Решение Индустриального райсуда о недействительности пунктов договора Порше мобилити о привязке к валюте и обязательстве сделать перерасчет

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 202/4835/15-ц

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

12 серпня 2015 року

 

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

 

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Бєльченко Б.Ф.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», третя особа ОСОБА_2, про визнання недійсними окремих умов кредитного договору, визнання недійсним договору страхування, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», у якій просить суд:

 

1.визнати недійсним договір кредиту № 50009922 від 07.08.2013 року (з додатками, що є невідємною частиною цього договору) в частині посилання всіх грошових сум на еквівалент долару США;

 

2.визнати недійсним в договорі кредиту № 50009922 від 07.08.2013 року положення про курс для обчислення платежів за курсом філії «КІБ ПАТ «Креді ОСОБА_3»;

 

3.визнати недійсними п.п.1.3; 1.3.1; 1.3.2; 1.3.3, 2.4, 3, 5.5,5.6 загальних умов кредитування кредитного договору № 50009922 від 07.08.2013 року;

 

4.зобов'язати ТОВ «Порше Мобіліті» зробити перерахунок усіх надмірно отриманих грошових коштів в рахунок наступних щомісячних платежів;

 

5.визнати недійсним договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-рн2-13-00531 з дня його укладання.

 

В обґрунтування таких позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на вимоги ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про фінансові послуги» зауважує на тому, що відповідач при укладанні договору не надав йому повної та достовірної інформацію про кредит та детально не проінформував про умови договору, зокрема, не надав достовірної інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, у договорі кредиту неналежним чином визначено реальну ціна договору, та договір кредиту взагалі містить дискримінаційні і несправедливі умови відносно нього як споживача, що у сукупності має наслідком визнання вищевказаних умов договору недійсними.

 

У договорі страхування ціна договору, що є істотною умовою, визначена неналежним чином, що тягне за собою визнання договору недійсним у цілому.

 

В судовому засіданні позивач підтримав пред'явлену позовну заяву та просив її задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на викладені у позовні обставини.

 

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала і просила у задоволенні заяви позивача відмовити у повному обсязі, посилалася на обставини викладені у письмових запереченнях проти позову.

 

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з'явився, але від страхової компанії на адресу суду були надіслані письмові заперечення проти позовних вимог позивача.

 

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила предявлений ним позов задовольнити у повному обсязі.

 

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

 

Так, 07 серпня 2013 року між позивачем та ТОВ «Порше Мобіліті» було укладено кредитний договір № 50009922 разом з додатками, за умовами якого позивач отримав у відповідача кредит у сумі 112 779,70 грн. на придбання транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO», 2013 року випуску, зі сплатою за користування кредитом процентної змінної ставки у розмірі 9,90%.

 

Кредит було надано на строк 60 місяців. Також кошти були надані в рахунок додаткового кредиту для оплати за рахунок кредитних коштів страхових платежів ПрАТ «СК «Українська страхова група» у сумі 36 952,35 грн. згідно укладеного між позивачем та ПрАТ «СК «Українська страхова група» договору страхування, який також оспорюється позивачем.

 

За належне виконання позичальником умов кредитного договору перед кредитором поручилася ОСОБА_2, яка взяла на себе зобовязання відповідати перед ТОВ «Порше Мобіліті» як солідарний із позичальником боржник.

 

08 серпня 2013 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 50009922 між позичальником та ТОВ «Порше мобіліті» було укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1.

 

ТОВ «Порше Мобіліті» відповідно пункту 1.1 додаткової угоди до кредитного договору надало позивачу кредит у національній валюті України - гривні, але в кредитному договорі сума наданого кредиту прирівнюється до еквіваленту відповідної суми у доларах США. При цьому відповідач посилається на те, що ціна автомобіля відповідно до договору ТОВ «Порше мобіліті» з дилером автомобіля надана в еквіваленті 13 855,00 доларів США.

 

Перший внесок в рахунок оплати автомобіля позивачем було здійснено у національній валюті України - гривні, що підтверджується квитанцією.

 

Як вбачається з графіку погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору № 50009922 від 07.08.2013 року, сторонами погоджено погашення основного та додаткового кредитів, тіла та процентів у доларах США.

 

Згідно з умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися на підставі рахунків, наданих кредитором позичальнику шляхом пересилки на електронну пошту останнього.

 

До травня 2014 року позивач виконував всі зобовязання щодо щомісячного погашення заборгованості за кредитним договором, після чого через зростання курсу долара США порівняно до національної валюти України гривні перестав це робити через фінансову неспроможність.

 

16.05.2014 року між позивачем та ТОВ «Порше мобіліті» був укладений договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили збільшення строку договору до 84 місяців.

 

Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на інформацію про продукцію, а саме на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

 

Відповідно п.п. «д» п.1 4.2, ч.4 п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

 

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги» фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

 

З метою мінімізації фінансових ризиків споживачів за споживчими кредитами з 16.11.2011 року частиною 1 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України.

 

Згідно положень ч.ч. 1, 2, 5 ст, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

 

Банки чи інші фінансові установи у відповідності до положень статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів" повинні надати споживачу повну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

 

У графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, зазначена таблиця вартості послуг, повязаних з одержанням та укладенням кредитного договору та орієнтована сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом (далі сукупна вартість кредиту). В таблиці сукупної вартості кредиту сума платежу наведена у грошовому виразі в національній валюті і еквіваленту у доларах США.

 

На підставі даних сукупної вартості кредиту в грошовому виразі у національній валюті гривні зроблений наступний розрахунок грошової суми, що належить до сплати, і грошової суми, що сплачена фактично за наданими відповідачем рахунками за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року та з травня 2014 року по травень 2015 року, тобто за 21 місяць.

 

На рік сукупна вартість кредиту за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року складає 9012,77 грн., що в місяць дорівнює 752 грн., за період з травня 2014 року по травень 2015 року складає 13906,17 грн., що в місяць дорівнює 1159 грн.

 

Перший внесок позивачем був сплачений у сумі 19902,30 грн.

 

Щомісячно, згідно сукупної вартості кредиту повинен вноситися загальний платіж за договором кредиту і договором страхування в загальній сумі 3026,81 грн., згідно рахунку, виставленому на момент оформлення договору.

 

Всього, згідно сукупної вартості кредиту необхідно було сплатити з вересня 2013 року по травень 2015 року (21 місяць) 3026,81 х 21 = 63563,01 грн.

 

Фактично позивачем було сплачено за рахунками відповідача з вересня 2013 року по травень 2015 року (21 місяць) 89042,55 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями.

 

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів " та п.2. ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» кредитний договір має містити графік платежів у розмірі сум погашення основного боргу та відсотків. Але, всупереч ст.ст. 524, 524 ЦК України графік платежів наданий виключно в іноземній валюті - доларах США.

 

Графіком погашення кредиту до кредитного договору встановлена сума щомісячного платежу, що складає до квітня 2014 року - 369,98 доларів США, з травня 2014 року - 296,15 доларів США, але відсутня сума щомісячного платежу в гривні.

 

Згідно до вимог ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" забороняється фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

 

Складання графіку погашення заборгованості за кредитом із зазначенням платежів лише в доларах США є незаконним, оскільки кредитор у відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України надав кредитні кошти в національній валюті, а тому повернення кредиту та відсотків повинно відбуватися у валюті кредиту.

 

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

 

При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Відповідно до положень ст.ст. 638, 1054 ЦК України, ст.11 Закону України " Про захист прав споживачів" графік погашення кредиту обов'язково укладається при укладені споживачем кредитного договору, а тому наявність графіку погашення кредиту в валюті платежу - гривні за договором є істотною умовою цього договору.

 

Таким чином, в порушення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови, якими передбачено сплата позичальником коштів на повернення кредиту в перерахунку за поточним обмінним курсом гривні до долара США, є дискримінаційним по відношенню до позичальника як до споживача, а вказані умови договору з цих підстав не можуть вважатися справедливими.

 

Згідно ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

 

Відповідно до положень ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

 

Надання споживчих кредитів фінансовими установами регулюється Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про фінансові послуги».

 

Спеціальною нормою права, а саме п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги» встановлено, що боргове зобов'язання в кредитному договорі повинне бути позначено в грошовому виразі, тобто, в національній або іноземній валюті. Разом з тим, статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонено видачу споживчих кредитів в іноземній валюті.

 

В графіках платежів до договору кредиту та договору страхування вказані загальна сума платежів і загальна сума відсотків виключно доларах США.

 

Таким чином, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то такі положення не відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги».

 

Частина 1 ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

 

Частина 1 ст. 215 ЦК України передбачає підстави недійсності правочину, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

 

Відповідно до п. 7, ч. 1, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

 

Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит регулюються статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

 

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки (пункт 3); встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки (пункт 4).

 

Згідно договору кредиту, договору страхування, п. 1.3.1 «Загальних умов кредитування» разова комісія за надання кредиту, щомісячна оплата тіла кредиту, вартості додаткового кредиту та відсотків встановлена в еквіваленті до долару США та розраховується по комерційному курсу долару США філії КІБ ПАТ «Креді ОСОБА_3» на момент виставлення рахунку, а (п. 1.3.1 Загальних умов кредитування) передбачає позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на момент укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як корегування суми процентів.

 

Згідно з умовами договору, процентна ставка 9,90 % є змінною, але, згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ, у договорі про надання споживчого кредиту може вказуватися, що процентна ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну процентної ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення яка-небудь зміна облікової ставки є недійсною.

 

ТОВ «Порше Мобіліті» жодного разу про такі зміни не повідомляло позивача. Сума до сплати розраховувалась не згідно до облікової ставки НБУ, а згідно з комерційним курсом долару США по курсу філії КІБ ПАТ «Креді ОСОБА_3», що не відповідає вимогам ст. 533 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

 

Відповідно до положень ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

 

Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги» фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

 

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договорів, що обмежують права споживача, визнаються недійсними. До таких умов, відповідно ч. 1 вказаної норми Закону відносяться несправедливі умови.

 

Згідно частині 5 даної правової норми, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

 

Відповідно частині 7 вказаної правової норми положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

 

В кредитному договорі встановлені не тільки протиправні, але й дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки, що відповідно пункту 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою договору.

 

До того ж в договорі кредиту передбачена зміна в усіх інших витратах за договором (разова комісія за надання кредиту, щомісячна оплата тіла кредиту, вартості додаткового кредиту), крім відсоткової ставки, що відповідно пункту 3 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також є несправедливою умовою договору.

 

Відповідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» положення кредитного договору, договору страхування, з яких встановлений розрахунок сплати платежів за разову комісію за надання кредиту, оплату основного кредиту, додаткового кредиту (на оформлення і оплату договору страхування автомобіля) та відсотків за цими договорами в грошовому еквіваленті до долару США на момент нарахування згідно з комерційним курсом долара США курсу філії КІБ ПАТ Креді ОСОБА_3 є недійсними з моменту укладення вказаних договорів.

 

Наведена вище позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року по справі № 6-80 цс 12.

 

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, згідно з яким за положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

 

Аналіз указаних норм дав підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, за обслуговування кредиту та за дострокове погашення кредиту, якщо вони визначені формулою зі змінними величинами, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

 

Оскільки за умовами оспорюваного кредитного договору плата за обслуговування кредиту та за дострокове погашення кредиту не є конкретною сумою, а формулою зі змінними величинами, така умова суперечить як ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, за яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.

 

В цивільному законодавстві діє принцип свободи договору. Разом з тим, урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним. Такий висновок зроблений у Постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі 6-52цс13.

 

Частиною першою ст. 360-7 ЦПК України передбачена обовязковість судових рішень Верховного Суду України: висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

 

Відповідно пункту 5.5 загальних умов кредитування ТОВ «Порше Мобіліті» оформив від імені позивача страхування майна (автомобіля), яким забезпечено виконання позичальником за кредитним договором, протягом усього строку дії кредитного договору в страховій компанії Українська страхова група, яка авторизована ТОВ «Порше Мобіліті». Сума страхового відшкодування привязана до курсу відповідної іноземної валюти відповідно привязки щодо повернення суми кредиту у кредитному договорі.

 

В договорі добровільного страхування наземного транспорту всі суми: страхова сума, ліміт відповідальності, страховий платіж, суми платежів у порядку сплати страхового платежу тощо, вказані виключно у грошовому еквіваленті за комерційним курсом ПАТ «Креді ОСОБА_3» на дату розрахунку страхового платежу.

 

Враховуючи такі обставини, ціна договору страхування визначена неналежним чином, у звязку з чим такий договір слід визнати недійсним в цілому.

 

За встановлених в судовому засіданні обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідачів.

 

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 215, 218 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

 

Визнати недійсним кредитний договір № 50009922 від 07 серпня 2013 року з усіма додатками до нього укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» у частині здійснення розрахунку усіх сум договору із посиланням на еквівалент в доларах США.

 

Визнати недійсними в кредитному договорі № 50009922 від 07 серпня 2013 року положення про курс для обчислення платежів згідно до курсу філії Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_3 банк».

 

Визнати недійсними п.п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3, 2.4, 3, 5.5, 5.6 загальних умов кредитування за кредитним договором № 50009922 від 07 серпня 2013 року.

 

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» зробити перерахунок усіх надмірно отриманих грошових коштів в рахунок наступних щомісячних платежів за кредитним договором.

 

Визнати недійсним договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-РМ2-13-00531 від 08 серпня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова група».

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в дохід держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

 

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в дохід держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

 

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 

Суддя: Д.С. Шклярук

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/49368933

[Олег1964]

Супер.