Recommended Posts

Опубликовано

ні самостійно вирішую питання, рішення по 1 позові на 1 сторінки нашого обговорення, воно було винесено 16.06.2010 року, де банк стягнув заборгованість станом на 01.01.2010 року, але в розрахунку заборгованості використав процентную ставку 36% замість обусловленої кредитним договором 0.0001%, тоді нихто не звернув на це уваги, я погодилась з боргом, та виконавча почала стягувати цей борг та стягуе по сьогодні. В листопаді 2014 року банк знов подає позов та хоче стягнути 110 000 боргу, за кредитним договором 2008 брала 10 000 грн, на з роки, в 2010 році стягнули 28 000грн., тому почали боротися з цим свавіллям та виявили не відповідність % в розрахунках. Суддя забовязала банк надати новий розрахунок по 2 позову, а по рішенню за 1 позовом вже пройшли строки позовної давності про перегляд рішення за вновь виявленими обставинами. Як можна скасувати рішення по першому позову за яким майже сплачено, чи можна звернутись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в наслідок надання банком не вірного розрахунку та до касаційного суду про поворот виконання рішення. дякую

Опубликовано

ні самостійно вирішую питання, рішення по 1 позові на 1 сторінки нашого обговорення, воно було винесено 16.06.2010 року, де банк стягнув заборгованість станом на 01.01.2010 року, але в розрахунку заборгованості використав процентную ставку 36% замість обусловленої кредитним договором 0.0001%, тоді нихто не звернув на це уваги, я погодилась з боргом, та виконавча почала стягувати цей борг та стягуе по сьогодні. В листопаді 2014 року банк знов подає позов та хоче стягнути 110 000 боргу, за кредитним договором 2008 брала 10 000 грн, на з роки, в 2010 році стягнули 28 000грн., тому почали боротися з цим свавіллям та виявили не відповідність % в розрахунках. Суддя забовязала банк надати новий розрахунок по 2 позову, а по рішенню за 1 позовом вже пройшли строки позовної давності про перегляд рішення за вновь виявленими обставинами. Як можна скасувати рішення по першому позову за яким майже сплачено, чи можна звернутись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в наслідок надання банком не вірного розрахунку та до касаційного суду про поворот виконання рішення. дякую

Вы хотите частично оспорить решение суда о взыскании 28 тыс. грн. что бы платить 110 тыс грн.?

В Ваших рассуждениях напрочь отсутствует логика и здравый смысл!

Забудьте о решении суда от 16.06 2010г. о взыскании 28 тыс грн., которое вступило в законную силу и тем более предъявлен исполнительный лист и ИС взыскивается долг.

Оспаривайте иск 2014 года о взыскании 110 тыс грн. Основание: решение суда от 16.06.2010г. о взыскании всей суммы долга , соответственно повторное взыскание истцом долга исключается законом, ч.2ст.223 ЦПКУ и главное ссылайтесь на Конституцию Украины ст.61. Да и истцом пропущен срок исковой давности. Это как подстраховка. Пишите заявление суд о пропуске сроков исковой давности.

Вам явно нужна квалифицировання помощь. Дело 100% можно выиграть.

Опубликовано

Вы меня не поняли, я конечно же оспариваю иск на 110 тыс.грн, но меня интересует и решение которое вступило в силу, почему оно должно исполнятся если банк в  суд предоставил поддельный расчет. Все, что Вы мне написали, я использовала во встречном иске, однако судья ссылается на решение ВСУ ( есть в нашей публикации), а ст 61 Конституции для судьи Криворожского сельского суда вообще не норма. И заявление о пропуске сроков исковой давности написано. 

Опубликовано
В 26.01.2015 в 10:46, Аліса сказал:

Написали от поручителей заявление о признании обязательства которое возникло из договора поручительства прекращенным в следствии прекращения поручительства за ГК Украины, ссылаясь на правовую позицию ВСУ по делу №6-106цс14, а от заемщика пока написали только возражения против иска банка и ходатайство о закрытии производства  в порядке п. 2 ч. 1. ст .205 ЦПК України, дело еще не слушали, ждем.

Чем у Вас все закончилось?

Опубликовано
В 29.04.2016 в 23:26, Аліса сказал:

ні самостійно вирішую питання, рішення по 1 позові на 1 сторінки нашого обговорення, воно було винесено 16.06.2010 року, де банк стягнув заборгованість станом на 01.01.2010 року, але в розрахунку заборгованості використав процентную ставку 36% замість обусловленої кредитним договором 0.0001%, тоді нихто не звернув на це уваги, я погодилась з боргом, та виконавча почала стягувати цей борг та стягуе по сьогодні. В листопаді 2014 року банк знов подає позов та хоче стягнути 110 000 боргу, за кредитним договором 2008 брала 10 000 грн, на з роки, в 2010 році стягнули 28 000грн., тому почали боротися з цим свавіллям та виявили не відповідність % в розрахунках.

1. Суддя забовязала банк надати новий розрахунок по 2 позову,

2. а по рішенню за 1 позовом вже пройшли строки позовної давності про перегляд рішення за вновь виявленими обставинами.

3.Як можна скасувати рішення по першому позову за яким майже сплачено, чи можна звернутись до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в наслідок надання банком не вірного розрахунку та до касаційного суду про поворот виконання рішення. дякую

1. Неудивительно, судьи у нас в стране часто выполняют работу банковских юристов.

2. Никаких сроков давности для пересмотра решения по вновьвыявленным нет.

3. В Вашем случае необходимо получить вывод специалиста о том, что в расчете задолженности, который приложен к иску, по которому вынесено решение 2010 года, проценты рассчитаны неверно.

Это будет основанием для подачи Вами иска в суд о признании действий банка неправомерными.

В случае положительного решения по которому сможете пересмотреть решение 2010 года по вновьвыявленным, а производство по иску 2014 года сможете остановить.

 

п.с. Слишком много сумбура, поэтому я Вам и говорю, что лучше воспользуйтесь помощью профильного юриста.

При чем кассационный суд и поворот выполнения?

Пока нет оснований и для обращения в суд по признанию исполнительного листа не подлежащим исполнению.

п.с. 2 я бы не в коем случае не пересматривал решение 2010 года по вновьвыявленным, Вы можете открыть для себя ящик пандоры, в таком случае все будет зависеть от субъективизма судьи.

 

Сейчас у Вас есть отличный шанс отбиться по исковой давности и незаконности начисления процентов.

Зачем выдумывать велосипед?

Опубликовано
В 04.05.2016 в 09:26, Аліса сказал:

Вы меня не поняли, я конечно же оспариваю иск на 110 тыс.грн, но меня интересует и решение которое вступило в силу, почему оно должно исполнятся если банк в  суд предоставил поддельный расчет. Все, что Вы мне написали, я использовала во встречном иске, однако судья ссылается на решение ВСУ ( есть в нашей публикации), а ст 61 Конституции для судьи Криворожского сельского суда вообще не норма. И заявление о пропуске сроков исковой давности написано. 

Какое постановление ВСУ?

 

В 30.04.2016 в 10:20, Параска Перебийрекет сказал:

Вы хотите частично оспорить решение суда о взыскании 28 тыс. грн. что бы платить 110 тыс грн.?

В Ваших рассуждениях напрочь отсутствует логика и здравый смысл!

Забудьте о решении суда от 16.06 2010г. о взыскании 28 тыс грн., которое вступило в законную силу и тем более предъявлен исполнительный лист и ИС взыскивается долг.

Оспаривайте иск 2014 года о взыскании 110 тыс грн. Основание: решение суда от 16.06.2010г. о взыскании всей суммы долга , соответственно повторное взыскание истцом долга исключается законом, ч.2ст.223 ЦПКУ и главное ссылайтесь на Конституцию Украины ст.61. Да и истцом пропущен срок исковой давности. Это как подстраховка. Пишите заявление суд о пропуске сроков исковой давности.

Вам явно нужна квалифицировання помощь. Дело 100% можно выиграть.

Посмотрите эту тему сначала, Антирейд и я советовали это еще в 2014 году.

Опубликовано
В 04.05.2016 в 09:26, Аліса сказал:

Вы меня не поняли, я конечно же оспариваю иск на 110 тыс.грн, но меня интересует и решение которое вступило в силу, почему оно должно исполнятся если банк в  суд предоставил поддельный расчет. Все, что Вы мне написали, я использовала во встречном иске, однако судья ссылается на решение ВСУ ( есть в нашей публикации), а ст 61 Конституции для судьи Криворожского сельского суда вообще не норма. И заявление о пропуске сроков исковой давности написано. 

Там было прерывание исковой давности и второе обращение в суд было вовремя.

 

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

 

Кроме этого, как я и говорил ранее, данное постановление, не дает ответ по поводу возможности взыскания процентов, начисленных после вступления в законную силу решения о взыскании.

Опубликовано

А, як же ст.362 ЦПК України, не пізніше 3 років можливий перегляд 

Та не придумую я велосипеду, оскільки є така постанова, то банк наполягає га ідентичності а суддя йому допомогає.

 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

23 вересня 2015 року                                                                                           м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України у складі:

 

Головуючого

Романюка Я.М.,

Суддів:

Барбари В.П.,

Колесника П.І.,

Сімоненко В.М.,

 

Берднік І.С.,

Лященко Н.П.,

Шицького І.Б.,

 

Гуменюка В.І.,

Охрімчук Л.І.,

Яреми А.Г.,

 

Ємця А.А.,

Потильчака О.І.,

 

 

Жайворонок Т.Є.,

Сеніна Ю.Л.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерноготовариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства«Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2015 року,

 

в с т а н о в и л и :

 

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі – ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 таОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 1 січня 2010 року у розмірі   25 963 грн. 15 коп.     

У зв'язку з тим, що після ухвалення рішення суду кредитний договір та договори поруки не були припинені, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором станом на 3 грудня 2012 року у загальному розмірі 32 277 грн. 93 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за процентами 184 грн. 99 коп., простроченої заборгованості по комісії 8 600 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів 1 001 грн. 56 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту 25 060 грн. 13 коп., пені за несвоєчасне погашення комісії 5 171 грн. 25 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач ОСОБА_3 помер, у зв'язку з чим представником позивача заявлено клопотання про залишення позовних вимог в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 без розгляду.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня  2014 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 184 грн. 99 коп. простроченої заборгованості за процентами, 8 600 грн. простроченої заборгованості по комісії, 200 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, 5 000 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 000 грн. пені за несвоєчасне погашення комісії, а всього 14 984 грн. 99 коп. 

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня  2014 рокурішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позовівідмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальнихсправ від 26 березня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

У заяві про перегляд Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалу суду касаційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 599, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України,   що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення представника ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_4 на підтримання заяви, дослідивши матеріалисправи та перевіривши наведені у заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява підлягаєзадоволенню.

На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Судом встановлено, що 7 жовтня 2008 року між ВАТ «Банк « Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн. з оплатою за користування кредитними коштами 0,0001 % річних на строк до 7 жовтня 2011 року включно.

Крім того, сторони погодились, що ОСОБА_1 щомісяця, в строк з «1» по «20» число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 215 грн. до моменту повного виконання зобов’язання по поверненню кредитних коштів (п. 4.7. кредитного договору).

 

 

 

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні зобов’язання по поверненню кредиту, погашенню процентів за користування кредитом, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором, позичальник сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних коштів (їхньої першої частини) та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором, ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», укладено договори поруки від 7 жовтня       2008 року з ОСОБА_1 таОСОБА_3.

Розділами 1-2 договорів поруки передбачено, що у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором банк має право пред’явити вимоги безпосередньо до поручителів, які вони зобов’язані виконати шляхом сплати суми заборгованості.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 листопада 2010 року зОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором станом на 1 січня 2010 року в розмірі 25 963 грн. 15 коп.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Тернівського ВДВС Криворізького МУЮ від 26 грудня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2090 від 11 листопада 2010 року, виданого Тернівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з   ОСОБА_1 боргу в сумі 25 963 грн. 15 коп. на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» закінчено у зв’язку з стягненням боргу в повному обсязі з заробітної плати боржника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору законом не передбачено. Строк кредитного договору сторонами визначено до 7 жовтня 2011 року. Крім того, судовим рішенням вся кредитна заборгованість стягнута, тобто договірні правовідносини між сторонами припинились.

У наданих для порівняння:

- ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року суд касаційної інстанції виходив із того, що чинне законодавство не пов’язує закінчення строку дії договору з припиненням грошового зобов’язання боржника й не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків. Не можна погодитись із висновками судів попередніх інстанцій щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами лише в межах строку дії договору;

- ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2013 року суд касаційної інстанції виходив із того, що винесення судового наказу, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання й не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України та умовами кредитного договору.

- ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 жовтня 2013 року, від 12 березня 2014 року, суд касаційної інстанції виходив із того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов’язання залишається виконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

- постанові Вищого господарського суду України від 2 грудня 2009 року суд касаційної інстанції виходив із того, що в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Оскільки особа порушила умови договору щодо повернення кредитних коштів, строків сплати відсотків, тому з неї підлягають стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредиту та пеня за прострочення сплати процентів.

Отже, наявне неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самихнорм матеріального права, а саме статей 599, 1048, 1054 Цивільного кодексу України.

Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційними судами зазначених вище норм матеріального права судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із такого.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцевітаку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду татакої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягомякого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно додоговору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

 

 

Так, п. 6.1 договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів чи/та сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується у разі порушення позичальником строків передбачених договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право наодержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановленодоговором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюютьсядоговором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначаєтьсяна рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що з відповідачів на користь банку підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії.

За таких обставин суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли неправильноговисновку про те, що нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції та ухвалу касаційного судунеобхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції  залишити в силі.

          Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом  1 частини першої статті 360-3,частинами першою, другою статті 360-4 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

 

                                                п о с т а н о в и л и :

 

Заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

 

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальнихсправ від 26 березня 2015 року скасувати.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2014 рокузалишити в силі.

Рішення Верховного Суду України є остаточним і може бути оскаржено тільки на підставі, встановленій п. 3 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

 

 

 

 

Головуючий

 

Я.М. Романюк

 

 

Судді

 

В.П. Барбара

  

 Л.І. Охрімчук

 

 

І.С. Берднік

 

    О.І. Потильчак

 

 

В.І. Гуменюк

 

 

Ю.Л. Сенін

 

 

А.А. Ємець

В.М. Сімоненко

 

 

Т.Є. Жайворонок

 

І.Б. Шицький

 

П.І. Колесник

 

Н.П. Лященко

А.Г. Ярема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-1206цс15

 

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцевітаку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду татакої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право наодержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановленодоговором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюютьсядоговором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначаєтьсяна рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

 

Опубликовано
43 минуты назад, Аліса сказал:

А, як же ст.362 ЦПК України, не пізніше 3 років можливий перегляд 

Та не придумую я велосипеду, оскільки є така постанова, то банк наполягає га ідентичності а суддя йому допомогає.

 

 

 

Если честно, я уже не совсем помню Вашу ситуацию и не совсем есть время сейчас в нее вникать.

Но в чем идентичность.

Встаньте и громко зачитайте позицию ВСУ в этом деле.

Там нет ни слова о том, что после вступления решения о взыскании банк имеет право насчитывать проценты.

И вообще не понял, при чем ссылка на 362 ЦПК?

Какое отношение она имеет к Вам?

Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами

1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється:

1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, встановлених пунктами 2, 21 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;

3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Опубликовано

Эта статья имеет к нам отношение так как у нас есть решение суда за 2010 год которое набрало законную силу и принудительно исполняется. По этому решение было взыскано в пользу банка по состоянию на 01.01.2010 года  

28 372,78  грн. та яка складалась з:      

Опубликовано
В 19.05.2016 в 15:42, Аліса сказал:

Эта статья имеет к нам отношение так как у нас есть решение суда за 2010 год которое набрало законную силу и принудительно исполняется. По этому решение было взыскано в пользу банка по состоянию на 01.01.2010 года  

28 372,78  грн. та яка складалась з:      

 

по второму иску прошла исковая давность.

по первому Вам могут насчитать еще больше., если начнете пересмотр по вновьвыявленным.

Для того, что бы это делать, нужно несколько раз подумать.

п.с. пересмотреть по вновьвыявленным можно, просто нужно написать грамотное и мотивированное заявление, только нужно ли Вам это?

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения