Рішення Дніпровського райсуду про відмову Альфа-банку у скасуванні рішення державного реєстратора, припиненні та визнанні права власності після скасування рішення та стягненні витрат на правову допомогу

[ANTIRAID]

Справа № 755/5428/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2021 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участю секретаря судових засідань - Буткевич Л.В.,

учасники справи:

представник позивача - Андросович Г.С.,

представник відповідача та третьої особи ОСОБА_1 - Гладкий Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційне бюро», про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності,

установив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності посилаючись на те, що 02.10.2008 року ОСОБА_1 та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено Договір кредиту № 033/740018-KR, за умовами якого позичальник отримав кошти в сумі 87 000,00 доларів США (з наступними змінами та доповненнями). Того ж дня, між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 033/740022-Ю, зареєстрований в реєстрі за № 5523, згідно якого на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки належав іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 07.11.2002 року. Через систематичне невиконання боржником умов кредитного договору банк був змушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, передбаченому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

13.06.2019 року на підставі рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» м. Києва Сорока В.М. був внесений запис про реєстрацію права власності на іпотечне майно за АТ «Укрсоцбанк». 03.12.2019 року АТ «Укрсоцбанк» припинило свою діяльність, правонаступником всіх прав та обов`язків став АТ «Альфа-Банк».

В 2019 році ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Рішенням суду від 12.03.2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08.10.2020 року, позов задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Сороки В.М. про проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру за АТ «Укрсоцбанк».

Однак, рішення суду не може бути виконане, оскільки згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Судові рішення про скасування рішення державного реєстратора, що на момент набрання чинності цим Законом та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом. Оскільки, рішення було прийнято 16.01.2020 року, коли набрала чинності нова редакція, рішення суду не може бути в повній мірі виконане, так як воно набрало законної сили 12.08.2020 року. Таким чином на даний час існує дисбаланс в частині визнаних рішенням суду та наявних (зареєстрованих) речових прав позивача та відповідача на нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, який є і представником третьої особи Пастушенко Ю.С., в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа - державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро» Сорока В.М. до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, який є і представником третьої особи Пастушенко Ю.С., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Дана позовна заява зареєстрована в Дніпровському районному суді м. Києва 26.03.2021 року.

30.03.2021 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

06.04.2021 року позов залишено без руху.

25.05.2021 року від позивача надійшли документи на виконання вимоги суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 20.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В суді встановлено, що 02.10.2008 року між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого стали АТ «Укрсоцбанк», та з 03.12.2019 року - АТ «Альфа-Банк», укладено договір кредиту № 033-740018-КR.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань щодо погашення кредиту, 02.10.2008 року між ОСОБА_2 та АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого стали АТ «Укрсоцбанк», та з 03.12.2019 року - АТ «Альфа-Банк», укладено Іпотечний договір № 033/740022-ІО, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрований у реєстрі за № 5323, відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_2 передає в іпотеку АКБ СР «Укрсоцбанк» у якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором кредиту № 033-740018-КR від 02.10.2008 року нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

03.07.2009 р. між ОСОБА_2 та АКБ СР «Укрсоцбанк» укладено Договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору № 033/740022-ІО від 02.10.2008 р., відповідно якого внесені зміни прізвища позичальника ОСОБА_1 на прізвище ОСОБА_1

Встановлено, що державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» в м. Києві Сорока В.М. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47417811 від 19.06.2019 року, відповідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк», дата державної реєстрації 13.06.2019 року, номер запису про право власності 32059478.

В 2019 році ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва (справа № 755/15202/19) з позовною заявою до реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, АТ «Альфа-Банк», де просила визнати незаконними дії реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. щодо проведення 13.06.2019 року державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк»; визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Сороки В.М. про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., за ПАТ «Укрсоцбанк», індексний номер 47417811 від 19.06.2019 року, номер запису про право власності 32059478, дата реєстрації 13.06.2019 року.

12.03.2020 року Дніпровський районний суд м. Києва розглянув позов ОСОБА_2 та ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково; скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора Сороки Валерія Миколайовича Комунального підприємства «Реєстраційне бюро», м. Київ, індексний номер 47417811 від 19.06.2019 року про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00039019, номер запису про право власності 32059478, дата державної реєстрації 13.06.2019 року. В іншій частині вимог відмовив з посиланням на Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відсутність доказів.

08.10.2020 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк», правонаступник АТ «Укрсоцбанк, залишив без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.03.2020 року залишив без змін, з посиланням на Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відсутність доказів.

Касаційна скарга сторонами не подавалась.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Встановлено, що 05.12.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» викладено в новій редакції.

Зокрема, частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» набув чинності 16.01.2020 року.

Тобто, на час ухвалення рішення Дніпровським районним судом м. Києва - 12.03.2020 року, та на час ухвалення постанови Київським апеляційним судом - 08.10.2020 року, зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» набули чинності - 16.01.2020 року, однак не були враховані при ухваленні судових рішень.

З приводу спірного питання Верховним Судом винесено постанови від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Дане свідчить про те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту права.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач - АТ «Альфа-Банк» просить визнати за відповідачем - ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру, що суперечить нормам ст.ст. 4, 5, 13 ЦПК України.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача просить стягнути з позивача 13 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надано акти виконаних робіт та докази оплати наданих послуг. З урахуванням наданих доказів, суд дійшов до висновку, що з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати за послуги правника в розмірі 13 200,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-84, 200, 258, 259, 273, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційне бюро» про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності - залишити без задоволення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська,100) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 200,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 26.11.2021 року.

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 101411837
 

[ANTIRAID]

Це наша справа. Альфа-банк перехитрив сам себе. Спочатку незаконно перереєстрував квартиру за собою, потім суд таку реєстрацію визнав незаконною, а зараз банк не може повернути квартиру, щоб знову звернути на неї стягнення. Суд відмовив у позові у зв`язку з невірно обраним способом захисту і стягнув ще з банку витрати на правову допомогу.

[Vladimir AB]

В 11.12.2021 в 18:55, ANTIRAID сказал:

Це наша справа. Альфа-банк перехитрив сам себе. Спочатку незаконно перереєстрував квартиру за собою, потім суд таку реєстрацію визнав незаконною, а зараз банк не може повернути квартиру, щоб знову звернути на неї стягнення. Суд відмовив у позові у зв`язку з невірно обраним способом захисту і стягнув ще з банку витрати на правову допомогу.

Аналогічна справа у моїх клієнтів. Перший суд виграли, банк подав апеляцію.