Определение Апелляционного суда Донецкой области об отказе Кредитпромбанку во взыскании суммы долга в связи со сделанной ранее исполнительной надписью

[ANTIRAID]

Справа № 22ц-8077/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий по 1-й інстанції:

Категорія-27 суддя - Стратейчук Л.З.

Доповідач: суддя - Стратіло В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого: судді Новікової Г.В.,

суддів: Стратіло В.І., Хейло Я.В.,

при секретарі Яменко А.Г.

з участю представника позивача Круликовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Кредитпромбанк» в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 04 серпня 2009 року у справі за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач ВАТ «Кредитпромбанк» в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду з цим позовом до відповідачки ОСОБА_1., вказуючи, що відповідно до кредитного договору № 35ДС/00186/К09/2006-А від 15.09.2006 р. з додатковими умовами до нього банк надав відповідачці кредит в сумі 31 874,20 доларів США на купівлю автомобіля із сплатою процентів за користування кредитом 12,88 % з кінцевою датою погашення кредиту 14.09.2011 р.

15.09.2006 р. у забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачкою укладено договір застави, згідно з яким у заставу переданий придбаний за кредитні кошти автомобіль «TOYOTA RAY4».

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що позивач у разі порушення відповідачем умов договору має право вимагати, незалежно від строку виконання зобов’язання, погашення заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до п.1.8. договору при кожному випадку невиконання позивачем своїх зобов’язань розмір процентної ставки збільшується на 1%. На підставі прострочення платежів та порушення строків встановлених у графіку погашення кредиту процентна ставка була збільшена до розміру 30,88%, про що відповідачка була повідомлена письмово.

Крім того, відповідно до п.3.6. договору відповідач зобов’язується надавати позивачу копії договору страхування автомобіля, укладеного відповідачем самостійно на наступний рік, дані про свій фінансовий стан.

За ненадання копії договору страхування та копії документів, що свідчать про сплату страхового платежу за договором страхування та свідчень про фінансовий стан відповідачці нарахований штраф у розмірі 3% від загальної суми отриманих кредитних коштів, що передбачено п. 3.13 договору.

Відповідачка продовжувала порушувати свої обов’язки за договором і сума заборгованості зростала, тому позивач прийняв рішення про повернення всієї суми кредиту та процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно на підставі здійснення виконавчого напису нотаріуса.

28.10.2008 р. позивач звернув стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого у реєстрі за №16769 у сумі 143633,55 грн. і 27.01.2009 р. в рахунок погашення заборгованості позивач отримав вказану суму, яка у доларовому еквіваленті становила 12189, 21 доларів США з розрахунку 7, 7 грн. за 1 долар США станом на 27.01.2009 р.

Однак за кредитним договором існує залишок заборгованості у зв’язку з порушенням термінів виконання зобов’язання за договором в частині погашення заборгованості, тому прийнято рішення про дострокове розірвання кредитного договору та дострокове повернення одержаного кредиту відповідно до п.5.2 договору.

22.09.2008 р. позивач листом повідомив відповідачку про свій намір і встановив строк погашення заборгованості - 30 днів з дня отримання вимоги.

Однак відповідачка не відреагувала на цю вимогу і залишок заборгованості залишається несплачений.

Так, станом на 29.01.2009 р. загальна сума заборгованості становить:

- основний борг - 9955,9 доларів США., що дорівнює 76660, 43 грн.

- заборгованість по нарахованим процентам-562,20 доларів або 4328,94 грн.

- заборгованість по пені-9467,71 грн.

- заборгованість по пені за використання кредитної лінії-1241,91 грн.;

- штраф за виконання умов кредитного договору-4704,75 грн.;

Всього заборгованість становить 96807, 35 грн.

Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вказану суму заборгованості, витрати по сплаті судового збору - 968,07 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи -30 грн., а також просив звернути стягнення на заставлене майно, яке є предметом застави згідно з договором застави, передбачивши право позивача на продаж предмета застави будь-якій особі - покупцеві, а саме автомобіля «TOYOTA RAY4», реєстраційний номер НОМЕР_1 та вважати кредитний договір від 15.09.2006 р. з дати винесення рішення розірваним.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 4.08.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення подана апеляційна скарга позивачем, де апелянт не заперечує проти отримання коштів від реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. Однак посилався на те, що виконавчий напис нотаріуса вчинено 28.10.2008 р. відповідно до повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 22 вересня 2008 року. Вимога про наявність заборгованості викладена відповідно до валюти, у якій було отримано кредит, тобто у доларах США. 27 січня 2009 року за виконавчим написом в рахунок заборгованості надійшли кошти у розмірі 143633, 55 грн. та були розподілені по рахунках відповідача згідно до розпорядження позивача від 27.01.2009 р. Розподілення гривні було здійснене у доларах США згідно до умов кредиту станом на день повернення платежу, однак заборгованість склала 12572, 38 доларів США.

Апелянт вважає, що суд безпідставно не врахував цих обставин, порушив норми Закону України «Про заставу», норми ЦК України.

Посилаючись на вказане, апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1. в судове засідання не з’явилась, про час та місце судового засідання вона повідомлена належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, згідно з виконавчого напису нотаріуса від 28.10.2008 р., вчиненого за зверненням позивача, було звернуто стягнення на вказаний автомобіль з відшкодуванням позивачу суми боргу за кредитним договором а також відсотків і штрафних санкцій у розмірі 143633, 55 грн.

На підставі виконавчого напису було відкрите виконавче провадження, за яким була винесена постанова про його закінчення у зв’язку зі сплатою боржником всієї суми боргу за кредитним договором.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що пред’явлення вимоги та її реалізація у встановленому порядку ( виконавчий напис нотаріуса) є моментом виконання зобов’язання і при цьому не має значення, чи отримана заінтересованою особою стягнута сума, оскільки після прийняття рішення відповідною посадовою особою наступні правовідносини між цими сторонами регулюються Законом України «Про виконавче провадження», п.7 ч.1 ст.3 якого визначає виконавчий напис нотаріуса виконавчим документом, а виконавчий документ є остаточним завершення конкретних правовідносин. Позивач, на підставі вимоги якого було вчинено виконавчий напис, виразив свої наміри і вжив відповідних заходів для повернення суми боргу у повному обсязі, ця сума дорівнювала фактично повідомленій нотаріусу сумі заборгованості за кредитним договором.

Оскільки на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28.10.2008 р. зобов’язання виконане у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що дія кредитного договору припинена саме з цього дня і підстав для розірвання вже неіснуючого договору немає.

Розглядаючи спір, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що між сторонами укладено кредитний договір № 35ДС/00186/К09/2006-А від 15.09.2006 р. та додаткова угода до нього, відповідно з якими позивач надав відповідачці кредит в сумі 31 874,20 доларів США на купівлю автомобіля із сплатою процентів за користування кредитом 12,88 % з кінцевою датою погашення кредиту 14.09.2011 р.(а.с.5-9).

15.09.2006 р. в забезпечення виконання цього зобов’язання між позивачем та відповідачкою укладено договір застави, згідно з яким в заставу переданий придбаний відповідачкою за кредитні кошти автомобіль «TOYOTA RAY4», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10-12).

У зв’язку з порушенням відповідачкою зобов’язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом позивач виявив бажання дострокового повернення отриманого відповідачкою кредиту, сплати нарахованих процентів, а також штрафних санкцій, що передбачено умовами договорів кредиту та застави.

Так, відповідно до умов, зазначених у розділі 4 укладеного між сторонами договору застави, за рахунок майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, які визначаються на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, відсотків, штрафними санкціями, відшкодуванням збитків, які виникли у зв’язку із про строчкою виконання зобов’язань заставодавця за кредитним договором, витратами, пов’язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов’язаними з утриманням збереженого майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору, або умов цього договору.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється відповідно до приписів норм чинного законодавства України або на підставі виконавчого напису нотаріуса та умов цього договору.

Вказані умови договору повністю узгоджуються з положеннями, викладеними у ч.6 ст.20 Закону України « Про заставу», де вказується, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Хмельницького О.О. від 28.10.2008 року було задоволено вимогу позивача і звернуто стягнення на придбаний відповідачкою у кредит автомобіль «TOYOTA RAY4», реєстраційний номер НОМЕР_1 для задоволення вимог позивача, а саме щодо дострокового повернення всієї суми кредиту, яка залишилась у розмірі 117902,35 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 15292,24 грн., заборгованості по пені у розмірі 3712, 12 грн., штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору у розмірі 4704, 65 грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 2018, 99 грн., а всього на загальну суму 143633, 55 грн.

Таким чином, станом на момент звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису позивачем пред’явлена вимога про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, процентів, а також штрафних санкцій та інших витрат за рахунок заставленого майна.

Відповідно до ч. 7 ст.20 Закону України « Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса.

На підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, результатом якого стала сплата всієї суми, зазначеної у виконавчому напису нотаріуса та перерахування її на рахунок позивача.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася до та сплати процентів, належних йому відповідно умов договору та ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Закону України « Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодавець має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання ( а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Таким чином, вимога позивача щодо дострокового отримання всієї суми кредиту та інших виплат, передбачених договором, була реалізована шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса та його реалізація державним виконавцем під час проведення виконавчого провадження.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (частина друга статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу"). До терміну "рішення", у зазначеному Законі використовується термін "виконавчі написи нотаріуса ".

Аналіз законодавства свідчить, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі відповідного рішення за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

До таких рішень відповідно до пункту 7 статті 3 Закону відносяться і виконавчі написи нотаріусів.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки мало місце повне виконання зобов’язання за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28.10.2008 року, дія кредитного договору була припинена з моменту вчинення виконавчого напису нотаріуса, відповідно до якого було відкрито виконавче провадження. Тому суд правильно зазначив, що позивач не має правових підстав вимагати стягнення додаткових сум та звернення стягнення на заставлене майно, яке вже реалізоване на задоволення раніше заявленої вимоги про повернення всієї суми за кредитним договором.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303-305, п.1 ст.307, ст.ст.308, 313 п.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк» відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 04 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6945654