 28 квітня 2007 року між ВАТ «АК «Укргазбанк» та ТОВ «Агро-Самара» було укладено кредитний договір, за яким товариству було відкрито невідновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 210 000 грн. Кредитну лінію було відкрито з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року зі сплатою 18 процентів річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання цього кредитного договору, 28 квітня                     2007 року між ВАТ «АК «Укргазбанк», ТОВ «Агро-Самара» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки за яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по кредитним зобов'язанням   ТОВ «Агро-Самара».

Цього ж дня між банком та ТОВ «Агро-Самара» було укладено договір застави за яким товариство передало в заставу, належні йому три трактори колісних марки «ЮМЗ-6АКЛ», трактор колісний марки «К-700А», автомобіль «ЗАЗ  110307» та  крупорушку «МАВ-300», а з           ОСОБА_5 ПАТ «АК «Укргазбанк» було укладено договір застави за яким останній у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором передав у заставу належний йому трактор колісний марки «К-700А».

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки за яким у іпотеку було передано, належний ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,506 га за указаною адресою.

28 квітня 2007 року грошові кошти в сумі 210 000 грн. були перераховані на поточний рахунок ТОВ «Агро-Самара».

Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд стягнути з      ОСОБА_4 на користь ПАТ «АК «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року станом на 29 квітня 2009 року: прострочена заборгованість за кредитом - 160 000 грн., заборгованість по сплаті прострочених процентів 9 116 грн. 19 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту 16 172 грн. 05 коп., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату проценті по кредиту 1 082 грн. 21 коп., заборгованість по комісії за відкриття та обслуговування позичкового рахунку - 2 100 грн., заборгованість по сплаті штрафу згідно з  п. 5.3 кредитного договору - 16 911 грн. 62 коп., а всього 205 382 грн. 07 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року станом на 29 квітня 2009 року в розмірі 205 382 грн. 07 коп. звернути стягнення на предмет застави - трактор колісний, марка - К-700А, реєстраційний номер НОМЕР_2 рік випуску 1985, заводський номер б/н, двигун № НОМЕР_1 № НОМЕР_3, об'єм двигуна 14860 см.куб, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4, виданого 21 квітня 2005 року Павлоградською районною інспекцією Держтехнагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року станом на 29 квітня 2009 року в розмірі 205 382 грн. 07 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - індивідуальний житловий будинок, загальною площею - 75,1 кв.м, житловою площею - 40,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 28 листопада 1988 року № 115, виданого Павлоградською районною радою Дніпропетровської області та зареєстрованого Павлоградським бюро технічної інвентаризації 28 листопада 1988 року, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 1 за № 115.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року станом на 29 квітня 2009 року в розмірі 205 382 грн. 07 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 0,506 га, яку передано: обслуговування жилого будинку - 0,25 га; ведення особистого підсобного господарства - 0,256 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП, виданого 8 червня 1995 року головою Кочерезької сільської ради, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 281.

Виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язати Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з обслуговування м. Павлограда та Павлоградського району МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з реєстраційного обліку з індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Наступною ухвалою цього місцевого суду від 26 січня 2010 року провадження у справі в частині вимог ПАТ «АК «Укргазбанк» до              ТОВ «Агро-Самара» закрито.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року позов ПАТ «АК «Укргазбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «АК «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 18/07 від 28 квітня 2007 року в сумі 188 470 грн. 45 коп.

Звернуто стягнення на предмет застави - трактор колісний, марки -              К-700А, реєстраційний номер НОМЕР_2 рік випуску 1985, заводський номер б/н, двигун № НОМЕР_1 № НОМЕР_3, об'єм двигуна 14860 см. куб, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - індивідуальний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 0,506 га, яку передано: обслуговування жилого будинку - 0,25 га; ведення особистого підсобного господарства - 0,256 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язано Сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з обслуговування м. Павлограда та Павлоградського району МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з реєстраційного обліку з індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки будинок - житловий будинок АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,506 га за вказаною адресою, про виселення з вказаного будинку ОСОБА_6 та зняття його з реєстрації.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «АК «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,506 га за вказаною адресою, що належить ОСОБА_6, про виселення з вказаного будинку ОСОБА_6 та про зняття його з реєстрації за вказаною адресою.

У касаційній скарзі представник ПАТ «АК «Укргазбанк» - Цимай В.С. порушує питання про скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 28 квітня 2007 року між ВАТ «АК «Укргазбанк» та ТОВ «Агро-Самара» було укладено кредитний договір.

Згідно п. 1.1 кредитного договору, банком було відкрито ТОВ «Агро-Самара» не відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 210 000 грн. Кредитну лінію було відкрито з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року. За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка була встановлена в розмірі 18 % річних.

На забезпечення виконання цього кредитного договору 28 квітня 2007 року ПАТ «АК «Укргазбанк» було укладено: з ОСОБА_4 договір поруки; з ОСОБА_5 договір застави за яким у заставу було передано трактор колісний марки «№К-700А»; з ОСОБА_6 договір іпотеки за яким у іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,506 га за указаною адресою.

На підставі заяв ТОВ «Агро-Самара» від 28 квітня, 3 та 4 травня 2007 року грошові кошти в сумі 210 000 грн. були перераховані на позичковий рахунок цього товариства.

У встановлений договором строк ТОВ «Агро-Самара» кредит не повернуло.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, суд апеляційної інстанції виходив з того, що банком не дотримано процедури пред'явлення вимог до іпотекодавця, а також те, що судом першої інстанції не зазначено спосіб реалізації предмета іпотеки, дійсної оцінки та початкової ціни, як це передбачено вимогами ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Проте з такими висновками суду апеляційної погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, визначення характеру спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.  

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Згідно вимог ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.  

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захистом цивільних прав є застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Посилаючись на те, що позивачем не дотримано встановленої процедури пред'явлення вимог до іпотекодавця, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 213-215 ЦПК України, залишив поза увагою те, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 своєї постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті  39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Вирішуючи такі спори, суд з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін на судовий захист повинен відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, докази дійсної оцінки та початкової ціни предмета іпотеки, а у необхідних випадках вирішити питання про призначення експертизи щодо визначення такої вартості.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у тому числі із відсутністю способу реалізації предмета іпотеки, дійсної оцінки та початкової ціни, суд апеляційної інстанції у порушенням вимог ст. 303 ЦПК України фактично усунувся від виконання своїх процесуальних повноважень та обов'язку, не усунув недоліків суду першої інстанції та не виконав вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 3, 4, 214, 303 ЦПК України у своєму рішенні належним чином не дав оцінку сумі заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, не вмотивував його, не співвставив обставини та як наслідок не визначився з конкретними відносинами, яким урегульоване таке право, при цьому не врахував засади цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що, відмовивши в позові у вказаній частині, апеляційний суд тим самим спір по суті не вирішив, право позивача на судовий захист, гарантований йому ст. ст. 55, 124 Конституції України та передбачений ст. ст. 3, 4 ЦПК України, не забезпечив, свої процесуальні функції у забезпеченні змагального цивільного процесу не виконав.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що позивачем не дотримано вимог, передбачених ст. 40 Закону України Про іпотеку» дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позову у вказаній частині.

Також, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у позовних вимогах про зняття ОСОБА_6 з реєстрації у вказаному будинку, оскільки такий позов до сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області не пред'являвся та останнє у справі має статус третьої особи, на яку за змістом ЦПК України не можна покладати обов'язки.

Виходячи з викладеного та враховуючи допущені судом апеляційної інстанції під час вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що указані порушення можуть бути усунені судом апеляційної інстанції та, в силу ст. 338 ЦПК України, рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині судове рішення ухвалено у відповідності до вимог        ст. 213 ЦПК України та підстав для його скасування не встановлено.  

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Цимая Володимира Сергійовича  задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу  в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної  інстанції.

В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                   В.О. Кузнєцов

Судді:                                                                                                О.В. Кадєтова

                                                                                                      

                                                                                                            Г.І. Мостова

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        М.І. Наумчук

                                                                                                                                                                          Д.О. Остапчук