Определение апелляционного суда Ивано-Франковской области об отмене определения Калушского горрайонного суда о закрытии производства по иску о признан

[у.zaporozhskiy]

выбранного способа защиты

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42599825

 

Державний герб України

Справа № 345/2302/13-ц  

Провадження № 22-ц/779/156/2015  

Категорія 43  

Головуючий у 1 інстанції Гринів М. А.  

Суддя-доповідач Васильковський В.М.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року                                                                       м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.,

  суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.

  секретаря  Яковин М.Я.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Головного державного виконавця міського відділу ДВС Калуського МРУЮ Бодлака Богдана Зіновійовича, суб'єкта оціночної діяльності - підприємця ОСОБА_6 про визнання незаконними дій державного виконавця та визнання незаконною оцінки нерухомого майна за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_8 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 09 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

у квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася з даним позовом, посилаючись на те, що на виконанні в головного державного виконавця міського відділу ДВС Калуського МРУЮ Бодлака Б.З. є виконавчий лист, виданий 18.06.2010 року Калуським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 524 410,12 грн заборгованості та судових витрат. Постановою державного виконавця від 11.10.2012 року призначено ОСОБА_6 експертом для надання письмового висновку, звіту про оцінку нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. За поданими нею запереченнями, на підставі рецензії була проведена повторна експертна оцінка, з якою вона також не згідна, вважаючи її заниженою, тому просила визнати незаконними дії головного державного виконавця МВ ДВС Калуського МРУЮ Бодлака Б.З. в частині прийняття заниженої оцінки вартості нерухомого майна, а також визнати незаконною оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення в АДРЕСА_1, проведену оцінювачем ОСОБА_6

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до головного державного виконавця міського відділу ДВС Калуського МРУЮ Бодлака Б.З., суб'єкта оціночної діяльності - підприємця ОСОБА_6 про визнання незаконними дій державного виконавця та визнання незаконною оцінки нерухомого майна закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. Роз'яснено ОСОБА_4 право на звернення до суду із скаргою в порядку ст. 383 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 посилається на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку. Суд не врахував роз'яснення, дані в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, в зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні. Не враховано судом і те, що ст. 205 ЦПК України чітко передбачає підстави закриття провадження у справі, зокрема, коли справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Однак і заявлений позов і скарга в порядку ст. 383 ЦПК України теж відносяться до цивільного судочинства. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доводи апеляційної скарги заперечив. Інші особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце її розгляду, не з'явились, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі на підставах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції вважав, що у випадку незгоди ОСОБА_4 з оцінкою нерухомого майна, проведеною оцінювачем ОСОБА_6, вона має право оскаржити її в судовому порядку шляхом подання скарги, а не позовної заяви. Залишення попередньої скарги ОСОБА_4 про визнання незаконними дій державного виконавця в частині прийняття завідомо заниженої оцінки нерухомого майна ухвалою Калуського міськрайонного суду від 16.04.2013 року без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно зі скаргою, як це передбачено ст. 207 ЦПК України і саме в такий спосіб підлягають захисту її права.

Проте до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 22 квітня 2013 року звернулася з позовною заявою до суду про визнання незаконними дій державного виконавця та визнання незаконною оцінки нерухомого майна.

Судове рішення у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 1 524 410,12 грн заборгованості та судових витрат ухвалене в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції послався на підставу, визначену п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, яка передбачає закриття провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак, суд не звернув уваги на те, що підстави для закриття провадження в справі вичерпно визначені ст. 205 ЦПК і свідчать про те, що процес виник неправомірно при відсутності в заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 ЦК України).

У зв'язку з цим закриття судом першої інстанції провадження у справі за позовом ОСОБА_4 з тих підстав, що обраний нею спосіб захисту не передбачений законом, не можна визнати обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог процесуального права, що в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та вирішення спору по суті заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 09 грудня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:     Васильковський В.М.

Судді:       Малєєв А.Ю.

        Меленко О.Є.
 

[у.zaporozhskiy]

В таком случае суд должен был оставить иск без движения и предоставить заявителю возможность переформатировать его в жалобу на действие исполнителя.

[0720]

В таком случае суд должен был оставить иск без движения и предоставить заявителю возможность переформатировать его в жалобу на действие исполнителя.

 

нет, по моему скромному мнению, — не должен был

это не исковое производство, а заявительное, — в заявительном так не делается

закрытие производства по жалобе не препятствует заявителю обратиться с новой жалобой, поэтому процессуальные танцы с оставлением первичной жалобы без движения здесь излишни

[у.zaporozhskiy]

нет, по моему скромному мнению, — не должен был

это не исковое производство, а заявительное, — в заявительном так не делается

закрытие производства по жалобе не препятствует заявителю обратиться с новой жалобой, поэтому процессуальные танцы с оставлением первичной жалобы без движения здесь излишни

У меня жалобы зачастую оставляют без движения в связи с неоплатой судебного сбора.

[у.zaporozhskiy]

нет, по моему скромному мнению, — не должен был

это не исковое производство, а заявительное, — в заявительном так не делается

закрытие производства по жалобе не препятствует заявителю обратиться с новой жалобой, поэтому процессуальные танцы с оставлением первичной жалобы без движения здесь излишни

И оснований для закрытия в таком случае нет.

Какой пункт ст. 205 ЦПК может быть основанием для закрытия?

[Bolt]

У меня жалобы зачастую оставляют без движения в связи с неоплатой судебного сбора.

 

Не понял... о каком судебном сборе идёт речь... это ведь жалоба на дии держвыконавця...

[у.zaporozhskiy]

Не понял... о каком судебном сборе идёт речь... это ведь жалоба на дии держвыконавця...

Вот так иногда бывает в нашем государстве.

[Bolt]

Вот так иногда бывает в нашем государстве.

 

Нескучное такое государство... с таким не соскучишься однако...)))

 

Ну и какие Ваши действия в таком случае...

[у.zaporozhskiy]

Нескучное такое государство... с таким не соскучишься однако...)))

 

Ну и какие Ваши действия в таком случае...

Так как сумма не такая большая: 243,60, приходится платить

Так как нужно обеспечение, если бы суд обеспечивал до истечения сроков на апелляционное обжалование, то подавал бы апел жалобу, но пока не обеспечивали так быстро.

да и вообще судьи крайне неохотно обеспечивают жалобы.

[Bolt]

Так как сумма не такая большая: 243,60, приходится платить

 

Вот это и плохо... Поэтому они так и делают... что там говорить о простых людях, если даже Вы им потакаете... балуете их...)

[Bolt]

Так как сумма не такая большая: 243,60, приходится платить

 

А на какой пункт ЗУоСС они ссылаются... может я чего то пропустил в том законе... Есть даже где то постановы ВСУ о том, что исполнительное производство это завершальна стадия и поэтому платить за неё ничего не надо, так как всё было оплачено при открытии производства в суде...

[у.zaporozhskiy]

Вот это и плохо... Поэтому они так и делают... что там говорить о простых людях, если даже Вы им потакаете... балуете их...)

Исключительно из-за того, что срочно нужно обеспечение.

пока решают обеспечивать или нет, то и сроки проходят.

определение, оставившее жалобу без движения не подлежит апелляционному обжалованию.

Пока таких случаев было 3 и они были до вступления изменений в ЗУ о судебном сборе.