Определение Окружного админсуда г. Киева об обеспечении иска о неправомерности действий нотариуса по регистрации права собственности ипотекодержателя путем запрета органам регистрации осуществлять любые регистрационные действия с имуществом

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/49712400

 

Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

11 серпня 2015 року                                  м. Київ                                         № 826/15268/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді     Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Легейді Я.А., за участю представника позивача, без участі відповідача (його представника) та представників третіх осіб, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 11 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням заяви про виправлення помилок, 31 липня 2015 року надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича (далі - відповідач, приватний нотаріус Суперфін Б.М.), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор плюс"), реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві та служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - служба у справах дітей Деснянської РДА), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22356074 від 24 червня 2015 року 17:35:20 (далі - оскаржуване рішення), прийнятого приватним нотаріусом Суперфіном Б.М., про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ФК "Вектор плюс" на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 666034180000, квартиру №76, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 69,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира).

Ухвалою суду від 31 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15268/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ТОВ "ФК "Вектор плюс" (далі - третя особа-1) та управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа-2, УДР ГТУЮ у місті Києві), а на стороні позивача - службу у справах дітей Деснянської РДА (далі - третя особа-3).

До суду 03 серпня 2015 року через канцелярію від позивача надійшло письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони:

- приватному нотаріусу Суперфіну Б.М. вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири;

- ТОВ "ФК "Вектор плюс" вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири;

- УДР ГТУЮ у місті Києві вчиняти дії щодо державної реєстрації відчуження та реєстрації іпотеки нерухомого майна - квартири (далі - заявлене клопотання).

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, зокрема, що до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення квартира належала йому на праві приватної власності. Позивач переконаний, що протиправна державна реєстрація права власності на квартиру за третьою особою-1 дає їй можливість здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача.

Позивач також зазначає, що разом з ним у квартирі зареєстровані та проживають його дружина та їх двоє малолітніх дітей. Органи опіки та піклування дозволу на відчуження квартири позивача не надавали.

За переконанням позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам як його, так і його малолітніх дітей. Також існує небезпека того, що захист їх прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, позивач вважає, що існують ознаки протиправності оскаржуваного рішення, очевидність яких полягає у тому, що на час проведення 24 червня 2015 року державної реєстрації права власності на квартиру за третьою особою-1 діяли норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Розгляд та вирішення по суті заявленого клопотання судом призначено у судовому засіданні 11 серпня 2015 року.

Присутні у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його.

Представники відповідача та третіх осіб 1, 2, 3 у судове засідання 11 серпня 2015 року не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду заявленого клопотання відповідач та треті особи 1, 2, 3 повідомлені належним чином. При цьому, 10 та 11 серпня 2015 року до суду через канцелярію від третіх осіб 2, 3 надійшли письмові клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", потягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та    250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у пп. 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у пп. 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення позову, крім випадків, встановлених ч.ч. 1 і 2 цієї статті, вирішуються в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи по суті заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, вислухавши думку присутнього у судовому засіданні 11 серпня 2015 року представника позивача, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, а також заборони третій особі-2 та її державним реєстраторам прав на нерухоме вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири, оскільки дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, його дружини та їх малолітніх дітей у зв'язку з наявністю у третьої особи реальної можливості здійснити подальше відчуження або обтяження квартири без згоди позивача, а для відновлення таких прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Поряд з цим, заявлене клопотання в частині заборони третій особі-1 вчиняти дії щодо відчуження та передачі в іпотеку нерухомого майна - квартири, суд вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки третя особа-1 не є суб'єктом владних повноважень, тобто органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якого суд має право, за наявності обґрунтованих підстав, зобов'язати вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п.п. 1.9, 1.10 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання.

У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Однак, у зв'язку відсутністю, на час прийняття даного судового рішення, у матеріалах справи засвідчених копій оскаржуваного рішення, а також документів, які були або мали бути взяті відповідачем до уваги при його прийнятті, які витребувано у відповідача ухвалою про відкриття провадження у справі, у суду відсутня можливість встановити наявність (відсутність) очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №826/15268/15 задовольнити частково.

2. Заборонити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіну Борису Михайловичу, як державному реєстратору прав на нерухоме майно, вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1

3. Заборонити управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та державним реєстраторам прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчиняти дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності та інших речових прав, у тому числі іпотеки, щодо нерухомого майна - квартири №76, загальною площею 69,50 кв.м., розташованої у будинку АДРЕСА_1

Ухвала діє до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 5 ст. 118 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин

Ухвала у повному обсязі складена 18 серпня 2015 року