Постанова ВСУ приватбанк неправомірно нараховував відсотки після отримання авто

[doroshal]

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

6 квітня 2016 року                                                                                        м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

 

головуючого

Сімоненко В.М.,

суддів:

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

 

 

Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І.,

 

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій щодо нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором за заявою  публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  20 березня 2015  року,

в с т а н о в и л а :

У  вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом і, уточнивши позовні вимоги, просила визнати дії публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») щодо нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1 починаючи з 24 листопада 2009 року, неправомірними.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що за умовами кредитно-заставного договору від 30 травня 2008 року НОМЕР_1,

укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк», вона отримала кредит в розмірі 11 тис. 105 доларів США 42 центи для придбання автомобіля марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. У 2009 році через різке погіршення матеріального стану та неспроможності виконувати зобов’язання за вказаним договором виникла заборгованість, з метою погашення якої на вимогу банку у порядку, визначеному пунктом 12.2 кредитно-заставного договору, вона добровільно за актом приймання-передачі від 10 листопада 2009 року передала банку придбаний автомобіль для подальшої реалізації та направлення виручених коштів на погашення заборгованості за кредитним договором. Проте відповідач жодних дій для реалізації вказаного автомобіля не провів, крім того втратив технічний паспорт, унаслідок чого майно до теперішнього часу не реалізоване, що свідчить про прострочення кредитора та неправомірне нарахування процентів, штрафних санкцій та інших платежів за кредитно-заставним договором.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року,  позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування з 24 листопада 2009 року ОСОБА_1 процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у відкритті касаційного провадження за його скаргою на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 2 грудня 2014 року та на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 лютого 2015 року.

У поданій до Верховного Суду України заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду касаційної інстанції скасувати і передати справу на новий касаційний розгляд з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України  (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції статті 613 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

На підтвердження своїх доводів ПАТ КБ «ПриватБанк» наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року (справа № 6-11022св13) та від 15 липня 2015 року (справа № 6-12343св15).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до змісту статті 360⁵ ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 30 травня 2008 року  між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір НОМЕР_1, за умовами якого позивачка отримала кредит на придбання автомобіля в розмірі 11 тис. 105 доларів США 42 центи, який було використано за призначенням: придбано автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та передано його в заставу банкові.

Пунктом 12.2 цього договору передбачено, що банк, не застосовуючи судових процедур, має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави для задоволення забезпечених вимог з-поміж таких: а) передача предмета застави у власність банку для задоволення і погашення забезпечених вимог; б) продаж предмета застави банком третій особі відповідно до вимог законодавства України; в) звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадку нотаріального посвідчення договору); г) будь-яка інша процедура, дозволена законодавством України. Про обрану процедуру звернення стягнення на предмет застави банк письмово повідомляє позичальника.

З метою врегулювання питання щодо погашення наявної заборгованості на вимогу банку позивачка 10 листопада 2009 року за актом приймання-передачі, добровільно передала банку придбаний за кредитні кошти автомобіль марки BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, для його реалізації за ринковою ціною та направлення виручених коштів на погашення заборгованості.

Згідно із цим актом автомобіль перебуває у технічно справному стані, його передано представникам банку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з оригіналом технічного паспорту та комплектом ключів.

До теперішнього часу банк не реалізував переданий позивачем,  крім того документи на автомобіль  втрачено.

Листом від 11 серпня 2010 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про наявну станом на 9 серпня 2010 року заборгованість за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1 в розмірі 12 тис. 556 доларів США 46 центів.

Разом з тим згідно з листом ПАТ КБ «ПриватБанк»  від 5 серпня 2014 року заборгованість за вказаним договором становить 755 тис. 636 доларів США 82 центів.

Ухвалюючи рішення про  часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що через прострочення кредитора боржник відповідно до вимог частини четвертої статті 613 ЦК України звільняється від нарахування та сплати процентів за користування кредитом. При цьому судом зазначено, що факт передачі позивачем автомобіля для реалізації банку не припиняє існування між ними договірних зобов’язань і не звільняє боржника від обов’язку погашати тіло кредиту та в разі прострочення – сплачувати штрафні санкції.

Проте в наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 року (справа № 6-12343св15) суд касаційної інстанції виходив з того, що умовами кредитного договору визначено порядок виконання зобов’язань боржником, який не передбачає такого способу виконання, як передача кредитору автомобіля, що не вказує на прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України).

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах частини першої статті 613 ЦК України.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим за змістом частини четвертої  статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті).

Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу ).

Таким чином, ураховуючи суть взаємопов’язаних кредитних і заставних зобов’язань, факт прийняття кредитором від боржника предмета застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами пункту 12.2 укладеного між сторонами кредитно-заставного договору, породжує для кредитора обов’язок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку (якщо відповідний строк не визначено законом або договором). Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора.

Ураховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк»  щодо нарахування з 24 листопада 2009 року процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1, оскільки ухилення кредитора від реалізації предмета застави і неможливість вчинити боржникові аналогічної дії, спрямовані на задоволення вимог заставодержателя, має кваліфікуватися як невжиття заходів щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов’язання, та призводить до прострочення кредитора. При цьому суди правильно зазначили, що зобов’язання зпогашення тіла кредиту в такому разі не припиняються.

Отже, у справі, яка переглядається, положення статті 613 ЦК України судами застосовано правильно, судові рішення у справі, яка переглядається, є законними, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Натомість надана для порівняння ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року (справа № 6-11022св13), на яку ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на підтвердження своєї заяви, не може бути підставою для перегляду судового рішення, оскільки її постановлено у справі за наявності інших фактичних обставин, з іншим суб'єктним складом та предметом позову, ніж у справі, судове рішення в якій просить переглянути заявник.

Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360³, частиною першою статті 360³ ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  20 березня 2015  року  відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий                                                                       В.М. Сімоненко

 

Судді :                                                                                   В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

\

 

 

Правовий висновок у справі №6-2387цс15

 

За змістом частини четвертої  статті 613 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, тобто у випадку, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають iз суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку ( частина перша цієї статті).

Якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов'язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, оскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 цього Кодексу ).

[doroshal]

Класс !!! Жаль только поздно расчехлился ВСУ .Сотни решений біли на корість Приватбанка ,к сожалению .в таких случаях.

[у.zaporozhskiy]

Класс !!! Жаль только поздно расчехлился ВСУ .Сотни решений біли на корість Приватбанка ,к сожалению .в таких случаях.

Как я понял, смысл был в том, что Приват должен был в кратчайшие сроки продать авто.

Таким чином, ураховуючи суть взаємопов’язаних кредитних і заставних зобов’язань, факт прийняття кредитором від боржника предмета застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами пункту 12.2 укладеного між сторонами кредитно-заставного договору, породжує для кредитора обов’язок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку (якщо відповідний строк не визначено законом або договором). Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора.

Ураховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк»  щодо нарахування з 24 листопада 2009 року процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1, оскільки ухилення кредитора від реалізації предмета застави і неможливість вчинити боржникові аналогічної дії, спрямовані на задоволення вимог заставодержателя, має кваліфікуватися як невжиття заходів щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов’язання, та призводить до прострочення кредитора. При цьому суди правильно зазначили, що зобов’язання зпогашення тіла кредиту в такому разі не припиняються.

 

 

Кстати есть человек, для кого это постановление очень актуально.

[doroshal]

Как я понял, смысл был в том, что Приват должен был в кратчайшие сроки продать авто.

Таким чином, ураховуючи суть взаємопов’язаних кредитних і заставних зобов’язань, факт прийняття кредитором від боржника предмета застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами пункту 12.2 укладеного між сторонами кредитно-заставного договору, породжує для кредитора обов’язок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку (якщо відповідний строк не визначено законом або договором). Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора.

Ураховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «ПриватБанк»  щодо нарахування з 24 листопада 2009 року процентів за кредитно-заставним договором від 30 травня 2008 року НОМЕР_1, оскільки ухилення кредитора від реалізації предмета застави і неможливість вчинити боржникові аналогічної дії, спрямовані на задоволення вимог заставодержателя, має кваліфікуватися як невжиття заходів щодо зменшення збитків, завданих порушенням зобов’язання, та призводить до прострочення кредитора. При цьому суди правильно зазначили, що зобов’язання зпогашення тіла кредиту в такому разі не припиняються.

 

 

Кстати есть человек, для кого это постановление очень актуально.

Д ая думаю,что много таких людей

[Хомя4ок]

У меня есть клиент и ситуация такая же.

Спасибо за постанову doroshal  

Будем пробовать использовать

[у.zaporozhskiy]

Д ая думаю,что много таких людей

Очень вовремя.

как раз еще и слушание в апелляционном суде отложили.

[Bolt]

Спасибо за постанову doroshal  

 

Спасибо ВСУ...

[Bolt]

Очень вовремя.

как раз еще и слушание в апелляционном суде отложили.

 

Да уж "вовремя"... Я эту постанову увидел сразу же после опубликования, то есть 21-го вечером, а заседание было в апелляции как я Вам писал на пару часов ранее... Судьи видно о ней знали уже, поэтому через 2 секунды убежали в нарадчу заради Привата... не стали нас ждать...

[ais]

А если брать более простой случай:

- ПИБ уступает кредит КИ, последний в свою очередь не заключает с заемщиком договор о внесение изменений в кредитный договор в положение, где указываются счета для погашения кредита и %%, т.е. тем самым не предоставляя заемщику возможности выполнять свои обязательства по кредиту, при этом ПИБ счета заемщика у себя уже закрыл.

 

Вопрос: для такой ситуации можно использовать эту позицию ВСУ или нет?

[у.zaporozhskiy]

А если брать более простой случай:

- ПИБ уступает кредит КИ, последний в свою очередь не заключает с заемщиком договор о внесение изменений в кредитный договор в положение, где указываются счета для погашения кредита и %%, т.е. тем самым не предоставляя заемщику возможности выполнять свои обязательства по кредиту, при этом ПИБ счета заемщика у себя уже закрыл.

 

Вопрос: для такой ситуации можно использовать эту позицию ВСУ или нет?

А Вы пробовали искать практику ВСУ или ВССУ под Ваш конкретный случай?

[ais]

А Вы пробовали искать практику ВСУ или ВССУ по Ваш конкретный случай?

Я вообще на свой случай с такой стороны ранее не смотрел. Сейчас эта позиция ВСУ дает новые надежды.

Конечно, буду теперь искать практику в таком разрезе по своему случаю.

 

ПС. может кто в курсе: как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре? т.е. достаточно подать письмо с просьбой, или есть какая то утвержденная НБУ процедура или правила?

Кстати, а может банк вообще должен эту справку предоставить бесплатно по первому требованию заемщику, как пользователю фин.услугами, владельцу этих счетов (например, по ЗоЗПП)?

[yafet]

Я вообще на свой случай с такой стороны ранее не смотрел. Сейчас эта позиция ВСУ дает новые надежды.

Конечно, буду теперь искать практику в таком разрезе по своему случаю.

 

ПС. может кто в курсе: как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре? т.е. достаточно подать письмо с просьбой, или есть какая то утвержденная НБУ процедура или правила?

Кстати, а может банк вообще должен эту справку предоставить бесплатно по первому требованию заемщику, как пользователю фин.услугами, владельцу этих счетов (например, по ЗоЗПП)?

 

Я вообще на свой случай с такой стороны ранее не смотрел. Сейчас эта позиция ВСУ дает новые надежды.

Конечно, буду теперь искать практику в таком разрезе по своему случаю.

 

ПС. может кто в курсе: как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре? т.е. достаточно подать письмо с просьбой, или есть какая то утвержденная НБУ процедура или правила?

Кстати, а может банк вообще должен эту справку предоставить бесплатно по первому требованию заемщику, как пользователю фин.услугами, владельцу этих счетов (например, по ЗоЗПП)?

  Я з такої сторони (по.613) пробував кілька разів. Судова атмосфера ще не готова була сприйняти.

 

    " Також апелянт зазначає, що між кредитодавцем та позичальником не існує досягненої в письмовій формі після 25 травня 2012 року домовленості щодо повернення кредиту і сплати процентів у спосіб, інакший, ніж визначений п. 3.1.3 діючої редакції кредитного договору:  кошти сплачуються позичальником або списуються кредитодавцем  на рахунок № 2620..... МФО 300164 ( в АТ “Сведбанк” з якого кредитодавець самостійно розподіляв суми згідно черговості: на повернення тіла кредиту, на сплату процентів, тощо. Цей рахунок закритий без згоди і повідомлення позичальника ( а.с. 100-101). Крім цього позивач  посилається на  те, що  згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов”язання  не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, що згідно з ч.4 ст. 613 ЦК України  позбавляє кредитора  права на проценти за весь час прострочення кредитора. вимог позивач посилається на ч. 4 ст. 612, ч.ч.1,4 ст. 613 ЦК України." 

     Справа №  465/7293/13  

 Луспеник у відкритті касації відмовив. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42767943

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

14 лютого 2015 року                                                                                   м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 4 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між ним та акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк») 4 жовтня

2007 року укладено кредитний договір, згідно якого йому надано кредит на споживчі цілі. Внаслідок реорганізацій АКБ «ТАС-Комерцбанк» в подальшому був перетворений в публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), яке на даний час перетворене в публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»). 31 січня 2011 року між позивачем та ПАТ «Сведбанк» було укладено договори про внесення змін і доповнень до вказаного кредитного договору. В якості забезпечення кредитних зобов'язань позивач передав АКБ «ТАС-Комерцбанк» в іпотеку квартири № № 4, 4а, 4б у будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 вважає, що внаслідок припинення у ПАТ «Сведбанк» права вимоги за кредитним договором у порядку та строки, визначені кредитним договором, зобов'язання за договором іпотеки припинилось 25 травня 2012 року. Однак, ПАТ «Дельта Банк» реалізовано звернення стягнення на предмет іпотеки. 18 липня

2013 року стало відомо про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 1 червня 2013 року, за змістом якого ПАТ «Дельта-Банк» набуло статусу нового кредитора на підставі укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25 травня 2012 року, а також акту приймання-передачі кредитних файлів. Вважає, що, навіть якщо відступлення права вимоги за кредитним договором дійсно мало місце, то це не свідчить про відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки, і звернення стягнення на зазначені квартири шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки є незаконним. Виконавчий напис вчинено при відсутності порушення основного зобов'язання позичальником, виконавчий напис вчинено на іпотечному договорі, строк дії якого закінчився 25 травня

2012 року, без дотримання стягувачем вимог Закону України «Про іпотеку», для задоволення вимог стягувана в сумі яка не є безспірною.

Ураховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просив суд: визнати відсутність у кредитодавця права на отримання від позичальника обумовлених кредитним договором процентів у розмірі 11,9 % річних за період з 25 травня 2012 року по 24 грудня 2013 року; застосувати наслідки нікчемності правочину; зобов'язати ПАТ «Дельта Банк» зарахувати фактично сплачену позивачем після 25 травня 2012 року суму коштів у розмірі 7 350 дол. США в рахунок повернення позичальником основної суми боргу за вказаним кредитним договором; зобов'язати

ПАТ «Дельта Банк» надати ОСОБА_2 вичерпну інформацію про вартість споживчого кредиту; визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня

2012 року та застосувати наслідки недійсності правочину в частині відступлення прав іпотекодержателя; іпотечний договір від 4 жовтня

2007 року та договори про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 31 січня 2011 року визнати такими, що припинили свою дію 25 травня 2012 року; зобов'язати ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк» звільнити предмет іпотеки та зняти заборону відчуження; виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 4 серпня

2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи: приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 4 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2015 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            Д.Д. Луспеник

 

 

 

как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре?

  Це питання я рішав наступними чином: з рахунка в іншому банку робив безготівковий платіж (маленьку суму) на рахунок (з договору зі Сведбанком), який я був впевнений, що закритий.   Кошти повертались назад з зазначенням підстави "счет закрит".  Брав виписку зі свого рахунку після повернення коштів назад і долучав до справи.   Як видно зі справи 465/7293/13  тоді це не спрацювало.

[у.zaporozhskiy]

Я вообще на свой случай с такой стороны ранее не смотрел. Сейчас эта позиция ВСУ дает новые надежды.

Конечно, буду теперь искать практику в таком разрезе по своему случаю.

 

ПС. может кто в курсе: как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре? т.е. достаточно подать письмо с просьбой, или есть какая то утвержденная НБУ процедура или правила?

Кстати, а может банк вообще должен эту справку предоставить бесплатно по первому требованию заемщику, как пользователю фин.услугами, владельцу этих счетов (например, по ЗоЗПП)?

 

 

 

 

как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре?

  Це питання я рішав наступними чином: з рахунка в іншому банку робив безготівковий платіж (маленьку суму) на рахунок (з договору зі Сведбанком), який я був впевнений, що закритий.   Кошти повертались назад з зазначенням підстави "счет закрит".  Брав виписку зі свого рахунку після повернення коштів назад і долучав до справи.   Як видно зі справи 465/7293/13  тоді це не спрацювало.

Это первый вариант.

 

Второй вариант запрос в банк, если не дают ответ, то пишется запрос в НБУ.

Через НБУ получается получать ответ.

[ais]

  Я з такої сторони (по.613) пробував кілька разів. Судова атмосфера ще не готова була сприйняти.

 

 ...

как у банка взять справку о закрытии счетов, указанных в кредитном договоре?

  Це питання я рішав наступними чином: з рахунка в іншому банку робив безготівковий платіж (маленьку суму) на рахунок (з договору зі Сведбанком), який я був впевнений, що закритий.   Кошти повертались назад з зазначенням підстави "счет закрит".  Брав виписку зі свого рахунку після повернення коштів назад і долучав до справи.   Як видно зі справи 465/7293/13  тоді це не спрацювало.

Такой платеж (1грн) я тоже ранее сделал на всяк случай. Был возврат платежа с ответом, что "возврат ошибочно перечисленного платежа, долг переуступлен другому кредитору". О р/сч ни слова. Может его и не закрывали, а просто по условиям договора факторинга (а там такое есть) банк не имеет право типа "общаться" с заемщиком.

 

Сейчас у меня идет почти в этой теме суд, по сути ещё не перешли, так что буду пробовать подкорректировать в связи с этой позицией ВСУ. А вдруг...

 

Это первый вариант.

 

Второй вариант запрос в банк, если не дают ответ, то пишется запрос в НБУ.

Через НБУ получается получать ответ.

Завтра подам ещё и такое письмо с копией в НБУ, чтобы и банк не расслаблялся и время зря не терять.

Только что у банка спрашивать и как сформулировать просьбу, чтобы это не затянулось на месяцы и было бесплатно?

 

Например, так:

- Прошу сообщить о текущем состоянии и остатках денежных средств на р/счетах №№, открытых для выполнения мной обязательств по кредитному договору.№...от....  Если какие то из указанных счетов заблокированы или закрыты, то прошу проинформировать о том, когда и по какой причине это было сделано.

[у.zaporozhskiy]

Такой платеж (1грн) я тоже ранее сделал на всяк случай. Был возврат платежа с ответом, что "возврат ошибочно перечисленного платежа, долг переуступлен другому кредитору". О р/сч ни слова. Может его и не закрывали, а просто по условиям договора факторинга (а там такое есть) банк не имеет право типа "общаться" с заемщиком.

 

Сейчас у меня идет почти в этой теме суд, по сути ещё не перешли, так что буду пробовать подкорректировать в связи с этой позицией ВСУ. А вдруг...

 

Завтра подам ещё и такое письмо с копией в НБУ, чтобы и банк не расслаблялся и время зря не терять.

Только что у банка спрашивать и как сформулировать просьбу, чтобы это не затянулось на месяцы и было бесплатно?

 

Например, так:

- Прошу сообщить о текущем состоянии и остатках денежных средств на р/счетах №№, открытых для выполнения мной обязательств по кредитному договору.№...от....  Если какие то из указанных счетов заблокированы или закрыты, то прошу проинформировать о том, когда и по какой причине это было сделано.

Вполне пойдет, тільки напишіть на українській мові.

 

И так будет бесплатно, должно занять не более 45 суток.

[ais]

Вполне пойдет, тільки напишіть на українській мові.

 

И так будет бесплатно, должно занять не более 45 суток.

А может, что то добавить надо, чтобы побыстрей было?

[у.zaporozhskiy]

А может, что то добавить надо, чтобы побыстрей было?

15, 30 или 45 зависит от полета мысли того, кто будет отвечать.

[cerg]

Постанова ВСУ приватбанк неправомірно нараховував відсотки після отримання авто. а копии позовной заявы случайно нету. у меня аналогичная тяжба с приматами.

[Bolt]

А чего так мелко то, сразу и не заметить...

[cerg]

мелко потому что очки забыл одеть.)))).Я как и многие сограждане Украины сужусь с приматом.Было в декабре 2015 заочное решение о стягнення заборгованности,о решение узнал только в августе 2016.Написал заяву,приложил пару доводов и вот чудо,в октябре суд первой инстанции заочку отменил и назначил новое расмотрение позову приматов